Обґрунтування міжкалібрувальних інтервалів засобів вимірювальної техніки, що використовуються у сфері пожежної безпеки
Статистичні методи дослідження міжкалібрувальних інтервалів для різних типів засобів вимірювальної техніки. Обґрунтування цього поняття як фактора визначення необхідних технічних характеристик, важливих для зменшення обсягів коштів на ці дослідження.
| Рубрика | Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.09.2023 |
| Размер файла | 43,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Обґрунтування міжкалібрувальних інтервалів засобів вимірювальної техніки, що використовуються у сфері пожежної безпеки
Ольга Бедратюк,
Леонід Запольський,
Дмитро Бабенко,
Ігор Стилик,
Неля Ільїна
Анотація
міжкалібрувальний інтервал засоби вимірювальної техніки
В умовах інтеграції України до Європейського союзу однією з проблем є впровадження, у практичну діяльність, європейських стандартів та підходів щодо контролю якості роботи випробувального обладнання та ЗВТ. З введенням в експлуатацію сучасного лабораторного обладнання все більш гостро постає проблема недостатньої ефективності прийнятих традиційних методів контролю якості проведення вимірювань.
Застосування методів контролю якості роботи обладнання в реальних умовах експлуатації та оцінювання показників метрологічної надійності обладнання є гострою потребою підвищення якості вимірювальних процесів. При цьому, наукове обґрунтування міжкалібрувальних інтервалів засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) є важливою складовою забезпечення єдності випробувань у сфері пожежної безпеки.
У проведеному дослідженні ставилося за мету визначення статистичних методів, які доцільно використовувати під час обґрунтування міжкалібрувальних інтервалів для різних типів ЗВТ. З'ясовано, що наукове обґрунтування міжкалібрувальних інтервалів ЗВТ дозволяє забезпечити необхідні технічні характеристики та зменшити обсяги коштів на проведення зазначених робіт. Особливої актуальності це питання набуває під час використання сучасних засобів ЗВТ.
За результатами аналітичних досліджень наявних літературних джерел та нормативної бази встановлено, що найбільш прийнятним для застосування у сфері пожежної безпеки для визначення міжкалібрувальних інтервалів є метод наведений в в ДСТУ-Н РМГ 74:2009 Метрологія. Методи визначання міжповіркового та міжкалібрувального інтервалів засобів вимірювання.
Ключові слова: міжкалібрувальні інтервали, засоби вимірювальної техніки, єдність випробувань, невизначеність, збіжність, відтворюваність, гарантування метрологічної надійності.
Abstract
Olga Bedratyuk
head of the quality system sector,
Institute of Public Administration and Scientific Research on Civil Protection,
Kyiv, Ukraine,
Leonid Zapolsky doctor of technical sciences, senior researcher, head of the scientific and organizational department,Institute of Public Administration and Scientific Research on Civil Defense,Kyiv, Ukraine,
Dmytro Babenko
junior researcher of the quality system sector, Institute of Public Administration and Scientific Research on Civil Protection,Kyiv, Ukraine,
Ihor Stylyk
head of the metrology sector,Institute of Public Administration and Scientific Research on Civil Protection,Kyiv, Ukraine
Nelya Ilyina
researcher of the scientific and organizational department Institute of Public Administration and Scientific Research on Civil Protection,Kyiv, Ukraine
JUSTIFICATION OF INTERCALIBRATION INTERVALS OF MEASURING TECHNIQUES USED IN THE FIELD OF FIRE SAFETY
In the context of Ukraine's integration into the European Union, one of the problems is the implementation of European standards and approaches to control the quality of testing equipment and FTA in practical activities. With the introduction of modern laboratory equipment into operation, the problem of insufficient efficiency of the accepted traditional methods of quality control of measurements is becoming increasingly acute.
Application of equipment quality control methods in real operating conditions and evaluation of equipment metrological reliability indicators is an urgent need to improve the quality of measuring processes. At the same time, the scientific substantiation of the intercalibration intervals of measuring equipment (hereinafter referred to as the calibration interval) is an important component of ensuring the unity of tests in the field of fire safety.
The purpose of the research was to determine the statistical methods that should be used when justifying the inter-calibration intervals for different types of FTAs. It was found that the scientific substantiation of the inter-calibration intervals of the ZVT allows to ensure the necessary technical characteristics and reduce the amount of funds for carrying out the mentioned works. This issue becomes especially relevant when using modern means of FTA.
According to the results of analytical studies of the available literary sources and the regulatory framework, it was established that the most suitable for use in the field of fire safety for determining intercalibration intervals is the method given in DSTU-N RMG 74:2009 Metrology. Methods of determining inter-verification and inter-calibration intervals of measuring instruments.
Keywords: inter-calibration intervals, means of measuring technology, unity of tests, uncertainty, convergence, reproducibility, guarantee of metrological liability.
Постановка проблеми
В умовах інтеграції України до Європейського союзу однією з проблем є впровадження, у практичну діяльність, європейських стандартів та підходів щодо контролю якості роботи випробувального обладнання та ЗВТ. З введенням в експлуатацію сучасного лабораторного обладнання все більш гостро постає проблема недостатньої ефективності прийнятих традиційних методів контролю якості проведення вимірювань. Відповідно до [1], таким контролем є калібрування ЗВТ.
Згідно з [1], калібрування є обов'язковою складовою під час підготовки до випробувань продукції в лабораторії і проводиться за поданням власника ЗВТ, який зацікавлений в підтриманні справного стану обладнання та несе відповідальність за якість вимірювань параметрів, які ним контролюються. При цьому виникають питання частоти проведення калібрувань у випробувальних лабораторіях. Також необхідно враховувати сфери застосування ЗВТ. Наприклад, у сфері пожежної безпеки більшість випробувань пов'язана з тепловим впливом на досліджувані зразки. Деякі випробування є досить вартісними, а кількість зразків для випробування становить 3-5.
Зазвичай, періодичність калібрувань чітко прописується в алгоритмах та процедурах системи менеджменту лабораторії, та виконується, незважаючи на показники обладнання, що призводить до додаткових матеріальних витрат і часу лабораторії на повторні та занадто часті калібрування обладнання.
Тому застосування методів контролю якості роботи обладнання в реальних умовах експлуатації та оцінювання показників метрологічної надійності обладнання є гострою потребою підвищення якості вимірювальних процесів у сучасній лабораторній роботі.
Основою загальноприйнятого підходу гарантування метрологічної надійності є визначення міжкалібрувального інтервалу для всього обладнання одного типу з розв'язанням задачі оптимізації міжкалібрувального інтервалу за критерієм мінімізації сукупних витрат [2]. Як наслідок, рекомендовані виробником проміжки часу для проведення повторного калібрування можуть бути звужені або розширенні, для гарантованого охоплення всіх однотипних приладів, що працюють в різних режимах. Тобто використання зазначеного підходу не враховує фактичну частоту використання ЗВТ.
В реальних умовах експлуатації, робоче навантаження на окремий прилад, в більшості випадків, є меншим ніж той, що враховувалися при розрахунку міжкалібрувального інтервалу виробником приладу, тому розробка науково обґрунтованого методу міжкалібрувального інтервалу в умовах конкретної лабораторії є актуальною задачею.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням оцінювання метрологічних характеристик ЗВТ забезпечення єдності випробувань присвячена значна кількість нормативних документів, наукових публікацій.
У національних та міжнародних стандартах враховують необхідність підтримання спроможності лабораторії отримувати простежувані та надійні результати вимірювань. У [1] зазначено, що обладнання, яке використовують для вимірювання, має бути здатним забезпечувати точність вимірювання та/або невизначеність вимірювання, необхідні для отримання достовірного результату. В цілому, відповідно до [2] калібрування це сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов'язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу.
У національному стандарті [3] зазначено, що лабораторії повинні забезпечити достовірність результатів, а ЗВТ мають бути відкаліброваними чи повіреними через конкретні інтервали або перед використанням із застосуванням еталона, простеженого до міжнародного або національних еталонів. У разі відсутності таких еталонів основу, використовувану для калібрування та повірки, має бути зареєстровано. Зазначений документ використовують для визначення міжкалібрувальних інтервалів ЗВТ. Загальною метою періодичного калібрування є [3]:
удосконалення визначення оцінки відхилу між еталонним значенням і значенням, отриманим із використанням ЗВТ, та невизначеності в межах цього відхилу під час використання ЗВТ;
оцінка невизначеності, яку може бути досягнуто під час застосування конкретного ЗВТ;
виявлення змін у ЗВТ, які б поставили під сумнів результати, отримані за певний період.
Одним з важливих питань за напрямом метрологічного забезпечення щодо калібрування є «коли проводити» та «як часто проводити», а також врахування всіх чинників. До них слід віднести такі [3]:
невизначеність вимірювань, що необхідна чи заявлена лабораторією; ризик перевищення границі максимально допустимої похибки ЗВТ під час застосовування;
вартість потрібного виправлення результатів вимірювань, якщо виявлено, що ЗВТ не відповідав вимогам деякий час; тип ЗВТ;
тенденція до зносу та дрейфу; рекомендації виробника; умови експлуатування;
умови навколишнього середовища (кліматичні умови, вібрація, іонізуюче випромінення тощо);
дані щодо тенденції, отримані з попередніх звітів про калібрування; зареєстрована історія щодо зберігання й обслуговування; частота порівняння з іншими еталонами чи вимірювальними пристроями;
частота та якість проміжних перевірок між калібруваннями; умови транспортування та ризик;
кваліфікація персоналу, який проводить обслуговування.
У роботах [4,5] зазначено, що основними елементами метрологічної простежуваності є:
неперервний ланцюг калібрування; невизначеність вимірювання;
зіставність (метрологічна порівнянність) до одиниць SI;
документація;
компетентність;
періодичне калібрування.
В національному стандарті [3] зазначено, що при встановлені міжкалібрувального інтервалу слід враховувати таке:
- рекомендації виробника ЗВТ;
- інтенсивність і умови експлуатації ЗВТ;
- вимоги до невизначеності вимірювань;
- максимально допустимі похибки;
- проведення регулювання, налагодження ЗВТ тощо;
- вплив вимірюваної величини на ЗВТ;
- інформацію про аналогічні ЗВТ.
Також зазначеним національним стандартом визначено ряд методів для оцінки міжкалібрувальних інтервалів. До них віднесено автоматичне регулювання або «сходи», контрольна картка, експлуатаційний час, перевірки в експлуатації чи тестування «чорним ящиком». Кожен із зазначених методів має свої недоліки та переваги, а узагальнену інформацію наведено в таблиці 1.
Таблиця 1Порівняння методів коригування міжкалібрувальних інтервалів
|
Критерій |
Автоматичне регулювання або «сходи» |
Контрольна карта |
Експлуатаційний час |
Перевірка в експлуатації чи тестування «чорним ящиком» |
|
|
Надійність |
Середня |
Висока |
Середня |
Висока |
|
|
Складність застосування |
Низька |
Висока |
Середня |
Низька |
|
|
Складність планування, рівномірність навантаження |
Середня |
Середня |
Висока |
Середня |
|
|
Застосовність відносно конкретних пристроїв |
Середня |
Низька |
Висока |
Висока |
|
|
Доступність приладів |
Середня |
Середня |
Середня |
Висока |
Питаннями щодо наукового обґрунтування міжкалібрувальних інтервалів займаються також і в Національному університеті «Львівська політехніка». За результатами наукового дослідження, зокрема, розроблено
алгоритм оцінювання метрологічної надійності ЗВТ на основі коефіцієнта метрологічного запасу та середньої частоти метрологічних відмов однотипних ЗВТ, що дозволило забезпечити додаткові можливості оперативного виявлення метрологічних відмов та забезпечило підвищення обґрунтованості встановлення міжкалібрувальних інтервалів [5]. Також, в монографії «Вероятностная оценка метрологической надежности средств измерений: алгоритмы и программы» [6] обгрунтовано алгоритми і програми з використанням математичних процесорів MathCAD і EXCEL, що направлені на вирішення проблем управління «метрологічною надійністю» ЗВТ відповідно до міжнародних вимог.
У роботі [7] обгрунтовано побудову статистичних моделей зі змінним параметрам для прогнозування нестаціонарних часових рядів. В ньому розглянуті адаптивні моделі поліноміальних й стохастичних трендів, сезонних і циклічних коливань.
Мета статті - визначення статистичних методів, які доцільно використовувати під час обґрунтування міжкалібрувальних інтервалів для різних типів ЗВТ.
Для досягнення цієї мети було поставлено такі завдання:
- вивчити нормативну базу організації та проведення робіт з питань повірки різних видів засобів вимірювальної техніки;
- вивчити особливості використання засобів вимірювальної техніки, що використовується при проведенні досліджень та випробувань у сфері пожежної безпеки;
- вивчити та апробувати сучасний математичних апарат для визначення міжкалібрувальних інтервалів для конкретних ЗВТ;
- провести економічні розрахунків з провадження сучасних підходів до обґрунтування міжкалібрувальних інтервалів для різних видів ЗВТ.
У роботі застосовано аналітичний метод дослідження (вивчення вимог нормативних документів, порівняння, узагальнення та систематизація отриманих даних). Статистичне оброблення інформації та математичні розрахунки проведено з використанням математичного процесору MS Excel.
Виклад основного матеріалу
За результатами аналізу літературних джерел [1-7] встановлено, що потребує удосконалення механізм щодо обґрунтування міжкалібрувальних інтервалів ЗВТ, що використовуються у випробувальних лабораторіях. Це пов'язано з особливостями використання (частотою) різних видів засобів вимірювальної техніки та іншими факторами, що на них впливають. Так, на практиці трапляються випадки, коли деякі засоби вимірювальної техніки не використовуються протягом встановленого міжкалібрувального інтервалу. При цьому нормативними документами передбачено проведення їх калібрування. Це також пов'язано з необґрунтованим витрачанням коштів на виконання цих робіт.
Тобто, актуальним на сьогодні залишається питання щодо розроблення та наукового обґрунтування універсального методу, який дозволяє проводити попереднє оцінювання метрологічної надійності, міжкалібрувального інтервалу одиничного засобу вимірювальної техніки, що працює за конкретних умов експлуатації та навантаження. До таких умов, наприклад, у сфері пожежної безпеки, слід віднести вплив на ЗВТ вогню та підвищеної температури та значних матеріальних витрат на проведення комплексу необхідних випробувань.
За результатами аналітичних досліджень наявних літературних джерел та нормативної бази встановлено, що найбільш прийнятним для застосування у сфері пожежної безпеки для визначення міжкалібрувальних інтервалів є метод наведений в [8].
У зазначеному національному стандарті передбачено проведення розрахунку з визначення міжкалібрувального інтервалу для «віялового процесу» здійснювати за виразом:
де t - час напрацювання на відмову;
Де - межа допустимої похибки ЗВТ, встановлена методом вимірювання/випробування, що використовується;
ао - середньоквадратичне відхилення розподілу похибки градуювання ЗВТ під час його виготовлення на виробництві. Приймають рівним 0,1 ціни поділки ЗВТ;
Д - межа допустимої похибки ЗВТ, встановлена підприємством- виробником або невизначеність вимірювання, розрахована за результатами попередніх калібрувань;
Хр - коефіцієнт нормального розподілу, який відповідає 95 % ймовірності безвідмовної роботи ЗВТ за час напрацювання до відмови (Х0,95 = 2);
Xp(t) - коефіцієнт нормального розподілу, який відповідає 90 % ймовірності справного стану ЗВТ на момент калібрування (Х0,9 = 1,654).
Обґрунтований міжкалібрувальний інтервал не повинен перевищувати мінімального розрахованого значення Ті та T2.
На теперішній час в Інституті державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту (далі - Інститут) щорічно проводиться понад 280 випробувань в сфері пожежної безпеки з використанням відповідного комплексу засобів вимірювальної техніки. Це створює бар'єри щодо використання на території України недоброякісної продукції та сприяє зменшенню кількості пожеж та надзвичайних ситуацій у державі. Інститут щорічно проводить роботи щодо калібрування близько 110 од. та повірки 50 од. ЗВТ.
З метою впровадження сучасних підходів до визначення міжкалібрувальних інтервалів в Інституті проведено роботи та визначено міжкалібрувальні інтервали відповідно до [8].
У таблиці 2 наведено приклад розрахунку міжкалібрувального інтервалу для ваг електронних ВН-30-1-А.
Впровадження зазначеного методу дозволило Інституту зменшити працевитрати на проведення робіт щодо калібрування, повірки ЗВТ, а також зменшити фінансові витрати на їх проведення, шляхом встановлення актуальних міжкалібрувальних інтервалів.
Таблиця 2Приклад розрахунку міжкалібрувального інтервалу для ваг електронних ВН-30-1-А
|
Ваги електронні ВН-30-1-А |
|||
|
(Назва обладнання) |
|||
|
1 |
Вихідні дані: |
||
|
1.1 |
Умовне позначення параметра Х та одиниця вимірювання, Х(?): |
кг |
|
|
1.2 |
Тривалість одноразового використання, ti, хвилин: |
40 |
|
|
1.3 |
Місячна тривалість використання, tc, годин: |
42 |
|
|
1.4 |
Річна тривалість використання, te, годин: |
504 |
|
|
1.5 |
Річний фонд календарного часу, F, годин: |
8760 |
|
|
1.6 |
Межа допустимої похибки встановленої виробником, А: |
0,01 |
|
|
1.7 |
Межа допустимої похибки встановленої користувачем, Ас: |
0,01 |
|
|
1.8 |
Середнє квадратичне відхилення визначення маси виробником, бо: |
0,014 |
|
|
1.9 |
Квантилі нормального розподілу: |
||
|
^р(Ґ)= ^0,9 |
1,645 |
||
|
^р= ^0,95 |
2 |
||
|
1.10 |
Імовірність безвідмовної роботи Рт: |
0,95 |
|
|
1.11 |
Коефіцієнт впливу експлуатаційних факторів, k |
0,9 |
|
|
1.12 |
Міжповірочний інтервал в процесі експлуатації, рік |
1 |
|
|
1.13 |
Напрацювання на відмову встановлене виробником, tx, годин: |
500 |
|
|
2 |
Розрахунки |
||
|
2.1 |
Визначаємо напрацювання на відмову за ідеальних умов: -1 Т0 = ^----- х ln Pt 0 (і - ^) ' |
0,89 |
|
|
2.2 |
Знаходимо напрацювання на відмову за реальних умов: tv = к х Т0 |
0,80 |
|
|
2.3 |
При інтенсивності експлуатації 42 години в місяць напрацювання відповідає календарній експлуатації, t: |
1,98 |
|
|
2.4 |
Розраховуваємо МКІ (Віяловий процес) Ті (формула А.18 РМГ 742004) ln(,Лс ) ^ . (V 07 Т1 - t д |
2,45 |
|
|
2.5 |
Розраховуваємо МКІ (лінійний процес) Т2 (формула А.19 РМГ 742004) Т -- f ^с -- ^ра 0 2 д -- 4p(t)Oo |
2,74 |
|
|
2.6 |
Вибираємо значення МКІ, Т: Т -- \Т„ Т?] |
2,45 |
|
|
3 |
ВИСНОВОК. За результатами розрахунків приймаємо, що ваги електронні ВН-30-1-А за фактичних умов використання потребують калібрування один раз на 2 роки, тобто обґрунтований МКІ: |
2 |
Встановлення актуальних міжкалібрувальних інтервалів дозволило умовно розділити ЗВТ Інституту на п'ять груп:
- ЗВТ з міжкалібрувальним інтервалом в 1 рік (27,3%);
- ЗВТ з міжкалібрувальним інтервалом в 2 роки (32,6%);
- ЗВТ з міжкалібрувальним інтервалом в 3 роки (16,8%);
- ЗВТ з міжкалібрувальним інтервалом в 4 роки (2,1%);
- ЗВТ з міжкалібрувальним інтервалом в 5 років (10,5%).
Слід зазначити, що максимальна економія коштів для Інституту склала 65% та становила близько 120 тис. грн в перший рік впровадження актуальних міжкалібрувальних інтервалів, однак потрібно враховувати, що вище названа економія викликана лише проведенням робіт з калібрування ЗВТ з міжкалібрувальним інтервалом в 1 рік. Відповідно протягом наступних років сума економії коштів змінюватиметься в залежності від необхідності калібрування декількох груп ЗВТ (для прикладу у 2024 році необхідно відкалібрувати ЗВТ з міжкалібрувальними інтервалами в 1, 2, 4 роки).
Висновки
Виконано аналіз літературних джерел та нормативної бази стосовно наукового обґрунтування міжкалібрувальних інтервалів ЗВТ. Встановлено, що найбільш прийнятним методом у галузі пожежної безпеки для обґрунтування міжкалібрувальних інтервалів ЗВТ є метод запропонований у ДСТУ-Н РМГ 74:2009 Метрологія. Методи визначання міжповіркового та міжкалібрувального інтервалів засобів вимірювання (РМГ 74-2004, ГОТ).
1. Впровадження методології, наведеної в ДСТУ-Н РМГ 74:2009 Метрологія. Методи визначання міжповіркового та міжкалібрувального інтервалів засобів вимірювання дозволило зменшити працевитрати на проведення робіт щодо метрологічної повірки ЗВТ, а також зменшити фінансові витрати на їх проведення.
2. Максимальна вартість на проведення калібрування ЗВТ зменшилась на 65%. При цьому в залежності від необхідності калібрування декількох груп ЗВТ, та щорічного зростання вартості послуг з калібрування сума економії коштів буде постійно змінюватись.
Література
1. Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій : ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019. - [Чинний від 2021-01-01]. - К. : Держстандарт України, 2019. (Національні стандарти України).
2. Метрологія. Настанови щодо визначення міжкалібрувальних інтервалів засобів вимірювальної техніки : ДСТУ ILAC-G24/OIML D 10:2013. - [Чинний від 2014-07-01]. - К.: Держстандарт України, 2014. - (Національні стандарти України).
3. Метрологія. Методи визначання міжповіркового та міжкалібрувального інтервалів засобів вимірювання (РМГ 74-2004, IDT) : ДСТУ-Н РМГ 74:2009. - [Чинний від 2010-04-01]. - К. : Держстандарт України, 2010. (Національні стандарти України).
4. Закон України Про метрологію та метрологічну діяльність : прийнятий 5 липн. 2014 року № 1314-VII // Голос України. - 2014 - № 124. - 3 липн. - С. 26-31
5. Міжнародний словник основних і загальних термінів в метрології. - [Електронний ресурс].- Режим доступу. - https://www.bipm.org/en/publications/guides/vim.html.
6. EA-4/02 Evaluation of the Uncertainty of Measurement in calibration (Оцінка невизначеності вимірювання при калібруванні) 4th April 2022_rev03 Page 1 of 78.
7. Ефремов Л.В Вероятностная оценка метрологической надежности средств измерений: алгоритмы и программы / Ефремов Л.В., Колесников В.А. // Монография. - 2011. - СПб. : Нестор-История -- С. 200.
8. Лукашин Ю.П. Адаптивные методы краткосрочного прогнозирования временных рядов / Ю.П. Лукашин // Финансы и статистика. - 2003 - С. 416.
References
1. Zahal'ni vymohy do kompetentnosti vyprobuval'nykh ta kalibruval'nykh laboratoriy [General requirements for the competence of testing and calibration laboratories]. (2019). DSTU EN ISO/IEC 17025:2019from January 1, 2019. Kyiv: Derzhstandart Ukraine [in Ukrainian].
2. Metrolohiya. Nastanovy shchodo vyznachennya mizhkalibruval'nykh intervaliv zasobiv vymiryuval'noyi tekhniky [Metrology. Guidelines for determining intercalibration intervals of measuring equipment]. (2014). DSTU ILAC-G24/OIML D 10:2013 from July 1, 2013. Kyiv: Derzhstandart Ukraine [in Ukrainian].
3. Zakon Ukrayiny Pro metrolohiyu ta metrolohichnu diyal'nist' :pryiniatyi 5 lyp. 2014 roku № 1314-VII [Law of Ukraine On metrology and metrological activity from July 5 2014, No 1314-VII]. (2002, July 3). Holos Ukrainy - Voice ofUkraine, 124, pp. 26-31 [in Ukrainian].
4. Sait «Mizhnarodnyy slovnyk osnovnykh i zahal'nykh terminiv v metrolohiyi»[Site «International dictionary of basic and general terms in metrology»].bipm.org/en/publications Retrieved from https://www.bipm.org/en/publications/guides/vim.
5. Otsinka nevyznachenosti vymiryuvannya pry kalibruvanni [Assessment of measurement uncertainty during calibration]. (2022). EA-4/02from 4th April, 2022. [European accreditation].
6. Efremov L.V. & Kolesnikov V.A. (2011). Veroyatnostnaya otsenka metrologicheskoy nadezhnosti sredstv izmereniy: algoritmy i programmy [Probabilistic assessment of metrological reliability of measuring instruments: algorithms and programs] St. Petersburg: Nestor-History -- P. 200. [in Russia].
7. Lukashin YU.P. (2003) Adaptivnyye metody kratkosrochnogo prognozirovaniya vremennykh ryadov [Adaptive methods for short-term forecasting of time series] Moscow: "Finance and statistics" [in Russia].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Калібрування засобів вимірювальної техніки – це визначення в певних умовах або контроль метрологічних характеристик, на які не поширюється державний метрологічний нагляд. Акредитація на право здійснення. Законодавчі вимоги. Мета, завдання і зміст.
учебное пособие [47,3 K], добавлен 14.01.2009Види вимiрювань. Метрологічні характеристики засобів вимірювальної техніки. Визначення меж приведеної погрішності (абсолютна, відносна і приведена погрішності). Правила округлення розрахованого значення погрішності і отриманого результату вимірювання.
контрольная работа [104,4 K], добавлен 22.10.2010Нормування основної похибки засобів вимірювальної техніки. Поділ основної похибки на складові. Характеристики систематичної складової основної похибки. Нормування додаткових похибок. Функція впливу. Нормування динамічної похибки та похибки взаємодії.
учебное пособие [139,2 K], добавлен 14.01.2009Вибір, обґрунтування методів автоматичного контролю технологічних параметрів. Розробка структурних схем ІВК, вибір комплексу технічних засобів. Призначення, мета і функції автоматичної системи контролю технологічних параметрів, опис функціональної схеми.
курсовая работа [32,7 K], добавлен 08.10.2012Розробка інформаційно-вимірювальної системи визначення температури. Методи вимірювання температури, вибір оптимальної структурної схеми. Електрична принципова схема, розрахунок вузлів системи. Визначення основної похибки перетворювача–датчика KTY81-121.
курсовая работа [991,6 K], добавлен 24.01.2011Основні характеристики, термінологія, види, системи одиниць і методи вимірювання. Класифікація і характеристика вимірювальних приладів. Практичні аспекти при виконанні робіт, зміст та визначення похибки вимірювання, класи точності вимірювальної техніки.
реферат [234,2 K], добавлен 28.03.2009Ступінь зміни нормованих методологічних характеристик кількісних значень показників надійності експлуатації технічних пристроїв. Форми виявлення характерних поломок та конструктивних недоліків приладів. Визначення особливостей метрологічного дослідження.
лабораторная работа [12,4 K], добавлен 29.11.2008Технічне обґрунтування варіанту реалізації системи тиску газу в газопроводі. Розробка структурної та електричної принципової схеми інформаційно-вимірювальної системи. Проведення електричних розрахунків. Знаходження похибки вимірювання тиску газу.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 20.12.2015Обґрунтування вибору методів і засобів повірки електронно-променевого осцилографа. Аналіз переліку контрольованих метрологічних характеристик. Обґрунтування вимог до метрологічних характеристик робочих еталонів. Розробка методики виконання повірки.
курсовая работа [937,6 K], добавлен 16.03.2013Визначення температури в приміщенні, аналіз на задимленість та своєчасна подача сигналів. Структурна схема пристрою, обґрунтування достатності апаратних засобів та програмних ресурсів. Принципова схема пристрою та схема підключення цифрового датчика.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 18.09.2010Ознайомлення з правилами техніки безпеки, правилами збірки схем і правилами користування електровимірювальною апаратурою. Дослідження схем з’єднання резисторів. Зняття робочих характеристик трифазного асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором.
лабораторная работа [1,2 M], добавлен 15.04.2009Вимоги до системи безпеки об'єктів категорії Б. Розробка підключень і розрахунок необхідної кількості відеокамер та датчиків для забезпечення захисту приміщення. Перевірка правильності вибору та оцінки споживчих характеристик технічних засобів охорони.
курсовая работа [308,0 K], добавлен 28.04.2011Схема блоку живлення темброблоку. Розрахунок регулюючого транзистора, пристрою порівняння та ППС. Величина постійної напруги. Вимоги техніки безпеки до радіоелектронного обладнання, та при роботі ручними інструментами при збірних та монтажних роботах.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 24.06.2009Розробка ділянки цифрової радіорелейної лінії на базі обладнання Ericsson Mini-Link TN. Дослідження профілів інтервалів лінії зв’язку. Статистика радіоканалу. Визначення параметрів сайтів на даній РРЛ. Розробка оптимальної мережі передачі даних DCN.
курсовая работа [885,3 K], добавлен 05.02.2015Розробка ділянки цифрової радіорелейної системи на базі обладнання Ericsson Mini-Link TN. Дослідження профілів інтервалів даної системи. Дослідження сайтів Mini-Link TN, принципи передачі інформації, розрахунок в залежності від типу апаратури, рельєфу.
курсовая работа [878,2 K], добавлен 05.02.2015Технічне обґрунтування варіанту реалізації системи. Розробка структурної та електричної принципової схеми інформаційно-вимірювальної системи тиску газу в газопроводі. Головні вимоги до тензоперетворювачів. Форми вихідного сигналу для TMP03/TMP04.
курсовая работа [717,2 K], добавлен 05.12.2009Обґрунтування плану модернізації ділянки залізниці. Модернізація перегінних пристроїв. Обладнання станції "П" системою електричної централізації з кодовим керуванням. Апарат диспетчера для кодового керування станцією. Принципова схема дешифратора АБ.
курсовая работа [2,8 M], добавлен 08.05.2011Вибір структурної схеми радіоприймача. Розрахунки вхідного ланцюга. Обрання засобів забезпечення вибірковості та розподілу посилення по лінійному тракту приймача. Визначення схеми демодулятора, АРП і ПНЧ. Техніко-економічне обґрунтування проекту.
курсовая работа [683,5 K], добавлен 06.07.2011Характеристика організації. Аналіз вимог до комп’ютерної мережі, опис інформаційних ресурсів і служб, принципи адміністрування. Обґрунтування фізичної топології комп’ютерної мережі. Розрахунок варіантів технічних засобів комунікацій. Технічний проект.
курсовая работа [97,8 K], добавлен 11.03.2013Опис особливостей характеристик фільтрів різних типів на прикладі ФНЧ-прототипу. Фільтри Баттерворта з максимально плоскою характеристикою. Вибір методики розрахунку. Визначення кількості ланок і вибір їх типів. Розрахунок номіналів елементів каскаду.
курсовая работа [228,4 K], добавлен 25.12.2013
