Обробка великих даних та право на прогнозні висновки штучного інтелекту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Обробка великих даних та право на прогнозні висновки штучного інтелекту

Дубняк М.В.

кандидат юридичних наук, в.о. завідувача наукової лабораторії правового забезпечення цифрової трансформації, Наукового центру цифрової трансформації і права Державної наукової установи «Інститут інформації, безпеки і права НАПрН України»

Старший викладач кафедри інформаційного, господарського та адміністративного права, КПІ ім. Ігоря Сікорського

Великі дані - це дані, які вироблені людьми у процесі користування Інтернетом, які можуть бути збережені, оброблені та використані за допомогою використання спеціальних методів та інструментів [1]. Також великі дані розуміють як набір методів та технології, для обчислювання та моделювання тенденцій та асоціацій, особливо стосовно поведінки людей та їх взаємодії [2]. Дослідження великих даних тісно пов'язано із соціальною сферою, адже соціум є одним із джерел походження великих даних, та, одночасно, сферою використання результатів обробки таких даних. Результат обробки великих даних технологіями штучного інтелекту дозволяє отримати прогнозні висновки. Такі висновки забезпечують конкурентні переваги для бізнесу, оскільки дозволяють змоделювати поведінку споживачів, а інколи, і безпосередньо вплинути на їх рішення.

Великі дані можуть включати в себе комбінований набір даних, як персональних, так і неперсональних даних (індустріальних, мета даних). Тому з правової точки зору, великі дані аналізуються з урахуванням дотримання правових підстав збору, обробки, використання, збереження даних.

Норми Загального Регламенту про захист персональних даних (далі - GDPR) встановлюють ряд прав для суб'єкта даних, зокрема: право бути поінформованим про збирання даних, право доступу до даних, право на виправлення, право бути «забутим», обмеження опрацювання, право на мобільність (перенесення) даних, право на заперечення, захист від про- файлінгу [3]. Однак, через використання засобів анонімізації, шифрування для формування наборів великих даних, розмиваються правові ознаки персональних даних. А отже суб'єкт даних не може знати, що його дані були включені до набору великих даних для обробки і формування прогнозних висновків. А відтак не може реалізувати передбачені GDPR права суб'єкта даних. Виникає соціальне протиріччя, коли через використання анонімізованих наборів великих даних бізнес отримує прогнозну аналітику, яка впливає на суб'єкта даних та його рішення, наприклад, через показ персоналізованої реклами, а суб'єкт даних не має правових механізмів для управління своїми даними через розмивання правових ознак персональних даних.

Правовий режим охорони і захисту персональних даних, у практиці суду ЄС, захищається з урахуванням розширеного тлумачення «персональних даних». Зокрема, за режимом персональних даних захищається інформація, якщо вона «стосуються» фізичної особи і може вплинути на неї [4]. Якщо детально проаналізувати норми регламенту GDPR ми встановимо, що вони направлені на процес збору, обробки, передачі та захисту персональних даних, однак не поширюються на згенеровані «нові дані», які були отримані за результатами аналізу великих наборів даних, в тому числі персональних, та прогнозують або моделюють поведінку суб'єкта даних у майбутньому, тобто саме прогнозні висновки. Пояснюється це тим, що згода на обробку персональних даних надається щодо конкретних, вже існуючих даних, а не щодо даних, які будуть створені (згенеровані) у майбутньому.

У 2014 році, у справі «YS, M і S» Суд ЄС, вирішував питання обсягу даних, які слід розкривати суб'єкту даних у зв'язку з їх обробкою. У цій справі ідеться про дані, які залишає про себе суб'єкт даних у процесі отримання адміністративної послуги. Для її отримання у заяві заявник надає про себе як персональні дані (ім'я, дата народження, місце проживання) так і не персональні дані. Справа заявника включає інформацію, яка його стосуються: деталі процесуальної історії; відомості про заяви заявника та подані документи; правові положення, які застосовуються до ситуації заявника; оцінка вищевказаної інформації через призму застосовних правових положень у формі протоколу з правовим аналізом. Виникає ряд питань: при реалізації права суб'єкта даних на доступ до своїх персональних даних, буде надано доступ до всієї справи в цілому, лише до його заяви, чи надання доступу в частині, де є персональні дані. Чи може суб'єкт даних отримати протокол з правовим аналізом, який склав працівник адміністративного органу, по суті прогнозний висновок у формі правового аналізу з конкретними оцінками і особистим баченням ситуації заявника. Розглядаючи викладені обставини справи Суд ЄС встановив, що «дані, внесені в протокол, є персональними даними». Правовий аналіз у протоколі “стосується” конкретної фізичної особи, ґрунтується на його ситуації та індивідуальних характеристиках цієї особи, тому підпадає під дію поняття «персональні дані».

Але сама по собі сукупність правових норм юридичного аналізу не може тлумачитись як персональні дані, не може бути предметом судової перевірки і не є об'єктом реалізації права на виправлення (п. 39, 41, 42 рішення [5]).

У рішенні Суду ЄС чітко зазначено, що аналіз і складові висновки не вважаються персональними даними. Суд ЄС не розрізняє правовий аналіз і результати обробки даних у вигляді окремих коментарів чи висновків, створених у процесі обробки вихідного набору даних (п.39 рішення [5]). Аналіз не є еквівалентом прогнозних висновків, а скоріше міркуванням (логікою), яка веде до висновку. У контексті проблеми формування прогнозних висновків та обробки великих даних штучним інтелектом, ми можемо знати лише про математичні методи обробки, а не про те, як їх застосовував штучний інтелект для отримання конкретного одиничного висновку (ефект чорної скриньки).

З аналізу правових підходів у справі «YS, M і S» Суду ЄС, можемо встановити, що право доступу та право на виправлення не можуть бути ефективно реалізовані для захисту суб'єкта даних від прогнозних висновків. Адже суб'єкт даних може не знати, про те, що:

1) його дані включено до набору великих даних;

2) не має доступу до аргументації, яка знаходиться в основі рішень;

3) не може виправити результати прогнозного висновку, оскільки немає прямого правового зв'язку між складом набору даних та правами конкретного суб'єкта даних;

4) такі висновки не охоплюється умовами первісної згоди на обробку даних, навіть якщо вона була надана.

Отже, прогнозні висновки є окремим результатом обробки даних, які знаходяться за межами правового регулювання законодавства про захист персональних даних. Суб'єкт даних не може застосувати жодні спеціальні права передбачені GDPR, оскільки норми Регламенту поширюються на процес збору, обробки, передачі, захисту наявних даних. Згода суб'єкта даних також надається на обробку конкретних вже існуючих даних, а не тих даних, які будуть створені у майбутньому.

Право на результат прогнозних висновків необхідний суб'єкту даних, для того, щоб оцінити наскільки ці висновки впливають на його поведінку, а не для того, щоб вносити виправлення в результати обробки, наприклад через некоректно підібрані методи їх обробки.

Список використаної літератури

великі дані штучний інтелект

1. Big data. Cambridge Dictionary.URL: http://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/big-data.

2. Big data. The Oxford English dictionary.URL: https://en.oxforddictionaries.com/definition/big_data.

3. Regulation (EU) 2016/679 Of The European Parliament And Of The Council on General Data Protection Regulation.URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/?uri=CELEX%3A32016 R0679&qid=1684155858687

4. Graef I., Gellert R., Husovec, M. (2018). Towards a Holistic Regulatory Approach for the European Data Economy: Why the Illusive Notion of Non-Personal Data is Counterproductive to Data Innovation. Cybersecurity. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3256189

5. YS v Minister voor Immigratie, Integratie en Asiel and Minister voor Immigratie, Integratie en Asiel v M and S : Judgment of the Court (Third Chamber), 17 July 2014. , ECLI identifier: ECLI:EU:C:2014:2081 URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=ecli%3AECLI% 3AEU%3AC%3A2014%3A2081

Размещено на Allbest.ru