Роль та місце приймальних центрів декаметрового радіозв'язку в інтересах сектору безпеки та оборони у системі управління використання радіочастотного спектру

Структура управління використання радіочастотного спектру в інтересах сектору безпеки та оборони. Розробка складу засобів приймального центру декаметрового радіозв'язку, що функціонуватиме в системі управління використанням радіочастотного спектру.

Рубрика Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 11.06.2024
Размер файла 568,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут

РОЛЬ ТА МІСЦЕ ПРИЙМАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ ДЕКАМЕТРОВОГО РАДІОЗВ'ЯЗКУ В ІНТЕРЕСАХ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ВИКОРИСТАННЯ РАДІОЧАСТОТНОГО СПЕКТРУ

Стойчев Максим Іванович старший викладач кафедри

Бойового застосування підрозділів зв'язку

Фисюк Артем Олександрович старший викладач

кафедри Бойового застосування підрозділів зв'язку

м. Київ

Анотація

радіочастотний декаметровий радіозв'язок оборона

Якісний, надійний та тривалий сеанс радіозв'язку в декаметровому діапазоні частот забезпечується за умови виконання одночасно низки вимог. Наразі до таких вимог відноситься: умови розповсюдження хвиль декаметрового діапазону, висока потужності радіопередавача, завчасно вірно вибраний тип антени (конфігурації, діаграми спрямованості та коефіцієнта підсилення) та без завадова обстановки в точці прийому і передачі. Більшість перелічених параметрів декаметрового радіозв'язку можна обрахувати заздалегідь ще на етапі планування. Складніше завчасно спрогнозувати саме завадову обстановку на конкретній частоті або вплив засобів радіоелектронної боротьби противника, тобто в конкретний момент часу завадова обстановка становить суму природних (прогнозованих) і випадкових (непрогнозованих) джерел. Саме через те, що випадкові (непрогнозовані) джерела становлять основну природу порушення надійності декаметрового радіозв'язку, в окрему групу випадкових (непрогнозованих) джерел становлять порушники використання радіочастотного спектру. Отже, метою даної статті є обґрунтування потреби та місце приймальних центрів декаметрового радіозв'язку в інтересах сектору безпеки та оборони в системі управління використання радіочастотного спектру. Визначено сутність понять і взаємозалежність між якістю військового декаметрового радіозв'язку і якістю системи військового зв'язку, як множину параметрів живучості, надійності та безпеки. На підставі зазначеного авторами обґрунтували перспективну (оновлену) структура управління використання радіочастотного спектру в інтересах сектору безпеки та оборони. Розроблено орієнтовний склад засобів приймального центру декаметрового радіозв'язку, що функціонуватиме в інтересах сектору безпеки та оборони в системі управління використанням радіочастотного спектру.

Ключові слова: радіозв'язок, декаметрові радіохвилі, завадова обстановка, частотна обстановка.

Annotation

Stoichev Maxim Ivanovich senior lecturer of the Department of combat use of communication units, Heroiv Krut Military Institute of Telecommunications and Informatization, Kiev

Fysiuk Artem Oleksandrovych senior lecturer of the Department of combat use of communication units, Heroiv Krut Military Institute of Telecommunications and Informatization, Kiev

THE ROLE AND PLACE OF DECAMETER RADIO COMMUNICATION RECEIVING CENTERS IN THE INTERESTS OF THE SECURITY AND DEFENSE SECTOR IN THE MANAGEMENT SYSTEM OF THE USE OF RADIO FREQUENCY SPECTRUM

A high-quality, reliable and long-lasting radio communication session in the decameter frequency range is ensured if a number of requirements are met simultaneously. Currently, these requirements include: decameter wave propagation conditions, high radio transmitter power, a properly selected antenna type (configuration, radiation pattern and gain), and a non-interfering environment at the point of reception and transmission. Most of these parameters of decameter radio communications can be calculated in advance at the planning stage. It is more difficult to predict in advance the interference situation at a particular frequency or the impact of enemy electronic warfare, i.e. at a particular moment in time, the interference situation is the sum of natural (predictable) and random (unpredictable) sources. Due to the fact that random (unpredictable) sources constitute the main nature of the decameter radio communication reliability disruption, a separate group of random (unpredictable) sources includes radio frequency spectrum violators. Thus, the purpose of this article is to substantiate the need for and place of decameter radio communication receiving centers in the interests of the security and defense sector in the radio frequency spectrum management system. The essence of the concepts and the interdependence between the quality of military decameter radio communications and the quality of the military communications system as a set of parameters of survivability, reliability and security are defined. Based on the above, the authors substantiate a promising (updated) structure for managing the use of the radio frequency spectrum in the interests of the security and defense sector. The authors have developed an indicative composition of the means of the decameter radio communication receiving center, which will function in the interests of the security and defense sector in the radio frequency spectrum management system.

Keywords: radio communication, decameter radio waves, interference environment, frequency environment.

Постановка проблеми

Зв'язок завжди посідав дуже важливе місце у забезпеченні ефективного управління військами. Це знайшло віддзеркалення у поширеному серед військових афоризмі: “Без зв'язку нема управління, без управління нема перемоги”. У сучасних умовах роль якісного зв'язку зросла багаторазово. У військових операціях недалекого майбутнього передбачалося [1-3] і в реальній практиці війни підтвердилось використання розосереджених у широкому бойовому просторі різнорідних інформаційних платформ (розвідувальних супутників, безпілотних літальних апаратів платформ, різних наземних сил і засобів розвідки тощо), об'єднаних різними телекомунікаційними мережами з користувачами (командуванням різних ланок управління, силами і засобами протиборства) націлених на творення єдиного інформаційно-телекомунікаційного простору. Технічною основою для цього стануть перспективні засоби зв'язку та АСУВ, комп'ютери, сучасне програмне забезпечення). Безумовно весь комплекс заходів націлений на створення можливості скорочення часу на доведення до користувачів повідомлень про важливі об'єкти і цілі; створення майже у реальному часі єдиної картини оперативно-тактичної обстановки; підвищення на цій основі рівня поінформованості командирів і обґрунтованості прийнятих ними рішень упередження супротивника у прийнятті і виконанні рішень; швидку концентрацію сил та засобів і завдання удару [4]. В дійсному дослідженні об'єктом вивчення буде декаметровий (ДКМ) радіозв'язок в інтересах підрозділів сектору безпеки та оборони. Надійність і якість ДКМ-радіозв'язку, як відомо [5, 6], залежать від низки множини параметрів: умов поширення радіохвиль, потужності радіопередавача, типу антени (конфігурації, діаграми спрямованості та коефіцієнта підсилення) і завадової обстановки. Сутність понять і взаємозалежність між якістю військового ДКМ-радіозв'язку (ВЗв) і якістю системи військового зв'язку (ВЗв) зображено на рис. 1.

Рис. 1 Сутність понять “якість ВЗв” і “якість системи ВЗв”

При централізованому проектуванні лінії ДКМ-радіозв'язку на рівні потреби одночасно вирішити дві задачі спрогнозувати смугу оптимальних робочих частот ДКМ-радіозв'язку [7];

1) оцінити рівень випадкових завад в точці прийому;

2) реалізувати управління використанням радіочастотного спектру в інтересах сектору безпеки та оборони.

При організації ДКМ-радіозв'язку в інтересах сектору безпеки та оборони відповідальну особу за планування в більшій мірі цікавить завадова обстановка, яка є сумою природних (прогнозованих) і випадкових (непрогнозованих) джерел.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Титанічний внесок в розбудову теорії електромагнітного поля із вивчення закономірностей поширення ДКМ зроблено вченими (М. Шулейкін, М. Бонч-Бруєвич, А. Щукін, А. Казанцев, К. Цибизов, О. Головін, С. Простов, М. Ільїнов, Ю. Мазур, І.Козубцов, О. Кокотов, О.Кувшинов, В. Бабич, О. Лежнюк, С. Лівенцев та ін.). З фундаментальних джерел теорії електромагнітного поля [8] відомо, що випадкові перешкоди неможливо передбачити методами статистичного аналізу. Цю задачу успішно вирішувала частотно-диспетчерська служба (ЧДС) із застосуванням методів активного зондування іоносфери. Слід відзначити, по-перше, що існуючою штатною структурою сектору безпеки та оборони не передбачено підрозділу ЧДС. Під сектором безпеки і оборони будемо розуміти заклад згідно законодавства [9]. По-друге, в умовах війни застосуванням методів активного зондування іоносфери неприйнятно внаслідок випромінювання, яке може глушитися противником системою РЕБ. Попри відсутність у підрозділах сектора безпеки та оборони ЧДС задача про визначення завадової обстановки не знімається [10]. У вирішенні цього питання має частково сприяти розбудова приймальних центрів декаметрового радіозв'язку (ПЦДКМРЗ) за ідеє поданої в роботі [11].

Отже, можна виділити аспект, що недостатньо вивчений (не адаптований до сучасних реалій) є потреба розбудови приймальних центрів декаметрового радіозв'язку в інтересах сектору безпеки та оборони в системі управління використання радіочастотного спектру.

Формулювання мети статті

Мета статті є обґрунтування потреби та місце приймальних центрів декаметрового радіозв'язку в інтересах сектору безпеки та оборони в системі управління використання радіочастотного спектру.

Виклад основного матеріалу

Потреба у створенні ПЦДКМРЗ для сектору безпеки та оборони як і для Збройних Сил ґрунтується на необхідності у спостереження та вимірювання відповідних параметрів радіоелектронних засобів (РЕМ) в ефірі. Осучаснимо роль і місце ПЦДКМРЗ у системі керування радіочастотним спектром з урахуванням досвіду сучасних гібридних війн

Відповідно до міжнародного та українського положення під «управлінням використання радіочастотного спектру» (РЧС) розуміється поєднання адміністративних, наукових та технічних процедур, що необхідні для забезпечення ефективної роботи засобів і систем радіозв'язку без створення шкідливих перешкод. Тобто, управління використання РЧС є загальним процесом регулювання та адміністративного управління використанням радіочастотного спектру. Правову та регламентну основу процесу управління використання РЧС становлять правила та регламентуючі положення, що ґрунтуються на відповідному законодавстві. Інформаційну основу адміністративного та технічного забезпечення складають бази даних, що включають докладні дані про всіх санкціонованих користувачів спектра.

Спостереження за використанням спектру забезпечують перевірку та дотримання діючих норм та правил, що необхідно для підтримки цілісності процесу управління використанням спектра.

Перспективна (оновлена) структура управління використання РЧС в інтересах сектору безпеки та оборони показано рис. 2.

Рис. 2 Перспективна структура управління використання РЧС

Система управління РЧС, як і будь-яка система управління, має бути замкнутою системою. Радіотехнічні виміри - це «очі та вуха» процесу управління використанням спектра. Оскільки у реальному житті санкціоноване використання РЧС не гарантує його відповідності запланованому використанню. Система збору інформації про РЕМ передбачає застосування методів радіотехнічних вимірювань і є ланкою, що замикає, в процесі управління використанням спектра.

Мета проведення радіотехнічних вимірів у процесі використання спектра полягає у забезпеченні виконання загальних функцій управління використання спектра, присвоєння частот та їх планування, а саме:

а) сприяння у вирішенні проблем електромагнітних перешкод у місцевому, регіональному та глобальному масштабі таким чином, щоб забезпечити одночасну роботу засобів та систем радіозв'язку, зменшуючи та зводячи до мінімуму використання ресурсів, пов'язаних з організацією та експлуатацією РЕМ, при забезпеченні економічної вигоди для інфраструктури країни, яка отримує доступ до необхідних каналів зв'язку, вільних від перешкод;

б) сприяння у забезпеченні допустимого рівня перешкод при прийомі телевізійних та радіомовних передач;

в) забезпечення необхідних даних для процесу управління використанням електромагнітного спектру з боку радіочастотних центрів, як, наприклад, фактичне використання частот і смуг частот (тобто зайнятість), перевірка технічних та експлуатаційних характеристик сигналів, що передаються, виявлення та впізнання несанкціонованих передавачів, а також ведення та перевірка реєстрацій частот;

г) забезпечення необхідними даними для програм, що організовуються різними державними органами, наприклад, під час підготовки звітів для конференцій радіозв'язку, при зверненні за конкретною допомогою щодо усунення шкідливих перешкод, усунення позасмугових випромінювань або надання допомоги у знаходженні частот.

Неухильне виконання користувачами умов використання частот відповідно до дозвільних документів, дотримання технічних правил та регламентних положень, пов'язаних з організацією роботи РЕМ та радіообміну між користувачами РЕМ є обов'язковою умовою ефективного управління використання РЧС. Основою оперативного управління є результати процедур радіотехнічних вимірювань реального використання спектра, що надаються РЧЦ. Ці результати містять дані про фактичну зайнятість спектра порівняно з планованою, що відповідає виданим дозволам; про відхилення від заявлених параметрів радіовипромінювань; про місцезнаходження та параметри санкціонованих та несанкціонованих випромінювань РЕМ; про взаємні перешкоди. Проведення радіотехнічних вимірів підтримує загальну діяльність з управління використанням РЧС, забезпечуючи аналіз ступеня використання окремих каналів та смуг частот. Результати дозволяють оцінити ефективність адміністративних та технічних заходів щодо управління використанням РЧС.

Комплекс вимірів виконує спостережні функції і надає всебічну інформацію про стан радіоефіру, необхідну прийняття рішень про коригувальні дії ефективності використання РЧС і забезпечення умов нормальної роботи засобів радіозв'язку, тобто. постійної експлуатаційної готовності РЧС.

Взаємодію між системою радіотехнічних вимірювань та керуванням використанням РЧС можна характеризувати наступним чином:

• організація з управління використанням РЧС надає системі РТІ офіційні переліки частотних присвоєнь;

• направляє для проведення РТІ загальні рекомендації та побажання щодо дослідження смуг частот, де можуть виникнути проблеми щодо їх використання, а також інформацію про майбутні вимоги до радіоконтролю;

• Звертається з конкретними робочими запитами:

• у конфліктних ситуаціях;

• щодо проведення конкретних вимірів при вирішенні особливих проблем з ЕМС;

• проведення вимірювань параметрів електромагнітної обстановки на частотах, які передбачається присвоїти;

• щодо проведення вимірювань, необхідних МСЕ.

Система радіотехнічних вимірів надає радіочастотним центрам дані про частоти, що не використовуються або мало використовуються, які можуть бути присвоєні іншим РЕМ, а також дані щодо загальної оцінки завантаження смуг частот;

надає інформацію щодо загального стану технічної та адміністративної дисципліни у використанні РЧС;

визначає області, у яких можуть виникнути проблеми з використанням РЧС, зокрема, проблеми ЕМС;

сприяє виконанню рішень щодо використання РЧС, виявляючи передавачі, що порушують встановлені правила, і даючи цим можливість вживати відповідних заходів.

Розглянемо приватні фактори (об'єктивні), які також визначають напрями розвитку системи управління використанням РЧС, зокрема:

• структура контрольованих систем зв'язку та РЕМ;

• умови поширення радіохвиль;

• структура та топологія систем радіотехнічних вимірювань, що визначаються умовами поширення радіохвиль;

• необхідність забезпечення необхідної ефективності.

Специфічні умови розповсюдження ДКМ-радіохвиль визначили склад та структуру мережі станцій (ПЦДКМРЗ), що працюють у діапазоні частот до 30 МГц. Перспективна мережа ПЦДКМРЗ може бути будуватися і розвиватися відповідно до рекомендацій МККР, які до виконання зобов'язалась Україна перед Міжнародним союзом електрозв'язку.

Умови розповсюдження радіохвиль в діапазоні частот до 30 МГц накладають особливі вимоги до взаємодії радіочастотних центрів (рис. 3) та визначення їх зон відповідальності ПЦДКМРЗ (рис. 4) [7].

Рис. 3 Умови розповсюдження радіохвиль в діапазоні частот до 30 МГц продовж доби

Рис 4 Стільниковий підхід до побудови зони відповідальності ПЦДКМРЗ

В даний час спостереження за використанням радіочастотного спектра здійснює Український державний центр радіочастот [12].

В умовах повномасштабної війни, на нашу думку, мережа ПЦДКМРЗ має виконувати наступні завдання:

* пошук у діапазонах частот з метою виявлення частот, що не використовуються, незареєстрованих радіостанцій;

• виявлення джерел перешкод та обстеження електромагнітної обстановки;

• вимірювання параметрів випромінювань РЕМ з метою встановлення відповідності умовам використання частот, визначеним у дозвільних та нормативних документах.

Розглянемо ефективність функціонування ПЦДКМРЗ. Як відомо, показниками ефективності мережі є оперативність, точність та достовірність пошуку, розпізнавання та локалізації джерел випромінювань (РЕМ, радіоперешкод тощо), вимірювання параметрів електромагнітної обстановки для частотних привласнень, повнота охоплення за частотою, часом та простором.

Чинниками, що визначають ці показники є:

• технічні характеристики об'єктів вимірів;

• технічні характеристики засобів та систем вимірювань;

• топологія об'єктів та систем вимірювань;

• умови поширення радіохвиль.

Сучасні засоби радіозв'язку ДКМ-діапазону, працюють на мінімальних потужностях, у режимі пакетної передачі даних, у тому числі в режимах з ППРЧ та ПАПЧ (програмною та адаптивною перебудовою частоти) з попереднім налаштуванням до кількох сотень частот та вибором вільного каналу.

Наступним важливим фактором є те, що зони електромагнітної доступності кожного ПЦДКМРЗ при роботі автономно не покривають повної зони відповідальності, існують так звані «мертві» зони, що залежать від умов поширення ДКМ-радіохвиль: частоти, потужності радіосигналів, відстані до випромінювача, пори року, діб і т.д.

Для вирішення питання визначення випромінювачів та електромагнітної доступності в зонах відповідальності мережа з ПЦДКМРЗ працює в ручному режимі, тому час виявлення джерела випромінювання за заявкою, претензії на перешкоду може становити кілька днів.

Виходячи з викладеного, можна зробити висновок про недостатню ефективність роботи мережі ПЦДКМРЗ. Збільшення ефективності може бути досягнуто за рахунок:

• створення автоматизованої вимірювально-пеленгаторної мережі на основі відповідних постів ПЦДКМРЗ;

• оснащення ПЦДКМРЗ сучасним обладнанням для радіотехнічних вимірів.

При цьому, за командою або програмою, що формується на Центрі управління або будь-якому ПЦДКМРЗ засоби радіотехнічних вимірювань, зазначені в команді (пеленгатори в першу чергу), одночасно здійснюють виявлення, вимірювання параметрів та пеленгування сигналів, передають отримані відомості на Центр управління, де проводиться сортування, визначається місце розташування джерел радіовипромінювань, пізнання РЕМ або об'єкта радіоконтролю та його стану на підставі еталонної моделі, та формуються пропозиції для ухвалення відповідного рішення. Якщо команда була від одного з ПЦДКМРЗ, дані обробки передаються безпосередньо на нього.

Вимірювально-пеленгаторна мережа може функціонувати як у режимі управління з центру управління, так і в режимі управління з периферійного ПЦДКМРЗ. Для забезпечення режиму синхронного пеленгування необхідне прив'язування засобів радіоконтролю до системи єдиного часу. Еталоном єдиного часу на центральній та периферійних позиціях пропонується використовувати GPS приймач.

На кожному ПЦДКМРЗ необхідно розмістити (рис. 5):

• апаратно-програмний комплекс інформаційно-технічного сполучення пеленгаторів з постами обробки;

• комплекс обробки координатної інформації (ЕОМ, принтер);

• GPS приймач;

• спеціальне програмне забезпечення (СПЗ);

• обладнання комутованих ліній.

Рис. 5 Орієнтовний склад засобів ПЦДКМРЗ

Склад центру обробки даних (рис. 6):

• пост управління та зв'язку (ЕОМ, принтер);

• пост оцінки радіоелектронної обстановки (ЕОМ);

• комплект засобів зв'язку;

• СПО;

• GPS приймач;

• Табло відображення.

Рис. 6 Орієнтовний склад засобів центру обробки даних

Такий підхід дозволить:

• підвищити оперативність пошуку джерел перешкод;

• здійснювати впізнання (ідентифікацію) джерел радіовипромінювань (ІРІ) та їх локалізацію;

• проводити профілактичний пошук передавачів, що діють без дозволів, що в даний час практично не проводиться;

• узгоджувати зони відповідальності із зонами електромагнітної доступності;

• вирішувати завдання на користь інших відомств;

• увійти в нову якість у систему міжнародного співробітництва, і т.п.

Висновки

Підсумовуючи все вище сказане, можна зробити висновок, що ПЦДКМРЗ потрібен для сектору безпеки та оборони для спостереження та вимірювання відповідних параметрів радіоелектронних засобів в ефірі.

ПЦДКМРЗ має стати невід'ємною складовою загальнодержавної системи управління використанням радіочастотного спектру. Гібридні умови війни створюють передумови у сфері використання РЧС, вимагають відновлення частотно-диспетчерської служби для доповнивши ПЦДКМРЗ.

Дане дослідження не вичерпує повною мірою усіх аспектів окресленої проблеми. Перспективним є напрямок розвитку вимірювальних засобів та програмного забезпечення постів радіомоніторингу, спрямований на забезпечення можливості дистанційного управління цими постами. Це дозволило систематизувати розподіл завдань із вимірів, формалізувати результати роботи

з веденням локальної бази даних. Подібна структура дозволяє забезпечити кваліфіковану підготовку персоналу, супровід розробки методик вимірювань, випробування та розробку перспективних зразків вимірювальної техніки. Поетапна автоматизація вимірювальних процесів на постах ПЦДКМРЗ дозволяє поступово скорочувати штат операторів та скорочувати витрати на утримання інфраструктури.

Література

1. Артюшин Л.М., Мосов С.П., П'ясковський Д.В., Толубко В.Б. Аерокосмічна розвідка в локальних війнах сучасності. К.: НАОУ, ЖВІРЕ ім. С. П. Корольова, 2002. 208 с.

2. Біла книга 2006: оборонна політика України. К.: МО України, 2006. 94 с.

3. Радецький В. Г. Розвиток воєнного мистецтва у війнах періоду другої половини ХХ століття: монографія. К.: НАОУ, 2006. 244 с

4. Огороднійчук М.Д., Чайка Ю.Д., Оксіюк О.Г. Комплекси і засоби військових телекомунікаційних мереж: навч. посіб. К.: НУОУ, 2010. 384 с.

5. Головин О.В. Декаметровая связь. М.: Радио и связь, 1990. 240 с.

6. Головин О.В., Простов С.П. Системы и устройства коротковолновой радиосвязи. М.: Горячая линия-Телеком, 2006. 598 с.

7. Козубцов І.М., Ольшанський В.В., Філіпов В.В. Прогнозуючі рішення з вибору смуги частот декаметрового діапазону для радіозв'язку в інтересах підрозділів сектора безпеки та оборони України. «Наука і техніка сьогодні» (Серія «Техніка»). 2023. № 8(22). С. 353-368.

8. Черенкова Е.Л., Чернышев О.В. Распространения радиоволн. М.: Радио и связь, 1984. 272 с.

9. Закон України «Про національну безпеку України», від 21.06.2018 № 2469-VIII. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19.

10. Козубцов І.М. Оцінка стану методів прогнозування оптимальних робочих частот декаметрового діапазону. Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. 2011. №2. С.102-106.

11. Козубцов І.М., Шаповал В.М., Стойчев М.І., Глобін А.В. Інформаційно-технічна система дистанційного моніторингу частотної і завадової обстановки декаметрового діапазону в інтересах сектору безпеки та оборони. «Наука і техніка сьогодні» (Серія «Техніка»). 2023. №10(24). С. 442-454.

12. Український державний центр радіочастот. https://www.ucrf.gov.ua.

References

1. Artiushyn L.M., Mosov S.P., Piaskovskyi D.V., Tolubko V.B. (2002). Aerokosmichna rozvidka v lokalnykh viinakh suchasnosti [Aerospace reconnaissance in today's local wars]. Kyiv: NAOU, ZhVIRE im. S. P. Korolova. [in Ukrainian].

2. White Paper 2006: Defense Policy of Ukraine (2006). Kyiv: Ministry of Defense of Ukraine. [in Ukrainian & English].

3. Radetskyi V.H. (2006). Rozvytok voiennoho mystetstva u viinakh periodu druhoi polovyny KhKh stolittia [Development of military art in the wars of the second half of the twentieth century]: monohrafiia. Kyiv: NAOU. [in Ukrainian].

4. Ohorodniichuk M.D., Chaika Yu.D., Oksiiuk O.H. (2010). Kompleksy i zasoby viiskovykh telekomunikatsiinykh merezh [Complexes and means of military telecommunication networks]: navch. posib. K.: NUOU. [in Ukrainian].

5. Golovin O.V. (1990). Dekametrovaia sviaz [Decameter communication]. Moscow: Radio and Communications. [in Russia].

6. Golovin O.V., Prostov S.P. (2006). Sistemy i ustroistva korotkovolnovoi radiosviazi [Systems and devices of short-wave radio communication]. Moscow: Goriachaia liniia-Telekom. [in Russia].

7. Kozubtsov I.M., Olshanskyi V.V., Filipov V.V. (2023). Prohnozuiuchi rishennia z vyboru smuhy chastot dekametrovoho diapazonu dlia radiozviazku v interesakh pidrozdiliv sektora bezpeky ta oborony Ukrainy [Predictive decisions on the choice of the decameter frequency band for radio communication in the interests of the security and defense sector units of Ukraine]. «Nauka i tekhnika sohodni» (Seriia «Tekhnika») - "Science and Technology Today" (Series "Technology"), 8(22): 353-368. [in Ukrainian].

8. Cherenkova E.L., Chernyshev O.V. (1984). Rasprostraneniia radiovoln [Propagation of radio waves]. Moscow: Radio and Communications. [in Russia].

9. Zakon Ukrainy (2018). Pro natsionalnu bezpeku Ukrainy [Law of Ukraine "On national security of Ukraine"]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19. [in Ukrainian].

10. Kozubtsov I.M. (2011). Otsinka stanu metodiv prohnozuvannia optymalnykh robochykh chastot dekametrovoho diapazonu [Assessment of the state of methods for predicting optimal operating frequencies of the decameter range]. Nauka i tekhnikaPovitrianykh SylZbroinykh Syl Ukrainy - Science and technology of the Air Forces of the Armed Forces of Ukraine, 2,102-106. [in Ukrainian].

11. Kozubtsov I.M., Shapoval V.M., Stoichev M.I., Hlobin A.V. (2023). Informatsiinotekhnichna systema dystantsiinoho monitorynhu chastotnoi i zavadovoi obstanovky dekametrovoho diapazonu v interesakh sektoru bezpeky ta oborony [Information and Technical System for Remote Monitoring of Frequency and Interference Situation in the Decameter Range in the Interests of the Security and Defense Sector]. «Nauka i tekhnika sohodni» (Seriia «Tekhnika») - "Science and Technology Today" (Series "Technology"), 10(24): 442-454. [in Ukrainian].

12. Ukrainian State Center of Radio Frequencies. https://www.ucrf.gov.ua. [in Ukrainian & English].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Винайдення радіозв’язку наприкінці ХІХ ст. та впровадження його в життя. Вплив дослідів Г. Герца на подальший розвиток бездротового зв’язку. Практичне використання електромагнітних хвиль у радіозв'язку. Схема радіоприймачів О. Попова і Г. Марконі.

    реферат [375,9 K], добавлен 11.10.2010

  • Особливості планування мереж мобільного зв’язку. Презентативний вибір вимірювань реальних сигналів. Розрахунок напруженості поля за формулою ідеального радіозв’язку та на основі статистичної моделі. Врахування впливу перешкод на шляху поширення сигналу.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 23.05.2013

  • Визначення очікуваної імовірності ультракороткохвильового радіозв'язку з необхідною якістю і гарантованою по місцю розташування імовірністю для траси заданої довжини. Граничні дальності на радіостанціях середньої потужності при заданих параметрах.

    контрольная работа [1,4 M], добавлен 06.11.2016

  • Радіозв'язок - різновид зв'язку, у якому носієм інформації є радіохвилі. Частотна сітка, що використовується у радіозв'язку та її діапазони. Застосування радіохвиль у сучасній науці й техніці: телеграф, азбука морзе, супутниковий і мобільний зв'язок.

    реферат [5,0 M], добавлен 05.12.2010

  • Загальний принцип побудови систем багатоканального радіозв'язку. Особливості радіорелейного зв'язку, його переваги. Загальні показники для цифрових і аналогових систем. Аналіз використання радіорелейного зв'язку у розвинутих державах світу, військах NАТО.

    реферат [281,5 K], добавлен 25.01.2010

  • Поняття стільникових систем рухомого радіозв'язку. Характеристика стандартів цифрових стільникових мереж. Функції абонентських і базових станцій. Системи безпровідних телефонів. Технологія стільникового радіопейджингу. Аналогові транкінгові системи.

    курс лекций [1,8 M], добавлен 15.04.2014

  • Прoблеми впрoвадження систем зв’язку, навігації та спостереження, напрямки їх розв’язання. Oрганiзацiйна структура авiацiйнoгo електрoзв’язку, наземного, повітряного та супутникового. Рoзрoбка та oбґрунтування схеми цифрoвoї системи радioзв’язку.

    дипломная работа [1,4 M], добавлен 30.11.2014

  • Призначення, принцип роботи та складові рухливої системи радіозв'язку та мереж стільникового мобільного зв'язку. Характеристики стандартів NMT-450 та GSM та особливості формування сигналу. Інтеграція елементів інтелектуальної мережі стандарту GSM.

    реферат [296,7 K], добавлен 09.03.2009

  • Вивчення параметрів частотно-модульованих сигналів (девіація, коефіцієнт модуляції). Аналіз ширини спектру частотно-модульованого коливання в залежності від коефіцієнта модуляції. Використання частотних демодуляторів у техніці зв’язку, розрахунок схеми.

    дипломная работа [763,9 K], добавлен 23.01.2010

  • Основні переваги систем відеоспостереження перед іншими засобами безпеки. Обгрунтування вибору Trace Mode. Розробка загальної структури керування. Послідовність дій по реалізації. Тестування програмного забезпечення автоматичної системи управління.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 05.02.2015

  • Термін "безпроводовий телефон", схема управління, склад, окремі незалежні управляючі мікропроцесори. Основні частотні діапазони для радіозв'язку. Спрощена структурна схема стаціонарного блока. Телефонний інтерфейс, керувальні імпульси, передача сигналу.

    реферат [160,6 K], добавлен 23.11.2010

  • Розробка АРМ для управління системою тестування працездатності радіоелектронних приладів за допомогою автоматизованого стенда для тестування УТРП-700. Використання контролерів серії ADAM-4000 для побудови розподілених систем збору даних і управління.

    дипломная работа [4,3 M], добавлен 21.03.2012

  • Етапи розвитку мереж і послуг зв'язку: телефонізація країни; цифровізація телефонної мережі; інтеграція послуг на базі цифрових мереж зв'язку. Управління багатократним координатним з'єднувачем. Ємності та діапазони номерів автоматичної телефонної станції.

    курсовая работа [679,7 K], добавлен 05.02.2015

  • Розробка інформаційної прецизійної системи управління для вивчення деформаційних властивостей гірських порід неправильної форми з використанням стандартного пресового устаткування. Технічні характеристики магнітострикційних датчиків лінійних переміщень.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 11.09.2014

  • Класичний метод дослідження динаміки систем автоматичного управління. Аналіз САУ в просторі станів. Методи обчислення перехідної матриці. Стійкість багатовимірних систем. Керованість, спостережуваність. Модальне управління. Оптимізація зворотного зв’язку.

    контрольная работа [651,2 K], добавлен 24.08.2015

  • Мережі фіксованого та мобільного доступу. Перспективи WiMAX, його порівняння з подібними технологіями. Надання універсального бездротового зв'язку на великих відстанях для широкого спектру пристроїв (від робочих станцій і комп'ютерів до мобільних).

    презентация [732,8 K], добавлен 06.11.2016

  • Характеристики специфікацій стандартів бездротових мереж сімейства 802.1х, переваги та недоліки різних стандартів. Визначення обов'язкових швидкостей. Удосконналення механізму управління ключами. Системи безпеки та підвищення захисту в нових розробках.

    реферат [276,8 K], добавлен 30.01.2010

  • Складання логічної схеми алгоритмів при проектуванні системи управління агрегатом, формування мікрокоманд, що включають логічні та функціональні оператори. Розробка структурної та принципової схеми системи управління, її конструктивне оформлення.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 28.09.2011

  • Аналіз існуючих засобів автоматизації швидкості двигуна прокатного стану як об'єкту автоматичного управління. Налаштування контурів за допомогою пакету прикладних програм VisSim 3.0 та Program CC 5.0. Дослідження стійкості моделі системи управління.

    дипломная работа [3,2 M], добавлен 16.01.2012

  • Структура колл-центру, канали витоку. Надійність, безпека, захист інформації від несанкціонованого доступу. Програмне забезпечення системи. Методи протидії зовнішнім і внутрішнім загрозам. Комплексна система інформаційної безпеки центрів обробки викликів.

    курсовая работа [668,8 K], добавлен 25.01.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.