Інформаційна культура
Показники інформаційного суспільства. Функціонування інформації в соціокультурному просторі. Види інформації. Основні принципи інформаційних відносин. Поняття "інформаційна культура", її структура. Місце людини у просторі інформаційної культури.
| Рубрика | Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника |
| Вид | реферат |
| Язык | русский |
| Дата добавления | 09.06.2024 |
| Размер файла | 605,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Інформаційна культура
Мета модуля: з'ясувати сутність інформаційної культури та її роль у житті людини і суспільства.
Зміст модуля: інформаційне суспільство, сутність поняття «інформаційна культура», структура інформаційної культури, людина у просторі інформаційної культури.
Інформаційне суспільство
Сучасне світове суспільство переходить від індустріального етапу свого розвитку до інформаційного, що базується на використанні знань та інформації. Найбільш ємне визначення цього явища дав О. Тоффлер. Уведений ним термін «інформаційне суспільство» закріпився в лексиці і пов'язується з розвитком інформаційної сфери. Формування основ нового типу суспільства лише частково визначено технологічними факторами. На цей процес впливають також перетворення в економіці, соціальній структурі суспільства, політичному процесі, суспільній свідомості. Саме ці фундаментальні зміни покладені в основу концепції сутності інформаційного суспільства (рис. 1).
Рис. 1. Показники інформаційного суспільства
Інформаційне суспільство -- це суспільство, в основі існування та розвитку якого перебуває нематеріальна субстанція, що іменується інформацією.
До середини XX ст. поняття «інформація» використовували стосовно повідомлень, що передавалися людиною за допомогою знакових засобів. Здатність передавати інформацію розглядали винятково як здатність людини. Проте з розвитком науки і техніки це поняття почали використовувати і для характеристики процесів обміну сигналами в живій природі (сигнальна поведінка тварин і рослин та ін.), а також у середовищі автоматизованих засобів.
У широкому значенні інформація (від лат. information -- ознайомлення, уявлення) -- це будь-які відомості, повідомлення, що передаються за допомогою сигналів.
Відповідно до Закону України «Про інформацію» інформація -- це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. № 2657-ХІІ.
У такому розумінні цього терміна суб'єктами інформаційних відносин є фізичні та юридичні особи, а також держава, а об'єктами -- документована або публічно оголошена інформація про події та явища у галузі політики, економіки, культури, охорони здоров'я, а також у соціальній, екологічній, міжнародній та інших сферах. Із функціонуванням інформації у соціо- культурному просторі пов'язані такі процеси, як одержання, використання, поширення та зберігання інформації (рис. 2).
Одержання інформації -- це набуття, придбання, накопичення документованої або публічно оголошеної інформації. Використання інформації -- це задоволення потреб громадян, юридичних осіб та держави в інформації. Поширення інформації -- це розповсюдження, обнародування і реалізація інформації. Зберігання інформації -- це забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв.
Для забезпечення успішного функціонування та розвитку систем інформації здійснюються пошукові фундаментальні та прикладні дослідження в галузі інформаційної діяльності.
Інформаційна діяльність -- це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави. З цією метою створюються інформаційні служби, системи, мережі, бази і банки даних.
Рис. 2. Функціонування інформації в соціокультурному просторі
Основними напрямами інформаційної діяльності є політичний, економічний, соціальний, духовний, екологічний, міжнародний, науково-технічний тощо. На рис. 3 подано класифікацію основних видів інформації.
Рис. 3. Види інформації
Статистична інформація -- це офіційна документована державна інформація, яка дає кількісну характеристику масових явищ і процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя.
Адміністративна інформація -- це офіційні документовані дані, що дають кількісну характеристику явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя, і збираються, використовуються, поширюються та зберігаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування та юридичними особами.
Масова інформація -- це публічно поширювана, друкована та аудіовізуальна інформація.
Правова інформація -- це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо.
Інформація про особу -- це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу.
Інформація довідково-енциклопедичного характеру -- це систематизовані, документовані або публічно оголошені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє природне середовище.
Соціологічна інформація -- це документовані або публічно оголошені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій, явищ, процесів і фактів.
Науково-технічна інформація -- це документовані або публічно оголошувані відомості про досягнення науки, техніки і виробництва, одержані в ході науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності“ Закон України «Про науково-технічну інформацію» від 25.06.1993 р. № 3322-ХІІ. Науково-технічна інформація є необхідною умовою продуктивної інтелектуальної діяльності, зокрема наукової і технічної творчості. На рис. 4 подано класифікацію основних принципів інформаційних відносин.
Інформація має властивість взаємодіяти як з матеріальним, так і духовним світом людини. Остання властивість особливо важлива для розуміння сутності інформаційного суспільства. З одного боку, інформація формує матеріальне середовище життя людини, реалізуючись у формі інноваційних технологій, комп'ютерних програм, мультимедійних інформаційних ресурсів та ін., а з іншого -- є основним засобом установлення міжособистісних відносин, постійно трансформуючись у процесі взаємообміну між людьми.
Отже, інформація одночасно визначає і соціокультурне життя людини, і її матеріальне буття. Для вільної орієнтації в інформаційному потоці людина повинна мати інформаційну культуру.
Рис. 4. Основні принципи інформаційних відносин
Поняття «інформаційна культура»
Інформаційна культура -- це сукупність норм, правил і стереотипів поведінки, пов'язаних з інформаційним обміном у суспільстві.
Поняття «інформаційна культура» виникло у другій половині XX ст. у зв'язку з формуванням постіндустріального типу суспільства, в якому головну роль відіграє не матеріальне виробництво, а процеси, що пов'язані з функціонуванням інформації.
Інформаційна культура зв'язана із соціальною природою людства. Точкою відліку її історії логічно визнати момент зміни сигналу, властивого тваринному світу, на змістовий, притаманний виключно людині. Обмін змістовими одиницями став основою розвитку мови.
Проте усне передавання інформації не забезпечувало задовільного збереження знання. Це породило новий вид інформаційної культури -- документальний, що ввібрав усе різноманіття усної культури. Фіксуючи інформацію на матеріальному носії, людина забезпечила її накопичення і зберігання.
Із зростанням потоку інформаційного обміну між людьми виник новий тип культури, в якому все підпорядковано концентрації, компресії інформації. Суттєво змінюються просторово-часові виміри взаємодії людей, прискорюються процеси всебічного інтелектуального становлення людини: її освіти, формування способу життя, соціалізації.
Завдяки застосуванню комп'ютерних технологій зростають обсяг і ґрунтовність знання, його впровадження у виробничо- технічні і науково-дослідницькі комплекси. Триває глобалізація свідомості, з розвитком технічних можливостей мас- медіа і перенасиченістю інформацією вона набуває особливого характеру -- віртуального.
Інформаційна культура є якісною характеристикою життєдіяльності людини в галузі отримання, передавання, зберігання і використання інформації. Вона визначає рівень знання, що дає змогу людині вільно орієнтуватися в інформаційному просторі, брати участь в його формуванні і сприяти інформаційній взаємодії між людьми. Інформаційна культура характеризує рівень розвитку конкретних суспільств, націй, а також специфічних сфер людської діяльності (буття, культури праці, освіти та ін.). Вона є продуктом реалізації творчих здібностей людини (рис. 5).
Рис. 5. Творчі здібності людини в умовах сучасної інформаційної культури
На базі Internet-технологій глобальної перебудови зазнають всі сфери функціонування суспільства. Інформатизація і похідна від неї інтелектуалізація промислових технологій, методів управління та автоматизації виробництва, управління економікою, політикою та обороною стають основними умовами успішного розвитку суспільства.
Отже, інформаційна культура -- це рівень практичного досягнення розвиненості інформаційної взаємодії і всіх інформаційних відносин у суспільстві, міра досконалості в оперуванні будь-якою необхідною інформацією.
Структура інформаційної культури
Інформаційна культура містить: 1) засоби оперування знаками, інформацією для вирішення теоретичних і практичних завдань; 2) процеси функціонування інформації в соціокуль- турному просторі; 3) механізми виробництва, зберігання і пе- редання інформації; 4) систему навчання, підготовки людини до ефективного використання засобів інформації та самої інформації (рис. 6).
Рис. 6. Структура інформаційної культури
Інформаційна культура послуговується знаннями таких наук, як кібернетика, інформатика, теорія інформації, математика, теорія проектування баз даних та ін.
Людина у просторі інформаційної культури
Швидке розповсюдження сучасних інформаційних мереж і телекомунікації розширює й ущільнює інформаційний простір соціуму. Комп'ютерне структурування простору стає життєво необхідним для інноваційної діяльності, сучасних форм освіти, сфери послуг, дозвілля і позначається на економічній та політичній сферах суспільства.
Водночас фундаментальні технологічні зміни впливають на соціальні зв'язки між людьми, що втрачають звичні форми і набувають віртуального характеру. В електронному просторі змінюються стандарти поведінки і ціннісної орієнтації особистості. Виникають неусвідомлені раніше етичні, соціопсихо- логічні проблеми. Сучасні просторові структури по-різному відображуються у свідомості людей. Так, у процесі глобалізації банків інформації в суспільстві виникла нова форма влади -- влада над інформацією, а з нею -- реальна загроза використання інформаційною елітою комп'ютерних баз даних для реалізації особистих інтересів -- від контролю за цінами на міжнародних ринках до встановлення тоталітарних інформаційних режимів. Віртуальний простір відкриває безмежну можливість отримання в інформаційному середовищі нової інформації, але водночас призводить до відчуження людини, трансформуючи її психічний стан, ввергаючи її в простір самотності. Намагання людини охопити неосяжні обсяги інформації часто спричинюють її психічну втомлюваність і навіть психічний зрив. Це примушує шукати нових форм адаптації до віртуального простору. Суттєвою загрозою сучасному суспільству стає нівелювання особистості. Йде інтенсивна уніфікація свідомості. Активно використовують Internet політичні партії, релігійні рухи. Для більшості людей розв'язання проблеми вибору інформаційних продуктів є вельми обтяжливим. Потрапляючи під шквал інформації, користувачі Internet поступово засвоюють масову культуру, набуваючи рис усередненої особистості. Безумовно, вибір інформаційних продуктів і послуг сьогодні багатий -- і кожен може сформувати особистісне інформаційне оточення за своїм смаком. Критерієм вибору стає рівень індивідуальної культури особистості. Тут умикаються механізми самоконтролю і вибору.
Отже, інформатизація суспільства, з одного боку, є потужним засобом соціального прогресу, а з іншого -- суттєвим чинником уніфікації людської свідомості.
Висновки
інформаційна культура супільство
Зростання потоку інформаційного обміну між людьми породило новий тип культури -- інформаційну, що стала якісною характеристикою життєдіяльності людини в царині отримання, зберігання, передавання і використання інформації. Вивчення основ інформаційної культури дає змогу виявити фундаментальні антропологічні характеристики, що визначають осягнення людиною природного і культурного оточення, забезпечує кумуляцію і трансляцію культурного досвіду, сприяє вирішенню проблем співвідношення уніформного і різноманітного в культурі.
Ключові слова: інформаційне суспільство, інформація, інформаційна культура
Логічні завдання та питання для самостійного опрацювання найважливіших проблем теми
Завдання 1. Обґрунтуйте, які фактори, крім застосування інформаційних технологій, сприяють формуванню нового типу суспільства -- інформаційного.
Завдання 2. Які основні показники інформаційного суспільства?
Завдання 3. Визначте поняття «інформаційна культура».
Завдання 4. Яку роль відіграє інформаційний простір у формуванні світогляду сучасної людини?
Завдання 5. Як впливає інформатизація суспільства на сфери послуг, буття та дозвілля?
Завдання 6. Як, на Вашу думку, зберегти авторські права громадян на інформаційну продукцію в системі Internet?
Тести для самоконтролю
1. Поняття «інформація» означає:
а) сукупність програмних, мовних і технічних засобів;
б) відомості, повідомлення, що передаються за допомогою сигналів;
в) науку, що вивчає закони і методи накопичення, передавання й оброблення сигналів.
2. У науковий обіг термін «інформаційне суспільство» вперше ввів:
а) К. Маркс;
б) О. Шпенглер;
в) О. Тоффлер.
3. Під поняттям «інформаційна культура» слід розуміти:
а) норм, правил і стереотипів поведінки, пов'язаних із інформаційним обміном у суспільстві;
б) галузь культури, пов'язану зі спеціалізованою діяльністю зі створення системи знань про природу, суспільство і людину;
в) сукупність специфічних дій, обрядів, ритуалів.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Теоретичні підходи до використання інформаційних технологій та їх поняття. Види і особливості їх використання в документознавстві. Інтегровані пакети: поєднання різних технологій. Дослідження інформаційних технологій в мережі Інтернет / Інтранет.
курсовая работа [50,2 K], добавлен 22.01.2009Поняття про інформацію та джерела її передачі: голосовий апарат людини, випромінювачі систем звукопідсилення, друкований текст, радіопередавальні пристрої. Види технічних каналів витоку інформації: електромагнітних, електричних, акустичних та вібраційних.
реферат [156,0 K], добавлен 31.05.2014Ініціативи ЮНЕСКО по розширенню доступу до інформації. Розвиток міжнародних механізмів регулювання умов доступу до інформації. Основні напрямки діяльності ЮНЕСКО у галузі доступу до інформаційних освітніх мереж та стратегічні орієнтири їх розвитку.
курсовая работа [47,8 K], добавлен 23.11.2010Характеристика автоматизованої системи установи і умов її функціонування. Розмежування інформаційних потоків. Модернізація компонентів системи. Захист інформації від витоку технічними каналами. Порядок внесення змін і доповнень до технічного завдання.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 18.05.2013Поняття інформації. Соціальна роль та сутність засобів масової інформації. Конституційно-правові засади взаємодії ЗМІ з громадянами та організаціями в Україні. Сутність інформаційних війн та особливості їх впливу на розбалансування конституційного ладу.
дипломная работа [142,1 K], добавлен 14.08.2016Носії інформації - матеріальні об`єкти, призначені для зберігання даних. Складова модему, обмін інформацією з іншими комп'ютерами через телефонну мережу. Організація телеконференцій, "групи новин" (newsgroups). Основні функції інформаційних центрів.
контрольная работа [63,3 K], добавлен 20.04.2009Технічні канали витоку інформації або несанкціонованого доступу до неї. Дослідження інформаційної захищеності приміщення. Оцінка можливостей акустичної розвідки по перехопленню мовної інформації за допомогою мікрофонів та оптико-електронної апаратури.
курсовая работа [689,0 K], добавлен 12.06.2011Шляхи забезпечення захисту мовної інформації в каналі зв'язку, сучасні методи криптографічного захисту. Аналіз організації інформаційного обміну по мережах зв'язку загального користування. Основні методи перетворення мовного сигналу і їх взаємозв'язок.
контрольная работа [380,4 K], добавлен 13.10.2010Поняття засобів захисту інформації, їх сутність та особливості, різновиди та характеристика, відмінні риси. Методика виявлення радіозаставних пристроїв, їх основні ознаки. Засоби ультразвукового захисту приміщень, пристрої віброакустичного захисту.
реферат [17,6 K], добавлен 26.04.2009Склад і основні вимоги, які пред'являються до системи передачі інформації. Вибір апаратури перетворення і передачі телемеханічної інформації, її сполучення з апаратурою зв’язку. Розрахунок найбільшого можливого кілометричного згасання. Рознесення частот.
курсовая работа [89,7 K], добавлен 27.02.2014Загальна архітектура й основні технічні параметри системи комутації 5ESS. Обстеження та аналіз вузла комутації, що захищається. Аналіз рівня інформаційної безпеки, штатні засоби захисту. Принципи планування заходів захисту інформації на вузлі комутації.
курсовая работа [55,1 K], добавлен 11.04.2015Характеристика електронних пристроїв перехоплення інформації. Класифікація загальних методів і засобів пошуку електронних пристроїв перехоплення інформації. Порядок проведення занять з пошуку закладних пристроїв. Захист акустичної та мовної інформації.
дипломная работа [315,0 K], добавлен 13.08.2011Специфіка різних сфер застосування систем зв'язку. Структурні схеми каналів передачі інформації, перетворення інформації в кодуючому пристрої. Поняття детермінованого, недетермінованого, випадкового сигналу. Особливості передачі і збереження інформації.
реферат [286,2 K], добавлен 03.04.2010Електроенцефалографія (ЕЕГ) як метод одержання біомедичної інформації, дослідження головного мозку, який полягає у реєстрації його електричних потенціалів. Ритми дорослої людини. Артефакти на ЕЕГ та їхнє усунення. Визначення спектральної щільності.
реферат [187,1 K], добавлен 28.11.2010Головні шляхи отримання інформації в оптичному каналі: візуальне спостереження, фото-відеозйомка, використання видимого та інфрачервоного діапазонів для передачі інформації від приховано встановлених мікрофонів та інших датчиків. Прилади нічного бачення.
доклад [16,0 K], добавлен 06.11.2016Схема цифрової системи передачі інформації. Кодування коректуючим кодом. Шифрування в системі передачі інформації. Модулятор системи передачі. Аналіз роботи демодулятора. Порівняння завадостійкості систем зв’язку. Аналіз аналогової системи передачі.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 04.02.2013Аналіз концепцій "інформаційного суспільства" - міжнародні та українські особливості розвитку. Інформаційне суспільство в США, Японії, Південно Східної Азії, ЄС та Російської Федерації. Українські особливості побудови інформаційного суспільства.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 30.04.2008Просочування мовної інформації, класифікація заставних пристроїв. Приймачі випромінювання РЗУ та електроакустичні перетворювачі для перетворювання акустичних коливань в електричні сигнали для утворення електроакустичного каналу просочування інформації.
реферат [73,6 K], добавлен 26.04.2009Принцип роботи телефонного апарата, основні елементи та їх взаємодія. Засоби захисту телефонної лінії від несанкціонованого використання, їх різновиди, характеристика та відмінні риси. Апаратура для активного захисту інформації в телефонних лініях.
реферат [17,4 K], добавлен 26.04.2009Різноманітність галузей застосування систем передачі інформації і використаних каналів зв’язку. Структурна схема цифрової системи передачі інформації, її розрахунок. Розрахунки джерел повідомлень, кодеру каналу, модулятора, декодера, демодулятора.
контрольная работа [740,0 K], добавлен 26.11.2010
