Підвищення безпеки праці при інформаційному забрудненні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підвищення безпеки праці при інформаційному забрудненні

Хондак Інна Іванівна кандидат технічних наук, доцент кафедри «Охорона праці» Харківський національний університет радіоелектроніки, м. Харків

Анотація

В цій статті розглянуто питання інформаційного забруднення та його впливу на працездатність людини. Проаналізовано основні причини виникнення інформаційного забруднення, які питання пов'язані з цим явищем, які можливі майбутні шляхи досліджень та вдосконалення технологій, які можуть вирішити цю проблему. Обґрунтовано вплив неякісної та недоречної, непотрібної та небажаної інформації на людину. Визначено та згруповано основні шляхи поширення інформаційного забруднення. Зроблено аналіз впливу електромагнітного та інформаційного забруднення на здоров'я людини. Ставиться питання про необхідність розвитку інформаційної екології, яка формує здоровий інформаційний спосіб життя людей в соціальному та природному середовищі. Розглянуто декілька напрямків пошуку шляхів подолання протиріччя між психофізіологічними можливостями людини та потоком інформації, який надходить. Показано негативні наслідки впливу інформаційного забруднення, яке призводить до втрати точки зору й моральних цінностей, відсутності своєї думки та мислення, знижує чутливість людини до нових знань, погіршує продуктивність праці та притупляє вміння порівнювати між собою різні варіанти вирішення проблеми, приймати відповідальні рішення, викликає втому та зниження працездатності. Проаналізовано основні причини зниження працездатності в результаті впливу інформаційного забруднення, яке проявляється перевантаженням надлишкової, надмірної, шумної або некорисної інформації. Також розглянуті питання можливості регулювати надходження інформації через встановлення індивідуальних інформаційних фільтрів і бар'єрів. Визначено, що втома при розумовій праці в умовах інформаційного забруднення проявляється в нервовому напруженні, зниженні концентрації уваги і зменшенні свідомого її регулювання, погіршенні оперативної пам'яті і логічного мислення, сповільненні реакцій на подразники.

Ключові слова: інформація, інформаційне забруднення, багатозадачність, спам, електронні листи, повідомлення, втома, зниження працездатності, безпека праці.

Khondak Inna Ivanivna Candidate of Technical Sciences, Associate Professor, Department of Labor Protection, Kharkiv National University of Radio Electronics, Kharkiv

Abstract

інформаційне забруднення працездатність людини

IMPROVING WORK SAFETY IN THE CASE OF INFORMATION POLLUTION

This article examines the issue of information pollution and its impact on human performance. The main causes of information pollution, the issues related to this phenomenon, the possible future ways of research and improvement of technologies that can solve this problem are analyzed. The influence of low- quality and inappropriate, unnecessary and unwanted information on a person is substantiated. The main ways of spreading information pollution have been identified and grouped. The impact of electromagnetic and informational pollution on human health was analyzed. The question is raised about the need for the development of information ecology, which forms a healthy information lifestyle of people in the social and natural environment. Several directions of finding ways to overcome the contradiction between the psychophysiological capabilities of a person and the incoming flow of information are considered. The negative consequences of the influence of information pollution are shown, which leads to a loss of perspective and moral values, the absence of one's own opinion and thinking, reduces a person's sensitivity to new knowledge, worsens work productivity and dulls the ability to compare different options for solving a problem, make responsible decisions, causes fatigue and reduced work capacity. The main reasons for the decrease in working capacity as a result of the influence of information pollution, which is manifested by an overload of redundant, excessive, noisy or useless information, are analyzed. The issue of the ability to regulate the flow of information through the installation of individual information filters and barriers is also considered. It was determined that fatigue during mental work in conditions of information pollution manifests itself in nervous tension, a decrease in concentration of attention and a decrease in its conscious regulation, deterioration of working memory and logical thinking, slowing down of reactions to stimuli.

Keywords: information, information pollution, multitasking, spam, e-mails, messages, fatigue, reduced productivity, occupational safety.

Постановка проблеми

Сучасна людина в суспільстві, що прямує до інформаційного, занурена в світ технологій і надмірну кількість інформації. Складно знайти сферу життєдіяльності людини, що уникла б впливів нових технологій - економіка, медцина, освіта, культура, релігія, наука, спорт, розваги - всюди існує величезний масив інформаційних впливів, що посилюється за допомогою інформаційно-комп'ютерних технологій. В сучасному світі великі надії покладаються на розвиток інформаційних технологій та засобів комунікацій. Але вже зараз інформаційні потоки в комп'ютерах у мільйон разів перевищують можливість засвоєння їх людьми, яке за наявними даними, має у людей порядок 10¹⁰ біт/с [1]. Вся інформація, яка видається спільно з рештою джерел інформації (телебаченням, радіоприймачами, магнітофонами, кіно, відео, театрами, музичною продукцією, рекламою і ін.) понад цю величину, представляє собою інформаційне забруднення навколишнього середовища.

Інформаційне забруднення -- засмічення інформаційних ресурсів непотрібними, невідповідними та низькоякісними даними.

Воно впливає на всі 5 почуттів людини (головним чином, на зір і слух) і є загрозою психічному здоров'ю. Це новий вид забруднення, пов'язаний із інформаційною технологією.

Людина отримує інформацію за допомогою органів чуття (зір, слух, дотик та ін.). Для того щоб орієнтування у світі, вона запам'ятовує отримані відомості, тобто «зберігає» інформацію. У процесі своєї діяльності, людина обробляє отриману інформацію, та для досягнення своїх цілей приймає відповідні рішення спираючись на цю інформацію. Протягом спілкування з іншими людьми вона передає та приймає інформацію. Тобто людина існує у світі інформації.

Сутність перевантаження інформацією полягає в тому, що кількість важливої інформації, що надходить, перевищує здатність людини до сприйняття [2].

Інформаційне забруднення є значною проблемою, яка швидко поширюється. Поширення непотрібної та небажаної інформації може мати згубний ефект на діяльність людини. Воно вважається одним з негативних ефектів інформаційної революції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання аналізу і дослідження впливу інформаційного забруднення на людину розглядались провідними вченими і фахівцями. Було проаналізовано праці з різних сфер наукового знання - різних галузей правової науки, соціології, політології, інформаційної екології. Серед вітчизняних фахівців які вивчали вплив інформації на людину: Золотар О.О., Романенко Ю. В., Панфілов О. Ю., Кротюк В. А., Малик Я., Опанасюк А. С., Радужний О. Е., Андрущенко В., Алієв М.М. та інші. Також з метою розширення наукового світогляду та вивчення зарубіжного досвіду опрацьовано роботи іноземних науковців, серед яких: Якоб Нільсен, Девид А. Брей, Рафаель Капурро, Кайсар Ікбал, Шаохуа Ян, Рашид Наваз, Джаспер Думен, Кріс Артур, Левент В. Орман.

У листопаді 2003 року Якоб Нільсен підняв питання, пов'язане з концепцією «інформаційного забруднення». Він зазначив, що 1-хвилинна перерва може коштувати фахівцям 10-15 втрачених продуктивних хвилин задля відновлення працездатності, а взагалі середній «інтелектуальний працівник» втрачає 2,1 години в день через перерви, пов'язані з багатозадачністю [3]. Інше недавнє дослідження показало, що працівники інтелектуальної діяльності стикалися з перебоями приблизно один раз кожні 10 хвилин, і для цього їм знадобилося в середньому 23 хвилини для того, щоб відновитися і повернутися до свого початкового завдання.

Більшість сучасних описів інформаційного забруднення стосується комп'ютерної інформації, як то електронна пошта (e-mail), миттєві повідомлення та ін. [4]. Особливо актуальним інформаційне забруднення стало останнім часом: члени сучасного інформаційного суспільства постійно піддаються впливу лавини негативної інформації. Всі біди і катастрофи світу миттєво стають загальновідомими і звалюються на людину з усіх каналів масової інформації.

Надлишок інформації та багатозадачність постійно супроводжують людину, яка використовує в своїй діяльності інформаційні технології. Рік за роком кількість інформації, яку засвоює людина, збільшується в геометричній прогресії. Здавалося б, це тренування мозку і підтримка його тонусу. Насправді це надлишок, на який мозок відповідає однозначно: опором. Виражається він тим, що в якийсь момент інформація перестає засвоюватися аж до провалів в пам'яті [5].

Типовими прикладами інформаційного забруднення є небажані електронні повідомлення (спам) і миттєві повідомлення, особливо на робочому місці [6]. Мобільні телефони (дзвінки, сповіщення, навіть мелодії дзвінка) можуть відволікати від виконання професійних обов'язків. Крім того, інформаційне забруднення може виникати при зниженні якості інформації [7]. Йдеться про неточну або застарілу інформацію, а також про погане подання інформації, наприклад, коли зміст не сфокусований або неясний, або коли його подано в захаращених, багатослівних або погано організованих документах, які користувачеві складно зрозуміти [8,9]

Наслідки інформаційного забруднення можна побачити на багатьох рівнях. На особистому рівні інформаційне забруднення впливає на здатність людини оцінювати варіанти та знаходити адекватні рішення. Це може призвести до перевантаження інформацією та тривоги, паралічу рішень і стресу [9], а також може порушувати процес навчання індивіда[10].

Деякі автори стверджують, що інформаційне забруднення та перевантаження інформацією можуть спричинити втрату перспективи та моральних цінностей[11]. Цей аргумент може пояснити байдуже ставлення суспільства до таких тем, як наукові відкриття, попередження про здоров'я чи політика[12]. Інформаційне забруднення робить людей менш чутливими до заголовків і більш цинічними до нових повідомлень.

Інформаційне забруднення сприяє перевантаженню інформацією та стресу, а отже, заважає прийняттю рішень. Збільшений час обробки призводить до втрати продуктивності та прибутку, прийняття неправильних рішень збільшує ризик критичних помилок[9,12]

Отже, однією з найважливіших задач сьогодення є підвищення безпеки праці при інформаційному забрудненні.

Мета статті - аналіз негативних наслідків впливу інформаційного забруднення на здоров'я та працездатність людини в умовах постійно зростаючого обсягу інформації, а також надання пропозицій стосовно підвищення рівня захисту працюючих при інформаційному забрудненню.

Виклад основного матеріалу. Інформаційне забруднення тісно пов'язане з іншими видами забруднення, як от механічне чи хімічне: адже забруднюють середовище і носії інформації, як от поліграфічні матеріали, оптичні диски, навіть сама людина, котра, несучи потік різної непотрібної та зайвої інформації стає джерелом інформаційного забруднення. До інформаційного забруднення відносяться і візуальне забруднення, викликане одноманітною архітектурою. Також інформаційне забруднення зазвичай супроводжується таким фізичним забрудненням, як електромагнітне випромінювання, яке може створювати руйнівний вплив на організм людини [6]. Змінні електромагнітні поля здатні надавати негативний вплив на організм людини, наслідки яких залежать від напруженості електричного і магнітного полів, частоти випромінювання, щільності потоку енергії, розміру поверхні тіла людини, що опромінюється, і індивідуальних особливостей його організму. Негативний вплив електромагнітних випромінювань (ЕМВ) на організм виявляється у вигляді порушень нервової, імунної, ендокринної, статевої і серцево-судинної систем. Дія ЕМВ на людину вище за допустимі норми як правило приводить до загальної слабкості, підвищеної пітливості сонливості, порушенню роботи шлунку, печінки, селезінки, органів зору, підшлункової і статевих залоз. Найінтенсивніше електромагнітні поля впливають на органи і тканини з великим вмістом води: мозок, шлунок, жовчний та сечовий міхур, нирки [13].

До останнього часу зростання обсягу інформації, який створюється людством, підпорядковувався експоненційному закону. Таке зростання має вибуховий характер [14]. В даний час є всі ознаки настання інформаційного «вибуху». Так, якщо в минулому столітті подвоєння кількостей інформації відбувалося приблизно за 50 років, то в даний момент аналогічний результат виходить за проміжок часу трохи більше року і немає ніяких ознак уповільнення темпів зростання обсягів інформації у найближчому майбутньому. Така зміна інформаційного простору, безсумнівно, вступить у суперечність із психофізичними можливостями людини до сприйняття інформації. Основну частку (близько 90%) у потоці сприйняття інформації становить зорова інформація. Якщо інтенсивність потоку інформації, який надходить до людини, перевищує допустиму величину, то пропускна здатність людини починає знижуватися аж до повного припинення сприйняття інформації, що надходить. Інформаційне забруднення, як було сказано раніше, зазвичай супроводжується електромагнітним випромінюванням. Ці два види забруднення в основному діють разом. Поки що область вивчення впливу електромагнітного випромінювання різного характеру ще не до кінця вивчена, але ясно, що спілкування з телевізором, комп'ютером, радіотелефоном, мікрохвильовою піччю і т.д. обов'язково залишає свій відбиток на здоров'ї людини як через вплив електромагнітного забруднення, так і інформаційного забруднення навколишнього середовища [1,13]. Хоча інформаційне забруднення може поширюватися у багатьох формах, але основні його прояви можна згрупувати наступним чином (рис.1):

Рис.1 Основні прояви інформаційного забруднення

Наше життя сповнене сторонніх деталей, які приховують дійсно важливу інформацію. Загально визнано, що розповсюдження небажаної або неякісної інформації може чинити шкідливий вплив на людину та її діяльність: відволікати, дратувати, втомлювати та серйозно порушувати функціонування всього організму. Проблема інформаційного забруднення вважається одним з негативних наслідків інформаційної революції останньої чверті ХХ сторіччя [4].

Інформація - один з найважливіших ресурсів в житті суспільства. Інформаційне середовище формує та змінює світогляд і цінності особистості, воно є невід'ємною частиною загального середовища проживання людини і має всі атрибути, що є властивими йому.

Через надлишок знань і через постійне надходження великої кількості різноманітної інформації, люди стикаються з численними вимогами до їхньої уваги. Все це призводить до втрати продуктивності і відповідно з'являється необхідність в додаткових робочих годинах.

Сучасне покоління молоді виросло в епоху електронної пошти з підтримкою Інтернету, обміну миттєвими повідомленнями, iTunes, YouTube, сторінок MySpace, Friendster, Facebook, Instagram та інші веб-сайти соціальних мереж. Дослідження показують, що це покоління краще справляється з багатозадачними потребами часу та уваги.

Особливо людський мозок має певну пластичність протягом перших п'яти років після народження. Однак навіть тоді існують когнітивні межі для всього. Люди мають обмежену пам'ять і когнітивні можливості обробки [3].

Інтелектуальні працівники тепер використовують різні інформаційні технології протягом робочого дня в офісі, під час поїздки на роботу та з роботи, та під час особистого часу.

Інформаційне забруднення проявляється перевантаженням надлишкової, надмірної, шумної або некорисної інформації. Ці явища включають неефективні спілкування; час, втрачений через багатозадачність, спам, небажані електронні листи, банальні повідомлення, дублювання інформації.

Бажання отримати багато інформації може навіть призвести до «паралічу прийняття рішень» у певних контекстах [3].

У сукупності все це призводить до забруднення інформацією та, як наслідок, до її втрати.

Коли інформації забагато, вона не лише швидко забувається, а й розмиває певні ціннісні орієнтири людини, втрачається вміння аналізувати дані. А все це може привести до маніпуляцій та дезінформацій (наприклад, фейк-новини як інструмент впливу на громадську думку).

Нарівні з «цифровим розривом» і «віртуальним бар'єром», інформаційні технології часто можуть здійснювати негативний вплив на людей (інформаційний шум та ін.), викликаючи різні негативні реакції (інформаційний, психологічний бар'єри тощо). Інформаційний шум означає, що в загальному обсязі отриманих корисних даних є сторонні сигнали (шуми) [15]. В інформаційно-пошукових системах (ІПС) він свідчить про те, що в результаті пошуку на свій запит користувач отримав і не відповідну його запиту інформацію. Інформаційний бар'єр - один із чинників, що перешкоджає отриманню необхідної інформації, утрудняє використання документів як джерел інформації. Багато в чому він викликаний законами розвитку потоків інформації: постійним зростанням кількості публікацій, розсіюванням їх у різних виданнях, старінням публікацій та, навпаки, їхньою актуалізацією. Інформаційний бар'єр впливає як розшарування інформації, і суспільства. Його появі та поглибленню сприяють такі явища, як інформаційний шум, психологічний бар'єр та ін. [15]. Психологічний бар'єр зазвичай виникає як захисна реакція людини на спроби змінити налагоджену послідовність її дій. Він пов'язаний з необхідністю виконувати нові складні види робіт, з навантаженнями, що з'являються при пошуку даних, їх виборі у великому масиві отриманих відомостей та вивченні відібраних матеріалів, що становлять часом кілька сотень і навіть тисяч документів [15].

З останньої чверті ХХ сторіччя стару концепцію розподілу світової влади за принципом багатства замінила нова - на основі накопичення і використання інформації. Тому саме в цей час почала зростати технологічна спроможність світу зберігати інформацію (рис.1) [16,17]: з 2,6 ексабайт у 1986 р. до 15,8 у 1993 р., понад 54,5 у 2000 р., близько 295 ексабайт у 2007 р., до 3300 ексабайт у 2014 р. та до 45000 ексабайт у 2020 р. (1 ексабайт - 1073741824 гігабайтів). Зі збільшенням обсягів виробництва і зберігання інформація стала все більше спотворюватися й втрачати свої первісну якість та цінність, бо частіше за все джерела подають неструктуровані, неперевірені дані, не існує механізму перевірки зайвого в них [3,18].

Таблиця 1 Нова інформація, яка надходить до соціальних мереж щохвилини

Разом з розвитком можливості зберігати інформацію людство зіткнулось із новою проблемою - настільки великим обсягом даних складно оперувати. Людина стала витрачати більше часу й розумових сил на перевірку достовірності, фільтрування, обробку й оцінку важливості матеріалів. Через зростаючий потік інформації мозок перенавантажується та стрімко втрачає здатність робити вибір і приймати рішення, що автоматично призводить до виникнення втоми та зниження працездатності.

Розумова праця не має чітких меж між напруженням організму під час роботи і переходом у фазу відновлення сил.

Втома при розумовій праці в умовах інформаційного забруднення виявляється в нервовому напруженні, зниженні концентрації уваги і зменшенні свідомого її регулювання, погіршенні оперативної пам'яті і логічного мислення, сповільненні реакцій на подразники. Нервове напруження впливає на серцево-судинну систему, збільшуючи артеріальний тиск і частоту пульсу, а також на терморегуляцію організму та емоційні стани працівника.

Відновлювальні процеси після розумової праці при багатозадачності та обробки великої кількості інформації, її аналізі відбуваються повільніше, ніж після фізичної праці. Несприятливі порушення в організмі працівника часто не ліквідуються повністю, а акумулюються, переходячи в хронічну втому, або перевтому та різні захворювання.

Найбільш поширеними захворюваннями працівників розумової праці в умовах впливу інформаційного забруднення є неврози, гіпертонії, атероскле- рози, виразкові хвороби, інфаркти та інсульти.

Втома після пошуку, перегляду, аналізу різного роду інформації як корисної, так і непотрібної та небажаної, породжує у працівника стан, який призводить до помилок у роботі, зниження працездатності, небезпечних ситуацій і нещасних випадків. Вчені наводять дані, які вказують, що кожному четвертому нещасному випадку передувала явно виражена втома [21].

Боротьба зі втомою, в першу чергу, зводиться до поліпшення санітарно- гігієнічних умов виробничого середовища:

1. ліквідація забруднення повітря;

2. зниженню рівнів шуму та вібрації;

3. нормалізація мікроклімату;

4. раціональне освітлення;

5. зменшення багатозадачності;

6. зменшення інформаційного забруднення.

Люди мають кінечну пам'ять і можливості обробки інформації - це обов'язково потрібно враховувати. Напрямки зменшення впливу інформаційного забруднення вивчає інформаційна екологія [22]. В загальній проблематиці інформаційної екології одним із основних джерел формування і оновлення проблем є той факт, що числові технології змінюються швидше ніж людина старіє.

Для того щоб вирішити проблему впливу інформаційного забруднення необхідно застосовувати вдосконалені технології, інформаційні панелі, які дадуть можливість визначати пріоритетність інформації. Проте, існує можливість регулювати надходження інформації через встановлення індивідуальних інформаційних фільтрів і бар'єрів [2]. Технології, які створюють постійне «забруднення», можна замінити «чистішими» варіантами [3]. Крім того, технологія може покращити якість подання інформації, сприяючи її розумінню. У цьому можуть допомогти політики використання електронної пошти [9] і стратегії забезпечення цілісності інформації [12]. Можна застосовувати тайм-менеджмент і стрес-менеджмент, що передбачає встановлення пріоритетів і мінімізацію перерв. Удосконалення технологій для надання інформації користувачам допоможе зменшити вплив інформаційного забруднення.

Висновки

Отже, стрімкий розвиток інформаційних технологій, безперечно, є корисним для світового суспільства, проте має негативний вплив, виражений у явищі інформаційного забруднення. Воно призводить до втрати точки зору й моральних цінностей, відсутності своєї думки та мислення, знижує чутливість людини до нових знань, погіршує продуктивність праці та притупляє вміння «зважувати» між собою варіанти вирішення проблеми, приймати відповідальні рішення, викликає втому та зниження працездатності. Більше інформації не завжди сприяє прийняттю кращих рішень.

Для того, щоб прийняти правильні і своєчасні рішення щодо зменшення впливу інформаційного забруднення на працездатність людини потрібно:

1) приймати рішення враховуючи можливість заміни доступної інформації на кращу, більш якісну, через розумові здібності людини та обмеження навантаження, для зниження втоми;

2) замінити технології, які створюють постійні зміни або часті переривання;

3) при організації будь-якої діяльності розглядати людську концентрацію уваги як дефіцитний ресурс; нові інформаційні рішення мають зберегти цей ресурс, оскільки він є вичерпним;

4) покращити представлення інформації, щоб зберегти обсяг уваги працівників, їх особистий час;

5) допомагати людям отримувати доступ до більш доступної, потрібної, якісної та бажаної інформації.

Література

2. Алієв М.М., Шутенко І.А. Інформаційне перевантаження як різновид маніпулювання масовою свідомістю. Право на інформацію в громадянському суспільстві. Проблеми інформаційної безпеки держави: матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції, 22 квітня 2015 р., Київ, 2015. С. 11-15.

3. Брей, Девід А., Інформаційне забруднення, перевантаження знаннями, обмежений обсяг уваги та наші обов'язки як спеціалістів з ІБ. Всесвітня конференція Глобальної асоціації менеджменту інформаційних технологій (GITMA) - червень 2008 р.,: URL: http://userwww.service.emory.edu/~dbray (дата звернення: 05.10.2023).

4. Що таке інформаційне середовище та його забруднення? URL: https://nespam2015. blogspot.com/2015/04/blog-post_7.html (дата звернення: 19.01.2024).

5. Цікаві факти про мозок. URL: https://ockph.te.ua/node/1828 (дата звернення: 17.01.2024).

6.

7. Nielsen, J. IM, Not IP (Information Pollution). November 2003. ACM Queue. 1 (8). 2003. 75-76. URL: https://dl.acm.org/doi/pdf/10.1145/966712.966731 (дата звернення: 17.01.2024).

8. Nielsen, J. High prize for tackling information pollution. Marketing Week. 22(17): 28. 1999. URL: EBSCOhost 1977624 (дата звернення: 17.01.2024).

9. Capurro, R. Towards an Information Ecology. In: I. Wormell, ed. Information and Quality. London: Taylor Graham. 1990. pp. 122--139

10. Кайсар Ікбал, Шаохуа Ян, Рашид Наваз. Managing Information. In Focus: Managing the Information Pollution. Managing Information. 14(10), 2008. p. 10-12

11. Doomen, J. Information Inflation. Journal of Information Ethics. 18(2). 2009. Р. 27-37. URL: https://www.academia.edu/1839210/J_Doomen_Information_Inflation. (дата звернення: 15.01.2024).

12. Arthur, Chris. Zen and the art of ignoring information. The Information Society.1(9). 1993. Р. 51-60. URL: https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/01972243.1993.9960131 (дата звернення: 10.01.2024).

13. Orman, Levent Fighting Information Pollution with Decision Support Systems. Journal of Management Information Systems. 1984. 1(2). 64-71. JSTOR 40397792. doi:10.1080/ 07421222.1984.11517704

14. Хондак І.І. Екологія та безпека праці в радіоелектроніці. «Вісник національного технічного університету «ХШ»», № 10. 2006. С.108-112.

15. Макарова М.В. Інформатика та комп'ютерна техніка: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Макарова М.В., Карнаухова Г.В., Запара С.В. - Суми: Університетська книга, 2003. 642 с.

16. Риндюк Д. В., Пешко В. А. Інформаційні технології. Навчальний посібник. Електронне мережне навчальне видання. Київ КПІ ім. Ігоря Сікорського. 2022. 180 с.

17. Ramesh Pandita. “Information Pollution, a Mounting Threat: Internet a Major Causality”. Journal of Information Science Theory and Practice. December 2014. 2(4): 49-60. URL: https://www.koreascience.or.kr/article/JAKO201436448849602.pdf (дата звернення: 05.10.2021).

18. Хондак І.І., Опейда С. О. Інформаційне забруднення. Матеріали на науково- методичної конференції «Безпека людини в сучасних умовах». Харків: НТУ «ХПІ», 2-3 грудня 2021р. С. 145-146.

19. Information pollution. Вікіпедія: вільна енциклопедія. URL: https://en.rn.wikipedia.org/ wiki/Information_pollution. (дата звернення: 05.10.2021).

20. Уилсон Р. А. Психология эволюции. Київ: Янус (Yunus books). 1998. 320 c.

21. The Data Explosion in 2014 Minute by Minute-infografic. july 12. 2014. URL: http://aci.info/2014/07/12/the-data-explosion-in-2014-minute-by-minute-infographi (дата звернення: 05.10.2021).

22. Втома на роботі та безпека праці. URL: https://pon.org.ua/novyny/6053-vtoma-na- robot-bezpeka-prac.html (дата звернення: 26.01.2024).

23. ЗОЛОТАР О.О. Інформаційна безпека людини:теорія і практика : монографія. Київ: ТОВ «Видавничий дім «АртЕк», 2018. 446 с.

References:

1. Khondak I.I. (2005). Vlyianye ynformatsyonnoho zahriaznenyia na zdorove cheloveka [The influence of information pollution on human health]. Bezpeka zhyttiediialnosti: materialy mizhnar.nauk.-metod. konf. - Life safety: materials of the international science-method. conf. (pp.117-118). Kharkiv: NTU «KhPI» [in Ukrainian].

2. Aliiev M.M., Shutenko I.A. (2015). Informatsiine perevantazhennia yak riznovyd manipuliuvannia masovoiu svidomistiu [Information overload as a type of mass consciousness

3.

manipulation]. Pravo na informatsiiu v hromadianskomu suspilstvi. Problemy informatsiinoi bezpeky derzhavy: materialy II mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii - The right to information in civil society. Problems of information security of the state: materials of the II international scientific and practical conference. (pp.11-15). Kyiv [in Ukrainian].

4. Brei, Devid A. (2008) Informatsiine zabrudnennia, perevantazhennia znanniamy, obmezhenyi obsiah uvahy ta nashi oboviazky yak spetsialistiv z IB [Information pollution, knowledge overload, limited attention spans, and our responsibilities as IS professionals]. Vsesvitnia konferentsiia Hlobalnoi asotsiatsii menedzhmentu informatsiinykh tekhnolohii (GITMA) - World Conference of the Global Information Technology Management Association (GITMA) Retrieved from http://userwww.service.emory.edu/~dbray [in Ukrainian].

5. Shcho take informatsiine seredovyshche ta yoho zabrudnennia? [What is the information environment and its pollution?] Retrieved from https://nespam2015.blogspot.com/2015/04/blog- post_7.html [in Ukrainian].

6. Tsikavi fakty pro mozok [Interesting facts about the brain]. Retrieved from https://ockph. te.ua/node/1828/ [in Ukrainian].

7. Nielsen, J. (2003). IM, Not IP (Information Pollution). November 2003. ACM Queue. 1 (8). 75-76. Retrieved from https://dl.acm.org/doi/pdf/10.1145/966712.966731 .

8. Nielsen, J. (1999). High prize for tackling information pollution. Marketing Week. 22(17): 28. Retrieved from EBSCOhost 1977624 .

9. Capurro, R. (1990). Towards an Information Ecology. In: I. Wormell, ed. Information and Quality. London: Taylor Graham. pp. 122--139.

10. Кайсар Ікбал, Шаохуа Ян, Рашид Наваз. (2008). Managing Information. In Focus: Managing the Information Pollution. Managing Information. 14(10). p. 10-12.

11. Doomen, J. (2009). Information Inflation. Journal of Information Ethics. 18(2). Р. 27-37. Retrieved from https://www.academia.edu/1839210/J_Doomen_Information_Inflation.

12. Arthur, Chris. (1993). Zen and the art of ignoring information. The Information Society.1(9). Р. 51-60. Retrieved from https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/01972243. 1993.9960131.

13. Orman, Levent. (1984). Fighting Information Pollution with Decision Support Systems. Journal of Management Information Systems. 1(2). 64-71. Retrieved from JSTOR 40397792. doi:10.1080/07421222.1984.11517704.

14. Khondak I.I. (2006). Э^^ут y bezopasnost truda v radyoэlektronyke [Ecology and labor safety in radio electronics.]. «Vestnyk natsyonalnoho tekhnycheskoho unyversyteta «KhPY»» - «Bulletin of the National Technical University «Khpy»». № 10. 108-112 [in Ukrainian].

15. Makarova M.V. (2003). Informatyka ta kompiuterna tekhnika [Informatics and computer technology]. Sumy: Universytetska knyha [in Ukrainian].

16. Ryndiuk D. V., Peshko V. A. (2022). Informatsiini tekhnolohii [Information Technology]. Kyiv KPI im. Ihoria Sikorskoho [in Ukrainian].

17. Ramesh Pandita. (2014). Information Pollution, a Mounting Threat: Internet a Major Causality. Journal of Information Science Theory and Practice. December 2(4): 49-60. Retrieved from https://www.koreascience.or.kr/article/JAKO201436448849602.pdf

18. Khondak I.I., Opeida S. O. (2021). Informatsiine zabrudnennia [Information pollution]. Materialy na naukovo-metodychnoi konferentsii «Bezpeka liudyny v suchasnykh umovakh» - Materials at the scientific and methodological conference «Human safety in modern conditions». (pp.145-146). Kharkiv: NTU «KhPI» [in Ukrainian].

19. Information pollution. Vikipediia: vilna entsyklopediia [Wikipedia: the free encyclopedia]. Retrieved from https://en.m.wikipedia.org/wiki/Information_pollution [in Ukrainian].

20. Uylson R. A. (1998) Psykholohyia эvoliutsyy [Psychology of evolution]. Kyiv: Yanus (Yunus books).

21. The Data Explosion in 2014 Minute by Minute-infografic. (2014). Retrieved from http://aci.info/2014/07/12/the-data-explosion-in-2014-minute-by-minute-infographi /

22. Vtoma na roboti ta bezpeka pratsi [Fatigue at work and occupational safety]. Retrieved from https://pon.org.ua/novyny/6053-vtoma-na-robot-bezpeka-prac.html [in Ukrainian].

23. Zolotar O.O. (2018). Informatsiina bezpeka liudyny:teoriia i praktyka [Human information security: theory and practice]. Kyiv: TOV «Vydavnychyi dim «ArtEk» [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru