Соціальні медіа: зростання мереж і нові спільноти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціальні медіа: зростання мереж і нові спільноти

М. Наумова

кандидат соціологічних наук

Починаючи з 1990-х років, метафора мережі посідає центральне місце в описах нової соціальної онтології. Вона відбиває не тільки засадничі принципи нових цифрових комунікаційних систем - горизонтальну, багатовузлову, динамічну і нестійку зв'язаність, а й фундаментальні зміни у соціальних і культурних порядках. Йдеться про конкурентні стратегії і форми організації соціальної взаємодії: децентралізацію, гнучкість, відхід від ієрархій, індивідуалізацію тощо. З розвитком глобальних мультимедійних систем і масового доступу до Інтернет, мережеві теорії, які фокусуються, за Кастель- сом [Кастельс, 2001], на головному елементі морфології сучасного суспільства, починають продукувати власні моделі соціальної реальності в категоріях вузлів та потоків, народження, затвердіння і вмирання мереж та перманентного випробування їх сил, - змаганнях за залучення актантів [Латур, 2006].

Можливо, мережевим підходам можна дорікати за концептуальну розпливчастість і слабку евристику, коли йдеться про їх претензії на загальносоціологічні концептуалізації. Але вони релевантні для дослідження феноменів безпосередньо породжених комунікаційною революцією з їх стохастичістю, нестабільністю та нелінійною структурною динамікою. Наприклад, таких, як соціальні медіа.

Якщо визначати віртуальні соціальні комунікації як технологічний феномен, то йдеться про Інтернет-платформи на базі програмно-апаратних засобів Web 2.0, які дають змогу учасникам спілкування генерувати власний текстовий чи аудіовізуальний контент та обмінюватись ним. Їх соціальний аспект полягає у формуванні online спільнот на ґрунті ідентичних цінностей та інтересів. Фактично будь-які медіаплатформи - форуми, блоги, фото / відеохостинги, подкасти, вікі, сайти відгуків тощо - можна розглядати як версії соціальних мереж з різними системними можливостями та нормативністю: правилами побудови профілів та визначення користувачів, з якими можна взаємодіяти, вимог до формату контенту, власним етикетом.

Сьогодні кількість користувачів соціальних мереж у світі складає 2,46 млрд і становить 71% від усіх інтернет-юзерів [Number of social media...]. За п'ять років вона збільшилась в 1,8 раза, а з поширенням мобільних гаджетів - смартфонів, планшетних комп'ютерів - тільки зростатиме. Україна цілком відповідає загальносвітовим трендам: четверо з п'яти інтернет-користувачів (83,1%) мають акаунти в соціальних медіа. Серед дорослого населення країни (18+) ця частка становить 57,5%. Аудиторія соцмереж - це переважно молоді люди віком до 39 років (60,8%), з вищою або неповною вищою освітою (47%), середнім і вищим за середній рівнем добробуту (59,6%), які мешкають у містах (66,6%).

Факт використання сервісів соціальних медіа найбільшою мірою визначається віком (Т-Кендалла = 0,46, p<0,01) і дещо менше залежить від освіти та статків (у обох випадках Т=-0,23, p<0,01). Соціально- професійний статус і тип населеного пункту, в якому мешкає респондент, також впливають на наявність акаунтів у соціальних мережах (відповідно Т= 0,22, p<0,01 та Т = 0,16, p<0,01) (рис. 1). Ці ж самі ознаки і майже тією ж мірою визначають доступ українців до мережі, засвідчуючи існуючу дигітальну нерівність [Бойко, 2016]. Серед найбільш уразливих категорій залишаються літні люди, особи з низьким освітнім і матеріальним статусом, сільське населення. Так, лише 17,6% українців старших за 59 років використовують соціальні медіа, тоді як серед молоді 18-29 років ця частка в п'ять разів більша (88,4%). Суттєвим є розрив між резидентами з повною середньою та вищою освітою - відповідно 39% і 72%. Серед осіб з низьким рівнем добробуту частка лояльних до соцмереж становить менше половини (46%), а в групі відносно забезпечених українців вона вища в півтора раза (75%). Хоча за останні роки темпи «інтернетизації» села не уповільнилися (за даними моніторингу Інституту соціології, кількість користувачів Інтернет у селах збільшилася з 26,9% у 2013 р. до 59,9% у 2017 р.), доступ до мережі та ії найбільш популярних сервісів тут залишається суттєво гіршим, ніж у містах. Цілком очікуваними є відмінності і між групами за родом діяльності та типом зайнятості.

Для найбільш компетентного у сфері інформаційних технологій студентства використання соціальних медіа стало насущною повсякденною практикою - 99% цієї групи є аудиторією таких платформ. А от серед пенсіонерів цифрова грамотність залишається найнижчою: 23,9% є користувачами Інтернету і лише 16,1% констатували, що проводять час online у соціальних мережах. Зазвичай їм бракує мотивації та навичок для більш інтенсивного залучення до простору нових медіа.

Соціальні медіа - останні і найкрупніші еволюційні форми Інтернету [Ловинк, 2019] - стали не просто засобом комунікації з глобальними амбіціями, а планетарною інфраструктурою, з таким рівнем проникнення і динамікою, що її соціальні і культурні імплікації все важче адекватно осмислити.

Рисунок 1. Соціально-демографічний профіль користувачів та некористувачів соціальних мереж (За даними моніторингу ІС НАН України, 2017, %)

За даними моніторингу Інституту соціології, частка користувачів соціальних мереж серед дорослих українців (18+) збільшилася за два роки на 27% - з 57,5% у 2017 році до 72,9% у 2019 році. Фактично користування Інтернет стає синонімом залученості й до сервісів соціальних медіа. 92,7% серед тих, хто має доступ до мережі, має акаунт хоча б на одній соціальній платформі. Очевидно, що кількість активних юзерів соціальних мереж є суттєво нижчою. Так, за даними We Are Social та Hootsuite [Active social media...], частка активно залучених користувачів (користуються хоча б один раз на місяць) становить 39% усього населення України. Хоча це один з найнижчих показників серед європейських країн Україна за цим критерієм обходить лише Молдову (30%), має однаковий рівень активної пенетрацї соціальних медіа з Білоруссю та Косово (по 40% відповідно) і суттєво поступається лідерам, наприклад, Данії, Швеції (72%). Рівень у Німеччині становить 46%, у Польщі - 47%., динаміка кількості Інтернет-юзерів і користувачів соціальних медіа цілком відповідає загальносвітовим трендам [Наумова, 2017]. Йдеться про збільшення Інтернет-пенетрації, зростання аудиторії соціальних мереж, а також про залучення до цифрової культури ширшого кола маргінальних прошарків, тобто про пом'якшення цифрової нерівності (рис. 2).

Рисунок 2. Динаміка інтернет-аудиторії і користувачів соціальних медіа (За даними моніторингу ІС НАН України, 2017,2019, %)

Останній тренд посилює поширення доступних мобільних пристроїв - стільникових телефонів, смартфонів, планшетів, які завдяки спрощенню інтерфейсів і зменшенню самих гаджетів забезпечують простий і дешевий доступ до мережі і соціальних платформ у будь-якій локації [Гринфидд, 2018]. Зростання кількості користувачів, доступ яких до інтернету опосередковують поряд з традиційними комп'ютерами і мобільні пристрої, спостерігається серед усіх соціальних категорій, але найбільш вражаючою є «мобілізація» старших вікових груп. У 2017 році доступ до інтернету через мобільний пристрій мали лише 17,4% українців віком старше за 50 років, а у 2019 році ця частка зросла втричі (48,1%) і становить майже половину цієї вікової групи. Цілком передбачуваним є те, що найбільша частка юзерів мобільних гаджетів серед молоді 18-29 років. Наразі вона становить майже три чверті (72,8%), а два роки тому, у 2017 році, - 58,4%. Серед студентів ця частка становить 93,6%.

За останні два роки спостерігається збільшення кількості користувачів мобільних пристроїв і серед мешканців села з 44,8% у 2017 році до 60,1%. Зросла частка користувачів смартфонів і планшетів серед категорії населення з доходом нижче за середній (з 38,6% у 2017 р. до 55,2% у 2019 р.). Загалом це втішний тренд, адже доступ до Інтернету та соціальних медіа з більш високою юзабіліті - це потужний інструмент соціальної інклюзії та подолання цифрової дискримінації маргінальних та вразливих прошарків.

Треба сказати, що поряд зі збільшенням частки Інтернет-юзерів, які користуються мережею за допомогою мобільних пристроїв, кількість, тих, хто залучає стаціонарні комп'ютери неухильно зменшується. За даними моніторингу Інституту соціології, частка тих, хто користується для входу в інтернет лише стаціонарними комп'ютерами, становила у 2017 році 58,7%, а у2019-му - на 20% менше (38,3%).

Динаміка аудиторій популярних платформ

Середня кількість сервісів соціальних медіа, якими користуються українці, також зросла і становить сьогодні 2.4, а два роки тому дорівнювала 2.0 акаунтам. Якщо у 2017 році більше третини користувачів мали акаунт лише на одній платформі (37,3%), то тепер ця частка дорівнює лише 22,5%. Проте кількість аудиторії соцмереж, яка використовує три і більше сервісів, зросла з 29,1% до 44,7%.

Серед найпопулярніших в Україні соціальних платформ - Facebook та YouTube (58% та 48,7% користувачів відповідно щодо дорослого населення 18+; та 79,5% 66,9% - серед користувачів соціальних медіа) (рис. 3). Третьою за популярністю платформою є Instagram (30,1% серед дорослих українців та 41,3% серед юзерів соціальних сервісів). Усі ці мережі демонструють зростання кількості юзерів, на відміну від російських сервісів Вконтакті і Однокласники. Ще в травні 2017 року, за даними дослідницької компанії Gemius Україна [Соціальні мережі...], Вконтакті очолювала рейтинг найпопулярніших соціальних медіа серед українців. Моніторингове дослідження Інституту соціології, яке проводилося в липні 2017 року, через півтора місяця після видання Указу Президента України № 133/2017, який забороняв інтернет-провайдерам надавати послуги з доступу до російських соцмереж, інтернет-порталу «Яндекс» і поштового сервісу Mail.ru, зафіксувало значне зниження активних користувачів сайтів. Блокування російських соцплатформ суттєво не вплинуло на структуру аудиторії, але сприяло зростанню кількості Facebook акаунтів, що вивело сервіс на першу сходинку. Істотно зросла й аудиторія Twitter та Instagram. Загальна тенденція зменшення українських користувачів Вконтакті та Однокласників, яка спостерігається з 2014 року у зв'язку з поширенням у суспільстві антиросійських настроїв зберігається й досі. За два роки їх популярність зменшилась майже вдвічі. Частка користувачів Вконтакті знизилась з 25,8% до 13,9%, Однокласників - з 21,7% до 13,2% серед всього населення. Серед користувачів соціальних медіа ці частки становлять відповідно 19% і 18%).

Соціальні медіа можна класифікувати за різними критеріями: 1) типом комунікації: постійна / довготривала чи ситуативний постинг; 2) загальним форматом - спеціалізовані чи персональні; 3) метою спілкування, переважаючою тематикою повідомлень - загальні / новинні, сайти відгуків та оглядів, знайомств, е-комерції, блогів, мережі для колективних обговорень, соціальні мережі за інтересами та ін.; 4) форматом контенту - текстовий, аудіальний, аудіовізуальний; 5) репертуаром можливостей для генерування власного контенту тощо. Але всі ці типології є умовними. І це пов'язано не стільки з різноманіттям функціоналу та форматів сервісів, скільки зі стрімким розвитком апаратних і програмних елементів платформ, який не залишає шансів на збалансовану рефлексію.

Рисунок 3. Динаміка охоплення української аудиторії популярними соціальними мережами

(За даними моніторингу ІС НАН України, 2017, 2019, %)

Для пересічних користувачів найбільш привабливими є сервіси для спілкування з друзями широким репертуаром додаткових можливостей. Найбільш успішною версією такого продукту є Facebook, який, станом на вересень 2020 року, є світовим лідером за кількістю активних облікових записів [Most famous social...]. Сьогодні він має 2,7 млрд. активних користувачів щомісяця. До соціальних медіа такого формату відносять Вконтакті і Однокласники, що зумовлює їх популярність у тому числі і серед українців.

Як відрізняються аудиторії найбільш популярних у країні соціальних мереж і якою мірою це зумовлено специфікою сервісів, що надаються?

Facebook сьогодні - це платформа з найбільш широким внутрішнім функціоналом. Легкість створення контенту та підтримка найрізноманітніших форматів (боти, десятки відеоформатів, зокрема 360, gif тощо) стимулює активність юзерів. Сервіс має окрему опцію для спілкування в реальному часі - додаток для чатів Messenger. Зручність створення та модерування груп і пабліків є ще однією конкурентною перевагою Facebook. Крім обміну персональними повідомленнями, мережа налаштована на створення та підтримання ділових контактів, має гнучкі налаштування рекламних компаній. А відносно новий функціонал дає змогу шукати групи для продажу товарів у регіоні проживання користувача. Природно, що такі можливості приваблюють соціально активні, креативні, високо компетентні верстви, які орієнтовані на консолідацію всіх своїх online активностей - як приватних, так і професійних - у межах однієї платформи. Майже дві третини (65,1%) Facebook акаунтів належать особам віком від 18 до 39 років, більшість з яких є службовцями (38,9%) з вищою або неповною вищою освітою (50,3%) та середнім (45,9%) і вищим за середній (19,3%) добробут і мешкають у містах (69%). На відміну від інших соцмереж більш значна частка користувачів Facebook мешкає в західних (23,5%) та центральних областях (40%) (табл. 1).

Вконтакті, яка з'явилася у 2006 році як мережа для спілкування студентів та випускників російських вишів, і сьогодні залишається переважно молодіжною платформою. Частка українських користувачів віком 18-29 років становить тут 41,9%, а студентів - 13,2%, що втричі більше порівняно з аудиторією Однокласників та вдвічі - з Facebook. Найчастіше ресурси мережі використовують для спілкування в чатах і споживання розважального контенту: музики, фото, фільмів, ігор тощо. Для Вконтакті характерна висока активність пабліків переважно дозвіллєвої та комерційної спрямованості. Географія українських акаунтів мережі зміщена у бік півдня (18,7%) та сходу (34,6%).

Аудиторія Однокласників з усього репертуару можливостей соціальних медіа надає перевагу спілкуванню з друзями. Користувачі активно діляться новинами зі свого життя і розважальним контентом. Це найбільш «зріла» соціальна мережа: 45% становлять юзери, старші за 40 років. Порівняно з іншими платформами тут переважають акаунти мешканців сіл (40,8%), осіб з середньою спеціальною освітою (42%) та низьким матеріальним статусом (46,8%).

Twitter дозволяє користувачам публікувати повідомлення довжиною в 140 символів, які автоматично бачить кожен, хто «підписаний» на оновлення сторінки автора. Такий формат повідомлень (мікроблоги) сприяє оперативному генеруванню й отриманню новин. Twitter позиціонується як мережа для освічених та соціально активних людей, які слідкують за загальними тенденціями і бажають отримувати інформацію з перших рук - від тих, хто безпосередньо створює інформаційний порядок денний.

Наявність активного акаунту на сервісі став «must have» для публічних персон, представників політичної та державної еліти. Українська аудиторія Twitter є молодою і найосвіченішою серед прихильників соціальних мереж (44,1% - особи віком 18-29 років; 60,2% - мають вищу або неповну вищу освіту). Користувачі платформи частіше є містянами (80,6%). А за регіональним розподілом тут переважають мешканці центральних (39,8%) та східних (37,6%) областей.

Instagram - один з активно зростаючих в Україні сервісів. За даними Watcher, за півтора місяця після Указу про блокування російських соцмереж його аудиторія виросла майже в півтора рази - з 3,8 млн до 5,6 млн [5,6 млн українців вже користуються...]. Заснований як додаток для фотозйомки, Instagram перетворився на повноцінну соціальну мережу. Платформа надає широкі можливості для створення фото- і відеоконтенту: фільтри, масштабування, різна орієнтація (ландшафтна, портретна) тощо. Користувачів приваблює функціональна простота сервісу, яка дає змогу легко розміщувати пости в інших соціальних медіа, а також сумісність додатка з мобільними пристроями на різних операційних системах - IOS та Android. Очевидно, що нативність контенту надає Instagram перевагу порівняно з багатофункціональними соцплатформами і робить сервіс популярним головним чином серед молоді. Сьогодні це «наймолодша» соціальна мережа в Україні - кожен другий (52,8%) власник Instagram-акаунту - людина віком 18-29 років, і майже кожен п'ятий (18,3%) - студент. Це переважно відносно заможні (чверть оцінює свій рівень добробуту вище за середній) містяни (74,1%), значна частка яких мешкає у східних областях країни (44%).

Таблиця 1. Порівняння соціально-демографічних профілів користувачів різних соціальних мереж (За даними моніторингу ІС НАН України, 2017, %)*

*^ыв статистично значуща різниця між часткою в стовпці і частками в означених стовпцях (мінімум на рівні 5%).

Хоча апаратні та програмні елементи усіх платформ розвиваються стрімко, їх формати і особливості позиціювання не зазнали суттєвих трансформацій. Отже, і в структурі аудиторій найбільш популярних у Україні соціальних сервісів важко знайти суттєві зрушення. Як і два роки тому, Instagram, Вконтакті і Twitter приваблюють переважно молодіжну аудиторію. Частка користувачів цих мереж віком 18-39 років становить відповідно 64,5%, 60,8% і 59,7%. Цілком передбачуваним є те, що саме серед поціновувачів Instagram та Twitter найбільша кількість тих, хто користується доступом до Інтернету з мобільних пристроїв (77,5% та 73,4%). Однокласники залишаються найбільш «зрілим» сервісом: 59,9% становлять юзери, старші за 40 років. Порівняно з іншими платформами тут переважають акаунти жінок (67,1%), осіб з середньою спеціальною освітою (45,6%) та низьким матеріальним статусом (48,5%). А частка «мобільних» юзерів мережі серед користувачів Однокласників становить лише половину (51,1%).

Типові практики використання соціальних медіа

Незалежно від того, яким платформам віддають перевагу користувачі соціальних медіа, дві третини (65,9%) використовують їх для спілкування; фактично рівні частки регулярно відслідковують стрічку своїх друзів та діляться подіями зі свого життя (відповідно 45,8% і 43,3%); 42,2% - використовують соціальні медіа для отримання новин інформаційних ресурсів. Майже третина юзерів (30,8%) діляться посиланнями на новини і інформацію, яку вважають цікавими (рис. 4).

Природно, що користувачі різних соціальних мереж, які вирізняються своїми очікуваннями від функціоналу платформи та соціально-демографічними характеристиками, матимуть відмінні вподобання щодо online-практик (рис. 5). Власники акаунтів у Однокласниках і Вконтакті віддають перевагу приватному спілкуванню та розвагам. Серед найбільш поширених активностей у цієї категорії: слідкування за подіями в житті друзів, геймінг та безпосередньо листування в чатах. Інший кластер соцплатформ об'єднує користувачів Facebook та Twitter. Юзери цих сервісів більш орієнтовані на споживання новин, відслідковування аналітики з приводу актуальних суспільних подій і частіше залучаються до їх обговорення в мережі. Це більш освічена, компетентна та соціально активна аудиторія.

Рисунок 4. Online активності користувачів у соціальних мережах

(За даними моніторингу ІС НАН України, 2017, %, N=1035)

Сегменти користувачів за переважаючими активностями в соціальних медіа

Незалежно від того, яким платформам віддають перевагу користувачі соціальних медіа, найчастіше їх використовують для приватної комунікації: більш ніж дві третини (70,6%) регулярно відслідковують стрічку своїх друзів; кожен другий (51,2%) спілкується з друзями та близькими. 46,9% використовує соціальні медіа для отримання новин зі стрічок різноманітних інформаційних ресурсів. Це дещо більше, ніж у 2017 році (42,2%; різниця статистично значуща на рівні 5%). Майже третина юзерів (30,4%) діляться посиланнями на новини і інформацію, яку вважають цікавими.

Рисунок 5. Типові on-line-практики користувачів соціальних мереж

(За даними моніторингу ІС НАН України, 2017, N=1035, кореспонденс аналіз)

Заслуговує уваги те, що інтернет як джерело новин про суспільно-політичні події в країні вперше зрівнявся з телебаченням. Хоча це стосується лише користувачів соціальних сервісів (72,9% населення віком 18+) і в цілому українці віддають перевагу ТВ контенту, очевидно, що цей тренд набиратиме обертів (рис. 6). Він зумовлений не тільки зручністю та можливістю персоналізації отримання новин через мобільний чи стаціонарний доступ до інтернету. Аудиторія все частіше звертається до альтернативних медіа з метою підвищити якість своєї обізнаності у суспільних справах, іншими словами, цікавиться діяльністю інститутів моніторної демократії [Кин, 2015], які публічно висвітлюють і критикують дії влади.

Серед тенденцій, на які слід звернути увагу - збільшення користувачів соціальних сервісів, які відстежують стрічки популярних блогерів, політиків (8,7% vs.20,4%) та беруть участь у публічних обговореннях соціально значущих, резонансних подій (4,8% vs.11,3%). Кожен четвертий юзер (26,3%) констатує, що час від часу бере участь у обговореннях у групах за інтересами. Авторитетні публічні фігури, які отримали повагу аудиторії завдяки висвітленню у своїх блогах порушення владою суспільних стандартів, стають своєрідними «необраними представниками» громадськості зі значно вищим рівнем довіри, ніж у представників офіційного істеблішменту [Кин, 2015]. А соціальні платформи, забезпечуючи широкий доступ до такого контенту і інтерактивність, конструюють нетрадиційні моделі публічності, які набувають інших контурів і динаміки порівняно з традиційними суспільними обговореннями.

Рисунок 6. Джерела інформації про політичні та економічні події в Україні

(За даними моніторингу ІС НАН України, 2019, %)

На ґрунті проведеного кластерного аналізу Метод К-means на основі збережених факторних навантажень після факторизації типових onlinе-активностей користувачів соціальних медіа у мережі. серед користувачів соціальних медіа можна виділити чотири сегменти за типами домінуючих активностей. Для перших двох категорій головним мотивом користування соціальними платформами є спілкування: 1) «Близьке коло» (частка серед юзерів соціальних сервісів - 24%); 2) «Публічна комунікація» (24%); два інших сегменти орієнтовані переважно на отримання різноманітної інформації: 3) «Бути в курсі всього» (17,4%); 4) «Новини» (34,6%).

Серед сегменту «Близьке коло» головною мережевою практикою є спілкування з близькими (81,6%), стеження за стрічкою друзів знайомих та друзів (87,9%), а також розваги. Кожен другий представник сегменту грає в ігри, пропоновані мережею (46,7%) та ділиться різноманітним (49,2%) розважальним контентом. Це фактично базовий функціонал, з якого починався розвиток більшості соціальних платформ. Прихильників таких активностей трохи більше серед юзерів Однокласників та Вконтакті - частки «Близького кола» серед них становлять відповідно 33,8% та 29,2%.

У рівному за обсягом сегменті «Публічна комунікація» (24% серед тих, хто має акаунти в соцмережах) також переважають практики спілкування, але у форматі публічних обговорень цікавих тем - від соціально значущих, резонансних подій до вузьких топіків у групах за інтересами (56,3%). Такі юзери частіше обирають Facebook (26,3%) та Twitter (26,0%).

Два інших типи користувачів, які, на відміну від двох попередніх, орієнтовані не на спілкування, а на отримання інформації, разом становлять трохи більше за половину аудиторії соціальних медіа: «Бути в курсі всього» (17,4%) та «Новини» (34,6%). Для «Бути в курсі всього» характерна певна інформаційна всеїдність - крім стрічок своїх друзів (86,4%), вони відслідковують події у житті зірок (86,4%), стежать за новинами акаунтів популярних блогерів (70,2%) та інформаційних ресурсів (64,5%). На відміну від інших сегментів майже кожен третій представник «Бути в курсі всього» (29,8%) - це молода людина віком до 29 років. Найбільш популярними платформами тут є Facebook (85,5%), YouTube (78,9%), Instagram (56,6%). Проте серед найбільшого сегменту «Новини» переважають юзери старших вікових категорій (38,7%). Головний мотив користування соціальними сервісами для цієї групи полягає в споживанні новинного продукту з акаунтів різноманітних інформаційних ресурсів. Передбачувани- ми є їх уподобання щодо платформ: найпопулярнішими є Facebook (67,9%) та YouTube (64,2%).

Рисунок 7. Сегменти за преференціями у мережевих активностях vs. бачення сенсу життя (N=1802., кореспонденс аналіз. За даними моніторингу ІС НАН України, 2019)

Соціально-демографічні профілі виокремлених категорій користувачів соціальних мереж не є ані унікальними, ані чітко вираженими. Адже ідеологія і функціональні можливості «оргнетів» [Ловинк, 2019] пропонують майже весь репертуар соціальної інклюзії, симулюючи можливість формування значущих і тривалих зв'язків, приваблюючи юзерів, незважаючи на вік, тендер або статусні відмінності. Проте домінуючі online-активності в межах кластерів тісно пов'язані із сенсом життя, що його артикулюють респонденти (рис. 7). Для сегменту «Близьке коло» найбільш значущими є родина, сімейний добробут, гідні статки. Серед користувачів, які належать до кластеру «Новини», більшу вагу мають суспільно-політичні цінності: соціальна справедливість, громадська злагода, демократичний розвиток країни. Серед поціновувачів «Публічної комунікації» і тих, хто намагається «Бути в курсі всього», домінують індивідуалістичні цінності: самореалізація, успіх, професійні досягнення, намагання бути сучасним, прагнення внутрішньої гармонії та задоволення від життя.

Цифрові мережі - не просто сучасні високотехнологічні медіатори соціальних комунікацій, які існують паралельно «живому» спілкуванню, дублюють і спрощують його, знаменуючи «кінець географії». Скоріше вони пропонують можливості для створення нових географій з'єднання і ексклюзії, продукують несподівані структурації і нерівності, непомітно трансформують рутині практики, створюючи нові режими соціальних взаємодій. Адже сучасна повсякденність - це гібрид фізичного та віртуального простору, яка дозволяє і змушує до одночасного існування і в звичайній, і в цифровій реальності. Соціальні медіа дедалі більше орієнтується не на створення внутрішньо мережевих проєктів, які втілюють цінності й патерни мережевої культури [Кастельс, 2001], а на ефективну інтеграцію з процесами «реального» життя. Така «рутинізація» віртуального зробила, за рахунок поширення мобільних пристроїв, постійне перебування online майже нормою. Залученість у мережево-цифрове середовище стає дедалі більш інтенсивним та різноплановим [Скокова, 2016], а віртуальні майданчики хабітуалізуються як зручні і доступні місця для маніфестації своєї присутності й активностей у просторі «верховної» реальності.

Логіка нових медіа - це не тільки логіка постійної присутності, досяжності online, а й логіка участі. Мережа стимулює розкриття творчого інтерактивного потенціалу кожного учасника. По-перше, соціальні медіа безперервно створюють навколо кожної події чи об'єкта, гідних уваги, простір вільного колективного обговорення та інтерпретації, залучаючи в коло спілкування навіть пасивних юзерів. По-друге, цифрова ідентичність, вимагає постійного відтворення і будь-який досвід off-line - прочитана книга, вдалий проєкт, участь у конференції, подорож - стають предметом соціалізації і виносяться в публічний простір «френдів». Виникає нова «культура спільності».

Таке безперервне генерування цифрових відображень своєї повсякденності через публікації мобільних фотографій і короткі повідомлення-репортажі, які транслюють як дії, так і їх оцінки та почуття, вимагає постійного сканування стрічки в пошуку змін і нових постів, для оперативного реагування на них. Користувачі соціальних медіа не просто споживають певний інформаційний контент, який позиціонується як завершений продукт. Вони залучаються до безперервного процесу співучасті в створенні, коригуванні, зміни конфігурації і формату, рекомбінації та розширення отриманого матеріалу - у новий потоковий режим комунікації.

Стрімке зростання пенетрації соціальних медіа, постійне розширення їх функціональних і апаратних можливостей, яке веде до консолідації на одній платформі усіх можливих приватних та публічних online-активностей, дає змогу говорити про черговий етап у розвитку технологічного режиму соціального - гегемонії соціальних платформ з їх специфічною ідеологією і економікою.

Джерела

комунікаційний користувач профіль контент

1. Кастельс, М. (2000). Информационная эпоха: экономика, общество, культура / Пер. с англ. Под науч. ред. О.И. Шкаратана Москва: ГУ ВШЭ. 608 с.

2. Латур, Б. (2006). Нового времени не было. Эссе по симметричной антропологии / Пер. с фр. Д.Я. Калугина; Науч. ред. О.В. Хархордин. Санкт-Петербург: Изд-во Европ. ун-та в С.-Петербурге. 240 c.

3. Number of social media users world wide from 2017 to 2025 (in billions). URL: https://www.statista.com/statistics/278414/number-of-worldwide-social-network-users/(дата звернення 30. 12. 2020).

4. Бойко, Н. (2016). Дигітальна нерівність у сучасних українських реаліях. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін: Збірник наукових праць. Вип. 3(17). Київ: Ін-т соціології НАН України. С. 137-149.

5. Ловинк, Г. (2019). Критическая теория интернета. Москва: Ад Маргинем Пресс, Музей современного искусства «Гараж». 304 с.

6. Active social media penetration in selected European countries in January 2020. URL: https://www.statista.com/statistics/295660/active-social-media-penetration-in-european-countries/І^ата звернення 30. 12. 2020).

7. Digital 2019: Ukraine. URL: https://datareportal.com/reports/digital-2019-ukraine (дата звернення 30. 12. 2020).

8. Наумова, М. (2017). Українці в соціальних медіа: популярні платформи та активності. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін: Збірник наукових праць. Вип. 4(18) Київ: ІС НАН України. С. 400-413.

9. Гринфилд, А. (2018). Радикальные технологии: устройство повседневной жизни. Москва: Изд. Дот «Дело» РАН ХиГС. 404 с.

10. Соціальні мережі: хто використовує і як? URL: http://www.gemius.com. ua/vse-stati-dlja-chtenija/socialni-merezhi-xto-vikoristovuje-i-jak.html

11. Most famous social network sites world wide as of September 2020, ranked by number of active users (inmillions). URL: https://www.statista.com/statistics/272014/global-social-networks-ranked-by-number-of-users/(дата звернення 30.12.2020).

12. 5,6 млн українців вже користуються Instagram, а Facebook просів до 8,9 млн. URL: http://watcher.com.ua/2017/06/27/5-6-mln-ukrayintsiv-vzhe-korystuyu tsya-instagram-a-facebook-prosiv-do-8-9-mln/(дата звернення 30.12.2020).

13. Кин, Дж. (2015). Демократия и декаданс медиа/ пер. с англ. Н. Кралечкина; под науч. ред. А. Смирнова; Нац. исслед. Ун-т «Высшая школа экономики». Москва: Изд. дом Высшей школы экономики. 312 с.

14. Скокова, Л. (2016). Мережево-цифрове середовище і культурна партиципація населення України. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін: Збірник наукових праць. Вип. 3(17). Київ: Ін-т соціології НАН України. С. 244-255.

Размещено на Allbest.ru