Технології мультимедіа в соціокультурних комунікаціях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Одеська політехніка», м. Одеса

Технології мультимедіа в соціокультурних комунікаціях

Прокопович Лада Валеріївна

доктор філософських наук, доцент

професор кафедри культурології

та філософії культури

Лопаков Олексій Сергійович

старший викладач кафедри

інформаційних технологій проектування та дизайну

Львов Іван Дмитрович

студент кафедри інформаційних технологій

проектування та дизайну

Анотація

мультимедійний соціокультурний комунікація

Спілкування є не лише однією із соціальних потреб людини, а й головною рушійною силою розвитку культури та цивілізації. З розвитком інформаційно-цифрових технологій соціокультурні комунікації набувають нових засобів, форм та функцій. Широке розповсюдження мультимедійних технологій і впровадження їх майже у всі форми соціокультурної комунікації вказують на те, що актуальним наразі є поєднання візуального із вербальним (тексти + графіка + звук + фото + анімація). Тому виявлення сфер застосування цих технологій та вивчення їх впливу на культуру є актуальною дослідницькою проблемою в міждисциплінарному дискурсі культурології, соціальної комунікативістики, інформатики та соціальної філософії. Мета дослідження - виявлення сфер, в яких застосовуються мультимедійні технології, та оцінка ефективності цих технологій як інструменту соціокультурних комунікацій. Результати дослідження дозволяють дійти висновку, що мультимедійні технології є потужним інструментом передачі інформації в соціокультурних комунікаціях. Завдяки цим технологіям відбулася революція у доступі людей до інформації різного характеру. Здатність мультимедійних програм активізувати одночасно декілька органів відчуттів (зір, слух), та можливість відповідного налаштування, роблять їх затребуваними в сфері освіти (всіх рівнів), реклами, в засобах масової інформації, комп'ютерних іграх. Загалом технології мультимедіа, як один із проявів поточної науково-технічної революції - інформаційно-цифрової, - є активною складовою сучасних соціокультурних комунікацій і впливовим чинником розвитку культури в цілому.

Ключові слова: культура, інформація, цифрові технології, візуальність, текст, спілкування, освіта, реклама, ЗМІ, комп'ютерні ігри.

Prokopovych Lada Valeriivna Doctor of Philosophy Sciences, Associate Professor, Professor of Department of Cultural Studies and Philosophy of Culture, Odessa Polytechnic National University, Odesa

Lopakov Oleksii Serhiiovych Senior lecturer of the Department of Information Technologies, Design and Engineering, Odessa Polytechnic National University, Odesa

Lvov Ivan Dmytrovych Student of the Department of Information Technologies, Design and Engineering, Odessa Polytechnic National University. Odesa

Multimedia technologies in socio-cultural communications

Abstract

Communication is not only one of the social needs of a person, but also the main driving force of the development of culture and civilization. With the development of information and digital technologies, socio-cultural communications acquire new means, forms and functions. The wide spread of multimedia technologies and their introduction into almost all forms of socio-cultural communication indicate that the combination of visual and verbal (texts + graphics + sound + photo + animation) is currently relevant. Therefore, identifying the areas of application of these technologies and studying their impact on culture is an urgent research problem in the interdisciplinary discourse of cultural studies, social communication studies, computer science, and social philosophy. The purpose of the research is to identify the areas in which multimedia technologies are used, and to evaluate the effectiveness of these technologies as a tool of socio-cultural communications. The results of the study allow us to conclude that multimedia technologies are a powerful tool for transmitting information in sociocultural communications. Thanks to these technologies, a revolution took place in people's access to information of various natures. The ability of multimedia programs to simultaneously activate several senses (sight, hearing) and the possibility of appropriate adjustment make them in demand in the field of education (all levels), advertising, mass media, and computer games. In general, multimedia technologies, as one of the manifestations of the new scientific and technical revolution - information and digital - are an active component of modern socio-cultural communications and an influential factor in the development of culture as a whole.

Keywords: culture, information, digital technologies, visually, text, communication, education, advertising, mass media, computer games.

Постановка проблеми

Спілкування є не лише однією із соціальних потреб людини, а й головною рушійною силою розвитку культури та цивілізації. Адже саме спілкування сприяє об'єднанню людей для колективної праці, трансляції знань та цінностей (через виховання, навчання) тощо. З розвитком інформаційно-цифрових технологій соціокультурні комунікації набувають нових засобів, форм та функцій. Тож їх вивчення є актуальною дослідницькою проблемою в міждисциплінарному дискурсі культурології, соціальної комунікативістики, інформатики, соціальної філософії тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження в галузі соціальних і культурних комунікацій показують, що найбільш ефективними формами передачі і сприйняття інформації є поєднання слів із зображеннями [1] та слів із перформансом [2]. Ці форми комунікації широко використовуються в рекламі [3], політичних технологіях [4], освіті [5; 6], публічній філософії [7; 8] тощо.

Чим більш інтенсивним стає обмін інформацією між людьми, тим більше зростає потреба в різноманітті відповідних каналів, платформ та інструментів. Одним з таких інструментів є мультимедійні технології, наявність яких вступає в суперечку із «іконічним поворотом» - філософською концепцією, яка набула поширення на початку XXI століття і базується на твердженні, що в сучасній культурі візуальне витісняє вербальне [9; 10]. Широке розповсюдження мультимедійних технологій і впровадження їх майже у всі форми соціокультурної комунікації вказують на те, що актуальним наразі є поєднання візуального із вербальним (тексти + графіка + звук + фото + анімація).

Мета статті - виявлення сфер, в яких застосовуються мультимедійні технології, та оцінка ефективності цих технологій як інструменту соціокультурних комунікацій.

Виклад основного матеріалу

Вільний доступ до інформації та мультимедійних технологій суттєво вплинули на соціокультурні комунікації: зараз люди можуть отримувати інформацію з будь-якої теми у будь-який час із будь-якого місця, де є Інтернет.

Найбільш активно і продуктивно мультимедійні технології застосовуються у сучасній освіті, і цей тренд посилився через пандемію Covid-19 [11]. І хоча деякі викладачі досі з недовірою ставляться до мультимедійних лекцій, які все частіше замінюють очну форму навчання, існує вже багато емпіричних досліджень, які доводять ефективність таких технологій як освітніх інструментів [12], адже ці технології дозволяють задіяти одночасно декілька органів відчуттів, зокрема, зір та слух [13; 14]. До того ж, мультимедійні презентації можна зберігати і використовувати у подальшій роботі, що дозволяє учням повернутися до матеріалу у будь-який час і повторити його, а у викладачів є можливість вдосконалювати вже створені матеріали.

Застосування мультимедіа також є корисним для вивчення і розуміння абстрактних концептів в науці та техніці, коли вже можна не пояснювати складні речі «на пальцях», а достатньо показати відповідну картинку або анімацію будь-якої складності. В цьому дедалі більше переконуються викладачі Національного університету «Одеська політехніка», де більшість спеціальностей, за якими навчають студентів, є технічними та природознавчими. Лекції та практичні заняття для таких спеціальностей передбачають презентації складних схем, креслень, відтворення процесів, що відбуваються у машинах, приладах, хімічних сполуках, живих організмах, екологічних системах тощо.

Та й в гуманітарних дисциплінах не варто нехтувати мультимедійними технологіями, адже вони дозволяють не лише супроводжувати лекцію відповідною візуальною складовою, а й допомагають здійснювати проєктну частину практичних занять. Наприклад, в рамках курсу «Практики культурної комунікації», що викладається студентам різних спеціальностей в Одеській політехніці, для вивчення технологій медіа-маніпуляцій, було проведено навчальний експеримент зі створення фейкової «новини». Звісно ж, не обійшлося без спроб супроводити «новину» світлинами та відеоматеріалами «з місця події». І хоча не всі такі фото-фейки вийшли вдало, більшість робіт були досить переконливими. Це свідчить про те, що студенти не лише гарно володіють певними технологіями комп'ютерної графіки, а й розуміють, як їх можна використовувати для маніпуляції, отже, зможуть їх розпізнати при нагоді [15], тобто коли побачать щось подібне у засобах масової інформації (ЗМІ).

Щодо ЗМІ, то вони також активно застосовують мультимедійні технології.

Тут маємо розуміти, що різні форми культурної комунікації передбачають не лише передачу інформації від людини до людини, а й через посередників між джерелом інформації та людьми, як споживачами цієї інформації. В сучасній культурі такими посередниками є засоби масової інформації, до яких відносяться газети, журнали, радіо, телебачення, кінематограф, реклама, а в останні роки додалася ще й величезна армія блогерів, інфлюенсерів тощо [15].

Сьогодні мало хто буде заперечувати, що людський мозок більше приваблюють візуальні дані, ніж тексти у газетах. Тож ЗМІ намагаються збільшувати частку візуальної інформації, додаючи до текстів фотографії, графіку та відео.

Разом з тим, ЗМІ не обмежуються лише новинним та розважальним контентом. Реклама також є важливою частиною медіаіндустрії, і вона суттєво впливає на поведінку споживачів. В рекламі застосовують мультимедійні технології для того, щоб викликати у споживачів бажання купувати товари і послуги, і вона може бути вельми переконливою у своїх повідомленнях.

Втім, ці прийоми набувають поширення не лише у ЗМІ, а й в соціальних мережах. Платформи соцмереж часто застосовують мультимедійний контент для створення інформації, яка приваблює, захоплює. І це дозволяє заволодіти увагою користувачів, а відтак, то й ефективно донести комерційну рекламу. Тому комерційні бренди все частіше використовують ці платформи для організації маркетингових компаній та налагодження взаємодії із клієнтами (існуючими або потенційними). Наразі у контент-маркетингу спираються на такі ключові аспекти:

соціальні медіа дозволяють створювати і розповсюджувати мультимедійний контент, який може ефективно привертати увагу аудиторії та посилювати вплив маркетингових кампаній;

вони забезпечують платформу для інтерактивної взаємодії з клієнтами, завдяки зворотному зв'язку у режимі реального часу, а також вчасно реагувати на потреби клієнтів;

- соціальні медіа дозволяють націлюватися на конкретну аудиторію завдяки аналізу даних та наданню індивідуального контенту, що значно підвищує ефективність маркетингової кампанії [3; 16].

Актуальною складовою соціокультурних комунікацій є комп'ютерні ігри, в які можна грати не лише поодинці, а й з іншими гравцями через локальну або глобальну мережу. Наразі всі комп'ютерні ігри відносяться до мультимедійних ігор, адже у віртуальне середовище, що створене комп'ютером, гравець занурюється завдяки різним способам передачі інформації (звуковому, візуальному, тактильному). Поєднання інтерактивності із мультимедійними технологіями дозволяє гравцям одночасно перебувати в дійсній та віртуальній реальностях, що є феноменом сучасної культури і потребує подальших досліджень.

Висновки

Аналіз і узагальнення виявлених сфер застосування мультимедійних технологій дозволяють дійти висновку, що ці технології є потужним інструментом передачі інформації в соціокультурних комунікаціях.

Завдяки технологіям мультимедіа відбулася революція у доступі людей до інформації різного характеру, а також у засобах навчання. З розвитком онлайн-освіти мультимедійні технології стають все більш важливим інструментом для освітян, що працюють в закладах освіти всіх рівнів. Здатність мультимедійних програм активізувати одночасно декілька органів відчуттів (зір, слух), та можливість відповідного налаштування, роблять їх затребуваним засобом підвищення ефективності навчального процесу для різних категорій здобувачів освіти.

Інформаційні рекомендації, посилені мультимедійним ефектом, полегшують сприйняття комерційного контенту, а реляційні системи рекомендацій дозволяють виміряти, оцінювати бізнес-вплив на користувачів. Соціальні мережі дедалі більше стають не лише платформами для спілкування, а й дозволяють комерційним структурам просувати свої товари та послуги, аналізувати та пов'язувати інформацію між користувачами. І хоча не весь контент є корисним та цінним, механізми розповсюдження інформації в соціальних мережах допомагають цей контент фільтрувати, виокремлюючи те, що потрібно.

В ЗМІ такі механізми не завжди працюють, через що в них превалює інформація неякісна, неповна або недостовірна. Застосування мультимедійних технологій цей ефект значно посилює. Проте тут відповідальність лежить не лише на ЗМІ, а й на споживачах їх продукції (читачах, глядачах), які мають критично ставитися до будь-якої інформації, розуміючи специфіку сучасної інформаційно-комунікативної реальності. Адже проблема полягає не в технологіях мультимедіа, а в тому, з якою метою їх застосовують.

Актуальною складовою соціокультурних комунікацій є комп'ютерні ігри, в які дедалі частіше люди грають не поодинці, а спільно з іншими гравцями. Поєднання інтерактивності із мультимедійними технологіями дозволяє гравцям одночасно перебувати в дійсній та віртуальній реальностях, що є специфічним феноменом сучасної культури.

Загалом технології мультимедіа, як один із проявів нової науково-технічної революції - інформаційно-цифрової, - є активною складовою сучасних соціокультурних комунікацій і впливовим чинником розвитку культури в цілому.

Література

1. Dewan, P. Words Versus Pictures: Leveraging the Research on Visual Communication - 2015. URL: https://www.researchgate.net/publication/297749750.

2. Прокопович Л.В. Театрализация социокультурной коммуникации: методологическое обоснование исследовательского подхода. ScienceRise, 2017, № 7(36). С. 29-32. DOI: 10.15587/2313-8416.2017.106701.

3. Lopakov, O., Prokopovych, L. & Solodkyi, D. Analysis of technologies for personalized content recommendations on the internet. Proceedings of Odessa Polytechnic University, 2022, Iss. 1, Vol. 65, P. 83-89. DOI: 10.15276/opu.1.65.2022.10.

4. Прокопович Л.В. Іміджі політиків у фотожабах: візуально-комунікативні прояви політичного «театру». Politicus, 2021, Вип. 3, С. 116-121. DOI: 10.24195/24149616.2021-3.18.

5. Allen, I.Elaine & Seaman, Jeff. Digital Compass Learning: Distance Education Enrollment Report 2017. ERIC, 2017, May, 36. URL: https://eric.ed.gov/?id=ED580868.

6. Безуглий Д. Прийоми візуального подання навчальної інформації. Физикоматематическое образование, 2014, № 2(3). С. 7-5.

7. Prokopovych, L. Reflecting the theatralization of life in the prospects of transhumanism. EUREKA: Social and Humanities, 2021, 4, 3-8. DOI: 10.21303/25045571.2021.001972.

8. Ovcharenko, S. Ukrainian public philosophy in searching for a public. International Journal of Innovative Technologies in Social Science, 2022, № 4(36). DOI: 10.31435/rsglobal_ijitss/30122022/7919.

9. Collenberg-Plotnikov, B. Iconic turn. Information Philosophies, 2006, № 5.

10. Moxey, K. Visual Studies and the Iconic Turn. Journal of Visual Culture, 2008, № 7.

11. Castle S. Cambridge University Will Hold Its Lectures Online Next Year. The New York Times, 2020, May, 19.

12. Moore, W.A., & Smith, A.R. Effects of Video Podcasting on Psychomotor and Cognitive Performance, Attitudes and Study Behaviour of Student Physical Therapists. Innovations in Education and Teaching International, 2012, № 49, Р. 401-414. URL: https://doi.org/10.1080/14703297.2012.728876.

13. Aloraini, Sara Ibrahim. Distance learning. Alretha Press, Dammam, Kingdom of Saudi Arabia. 2005.

14. Aksoy, G. Effect of Computer Animation Technique on Students' Comprehension of the Solar System and Beyond Unit in the Science and Technology Course. Mevlana Int. J. of Education, 2013, № 3(1), pp. 40-46.

15. Прокопович Л.В. Навчальний експеримент як складова інноваційної педагогіки. Вісник науки та освіти, 2023, № 2(8), С. 524-533. DOI: 10.52058/2786- 6165-2023-2(8)-524-533.

16. Ding, T. & Zhu, K. The Application of Multimedia Technology in Social Media Content Marketing. Journal of Physics, 2020, Conf. Ser. 1648 032052. DOI: 10.1088/1742-6596/1648/3/032052.

References

1. Dewan, P. (2015). Words Versus Pictures: Leveraging the Research on Visual Communication - 2015. URL: https://www.researchgate.net/publication/297749750.

2. Prokopovych, L.V. (2017). Teatralizaciya sociokulturnoj kommunikacii: metodologicheskoe obosnovanie issledovatelskogo podhoda [Theatricalization of sociocultural communication: methodological substantiation of the research approach]. ScienceRise, 7(36), 29-32. DOI: 10.15587/2313-8416.2017.106701 [in Russian].

3. Lopakov, O., Prokopovych, L. & Solodkyi, D. (2022). Analysis of technologies for personalized content recommendations on the internet. Proceedings of Odessa Polytechnic University, 1, 65, 83-89. DOI: 10.15276/opu.1.65.2022.10.

4. Prokopovych, L. (2021). Imidzhi politykiv u fotozhabakh: vizualno-komunikatyvni proiavy politychnoho «teatru» [Images of politicians in photoshopping: visual and communicative manifestations of political “theater”]. Politicus, 3, 116-121. DOI: 10.24195/2414-9616.2021-3.18. [in Ukrainian].

5. Allen, I.Elaine & Seaman, Jeff (2017). Digital Compass Learning: Distance Education Enrollment Report 2017. ERIC, May, 36. URL: https://eric.ed.gov/?id=ED580868.

6. Bezuhlyi, D. (2014). Pryiomy vizualnoho podannia navchalnoi informatsii [Technique of visual presentation of education of information]. Fiziko-matematicheskoe obrazovanie -Physical and mathematical education, 2(3), 7-5. [in Ukrainian].

7. Prokopovych, L. (2021). Reflecting the theatralization of life in the prospects of transhumanism. EUREKA: Social and Humanities, 4, 3-8. DOI: 10.21303/2504-5571. 2021.001972.

8. Ovcharenko, S. (2022). Ukrainian public philosophy in searching for a public. International Journal of Innovative Technologies in Social Science, 4(36). DOI: 10.31435/rsglobal_ij itss/30122022/7919.

9. Collenberg-Plotnikov, B. (2006). Iconic turn. Information Philosophies, 5.

10. Moxey, K. (2008). Visual Studies and the Iconic Turn. Journal of Visual Culture, 7.

11. Castle S. (2020). Cambridge University Will Hold Its Lectures Online Next Year. The New York Times, 2020, May, 19.

12. Moore, W.A., & Smith, A.R. (2012). Effects of Video Podcasting on Psychomotor and Cognitive Performance, Attitudes and Study Behaviour of Student Physical Therapists. Innovations in Education and Teaching International, 49, 401-414. URL: https://doi.org/10.1080/14703297.2012.728876.

13. Aloraini, Sara Ibrahim (2005). Distance learning. Alretha Press, Dammam, Kingdom of Saudi Arabia.

14. Aksoy, G. (2013). Effect of Computer Animation Technique on Students' Comprehension of the Solar System and Beyond Unit in the Science and Technology Course. Mevlana Int. J. of Education, 3(1), 40-46.

15. Prokopovych, L.V. (2023). Navchalnyi eksperyment yak skladova innovatsiinoi pedahohiky [Educational experiment as a component of innovative pedagogy]. Visnyk nauky ta osvity - Bulletin of Science and Education, 2(8), 524-533. DOI: 10.52058/2786-6165-2023-2(8)-524-533. [in Ukrainian].

16. Ding, T. & Zhu, K. (2020). The Application of Multimedia Technology in Social Media Content Marketing. Journal of Physics, Conf. Ser. 1648 032052. DOI: 10.1088/1742-6596/1648/3/032052.

Размещено на Allbest.ru