Специфіка сучасної спортивної комунікації (на основі комунікаційної моделі Г. Лассвела)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Специфіка сучасної спортивної комунікації (на основі комунікаційної моделі Г. Лассвела)

Кирилова О. В., кандидат філологічних наук, доцент

Малієнко І. О., магістр

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Основною метою статті є виявлення та аналіз сучасних характеристик спортивної комунікації та знаходження її точок перетину з масовою комунікацією. За методологічну основу взято комунікаційну модель Г. Лассвела, яка описує кожну ланку комунікаційного процесу. На її підґрунті вдалося окремо проаналізувати поняття адресата, адресанта, каналу, контенту та ефективності комунікації, а також простежити роботу цих компонентів комунікаційної системи як єдиного цілого. Результати дослідження полягають у виявленні специфічних ознак, які характеризують сучасну спортивну комунікацію, за допомогою аналізу кожного зі структурних елементів комунікації.

Ключові слова: комунікація; спортивна комунікація; медіакомунікація; комунікаційна модель; Г. Лассвел; сучасні технології.

Maliienko I., Kyrylova O. Specificity of modern sports communication (based on G. Lasswell's communication model)

The current study explores the integration process of sports discourse into media discourse. It promotes rapid transformation of sports communication models, creating new specific features. They set the tone for the modern process of sport events' coverage. The purpose of the study is to analyze modern characteristics of sports communication and to define its points of intersection with mass communication.

G. Lasswell's communication model, which describes each link in the communication process, was used as a methodology. On this basis, it was possible to analyze the concepts of the sender, the recipient, the channel, the content and the effectiveness of communication separately, as well as to investigate the work of these discourse components as a whole. There is not enough research in the domestic scientific environment to fully cover the topic of this publication. That is why the article is relevant.

The results of the study, which define the specific features that characterize modern sports communication, derive from the analysis of each of the structural elements of communication. In the future the results of this research can be used in the analysis of the general work of sports media or during the study of individual senders in the field of sports media communication. Also, the study involves further investigation of sports communication with the help of other communication models.

Keywords: communication; sports communication; media communication; communication model; G. Lasswell; modern technologies.

Вступ

Постановка проблеми. Спорт і масмедіа - нерозривно поєднані поняття на сучасному етапі розвитку людства. Перший транслює в ЗМІ велику кількість щоденного актуального контенту, а медіа збагачують спортивну галузь новими смислами і роблять її загальнодоступною для всього світу - від найбідніших районів Африки до економічних гігантів на кшталт США, Китаю чи Німеччини. Відповідно, спорт є не просто збірною назвою для безлічі ігор, а однією з ланок масової культури.

На фоні розвитку сучасних технологій спортивна комунікація набуває нових специфічних рис. У першу чергу це пов'язано з тим, що межі між різними видами комунікацій, як-от: спортивна та масова чи спортивна та педагогічна - фактично зникають. Один вид інтегрується в інший, за рахунок чого виникає певний комунікаційний симбіоз. Сучасні процеси сприяють розвитку нових жанрів, а також каналів передачі інформації в рамках спортивної комунікації; разом з тим породжуються нові проблеми, які потребують системного вирішення. Можна стверджувати, що процес трансформації буде невпинно продовжуватись і надалі. Саме тому на перший план виходить розуміння специфіки спортивної комунікації та її провідних особливостей, аби чітко визначати потреби й очікування аудиторії, а також давати якісну прогностичну оцінку сучасним медійним процесам у рамках спортивної комунікації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Протягом останнього десятиліття тема спорту активно досліджується у міжнародному науковому товаристві. Особливо зростає роль матеріалів, які фокусуються на гендерній стороні спорту, його зв'язку з різноманітними фінансовими аспектами та взаємодією з масмедіа. Розвідки щодо дослідження спортивної комунікації посідають особливе місце у цьому списку, однак вони фокусуються на загальних проблемах цієї галузі і майже не розкладають її на малі структурні частини для детального аналізу кожної з них. Протягом останніх кількох років найпопулярнішими темами досліджень у цій сфері були:

- загальні особливості спортивної комунікації: P. Pedersen(2015) [1];

- аналіз спортивної комунікації в епоху «диджиталізації» медіа: V. Burkі M. Fahrner (2020) [2]; M. Hambrick (2017) [3];

- спортивна комунікація в контексті інших галузей, дотичних до спорту: A. Billings, M. Butterwort і P. Turman(2018) [4];

- фактори, які впливають на зацікавленість реципієнтів у певних спортивних темах:

J. Boehmer і E. Tandoc Jr. (2015) [5].

У вітчизняному науковому просторі тема спортивної комунікації представлена в роботах А. Гусєва (2016) [6], А. Карнауха (2018) [7] та К. Скляра (2016) [8]. Однак їх розвідки стосуються більшою мірою традиційних видів ЗМІ і не розглядають сучасні технології як вагомий фактор зміни вектору в рамках спортивних комунікаційних процесів.

Мета статті полягає у виявленні та аналізі специфічних особливостей спортивної комунікації, завдяки яким повною мірою розкривається механізм взаємодії медіа і спорту.

Об'єктом дослідження є сучасна структура комунікаційних моделей, на базі яких можливе визначення специфічних особливостей спортивної комунікації.

Методи дослідження. Основою дослідження став метод аналізу, завдяки якому вдалося дослідити існуючі ланки спортивної комунікації відповідно до моделі Г.Лассвела і визначити ключові особливості спортивного комунікаційного процесу, які є провідним фактором розвитку спортивних медіа та індустрії в цілому. Важливим інструментом розвідки став метод компаративного аналізу, який дозволив порівняти сучасні тенденції у сфері спортивної комунікації зі станом цієї галузі у минулому, а також спробувати відокремити спортивну комунікацію від інших галузей.

Результати і обговорення

Комунікація - це термін, який окреслює загальну взаємодію людей у навколишньому світі. Без комунікаційного процесу було б неможливо передавати інформацію, підтримувати зв'язки і, як наслідок, будувати сучасну цивілізацію. Відповідно, комунікація є одним з основних факторів розвитку людства. На сучасному етапі у науковому просторі накопичилось чимало розвідок, які описують різні моделі комунікації.

Поруч із комунікаційним процесом у системі людства розвивається спорт. У XXI ст. він поступово інтегрується у різні сфери життя, у тому числі в економічну. Це означає, що статус «гри», який був прикріплений до великого спорту протягом всієї його історії, поступово змінюється на статус «бізнес». Крім того, це пояснює тісні зв'язки спортивної сфери та сфери медіа. Перша активно залучає велику аудиторію до перегляду виступів улюблених команд чи спортсменів, а друга виступає каналом для передачі інформації, тобто надає доступ до спортивної події, незважаючи на відстань. Симбіоз породжує великі прибутки як для одних, так і для інших.

Інтеграційні процеси спорту і медіа призвели до того, що сьогодні в науковій спільноті активно використовується термін «спортивна медіакомунікація», який означає не просто взаємодію, а фактичне єднання: окремі ЗМІ повністю концентруються на темі спорту, а сучасна тенденція збільшення кількості спеціалізованих видань дозволила ставити на перше місце не тільки окремі ігри, а й окремі суб'єкти спортивної діяльності (клуби, спортсменів, тренерів, організації різного рівня). У свою чергу, поняття традиційних засобів масової інформації теж розширюється. Технології XXI ст. активно сприяють тому, щоб доступ до розповсюдження інформації мали не тільки медійні організації різного рівня, а й будь-який окремо взятий індивід. Саме тому кількість спортивного контенту (особливо в контексті найпопулярніших видів спорту) невпинно зростає, адресати можуть легко перетворюватися на адресантів, а межі між звичними академічними жанрами стираються або ж стають не такими чіткими.

Дослідження щодо того, як саме спортивна комунікація трансформується під впливом сучасних тенденцій було проведено на базі комунікаційної моделі Г. Лассвела. У 1947 р. американський теоретик написав класичну працю, в якій описав процес комунікації, використовуючи такі ланки: «хто?» (адресант); «що?» (інформація, яка передається); «яким каналом?» (засоби передачі інформації); «кому?» (на кого спрямована інформація); «з яким ефектом?» (як інформація діє на адресата) [9]. Ця схема є лінійною і не враховує інтерактивності учасників комунікаційного процесу, тобто можливості адресанта і адресата постійно мінятися місцями [10]. Однак вона дає уявлення про фундаментальні аспекти комунікації, на основі яких можна отримати дані, що допомагають аналізувати комунікацію з точки зору інших моделей, а також робить можливим застосовування компаративного аналізу щодо комунікаційних процесів сучасності та минулого. диджиталізація спортивна комунікація

Хто? Протягом усього XX ст., а також на початку XXI ст. спортивні ЗМІ користувалися послугами експертів. Це адресанти, які мали спеціальну освіту - медійну або спортивну - і могли доносити інформацію до аудиторії через обмежену кількість комунікаційних каналів. Станом на сьогодні це правило зазнало докорінних змін. Телеканали, радіостанції або друковані видання у різних країнах, безперечно, продовжують сповідувати відповідний підхід. Для прикладу, BBCкористується послугами Гарі Лінекера - одного з найкращих англійських футболістів в історії - в якості ведучого програми MatchoftheDayі коментатора спортивних подій [11]. Сучасні ж технології дозволяють входити в індустрію вчорашнім адресатам - індивідам, які не мають відповідної освіти, однак мають технічні засоби, щоб вести власний блог або відеоблог, збирати навколо себе певну аудиторію і продукувати власні повідомлення у площині спортивного дискурсу. Таким чином ланка «хто» в рамках спортивної комунікації може заповнюватись будь-ким, хто має бажання говорити про спорт.

Що? Однією з ключових специфічних особливостей спортивної комунікації є зміст інформації, що передається. По-перше, докорінна зміна в системі адресантів, а також наявність нових каналів передачі даних фактично стирає уявлення про традиційні жанри - часто можна простежити симбіоз багатьох жанрів в одній публікації. По-друге, більша частина всього спортивного контенту продукується в Інтернеті. Оскільки контенту дуже багато, його потрібно скорочувати, роблячи максимально конкретним і лаконічним, аби тримати увагу аудиторії. Сьогодні це стосується навіть аналітичних публікацій. Для прикладу, обсяг текстових аналітичних матеріалів таких впливових медіабрендів, як FourFourTwo, BBC Sport чи SkySportsв середньому не перевищує 7000 знаків. Якщо матеріал більший, його намагаються розбити на максимальну кількість абзаців. Зокрема, матеріал EliudKipchoge: ThehumblehomelifeinruralKenyabehindremarkableathleticsuccessна сайті BBCSportвід 22 квітня 2020 р. абсолютно чітко сповідує принцип «не більше трьох речень на один абзац» [12]. Що стосується принципово нових видів медіа - відеоблогів на спеціалізованих сервісах чи блогів в соціальних мережах або месенджерах, то їх контентна наповненість часто взагалі є «аформатною» і не обмежується єдиним тематичним спрямуванням. Дуже важливою рисою можна вважати відсутність офіційної картинки з актуальної спортивної події. Таким чином, огляди матчів чи змагань проходять без візуального супроводження самих матчів чи змагань, а на перше місце виходить персона і думка адресанта, що зближує подібний тип контенту з колумністикою.

Яким каналом? Традиційно спортивна комунікація здійснювалася за допомогою друкованої преси, радіо чи телебачення або ж особистого спілкування. Сьогодні цей список значно розширився. До традиційних ЗМІ додався Інтернет, а разом з ним - усі майданчики, де можна якимось чином зібрати аудиторію. Сьогодні спортивний контент у різних його формах (коментарі, меми, статті, прогнози тощо) можна знайти на спеціалізованих каналах у месенджерах, соціальних мережах, відеохостингах або окремих веб-сайтах.

Кому? Ключовою особливістю сучасного процесу комунікації є те, що новітні технічні засоби фактично стирають кордони між територіальними структурами і зменшують кількість перешкод, що можуть ставати на шляху комунікаційного каналу, до мінімуму. Відповідно, адресанти повідомлення не обмежені певними аудиторними рамками. Вони можуть створювати як спеціалізований контент для певної аудиторної групи, так і виходити на світовий ринок, орієнтуючи інформацію на якомога більшу кількість користувачів. Єдиний фактор, який реально може загальмувати цей процес, - мовний бар'єр. Та навіть він поступово зникає з огляду на поширення англійської чи використання сучасних можливостей перекладу.

З яким ефектом? На сучасному етапі ставлення аудиторії до контенту змінилося. Навіть якщо обмежитися одним інформаційним каналом, кількість контенту росте з кожним днем з неймовірною швидкістю, а отримання інформації стало значно простішим - відтепер для цього потрібен лише девайс із доступом до Інтернету. З одного боку, це збільшує ефективність передачі інформації та її вплив на адресатів, оскільки поширення даних у просторі відбувається миттєво і без особливих перешкод. Однак, з іншого боку, така велика кількість інформаційних повідомлень надто перевантажує будь-який дискурс, у тому числі і спортивний; адресати тонуть у морі контенту, а сама значимість інформаційних повідомлень різко знижується, відповідно, знижується їх важливість і ефективність. Це одна з тих проблем, яка постала перед людством в період розвитку інформаційного суспільства.

Висновки

Під впливом глобалізації спортивна комунікація безперервно трансформується. Використовуючи методологію Г. Лассвела, ми визначили, що у сучасному світі структурні зміни відбуваються на кожній з основних ланок спортивної комунікації. Насамперед це стосується адресантів та каналів зв'язку. Оскільки нові технології дозволяють кожній людині мати доступ до мережі, продукування контенту і, як наслідок, роль адресанта, вже не є виключно прерогативою традиційних ЗМІ. Відтепер адресантом може стати будь-хто, незважаючи на освіту чи професійні навички, а на вибір каналів зв'язку майже не впливають важливі у минулому територіальні чи навіть культурні перепони.

Важливим наслідком швидкої трансформації спортивної комунікації є поступове «знецінення інформації». Оскільки інформаційних потоків з кожним днем стає все більше, аудиторія губиться у морі контенту і сприймає його поверхнево, без детального заглиблення. Як наслідок, ми маємо ситуацію, коли на перше місце виходить оперативність, а не якість інформації, що породжує помилки, недостовірні дані та навіть так звані «фейки».

Список використаних джерел

1. Pedersen P. Routledge Handbook of Sport Communication. New York : Routledge, 2015. 528 p.

2. Burk V., Fahrner M. Managing Sport Communication in the Age of Digital Media. Managing Sport Across Borders / ed. by A. Goslin, D. Kluka, R. Lopez de D'Amiko, K. Danylchuk. New York : Routledge. 2020. 435 p.

3. Hambrick M. Sport communication research: A social network analysis. Sport Management Review. 2017. Vol. 20. No. 2. P. 170-183. DOI: 10.1016/j.smr.2016.08.002.

4. Billings A., Butterwort M., Turman P. Communication and Sport: Surveying the Field. Los Angeles : SAGE Publications Ltd, 2018. 361 p.

5. Boehmer J., Tandoc Jr. E. Why We Retweet: Factors Influencing Intentions to Share Sport News on Twitter. International Journal of Sport Communication. 2015. Vol. 8. No 2. P. 212-232. DOI: 10.1123/ijsc.2015-0011.

6. Гусєв А. В. Історія та функціонально-типологічні особливості спортивної медіакомунікації: дис. ... канд. наук із соц. ком : 27.00.04. Дніпропетровськ, 2016. 194 с.

7. Карнаух А.С. Дослідження тенденцій розвитку спортивних комунікацій в Україні за допомогою SWOT- аналізу. Держава і регіони. 2018. №3 (35). С. 9-15.

8. Скляр К.О. Специфіка спортивної комунікації в інформаційному просторі Іспанії. Масова комунікація у глобальному і національному вимірах. 2016. Вип. 6. С. 132-136.

9. Lasswell H.D. The Structure and function of communication for society. The Communication of Ideas : Harper and Brothers. 1948. P. 212-228.

10. Stacks W., Salwen M. An Integrated Approach to Communication Theory and Research. New York : Routledge, 2014. 548 p.

11. Parker G. Lineker and Match of the Day feature in NBC's Premier League plans. The Guardian. URL:

https://www.theguardian.com/sport/2013/apr/16/nbc-premier-league-match-of-the-day (дата звернення:

15.04.2020).

12. Reynolds T. Eliud Kipchoge: The humble home life in rural Kenya behind remarkable athletic success. BBC Sport. URL: https://www.bbc.com/sport/athletics/52354320(дата звернення: 23.04.2020).

Размещено на Allbest.ru