Фанфікшен-комунікація в сучасному розважальному медіадискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фанфікшен-комунікація в сучасному розважальному медіадискурсі

Гудошник О. В., кандидат філологічних наук, доцент

Яровкіна В. О., магістр

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

У статті досліджується роль одного з найпопулярніших різновидів фанатської творчості - фанфікшену в сучасному процесі комунікації. Розглянуті комунікаційні ознаки фанфікшену у функціональному, жанровому аспектах, як усталена ланка взаємодії читача з текстом та автора з читачем. Пропонується авторський підхід до розуміння процесів самоорганізації сучасного фанфікшен-простору.

Ключові слова: комунікація; фанфікшен; фанатська творчість; медіадискурс; Інтернет-платформи.

Iarovkina V., Hudoshnyk O. Fan fiction communication in modern entertaining media discourse

In the process of study it was found out that fan fiction is a major part of fan creativity overall, but at the same time they are quite different concepts that play different roles and have different functions in the process of modern communication. If fan creativity is mostly a way of establishing bonds and connections inside the audience of the same fandom, as well as an opportunity for fans to share their emotions and feelings about original product with other fans, fanfiction nowadays plays much bigger role. Stories, videos or images, which were created by fans and tell new story about old and well-known characters, became for fans and authors a way of original products to communicate with one another, exchange ideas and in some cases even change original story in one way or another. фанфікшен комунікація жанровий текст

We come to the conclusion that in modern entertaining media discourse both fan creativity and fan fiction play one of the key roles and have a large impact on new and existing fandoms. The influence only becomes bigger, which means that now fan fiction needs to be investigated not as a unique phenomenon, but as part of modern communication on Internet-platforms.

Keywords: communication; fan fiction; fan creativity; media discourse; Internet-platform.

Вступ

Постановка проблеми. Із розвитком Інтернету фанфікшен повністю вкорінився як жанр та став невід'ємною частиною будь-якого популярного продукту. Можна з упевненістю сказати, що саме технологічний розвиток дозволив фанфікшену розвиватися настільки бурхливо та захоплювати все більше та більше уваги. Окрім того, завдяки Інтернету фанфікшен-творчість із хобі перетворилася на повноцінну професію, яка може приносити як прибуток, так і, у деяких випадках, визнання.

Популярність фанфікшену поступово зростає в усьому світі, фанфікшен як жанр змінюється, еволюціонує та приймає нові форми. Вже зараз існує декілька самостійних продуктів, які були створені на основі фанатської творчості. Ідеї глядачів та читачів все частіше й частіше використовуються в продовженнях фільмів, книг, коміксів тощо, а найпопулярніші інтернет-платформи, на яких фанатська творчість публікується, мають стабільне спонсорування. Окрім того, фанфікшен продовжує еволюціонувати, утворюються його нові форми, він розповсюджується на різних платформах і набуває унікальних особливостей та якостей. Однак при всьому цьому велика кількість дослідників все ще не відносить фанфікшен до самостійних та усталених жанрів, вважаючи його продуктом вторинним та маргінальним. Популярність та розповсюдженість фанфікшену породжує велику кількість запитань стосовно його ролі в сучасній комунікації, чи привносить він не тільки щось нове, але й щось унікальне та креативне в комунікаційний процес між медіавиробником та медіаспоживачем, а також між медіаспоживачами взагалі.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Осмислення впливовості читача та право на багатоваріативність прочитання з часів бартівської метафори про «смерть Автора» (Р. Барт «Смерть автора», 1967) в аспекті нашої теми набуває нових акцентів та значень, адже простір сучасного фанфікшн-дискурсу - неосяжний, завдячуючи численним фандомам на різних платформах та персональній творчості фікрайтерів. Увиразнилася показова риса цього простору - самоорганізація та продукування синтетичних форм, що сьогодні не дорівнюють лише літературним рецепціям на улюблені твори. Це поле літературного фанфікшену достатньо вивчене в роботах Г. Дженкінса [1], Д. Каплан та Є. Вулідж. Також дослідженням фанфікшену як унікального явища займалися Л. Горалик, Д. Березіна, М. Камакіна. О. Улітіна розглядала правову природу фанатської творчості та належність фанфікшену до самостійних жанрів. Комунікаційна природа фандомів досліджувалася в колективній збірці «Fandom: IdentitiesandCommunitiesinaMediatedWorld» [2] , де автори презентують різні виміри цієї потужної субкультури: від активізму до осмислення інтертекстуальності фанфікшену. Звертає на себе увагу і продовження логіки роботи Р. Барта в статтях провідних знавців фанфікшену. Так, С. Сандвосс вважає, що при прочитанні ми будь-який текст підлаштовуємо під себе, своє сприйняття світу (тим самим реплікуємо безкінечну варіативність читацьких «текстів» - звідси назва параграфу «Смерть читача»), а власне комунікація між автором і читачем спирається на крихкий баланс між заграванням та провокуванням [2; 3].

Мета: дослідити комунікаційну природу фанфікшену в сучасному розважальному медіадискурсі.

Об'єктом дослідження є фанфікшен, який виступає комунікаційним посередником між автором та читачем.

Під час дослідження використовувався описовий метод для визначення та представлення ключових особливостей фанфікшену та метод порівняльного аналізу для виявлення спільностей та відмінностей між різними формами фанатської творчості.

Результати досліджень

Існує багато варіантів визначення фанфікшену, однак найрозповсюдженішим є варіант, запропонований Д. Ліптоном [4] - «будь-який письмовий продукт фанатського уявлення, який базується на конкретному популярному комерційному продукті (фільмі, телесеріалі, книзі тощо) та не відноситься до «професійної» творчості». Визначення Ліптона є класичним, однак деякі розглядають фанфікшен дещо ширше. Наприклад, у багатьох словниках (зокрема словнику Меріам-Вебстер [5]) пропонується визначати фанфікшен як письмову, візуальну або звукову форму фанатської творчості, яка створена за мотивами популярного оригінального продукту та є за природою своєю некомерційною.

Основна відмінність між цими двома визначеннями в тому, що якщо Д. Ліптон включає в поняття фанфікшен лише текстові твори, то словники, спираючись на дослівний переклад цього терміну («фанфікшен» з англ. - фанатська вигадка), відносять до нього, крім літературних форм, візуальні зображення, фанатські відео, звукові твори.

Однак тут виникає ще одне запитання - у яких випадках графічне зображення, відео та аудіотвір відносяться до фанфікшену? Якщо спиратися на офіційні визначення, то будь- який продукт, створений на базі чогось оригінального, відноситься до фанатської творчості [6]. Але поняття «фанфікшен» є скоріш окремим підвидом і до нього відносять зазвичай лише ті екземпляри фанатської творчості, які розповідають хоча б частково оригінальну історію. Тобто, графічне зображення одного з героїв популярного телесеріалу «Гра Престолів», створене фанатами, є фанатською творчістю, а комікс на декілька фреймів, який зображує який-небудь аспект життя цього самого героя, який не є канонічним і не був висвітлений в оригінальному продукті, вже вважається фанфікшеном.

Варто визначити, що текстові твори як різновид фанатської творчості - це один з первинних видів, який утворився задовго до популяризації фанфікшену [7]. А ось візуальні зображення, фанатські відео та звукові твори стали розповсюджуватися лише із поширенням YouTubeта Tumbler. Фактично вони є новими формами класичного текстового фанфікшену, оскільки несуть у собі всі його ключові особливості та додають нові способи залучення в авторську фантазію. Звісно, текстовий фанфікшен досі залишається найпопулярнішим серед фанатів, однак і нові форми є досить розповсюдженими та нерідко поєднуються між собою.

На сьогодні одна з найпопулярніших платформ для розміщення фанфікшену - ArchiveofOurOwn - налічує близько 36 840 фандомів, 2 526,000 зареєстрованих користувачів та більше ніж 5 978 000 робіт. Із цих робіт 22 022 відносяться до звукових творів, 32 740 - до візуальних зображень, а 10 789 - до фанатських відео. При цьому ArchiveofOurOwnбільше орієнтований на текстову творчість, а тому на візуально-орієнтованих платформах кількість нових форм фанфікшену значно вище. Наприклад, найпопулярніше відео з тегом «fanvid» (за англ. - фанатське відео) на платформі YouTube, створене за фандомом телесеріалу «Пусті слова», налічує близько 9 млн переглядів.

Однак не тільки у визначенні фанфікшену та фанатської творчості розбігаються погляди багатьох дослідників, але й у їх функціях. Наприклад, Л. Горалик [8] вважає, що основним мотивом створення фанатської творчості є прагнення фанатів виразити свої емоції та враження від оригінального твору, а ось фанфікшен створюється тоді, коли автор хоче поділитися точкою зору на оригінальну історію з іншими фанатами, щось змінити, додати нові деталі та події, представити свій погляд на відому історію. Отже, і фанфікшен, і фанатська творчість взагалі стають засобами комунікації та шляхом єднання людей на основі їх улюбленого фільму або книги. Немає жодних сумнівів, що Л. Горалик, разом із низкою інших дослідників, права, і фанатська творчість, дійсно, передусім є продуктом комунікації фанатів між собою. Це підтверджується величезною кількістю інтернет-сайтів, створених з метою єднання фанатів в межах улюблених фандомів (за творами, на основі яких створюється фанфікшен), основних пейрингів (ключових персонажів фанфікшену, пов'язаних романтичними стосунками), спільних ідей щодо розвитку оригінального продукту надалі тощо.

Завдяки подібним фанатським ком'юніті фікрайтери (автори фанфікшену) та фікрідери (люди, які читають/слухають/дивляться фанфікшен) можуть знаходити нові ідеї, ділитися ними із іншими а також комунікувати між собою у процесі створення нових прикладів фанатської творчості. Як вже було сказано вище, нерідко відбувається колаборація між двома фікрайтерами, у результаті якої текстовий твір отримує звукову або візуальну версію та навпаки. Окрім того, нерідко буває, що в процесі створення масштабного фанфікшену фікрайтер звертається до читачів за допомогою, а вони, у свою чергу, діляться ідеями щодо подальшого розвитку подій.

Фанатська творчість довгий час залишалася лише засобом комунікації між учасниками спільноти, однак зі зростанням популярності та швидкою еволюцією фанфікшену з'явилася нова його функція, яка дуже сильно вплинула на суспільну думку щодо фанатської творчості - фанфікшен став засобом комунікації між медіавиробником та медіаспоживачем.

Поштовхом для цього, безумовно, стало зростання популярності усіх форм фанфікшену серед американських глядачів. Будь-який оригінальний твір, який з'являвся на екранах кінотеатрів або полицях книжкових магазинів, отримував власну фанатську аудиторію, чим популярнішим ставав оригінальний твір, тим ширше розросталася аудиторія і тим більше фанфікшену створювалося на основі нього [9].

Із зростанням кількості популярних фандомів (таких як Marvel, «Гра престолів» тощо) посилювався вплив фанфікшену на оригінальні твори. Автори серій книг та фільмів нерідко використовували фанатські форуми та фанфікшен як показник аудиторних вподобань і розвивали історію залежно від них. Більше того, на основі фанфікшену створювалися книги (наприклад, серія книг«50 відтінків сірого» Е. Л. Джеймс, створена на основі фанфікшену самої авторки за «Сутінками» Стефані Маєр), епізоди серіалів, дрібні деталі в фільмах тощо. Тобто, саме фанфікшен як підвид фанатської творчості, став фактично провідником між творцями оригінальних творів та їх аудиторією, завдяки якому фанати могли ділитися своїми думками та преференціями не тільки з іншими фанатами, але й медіавиробниками.

На сьогодні фанфікшен взагалі перетворився на комерційний продукт [10], всупереч початковому розумінні фанатської творчості як виключно некомерційної діяльності. Наприклад, платформа Amazonдодала можливість публікувати та продавати фанфікшен як частково самостійний твір [11]. Окрім того, такі популярні платформи як PlayStationStoreта Steamтакож додали в свої програми можливість розміщувати та продавати на них нову форму фанатської творчості, яку також можна віднести до фанфікшену - фанатські ігри.

Ми вже розглядали унікальне явище для фанфікшену за фандомом Marvel- можливість діяти на трьох рівнях комунікації, один з яких - створення фанфікшену за популярним фанфікшеном [12]. Із популяризацією нових форм фанфікшену (зокрема фанатських відео) це унікальне явище розповсюдилося на інші масштабні фандоми, такі як «Гарі Потер» (фанатська гра «HarryPotterandtheMysteriousThief» викликала хвилю фанфікшену за ним) та «Гра Престолів» (фанатська гра «Youknownothing, JohnSnow», за якою було створено багато візуального фанфікшену). Тобто, можна з упевненістю сказати, що фанфікшен продовжує еволюціонувати і розширятися, хоча й поступово.

Ставши засобом комунікації, фанатська творчість отримала дуже великий вплив на сучасний розважальний медіадискурс, який може розглядатися як у позитивному (нові ідеї, постійний зв'язок між авторами та аудиторією), так і в негативному (надмірна увага до бажань аудиторії, яка запобігає створенню чогось кардинально нового [13]) аспекті.

Висновки

Отже, зараз можемо з упевненістю стверджувати, що необхідно вирізняти фанатську творчість і фанфікшен, останній є окремим видом, з притаманними лише йому функціями та ознаками. Із технологічним розвитком фанфікшен, який раніше завжди був вторинним продуктом, еволюціонував та розширився. У сучасному світі фанфікшен має дві ключові функції: виступає як засіб комунікації між медіаспоживачами одного й того самого оригінального продукту; стає засобом зв'язку між медіавиробником оригінального продукту та медіаспоживачем.

Якщо завдяки першій функції покращилася комунікація у середині фандомів, а фанати отримали можливість об'єднуватися в групи в залежності від власних вподобань та поглядів на оригінальну історію та її подальший розвиток, то завдяки другій функції фанатська творчість отримала великий вплив на розважальний медіапростір і можливість маніпулювати оригінальним твором та навіть змінювати його в залежності від власних вподобань, точок зору на певні явища та події.

Крім того, завдяки розповсюдженню Інтернету утворилися не тільки нові форми фанфікшену (як, наприклад, фанатські відео, аудіо-книги тощо), але й з'явилася можливість перетворити фанатську творчість взагалі, яка довгий час залишалася передусім некомерційним продуктом, у спосіб заробітку, який активно підтримується багатьма Інтернет-платформами.

Список використаних джерел

1. Jenkins H. Fans, bloggers, and gamers: Exploring participatory culture. New York : New York University Press, 2006. 279 р.

2. Fandom: Identities and Communities in a Mediated World / ed. J. Gray, C. Sandvoss, C. Lee Harrington. NYU Press, 2017. 448 р.

3. Sandvoss C. One-Dimensional Fan. American Behavioral Scientist. 2005. Vol. 48. Issue 7. P. 822839. DOI:10.1177/0002764204273170.

4. Lipton J.D. Copyright, plagiarism, and emerging norms in digital publishing. Vanderbilt Journal of Entertainment and Technology Law. 2014. Vol. 16. No. 3. 2014. P. 585-627.

5. Fan. Merriam-Webster. URL: https://www.merriam-webster.com/dictionary/fan%20fiction (дата звернення 07.05.2020).

6. Фанфики и Косплеи vs. Правообладатели оригиналов: в поисках баланса интересов. Журнал суда по интеллектуальным правам. 2020. URL:http://ipcmagazine.ru/asp/fan-fiction-and-cosplay-vs-original-copyright-holders(дата звернення 06.05.2020).

7. Прасолова К. А. Фанфикшн: литературный феномен конца XX - начала XXI века (творчество поклонников ДЖ. К. Ролинг): дис. канд. филол. наук. Москва, 2008.

8. Горалик Л. Как размножаются Малфои: Жанр «фанфик»: потребитель масскультуры в диалоге с медиа-контентом. Новый Мир. 2003. № 12. С. 131-146.

9. McCardle M. Fan Fiction, Fandom, and Fanfare: What's All the Fuss? Journal of Science and Technology Law. 2003. Vol. 9. No. 2. P. 443-468.

10. Beliard A.-S. Making Money from TV Series: From Viewer to Webmaster with Financial Rewards. In: The Social Meaning of Extra Money. Capitalism and the Commodification of Domestic and Leisure Activities. Cham : Palgrave Macmillan, 2019. P. 239-268.

11. Lipton J. Copyright and the Commercialization of Fanfiction. Institute for Intellectual Property & Information Law (IPIL) Symposia. 2014. Vol. 52. Issue 2. P 453-464.

12. Яровкіна В.О., Гудошник О.В. Комунікативні особливості представлення фанфік-контенту фандому Marvel. Система національних ЗМК у сучасній Україні: нова візія. Матеріали XV Регіональної студентської науково-практичної конференції. Дніпро : ДНУ імені О. Гончара, 2019. 92 с. С. 53-54.

13. Wershler D. Conceptual Writing and Fanfiction In: A. Jamison. Why Fanfiction is Taking Over the World? Dallas, TX: BenBella Books, Inc, 2013. P. 333-341.

Размещено на Allbest.ru