Мовні аспекти комунікації в Інтернет-середовищі: виклики та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бердянський державний педагогічний університет

Запорізький національний університет

Мовні аспекти комунікації в Інтернет-середовищі: виклики та перспективи

Глазова Світлана Миколаївна

кандидатка філологічних наук, доцента

кафедра української мови та славістики

факультет філології та соціальних комунікацій

Ліпич Вікторія Миколаївна

кандидат філологічних наук

доцент кафедри української мови та славістики

факультет філології та соціальних комунікацій

Горбенко Інна Федорівна

кандидат філологічних наук

доцент кафедри видавничої справи та редагування

факультет журналістики

Анотація

інтернет-середовище технологічний платформа інформація

В епоху активного впровадження Інтернету в усі сфери людської діяльності використання мови як загального засобу обміну інформацією набуло особливих якостей. Інтернет став універсальною платформою для міжособистісного спілкування зі своїми правилами і стандартами, зокрема й мовними. Мова Інтернет-спілкування постійно розвивається, вдосконалюється і стає дедалі більш уживаною в повсякденному житті. Популярність Інтернет-комунікації, що зростає, відбивається на сучасних мовних практиках, а її особливості потребують аналізу для кращого розуміння сучасного мовного середовища.

Метою статті було дослідити та розкрити ключові аспекти комунікації в Інтернет-середовищі, а також виявити виклики та перспективи, пов'язані з мовними аспектами цього процесу. В статті було визначено основні риси та характеристики Інтернет-комунікації, такі як невизначеність, анонімність, безпека, конфіденційність, різноманітність учасників спілкування. Крім того, було розглянуто важливі лінгвістичні аспекти, наприклад, використання скорочень і символів та їхній вплив на мовну культуру. В Інтернет-середовищі зміст і формат повідомлень, а також технологічні платформи для отримання інформації змінюються. Сучасні платформи класифікуються за їхнім типом: платформи міжособистісного спілкування, інформаційні платформи для широкої аудиторії та платформи «людина-машина». Характерною тенденцією, що простежується в текстах соціальних мереж, є адаптація українських слів до іншомовних версій. Спілкування через інтернет надає користувачам можливість створювати та використовувати нові сполучення, експериментувати з морфемами та словотворчими формами для того, щоб комфортно висловлювати свої почуття та думки. Також підкреслено позитивні та негативні наслідки спілкування в онлайн-середовищі, включно з можливостями для демократичної участі та ризиком маніпулювання інформацією та громадською думкою.

В умовах широкомасштабного вторгнення РФ в Україну комунікація в онлайн-середовищі відіграє важливу роль у забезпеченні взаємостосунків між людьми та розвитку бізнесу. Соціальні мережі допомагають підтримувати емоційне благополуччя у воєнний час, надаючи людям можливість ділитися своїми поглядами, досвідом та актуальною інформацією.

Ключові слова: соціальні мережі, мовна специфіка, Інтернет-мережа, медіатексти, комунікація.

Hlazova Svitlana Mykolayivna PhD in Philology, Associate Professor, The Department of Ukrainian Language and Slavic Studies, The Faculty of Philology and Social Communications, Berdyansk State Pedagogical University

Lipycn Viktoriia Mykolayivna PhD in Philology, Associate Professor, The Department of Ukrainian Language and Slavic Studes, The Faculty of Philology and Social Communications, Berdyansk State Pedagogical University

Horbenko Inna Fedorivna PhD in Philology, Asssociate Professor, publishing and editing department of the faculty of journalism, Zaporizhzhia National University

Language aspects of communication in the internet environment: challenges and prospects

Abstract

In the era of active introduction of the Internet into all spheres of human activity, the use of language as a general means of information exchange has acquired specific features. The Internet has become a universal platform for interpersonal communication and it has its own rules and standards, including language rules. Every day, the language of Internet communications evolves, improves and is increasingly used in everyday life. The growing popularity of Internet communication is reflected in modern language practice and makes it necessary to study its features for a deeper understanding of the modern speech environment.

The purpose of the article was to explore and reveal the key aspects of communication in the Internet environment, as well as to identify challenges and prospects related to the linguistic aspects of this process. The article identified the main features and characteristics of Internet communication, such as uncertainty, anonymity, security, confidentiality, diversity of communication participants. In addition, important language aspects were considered, namely the use of abbreviations, symbols, their influence on language culture. In the Internet environment, messages differ in content, form and technological platforms for receiving information. Existing platforms were classified by type: platforms for interpersonal communication, platforms for information intended for large audiences and platforms for human-machine communication. A characteristic trend in the media texts of social networks is the adaptation of Ukrainian words to the foreign language version. Communication on the Internet gives users the opportunity to experiment with morphemes and word morphology, creating and using new combinations to express their thoughts and feelings more easily. Emphasis was placed on the positive and negative effects of communication in the Internet environment, including the opportunities for democratic participation and the risks of manipulating information and public consciousness.

In the conditions of a full-scale invasion of the Russian Federation in Ukraine, communication in the Internet environment plays an important role in ensuring communication between people and in the development of business. Social networks help maintain emotional well-being in wartime by enabling people to share their thoughts, experiences and relevant information.

Keywords: social networks, linguistic specificity, the Internet, media texts, communication.

Постановка проблеми

Сучасний світ характеризується стрімким процесом глобалізації, спрямованим на міжнародне об'єднання в усіх аспектах людського життя. Однією з основних причин розповсюдження глобалізації у світі є інтенсивний розвиток інформаційних технологій, зокрема поява Інтернету. Спілкування в Інтернет-середовищі стало невід'ємною частиною життя сучасних людей. З розвитком інформаційних технологій виникла нова форма комунікації - онлайн-спілкування. Адаптація мови до повсякденного життя вивчається вже багато років, але сьогодні мова зазнає значних змін у зв'язку зі збільшенням обсягу інформації.

Розвиток цифрових технологій та Інтернет-платформ створює нові умови для спілкування, але водночас ставить певні виклики, які потребують уваги та подальших досліджень у сфері комунікації. Мовні та стилістичні особливості Інтернет-комунікації постійно оновлюються майже так само швидко, як і розвиток самого Інтернету. Така динамічність і різноманітність завжди є важливою темою для наукових досліджень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання мовних аспектів комунікації в Інтернет-середовищі цікавить багатьох українських вчених, що підтверджує наявність низки публікацій у спеціалізованих наукових виданнях. Х. Кметик-Подубінська у своїй праці зазначила, що сучасні комунікаційні платформи значно спростили процес комунікації, зробивши можливим безперервне спілкування без фізичної присутності. Використання різноманітних платформ суттєво змінило характер комунікаційного процесу, оскільки вони відкрили можливості сучасної комунікації не лише для традиційних текстових обмінів, а й для динамічніших і персоналізованіших чатів, зокрема в соціальних мережах [5].

М. Єнін і Г. Коржов підкреслюють, що розвиток комунікаційних технологій в Інтернеті має різні наслідки. З одного боку, він сприяє розвитку демократичних інститутів і зворотного зв'язку між урядом і суспільством, даючи змогу більшій кількості людей публічно висловлювати свої погляди. З іншого боку, інформація може бути використана для досягнення різних політичних та економічних цілей завдяки маніпулюванню громадською думкою, приховуванню інформації або обмеженню доступу до неї [3].

Специфіку культури мовлення та поведінкових моделей в Інтернет-середовищі, а саме в соціальних мережах, розглядала Л. Соломенко. Авторка зазначила, що медіатексти в соціальних мережах мають значний вплив на користувачів завдяки унікальному поєднанню мовних і візуальних репрезентацій [9].

Ю. Процишин та О. Яремко звернулися до питання Інтернет-комунікації в контексті війни в Україні. Вони виявили, що Інтернет-комунікація є важливим інструментом для багатьох людей у цьому контексті і відіграє важливу роль для психологічної підтримки, а особливо для бізнесу. Ця технологія дає змогу бізнесу залишатися на зв'язку з клієнтами, партнерами та працівниками навіть тоді, коли фізичний контакт обмежений. Використання електронної пошти, відеоконференцій, платформ для спільної роботи та соціальних мереж уможливлює віддалене спілкування, обмін інформацією та процеси прийняття рішень [8].

Мета статті - розглянути та проаналізувати особливості мовної комунікації в Інтернет-середовищі, визначити основні виклики та перспективи цього процесу.

Виклад основного матеріалу

Невід'ємним складником сучасного інформаційного суспільства, де спілкування та постійна взаємодія визнаються ключовими для сприйняття та розуміння світу, є комунікація. Цей процес передачі інформації між різними учасниками суспільних відносин реалізується через комунікативні практики та функціонує у різних його виявленнях та формах [5, с. 8].

Інтернет - це електронна глобальна інтерактивна платформа спілкування, яка безсумнівно впливає на його мовні особливості. Основний вплив на сприймання та організацію мови в Інтернеті визначається технологічним чинником. Цей вплив охоплює всі рівні мовної структури і може бути визнаний як системний, що дає можливість розглядати мову інтернету як унікальну форму функціонування мови.

Особливості відправника, отримувача, інформаційного повідомлення і каналу передачі інформації формують характер Інтернет-комунікації, яка:

є синтезом інституціонального і побутового дискурсу;

комбінує вербальні і невербальні засоби передачі інформації;

є сферою, де активно використовуються різні стилі та жанри мови, а також де формуються нові правила її використання;

об'єднує реальний та віртуальний світи, а також різних людей [2].

Сучасна комунікація стабільно прогресує відповідно до розвитку технологій. З цієї причини суспільство обирає віртуальні засоби комунікації, які пропонують різні комунікаційні платформи. Для контенту, формату та пошуку інформації в Інтернеті використовуються різні технічні платформи. Виділяють три основні типи Інтернет-платформ (рис. 1). Електронна пошта, найбільш традиційний інструмент комунікації, використовується для різних цілей, включно з розповсюдженням новин і передачею масових комунікаційних повідомлень у формальному і неформальному спілкуванні. Короткі, чіткі текстові повідомлення часто використовуються для неформального спілкування, оскільки вони дають змогу надсилати невеликі фрагменти інформації від відправника до одержувача. Одержувач може вільно відповісти або переслати повідомлення. Блоги дають змогу публікувати повідомлення, думки та ідеї у форматі чату для великої аудиторії користувачів і мати зворотний зв'язок.

Рис. 1. Типи інтернет-платформ для надання та отримання інформації

Джерело: розроблено авторами на основі аналізу джерела [4].

Інтернет-середовище постійно формує нові стандарти комунікації, що впливають не лише на спосіб спілкування, але й на мову у діловому спілкуванні. Цей вид мови, який часто називають Internetlanguage, e-talk, e-speak, netspeak, вимагає від мовної особистості сучасності розуміння традиційних правил Інтернет-комунікації та здатність створювати нові [4, с. 220].

Нові слова, так звані неологізми, часто створюються методом гри слів у віртуальному середовищі мережі Інтернет. На сьогодні використовуються різні підходи до їхнього створення (рис. 2):

Рис. 2. Методи створення неологізмів в Інтернет-середовищі Джерело: розроблено авторами на основі аналізу джерела [4]

Дослідження показують, що користувачі Інтернету використовують різні стратегії в процесі комунікації, такі як неповнота повідомлення, скорочення повідомлення, перехід на інші мови та запозичення, що використовуються для компенсації обмежень Інтернет-комунікації, таких як відсутність гіперсегментних інструментів та інші. Крім того, використання абревіатур важливе в Інтернет-комунікації для досягнення стислості та виразності [6].

В мові Інтернет-дискурсу, залежно від типу та контексту віртуального спілкування, можна спостерігати різноманітні стилі, починаючи від науково-популярного і закінчуючи розмовним з явним сленгом. Відповідно до цих стилів учасники комунікації використовують різні мовні засоби, особливо в ситуаціях:

передачі коротких повідомлень;

глибокої аналітики;

спілкуванні у формі ділового листування;

обміну думками;

вираження власної позиції;

реклами та просування продукції тощо.

Характерною тенденцією у медіатекстах соціальних мереж є адаптація українських слів до іншомовної версії, наприклад [9]:

«загуглити» (провести пошук певної інформації в Інтернеті за допомогою пошукового сервісу Google);

«сторіс» (міні-репортаж, створений в мережі Instagram для того, щоб показати друзям фото та короткі відео, які автоматично видаляються через 24 години);

«лайкнути» (виразити вподобання в соціальній мережі Facebook або Instagram);

«селфі» (один із видів фотографії-автопортрета, створений користувачем за допомогою веб-камери, смартфона або фотоапарата);

«фоловер» (інтернет-користувач, який слідкує за новинами інших користувачів у соціальній мережі) та інші.

Користувачі Інтернет-платформ не можуть використовувати паралінгвістичні засоби спілкування, як-от інтонація, тон голосу і гучність, і спостерігати за невербальними проявами, такими як жести, міміка і мова тіла.

Вони використовують поняття «письмова вимова» для полегшення розуміння інформації. Це поняття стосується «смайликів» (емограми, емотикони), які є графічним зображенням обличчя людини для вираження різних емоцій. Пізніше в Інтернет-комунікації з'явилися «стікери», які виконують ту саму функцію, що й смайлики, але можуть містити більше інформації, зокрема й цілі повідомлення, наприклад, привітання та подяки.

Окрім «смайликів» в Інтернет-спілкуванні часто використовується такий інструмент, як «капс» (від англійського «CapsLock», що означає блокування верхнього регістру клавіатури та написання всієї фрази або її частини ВЕЛИКИМИ БУКВАМИ). Це інструмент, який використовується для виділення певної частини тексту і трактується як підвищення голосу [1, с. 77].

Тенденція до зменшення обсягу передаваної інформації на лексичному рівні також виявляється у синтаксичному аспекті Інтернет-дискурсу. Зазвичай учасники комунікації можуть передати більше інформації з меншими зусиллями та витратами, використовуючи скорочений синтаксис. Характерною рисою синтаксису онлайн-мовлення є аграматизм, тобто тенденція до відхилення від норм письмового синтаксису та пунктуації. У чатах аграматизм часто проявлений у неправильному або невідповідному використанні розділових знаків. Рідше трапляються невідповідності в синтаксичній структурі, як-от анафори, і різні типи розмежування, наприклад, апосіопіс і просіопіс [4].

Онлайн-спілкування пропонує користувачам можливість експериментувати з морфемами та лексичними морфемами, створюючи та використовуючи нові комбінації для легкого висловлення своїх думок та почуттів.

Синтаксичні норми майже повністю дотримуються в Інтернеті лише під час використання електронної пошти та асинхронного спілкування в соціальних мережах і на форумах. Водночас синтаксичні норми значною мірою втрачаються в соціальних мережах, чатах та ігрових серверах, де можлива синхронна комунікація.

Загалом, до основних аспектів спілкування в Інтернеті можна віднести такі (рис. 3):

Рис. 3. Основні мовні аспекти комунікації в Інтернет-середовищі Джерело: розроблено авторами на основі аналізу джерела [6].

Оскільки Інтернет створений для масової комунікації між людьми, через мережу передається багато монологічних текстів. Це призводить до постійного віртуального діалогу.

Спілкування онлайн стає важливим інструментом у роботі тревел-журналістів. Вони використовують цифрові медіа для публікації матеріалів, спілкування зі своєю аудиторією та підвищення популярності. Тексти тревел-медіа є засобом міжкультурної комунікації, що сприяє «вторинній акультурації», передаючи іншим інформацію про традиції та норми поведінки в певній культурі [7].

В сучасному світі зростає ефективність нормативно-правового контролю за комунікацією в онлайн-спільнотах, а основну роль у цьому процесі відіграють політичні та економічні інституції. Водночас через сучасну кризу ідеології та представницької демократії широкі верстви населення можуть втратити активних, свідомих та ефективних учасників суспільно-політичного дискурсу та здатність протистояти негативним тенденціям суспільного розвитку [3].

Сучасна Інтернет-комунікація використовує різні лексичні одиниці, пов'язані з вульгарною інтонацією, що підкреслює сарказм, і є однією з головних проблем адекватної мовленнєвої комунікації. Вживаючи вульгарні слова, користувачі зазвичай мають на меті не образити інших, а підвищити емоційність своєї думки, висловити власний сарказм, продемонструвати свою мовну свободу та справити враження на співрозмовників.

Специфіка Інтернет-спілкування включає такі основні риси:

невизначеність;

анонімність;

безпека;

конфіденційність;

різноманітність учасників спілкування [10, с. 131].

Ці особливості свідчать про те, що Інтернет є віртуальним простором, де багато аспектів людської поведінки визначаються індивідуальними особливостями.

Брак моральних обмежень у контексті Інтернет-комунікації сприяє поширенню цинізму в мовленні користувачів. Мовленнєвий цинізм є індикатором нових цінностей, які суперечать традиційним. Найбільш насиченим мовленнєвий цинізм може бути в жанрі онлайн-новин, де інформація про нещасні випадки, злочини та катастрофи подається з відкритим сарказмом і глузуванням. Вивчення цього явища є важливим лінгвістичним аспектом комунікації в онлайн-середовищі.

В умовах широкомасштабного вторгнення Росії в Україну комунікація в онлайн-середовищі відіграє важливу роль у збереженні зв'язку між людьми та розвитку бізнесу. Соціальні мережі допомагають підтримувати емоційне благополуччя у воєнний час, надаючи людям можливість ділитися ідеями, досвідом та актуальною інформацією. Групи підтримки, форуми та спільноти можуть бути корисними ресурсами для людей, які шукають допомоги та співчуття [8, с. 185].

Висновки

Поява Інтернету не тільки сприяла стрімкому розвитку інформаційних технологій, а й значно розширила можливості для спілкування між людьми. Сьогодні Інтернет поєднує різні форми комунікації та функціонує як засіб передавання інформації, не обмежений ні часом, ні простором.

Основними лексико-семантичними характеристиками спілкування в Інтернеті є виразність і зрозумілість, котрі пов'язані з такими чинниками, як економія часу, простору та праці. Інтернет-мовлення містить лексичні та стилістичні елементи, характерні для різних функціональних стилів (публіцистичного, розмовного, художнього). Тому Інтернет-мови є гібридними продуктами цих стилів, а багатомовність є однією з їхніх основних характеристик. Спілкування через різні онлайн-платформи потребує стислості, що знаходить своє відображення у використанні абревіатур, смайликів, символів та інших мовних засобів.

Доведено, що спілкування в онлайн-середовищі дає змогу користувачам активно експериментувати з мовою та створювати нові лексичні одиниці та структури. Це вможливлює формування інноваційних мовних явищ і створення особливих способів вираження почуттів і думок. Перспективи подальших досліджень включають аналіз впливу Інтернет-комунікації та різних платформ на мовну культуру.

Література

1. Авдієвська К.О., Баранова С.В. Комунікація в соцмережах: мовний аспект. Закарпатські філологічні студії. 2022. № 1 (25). С. 76-79. DOI: https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2022.25.1.14 (дата звернення: 25.09.2023).

2. Альбота С. Мовні особливості Інтернет-комунікації під час пандемії. Проблеми гуманітарних наук. 2021. № 45. С. 11-18. URL: http://filol.dspu.in.ua/index.php/filol/article/view/38/36 (дата звернення: 25.09.2023).

3. Єнін М.Н., Коржов Г.О. Мережева комунікація: ризики та перспективи (на основі соціологічних опитувань громадської думки в країнах Євросоюзу). Вісник НТУУ «КПІ». 2021. № 1(49). С. 22-29. DOI: https://doi.org/10.20535/2308-5053.2021.1(49).232789 (дата звернення: 25.09.2023).

4. Ільєнко О., Михайлова Т., Шумейко Л. Актуальні питання вивчення мовних явищ в Інтернет-середовищі. Актуальні питання гуманітарних наук. 2023. № 2(60). С. 217-222. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/60-2-33 (дата звернення: 25.09.2023).

5. Кметик-Подубінська Х.І. Типи комунікативних практик інформаційного суспільства. Науковий вісник ХДУ Серія Юридичні науки. 2023. № 2. С. 5-9. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2307-8049/2023-2-1 (дата звернення: 25.09.2023).

6. Красівський О.М., Масюкевич Ю.М., Мікула О.М. Інтернет комунікація: стратегії та мовні особливості. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. 2019. № 30(69). С. 122-128. URL: https://www.philol.vernadskyjournals.in.ua/journals/2019/2_2019/part_2/26.pdf (дата звернення: 25.09.2023).

7. Полежаев Ю.Г. Тревел-журналістика як об'єкт наукової рефлексії: здобутки, проблеми та перспективи. Психолінгвістика. 2014. № 16. С. 322-331. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/psling_2014_16_33.pdf (дата звернення: 25.09.2023).

8. Процишин Ю., Яремко О. Інтернет-комунікація під час війни. Нейромаркетинг, штучний інтелект та цифровий маркетинг: проблеми та перспективи: збірник тез доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених (м. Тернопіль, 26-27 травня 2023 року). Тернопіль: ЗУНУ, 2023. С. 185-186. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/48289/1202023.pdf#page=186 (дата звернення: 25.09.2023).

9. Соломенко Л.І. Особливості масової мовленнєвої культури соціальних мереж. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2023. № 1. С. 99-103. URL: https://www.ceeol.com/search/viewpdf?id=1193801 (дата звернення: 25.09.2023).

10. Щербан Т.Д., Самойлов О.С., Антоник Є.М. Особливості Інтернет спілкування сучасних студентів. Міжнародний науковий журнал «Освіта і наука». 2022. № 1(32). С. 128-133. URL: http://dspace-s.msu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/9176/1/FEATURES_%20OF_%20INTERNET_%20COMMUNICATION.pdf (дата звернення: 25.09.2023).

References

1. Avdiievska, K.O., & Baranova, S. V. (2022). Komunikatsiia v sotsmerezhakh: movnyi aspekt [Communication in social networks: language aspect]. Zakarpatski filolohichni studii - Transcarpathian Philological Studies, 1(25), 76-79. Retrieved from https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2022.25.L14 [in Ukrainian].

2. Albota, S. (2021). Movni osoblyvosti Internet-komunikatsii pid chas pandemii [Linguistic features of Internet communication during the pandemic]. Problemy humanitarnykh nauk - Problems of humanitarian sciences, 45, 11-18. Retrieved from http://filol.dspu.in.ua/index.php/filol/article/view/38/36 [in Ukrainian].

3. Yenin, M.N., & Korzhov, H.O. (2021). Merezheva komunikatsiia: ryzyky ta perspektyvy (na osnovi sotsiolohichnykh opytuvan hromadskoi dumky v krainakh Yevrosoiuzu) [Network communication: risks and prospects (on the basis of sociological polls of public opinion in the countries of the European Union)]. Visnyk NTUU «KPI» - Bulletin of NTUU "KPI", 1(49), 22-29. Retrieved from https://doi.org/10.20535/2308- 5053.2021.1(49).232789 [in Ukrainian].

4. Ilienko, O., Mykhailova, T., & Shumeiko, L. (2023). Aktualni pytannia vyvchennia movnykh yavyshch v internet-seredovyshchi [Current issues of studying linguistic phenomena in the Internet environment]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk - Current issues of humanitarian sciences, 2(60), 217-222. Retrieved from https://doi.org/10.24919/2308-4863/60-2-33 [in Ukrainian].

5. Kmetyk-Podubinska, Kh.I. (2023). Typy komunikatyvnykh praktyk informatsiinoho suspilstva [Types of communicative practices of the information society]. Naukovyi visnyk KhDU Seriia Yurydychni nauky - Scientific bulletin of KhSU, Series Legal sciences, 2, 5-9. Retrieved from https://doi.org/10.32999/ksu2307-8049/2023-2-1 [in Ukrainian].

6. Krasivskyi, O.M., Masiukevych, Yu.M., & Mikula, O. M. (2019). Internet komunikatsiia: stratehii ta movni osoblyvosti [Internet communication: strategies and language features]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho - Scientific notes of TNU named after V.I. Vernadskyi, 30(69), 122-128. Retrieved from https://www.philol.vernadskyj ournals.in.ua/j ournals/2019/2_2019/part_2/26.pdf [in Ukrainian].

7. Poliezhaiev, Yu.H. (2014). Trevel-zhurnalistyka yak obiekt naukovoi refleksii: zdobutky, problemy ta perspektyvy [Travel journalism as an object of scientific reflection: achievements, problems and prospects]. Psykholinhvistyka - Psycholinguistics, 16, 322-331. Retrieved from http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/psling_2014_16_33.pdf [in Ukrainian].

8. Protsyshyn, Yu., & Yaremko, O. (2023). Internet-komunikatsiia pid chas viiny [Internet communication during the war]. Neiromarketynh, shtuchnyi intelekt ta tsyfrovyi marketynh: problemy ta perspektyvy: zbirnyk tez dopovidei Vseukrainskoi naukovopraktychnoi konferentsii studentiv, aspirantiv ta molodykh vchenykh - Neuromarketing, artificial intelligence and digital marketing: problems and prospects: a collection of theses of reports of the All-Ukrainian scientific and practical conference of students, postgraduates and young scientists (pp. 185-186). Ternopil: ZUNU. Retrieved from http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/48289/1202023.pdf#page=186 [in Ukrainian].

9. Solomenko, L.I. (2023). Osoblyvosti masovoi movlennievoi kultury sotsialnykh merezh [Peculiarities of mass broadcast culture of social networks]. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv - Bulletin of the National Academy of Managers of Culture and Arts, 1, 99-103. Retrieved from https://www.ceeol.com/search/viewpdf?id=1193801 [in Ukrainian].

10. Shcherban, T.D., Samoilov, O.S., & Antonyk, Ye.M. (2022). Osoblyvosti Internet spilkuvannia suchasnykh studentiv [Peculiarities of Internet communication of modern students]. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Osvita i nauka» - International scientific journal «Education and Science», 1(32), 128-133. Retrieved from http://dspace-s.msu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/9176/1/FEATURES_%20OF_%20INTERNET_%20COMMUNICATION.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru