Соціальні медіа як інструмент моніторингу й аналізу громадської думки: методи та підходи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціальні медіа як інструмент моніторингу й аналізу громадської думки: методи та підходи

Маранчак Микола Миколайович кандидат наук із соціальних комунікацій, старший викладач, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ

Анотація

соціальна мережа моніторинг громадської думки

Соціальні медіа-платформи перетворилися на надзвичайно важливі ресурси для моніторингу й аналізу громадської думки завдяки їх значному поширенню та величезній кількості користувацького контенту, який вони містять. У статті розглянуто значення соціальних мереж як інструменту для розуміння громадської думки й акцентовано на методах і підходах, що застосовуються в цій сфері.

Мета статті - проаналізувати різні методології, що використовуються для моніторингу й аналізу громадської думки на платформах соціальних мереж. Зокрема, розглядається ефективність аналізу суспільних думок, тематичного моделювання, мережевого аналізу й алгоритмів машинного навчання в отриманні змістовних відомостей з великої кількості даних, доступних на цих ресурсах.

Отримані результати свідчать, що аналіз настроїв дає змогу аналітикам оцінити переважний характер поглядів громадян або їхнє ставлення до певних тем, брендів чи подій, надаючи цінну інформацію про динаміку громадської думки. Методи моделювання тем, такі як латентний розподіл Діріхле (LDA), полегшують виявлення періодично повторюваних тем і дискусій, допомагаючи зрозуміти основні сфери, що цікавлять користувачів. Мережевий аналіз допомагає визначити взаємозв'язки та взаємодію між користувачами, виявляючи осіб або спільноти, які мають вплив на публічний простір.

Висновки, зроблені на основі цього дослідження, свідчать про важливість соціальних мереж як потужного джерела даних для моніторингу й аналізу громадської думки. Використовуючи сучасні аналітичні методи, дослідники можуть отримати корисну інформацію про суспільні тенденції, уподобання та настрої. Проте дуже важливо усвідомлювати обмеження та проблемні аспекти, притаманні аналізу даних із соціальних мереж, зокрема питання якості даних, упередженості й етичності.

Отже, ця робота висвітлює необхідність застосування багато- гранного підходу до використання потенціалу соціальних медіа для розуміння громадської думки. Поєднуючи різні методи та техніки, науковці можуть отримати комплексну інформацію, яка сприятиме прийняттю обґрунтованих рішень у різних сферах - від маркетингу й економіки до державної політики і кризового менеджменту.

Ключові слова: соціальні медіа; громадська думка; цифровізація; методологічні основи; соціальне прослуховування; машинне навчання.

Abstract

Maranchak Mykola Mykolayovych Candidate of Sciences in Social Communications, Senior Lecturer, Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv

SOCIAL MEDIA AS A TOOL FOR MONITORING AND ANALYZING PUBLIC OPINION: METHODS AND APPROACHES

Social media platforms have evolved into extremely important resources for monitoring and analyzing public opinion due to their widespread adoption and vast amount of user-generated content they host. This article examines the significance of social networks as a tool for understanding public sentiments, with a focus on the methods and approaches employed in this domain.

The purpose of the article is to analyze various methodologies utilized for monitoring and analyzing public opinion on social media platforms. Specifically, it explores the effectiveness of sentiment analysis, topic modeling, network analysis, and machine learning algorithms in extracting meaningful insights from large volumes of data available on these platforms.

The findings indicate that sentiment analysis enables analysts to assess the prevailing nature of public opinions or attitudes towards specific topics, brands, or events, providing valuable insights into the dynamics of public opinion. Topic modeling methods such as Latent Dirichlet Allocation (LDA) facilitate the identification of recurrent topics and discussions, helping to understand the primary areas of interest for users. Network analysis aids in identifying relationships and interactions among users, uncovering influential individuals or communities that impact the public sphere.

The conclusions drawn from this research emphasize the importance of social networks as a powerful source of data for monitoring and analyzing public opinion. By employing modern analytical methods, researchers can gain useful insights into societal trends, preferences, and sentiments.

However, it is crucial to acknowledge the limitations and problematic aspects inherent in analyzing data from social networks, including issues of data quality, bias, and ethical considerations.

Therefore, this work highlights the necessity of employing a multifaceted approach to harnessing the potential of social media for understanding public opinion. By combining various methods and techniques, researchers can obtain comprehensive information that facilitates informed decision-making across various fields, from marketing and economics to state policy and crisis management.

Keywords: social media; public opinion; digitization; methodological foundations; social listening; machine learning.

Постановка проблеми

Стрімкий розвиток соціальних мереж трансформував спосіб взаємодії, спілкування та висловлення думок людей. У час, коли інформація розповсюджується з надзвичайною швидкістю, а спілкування в інтернеті може мати значний вплив на колективне сприйняття, вивчення громадської думки через соціальні мережі набуває важливого значення. Ці платформи пропонують величезний масив даних у режимі реального часу, що дає змогу дослідникам, бізнесу та політичним діячам спостерігати за тенденціями, аналізувати діалоги та розуміти, що турбує суспільство [1].

Водночас, незважаючи на потенціал соціальних мереж як інструменту для моніторингу та аналізу громадської думки, методологічні проблеми залишаються. Актуальність і достовірність зібраних даних, репрезентативність вибірок та упередженість, притаманна аналізу онлайн-даних, - все це питання, які потребують додаткової перевірки. Окрім цього, етичне та відповідальне використання особистої інформації, якою діляться на цих платформах, викликає значні занепокоєння щодо конфіденційності та захисту даних [2].

З огляду на ці аспекти, у дослідженні розглядаються методи та підходи до використання соціальних мереж як інструменту моніторингу й аналізу громадської думки. Вивчаючи різні методи збору та аналізу даних, а також стратегії подолання методологічних бар'єрів, можна зрозуміти, як ефективно й етично використовувати соціальні мережі для прийняття рішень у різних сферах - від політики до бренд-менеджменту - з погляду етики.

Отже, вивчення соціальних мереж - сфера досліджень, що швидко розширюється і пропонує багато нових можливостей та складних викликів. Уважно вивчаючи методи та підходи, що використовуються в цій галузі, можна покращити розуміння комплексного впливу громадської думки в цифрову епоху, а також сприяти розвитку практик і політик, які формують наше суспільство.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Соціальні медіа- платформи зробили справжню революцію у способах спілкування, обміну інформацією та висловлення думок. Завдяки мільярдам користувачів по всьому світу такі платформи, як Twitter, Facebook та Instagram, стали джерелом інформації для розуміння суспільних настроїв, поглядів і поведінки людей. Як наслідок, дослідники й аналітики все частіше використовують соціальні мережі як інструмент для моніторингу та аналізу громадської думки [3].

Головним методом збору даних із соціальних медіа-платформ є інтерфейси прикладного програмування (API). Вони дають дослідникам змогу отримати доступ до великої кількості загальнодоступних даних, зокрема до текстів, зображень, відео та взаємодії користувачів. Шляхом запиту за ключовими словами, хештегами або акаунтами користувачів дослідники можуть збирати релевантний контент для аналізу [4].

Ще один метод передбачає веб-скрейпінг, коли за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення вилучаються дані безпосередньо з веб-сайтів соціальних мереж. Цей підхід забезпечує більшу зручність у зборі даних, але він також може створювати етичні та правові проблеми, зокрема щодо конфіденційності користувачів і умов надання послуг на платформі [5].

Отримавши дані, науковці часто використовують методи обробки природної мови (Natural Language Processing, NLP) для аналізу текстового контенту. За допомогою алгоритмів NLP можна аналізувати й розуміти значення постів, коментарів і повідомлень у соціальних мережах, що дає змогу вивчати настрої, моделювати теми та класифікувати думки [6].

Зокрема, аналіз настроїв класифікує текст як позитивний, негативний або нейтральний на основі висловлених емоцій чи поглядів. Завдяки цьому аналітики можуть оцінити настрої громадськості щодо певних тем, подій чи осіб. Крім того, методи моделювання тем, такі як латентний розподіл Діріхле (LDA) або невід'ємна матрична факторизація (NMF), виявляють поширені теми та дискусії в масиві даних, даючи уявлення про суспільні інтереси та занепокоєння.

Соціальні мережі за своєю сутністю є соціальними платформами, що сприяють спілкуванню та налагодженню зв'язків між користувачами. Методи мережевого аналізу досліджують структуру та динаміку таких соціальних мереж, виявляючи закономірності впливу, інформаційних потоків і утворення спільнот.

Теорія графів та алгоритми мережевого аналізу допомагають визначити ключових інфлюенсерів, лідерів думок і спільноти в соціальних мережах. Вивчаючи показники мережевої активності, такі як зв'язність і центральність власного вектора, аналітики можуть визначити впливових користувачів, які формують громадську думку і стимулюють дискусії на певні теми.

Алгоритми машинного навчання відіграють ключову роль у прогнозуванні та визначенні тенденцій громадської думки на основі даних соціальних мереж. Методи керованого навчання, такі як класифікація та регресія, можуть спрогнозувати результати або настрої на підставі попередніх даних [7].

Зокрема, дослідники розробляють моделі для прогнозування результатів виборів, руху фондових ринків і тенденцій у сфері охорони здоров'я, аналізуючи обговорення в соціальних мережах. Ці прогностичні моделі вивчають дані, отримані з соціальних мереж, такі як настрої, обсяг активності та демографічні дані користувачів, для того, щоб робити обґрунтовані прогнози [8].

Незважаючи на свій потенціал, використання соціальних мереж як інструменту для моніторингу й аналізу громадської думки пов'язане з деякими проблемами та етичними аспектами. Дані соціальних мереж можуть не бути репрезентативними для всього населення, оскільки окремі демографічні групи більш активні на цих платформах, ніж інші, що призводить до упередженості в аналізі.

Повага до конфіденційності користувачів і дотримання умов використання платформ мають важливе значення. Науковці мають анонімно збирати й узагальнювати дані, щоб захистити особистість користувача та забезпечити дотримання правил конфіденційності.

Контент соціальних мереж схильний до дезінформації, пропаганди та упередженості, що може спотворити аналіз і надати неточні висновки. Дослідники мають розробити надійні методи для фільтрації ненадійної інформації та оцінки достовірності джерел.

Мета статті - проаналізувати різні методології, що використовуються для моніторингу та аналізу громадської думки на платформах соціальних мереж.

Виклад основного матеріалу

Основою соціальних медіа є фундаментальна людська потреба у спілкуванні та відчутті приналеж- ності до певної спільноти. Платформи надають користувачам можливість спілкуватися з друзями, родиною, колегами й однодумцями, незважаючи на географічні бар'єри. Завдяки таким функціям, як профілі, оновлення статусів та обмін повідомленнями, користувачі можуть підтримувати взаємини, обмінюватися досвідом і залишатися в курсі подій в реальному часі. По суті, соціальні медіа слугують віртуальним доповненням до соціальної мережі, забезпечуючи постійне спілкування та взаємодію незалежно від фізичної близькості.

Окрім особистісних зв'язків, соціальні мережі також стали потужним інструментом для самовираження та формування ідентич- ності. Користувачі можуть створювати і налаштовувати свої онлайн- профілі, наповнюючи їх контентом та обмінюючись власними вподобаннями. За допомогою фотографій, відео, письмових дописів чи посилань люди можуть демонструвати свої інтереси, переконання та досвід глобальній аудиторії. Цей важливий аспект соціальних мереж сприяв появі впливових осіб, блогерів і авторів контенту, які використовують свою присутність в інтернеті для різних цілей, зокрема для брендингу, активізму та підприємницької діяльності [9].

Соціальні медіа докорінно змінили спосіб розповсюдження та споживання інформації. Традиційні "воротарі" новин та розваг були зруйновані демократичним впливом соціальних медіа-платформ. Кожен, хто має доступ до інтернету, може публікувати контент і охоплювати мільйони людей без допомоги посередників. Хоча ця інформаційна демократизація розширила можливості маргіналізованих груп і сприяла виникненню масових рухів, вона також породила занепокоєння щодо дезінформації, "луна-камер" та алгоритмічної упередженості.

Концепція вірусності є ще однією відмінною рисою культури соціальних мереж, де контент може поширюватися швидко і непрогнозовано. Меми, вірусні проблеми та трендові теми часто привертають загальну увагу користувачів, стимулюючи залучення і формуючи онлайн-дискурс. Завдяки своїй вірусній природі соціальні медіа можуть посилювати як позитивний, так і негативний контент - від зворушливих історій людської людяності до шкідливих чуток і дезінформації. Отже, розуміння механізмів вірусності має важливе значення для відповідального використання цифрового середовища.

Платформи соціальних мереж використовують складні алгоритми й аналітику даних для персоналізації користувацького досвіду та максимального залучення користувачів. Такі алгоритми аналізують поведінку, уподобання та взаємодію користувачів, щоб надавати їм персоналізовані рекомендації щодо контенту, рекламу та сповіщення. Хоча персоналізація може підвищити рівень задоволеності користувачів і їхнє утримання, вона також викликає занепокоєння щодо збереження конфіденційності, можливості стеження та маніпулювання поведінкою користувачів. Наприклад, скандал з Cambridge Analytica показав, як дані соціальних мереж можуть бути використані в політичних і комерційних цілях, підкресливши етичні наслідки алгоритмічних маніпуляцій [10].

Останніми роками дискусії про вплив соціальних мереж на психічне здоров'я та благополуччя набули значного поширення. Дослідження пов'язують надмірне використання соціальних мереж з почуттям самотності, тривоги й депресії, а також з негативним сприйняттям свого образу та низькою самооцінкою, особливо серед підлітків і молодих людей. Керований характер стрічок соціальних мереж у поєднанні з тиском, спрямованим на те, щоб презентувати ідеалізовану версію себе, може сприяти виникненню почуття неадекватності та соціального порівняння. Крім того, залежність від соціальних мереж, що характеризується безкінечною кількістю скролінгу та сповіщень, може посилити ці негативні ефекти.

Зважаючи на ці застереження, дедалі частіше звучать заклики до більшої прозорості, підзвітності та розширення прав і можливостей користувачів. Регуляторні органи, політики та правозахисні групи наполягають на суворішому регулюванні конфіденційності даних, модерації контенту й алгоритмічної прозорості. Тим часом соціальні медіа-компанії впроваджують нові функції та політики для сприяння цифровій безпеці, такі як інструменти управління часом, попередження щодо контенту та заходи проти булінгу. Однак досягнення балансу між інноваціями та відповідальним управлінням залишається складним і тривалим завданням [11].

Громадська думка в соціальних мережах - це складна і щораз більша сторона сучасного суспільства. Цифрові платформи змінили спосіб, у який люди взаємодіють, спілкуються та висловлюють свої погляди на безліч тем - від політичних подій до культурних тенденцій і важливих соціальних питань. У цьому новому середовищі дискусій та обміну інформацією громадська думка формується, зазнає впливу, а іноді навіть маніпулюється різними учасниками та групами впливу.

Соціальні медіа пропонують унікальну платформу для вільного вираження поглядів і громадянської участі. Завдяки цьому мільйони людей по всьому світу можуть ділитися своїми думками, досвідом і проблемами в режимі реального часу, створюючи величезну систему ідей і поглядів. Таке різноманіття може збагатити публічні дебати, надаючи різні точки зору та даючи змогу маргіналізованим або недостатньо представленим групам населення бути почутими.

Втім, ця можливість свободи вираження поглядів не позбавлена проблем. Соціальні мережі часто є місцем, де поширюється дезінформація, неправдива інформація та мова насильства. Алгоритми рекомендацій іноді надають перевагу сенсаційному або поляризацій- ному контенту, що може посилити соціальні та політичні розбіжності. Крім того, фільтруючі ефекти та самосегментація користувачів можуть створювати "камери відлуння", в яких люди бачать лише ті думки, які зміцнюють їхні власні переконання, сприяючи подальшій поляризації та нетолерантності.

Соціальні мережі перетворилися на майданчик для впливу й маніпуляцій. Зловмисники, чи то національні уряди, чи екстремістські групи, чи корпорації, прагнуть сформувати громадську думку на свою користь, поширюючи дезінформацію, маніпулюючи алгоритмами або організовуючи скоординовані дезінформаційні кампанії. Фейкові новини та теорії змови можуть швидко поширюватися вірусним шляхом, руйнуючи довіру до інституцій і вводячи громадськість в оману.

Відповідаючи на ці виклики, важливо забезпечити розвиток громадянської освіти та критичних навичок роботи з медіа. Люди повинні вміти критично оцінювати інформацію, яку вони знаходять в інтернеті, розпізнавати упередженість і прихований зміст, а також шукати надійні та перевірені джерела. Платформи соціальних мереж також відіграють важливу роль у підвищенні прозорості, боротьбі з дезінформацією та просуванні здорового й інклюзивного онлайн- середовища [12].

Зрештою, важливо, щоб політики та регулятори вжили заходів для забезпечення того, щоб соціальні медіа залишалися простором для вільного висловлювання думок, водночас захищаючи користувачів від зловживань і маніпуляцій. Це можуть бути ініціативи, спрямовані на посилення прозорості та підзвітності платформ, сприяння різноманітності засобів масової інформації та різних позицій, а також розробка політики, що забезпечує повагу до прав людини та свободи вираження поглядів в інтернеті.

Соціальні медіа в сучасну цифрову епоху перетворилися на потужний інструмент для моніторингу й аналізу громадської думки. Більшість користувачів по всьому світу є учасниками різноманітних соціальних платформ, які стали віртуальними майданчиками, де люди висловлюють свої думки, погляди та настрої з різних питань - від політики та актуальних подій до розваг і споживчих товарів.

Одним з основних методів моніторингу громадської думки в соціальних мережах є аналіз настроїв. Він передбачає використання методів обробки природної мови (NLP) для визначення настроїв, відображених у дописах, коментарях й іншому користувацькому контенті. Завдяки аналізу мови, використаної в цих публікаціях, алгоритми аналізу настроїв можуть розподіляти думки на позитивні, негативні або нейтральні, надаючи важливу інформацію про настрої громадськості з різних питань.

Ще одним підходом до моніторингу громадської думки в соціальних мережах є соціальне прослуховування. Цей метод передбачає моніторинг соціальних медіа-платформ на предмет наявності згадування певних ключових слів, фраз, що стосуються конкретної теми, яка цікавить аналітиків. Відстежуючи ці згадування, аналітики отримують уявлення про обговорення певної теми та можуть виявити нові тенденції або закономірності в громадській думці.

Окрім аналізу настроїв та соціального прослуховування, ще одним важливим методом аналізу громадської думки є мережевий аналіз. Він передбачає вивчення зв'язків і взаємодії між користувачами на платформах для виявлення впливових осіб, спільнот або груп, які формують суспільний дискурс. Складаючи карту і аналізуючи потоки інформації, аналітики можуть отримати дані про поширення ідей і думок в соціальних мережах.

Технології машинного навчання відіграють важливу роль у вивченні громадської думки, автоматизуючи процес збору, упорядкування та аналізу величезних обсягів інформації з соціальних мереж. Ці алгоритми можуть виявляти закономірності, тенденції та кореляції в даних соціальних мереж, які зазвичай не помітні для людини-аналітика, уможливлюючи проводити більш точний і ґрунтовний аналіз громадської думки [12].

Ще один підхід передбачає тематичне моделювання - метод, який використовується для виявлення основних тем або тем, присутніх у масиві текстових даних. Застосовуючи такі алгоритми, як латентний розподіл Діріхле (LDA) або невід'ємна матрична факторизація (NMF), науковці можуть виявити кластери слів, які часто зустрічаються, виявляючи домінуючі теми для обговорення в межах певного набору даних. Тематичне моделювання дає змогу краще зрозуміти громадську думку, розкриваючи різноманітний спектр питань, проблем та інтересів, що висловлюють користувачі соціальних мереж.

Контент-аналіз - поширений підхід до вивчення громадської думки в соціальних мережах, який передбачає систематичне вивчення текстового, візуального або мультимедійного контенту, розміщеного на платформах соціальних мереж. Дослідники можуть вручну кодувати або класифікувати контент на основі заздалегідь визначених критеріїв, таких як наявність певних ключових слів, тем або риторичних прийомів. Контент-аналіз дає змогу досліджувати різні дискурсивні стратегії, які використовують різні суб'єкти, виявляти закономірності фреймінгу або побудови наративу, а також оцінювати поширеність дезінформації чи пропаганди в онлайн-дискурсі [13].

Етнографічні підходи пропонують якісний вимір аналізу громадської думки в соціальних мережах, зосереджуючись на життєвому досвіді, культурних практиках і соціальній динаміці онлайн- спільнот. Етнографи можуть повністю проникати в цифровий простір, спостерігаючи за взаємодією, беручи участь у дискусіях та опитуючи користувачів, щоб отримати ґрунтовне розуміння сенсів, норм і цінностей, які формують публічний дискурс. Етнографічні дослідження можуть виявити приховані або неявні аспекти громадської думки, висвітлити контекстуальні чинники, що впливають на поведінку в інтернеті, і надати багате, контекстуально обумовлене розуміння складної взаємодії між людьми, технологіями та суспільством.

Комбінування декількох підходів до аналізу громадської думки в соціальних мережах може дати більш повні та достовірні результати, ніж будь-який один метод окремо. Змішані підходи, що поєднують кількісні та якісні методи, дають змогу аналітикам здійснювати тріангуляцію висновків, перевіряти результати та виявляти деталі, які можуть залишитись непоміченими у разі використання будь-якого методу окремо. Застосовуючи міждисциплінарний підхід і різноманітні методологічні інструменти, дослідники можуть зрозуміти складність громадської думки і сприяти кращому розумінню сучасної соціально- політичної взаємодії в цифрову епоху.

Окрім переваг, варто також враховувати проблеми та обмеження, які можуть виникати при використанні соціальних мереж як інструменту для моніторингу й аналізу громадської думки. Наприклад, мережеві дані можуть бути занадто перевантаженими та неструктурованими, що ускладнює отримання змістовних висновків без застосування складних методів обробки даних. Також упередження, які властиві платформам соціальних мереж, такі як алгоритмічні відхилення й ефект луна-камери, впливають на репрезентацію громадської думки в інтернеті [14].

Крім того, через постійну мінливість соціальних мереж необхідно постійно адаптувати та вдосконалювати методи моніторингу й аналізу. З появою нових платформ і розвитком наявних аналітики мають стежити за змінами в поведінці користувачів, в алгоритмах роботи платформ і правилах конфіденційності даних, щоб забезпечити точність і релевантність своїх аналітичних досліджень.

Водночас етичні аспекти відіграють важливу роль у використанні даних соціальних мереж для моніторингу й аналізу громадської думки.

Такі моменти, як порушення приватності, згода та захист даних, потребують особливої уваги, адже це гарантує дотримання прав та інтересів користувачів соціальних мереж. Належне використання даних також потребує забезпечення прозорості процесів їх збору, обробки й аналізу, а також чіткого інформування про отримані результати та їхні наслідки.

Незважаючи на ці проблеми, використання соціальних мереж як інструменту моніторингу й аналізу громадської думки має значні переваги. Завдяки отриманню інформації про суспільні настрої та поведінку в режимі реального часу, політики, підприємства й організації можуть приймати більш обґрунтовані рішення, розробляти цільові комунікаційні стратегії та ефективно реагувати на нові тенденції та проблеми.

Висновки

Підбиваючи підсумок, можна сказати, що концепція соціальних медіа охоплює широкий і мінливий простір технологій, культури та суспільства. Від свого зародження як засобу онлайн- комунікації до нинішнього статусу провідної сили у світовій культурі, соціальні медіа змінили спосіб, у який ми встановлюємо зв'язки, спілкуємося та ставимося одне до одного. Пропонуючи небачені можливості для самовираження, створення спільнот і обміну інформацією, соціальні медіа також провокують значні загрози, пов'язані з приватністю, дезінформацією та психічним здоров'ям. Попри труднощі цифрової епохи, важливо критично аналізувати соціальні, культурні й етичні наслідки використання соціальних мереж і працювати над створенням більш інклюзивного, справедливого та безпечного онлайн-середовища.

Отже, соціальні медіа змінили спосіб моніторингу й аналізу громадської думки, забезпечивши можливість одержувати інформацію в режимі реального часу та аналізувати різноманітні питання у великому масштабі. Використовуючи такі методи, як аналіз настроїв, соціальне прослуховування, мережевий аналіз і машинне навчання, аналітики отримують важливу інформацію про суспільні настрої та поведінку на платформах соціальних мереж. Проте важливо розуміти виклики та обмеження, пов'язані з використанням даних соціальних мереж з цією метою, і підходити до аналізу з особливою увагою та критично ставитися до його результатів.

Література

1.Рудик М. Вплив соціальних медіа на формування громадської думки. Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика. 2020. № 48. С. 198-206. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2020.48.10560

2.Сибиряков С. О. Соціальні медіа як середовище архетипного впливу на масову свідомість. Публічне управління: теорія та практика. 2013. № 1. С. 202-210.

3.Петропавловська С. Є., Лисак Н. Ю., Малаховська Г. В. Соціальні медіа як інструмент управління лояльністю споживачів. Проблеми системного підходу в економіці. 2018. № 1. С. 166-173.

4.Іваненко Л. М. Соціальні мережі як сучасний маркетинговий інструмент просування бренду. Економіка і організація управління. 2016. № 3 (23). С. 190-197.

5.Андрушкевич З. М., Галюк Я. Д. Реклама в соціальних мережах як маркетингова комунікація підприємства в сучасних умовах. Сталий розвиток економіки. 2018. № 2 (39). С. 181-186.

6.Гуменюк О. І. Комунікативна активність громадян у соціальних мережах у контексті впровадження освітніх реформ: програма дослідження. Проблеми політичної психології. 2017. № 6. С. 63-72.

7.Дзюндзюк Б. В. Механізм взаємодії органів влади з громадянами в умовах віртуалізації суспільних відносин. Інвестиції: практика та досвід. 2016. № 6. С. 123-127.

8.Борисова В. О. Мережа Інтернет та ресурси розвитку неурядових організацій в Україні. Політологічний вісник. 2014. № 74. С. 159-169.

9.Зіненко О. Д. Структурний аналіз дискурсу публічної події в українських мас-медіа. Вісник Харківського національного університету імені ВН Каразіна. Серія «Соціальні комунікації». 2018. № 14. С. 27-35.

10.Кочкіна Н. Ю., Коваленко Д. П. Особливості комунікаційних стратегій у соціальних мережах. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Економіка і менеджмент. 2017. № 25 (1). С. 125-129.

11.Звоздецька О. Протидія дезінформаційним впливам у національному просторі Республіки Польща. Історико-політичні проблеми сучасного світу. 2020.

№ 42. С. 160-172. DOI: https://doi.org/10.31861/mhpi2020.42.160-172

12.Старицький Т. М. Використання соціального медіа маркетингу як ефективного засобу просування продукції. Інноваційна економіка. 2015. № 4. С. 221-226.

13.Сідченко С. О., Ревін О. В., Залкін С. В., Хударковський К. І. Методичний підхід до оцінювання ефективності здійснення інформаційного (психологічного) впливу у соціальних мережах. Системи обробки інформації. 2023. № 1 (172). С. 70-82. DOI: https://doi.org/10.30748/soi.2023.172.09

14.Суровцев О. О. Соціальний медіамаркетинг як інноваційний напрям маркетингових комунікацій міжнародних компаній.Причорноморські економічні студії. 2016. № 8. С. 24-30.

References

1.Rudyk, M. (2020).Vplyv sotsialnykh media na formuvannia hromadskoi dumky [The influence of social media on the formation of public opinion]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia: Zhurnalistyka - Lviv University Herald. Journalism Series, 48, 198- 206. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2020.48.10560

2.Sybiriakov, S.O. (2013). Sotsialni media yak seredovyshche arkhetypnogo vplyvu na masovu svidomist [Social media as a environment of archetypal influence on mass consciousness]. Publichne upravlinnia: teoriia ta praktyka - Public Administration: Theory and Practice, 1, 202-210.

3.Petropavlovska, S.Ye., Lysak, N.Yu., & Malakhovska, H.V. (2018). Sotsialni media yak instrument upravlinnia loialnistiu spozhyvachiv [Social media as a tool for managing consumer loyalty]. Problemy systemnoho pidkhodu v ekonomitsi - Problems of a Systemic Approach in Economics, 1, 166-173.

4.Ivanenko, L.M. (2016). Sotsialni merezhi yak suchasnyi marketynhovyi instrument prosuvannia brendu [Social networks as a modern marketing tool for brand promotion]. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia - Economics and Organization of Management, 3 (23), 190-197.

5.Andrushkevych, Z.M., & Haliuk, Ya.D. (2018). Reklama v sotsialnykh merezhakh yak marketynhova komunikatsiia pidpryiemstva v suchasnykh umovakh [Advertising on social networks as marketing communication of the enterprise in modern conditions]. Stalyi rozvytok ekonomiky - Sustainable Development of Economy, 2 (39), 181-186.

6.Humenyuk, O.I. (2017). Komunikatyvna aktyvnist hromadian u sotsialnykh merezhakh u konteksti vprovadzhennia osvitnikh reform: programa doslidzhennia [Communicative activity of citizens on social networks in the context of educational reforms implementation: research program]. Problemy politychnoi psykholohii - Problems of Political Psychology, 6, 63-72.

7.Dziundziuk, B.V. (2016). Mekhanizm vzaiemodii orhaniv vlady z hromadianamy v umovakh virtualizatsii suspilnykh vidnosyn [Mechanism of interaction between government bodies and citizens in the conditions of virtualization of social relations]. Investytsii: praktyka ta dosvid - Investments: Practice and Experience, 6, 123-127.

8.Borysova, V.O. (2014). Merezha Internet ta resursy rozvytku neuriadovykh orhanizatsii v Ukraini [Internet network and resources for the development of non- governmental organizations in Ukraine]. Politolohichnyi visnyk - Political Science Bulletin, 74, 159-169.

9.Zinenko, O.D. (2018). Strukturnyi analiz dyskursu publichnoi podii v ukrainskykh mas-media [Structural analysis of discourse of a public event in Ukrainian mass media]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriia "Sotsialni komunikatsii" - Bulletin of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series "Social Communications", 14, 27-35.

10.Kochkina, N.Yu., & Kovalenko, D.P. (2017).Osoblyvosti komunikatsiinykh stratehii u sotsialnykh merezhakh [Features of communication strategies in social networks]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Ekonomika i menedzhment - Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Series: Economics and Management, 25 (1), 125-129.

11.Zvozdzetska, O. (2020). Protidiia dezinformatsiinym vplyvam u natsionalnomu prostori Respubliky Polshcha [Resistance to disinformation influences in the national space of the Republic of Poland]. Istoryko-politychni problemy suchasnoho svitu - Historical and Political Problems of the Contemporary World, 42, 160-172. DOI: https://doi.org/ 10.31861/mhpi2020.42.160-172

12.Staritskyi, T.M. (2015). Vykorystannia sotsialnoho media marketynhu yak efektyvnoho zasobu prosuvannia produktsii [The use of social media marketing as an effective means of promoting products]. Innovatsiina ekonomika - Innovative Economy, 4, 221-226.

13.Sidchenko, S.O., Revіn, O.V., Zalkin, S.V., & Khudarkovskyi, K.I. (2023). Metodychnyi pidkhid do otsiniuvannia efektyvnosti zdiisnennia informatsiinoho (psykholohichnoho) vplyvu u sotsialnykh merezhakh [Methodical approach to assessing the effectiveness of implementing informational (psychological) influence in social networks]. Systemy obrobky informatsii - Information Processing Systems, 1 (172), 70-82. DOI: https://doi.org/10.30748/soi.2023.172.09

14.Surovtsev, O.O. (2016). Sotsialnyi mediamarketing yak innovatsiinyi napriam marketynhovykh komunikatsii mizhnarodnykh kompanii [Social media marketing as an innovative direction of marketing communications of international companies]. Prychornomorski ekonomichni studii - Black Sea Economic Studies, 8, 24-30.

Размещено на Allbest.ru