Вплив діджиталізації на когнітивну сферу людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив діджиталізації на когнітивну сферу людини

Новіков Станіслав Олександрович аспірант кафедри психології, соціальної роботи та педагогіки, Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, м. Київ,

Анотація

Стаття присвячена визначенню впливу діджиталізації на когнітивну сферу людини. З'ясовано, що діджиталізація дала можливість людству пізнати новий світ з багатьма перспективами та видами діяльності. Тому на даний час інформаційне суспільство вважається принципово новітнім етапом в еволюції людського цивілізаційного розвитку. Розкрито сутність поняття «діджиталізація» та встановлено, що під поняттям діджиталізації варто розуміти процес не тільки переведення інформаційних даних в цифрову форму та перехід аналогових засобів у інтернет-простір, але й оптимізацію даної інформації та зміни усієї суспільної життєдіяльності, яка зазнала чимало змін внаслідок даної діджиталізації. Визначено сутність поняття «когнітивна сфера людини». З'ясовано, що під когнітивною сферою людини слід розуміти основну складову структури індивіда у вигляді системи, яка має здатність самоорганізовуватися та саморозвиватися. Водночас когнітивна сфера людини включає в себе знання, одержані внаслідок роботи психічних функцій на різноманітних рівнях когнітивних структур при активних взаємозв'язках з довкіллям. Визначено вплив та можливості використання новітніх інформаційних технологій у життєдіяльності суспільства та встановлено, що сучасні інформаційні технології здатні створювати своєрідну віртуальну інформаційну сферу, яка відрізняється від реальності та заразом спроможна повноцінно багатоаспектно впливати на особистісний розвиток. Як висновок наведено, що найбільший вплив має діджиталізація на розвиток когнітивної сфери юнаків і дівчат, оскільки саме в даному віці ця сфера нерівномірно розвивається та є індивідуально-обумовленою. Загалом інформаційні технології виступають одним із важливих психологічним інструментом, адже здатні впливати на пам'ять, уявлення, мислення, сприймання, тобто на когнітивну сферу особистості.

Ключові слова: діджиталізація, цифровізація, когнітивна сфера людини, інформаційне суспільство, інформаційні технології.

Novikov Stanislav Oleksandrovych graduate student of the department of psychology, social work and pedagogy, V. I. Vernadsky Tavri National University, s. Kyiv інтернет діджиталізація цифровий

THE INFLUENCE OF DIGITALIZATION ON THE COGNITIVE

Постановка проблеми

На сьогоднішній день відбувається такий стрімкий розвиток інформаційних технологій, що вже не порівнюється «віртуальність» з «реальністю», а вважаються взаємодоповнювальними формами суспільної життєдіяльності. Діджиталізація дала можливість людству пізнати новий світ з багатьма перспективами та видами діяльності. Тому на даний час інформаційне суспільство вважається принципово новітнім етапом в еволюції людського цивілізаційного розвитку. На даний час досить активно досліджується різними науковцями соціально-культурна та економічно-психологічна ефективність діджиталізації. Психологія має важливе значення у процесі забезпеченні ефективних взаємозв'язків індивіда та інформаційних технологій, а також у вираженні результатів цифрових змін у суспільстві. Проте процесу теоретичного розуміння та емпіричної обґрунтованості психологічних законів завжди притаманний більш повільний характер, порівняно з темпами розвитку новітніх технологій. Суттєвим недоліком ідеї цифрового суспільства слід вважати те, що вона відзначає докорінну трансформацію буденного контексту в епоху цифровізації, проте не достатньо деталізовано аналізує когнітивну процесуальність даних трансформацій. Зазвичай визначено, що інформаційні дані, отримані з екранів телевізора, комп'ютера та інших гаджетів, передбачають інші методи їх сприймання, засвоєння та обробки. Недостатність наукового тлумачення формування когнітивної сфери призводить до викривлення значення наявних процесів діджиталізації, обмеження можливості дієвого психологічного супроводу індивіда в процесі освоєння цифрової сфери.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

На сьогоднішній день серед науковців, які досліджували дану проблематику варто виокремити таких як В.Бочелюк, Л. Браянт, Дж.С. Бреннен, С. Гончаренко, М. Кастельс, Ж.-П. де Клерк, Л. Кондратенко, В. Коширець, Д. Крейс, А. Луцик, Р. Маргарет, Ж. Піаже, І. Підлипняк, Н. Синютка, О. Тихомиров, Л. Хантер та інші.

Метою статті є визначення впливу діджиталізації на когнітивну сферу людини.

Виклад основного матеріалу

Діджиталізація досить сильно впливає на сучасний розвиток як окремої людини, так і суспільства загалом. Так, зараз люди доволі активно користуються різноманітними інформаційними технологіями задля задоволення власних потреб. Варто зауважити, що продовж останніх років все більше зростає зацікавлення науковців проблематикою впливу діджиталізації на когнітивний розвиток індивіда.

Так, науковці навіть виділяють ціле «проблемне поле» психологічних досліджень лише одного Інтернету, яке включає: вивчення окремих видів діяльності людини в Інтернет-середовищі (пізнавальної, комунікативної, ігрової); вивчення наслідків цих видів діяльності на рівні особистості (особливості мотивації користувачів, структура їх Я-концепцій, специфіка ціннісних орієнтацій, виникнення тих або інших варіантів адикцій); вивчення Інтернет-комунікацій як нового засобу традиційних соціальних практик (у якості ЗМІ, засобу освіти), простору політичного вибору, способу психотерапевтичної допомоги; вивчення специфіки комп'ютерно-опосередко-ваного спілкування (особливості електронного дискурсу, закономірності нормоутво- рення в мережі, характеристики атрибутивних процесів); вивчення характеру впливу Інтернет-комунікації на особистість користувача (особливості його мотиваційної сфери, самопрезентацій та ідентифікаційних структур); вивчення специфічної поведінкової феноменології (зокрема адикції); нових можливостей переконання та впливу; трансформації механізмів міжособистісного сприйняття та взаємодії; особливості норм та правил спілкування, впливу на особистісні диспозиції комунікаторів [2]. Однак, на наявність чималої кількості напрацювань різними науковцями даної проблематики, на сьогоднішній день виникає потреба у визначенні ефективних механізмів впливу діджиталізації на когнітивний розвиток індивіда та факторів їх безумовної дієвості. Для цього спершу необхідно розкрити сутність поняття «діджиталізація» та «когнітивна сфера людини».

Діджиталізація або цифровізація - це процес переведення інформації з традиційного носія у цифрову форму. У цьому форматі інформація організована в дискретні одиниці даних, які називаються бітами, або можуть бути адресовані окремо в багатобітні групи, які називаються байтами. Це все двійкові дані, які обробляються комп'ютерами або іншими подібними пристроями, такими як цифрові камери. Тому серед дослідників набирало популярності дослідження терміну діжиталізація. З технічної точки зору цей термін означає цифрову трансмісію даних, закодованих у дискретні сигнальні імпульси. Результатом цих імпульсів є текст, зображення, відео, звук або будь- який інший сигнал, який створюється шляхом генерації чисел двійкового коду. Нечасто аналогові дані можуть бути більш надійними за цифрові. Адже документ із комп'ютера може зникнути та відновити його буде дуже складно або неможливо. Проте передача оцифрованих даних набагато простіша від аналогових. Наприклад, тисяча сторінок книги може поміститись у маленькій карті пам'яті, або ж ми просто можемо переслати документ через електронну пошту з одного комп'ютера на інший. До того ж оцифровані дані можна передавати нескінченно та вони не втратять своєї якості. Саме тому діджиталізація стає настільки популярною [12].

В. Бочелюк розглядає діджиталізацію як процес та результат застосування сучасних технологій для задоволення потреб людини. В цьому сенсі можна говорити про діджиталізацію спілкування, дозвілля, навчання, про цифрову трансформацію суспільства і т.д. Цифрове середовище - це сукупність цифрових пристроїв та Інтернет-ресурсів, які супроводжують повсякденне життя людини і які вона активно використовує житті для вирішення побутових питань, професійних запитів, цілей саморозвитку та самореалізації [1, с. 82].

Хантер Л. та Браянт Л. наголошують, що діджиталізація - це повністю інноваційний процес, який з'явився у результаті винаходу комп'ютера. Тому на певному етапі оцифрування усіх сфер нашого життя стало популярним явищем [11, с. 435]. Дж. Скотт Бреннен та Деніел Крейс стверджують, що перше сучасне використання терміну «діджиталізація» в США, яке поєднали із розвитком комп'ютера, а саме комп'ютеризацією, з'явилося в есе 1917 року. Матеріал був вперше опублікований в North American Review [9].

Сам термін «діджиталізація» походить від англійського «digitalization» і в перекладі означає «оцифровування», «цифровізація», або ж «приведення в цифрову форму». Разом із тим сьогодні вітчизняні науковці дедалі частіше послуговуються зазначеним терміном, спираючись на вимоги практичної транскрипції, а тому поширення набули терміни «діджиталізація», або ж «дігіталізація». Такий підхід має низку переваг, оскільки термін «дігіталізація» охоплює ширший спектр значень, ніж його синонім «цифровізація». Проте це не скасовує того, що цифровізація теж є популярним терміном і багато людей надають перевагу у використанні саме цьому слову [6, с. 89].

До того ж у Законі «Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації» подають визначення саме до слова цифровізація: «Цифровізація - це насичення фізичного світу електронно-цифровими пристроями, засобами, системами та налагодження електронно-комунікаційного обміну між ними, що фактично уможливлює інтегральну взаємодію віртуального та фізичного, тобто створює кіберфізичний простір» [5]. На переконання Ж.-П. де Клерка, діджиталізація - це створення цифрової версії аналогових речей. Тобто йдеться про перетворення або відтворення чогось нецифрового у цифровому форматі [10].

Отже, на основі вище наведених трактувань сутності поняття «діджиталізація» можна помітити, що одне формулювання дещо повторює і/або доповнює інше. На нашу думку, під поняттям діджиталізації варто розуміти процес не тільки переведення інформаційних даних в цифрову форму та перехід аналогових засобів у інтернет-простір, але й оптимізацію даної інформації та зміни усієї суспільної життєдіяльності, яка зазнала чимало змін внаслідок даної діджиталізації. Можна стверджувати, що люди почали більш активніше не тільки використовувати інтернет-ресурси та їх досягнення, але й почали переводити свою життєдіяльність в цілому у цифровий простір. Через це, дана проблематика набула виняткової актуальності в сучасних умовах. Сучасне людство живе у нову епоху суспільства, де цифровізація стає не лише доповненням, але й повноцінним способом суспільної життєдіяльності.

Щодо поняття «когнітивна сфера», то на даний час існують різні підходи до інтерпретації даного терміну. Зарубіжні вчені (М. Лахлу, Э. Оттоне,

М. Швебель) використовують поняття «когнітивна сфера» в сфері педагогіки і психології при описі зовнішніх умов когнітивного розвитку особистості школяра в процесі навчальної взаємодії. Доречно згадати, що ідея когнітивних структур як приватних специфічних психічних утворень особистості була викладена Дж. Келлі в теорії особистісних конструктів виходячи з переконання про те, що Homo Sapiens будучи включеним в багатоаспектні соціальні відносини і відповідно до своєї унікальної природи має можливість свідомо конструювати, аналізувати, не фіксувати свою психічну діяльність [3].

На практиці «когнітивними» називають психічні процеси, які можливо уявити як логічну й осмислену послідовність дій з переробки інформації. У вузькому розумінні «когнітивна сфера» розглядається в концепції когнітивного розвитку Ж. Піаже як деякий інтелектуальний простір особистості, що містить різні форми індивідуальних когнітивних адаптацій [13].

Когнітивна сфера особистості включає в себе зв'язок таких пізнавальних процесів, як сприйняття, відчуття, увага, пам'ять, мислення та уява. На основі взаємодії усіх цих процесів стає можливим отримання, переробка, зберігання та відтворення будь якої інформації отриманої за допомогою усіх органів чуттів, так здатність людини до творчого переосмислення отриманих даних, що накопичуються в процесі розвитку людини. Пізнавальні процеси забезпечують адаптацію людини до змін у навколишньому світі, надають усю необхідну інформацію для життєдіяльності людини та роблять можливими її інтелектуальну та трудову діяльність. Усі вищі психічні функції мають за свою основу саме пізнавальні процеси, бо це перша ланка механізму адаптації людини до умов зовнішнього світу [4, с. 125].

Отже, на нашу думку, під когнітивною сферою людини слід розуміти основну складову структури індивіда у вигляді системи, яка має здатність самоорганізовуватися та саморозвиватися. Водночас когнітивна сфера людини включає в себе знання, одержані внаслідок роботи психічних функцій на різноманітних рівнях когнітивних структур при активних взаємозв'язках з довкіллям.

Пізнавальна, тобто когнітивна, сфера особистості виконує роль внутрішнього організатора досвіду. У цій сфері відбувається диференціація інформації, її класифікація, аналіз і синтез. Центральним актом когнітивного (пізнавального) процесу (переробки інформації та психічної регуляції) є ухвалення рішення, вирішення оригінальних завдань, у тому числі й тих, що стосуються гуманістичного вирішення проблемних ситуацій. У цій сфері специфічно взаємодіють психічні процеси, забезпечуючи єдиний потік цілісної свідомої відображувальної та перетворювальної продуктивної діяльності [4, с. 129].

В історичному розвитку людини інформаційні технології з психологічної точки зору можуть розглядатися як нове складне знаряддя, що опосередковує розумову діяльність людини. Тому, застосування комп'ютера - це якісний стрибок, що впливає технологію пошуку рішення, а й зміна психології людини. Яким воно буде, залежить від організації процесу використання комп'ютера, від психологічної готовності щодо нього. Проблема психічних наслідків інформаційних технологій вперше розглядалася О.К. Тихомировим та отримала подальшу розробку у роботах його колег. На думку О.К. Тихомирова інформаційні технології є психологічним знаряддям, оскільки впливають такі психологічні процеси як пам'ять, уяву, мислення, сприйняття, тобто. вони впливають на когнітивну сферу. Вплив інформаційних технологій ці процеси може бути як позитивними, і негативними. До того ж виникає спілкування, опосередковане інформаційними технологіями, і “спілкування” з самими інформаційними технологіями [7].

Не викликає сумнівів, що діджиталізація створила нові соціально- культурні умови, в яких розгортається формування особистості як у психофізіологічному, так і в особистісному плані. Цифрове середовище виступає водночас: продуктом інтелектуально-творчої діяльності людини, створеним для задоволення певних потреб; штучним знаряддям, що опосередковує процеси спілкування та діяльності, при освоєнні якого відбувається розвиток вищих психічних функцій людини; середовищем соціалізації, соціально-комунікативним простором, в якому відбувається самоідентифікація та самоздійснення особистості. Визначальними ознаками, цифрового середовища, що зумовлюють формування когнітивних функцій є легкий доступ до знань та інформації, перенесення функції запам'ятовування на зовнішні носії та ресурси, специфіка організації інформаційних потоків, що зумовлює трансформацію стилів мислення, багатозадачність, розподіл уваги, збільшення мобільності та інформаційна перевантаженість, якісні та кількісні зміни комунікації [1, с. 105].

Звертаючись до аналізу психологічних аспектів розвитку інформаційних технологій сьогодні, слід також віддати належне соціологу та методологу, який пояснює значення глобальної системи інформаційних зв'язків М. Кастельсу. Ідеолог інформаційної глобалізації вніс у самосвідомість людської еліти ідею позачасовості мультимедійного гіпертексту. Він обґрунтовано показав, що в інформаційному суспільстві (informational society) відбулася трансформація людського часу. Миттєве поширення інформації з усієї земної кулі та прямі репортажі з місця подій забезпечують «темпоральну миттєвість» соціальним та культурним подіям. Усунення часу в ЗМІ, що відбувається всередині одного і того ж каналу зв'язку на вибір глядача створює колаж, в якому тимчасова розгортка перетворюється на плоский синхронний горизонт - «позачасність мультимедійного гіпертексту». Позачасність мультимедійного гіпертексту є основною лінією розвитку культури. М. Кастельс відводить досвід, що розглядається як вплив людських суб'єктів на себе, через змінне співвідношення між їх біологічними і культурними ідентифікаціями. "Досвід будується навколо нескінченного пошуку задоволення людських потреб і бажань " [8].

Отже, на даний час діджиталізація здатна піднімати на незнайому дотепер височину роль знання та інформаційних потоків. В сучасних умовах комп'ютер вважається новітнім інструментом навколишнього пізнання, яким колись вважалася книга. Користування інформаційними технологіями в абсолютно всіх сферах суспільної життєдіяльності здійснює неабиякий вплив на індивіда, наприклад і його когнітивний розвиток. Сучасні інформаційні технології здатні створювати своєрідну віртуальну інформаційну сферу, яка відрізняється від реальності та заразом спроможна повноцінно багатоаспектно впливати на особистісний розвиток. Однак, незважаючи на велике соціальне значення проблематики впливу діджиталізації на когнітивну сферу людини, психологічна наука лише розпочинає дослідження механізмів даного впливу.

Висновки

Інформаційні технології виступають одним із важливих психологічним інструментом, адже здатні впливати на пам'ять, уявлення, мислення, сприймання, тобто на когнітивну сферу особистості. Вплив діджиталізації в сучасних умовах на когнітивну сферу людини є досить вагомим. Варто зазначити, що найбільший вплив має діджиталізація на розвиток когнітивної сфери юнаків і дівчат, оскільки саме в даному віці ця сфера нерівномірно розвивається та є індивідуально-обумовленою. Так, доросла особа може сама контролювати власний інтелектуальний розвиток та досягати належний рівень професійного вміння. На даний процес здатні впливати чимало факторів, наприклад обдарованість особи, її освіченість та вид діяльності тощо. В цілому когнітивна сфера людини безперервно розвивається, оскільки робота з сучасними інформаційними технологіями вимагає високу концентрацію уваги, а також присутність короткотривалої та оперативної пам'яті.

Література:

1. Бочелюк В. Діджиталізація як фактор формування когнітивної сфери. Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. 2020. Випуск 62. С. 81-107.

2. Гончаренко С.А., Кондратенко Л.О. Психологічна діагностика особливостей когнітивного розвитку молодших школярів в умовах інформаційного суспільства: монографія. Київ - Кіровоград: ІмексЛТД, 2014. 228 с.

3. Коширець В.В. Психологічні особливості формування особистісного простору студентської молоді: автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07, Нац. ун-т «Острозька академія». Острог: [Б.в.]. 2014. 20 с.

4. Підлипняк І. Технології Mind-fitness як засобу розвитку когнітивної сфери у дітей дошкільного віку. Veda aperspektivy. 2022. № 8 (15). С. 123-134.

5. Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 р. № 67-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67- 2018-%D1%80#Text (дата звернення: 02.08.2023).

6. Синютка Н.Г., Луцик А.І. Податковий інструментарій фіскальної політики в умовах діджиталізації фіскального простору. Світ фінансів. 2019. Вип. 1. С. 87-97.

7. Тихомиров О.К. Психологія комп'ютеризації. Київ: Знання, 1988. 298 с.

8. Castells M. The urban question: A Marxist approach (A. Sheridan, Trans). London : Edward Arnold. 1977.

9. Daniel K. Brennan D. Digitalization. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/ 10.1002/9781118766804.wbiect111 (дата звернення: 02.08.2023).

10. De Clerck J. Digitization, digitalization and digital transformation: the differences. URL: https://www.i-scoop.eu/digital-transformation/digitization-digitalizationdigital-transformation- disruption/ (дата звернення: 02.08.2023).

11. Hunter L., Bryant L. History of Industrial Power in the United States. Cambridge, Massachusetts: MIT Press. 1991. 598 p.

12. Margaret R. Digital. URL: https://whatis.techtarget.com/definition/digitization (дата звернення: 02.08.2023).

13. Piaget J. The Affective Unconscious and the Cognitive Unconscious. In: Inhelder B., Chipman H.H., Zwingmann C. (eds) Piaget and His School. Springer Study Edition. Springer, Berlin, Heidelberg. 1976. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-642-46323-5_6 (дата звернення: 02.08.2023).

References:

1. Bocheliuk, V. (2020). Didzhytalizatsiia yak faktor formuvannia kohnityvnoi sfery [Digitalization as a factor in the formation of the cognitive sphere]. Visnyk KhNPU imeni H.S. Skovorody - Bulletin of KhNPU named after H.S. Frying pans, 62, 81-107 [in Ukrainian].

2. Honcharenko, S., Kondratenko, L. (2014). Psykholohichna diahnostyka osoblyvostei kohnityvnoho rozvytku molodshykh shkoliariv v umovakh informatsiinoho suspilstva [Psychological diagnostics of the features of cognitive development of younger schoolchildren in the conditions of the information society]. Kyiv - Kirovohrad: ImeksLTD, 228[in Ukrainian].

3. Koshyrets, V. (2014) Psykholohichni osoblyvosti formuvannia osobystisnoho prostoru studentskoi molodi [Psychological features of the formation of the personal space of student youth]: avtoref. dys. kand. psykhol. nauk: 19.00.07, Nats. un-t «Ostrozka akademiia». Ostroh, 20 [in Ukrainian].

4. Pidlypniak, I. (2022). Tekhnolohii Mind-fitness yak zasobu rozvytku kohnityvnoi sfery u ditei doshkilnoho viku [Mind-fitness technologies as a means of cognitive development in preschool children]. Veda a perspektivy - Science and perspectives. 2022. № 8 (15). С. 123-134. [in Ukrainian].

5. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspilstva Ukrainy na 2018-2020 roky ta zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo yii realizatsii [On the approval of the Concept of the Development of the Digital Economy and Society of Ukraine for 2018-2020 and the approval of the plan of measures for its implementation]. Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated January 17, 2018 No. 67 Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67- 2018-%D1%80#Text (дата звернення: 02.08.2023). [in Ukrainian].

6. Syniutka, N., Lutsyk A. (2019). Podatkovyi instrumentarii fiskalnoi polityky v umovakh didzhytalizatsii fiskalnoho prostoru [Tax tools of fiscal policy in the conditions of digitalization of the fiscal space]. Svit finansiv - The world of finance. 1, 87-97. [in Ukrainian].

7. Tykhomyrov, O. (1998). Psykholohiia kompiuteryzatsii [Psychology of computerization]. Kyiv: Znannia - Kyiv: Knowledge. 298 [in Ukrainian].

8. Castells, M. (1977). The urban question: A Marxist approach (A. Sheridan, Trans). London : Edward Arnold. [in English]

9. Daniel, K. Brennan, D. Digitalization. Retrieved from https://onlinelibrary.wiley.com/ doi/full/10.1002/9781118766804.wbiect111. [in English]

10. De Clerck J. Digitization, digitalization and digital transformation: the differences. Retrieved from https://www.i-scoop.eu/digital-transformation/digitization-digitalizationdigital- transformation-disruption/. [in English]

11. Hunter, L., Bryant, L. (1991). History of Industrial Power in the United States. Cambridge, Massachusetts: MIT Press. 598. [in English]

12. Margaret R. Digital. URL: https://whatis.techtarget.com/definition/digitization. [in English]

13. Piaget J. (1976). The Affective Unconscious and the Cognitive Unconscious. In: Inhelder B., Chipman H.H., Zwingmann C. (eds) Piaget and His School. Springer Study Edition. Springer, Berlin, Heidelberg. Retrieved from https://doi.org/10.1007/978-3-642-46323-5_6 [in English]

Размещено на Allbest.ru