Тесла-свіч 4-х батарей на основі системної плати Arduino Uno
Перевірка теорії генератора 4-х батарей Ніколи Тесла. Вдосконалення схеми обладнання постійного електроживлення. Реалізація високошвидкісних механічних перемикачів на основі системної плати Arduino Uno. Використання оптопари для гальванічної розв'язки.
| Рубрика | Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.10.2020 |
| Размер файла | 2,8 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Луцький національний технічний університет
Тесла-свіч 4-х батарей на основі системної плати Arduino Uno
М.М. Поліщук, С.В. Гринюк, Д.І. Янчук
Анотація
Тесла-свіч 4-х батарей на основі системної плати Arduino Uno.
М. М. Поліщук, С. В. Гринюк, Д. І. Янчук. У статті було досліджено наявність ефекту «Тесла-свіч» на базі розробленого генератора, та була визначена структурна схема пристрою. Було проведено аналіз розробленого генератора Тесла для 4-х батарей та представлено код програми управління оптронами. У статті також представлено переваги, недоліки та перспективи вдосконалення пристрою.
Ключові слова: тесла-свіч, генератор, комутатор, батареї, оптопари, транзистор, системна плата, arduino, мікроконтролер.
Аннотация
Тесла-свич 4-х батарей на основе системной платы Arduino Uno.
Н. Н. Полищук, С. В. Гринюк Д. И. Янчук.
В статье было исследовано наличие эффекта «Тесла-свич» на базе разработанного генератора и была определена структурная схема устройства. Был проведен анализ разработанного генератора Тесла для четырех батарей и представлено код программы управления оптронами. В статье также представлены преимущества, недостатки и перспективы совершенствования устройства.
Ключевые слова: тесла-свечей, генератор, коммутатор, батареи, оптопары, транзистор, системная плата, arduino, микроконтроллер
Abstract
Tesla candle for four batteries based on Arduino Uno motherboard.
M. M. Polishchuk, S. V. Hryniuk, D. Yanchuk.
The article investigated the presence of the Tesla-candle effect on the basis of the developed generator and determined the structural scheme of the device. An analysis of the developed Tesla generator for four batteries was carried out and the code of the optocoupler control program was presented. The article also presents the advantages, disadvantages and prospects of improving the device.
Keywords: Tesla candle, generator, switch, batteries, optocouplers, transistor, motherboard, arduino, microcontroller.
Постановка проблеми
На сьогоднішній день досить актуальна тема енергозбереження та екологічності систем електропостачання на випадок природної катастрофи. Повінь на Далекому Сході вивела з ладу лінії електропередач. В Японії сталося лихо, під час якого постраждала атомна електростанція і виділилася назовні величезна доза радіації, яка завдала величезної шкоди навколишній природі і людині. Після аварії на Саяно-Шушенській ГЕС немає впевненості, що існуюча система електропостачання надійна і стабільна.
Сучасна людина безпосередньо залежить від енергопостачання, так як побутове обладнання вимагає постійного електроживлення. Але основні джерела електрики - атомні і річкові електростанції. Виникає питання, а чи є альтернатива вже наявних джерел електричної енергії? Чи не можна створити автономне джерело енергії?
Мета та завдання. Перевірка теорії генератора 4-х батарей Нікола Тесла, шляхом практичної реалізації та експериментальних досліджень.
Аналіз попередніх досліджень
Генератор Тесла для 4-х батарей. Корпорація Electrodyne тестувала схему Тесла з 4-ма батареями протягом 3-х років. Вони виявили, що у, кінці тестування батареї, не показали ознак будь-якого зносу, при цьому використовувалися звичайні кислотно-свинцеві батареї. Системи живила освітлення, обігрівачі, телевізори, невеликі двигуни, а також електродвигун потужністю 30 к.с. Якщо батареї розряджалися до найнижчого значення, а потім підключалися з навантаженням, то перезарядка батарей відбувалася менш ніж за 1 хв. Залишена без втручання, кожна з батарей приймала заряд до 36 В. При застосовуванні механічних комутаторів дійшли висновку, що при частоті комутації менше 100 Гц схема неефективна, а понад 800 Гц може бути небезпечно, схема Тесла з 4 батареями зображено на рис. 1.1.
Рис. 1.1 - Схематичне зображення підключення батарей для двох тактів генератора Тесла навпаки (рис. 1.2).
У першій фазі 3 і 4 батареї заряджають 1 і 2 батарею і живлять навантаження, а другій -
Рис. 1.2 - Схема генератора Тесла побудованого на механічних перемикачах
Тут Тесла використовував чотири діода, щоб спростити перемикання і зменшити кількість перемикачів. Розглянемо роботу схеми. Крок перший (рис. 1.3):
Рис. 1.3 - Рух струму в генераторі в першому такті роботи
Тут батареї 1 і 2 з'єднані паралельно, а батареї 3 і 4 послідовно. Крок другий (рис. 1.4):
Рис. 1.4 - Рух струму в генераторі в другому такті роботи
Простий спосіб зробити шість швидкодіючих перемикачів на валу двигуна (рис. 1.5):
Рис. 1.5 - Реалізація високошвидкісних механічних перемикачів
Ці три ротора ізольовані один від одного з секторами до якими підключені щітки контактів. При роботі двигуна відбувається механічне перемикання таким чином: коли верхні щітки комутують ланцюг, нижні щітки - розмикають ланцюг. Дуже важливо, щоб ні в якому разі при обертанні на були скомутовані нижні і верхні щітки. Тобто спочатку розрив, а потім підключення контактів.
У замкнутому стані без навантаження схема заряджає акумулятори аж до 36 вольт без ознак "хвороби" банок. При навантаженні падає до 12 вольт і тримає це значення. Частоти в схемі приблизно від 300 до 800 Гц. Відбувається розряд двох послідовно з'єднаних акумуляторів на два з'єднані паралельно. Потім ті акумулятори, які з'єднали паралельно з'єднуємо послідовно, а інші навпаки. Робимо це з частотою приблизно 500-1000 Гц. Отримуємо змінний ємнісний струм. Як навантаження використовуємо індуктивність.
Уже при даній частоті за умови присутності проти-едс паралельно включених акумуляторів, струм провідності виникнути не може. Але "хвиля, що біжить" відбиваючись від кінця лінії і повертаючись назад викликає рух вільних електронів в провіднику. Акумулятори мають рівний вольтаж і ємність. Акумулятор не розряджаються тому, що ми використовуємо їх саме як ємності, що не замикають ланцюга плюс мінус.
Включення полярних конденсаторів в якості діодів називається електролітичним випрямлячем. Застосування даних схем обмежена частотою з якою можуть працювати той чи інший конкретний вид конденсаторів по документації для них.
Ставлячи замість лампочки два зустрічно підключених (мінус-мінус) полярних конденсатора та індуктивне навантаження між ними маємо наступну картину. Такт I - ЕРС лівої гілки більше ЕРС правої - заряджається конденсатор підключений до акумулятора зі зворотною полярністю, інший просто не перешкоджає цьому процесу.
Такт II - ЕРС правої гілки більше ЕРС лівої - заряджається конденсатор підключений до акумулятора зі зворотною полярністю, інший не просто не перешкоджає, а й віддає заряд (назвемо їх “буферною” ємністю ), резонансний режим роботи дасть потужніший підйом напруги заряду.
Механічне перемикання можна замінити електронними ключами, з'єднаємо схеми разом та отримаємо (рис. 1.6):
Рис. 1.6 - Рух струму в генераторі з напівпровідниковими транзисторними ключами в першому такті роботи
Кожен з трьох механічних вимикачів замінений транзистором - один тип Р-К-Р і два типи N Р-К-структури. Вони повинно бути розраховані на 30 ампер мінімально. Струм на базу транзистора надходить через обмежувальний резистор, що живиться від відповідної батареї 12В. Перемикання здійснюється з використанням опторозв'язки для гальванічного від'єднання генератора робочої частоти від основної схеми. Три оптопари вмикаються одночасно за сигналом керуючого генератора, а інші три оптопари при цьому відключені (рис. 1.7).
Рис. 1.7 - Другий такт роботи генератора з транзисторними ключами
Запропонована вище схема реалізована на найпростіших і доступними компонентах. Але необхідна ще схема контролю заряду акумуляторів, щоб не перезаряджати їх, щоб вони не вибухнули або не вийшли з ладу. Схема для контролю напруги вимикає підзарядку, коли вона досягає 14 - 15 В і вмикає, коли вона опускається до 12.5 В або близько того. З'єднувальні провідники і діоди повинні бути розраховані на 30-50 А. Акумулятори у Тесли свинцево-кислотні, але Джон Бедіні успішно використовував нікель-кадмієві. Для підключення навантаження можна використовувати інвертор 12/220 В для живлення будь-яких пристроїв.
Виклад основного матеріалу
Ідея генератора для 4-х батарей не нова та виникла задовго до появи напівпровідникових радіоелектронних компонентів. Для швидкісного перемикання батарей в перших генераторах використовувались механічні реле та контактори. Однак вони не могли забезпечити стабільного контакту, частоти перемикання та відсутності спотворень. Також важко було уникнути втрат на контактах. генератор тесла плата оптопара
З розвитком елементної бази стало легше виконувати завдання по створенню нових схемотехнічних рішень. Напівпровідникові транзистори стали відмінним замінником механічних перемикачів при побудові схем із швидкісною комутацією. Однак на високих частотах залишилась проблема стабілізації частоти перемикання. Із складністю такого ґатунку успішно справляються схеми керуючих генераторів із кварцовим резонатором.
Як правило із стабілізацією частоти роботи на основі кварців будуються схеми арифметико-логічних пристроїв. Мікроконтролер, як ніщо інше, згодиться для керуючого пристрою генератора Тесла. При побудові пристрою використання мікроконтролера дозволить:
- налаштовувати параметри системи;
- отримати на виході стабільну частоту;
- підключити додаткові сенсори для контролю роботи системи;
- ввести в пристрій управляючі елементи, якими буде управляти мікроконтролер. Через відносно високі напруги, які будуть працювати в системі, існує великий ризик пошкодити схему управління та мікроконтролер. З іншого боку сам мікроконтролер не призначений для управління силовими системами. В цій ситуації в нагоді стане пристрій опто-електричного перетворення - оптрон або опто-пара. Він дозволить стабільно, і з високою швидкістю мікроконтролеру керували силовими ланцюгами генератора. Також буде здійснена гальванічна розв'язка схеми генератора та блока управління, що захистить мікроконтролер від пошкодження високою напругою.
З огляду на все вище сказане була обрана схема генератора Бедіні-Тесла із такими модифікаціями:
- біполярні транзистори були замінені на польові;
- для гальванічної розв'язки були використані оптрони;
- керуючим пристроєм було обрано програмований мікроконтролер.
Силова частина генератора має такий вигляд, який зображено на рисунку 1.8.
Рис. 1.8. Схема силової частини генератора
На схемі (рис. 1.8) схематично не показані управляючі частини оптронів, оскільки всі вони напряму підключені до мікроконтролера за однаковою схемою та не має значення як саме вони підключені фізично, оскільки виходи мікроконтролера (рис.1.9) програмуються довільно.
Рис. 1.9. Схема керуючої частини генератора
Код програми для перенесення в мікроконтролер. Для програмування системних плат АМиіпо використовується спрощений варіант мови програмування «С» орієнтований на роботу з арифметико-логічним ядром мікроконтролера та середовище розробки АМиіпо ГОЕ 1.6.4 з відкритим вихідним кодом. Для проведення досліджень нам потрібно почергово перемикати 6 транзисторних ключів з використанням гальванічної (оптрон) розв'язки. Оскільки підключення в схемі та управління оптроном нічим не відрізняється від підключення та управління світло діодом, то і програмний код для мікроконтролера буде дуже схожий на код управління 6-ти світлодіодами. Трійки світлодіодів (оптронів) будуть почергово вмикатись та вимикатись через однакові проміжки часу. Тож програма управління оптронами буде мати такий вигляд:
На протязі проведення досліджень програма не змінювалась за виключенням рядка delay (5). Число в дужках - затримка в мілісекундах між переключеннями генератора. Змінюючи дане число в обох рядках можна змінювати частоту роботи генератора. На рис. 1.10 представлено блок-схему роботи генератора.
Рис. 1.10. Блок-схема алгоритму роботи генератора
Висновки
У ході виконання роботи було досліджено наявність ефекту «Тесла-свіч» на базі розробленого генератора. Провівши аналіз існуючих варіантів побудови подібних систем була визначена структурна схема. Даний пристрій має структуру побудови, що дозволяє повністю визначити вимоги до розв'язуваних пристроєм проблем, а також визначені технічні вимоги.
Також в процесі виконання роботи були досягнуті відповідні технічні показники, які задовольняють вимоги технічного завдання. А також забезпечено рівень якості виробу, який, завдяки простоті та гнучкості, дозволяє подальшу розробку, зміну схемо-технічного виконання та проведення досліджень в майбутньому.
Переваги:
- простота схеми
- простота програмування мікроконтролера
- можливість змінювати частоту
- можливість вдосконалювати (підключення сенсорів та додаткових виконуючих пристроїв)
- можливість підключення пристроїв відображення внутрішніх параметрів системи
- захист керуючої системи завдяки гальванічній розв'язці між генератором та польовими транзисторами
- більший термін роботи батарей в межах одного циклу заряду та розряду
Недоліки:
- габаритні розміри та маса
- нагрівання польових транзисторів
- менший вихід потужності порівняно з прямим підключенням навантаження до батареї
- висока ціна управляючого системної пристрою
- маса приладу
У перспективі передбачається удосконалити цей пристрій а саме змінювати частоту шляхом зміни програмного коду мікроконтролера. Також можна додатково підключати різні сенсори, виконуючі пристрої та пристрої відображення інформації.
Також є можливість переконфігурувати силову частину генератора для зменшення температури транзисторних ключів та, як наслідок, збільшення ККД пристрою. Код програмного забезпечення даного пристрою відкритий для вдосконалення та адаптації в залежності від змін в електронній схемі пристрою.
Список бібліографічного опису
1. Кудрявцев И.А. Фалкин В.Д. Электронные ключи: учеб. пособие. - Самара : Самар. гос.аэрокосм. ун-т., 2002. - 24 с.
2. Опадчий Ю.Ф., Глудкин О.П., Гуров А.И. Аналоговая и цифровая электроника - М.: Горячая линия - Телеком, 2000. - 768 с.
3. Вимірювання в електроніці: Довідник / В.А. Кузнецов, В.А.Долгов, В.М. Коневскім та ін; Під. ред. В.А. Кузнецова, - М.: Вища школа, 1987.-512 с.
4. Іванов В.І. Напівпровідникові оптоелектронні прилади: Довідник / В.І. Іванов, А.І. Аксьонов, А.М. Юшин - 2-е изд., Перераб. і доп. - М.: Вища школа, 1988. - 448с.
5. Ирвинг М., Готтлиб. Источники питания. Инверторы, конверторы, линейные и импульсные стабилизаторы. - 2-е изд. -М.: Постмаркет, 2002. - 544 с.
6. Предко М. Руководство по микроконтроллерам. Том 1. / Пер. с англ. под ред.И. И. Шагурина и С.Б. Лужанского - М.: Постмаркет, 2001. - 416 с.
7. Вуд А. Микропроцессоры в вопросах и ответах. / Пер. с англ. под ред. Д.А. Поспелова. - М.: Энергоатомиздат. 1985. - 184 с.
8. Довідник «Импортные биполярные и полевые транзисторы. Параметры»: .http://www.orgtexnica.ru/integraltr.htm
9. Аверченков О.Е. Схемотехника: аппаратура и программы. - М.: ДМК Пресс, 2012. - 588 с.
10. Кашкаров А.П. Популярній справочник радіолюбителя. - М.: ИП «РадиоСофт», 2008. - 416 с.
11. Монк Саймон, Мейкерство: Arduino и Raspberry Pi. Управление движением, светом и звуком: Пер. с англ. - СПб.: БХВ-Петербург, 2017. - 336 с.
12. Титце У., Шенк Л., Полупроводниковая схемотехніка. 12-е узд. Том II: Пер. с нем. - ДМК Пресс. - 942 с.
13. Момот М.В., Мобильные роботы на базе Arduino. - СПб.: БХВ-Петербург, 2017. - 288 с.
14. Петин В.А., Проекты с использованием контроллера Arduino. - 2-е изд., перераб. и доп. - СПб.: БХВ-Петербург, 2015. 464 с.
15. Соммер Улли, Программирование микроконтроллерных плат Arduino/Freeduino: Пер. с нем. - 2-е изд. перараб. и доп. СПб.: БХВ-Петербург, 2016. - 256 с.
16. Малахов В.П., Мікроконтролери: Навчальний посібник для студентів бакалаврської підготовки за напрямком 6.050102 - комп'ютерна інженерія / В.П.Малахов, Д.П.Яковлев. - О.: Наука і техніка, 2008. - 224 с.
17. Орнатський П.П. Автоматичні вимірювання та прилади: Підручник для вузів. - 4-е изд., Перераб. і доп. - Київ: Вища школа., 1980. - 560 с
References
1. Kudryavtsev IA Falkin VD Electronic keys: textbook. allowance. - Samara: Samar. state aerospace. Univ., 2002. - 24 p.
2. Yu.F. Obadchy, OP Gludkin, AI Gurov. Analog and digital electronics - M .: Hotline - Telecom, 2000. - 768 p.
3. Measurement in electronics: Handbook / VA. Kuznetsov, V.A.Dolgov, V.M. Konevsky et al; Under. ed. V.A. Kuznetsova, Moscow: High School, 1987.-512 p.
4. Ivanov VI Semiconductor Optoelectronic Devices: Handbook / VI Ivanov, A.I. Aksyonov, A.M. Yushin - 2nd ed., Remaking. And ext. - M .: Higher School, 1988. - 448s.
5. Irving M., Gottlieb. Power Supplies. Inverters, converters, linear and pulse stabilizers. - 2nd ed. - M .: Postmarket, 2002. - 544 p.
6. Predko M. Guide to Microcontrollers. Volume 1. / Trans. with English. ed. I. Shagurin and S.B. Luzhansky - M .: Postmarket, 2001. - 416 p.
7. Wood A. Microprocessors in Q&A. / Trans. with English. ed. D.A. Pospelova. - M .: Energoatomizdat. 1985. - 184 p.
8. Directory "Import bipolar and field effect transistors. Options ”: .http: //www.orgtexnica.ru/integraltr.htm
9. Averchenkov OE Circuitry: hardware and software. - M .: DMK Press, 2012. - 588 p.
10. Kashkarov AP Popular radio amateur guide. - M .: RadioSoft, 2008. - 416 p.
11. Monk Simon, Makeup: Arduino and Raspberry Pi. Motion, light and sound control: Trans. with English. - St. Petersburg: BHC- Petersburg, 2017. - 336 p.
12. Titze U., Schenck L., Semiconductor Circuitry. 12th b. Volume II: Trans. with him. - DMK Press. - 942 sec.
13. Momot MV, Mobile robots based on Arduino. - St. Petersburg: BHC-Petersburg, 2017. - 288 p.
14. Petin VA, Projects Using the Arduino Controller. - 2nd ed., Remaking. and ext. - St. Petersburg: BHC-Petersburg, 2015. - 464 p.
15. Sommer Ulli, Programming Arduino / Freeduino Microcontroller Boards: Trans. with him. - 2nd ed. alteration. and ext. - St. Petersburg: BHC-Petersburg, 2016. - 256 p.
16. VP Malakhov, Microcontrollers: Textbook for undergraduate students in the field of 6.050102 - computer engineering / VP Malakhov, DP Yakovlev. - О .: Science and Technology, 2008. - 224 p.
17. Ornatsky PP Automatic Measurements and Instruments: Textbook for Universities. - 4th ed., Remaking. and ext. - Kiev: High School., 1980. - 560 p
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аппаратные средства с возможностью расширения и открытыми принципиальными схемами. Процесс работы с микроконтроллерами. Теоретические сведения о платформе Arduino. Установка драйверов для Arduino Duemilanove, Nano или Diecimila в Windows 7, Vista или XP.
курсовая работа [3,3 M], добавлен 26.09.2014Принципы работы цифрового компаса HMC5883L, платы Arduino UNO. Особенности шины I2C, ее недостатки и преимущества. Программа Fritzing, ее значение для построения схемы подключения цифрового компаса к Arduino UNO. Согласование уровней выхода со входом.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 30.03.2014Упрощенная модель системы регулировки. Стандартный конструктив Ардуино с платами расширения. Внешний вид Ардуино Uno. Среда разработки Arduino. Встроенный текстовый редактор программного кода. Программа управления шаговым двигателем в однофазном режиме.
курсовая работа [4,5 M], добавлен 02.06.2015Аналіз схеми електричної принципової та елементної бази напівпровідникового сенсора температури. Вибір характерного блоку схеми для моделювання. Розробка друкованої плати. Розрахунок діаметру монтажних отворів, контактних площадок і ширини провідників.
курсовая работа [910,7 K], добавлен 09.06.2013Принцип дії та будови індикатора напруги акумулятора, реалізація його схеми у середовищі "Sprint Layout". Проектування односторонніх і двосторонніх друкованих плат. Процес та технологія виготовлення монтажної плати навісним методом. Стадії збирання плати.
отчет по практике [190,1 K], добавлен 29.12.2015Сутність, види та методи виготовлення друкованих плат. Розробка варіантів струмопровідного рисунку плати. Визначення геометричних параметрів плати та вибір оптимального варіанту для розробки її робочого креслення. Використання графічної системи "Компас".
курсовая работа [589,6 K], добавлен 09.01.2014Загальна характеристика синхронного цифрового обладнання, основні методи перетворення та інформаційна структура, короткий опис апаратури мереж та основні аспекти архітектури. План побудови транспортної мережі на основі синхронного цифрового обладнання.
курсовая работа [677,0 K], добавлен 07.05.2009Вибір і обґрунтування кількості шарів, основних розмірів і товщини плати. Розрахунок мінімального і максимального діаметра вікна фотошаблона, який використовується для її виготовлення хімічним способом. Розміщення радіотехнічних монтажних елементів.
курсовая работа [560,5 K], добавлен 19.08.2014Проектування вимірювальних приладів. Використання приладів з цифровою формою представлення результатів вимірювань. Включення семисигментного індикатора. Робота цифрового вольтметра постійного струму. Розробка топології та виготовлення друкованої плати.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 20.06.2011Розробка, коригування електричної схеми. Обґрунтування вибору елементної бази. Вибір пасивних елементів. Проектування друкованої плати. Вибір матеріалу основи друкованого монтажу і провідникового матеріалу. Вибір електричного приєднання друкованої плати.
курсовая работа [3,1 M], добавлен 01.10.2014Солнечная батарея как объект моделирования. Общие принципы построения и отладки математической модели солнечных батарей. Кристаллические полупроводниковые материалы. Рекомендации по построению фотоэлектрических систем космического и наземного назначения.
автореферат [451,5 K], добавлен 20.05.2012Знакомство с автоматизированными зарядными устройствами аккумуляторных батарей: этапы разработки, обзор устройств. Анализ главных экономических затрат на разработку оборудования. Характеристика технологий и средств разработки автоматизированных устройств.
дипломная работа [969,8 K], добавлен 09.06.2014Проектування підсилювача низької частоти з диференційним вхідним каскадом: розробка структурної схеми, розрахунок напруги джерела електроживлення, коефіцієнта загальних гармонійних спотворень, елементів кіл зміщення і стабілізації режиму транзисторів.
курсовая работа [342,4 K], добавлен 16.03.2011Класифікація, характеристики та умови експлуатації підсилювачів. Галузь використання приладу і ціль. Аналіз структурної та електричної принципової схеми та принцип роботи. Тепловий розрахунок пристрою. Розробка топології та компонування друкованої плати.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 10.01.2015Призначення та класифікація стабілізаторів, принцип їх дії. Параметричні стабілізатори постійної та змінної напруги. Компенсаційні лінійні транзисторні стабілізатори напруги неперервної дії. Силові каскади без гальванічної розв'язки входу й виходу.
курсовая работа [2,7 M], добавлен 13.07.2013Опис актуальності завдання та область використання мікросхеми Arduino UNO. Особливості дослідження, проектування і розробки схем. Тахометр як прилад для вимірювання частоти обертання валів машин і механізмів. Перелік елементів адаптера інтерфейсу RS-232.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 19.07.2014Знайомство з джерелом електроживлення та каналом звукового сигналу, загальна характеристика особливостей проектування. Етапи розроблення інженерно-обгрунтованого технічного завдання з метою виготовлення або придбання джерела вторинного електроживлення.
курсовая работа [818,0 K], добавлен 13.07.2013Класифікація систем спостереження за повітряною обстановкою. Принцип побудови багатопозиційних пасивних систем. Спостереження на основі передачі мовних повідомлень. Автоматичне спостереження ADS, на основі використання первинних радіолокаторів.
реферат [31,2 K], добавлен 30.01.2011Аналіз електричної схеми мікшера. Опис функціональної, структурної та електричної принципіальної схеми пристрою. Розробка та обґрунтування конструкції пристрою. Розрахунок віброміцності та удароміцності друкованої плати. Аналіз технологічності пристрою.
дипломная работа [2,3 M], добавлен 12.12.2010Применение четырехканального реограф на транзисторах с питанием от батарей для ведения научно-исследовательских работ. Конструкция прибора, структурная и принципиальная схемы, технические данные. Расчет транзисторного ВЧ генератора и аттенюатора.
курсовая работа [4,5 M], добавлен 07.08.2013
