Розробка друкованої плати звукового сигналізатора критичного падіння напруги в мережі постійного струму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Конструкторська частина

1.1 Призначення й область застосування виробу

1.2 Опис конструкції виробу

1.3 Обґрунтування вибору матеріалу і методу виготовлення плати

1.4 Аналіз технологічності конструкції складальної одиниці

2. Технологічна частина

2.1 Визначення типу виробництва

2.2 Розробка технологічного процесу

2.3 Вибір обладнання і технологічної оснастки

2.4 Нормування операцій

2.5 Заповнення маршрутної карти

3. Заходи з охорони праці

3.1 Поняття охорони праці. Загальні положення

3.2 Організація охорони праці на виробництві

4. Розрахункова частина

4.1 Визначення такту складання

4.2 Розрахунок кількості робочих місць і вибір конвеєра

4.3 Розрахунок параметрів конвеєра

5. Планування дільниці

6. Новітнє у виготовленні та конструюванні засобів автоматизації



Вступ

На сучасному виробництві, транспорті, системах зв'язку, в побуті широко використовуються прилади контролю параметрів різних фізичних величин. Для отримання якісної продукції на будь-якому виробництві необхідно вимірювати, контролювати, регулювати технологічні параметри: температуру, напругу, струм,тиск,витрати та інші.

Особлива увага приділяється засобам сигналізації, котрі призначені попереджати людей про небезпечні зміни контрольованих величин. Тривалість дії сигналу повинна дозволити людині, яка перебуває в небезпечній зоні, покинути її або запобігти дії небезпеки. Зазвичай сигнали подаються автоматично. В якості датчиків використовуються різні вимірювальні пристрої,котрі реагують на зміну параметрів технологічних процесів і навколишнього середовища.

Розрізняють два види сигналізації: звукову та світлову. Якщо в приміщенні високий рівень шуму і приймається багато звукових сигналів обирають світлову сигналізацію. Звукова сигналізація є кращою в випадках, коли погляд працівника зосереджений на виробничому процесі або зорові сприйняття сигналу ускладнені впливом навколишнього середовища.

Метою курсового проекту було розробити друковану плату звукового сигналізатора критичного падіння напруги в мережі постійного струму. Цей прилад також може використовуватися в якості сигналізатора розряду батарей живлення різноманітної апаратури.



1. Конструкторська частина

1.1 Призначення й область застосування виробу

Звуковий сигналізатор являє собою уніфікований вузол, який можна легко налаштувати на виконання конкретних завдань. За допомогою даного звукового сигналізатора можна виявити критичне зниження напруги в мережі постійного струму та здійснювати контроль розряду акумуляторних батарей.

В обох випадках використання, сигналізатор зумером сповіщає оператора про падіння напруги в ланцюзі і цим спонукає його до прийняття конкретних рішень: прилади, які не можна використовувати при зниженій напрузі живлення потрібно терміново вимкнути з мережі; акумуляторні батареї втратили заряд і їх слід під'єднати до зарядного пристрою.

За допомогою змінного резистора звуковий сигналізатор можна налаштувати на контроль напруг від 2В до 30В. Такий широкий діапазон налаштування напруг дає змогу використовувати звуковий сигналізатор з різними побутовими електроприладами, де потрібен контроль стану елементів живлення. Також прилад можна використовувати на автомобілі в якості допоміжного сигналізатора контролю заряду акумуляторної батареї: якщо спрацьовує звуковий сигналізатор - це означає, що виникла проблема в колах генератора автомобіля і батарея не заряджається. Відомо, що розряд акумуляторної батареї до напруги меншої, ніж припустимо, призводить до зниження її ресурсу або може зовсім вивести її з ладу.

Звуковий сигналізатор легко можна переобладнати в пристрій, котрий буде сповіщати про падіння температури на контрольованому об'єкті (теплиця, овочесховище) нижче критичного рівня. Для цього замість резистора R1 в схему слід встановити терморезистор, який змінюючи свій опір зі зміною температури, керує роботою схеми. Сам терморезистор змонтовують в контрольованій зоні за допомогою екранованих провідників, щоб запобігти струмам наведення.

Також прилад можна переробити в термостат, якщо замість п'єзовипромінювача встановити портативне реле змінного струму, котре буде спрацьовувати в момент критичного зниження температури і вмикати своїми контактами нагрівач. Після підігріву контрольованої зони реле втратить живлення і вимкне нагрівач. Процес буде повторюватися автоматично.

Залишивши в схемі реле, але замінивши резистор R1на фоторезистор - отримаємо фотореле. Одним із завдань, виконуваних за допомогою фотореле, є керування освітленням. Найчастіше, це просте включення освітлення в темний час доби і вимкнення зі збільшенням освітленості вранці. Робота схеми досить проста. Опір фото резистора при більшій освітленості зменшується, а з настанням темноти збільшується, що в свою чергу керує роботою схеми.

1.2 Опис конструкції виробу

Схема електрична принципова звукового сигналізатора знаходиться в додатку А.

Розглянемо склад схеми та призначення елементів. Схема складається з таких елементів:

- VТ1, VT2- електронний ключ;

- R1, R2 - вхідний регульований подільник напруги;

- R3, R4 - стабілізація режиму роботи транзисторів VТ1, VT2;

- R5 - резистор частотозадаючого ланцюга мультивібратора;

- VТ3, VT4 - несиметричний керований мультивібратор;

- С1 - частотозадаючий конденсатор мультивібратора;

- L1 - дросель навантаження мультивібратора;

- НА1 -п'єзовипромінювач.

Принцип дії звукового сигналізатора.

На транзисторах VТ1 і VT2виконаноелектронний ключ,поріг спрацьовування якого можна регулювати змінним резистором R2.

При зниженні напруги живлення нижче конкретного значення, що задається змінним резистором R2, електронний ключ спрацьовує і подає від'ємну напругу на емітертранзистора VТ4.

Несиметричний мультивібратор (звуковий генератор), зібраний на транзисторах VТ3 і VT4 включається в роботу. При включенні конденсатор C1 заряджається через резистор R5 і дросель L1, потенціал базитранзистора VТ3 зменшується. Коли на базі VT3виникаєнегативнийпотенціал, транзистор VT3відкривається, опірколектор-емітерпадає. База транзистора VT4виявляєтьсяз'єднана з позитивним полюсом джерела, транзистор VT4такожвідкривається, струм колектора зростає.

У результаті через дросель L1тече струм, конденсатор С1розряджається через резистор R5 і транзистор VT2. Потенціал бази VT3зростає, транзистор VT3закривається, викликаючи закривання транзистора VT4. Після цього конденсатор C1 знову заряджається, потім розряджається і т. д.

Частота генерованих імпульсів обернено пропорційна часу заряду конденсатора С1і її можна змінити. Паралельно дроселю L1 підключено п'єзовипромінювач НА1, котрий і випромінює хвилі звукової частоти.

При збільшенні напруги живлення в електросхемі звукового сигналізатора проходить зворотній процес. Електронний ключ закривається, емітер транзистора VT4 втрачає від'ємну напругу і мультивібратор вимикається.

Рівень контрольованої напруги може бути від 2 до 30 В. Але при використанні схеми з напругою понад 9 В необхідно підібрати величину резистора R5 для того, щоб схема при достатній гучності звучання п'єзовипромінювача в режимі сигналізації, споживала струм небільше1...2 мА.



1.3 Обґрунтування вибору матеріалу і методу виготовлення плати

Друкована плата складається з двох основних компонентів: основа - ізоляційний матеріал (несуча частина) і власне друкований монтаж. Друкованим монтажем називають систему плоских провідників, нанесених на ізоляційну основу, які забезпечують необхідне електричне з'єднання всіх елементів схеми. Як основний матеріал для друкованих провідників використається мідь із вмістом домішок не вище 0,05 %. Цей матеріал має високу електричну провідність, є відносно стійким щодо корозії, хоча і вимагає захисного покриття.

Вибір матеріалу визначається електроізоляційними властивостями, механічною міцністю, оброблюваністю, стабільністю параметрів при впливі агресивних середовищ і змінюваністю кліматичних умов, собівартістю.

Друкована плата для підсилювача потужності була виготовлена із фольгованого склотекстоліту марки СФ-1-35Г-1,5. Сам склотекстоліт-це вид складної пластмаси, основою якої є фенолоформальдегідна смола, тканина та скло. Склотекстоліт має високу міцність і динамічну стійкість, добрі електро- і радіопоказники. Ця пластмасова основа покрита з обох боків мідною фольгою товщиною 35 мкм.

Склотекстоліт перевершує гетинакс практично за всіма технічними і електричними характеристиками: допустима вологість навколишнього середовища для плати без додаткового вологозахисту (85% для гетинаксу і 93% для склотекстоліту). Склотекстоліт має менший тангенс кута діелектричних втрат (0,035 проти 0,07) і меншу діелектричну проникність (5,5 проти 7,0), що зменшує паразитну ємність між провідниками; водопоглинання при товщині 1,5 мм (20мг проти 80мг), міцність на відшаровування фольги після кондиціювання в гальванічному розчині (3,6 Н проти 1,8 Н), міцність на відрив контактного майданчика (60Н проти 50Н) - важливий показник для плат, експлуатованих в жорстких механічних умовах.

Обраний тип матеріалу друкованої плати відповідає вимогам здатності до навантаження та межам допустимих температур, як для обраних кліматичних умов, так і по допусках робочих температур елементів установлюваних на склотекстоліт.

Оскільки проектований пристрій працює від невисокої напруги, має незначну кількість елементів і відсутність обмежень в розмірах, то застосування односторонньої друкованої плати в даному випадку є найбільш доцільним.

Виготовлення друкованої плати здійснювалось хімічним методом травлення фольгованого діелектрика без металізації монтажних отворів. Цей метод забезпечує високу роздільну здатність друкованих провідників.

Перевагами хімічного методу є: доступність механізації і автоматизації,можливість отримання високої якості друкованих плат, які мають високу адгезію (прилипання) друкованих провідників до діелектричних основи. У промисловості в даний час широко використовуютьсяхімічніметодиотриманнямалюнкапровідниківдрукованих плат з фольгова них матеріалів з витонченою фольгою (5 ... 10 мкм). У таких друкованих платах вдається отримати вузькі друковані провідники і підвищити щільність друкованого монтажу. Вибір методу визначається конструкцією ДП, необхідною точністю і щільністю монтажу, продуктивністю обладнання та економічністю процесу.

Виготовлення друкованої плати містить у собі такі етапи:

- механічна обробка друкованої плати (різання заготовки, штампування, фрезерування, свердління);

- нанесення друкованих провідників (друковані провідники можна отримувати хімічним (субтрактивним), електрохімічним (адитивним) і комбінованим методами); монтаж елементів (пайка);

- заключні операції (захисне покриття, лакування та інші).

В якості захисного покриття можна використовувати лак для того, щоб запобігти шкідливому впливу вологи, дія якої приводить до нестабільної роботи схеми або ж зовсім до її нероботоспроможності.

1.4 Аналіз технологічності конструкції складальної одиниці

Оскільки кількість технологічних процесів, які необхідні для того, щоб виготовити друковану плату дуже велика, ми повинні часто аналізувати технологічність конструкції кожного виробу. Потрібно враховувати всі вимоги, які перед нами ставить Державний стандарт України.

Сама технологічність виробу - це всі ті якості конструкції, які впливають на оптимальність пристрою при його виготовленні, обслуговуванні та ремонті. Технологічність є дуже важливою в наш час, адже ми повинні контролювати всі ресурси, які необхідні для виготовлення приладу за для їх економії та раціонального використання.

Коли пристрій відпрацьовується на технологічність необхідно якомога більше знизити трудомісткість виробу. Найбільш кращими шляхами для досягнення цієї мети служать:стандартизація, уніфікація складових частин та типізація технологічних процесів.

Вид технологічності визначається ознаками, що характеризують область прояву технологічності конструкції виробу. За цією ознакою розрізняють різні види технологічності.

Виробнича технологічність конструкції виробу виражається в скороченні витрат коштів і часу на: конструкторську підготовку виробництва; технологічну підготовку виробництва; процеси виготовлення, в тому числі контролю та випробувань, а також монтажі за межами підприємства виробника.

Експлуатаційна технологічність конструкції виробу виражається в скороченні витрат часу та коштів на його підготовку до використання, технічне обслуговування, поточний ремонт та утилізацію виробу.

Ремонтна технологічність-технологічність конструкції виробу при всіх видах ремонту, крім поточного.

Технологічність засобів автоматизації ми можемо оцінити за допомогою коефіцієнта уніфікації, що визначається у відсотках. Він розраховується за формулою:

де n- загальна кількість типорозмірів складальних частин;

n₀-кількістьтипорозміріворигінальнихскладальнихчастин.

Отже, коефіцієнт уніфікації підсилювача потужності становить:

При розрахунку коефіцієнту уніфікації не враховують такі деталі як:

- кріплячи деталі(гвинти, болти, гайки,шайби, шпильки,скоби);

- прокладки, накладки, планки, пломби;

- пелюстки, перемички,наконечники, хомути;

- рим-болти, крючки, підвіски;

- слюсарно-складальний інструмент;

- приналежності;

- деталі тари і упаковки;

- кільця установчі, регулюючі.

Визначений коефіцієнт уніфікації даного виробу дає підстави вважати конструкцію виробу технологічною та економічно доцільною для масового виробництва.



2. Технологічна частина

2.1 Визначення типу виробництва

Тип виробництва - це комплексна характеристика організаційно-технічного ріння виробництва, що охоплює номенклатуру продукції, обсяг виробництва, випуск однотипної продукції, характер завантаження робочих місць, кваліфікацію робітників, собівартість продукції.

Залежно від ступеня завантаження робочих місць, який обумовлюється масштабом та трудомісткістю виробництва, розрізняють такі типи виробництва: одиничне, серійне, масове та змішане.

На вибір типу виробництва впливають такі фактори:

- номенклатура виробів, що випускаються;

- обсяг випуску продукції;

- ступінь сталості товарної номенклатури підприємства;

- характер завантаження робочих місць.

Одиничне виробництво характеризується широкою номенклатурою виробів і невеликим обсягом випуску однакових виробів, виконанням на кожному робочому місці різнорідних операцій.

При цьому зразки ніколи не повторюються або повторюються нерегулярно.

Робочі місця не мають глибокої спеціалізації, неможливе постійне закріплення операцій за окремими робочими місцями. Спеціалізація таких робочих місць обумовлена тільки їх технологічною характеристикою і розмірами оброблюваних виробів.

При цьому виробництві застосовують універсальне устаткування, і в основному послідовний вид руху партії деталей по операціях технологічного процесу.

Серійне виробництво характеризується випуском обмеженої номенклатури виробів порівняно великим об'ємом і партіями, що повторюються через певні проміжки часу. Залежно від числа закріплюваних за кожним робочим місцем операцій, регулярності повторення партій і їх розміру розрізняють три види серійного виробництва:

- дрібносерійне;

- середньосерійне;

- великосерійне.

Обмежена номенклатура виробів, досить великі обсяги випуску і регулярність повторення партій виробів в серійному виробництві дозволяють спеціалізувати кожне робоче місце на виконанні обмеженого числа операцій. Це, у свою чергу, забезпечує економічно ефективне використання спеціального технологічного оснащення, зниження вимог до рівня кваліфікації робітників і підвищення ритмічності виробництва.

Масове виробництво характеризується виготовленням окремих видів продукції у великих кількостях на вузькоспеціалізованих робочих місцях протягом тривалого періоду.

Головною ознакою масового типу виробництва є виготовлення великого обсягу однорідної продукції. Для цього тину виробництва характерна незмінна номенклатура продукції, що виготовляється, спеціалізація робочих місць на виконанні однієї постійно закріпленої операції, застосування спеціального обладнання та незначна довжина виробничого циклу, висока механізація та автоматизація виробничих процесів. звуковий сигналізатор напруга плата

Обираємо масове виробництво з програмоювипуску70 тис. шт..

2.2 Розробка технологічного процесу

Вирішення технологічних задач здійснюється по-різному, в залежності від програми випуску виробів та інших факторів. Для одиничного виробництва характерним є переважання технологічної спеціальності цехів, дільниць та відсутність закріплення за ними певних виробів. У серійному виробництві за кожним робочим місцем закріплено від однієї до 20 періодично повторювальних операцій. Для серійного виробництва ми повинні орієнтуватись на використання багатопредметні потокові лінії, в яких різні вироби мають однакові чи різні операції групуються на потоці.

Масове виробництво відрізняється закріпленням для кожного робочого місця однієї чи двох операцій. В цьому типі виробництва ми повинні орієнтуватись на багатопредметні потокові лінії, де вони організовують робочий процес взаємопов'язуючи операції та задаючи ритм роботи працівникам. Також ми повинні враховувати, що при багатосерійному та масовому виробництві необхідно технологічний процес диференціювати на велику кількість дій та переходів, а також орієнтуватись на організацію безперервної потокової лінії.

Технологічний процес по складанню друкованої плати звукового сигналізатора складається з наступних операцій:

- 005- Заготівельна;

1) Обрізати виводи резистора по ширині до 1 мм;

2) Виконати перехід 3 разів.

- 010 - Згинальна;

1) Гнути виводи навісних елементів з двох сторін в розмір згідно кресленню;

2) Виконати перехід 5 разів.

- 015- Складальна;

1) Установити навісні елементи: конденсатор, резистори, котушку індуктивності та п'єзозокерамічний випромінювач двома виводами в отвори плати згідно кресленню;

2) Підігнути виводи зі зворотної сторони до друкованих провідників плати

3) Виконати перехід 6 разів.

-020 - Складальна

1) Установити транзистори з трьома виводами в отвори плати, згідно кресленню й схемі електричних з'єднань.

2) Виконати перехід 4 рази.

- 025- Електромонтажна

1) Обрізати залишки виводів навісних елементів, залишивши 2 мм.під пайку.

2) Виконати перехід 6 разів.

- 030 - Складальна

1) Установку навісних елементів виконувати з зазором кресленню, для чого використовувати технологічні прокладки із відходів губчатої резини, попередньо розмітивши їх і вирізавши.

- 035 - Електромонтажна

1) Паяти виводи навісного елементу припоєм ПОС-61 на флюсі ФКС.

2) Виконати перехід 6 разів.

3) Промити місце пайки спиртобензиновою сумішшю.

4) Виконати перехід 6 разів.

- 040 - Монтажна

1) Захистити місця на платі, які підлягають пайці масками із склотканини ЛСКЛ, попередньо їх вирізавши.

- 045- Монтажна

1) Видалити з плати технологічні прокладки з відходів резини губчатої.

-050 - Електромонтажна

1) Виправити навісні елементи на платі після пайки та установки 2) Виконати перехід 6 разів.

Коли ми вибираємо устаткування для кожного технологічного процесу ми повинні враховувати такі фактори як річна програма випуску вузлів, тип виробництва, розміри вузлів. Ступінь використання устаткування в проектованому виробництві, а також застосування устаткування вітчизняного виробництва. Підготовка навісних елементів ведеться на спеціалізованій ділянці. Іноді використовується поопераційна підготовка. Така підготовка застосовується в тому випадку, якщо елементи застосовуються рідко. Установка елементів на друковану плату може виконуватися як механізовано, так і ручним методом.

2.3 Вибір обладнання і технологічної оснастки

Технологічне оснащення має бути вибране для кожного типу операцій, що виконуються. До цього обладнання відносять пристосування, які полегшують виконання операцій. При зборці та електромонтажі друкованих плат необхідне таке оснащення: гайкові ключі, пінцети, лупи, викрутки, термометри, годинник, щітки волосяні. З міркувань економічної доцільності все оснащення має бути універсальним. Обладнання та устаткування на операціях наведені в таблиці 1.

Таблиця 1. Обладнання та устаткування на операціях

Операції	Обладнання	Оснастка
005 Заготівельна	Механізоване робоче місце М3964, Тара 7878-4154	Кусачки 7814-0133 ГОСТ 22308-77
010 Згинальна	Механізоване робоче місце М3964, Тара 7878-4154	Кусачки 7814-0133 ГОСТ 22308-77
015 Складальна	Механізоване робоче місце М3964, Тара 7878-4154, Тара 7878-4156	Пінцет прямий МН 500-60, Браслет 7890-4894
020 Складальна	Механізоване робоче місце М3964, Тара 7878-4154, Тара 7878-4156	Пінцет прямий МН 500-60
025 Електромонтажна	Механізоване робоче місце М3964, Тара 7878-4154, Тара 7878-4156	Кусачки 7814-0133 ГОСТ 22308-77
030 Складальна	Механізоване робоче місце М3964, Тара 7878-4154, Тара 7878-4156	Пінцет прямий МН 500-60, шило ШК-ЧТУ32, ножиці ручні, лінійка 300
035 Електромонтажна	Механізоване робоче місце М3964, Тара 7878-4154, Тара 7878-4156	Електропаяльник ЕПСН-10/42…25/42 ГОСТ 7219-83, підставка КМ0869-002 СТПЗ. 173-74, тепловідвід 7890-4778, пристрій спеціальний М 900
040 Монтажна	Механізоване робоче місце М3964	Ножиці ручні, лінійка 300
045 Монтажна	Механізоване робоче місце М3964,	Стержень 7890-5030, пінцет прямий МН 500-60, крючок монтажний, кусачки 7814-0133 ГОСТ 22308-77
050 Електромонтажна	Механізоване робоче місце М9664, Тара 7878-4154, Тара 7878-4156	Електропаяльник ЕПСН-10/42…25/42 ГОСТ 7219-83, ножиці ручні
055 Маркування		Шприц маркувальний 6590-4029

2.4 Нормування операцій

Виконали нормування операцій в залежності від завдання, користуючись типовими технологічними процесами складання друкованих плат.

Нормування операцій виконується за галузевими нормативами часу на зборку та монтаж друкованих плат та типових технологічних процесах. В цих нормативах зазначені норми оперативного часу для масового та багатосерійного виробництва на складальні, монтажні, заготівельні роботи, а також елементарні норми часу на різні операції. Саме по нормах часу ми можемо визначити операційний та нормо-заключний час всіх типів виробництва: дрібносерійного, серійного, багатосерійного, масового.

Норми штучного часу, Т_шт., зборки чи монтажу плати для масового виробництва можна розрахувати за формулою:

Т_шт=К_1*К_2*Т_оп.

де Т_оп. - оперативний час на окремі операції, береться з типових

технологічних процесів та довідника нормувань, хв.;

К₁ - коефіцієнт, що враховує час на організаційно-технічне обслуговування. Відпочинок і природні потреби, що беруться з нормативів часу. К₁=1,12.

К₂ - коефіцієнт, що враховує умови виробництва, К₂=1.

Розрахункові дані заносимо до таблиці 1

Таблиця 2. Нормування операцій

Найменування операцій, та їх опис	Оперативний час, хв.	Штучний час,хв.
005 Заготівельна 1) Обрізати виводи резисторів по ширині до 1 мм. 2) Виконати перехід 3 разів.	1	1,12
010 Згинальна 1) Гнути виводи навісних елементів з двох сторін в розмір згідно кресленню. 2) Виконати перехід 5 разів.	1,33	1,6
015 Складальна 1) Установити навісні елементи: резистори, конденсатори, котушку індуктивності та п'єзозокерамічний випромінювач двома виводами в отвори плати згідно кресленню. 2) Підігнути виводи зі зворотної сторони до друкованих провідників плати. 3) Виконати перехід 6 разів.	3,95	4,74
020 Складальна 1) Установи титранзистори з трьома виводами в отвори плати, згідно кресленню й схемі електричних з'єднань. 2) Виконати перехід 4 рази.	0,5	0,6
025 Електромонтажна 1) Обрізати залишки виводів навісних елементів, залишивши 2 мм. під пайку. 2) Виконати перехід 6 разів.	0,35	0,42
Найменування операцій, та їх опис	Оперативний час, хв.	Штучний час,хв.
030 Складальна 1) Установку навісних елементів виконувати з зазором кресленню, для чого використовувати технологічні прокладки із відходів губчатої резини, попередньо розмітивши їх і вирізавши.	???	???
035 Електромонтажна 1) Паяти виводи навісного елементу припоєм ПОС-61 на флюсі ФКС. 2) Виконати перехід 6 разів. 3) Промити місце пайки спиртобензиновою сумішшю. 4) Виконати перехід 6 разів.	0,6 0,27	0,72 0,324
040 Монтажна 1) Захистити місця на платі, які підлягають пайці масками із склотканини ЛСКЛ, попередньо їх вирізавши.
045 Монтажна 1) Видалити з плати технологічні прокладки з відходів резини губчатої.
050 Електромонтажна 1) Виправити навісні елементи на платі після пайки та установки. 2) Виконати перехід 6 разів.	0,45	0,54
055 Маркування 1) Маркувати позначення на платі згідно кресленню чи схемі електричних з'єднань емаллю ЕП-572 від руки. 2) Виконати перехід 1 раз.	5,3	6,36

2.5 Заповнення маршрутної карти

Єдина система технічної документації - це комплекс стандартів і керівних нормативних документів, що встановлюють взаємопов'язані правила і положення щодо порядку розроблення, комплектації, оформлення та обігу технологічної документації, що застосовується при виготовленні та ремонті виробів.

Технологічна документація має в своєму складі документи спеціального призначення, такі як:маршрутна карта, карти технологічного процесу, операційна карта, комплектувальна карта, технічно - нормувальна карта, та карта наладки. Також до цієї документації входять ряд інших відомостей.

Основним призначенням маршрутних карт являється опис маршрутного чи маршрутно-технологічного процесу. Також в них може вказуватися повний склад технологічних операцій під час операційного опису виготовлення чи ремонту виробу.

В картах застосовують такі службові символи:

А- найменування операції;

Б - найменування обладнання;

К- інформація щодо комплектації виробу;

М- інформація про застосований основний матеріал і початкову заготівку;

О - зміст операції чи переходу;

Т - Інформація про застосовану при виконанні операції технологічну оснастку;

ЕВ - код одиниці величини деталі,заготівки чи матеріалу по класифікатору;

МД - маса деталі за конструкторським документом;

ЕМ - одиниця нормування, на котру установлена норма витрат матеріалу або норма часу;

Мвитр- норма витрат матеріалу;

КИМ - коефіцієнт використання матеріалу;

РП - номер чи код робочого місця;

СМ- ступінь механізації;

Проф- код професії по класифікатору;

Р - розряд роботи. Необхідний для виконання операції;

КОВД - кількість одночасно виготовлених деталей, при відновленні однієї операції;

ОП- об'єм виготовленої партії в штуках;

Кшт- коефіцієнт штучного часу при багатоверстатному обслуговуванні;

Тп.з- норми підготовчо - заключного часу на операцію;

ОПП -позначення підрозділів постачальника комплектуючими;

Ки- кількість деталей, складальних одиниць, застосованих при складанні виробу.



3. Заходи з охорони праці

3.1 Поняття охорони праці. Загальні положення

Поняття «охорона праці» визначено статтею 1 Закону України «Про охорону праці». Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Головною метою охорони праці - є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, умов безпечної експлуатації обладнання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на організм людини і, як наслідок, зниження виробничого травматизму та професійних захворювань.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту працівників, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Зміст поняття “охорона праці” містить в собі також питання соціального страхування трудівників від нещасних випадків і професійних захворювань, права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці, відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я, відшкодування моральної шкоди, а також охорону праці жінок, неповнолітніх, інвалідів та ін.

3.2 Організація охорони праці на виробництві

Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

- впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

- забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

- здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Правила техніки безпеки при електромонтажних, паяльних і налагоджувальних роботах. До електромонтажних, паяльних і налагоджувальних робіт допускаються особи, які мають спеціальну підготовку, пройшли медичне обстеження, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.

Працівник,виконуючи роботу,повинен:

- виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

- користуватись спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту;

- пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі;

- вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках;

- вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

- не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці

- виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівництвом та по якій проінструктований.

Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які можуть виникнути при виконанні роботи:

- ураження електрострумом;

- термічні фактори (опіки припоєм, розігрітими паяльниками та провідниками);

- наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин в складі диму.

Вимоги безпеки перед початком роботи:

- упорядкувати робочий одяг, застібнути або обв'язати обшлаги рукавів, заправити одяг так, щоб не було кінців, що розвиваються;

- уважно оглянути робоче місце, забрати всі предмети, що заважають роботі;

- переконатися в тому, що робоче місце достатньо освітлене і світло не буде сліпити очі;

- робочий інструмент та деталі розташувати в зручному і безпечному для користування порядку, переконатися в тому, що паяльник та робочий інструмент, пристосування й засоби індивідуального захисту справні і відповідають вимогам охорони праці;

- паяльні роботи виконувати електричним паяльником на напругу 220 В та потужністю не більше 100 Вт. Забороняється використання кислот чи рідин, які виготовлені на основі кислотних розчинів. Пайку виконувати флюсами заводського виготовлення та припоєм марки ПОС;

- паяльні роботи проводити тільки на «робочому місці радіомонтажника» промислового виробництва.

Вимоги безпеки під час роботи:

- під час проведення робіт в кімнаті не повинно бути сторонніх осіб;

- робоче місце повинне бути звільнене від інших деталей та матеріалів;

- підставка під паяльник повинна бути промислового виробництва та зроблена з негорючого матеріалу;

Вимоги безпеки після закінчення роботи:

- відключити всі прилади від напруги (вийняти вилку з розетки) та надати час паяльнику до повного охолодження;

- повністю провітрити кімнату;

- повідомити керівника бригади чи керівництво служби про всі порушення й неполадки, що були виявлені в процесі роботи;

- вимити руки й обличчя теплою водою з милом;

Аварійні ситуації можуть виникати у випадку відмови устаткування, при його ушкодженнях, неправильних діях персоналу, стихійних явищах. При виникненні аварійної ситуації необхідно негайно повідомити керівника робіт, начальника служби чи його заступника і вжити заходів до ліквідації аварійної ситуації та діяти згідно Правил ППБ і ОП.



4. Розрахункова частина

4.1 Визначення такту складання

Визначимо такт складання ф, хв., за формулою:

де - дійсний фонд часу, год;

- програма запуску, шт..

Дійсний фонд часу F_д визначається за формулою:

де F_д - дійсний фонд робочого часу, год;

Т_кан- кількість календарних днів у розрахунковому році;

Т_вих - кількість вихідних днів у розрахунковому році при п'ятиденному робочому тижні;

Т_св- кількість святкових днів у розрахунковому році;

t_зм - тривалість робочого дня, год;

Т_пер - кількість передсвяткових днів зі скороченням на одну год, шт.;

S-кількість робочих змін на добу, шт.;

К - коефіцієнт, що враховує неповне використання робочого часу на протязі зміни, %.

Визначимо програму випуску:



де - річна програма випуску виробу, шт.;

-коефіцієнт, що враховує технологічні витрати.

4.2 Розрахунок кількості робочих місць і вибір конвеєра

Визначаємо розрахункову кількість робочих місць для 005 операції:

Приймаємо одне робоче місце

Визначаємо розрахункову кількість робочих місць для 010 операції:

Приймаємо одне робоче місце

Визначаємо розрахункову кількість робочих місць для 015 операції:



Приймаємо одне робоче місце

Визначаємо розрахункову кількість робочих місць для 020 операції:

Приймаємо одне робоче місце

Визначаємо розрахункову кількість робочих місць для 025 операції:

Приймаємо одне робоче місце

Визначаємо розрахункову кількість робочих місць для 035 операції:

Приймаємо одне робоче місце

Визначаємо розрахункову кількість робочих місць для 050 операції:

Приймаємо одне робоче місце



Приймаємо два робочих місця

Для синхронізації промислового процесу можна на одному робочому місці виконувати декілька операцій. Кількість робочих місць потрібно визначити за всіма операціями.

Розрахуємо середній коефіцієнт завантаження робочих місць за формулою:

де - розрахункова кількість робочих місць;

- прийнята кількість робочих місць.

Для переміщення виробу від одного робочого місця до іншого на потоковій лінії застосовується конвеєр.

Конвеєри застосовувані в складальних цехах, поділяють по конструкції несучої частини на стрічкові, пластинчасті і ланцюгові.

4.3 Розрахунок параметрів конвеєра

Крок конвеєра, S, визначається, виходячи з проектних норм на робоче місце.

Наприклад, при відстані між двома сусідніми столиками (робочими місцями) 0,9 і ширина 0,5 м складає 1,3 м.

Знаходимо довжину конвеєра за формулою:



де - число робочих місць на конвеєрі;

- довжина розміщення натягуючого пристрою на початку конвеєра, м;

- довжина розміщення приводної станції в кінці конвеєра, м.

Знаходимо ритм конвеєра за формулою:

де -число виробів, які йдуть по конвеєру.

Знаходимо швидкість несучої частини конвеєру:



5. Планування дільниці

При розробці планувань в залежності від їх призначення повинні бути передбачені площі для розміщення:

- технологічного та контрольно-випробувального обладнання;

- обслуговуючих підрозділів ;

- робочих місць;

- проходів та проїздів ;

- засобів і шляхів переміщення матеріалів , виробів і технологічних відходів;

- матеріалів, заготовок, напівфабрикатів і комплектуючих виробів;

- готової продукції;

- допоміжних приміщень.

При розробці планувань повинні бути вирішені наступні завдання :

- забезпечення технологічної послідовності виконання операцій;

- створення поточності руху матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих і готових виробів;

- скорочення відстаней переміщень вантажів;

- ефективне використання виробничого обладнання, робочих місць і площ;

- забезпечення безпеки роботи.

Планування розробляються в наступній послідовності:

- збір вихідних даних;

- визначення складу і кількості технологічного оснащення для виконання технологічних операцій;

- розробка схем розташування цехів, дільниць і груп устаткування з техніко - економічним обґрунтуванням варіантів;

- визначення раціональної послідовності розстановки обладнання і робочих місць згідно з нормами;

- виконання креслення планування;

- затвердження планування.

Існують наступні вимоги, як ми повинні враховувати при плануванні дільниці:

- транспортно-складальні роботи повинні входити в загальний технологічний процес;

- планування повинне забезпечити зберігання матеріальних цінностей, а також можливість обліку деталей, напівфабрикатів, готових вузлів та виробів;

- технологічний процес виготовлення радіоелектронної апаратури повинен бути послідовним;

- транспортні шляхи проходження повинні бути мінімальними;

- капітальні затрати повинні бути оптимальними і достатніми;

- повинні бути забезпечені технологічність і перспективність, а також технологічний рівень застосованого обладнання.

Модель дільниці складання і монтажу засобів автоматизації будується за такими правилами:

- дільниці повинні складатися з окремих ліній складання і монтажу, об'єднаних загальною накопичувальною системою;

- на деякій прямокутній ділянці розміщується обладнання, станки, транспорт, накопичувані;

- передавання складальних одиниць із верстатів на склади здійснюється за допомогою транспортних механізмів;

- передавання деталей , складальних одиниць, зі складу на лінію здійснюється через точку завантаження;

- склад - це багатоярусний стелаж, на якому зберігаються складальні одиниці, що використовується для складання;

- якщо на дільниці є 2 склади, то один використовується для зберігання деталей та напівфабрикатів, а інший для зберігання готових виробів;

- за початок координат приймають нижній кут схеми розташування обладнання;

- вважається, що всі передавання в процесі виготовлення проходять через склад;

- склад розташовується паралельно вісі абсцис, а транспортні шляхи паралельно вісі ординат;

- положення будь - якого об'єкту координатами його лівого краю;

- при проектуванні дільниці складання необхідно також передбачати службові, побутові і допоміжні приміщення, обладнання необхідно розташовувати з урахуванням вимог технічної безпеки;

- також необхідно враховувати заходи, що забезпечують пожежну безпеку;

- необхідно так розташувати обладнання, щоб звести до мінімуму функцію транспортних витрат.



6. Новітнє у виготовленні та конструюванні засобів автоматизації

В сучасних умовах автоматизація виробництва носить комплексний характер і передбачає автоматизацію робочих машин, технологічних ліній і блоків, широке впровадження верстатів з числовим керуванням, ліній ЕОМ, програмованих роботів, а також самих дешевих пристроїв автоматизації - мікропроцесорів (МП).

Завдяки широкому застосуванню мікроелектроніки і роботизації було досягнуто гнучкість в організації виробничого процесу. Високий рівень автоматизації і велика ступінь застосування передових технологій являються зо порукою успіху і конкурентоспроможності виробництва.

Найбільше значення має розвиток гнучких автоматизованих виробничих систем (ГАВС), що дають значне підвищення ефективності як великого, так і багатономенклатурного дрібносерійного виробництва. Впровадження таких систем дозволяє збільшувати випуск продукції при скороченні чисельності зайнятих, знижувати процент бракованих виробів і підвищувати гнучкість виробничих процесів.

Автоматизація виробництва, як засіб ефективного зростання продуктивності праці і поліпшення якості продукції залежить від рівня розвитку науки, техніки і від засобів виробництва.

Комплексна автоматизація великосерійного та масового виробництва з жорсткою автоматизацією виробничих процесів і використання вузькоспеціалізованого автоматичного обладнання та автоматичних ліній виправдали себе тим, що передбачають випуск дуже великого обсягу однакової продукції або такої, яка мало відрізняється за технічними параметрами. Однак, специфіка та тенденція розвитку сучасних виробництв у різних галузях такі, що досягнення сучасної науки і новітніх технологій вимагають частої зміни і випуску різної продукції малими серіями при одночасному забезпеченні високої продуктивності і якості продукції в автоматичному режимі.

Ці вимоги привели до необхідності створення і впровадження якісно нових автоматизованих виробництв, які забезпечують можливість їх гнучкого переналагодження на виробництво різних видів продукції в межах їх технічних можливостей та за одночасної повної автоматизації процесів.

Великим кроком уперед стало впровадження на виробництві промислових роботів (ПР).

Промислові роботи представляють собою програмовані пристрої для виконання операцій з матеріалами і робочими інструментами, які раніше доводилося виконувати працівникам. ПР - це автоматична машина, стаціонарна або пересувна, що містить виконавчий пристрій у вигляді маніпуляційного механізму з декількома ступенями рухомості і програмувальний пристрій управління, що служить для реалізації рухових і керуючих функцій у виробничому процесі.

Існує декілька поколінь роботів. До роботів першого покоління зазвичай відносять «глухі, німі і сліпі роботи», які знайшли широке поширення на підприємствах. Роботи другого покоління, які зовсім недавно з'явилися в лабораторіях, зараз можна зустріти і на заводах. Роботи другого покоління дуже схожі на роботів першого покоління. Вони використовують різну сенсорну інформацію в навколишньому середовищі, щоб коригувати свою поведінку під час виконання виробничих операцій. Сенсорні системи включають пристрої технічного зору і тактильні датчики, що забезпечують відчуття дотику.

Деякі роботи другого покоління називають інтелектними роботами. Але цей термін слід було б віднести до роботів третього покоління, яких немає ще навіть в лабораторіях. Зараз тільки почалися дослідження по створенню роботів, наділених «здоровим глуздом». Проте такі дослідження дійсно призведуть до створення так званих інтелектних роботів, які будуть наділені «почуттями» і здатністю розпізнавати об'єкти зовнішнього світу і, таким чином, в перспективі стануть в якій сьмірідіяти самостійно.

Размещено на Allbest.ru

...