Соціальні мережі як виклик сучасності в освітньому середовищі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціальні мережі як виклик сучасності в освітньому середовищі

Олена Тишкова, Київ

Анотація

Увага акцентується на окремих можливостях та перевагах використання соціальних мереж освітянами, науковцями, вихованцями та особами, що займаються самоосвітою.

Ключові слова: соціальна мережа, освітня сфера, самоосвіта

Аннотация

Ключевые слова: социальная сеть, образовательная сфера, самообразование

Annotation

Key words: social network, education sphere, self - education

Глобальна мережа Інтернет відкрила перед людиною безмежні можливості. Зручність, швидкість, простота, - ось ті базові принципи, яким слідує стратегія всесвітньої павутини, де кожен її учасник може знайти потрібну інформацію, налагодити контакти зі старими знайомими, завести нових друзів, викласти свої проблемні питання та отримати на них відповіді. На тлі ж закономірного процесу посилення інформаційного обміну та наступу ери інформаційного суспільства в нашій державі, особливої уваги потребує «мережевість» в інформаційних зв'язках соціуму, його традиційні та нетрадиційні прояви в ході отримання нових знань. Серед таких нетрадиційних форм - соціальні мережі, які начебто вже зайняли власну нішу в громадських взаємодіях, але щодо цілеспрямованого використання в освіті залишаються інноваційним інструментом.

Інформатизація освіти як один із напрямів Національної стратегії розвитку освіти на 2012-2021 рр., вимагає від сучасного освітянина модерного підходу до процесів, що відбуваються в навчальній аудиторії та за її межами. Такий підхід передбачає не тільки впровадження та використання інформаційних технологій, облаштування комп'ютерних класів, а й безумовно включення освітянина, в так звані, процеси віртуальності, які надають широкі можливості: від найпростішого обговорення теми заданого завдання до напрацювання ідей та розробки нових проектів [5].

В. Кремень наголошує на необхідності оперативної розробки масштабної стратегії розвитку системи освіти, а також впровадженні новітніх технологій навчання, які мають бути орієнтовані на саморозвиток людини [3].

Вважаємо за доцільне до таких технологій віднести одну зі складових епохи інформатизації - «соціальні мережі», які дозволяють збагачуватись знаннями та саморозвиватись. Адже саме завдяки останнім кожен громадянин країни може бути включений в процес здобуття необхідних знань, що сприятиме розвитку суспільного потенціалу загалом.

Проблема соціальних мереж в освітньому середовищі набуває все більшої актуальності серед науковців нинішньої епохи. Це пов'язано з постійними змінами та нововведеннями у всіх сферах та галузях соціуму. Комп'ютеризація та інформатизація все швидшими темпами витісняє звичний виробничий процес. А тому соціальні мережі виступають відповіддю на всі ті вимоги, що висуває суспільство перед сучасною людиною, які дозволяють постійно оновлювати знання. Варто зазначити, що питаннями соціальних мереж, їх сутнісної ролі в житті людини займається широке коло науковців, зокрема М. Кастельс, В. Буряк, М. Згуровський, М. Соколова, О. Прогнімак, С. Паринов, С. Данилюк, Ю. Вернік, В. Попик та інші. Говорячи про проблему використання соціальних мереж в освітньому середовищі, спостерігаємо тенденцію звуження кола науковців, увазі яким підлягає це питання. Серед авторів, що досліджують питання сутнісної ролі віртуального простору у роботі освітян, науковців та вихованців, відносимо М. Шварцмана, Є. Бондаренка, О. Власенка, В. Черненка, Є. Ісаєва. Науковці більшою мірою увагу зосереджують на окремих соціальних мережах та загальних властивостях останніх для учасників мережі, не виокремлюючи можливостей використання серед освітян, науковців, учнів, студентів та осіб, спрямованих на саморозвиток. Саме це і стане метою обраної проблеми.

Поняття «соціальні мережі» в науковий обіг введено англійським соціологом Джеймсом Барнсом в 1954 р. Під сутністю даного поняття автор розумів складне переплетення стосунків. У 1959 році це поняття потрапило під розгляд угорських математиків, які розвинули теорію соціальних мереж і першими запропонували поняття коефіцієнта кластеризації, тобто ступеня близькості між неоднорідними групами (коли людина розширює мережу своїх зв'язків за рахунок осіб, яких вона не знає особисто, але знають її знайомі). В науковому обігу терміном «соціальні мережі» позначають будь-яку соціальну структуру і різноманітність соціальних взаємин, однак в сучасному ж дискурсі їм позначають насамперед он-лайнові мережі, які створюються у віртуальному просторі і забезпечують дистанційне спілкування і встановлення взаємозв'язків між учасниками так званої мережевої структури [6]. Дуже часто це поняття пов'язують з поняттям конективізм (запропоноване Джорджем Сіменсом), яке ґрунтується на теоріях мережі, хаосу, складноорганізованих та самоорганізованих системах [2].

На наш погляд, під поняттям соціальної мережі, слід розуміти соціальну структуру, яка утворена індивідами або організаціями. Вона відображає різноманітні зв'язки між ними через соціальні взаємовідносини, метою яких є передача різної затребуваної інформації за допомогою сучасних інформаційних технологій у віртуальному просторі, що набуває все більшої актуальності в інформаційному суспільстві.

Екстраполюючи можливості соціальних мереж на освітню сферу, маємо зазначити, що попередньо опрацьовані наукові джерела свідчать про наявність низки переваг використання останніх для всіх сторін соціальної структури. Здійснивши умовний поділ учасників мережі на дві групи: тих суб'єктів, які навчають та тих, - які навчаються, нами виявлено кілька основних іпостасей, які беруть участь в соціальних мережах: представниками першої групи є викладачі, вчителі та науковці; іншу групу наповнюють: студенти, учні та слухачі. Однак за межами правових норм залишається неформальна освіта, а тому в цьому контексті варто наголосити на дорослому населенні, як ще одній складовій соціуму, чиї зусилля спрямовані на саморозвиток, тобто самоосвіту, згідно Закону України «Про освіту». У зв'язку з такими умововиводами розкриємо сутнісну роль віртуального простору, зокрема соціальних мереж в житті та роботі освітян, науковців, учнів, студентів, слухачів та осіб, яка прагнуть до неперервного розвитку. Отже зупинимось на тих мережах, які користуються широкою популярністю та займають чільне місце у сфері освіти та самоосвіти.

Сучасний викладач - це насамперед фахівець, який повинен не тільки мати ефективну методику викладання, а й безпосередньо вміти організувати свій час, якого не так багато, враховуючи педагогічне навантаження, ведення наукової роботи, розробку методичних комплексів, написання посібників, тощо. Тому вміння викладача організувати себе в хаосі подій, які відбуваються навколо нього, - вже знаходиться навіть не на рівні - бажання, а на рівні необхідності.

Здійснивши аналіз соціальних мереж, які використовуються в роботі викладача, ми виокремили найбільш актуальні та затребувані з них, які відіграють важливу роль у передачі знань студентам.

Цінність для навчання та розвитку більшою мірою спостерігається в американській соціальній мережі Facebook, яка дозволяє викладачам університетів створювати навчальні курси для студентів. За результатами опитування англійської експерта в області електронного навчання Джейн Харт (Jane Hart), проведеного в 2007 році, соціальна мережа Facebook увійшла до першої двадцятки рейтингу найбільш популярних інструментів навчання та розвитку [1].

Ще одна з соціальних мереж, де відбувається системна циркуляція необхідних відомостей та даних є Edutopia, головна мета якої допомагати навчальним закладам створювати і упроваджувати соціальні медіа-засоби в навчальний процес. Як стверджував

Джордж Лукас (засновник мережі) при розробці Edutopia, головною мотивацією є «...ізольованість традиційної освіти від реального життя і абстрактність учбових планів; а також гостра необхідність викладачів і студентів в пошуку ресурсів і отриманні порад від експертів за межами аудиторії» [10]. Edutopia направлена на об'єднання викладачів, що використовують інноваційні засоби навчання в своїй практиці і готових поділитись досвідом з іншими.

Twitter - ще один різновид соціальної мережі, що містить інструмент мікроблоггінгу, заснований на технології Web 2.0. З 2007-2008 років факультети університетів США стали проводити експерименти, пов'язані з можливістю використання мікроблоггінгу Twitter в навчальних аудиторіях як засіб для інтерактивного навчання іноземним мовам, управлінню проектами, інформаційним системам. Схема здобуття студентом повідомлення-відповіді на повідомлення-питання, що розміщене в Twitter, представлена на рисунку 1.1.

Рис. 1.1 Схема взаємодії студентів у соціальній мережі «Twitter».

Для того щоб просте спілкування у Twitter було спрямоване на навчання, як видно зі схеми, від повідомлення-питання, яке розмістив студент у Twitter, до отримання ним кінцевої відповіді, викладач повинен приймати неперервну активну участь, а саме: до появи повідомлення-питання викладач повинен сформулювати задачу перед студентом; для формування множини повідомлень-відповідей викладач може сам приймати участь, повинен залучити одногрупників до обговорення питання і допомогти знайти групи релевантних користувачів, наприклад, практикуючих фахівців; на етапі аналізу отриманих відповідей і усунення протиріч викладач повинен спрямовувати студента на прийняття правильного рішення.

Підвищенню кваліфікації педагогів з питань, пов'язаних з впровадженням інструментів технології Web 2.0 в процес навчання сприяє мережеве середовище «Classroom 2.0», що представляє собою найбільш популярну освітню мережу, розроблену Стівом Харгадоном (2009) [9].

Не залишаються поза межами уваги і такі соціальні мережі як «Вконтакте» та «Однокласники», які дозволяють створювати групи за інтересами, зокрема з науковою чи навчальною ціллю. Особливістю таких груп є віртуальне спілкування між викладачем та студентом, де останній може в он-лайновому режимі ставити запитання і отримувати відповіді. Зокрема викладач також може надсилати індивідуальні завдання і при необхідності надавати консультації.

Проаналізовані соціальні мережі свідчать про актуальність їх впровадження в освітній процес ВНЗ, адже завдяки останнім можливе спілкування, обмін інформацією, передача та отримання знань, мобільність сучасного студента тощо.

Проникнення у безмежні простори віртуальності сприяло виявленню і тих соціальних мереж, які актуальні серед вчителів тобто притаманні більшою мірою середній ланці освіти.

Професійна діяльність вчителя втілюється в спрямованості на учнів, на розвиток інтересу до предмета, на розвиток їхнього мислення, творчості, колективізму тощо. Наразі досить швидкими темпами відбувається впровадження інноваційних механізмів взаємодії вчителя та його підопічного. Педагог організовує своїх вихованців для участі в дистанційних олімпіадах, вікторинах, конкурсах і направляє діяльність учнів в телекомунікаційних проектах. Роль освітянина в організації навчальної діяльності своїх вихованців у мережі дуже велика. Другий напрям професійної діяльності педагога у мережі - це діяльність, спрямована на самих вчителів, на самоосвіту, діяльність, пов'язана з підвищенням кваліфікації.

Перша в Україні найбільш затребувана соціальна мережа «Острів знань» в рамках якої, вчитель може здійснювати обмін ідеями, інформацією, методичними розробками, ресурсами, досвідом тощо, отримати професійну експертну оцінку для своїх методик, публікацій, розробок, а також - брати участь у спільної діяльності для вирішення спільних проблем, планування заходів, навчання. Таким чином, робота в соціальній мережі дозволяє вчителям професійно зростати, відкриває можливості спілкування у професійних співтовариствах, приносить нові ідеї та натхнення для нових пошуків та експериментів.

Така мережа відіграє важливе значення у діяльності не тільки вчителя та учня, а й безумовно батьків та загальної аудиторії.

Для школярів така мережа насамперед є не лише джерелом здобуття інформації, а й середовищем для знайомств і спілкування за інтересами, обміну своїми знаннями, надання широкому колу учасників мережі можливості оприлюднити власні напрацювання й отримати професійну оцінку своєї творчої діяльності. Також школярі можуть в інтерактивному спілкуванні обговорювати й вирішувати особисті або загальні питання, створювати колективні публікації, брати участь у спільних проектах і відкритих онлайн-уроках.

Для загальної аудиторії, у тому числі для батьків, використання «Острову знань» - це можливість безпосередньої участі в навчальному процесі, в оцінюванні якості освіти, в обговоренні й створенні проектів, що можуть визначати стратегію розвитку освіти загалом. Технологічно «Острів знань» є унікальним поєднанням надсучасних інформаційно-комунікаційних і традиційних освітніх, виховних та розважальних технологій, ефективною структурою, що дозволяє оптимізувати та структурувати внутрішні галузеві процеси й сприяти створенню горизонтальних зв'язків у вертикалі освіти (Milenin 2012, p. 313-315) [4].

Ще однією мережею, яка може повноцінно вважатись інструментом для освітян України «Партнерство в навчанні», яку запустила «Майкрософт Україна», за її допомогою працівники середньої освіти можуть більше дізнатися про застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для підвищення якості навчання (Chernenko 2009) [8]. Мережа «Партнерство в навчанні» відкриває доступ до освітніх програм для шкіл, у тому числі до планів уроків і практичних занять, дає можливість освітянам обмінюватися ідеями, новинами, а також власним досвідом застосування ІКТ для навчання.

Мета Всеукраїнської безкоштовної освітньої соціальної мережі «Щоденник.иа», що працює за підтримки Міністерства освіти і науки України та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти є створення єдиного віртуального простору для шкіл, вчителів та батьків, регулювання відносин між людьми, задіяних у житті школи. Доступ до системи здійснюється лише за спеціальним кодом, отриманим в освітній установі.

Окремої уваги заслуговує також «ВікіОсвіта», яка представляє собою мережеве об'єднання учасників навчально-виховного процесу, яке дає можливість: спільного створення зібрання сучасних, безкоштовних, вільно розповсюджуваних освітніх ресурсів; опанування нових інформаційних технологій; опанування нових організаційних форм навчальної діяльності.

В режимі реального часу можлива робота над спільним проектом, обговорення актуальних питань формування освітнього простору. Загалом «Острів знань», «Партнерство у навчанні» та «Щоденник иа», «ВікіОсвіта» є основними соціальними мережами, де вчителі та учні можуть обмінюватись інформацією, ідеями, давати відео- уроки чи бути учасниками відео-конференцій у віртуальному просторі.

На наш погляд в окрему групу доцільно виокремити науковців, завдяки яким з кожним днем все більшими темпами з'являються різного роду спільноти, які зосереджують особливу увагу на обміні науковими ідеями та проблемними питаннями. «Facebook», як мережа про яку згадувалось вище, віддзеркалює університетські спільноти та дозволяє збагачуватись знаннями. Про це свідчать різні групи, серед яких Biology, Geology Rocks, Matematika, Science Group, Theoretical Physics, Ukrainian Scientists Worldwide, Наука - про що говорять сьогодні, Популярна наука, «наука життя», «наука- фен-шуй», «наука-кохання», «Наукові карикатури», «числа Пі», «Мій учитель наук - ненормальний». Окрім цього, що стосується тематики науки, зустрічаються наступні сторінки: «A Moment of Science», California Science Center, International Association for Political Science Students, National Science Foundation, Popular Science, Science Careers. Дані сторінки сприяють отриманню інформації стосовно наукових відкриттів, дають можливість залишати свої коментарії та бути активним учасником групи, що сприяє інтелектуальному розвитку особистості.

Ідея створення однієї з вузькоспеціалізованих мереж Ukrainian Scientists Worldwide виникла в середовищі українських аспірантів у Німеччині. Метою діяльності є «налагодження співпраці, для того, щоб консолідувати український інтелект у світі», незалежно від галузі, місця та регіону праці (Ukrainian).

Ще одна мережа, яка користується популярністю серед науковців «Українська наукова інтернет-спільнота», метою якої є організація онлайн-спільноти українських науковців, обговорення актуальних проблем української науки, розміщення публікацій, обмін досвідом та пошук партнерів (Ukrayinska).

Російськомовна соціальна мережа «Вконтакте» також включає перелік майже аналогічних груп, які об'єднують людей за науковими інтересами, серед яких «Українське відділення Міжнародної асоціації студентів (молодих) політологів», «Комунікація та спільна робота вчених різних країн», «Консолідувати український інтелект у світі», «Аспіранти UA», «Молоді науковці для молодих науковців», Неформальне спілкування на наукову тематику», «Освіта і наука» тощо.

Як бачимо соціальна мережа «Вконтакте» має місце як серед студентів та викладачів так і серед науковців. І якщо її функціональність проявляється загалом в обміні інформацією, як у першому так і в другому випадку, то кордони їх використання мають свою особливість. Суть в тому, що спільноти, які створюються студентами та викладачами мають в більшій мірі локальний характер, адже учасники організовуються в основному в межах спеціальності, Інституту, Університету тощо, не виходячи за межі кордонів навчального закладу та країни загалом. Однак групи, що організовують науковцями пересікають межі країни, з метою пошуку учасників з аналогічними науковими інтересами.

Попередньо ми вказали ті соціальні мережі, які дозволяють освітянам та науковцям бути структурними елементами соціальної мережі та забезпечувати покращення навчального процесу. Однак, як вже згадувалось вище окремої уваги заслуговують мережі, учасниками яких є всі ті особи, які прагнуть постійного розвиватись, оновлювати знання, тобто ті, які знаходяться за межами формальної освіти.

В Інтернеті існує незліченна кількість спільнот, що надають можливість самонавчанню. За словами Джейн Харт, самостійне або самокероване навчання (навчання самоврядування) стає дуже важливою тенденцією як в області корпоративного навчання, так і в навчанні цілому [1].

В загальному трактуванні мережі, мета яких задовольнити осіб, що займаються самоосвітою, поділяються на мережі загальної тематики, спеціалізовані та ділові.

Соціальні мережі загальної тематики (такі, як «МуБрасе», «Facebook», «Вконтакте», «Однокласники») дозволяють користувачам підтримувати та налагоджувати вже існуючі контакти і знаходити нових знайомих. Функціональні можливості названих загальнотематичних мереж майже не відрізняються: можливість знайти друзів, ігрове забезпечення, новини друзів, фото, відео, оголошення про різні заходи, а також групи, які об'єднують між собою спільних за інтересами осіб. Такі соціальні мережі дають можливість користувачам доступ до інформації, яка задовольняє їх власні інтереси.

Особливої уваги в цьому контексті заслуговує соціальна мережа «Bebo», яка є дуже популярним зарубіжним сервісом і являє собою не просто блог-платформу, а потужний медіамайданчик з досить широкими можливостями. На цьому сайті користувачі можуть ділитися музикою, відео, книгами та численними іншими матеріалами.

Нові соціальні мережі в Інтернеті все більше зосереджуються на певних галузях, наприклад, на мистецтві, тенісі, футболі, автомобілях, та, навіть, пластичній хірургії.

Для спільнот фахівців зазвичай платформою є спеціалізовані соціальні мережі. Спільноти практиків відрізняються від спільнот за інтересами - його учасників об'єднує не тільки прагнення до певної галузі знань, але й бажання співпрацювати у процесі застосування цих знань на практиці. Члени спільноти добре розуміють один одного, оскільки працюють над схожими проблемами. Спільноти практиків можуть складатися з учених, інженерів, спеціалістів з маркетингу та продажів та інших фахівців. Причому ці спільноти не обов'язково повинні бути обмежені рамками однієї компанії, а можуть об'єднувати людей зі схожими інтересами в різних організаціях по всьому світу. Вони здатні оцінити рівень кваліфікації, проблеми колег, отримати один від одного відсутні їм знання. Для компаній, що мають велику кількість філій, корпоративна соціальна мережа може стати інструментом взаємодії працівників між собою часто в цілях швидкого отримання потрібної інформації, надання взаємодопомоги. Так відбувається, коли новачок звертається до більш досвідченого колеги, що працює на аналогічній посаді в іншому філіалі компанії.

Серед спеціалізованих мереж: Last.Fm - музична соціальна мережа, яка розбудовує зв'язки між користувачами за принципом музичних уподобань. Geni - сімейна соціальна мережа, об'єднує людей на основі родинних зв'язків. Соціальна мережа MyChurch надає можливість будь-якій людині створити свою церкву та своє коло спілкування. Autokadabra.ru - соціальна мережа автолюбителів. Аналізуючи такі мережі, вряд чи можна говорити про наявність розвиваючої мети останніх для особистості. В більшій мірі мережі такого характеру мають на меті задовольнити вподобання та розважити своїх учасників.

Дуже важливою перевагою соціальних мереж є можливість вивчати іноземну мову. Реєструючись на сайтах: www.livemocha.com чи www.soziety.com., користувач вивчає іноземну мову, взаємодіючи з іншим користувачем-носієм цієї мови, у відповідь навчаючи його своєї рідної мови [1]

Ще одна з соціальних мереж, яка стоїть на арені лідерів «Digg», являє собою найпопулярніший у світі сервіс соціальних новин. Суть його роботи досить проста: користувач додає на сайт посилання на якусь новину, після чого інші учасники голосують за неї. Чим більше голосів буде віддано за новину, тим вище вона підніметься в списку останніх новин. Тобто завдяки Digg можна читати новини, відфільтровані людьми, - новини про події, які є найбільш цікавими з точки зору більшості і таким чином збагачуватись новими відомостями.

Окрім мереж загальної тематики і спеціалізованих існують так звані ділові, що більш відповідають рівню організації, сприяючи професійному розвитку та побудові кар'єри особистості. Серед таких мереж варто згадати МойКруг, Plaxo. Основне призначення таких мереж - пошук робочої сили з боку роботодавців та відповідно пошук роботи зі сторони громадян.

Такі мережі є популярними серед спеціалістів з підбору персоналу (HR). Вони у певній мірі є аналогом резюме, що дозволяє користувачу знайти роботу, а роботодавцю - працівника з відповідними функціональними можливостями.

Соціальна мережа LinkedIn, створена для ділового спілкування економічно активних людей. Надає можливість зареєстрованим користувачам створювати і підтримувати список ділових контактів. Контакти можуть бути запрошені як з сайту, так і ззовні, проте LinkedIn вимагає попереднє знайомство з контактами. У випадку, коли користувач не має прямого зв'язку з контактом, він може бути представленим через інший контакт. Користувачі LinkedIn можуть використовувати список контактів у різних цілях: бути представленими через існуючі контакти і розширювати зв'язки; здійснювати пошук компаній, людей, груп за інтересами; публікувати професійні резюме і здійснювати пошук роботи; рекомендувати і бути рекомендованими; публікувати вакансії; створювати групи за інтересами тощо.

Корпоративні соціальні мережі сприяють доступу до інформації, публікації текстів, мультимедійних матеріалів, які необхідні для спільної роботи. Перевага корпоративних соціальних мереж ще й в можливості обговорення різноаспектних питань. Форуми, блоги, коментарії, відгуки тощо сприяють швидкому обміну інформації між працівниками компанії та допомагають у отриманні певних знань, які необхідні для виконання функціональних обов'язків.

В даному контексті, доцільно говорити про такі можливості використання соціальних мереж для різних форм навчання: IOL - Intra Organisational Learning (внутрішньо організаційне навчання); FSL - Formal Structured Learning (формалізація структурованого навчання) - можливість для педагогів (вчителів, тренерів); GDL - Group

Directed Learning (групове навчання); PDL - Personal Directed Learning (персональне навчання); ASL - Accidental & Serendipitous Learning (випадкове навчання) (Social).

Інструментами завдяки яким соціальні мережі відкривають широкі можливості для будь якого громадянина є: блоги, підкастинг; RSS-канали; мікроблогінг, відеохостинг, соціальні закладки, спільні календарі, організаційні карти тощо, що стане предметом дослідження нашої наступної роботи.

В цілому ж, завдяки нижче зазначеним властивостям соціальні мережі можна вважати інструментом, який забезпечує ефективність освітнього процесу. В якості висновків конкретизуємо, які можливості дають соціальні мережі різним учасникам навчального чи наукового процесу.

Для викладача:

1. В цілях особистісного розвитку: процес комунікації з колегами; вивчення іноземних мов; обмін ідеями в створенні наукових і навчальних проектів;

2. В цілях навчального процесу: спілкування зі студентами в дистанційному режимі (відправляти завдання, коментувати, робити зауваження тощо); можливість участі всередині соціальної мережі групи за науковими чи навчальними інтересами; обмін - можливість поділитися зі студентами необхідними матеріалами (лекції, практичні, презентації тощо).

3. Можливість отримати консультацію фахівців з питань законодавства, охорони здоров'я, культури, економіки тощо; можливість спілкування з друзями з питань особистісного захоплення.

Як бачимо, у педагогічній діяльності можливості соціальних мереж можна використовувати для вирішення найрізноманітніших завдань: в соціальних мережах можна ефективно організувати колективну роботу розподіленої навчальної групи, довгострокову проектну діяльність, міжнародні обміни, в тому числі науково-освітні; отримувати можливість безперервної освіти і самоосвіти, мережевої роботи людей, що знаходяться в різних країнах, на різних континентах землі. Це все говорить про великі можливості, так як викладач може розумно спланувати свої справи, грамотно організувати свою роботу і досягти ефективного результату. Соціальні мережі дозволяють оптимізувати витрати власного часу та досягти ефекту не тільки для себе, але і для студентів, тобто досягти єдиної мети, на яку спрямований навчальний процес. Саме соціальні мережі, які активно використовуються останнім часом можна вважати певним механізмом, де студенти і викладачі можуть знайти точки перетину спільних інтересів навчального процесу і досягти максимального ефекту для обох сторін. Для викладача це проявляється в оптимізації часу, а для студентів в досягненні високих якісних і кількісних показників.

Використання соціальних мереж для вчителя дає наступні переваги: підтримка професійної діяльності вчителя; можливість самореалізації та самоствердження через спільну практичну діяльність; створення та підтримка нових освітніх ініціатив; створення єдиного інформаційного педагогічного ресурсу; організація практичної діяльності вчителів у мережі; розвиток і реалізація творчих здібностей учасників проектів.

Необхідно зазначити, що впровадження в навчальний процес соціальних мереж надає можливість учням та студентам: оперативно отримувати та надсилати навчальну інформацію; самореалізації та самоствердженню через спільну практичну діяльність; участі у різноманітних проектах та набутті знань в різних предметних галузях; розширювати коло спілкування, виховувати толерантність, розвивати критичне мислення; розвивати самостійність й відповідальність; працювати в одній команді.

Вище ми вже згадували про особливість використання соціальних мереж серед науковців. Основними особливостями використання останніх серед кола науковців є: можливість обговорювати проблемні питання науки та освіти; ініціювати нові ідеї; коментувати та впливати на результати наукових досліджень; бути в лоні науки; приймати участь у міжнародних проектах спрямованих на вирішення науково- освітянських проблем; брати участь у грантах, бути потенційними патнерами для успішних досліджень як з України так і з цілого світу; розміщувати оголошення про наукові заходи в Україні та за кордоном; давати поради, рекомендації та отримувати досвід від спеціалістів з різних галузей науки; бути учасником спільних проектів науки та бізнесу.

Для осіб, які займаються самоосвітою, використання соціальних мереж дає можливість вивчати те, що потрібно і те в чому є необхідність; покращувати рівень володіння іноземної мови; полегшує пошук роботи тощо.

Цінність соціальних мереж для навчання та розвитку ще недостатньо оцінена: багато методистів скептично ставляться до можливості використання даного об'єкта інформаційних технологій як педагогічного засобу навчання, так як традиційно соціальні мережі розглядаються як середовище для проведення вільного часу, розваг. Проте в педагогічній діяльності можливості соціальних мереж можна використовувати для вирішення самих різних завдань: в соціальних мережах можна ефективно організувати колективну роботу розподіленої навчальної групи, довгострокову проектну діяльність, міжнародні обміни, у тому числі науково-освітні, безперервну освіту та самоосвіту, мережеву роботу людей, що знаходяться в різних країнах, на різних континентах землі.

Опрацювання обраного питання дало можливість виявити ті соціальні мережі, які є найбільш актуальними та користуються широким попитом серед освітян. Виокремивши переваги останніх, вважаємо за доцільне в подальших розробках звернути увагу на загрози, які можуть бути при використанні віртуального простору в навчальних цілях.

Література

1. Бондаренко Е. Социальные сети как инструмент развития: виды и возможности [Электронный ресурс] / Е. Бондаренко. - Режим доступа: http://www.trainings.ru/library/articles/?id=1006

2. Власенко О. В. Використання інформаційно-комунікаційних технологій для контролю рівня навчальних досягнень [Електронний ресурс] / О. В. Власенко // Інформаційно-комунікаційні технології в освіті та наукових дослідженнях - Режим доступу: http://www.tryus.npu.edu.ua/!type/conference/images/stories/files/tezy/Tom_2/section_g.pdf

3. Кремень В. Г. Загрози національній безпеці в гуманітарній сфері [Електронний ресурс] / В. Г. Кремень // Національна безпека України. - Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/book/ otch/roz06.htm

4. Міленін В. «Острів знань» - як соціально-освітній простір для учнів, педагогів та батьків / В. Міленін, О. Сухий // Проблеми розвитку обдарованості у позашкільних навчальних закладах. - К., 2012 - С. 308-315.

5. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки [Електронний ресурс]. - Режим дступу: http://www.mon.gov.ua/images/files/news/12/05/4455.pdf

6. Семенов Н. Все о соцсетях - I. Влияние социальных сетей на человека, проблемы социальных сетей / Н. Семенев [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.seonews.ru / columns / vse-o-sotsialnyih-setyah-i-vliyanie-na-cheloveka-problema- sotsialnyih-setey/

7. Українська наукова інтернет-спільнота [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nauka-online.org/

8. Черненко В. «Майкрософт Україна» запускає професійну соціальну мережу для освітян / В. Черненко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.microsoft.com/ ukraine/ news/issues/2009/10/socnet.mspx

9. Hargadon S. Educational Networking: The important role Web 2.0 will play in education [Electronic Resource] / S. Hargadon. - Access: http://www.stevehargadon.com/2009/12/social-networking-in-education.html

10. Lucas G. Edutopia's Role in Education [Еіейгошс Resource] / G. Lucas. - Access: http://www.edutopia.org/word-from-george-lucas-edutopias-role-in-education

11 . Social media and self-directed learning [Electronic resource]. - Access Mode: http ://jarche.com/2009/11 /social-media-and-self-directed-learning/

12. Ukrainian Scientists Worldwide [Electronic resource]. - Access Mode: http://usw.com.ua/

Literatura

1. Bondarenko E. Sotsyalnye sety kak ynstrument razvytyya: vydy y vozmozhnosty [Elektronnyy resurs] / E. Bondarenko. - Rezhym dostupa: http://www.trainings.ru/library/articles/?id=1006

2. Vlasenko O. V. Vykorystannya informatsiyno-komunikatsiynykh tekhnolohiy dlya kontrolyu rivnya navchalnykh dosyahnen [Elektronnyy resurs] / O. V. Vlasenko // Informatsiyno-komunikatsiyni tekhnolohiyi v osviti ta naukovykh doslidzhennyakh. - Rezhym dostupu: http://www.tryus.npu.edu.ua/!type/conference/images/stories/files/tezy/Tom_2/section_g.pd f

3. Kremen V. H. Zahrozy natsionalniy bezpetsi v humanitarniy sferi [Elektronnyy resurs] / V. H. Kremen // Natsionalna bezpeka Ukrayiny. - Rezhym dostupu: http://old.niss.gov.ua/book/ otch/roz06.htm

4. Milenin V. «Ostriv znan» - yak sotsialno-osvitniy prostir dlya uchniv, pedahohiv ta batkiv / V. Milenin, O. Sukhyy // Problemy rozvytku obdarovanosti u pozashkilnykh navchalnykh zakladakh. - K., 2012 - S. 308-315.

5. Natsionalna stratehiya rozvytku osvity v Ukrayini na 2012-2021 roky [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.mon.gov.ua/images/files/news/12/05/4455.pdf

6. Semenov N. Vse o sotssetyakh - I. Vlyyanye sotsyalnykh setey na cheloveka, problemy sotsyalnykh setey [Elektronnyy resurs] / N. Semenev. - Rezhym dostupa: http://www.seonews.ru/columns/vse-o-sotsialnyih-setyah-i-vliyanie-na-cheloveka-problema- sotsialnyih-setey/

7. Ukrayinska naukova internet-spilnota [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: http ://nauka-online.org/

8. Chernenko V. «Maykrosoft Ukrayina» zapuskaye profesiynu sotsialnu merezhu dlya osvityan [Elektronnyy resurs] / V. Chernenko. - Rezhym dostupu: http://www.microsoft.com/ukraine/news/issues/2009/10/socnet.mspx

9. Hargadon S. Educational Networking: The important role Web 2.0 will play in education [Electronic Resource] / S. Hargadon. - Access: http://www.stevehargadon.com/2009/12/social-networking-in-education.html

10. Lucas G. Edutopia's Role in Education [Electronic Resource] / G. Lucas. - Access: http://www.edutopia.org/word-from-george-lucas-edutopias-role-in-education

11. Social media and self-directed learning [Electronic resource]. - Access Mode: http ://jarche.com/2009/11 /social-media-and-self-directed-learning/

12. Ukrainian Scientists Worldwide [Electronic resource]. - Access Mode: http://usw.com.ua/

Размещено на Allbest.ru