Фанатська творчість (фанфік) у мережевому середовищі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фанатська творчість (фанфік) у мережевому середовищі

Гурова Інна Володимирівна, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри філософської антропології, філософії культури та культурології Українського державного університету імені Михайла Драгоманова

Сучасні цифрові технології не лише трансформували швидкість поширення культурних продуктів, але й призвели до змін у механізмах їхнього створення. Наразі масова глядацька аудиторія із пасивних споживачів культури перетворилась на її активного виробника, стало можливим колективне творення культурних текстів.

За Генрі Дженкінсом, сучасним американським культурологом і дослідником медіа, наразі ми відходимо від культурної ситуації, коли є чіткий поділ на незначну частку виробників і велику кількість споживачів культурних продуктів. У сучасній популярній культурі споживання є активним, користувачі долучаються до культурного (пере)виробництва шляхом переосмислення творів маскультури та створення їхніх власних інтерпретацій. Так, зокрема, творці фанфіків були однією з перших спільнот, які продемонстрували, що публіка може брати участь у попкультурі [5].

Актуальність цієї проблеми визначається масовою зацікавленістю молоді у фанфіках та зростанням їх популярності в мережі «Інтернет». Так, сайт fanfiction.net є світовим ресурсом, на якому зібрані аматорські оповідання, засновані на творах попкультури, і, до прикладу, список фанфіків, заснованих лише на одному популярному серед молоді серіалі «Щоденники вампіра», налічує 25 000 творів малого жанру [9]. На теперішній час фанатська творчість є одним із найбільш широковідомих різновидів мережевої творчості. Це підтверджує також те, що, починаючи з 2015 року, мільйони творців фан-контенту та фанатів з усього світу щорічно 15 лютого відзначають як Міжнародний день фан-робіт не лише з метою святкування, а й просування всіх різновидів фанатської творчості [8].

Поняття «фанфік / фанфікшн» прийшло в українську мову з англійської (Fan fiction) та в перекладі дослівно означає «фанатська творчість». До наукового дискурсу його ввів Г. Дженкінс, зазначивши, що фанфік - це прозове відтворення сюжетів і персонажів, запозичених з мас- медіа [4]. Завдяки цьому визначенню з'явилось вузьке розуміння фанфіку як літературної версії фанатської творчості, створеної за мотивами популярних оригінальних літературних творів, творів кіномистецтва (кінофільмів, телесеріалів, аніме та ін.), коміксів тощо. Глядачі й читачі з усього світу, різного віку, з різним досвідом, об'єднуються у фанатські спільноти (фандоми), щоб спільно розвивати вже наявні сюжети, створювати нові версії поточних телешоу, книг і фільмів або розширювати й продовжувати історії телешоу, книг і фільмів, які вже завершилися [6].

Наразі можна зазначити, що поняття «фанфік» застосовують і в широкому значенні - як будь-який вторинний художній твір стосовно певного культурного продукту масової культури, яку створили фанати для фанатів у межах певного фандому. Так, успішно розвивається жанр podfic (аудіозапис фанфіків) сучасного фанфікшену, який з нішевого тематичного кластеру із середини 2000-х років повільно сформував спільноту, яка представлена на платформах Tumblr, Twitter та Archive of our Own. Мультимедійність, активне використання акторської майстерності, звукорежисури, дизайнерських та комунікаційних новацій, рекламна діяльність, орієнтація на мобільні пристрої та застосунки увиразнюють і професіоналізують podfic як подкаст фанфікшену [7].

Шанувальники візуалізації створили численні фандоми, які спеціалізуються на створенні фан-арту - виготовленні картин чи зображень за мотивами оригінального твору (книги, фільму, коміксу тощо). Такі спільноти об'єднують учасників, які мають схильність до просторового мислення і здатні унаочнювати персонажів чи події відповідно до свого розуміння і бачення. Німецька дослідниця цього культурного явища Клаудія Самеррер виокремлює кілька підвидів фан-арту: малюнки, виконані в оригінальних авторських стилістиці та контексті; малюнки, виконані з авторською стилістикою або авторською інтерпретацією контексту; малюнки, виконані в повністю трансформованому контексті; фан- комікси та додзінсі: поєднання фан-малюнків і фанфіків, виконаних у стилі коміксів і манги [1].

Набуває поширення і сонгфік (song-fic) - фанфік за мотивами популярного музичного твору (найчастіше пісні), який є частиною тексту власне твору та повсякчас цитується. У сонгфіках слова пісні є невіддільною частиною версії, саме через них передають почуття та емоції дійових осіб. Жанр відповідає вимогам фанворків та разом з фанартами, фанфіками є опорною складовою діяльності Fannish Community [2].

Різновидом аматорської творчості фанатів є виготовлення ігрових модифікацій («модів»), які видозмінюють дизайнерські інструменти комп'ютерних ігор з метою створення їхніх аматорських версій. Так, до серії ігор S.T.A.L.K.E.R., які розробила українська компанія GSC Game World, дія в яких відбувається у віртуальній зоні відчуження колишньої Чорнобильської АЕС, наразі зацікавлені фанати-геймери написали велику кількість модів.

Саме інтернет-середовище з його необмеженими можливостями дає змогу формувати не єдину монолітну культуру, а кожна спільнота користувачів з відносно постійним складом продукує власну культуру, яка може бути певним чином унікальною [3].

Отже, фанатська творчість (фанфік) у сучасну цифрову епоху є актуальною культурною практикою в мережевому просторі. Завдяки можливостям інтернету кожен зацікавлений шанувальник може реалізувати свої найрізноманітніші інтереси, послуговуючись культурними продуктами, які надає масова культура. Для цього фанати утворюють велику кількість спільнот однодумців різноманітного спрямування - фандомів, де відбувається виробництво та обмін культурними артефактами, створеними за мотивами оригінального твору, і тим самим твориться сучасна популярна культура.

Література

1. Claudia Summerer. «Illegale Fans»: Die urheberrechtliche Zulassigkeit von Fan Art. De Gruyter. 2015. S.13-26.

2. Fannish Community. fanlore.org. URL: https://fanlore.org/wiki/Fannish_Community (дата звернення: 20.11.2020).

3. Hurova I. Network society as a new global human development project. Humanitarian expertise as a strategy formation of the culture of the future: Scientific monograph. Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2022. P. 81-91. URL: http://baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/view/276/7542/15717-1] (дата звернення: 07.05.2023).

4. Jenkins H. Convergence culture: where old and new media collide. New York : New York University Press, 2006.

5. Jenkins H. Textual poachers: television fans & participatory culture . New York : Routledge. 1992.

6. Social Media: Enduring Principles-AbeBooks-Ashlee Humphreys: 0199328439. URL: www. abebooks.com (дата звернення: 07.05.2023).

7. Гудошник О., Яровкіна В. Фанфікшен як альтернативні медіа: сучасні комунікативні практики. Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: журналістика. 2021. № 1 (1). С. 43-48.

8. Міжнародний день фан-робіт. AnyDayLife. URL: https://anydaylife.com/calendar/5600 (дата звернення: 07.05.2023).

9. Фанфики отримали право на існування. Про бізнес. URL: https://pro-biznes.com.ua/vidavnictvo- zm/fanfiki-otrimali-pravo-na-isnuvannja.html (дата звернення: 07.05.2023). інтернет фанфіках комп'ютерна гра

Размещено на Allbest.ru