Візуальне представлення інформації та роль сучасних бібліотек у створенні та зберіганні інфографічних продуктів

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Візуальне представлення інформації та роль сучасних бібліотек у створенні та зберіганні інфографічних продуктів

Проблеми та можливості, що їх породила цифрова революція, актуалізували розвиток інформаційно-аналітичних послуг і продовжують змінювати роботу аналітиків. В еру інформаційного перенасичення всі, хто працює з інформацією, потребують постійного вдосконалення інструментів відбору, аналізу та представлення інформаційно-аналітичних продуктів.

Із зростанням кількості даних, що потребують аналізу, інформації, яку необхідно узагальнити, зростає роль схематичного або графічного представлення цієї інформації. Сьогодні в маркетингу, журналістиці, соціології, політології, науці й освіті зростає затребуваність проектів, заснованих на візуалізації даних. Якісна інфографіка, крім графічної привабливості, представляє інформацію у зрозумілій та чіткій логічній структурі, чим значно полегшує процес її сприйняття.

Зростаюча популярність інфографіки та розвиток її візуальної естетики цілком виправдана збільшенням обсягів інформації та потреби в її якісній обробці й подачі. На нинішньому етапі можна констатувати розвиток як практичних розробок у галузі методик візуалізації інформації, так і потребу в науковому осмисленні специфіки використання інфографіки як засобу візуальної комунікації в умовах інформаційної революції. Особлива роль у дослідженні використання графічного візуального подання інформації, даних або знань, призначених для швидкого й чіткого відображення комплексної інформації, може належати бібліотекам - як науковим та інформаційним центрам, що в процесі реалізації своїх функцій створюють різного виду інфографічні продукти, та як установам, покликаним збирати, систематизувати та забезпечувати доступ до найрізноманітніших інформаційних продуктів, зокрема і візуальних, у тому числі продукованих і поширюваних у електронному вигляді.

Проблеми використання методик візуалізації в аналітичних продуктах, журналістиці (так звана «мультимедійна журналістика», «журналістика даних») та маркетингу осмислюються фахівцями головним чином на рівні практичному [7, 8, 20, 21], і знайшли певне відображення в окремих теоретичних розробках [6, 22].

Поняття «інфографіка» використовується для позначення візуального подання інформації, знань або даних у зручному для сприйнятті вигляді [1, 2]. Під цим терміном, як правило, розуміють будь-яке поєднання графіки і тексту, від класичних варіантів, коли текст супроводжується пояснюючими малюнками, до новаторських, де на перший план виходять графічні елементи, а текст має допоміжне значення. Таким чином, зважаючи на широке використання терміна, поняття «інфографіка» має не досить чітку, у силу широкого трактування, дефініцію. Тут слід зважати на поєднання двох динамічних понять у наведеному визначенні: комплексна інформація та зручність сприйняття постійно змінюються. Змінюється кількість, якість, тип споживаної нами інформації та всі її властивості.

Найпростіша інфографіка - це графіки, карти, таблиці, логічні схеми та кругові діаграми. У більш складному вигляді інфографіка може містити комбінації фотографій, текстових блоків, таблиць, діаграм, реконструкцію подій, бути представлена у вигляді коміксів, карикатур, емблем, ілюстрацій. Використовується будь-який образ чи схематичне позначення, що може ефективно передавати дані [2].

Інфографіка - явище не нове: вона зародилася ще в XIV ст. для передачі знання в маси через систему образів. Експерти відзначають високий рівень зразків тогочасної інфографіки [5]. Власне термін infographics уперше був використаний у середині XVIII ст. в газеті The New York Times [5]. Як абсолютно новий жанр інфографіка виникла в 1982 р., коли на ринку США з'явилася нова національна газета USA Today, що значну частину площі відвела під так звані «інформаційні малюнки». Успіх USA Today у читачів зумовив швидке поширення інфографіки у США. З кінця 80-х років інфографіку почали використовувати провідні європейські видання. На початку 90-х років виникають спеціалізовані агентства, наприклад, британська Graphic News, а світові інформаційні агентства (AP, Reuters, AFP та ін.) створюють спеціалізовані служби [1].

Сьогодні інфографічні продукти використовуються як аналітичними центрами в інформаційно-аналітичних дослідженнях суспільно-політичного та соціально-економічного характеру, так і ЗМІ, що дає змогу друкованим та інтернет-виданням адаптуватися до роботи в умовах, коли телебачення та Інтернет зробили культуру більш візуальною.

Так, серед світових аналітичних центрів можна відмітити The Heritage Foundation («Спадщина») - Стратегічний дослідний інститут США, що займається широким спектром питань громадської політики. Ідея інституту - побудувати статистичну модель суспільства та забезпечити доступ до неї широкої громадськості [18]. Фундація видає ряд аналітичних досліджень, із найвідоміших, де використовується візуалізація - щорічний «Індекс економічної свободи» (http://www.heritage.org/index/he- atmap) [23].

Інфографіку також використовують зарубіжні фахівці на основі даних Інституту міжнародної економіки Петерсона (The Peterson Institute for International Economics) [19]. Інститут займає перше місце як провідний мозковий центр у світі в галузі міжнародної економіки в мозкових центрах і цивільних програмах [18].

Варто окремо відзначити вітчизняний інформаційно-аналітичний центр Інфолайт (infolight.org.ua), який публікує інфографічні матеріали, використовуючи офіційні дані різних соціологічних досліджень (http://infolight.org.ua/content/opituvannya-vciom-stavlennya-gromadyan- rf-do-aneksiyi-krimu), у тому числі державних служб, як на прикладі Держстату(http://infolight.org.ua/content/dinamika-ta-geografiya-bezro-

bittya-v-ukrayini-ta-ies-u-2012-2013-rr), або на базі даних міністерств, як то МОЗ України (http://infolight.org.ua/content/analiz-ruhu-pryamih-i- nozemnih-investiciy-akcionernogo-kapitalu-v-ukrayini-za-2012-rik). Проект дуже стрімко розвивається. Info-Light являє собою об'єднання фахівців зі знаннями у сфері інформаційних технологій, а саме візуалізації даних та інтерактивної інфографіки, дослідження якого поширюються на сфери політики, економіки, екології, соціології, маркетингу та муніципального господарства [17].

Поміж інших популярних журналістських ресурсів вигідно виділяється ТЕКСТИ.org.ua (texty.org.ua), у роботі якого особливе місце посідають журналістика даних та інфографіка. Крім того, редакційна політика дуже демократична, оскільки заохочує експериментувати з народною журналістикою, надаючи право читачам самим ставити новини та пропонувати варіанти розв'язання тієї чи іншої проблеми. Проект відомий своїми інфографічними продуктами для Центру політико- правових реформ (http://www.pravo.org.ua/209-slaider-novyn/1648-borotba- z-koruptsiieiu-shcho-potribno-znaty-i-vymahaty-kozhnomu.html), Інституту світової політики (http://iwp.org.ua/ukr/public/1044.html) та інших мозкових центрів.

Досить цікавим у плані візуалізації даних є підхід Українського інституту публічної політики. Команда організації на основі власних досліджень та аналізу стратегічних інтересів України в політиці, економіці, оборонній політиці, питаннях міграції, довкілля та гуманітарної сфери крім звичайних статичних презентацій готує якісні анімаційні ролики, у яких змістовно та поетапно відображаються плани майбутніх реформ, їх вплив на ту чи іншу сферу, або ж результати тих змін, які вже відбулися в реформованих галузях [24].

Розгортають роботу в напрямі створення інфографічного аналітичного продукту також спеціалізовані служби сучасних вітчизняних бібліотек, зокрема Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ) НБУВ та Національна юридична бібліотека (НЮБ), створені для введення в широкий суспільний обіг через управлінську сферу матеріалів з фондів НБУВ, моніторингу та опрацювання зростаючих інформаційних потоків, удосконалення інформаційно-аналітичного обслуговування суспільних інститутів України.

Серед найкращих прикладів інфографіки у світових ЗМІ як у друкарському, так і в цифровому форматі, експерти виділяють роботи американської The New York Times, британської Guardian, аргентинської Clarin, а також іспанських EL Mundo і El Pans. Ці видання стали інформаційними центрамии, у яких відділи інфографіки повністю відповідають за дослідження та виробництво візуального контенту, а не тільки за дизайн і зображення. Інфографіка набирає популярність, і ми бачимо, як її якість росте в Китаї, на Близькому Сході [5, с. 7].

На жаль, у вітчизняних ЗМІ досить важко знайти зразкові приклади візуалізації. У друкованих виданнях така форма подачі застосовується дещо інтенсивніше, і часом там можна зустріти справді достойні роботи. Проте значного розвитку та оригінальності інфографіка там не здобула.

Що стосується інтернет-видань, які, зважаючи на більш широкі медійні та технічні можливості й мали б застосовувати візуалізацію частіше, - то тут ситуація ще гірша. Крім texty.org.ua, Тиждень.ш (http://tyzhden.ua/Infographics/) та, можливо, «Української правди», яка, наприклад, презентувала серію інфографічних матеріалів на тему Євроінтеграції (http://www.pravda.com.ua/artides/2013/10/29/7000959/), важко назвати ще якийсь журналістський ресурс, де б постійно вдавалися до візуалізації даних.

Загалом можна констатувати значне відставання вітчизняних ЗМІ від зарубіжних медіа, де візуалізація даних присутня як у журналістських матеріалах, так і на спеціалізованих блогах, присвячених інфографіці [ 9] . Водночас вітчизняні аналітичні центри досить активно впроваджують використання візуалізації аналітичних матеріалів. Така особливість може бути пояснена вищим рівнем аналітичності спеціалізованих центрів, більшим досвідом роботи із статистичними даними - якщо для журналістського матеріалу дані можуть відбиратися фрагментарно, то для побудови інфографіки потрібна повна картина, і будь-яка «біла пляма» чи пробіл у зборі інформації унеможливить якісну візуалізацію.

Так, характерною рисою роботи інформаційно-аналітичних служб НБУВ є постійний моніторинг актуальних подій і явищ суспільно- політичного, економічного життя країни, правових процесів, зарубіжного досвіду розв'язання актуальних проблем; акумуляція та систематизація відповідних даних і формування інформаційної бази. Наголосимо, що підготовка інфографіки передбачає у першу чергу аналітичні навички, і лише в другу - графічного дизайну, тому логічно говорити про «візуальну журналістику» чи «візуальну аналітику» [5].

Процес створення інфографічного продукту передбачає декілька етапів. Перший - формулювання мети створення інфографіки: «що та навіщо показати користувачеві?», висунення гіпотези.

Другий - збір та обробка необхідної для інформативності кінцевого продукту кількості даних. Важливим аспектом створення графічного продукту є ґрунтовне дослідження та точні дані з надійних джерел. Сьогодні більшість необхідної аналітикам інформації зосереджена у відкритих джерелах. Дедалі більше інформації стає публічною, разом з відкритим програмним забезпеченням, що істотно демократизує інформаційну сферу [7].

Як показує практика СІАЗ і НЮБ НБУВ, однією з найважливіших якісних характеристик інформації є вірогідність. Про високий рівень вірогідності інформації можна говорити лише тоді, коли її автори чітко відстежують шлях надходження первинної інформації з метою недопущення її перекручування. Останнє відбувається внаслідок нашарування на неї під час передруку з першоджерела додаткових інформаційних блоків, що містять так звану авторську інтерпретацію (власне осмислення та прогнози на основі особистих вражень), унаслідок чого втрачається справжнє значення інформації під час випадкового або навмисного виривання її з контексту [13, с. 249-250].

Серед інформаційних сайтів, як джерела найбільш вірогідної інформації, своєю оперативністю (що дуже важливо під час виконання замовлень) виділяються сайти новин. Цей тип сайтів спрямований на інформування відвідувачів про останні новини в реальному часі [13, с. 254]. За певний період, наприклад, за тиждень, накопичується певна кількість інформації на актуальну тему. Досить часто такі масиви повідомлень можна відсортувати з допомогою архіву на веб-сайті. Усе це дуже доречно при отриманні статистичних даних, подальшому аналізі та представленні їх у графічному вигляді.

У практиці роботи СІАЗ із мережевою інформацією є також досвід використання автоматизованої інформаційно-моніторингової системи відбору Web-Observer. Функціонування системи полягає у відборі необхідної новинної інформації з бази публікацій на основі критеріїв відбору, що їх обумовлює користувач системи, а також подальшої обробки отриманої інформації. Запити на вибірку повідомлень з бази публікацій формуються на основі комбінації параметрів, що попередньо задані користувачем.

Утім, на практиці використання автоматизованої інформаційно- моніторингової системи відбору Web-Observer було визнано не достатньо ефективним, оскільки під задані параметри пошуку часто потрапляла інформація, яка лише дотично відповідала певній проблематиці, або неповна інформація, істотні елементи якої містяться на більш глибоких рівнях сайтів [14, с. 320-321].

Третій етап - аналіз і обробка інформації: систематизація зібраного матеріалу, свого роду зведення «до єдиного знаменника», що зумовить цілісність графічної ідеї.

Тут також з'являється такий важливий аспект інфографіки, як порівняння. Інфографіка осмислена лише тоді, коли є що порівнювати. Наприклад, при порівнянні цифри поточного та минулого місяця чи року. З'являється певна динаміка, яку можна аналізувати, виявити тенденції та приховані закономірності, виходячи з них - робити прогнози.

Останній, четвертий етап передбачає обрання способу графічної подачі основної думки з допомогою доступних візуальних інструментів [5, с. 11]. Спосіб візуалізації обирається залежно від поставленого завдання: показати зв'язки (матриці, діаграми розсіювання, діаграми зв'язків, дендрограми, діаграма Вена-Ейлера); динаміку (таймлайн, лінійний графік, діаграма розкиду); частини цілого (гістограма, кругова діаграма, пласке дерево, кільцева діаграма); набір значень (пелюсткова та бульбашкова діаграма); розташування (карта, теплова діаграма, картограма); аналіз тексту (дерево слів, хмаринка тегів - про це нижче). Організація візуалізації допускає використання метафоричних зображень чи образів, які можуть значно посилити сприйняття [9].

Наразі не будемо детально зупинятися на кожному з різновидів діаграм, а перейдемо до розгляду найбільш затребуваних і поширених інструментів при створенні інфографіки. Більшість інструментів візуалізації використовують масиви даних програми Microsoft Excel; для роботи із зображеннями - Adobe Photoshop і Adobe Illustrator, останній більш зручний для роботи з векторною графікою, що, безумовно, корисно для побудови складного набору діаграм, або спеціально допрацьованих діаграм [3].

Значно полегшити роботу можуть онлайн-сервіси з побудови інфо- графіки, що передбачають готові шаблони для створення діаграм і графіків. Серед найбільш популярних і зручних можна відмітити easel.ly, pikto- chart і infogr.am, Google Fusion, програму для побудови діаграм Gephi [8]. Вони дають змогу візуалізувати дані з Excel таблиці за допомогою різних способів: інтерактивних графіків, карт, на які ставляться автоматичні мітки. Користувач може внести свої дані в сервіс, вибрати один із шаблонів і редагувати його всіма доступними інструментами.

Окремо варто сказати і про карти. Це важливий інструмент, адже часто дослідження пов'язане з географічними об'єктами та територіальною належністю. Серед популярних інструментів можна відзначити OpenStreetMap - сервер, де користувачі самі створюють карти різних міст; OpenHeatMap - сервіс, який зручно використовувати, якщо дані класифіковано за країнами, регіонами, місцевими органами влади. Тут також легко створювати теплові діаграми [10]. Онлайн-сервіс DataPult існує у вигляді самостійної програми, що досить зручно у випадку недоступності мережі.

Табличні дані можна заповнювати безпосередньо в ручному режимі, або оперативно завантажувати з файлу Microsoft Excel. Інтерфейс програми надає можливість вибрати країну, де дані співставляються з областями, федераціями чи штатами (у випадку зі США). Готове зображення карти можна зберігати в багатьох доступних форматах (jpg, png та ін.) і далі працювати з отриманим зображеннях в інших графічних редакторах (Photoshop) та наносити свої умовні позначення, надаючи карті свого неповторного вигляду. Готову інфографіку можна представляти разом із статтею або як самостійний інформаційний продукт. Матеріали, виконані в жанрі інфографіки, автономні, ідуть під своїми заголовками. Найчастіше така інфографіка зустрічається в журнальній періодиці та в інтернет-ЗМІ. Причому останні активно використовують цей жанр, збагачуючи його за рахунок своїх специфічних можливостей (анімація, 3 D-зображення тощо) [11].

Звертаючись до практики зарубіжних ЗМІ, які, як зазначалося вище, мають істотний досвід у підготовці інфографіки, відзначимо, що журналісти зазвичай виконують як аналітичну роботу, так і дизайнерську реалізацію [8]. На практиці такий підхід досить виправданий. Специфіка роботи в НЮБ НБУВ при створенні інформаційно-аналітичних продуктів для конкретних замовників на постійній основі вимагає від співробітників бути постійно в курсі останніх подій в Україні та світі, що дає можливість спрогнозувати актуальність цих подій для висвітлення в наступному випуску. А висока періодичність (щотижнево) інформаційно-аналітичного продукту не залишає багато часу на вирішення організаційних питань. Співробітник, що постійно перебуває в певному інформаційному середовищі та має необхідні навики роботи з програмним забезпеченням, може адекватно втілити проаналізовані дані в графічному вигляді. Отже, така схема виглядає більш ефективною.

Бібліотеки відіграють важливу роль у збереженні вже існуючих особливо цінних з історичної точки зору прикладів інфографіки, зразків візуальної журналістики сучасності для майбутній поколінь, та їх аналізу вже для власних досліджень. Зважаючи на постійний розвиток мультимедійних технологій (екрани високої роздільної здатності, 3 D та ін.), можливостей графічних редакторів, постають нові вимоги до організації та презентації інформації саме в електронних версіях видань. Як приклад, можна навести випадок, коли інфографіка настільки складна та багаторівнева, що фізично вмістити її у друкованих виданнях не завжди є можливим, а при масштабуванні деталі стають непомітними та падає читабельність. В електронних версіях така проблема відпадає, бо крім можливості масштабування, інфографіка може містити інтерактивні елементи.

Передові фахівці стверджують, що зрозуміле відображення інформації з інтуїтивною інтерактивністю - набагато природніший спосіб взаємодії з відвідувачами сайту. Це ставить на перше місце контент сайту і дає змогу користувачам легко знайомитися з цим контентом. По суті, згадуючи ті ж смартфони, ми знаходимося на початку епохи витіснення графічними символами їх вербальних аналогів [6].

Крім того, як показує наявний уже практичний досвід Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, а також інших провідних бібліотечних установ України, періодичні електронні видання в структурі інформаційно-аналітичної діяльності цих установ сприяють задоволенню об'єктивних потреб користувачів у використанні вітчизняних інформаційних ресурсів, розміщених у фондах бібліотек і масивів інтернет-інформації [16, с. 101]. Тому зберігання в бібліотечних установах електронних версій інфографіки, як самостійних файлів так і у складі інформаційно-аналітичних видань, видається досить перспективним.

Отже, нині світ переживає справжній бум візуальної інформації. Усе вимірюється та обчислюється, необроблений матеріал стає доступним дедалі більшій кількості людей. Усе рідше, для опису різних явищ і процесів, вистачає однієї діаграми, а хороша інфографіка дає змогу швидше зрозуміти ідеї та тренди, приховані за даними. Зростають можливості сучасних бібліотек, їхніх спеціалізованих інформаційно-аналітичних підрозділів, що, зокрема, дають змогу обробляти та представляти великі обсяги даних для подальшого їх використання.

У зв'язку з цим бібліотечні фонди можуть також поповнюватись цінними примірниками друкованих видань, що містять цікаві графічні матеріали. Крім того, враховуючи особливості та сучасні можливості інфографіки, перспективним виглядає також зберігання електронних версій видань і представлення окремо інфографіки чи статті, що містить таку візуальну інформацію на бібліотечних сайтах та інших інтернет-виданнях.

Список використаних джерел

журналістика інформаційний бібліотека

1. Що таке інфографіка? [Електронний ресурс] // Ukrainian Media Service. - Режим доступу: http://umservice.net/index.php?action=h- elp&show=20. - Назва з екрана.

2. Що таке інфографіка? [Електронний ресурс] // My Helper. - Режим доступу: http://myhelper.com.ua/index.php?newsid= 11080. - Назва з екрана.

3. Краткая история инфографики [Электронный ресурс] // Medium. - Режим доступа: https://medium.com/infographics-today/24121893488. - Загл. с экрана.

4. Что такое инфографика? Дизайнер Илья Рудерман о том, как визуализировать все на свете - и зачем это делается [Электронный ресурс] // Colta.ru. - Режим доступа: http://www.colta.ru/articles/specials/1339. - Загл. с экрана.

5. Инфографика: вместо тысячи слов [Электронный ресурс] //

LiveJoumal. - 2013. - 13.05. - Режим доступа: http://new-media.livejoumal. com/108648.html. - Загл. с экрана.

6. Тренды будущего инфографики [Электронный ресурс] // ОПЗАРКОЛ. - 2011. - 26.09. - Режим доступа: http://opzarkol.com/2011/09/26/3-trenda- opredelyauschie-buduschee-infografiki/. - Загл. с экрана.

7. Инфографика в современных российских журналах [Электронный ресурс] // Издательство «Молодой учёный». - Режим доступа: http://www. moluch.ru/conf/phil/archive/25/989/. - Загл. с экрана.

8. Все, что Вы должны знать, если хотите развивать инфографику на газетном сайте [Электронный ресурс] //Mediascope.ru. -2013. -6.12. - Режим доступа: http://www.mediascope.ru/node/1435. - Загл. с экрана.

9. Інформація - це красиво. Частина 1. [Електронний ресурс] // Телекритика. - 2012. - 6.03. - Режим доступу: http://osvita.mediasapiens. ua/material/4750. - Назва з екрана.

10. Інформація - це красиво. Частина 2. [Електронний ресурс] // Телекритика. - 2012. - 7.03. - Режим доступу: http://osvita.mediasapiens. ua/material/4758. - Назва з екрана.

11. Инфографика в системе журналистских жанров [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://new.volsu.ru/struct/generalservices/publish/ vestniki/lastmagazine/ser-8-literature-journalism-vyp-11-f. - Загл. с экрана.

12. Дубае Т. Розвиток електронних інформаційно-аналітичних продуктів сучасної бібліотеки (з практичного досвіду СІАЗ НБУВ) [Електронний ресурс] / Т. Дубас // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. - К., 2012. - Вип. 33. - С. 371-372. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/Siaz/Nauk_ works/33.pdf. - Назва з екрана.

13. Вітушко Н. Інформаційно-аналітичне дослідження на замовлення органів державної влади: Особливості організації етапу підготовки інформаційної бази [Електронний ресурс] / Н. Вітушко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. - К., 2013. - Вип. 36. - С. 253. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/Siaz/Nauk_works/36.pdf. - Назва з екрана.

14. Тарасенко Н. Аналітичні аспекти збору та архівування мережених ресурсів науковою бібліотекою [Електронний ресурс] / Н. Тарасенко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. - К., 2013. -

Вип. 36. - С. 320-321. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/Siaz/ Nauk_works/36.pdf. - Назва з екрана.

15. Тарасенко Н. Аналітичні аспекти збору та архівування мережених ресурсів науковою бібліотекою [Електронний ресурс] / Н. Тарасенко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. - К., 2013. - Вип. 36. - С. 320-321. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/Siaz/ Nauk_works/36.pdf. - Назва з екрана.

16. Горова С. Перспективи розвитку періодичних електронних видань бібліотек у сучасному інформаційному середовищі [Електронний ресурс] / С. Горова // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. - К., 2013. - Вип. 35. - С. 320-321. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/ Siaz/Nauk_works/35.pdf. - Назва з екрана.

17. Інфографіка та візуалізація аналітичних досліджень [Електронний ресурс] // Вполитике. - 2013. - 18.04. - Режим доступу: http://vpolitike. com/blogs/392/342/. - Назва з екрана.

18. Інфографіка [Електронний ресурс] // Вікіпедія. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki. - Назва з екрана.

19. China's Reserves: Parsing the Recent Data and Rhetoric [Electronic resource] // Peter G. Peterson Institute for International Economics. - 2014. - 17.04. - Mode of access: http://blogs.piie.com/china/?p=3846. - Title from the screen.

20. Что такое мультимедийная журналистика? [Электронный ресурс] // Редакторский портал. - 2010. - 18.06. - Режим доступа: http://www. redactor.in.ua/internet/322.html. - Загл. с экрана.

21. Мультимедиа и визуальная журналистика [Электронный ресурс] // Deutsche Welle. - 2013. - 1.09. - Режим доступа: http://onmedia. dw-akademie.de/russian/?p=5615. - Загл. с экрана.

22. Журналистика данных должна ориентироваться на мобильные устройства [Электронный ресурс] // ijnet.org. - 2014. - 6.05. - Режим доступа: http://ijnet.org/ru/blog/277252. - Загл. с экрана.

23. 2014 Economic Freedom Heat Map [Electronic resource] // The Heritage Foundation. - Mode of access: http://www.heritage.org/index/heatmap. - Title from the screen.

24. Анімація [Електронний ресурс] // Український Інститут Публічної Політики. - Режим доступу: http://www.uipp.org.ua/multimedia/animation. htm. - Назва з екрана.

Размещено на Allbest.ru