Сім’я в релігіях світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Сім'я в ісламі

Сім'я в християнстві

Сім'я в буддизмі

Сім'я в індуїзмі

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Вивчаючи світові релігії ми занурюємось у безліч різноманітних світів, що відрізняються своєю ідеологією, відношенням до життя, розумінням існування, відношенням до сімейних стосунків та безліччю іншими аспектами існування. В даному рефераті перед нами буде стояти завдання, розглянути поняття сім'ї в інших релігіях. Для того, щоб розпочати роботу, ми маємо дати визначення поняттю сім'я. Сім'я -- соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей. В кожній сім'ї, як і в релігії є свої правила, закони та норми і всі вони відрізняються між собою, і ці розбіжності в поглядах багато в чому обумовлені різним ставленням до жінки в провідних світових релігіях: християнстві, ісламі і буддизмі. Різні християнські конфесії також по-різному ставляться до проблеми співвідношення жіночого і чоловічого духовних начал: в православ'ї домінує культ чоловічого початку - Христа, в католицизмі - жіночого - діви Марії. Ортодоксальні мусульмани принижують жінку до рівня безсловесного виконавця чоловічої волі і практично відмовляють їй у наявності творчого початку. Буддизм найбільш терпимо в цьому відношенні і передбачає рівність можливостей в "прояснення" і "спасіння" для чоловіка і жінки. Цим він відрізняється від християнства, де вина за первородний гріх більшою мірою лежить на жінці - Єві і автоматично переноситься на її сестер по статі. Законами як Старого, так і Нового Заповітів роль безумовного лідера в сім'ї і суспільстві відводиться чоловікові. Але погляди і переконання людей в останні століття в значній мірі еволюціонували в напрямку ідеалу рівності між чоловіком та жінкою. Тому потрібно розглянути усі аспекти, що стосуються релігійного вчення на прикладі окремих конфесій.

Сім'я в ісламі

Іслам нині належить до найбільш динамічних релігій, кількість прихильників якої постійно збільшується. Це зростання спостерігається не лише в традиційних районах поширення ісламу, зокрема в ряді країн Азії та Африки, а й в Америці та Австралії. Ісламський фактор все більше дає про себе знати в Європі, яка й досі традиційно вважається християнською. Дедалі активнішою стає мусульманська спільнота в Україні, відбувається її швидка інтеграція в українське суспільство.

При розгляді європейцями "мусульманської проблеми" виникає питання про становище жінки в ісламському суспільстві, про традиційне для мусульман ставлення чоловіків до жінок. При цьому акцент більшістю авторів робиться на нерівноправності статей в країнах ісламу, на уявній "нецивілізованості", "неетичності" норм, за якими існують мусульманські сім'ї, на інших негативних, з погляду усталених стереотипів, моментах.

Такий дискурс дедалі більше виявляє свою тенденційність. Він має підґрунтям нерозуміння цивілізаційних відмінностей і часто базується не стільки на науковому аналізі, скільки на культурних стереотипах. Треба враховувати, що європейсько-християнська цивілізація й цивілізація мусульманська орієнтуються на цінності, які не завжди збігаються. Якщо перша з часів Ренесансу відкинула традиціоналізм, стала на шлях інноваційного розвитку, то друга в своїй основі продовжує залишатися традиціоналістською. У європейському суспільстві особливо важливим вважається нагромадження матеріальних благ, збільшення комфортності існування людини. Мусульманське ж суспільство традиційно зорієнтоване на відтворення людського потенціалу. Для мусульман матеріальні цінності за всієї їх привабливості - переважно лише засіб, який має сприяти продовженню роду. Іслам витворив своєрідну модель взаємин чоловіка та жінки, яка в умовах нинішнього світу демонструє ефективність у плані демографічному; і це на фоні скорочення народжуваності та старіння населення, що спостерігається в країнах європейсько-християнської цивілізації. Тому ця модель потребує серйозного вивчення.

Звісно, сучасні світські європейські та мусульманські уявлення про сім'ю явно не збігаються. Однак це не свідчить про істинність одних і хибність інших. Ця ситуація потребує їх глибокого аналізу й конкретного порівняння.

Перед європейськими народами і країнами у XXI столітті постало завдання налагодження співжиття з мусульманами. Це стосується й нового, сучасного осмислення європейським суспільством сімейно-шлюбних взаємин в ісламі, які мають безпосередній стосунок до України. В Україні мешкає близько одного мільйона прихильників ісламу, які за роки незалежності нашої держави активізували своє релігійне життя.

Як зростання ролі "ісламського фактора" в світових процесах, так і "межовість" України між європейським, здебільшого християнським, і мусульманським світами визначає актуальність вивчення соціальних проблем ісламу, викликає гостру потребу в об'єктивній інформації про нього, про його духовні цінності, релігійну практику, спосіб життя. Особливо актуальним у даному контексті є вивчення проблеми взаємин чоловіка та жінки, передусім сімейно-шлюбних.

Як відомо, основи виховання закладаються в сім'ї. І саме від сім'ї залежить становлення особистості людини. Мати, батько та інші родичі, що оточують дитину з перших днів її життя, відіграють вирішальну роль у розвитку її характеру. Ось чому іслам приділяє так багато уваги відносин між батьками та дітьми, пропонуючи безліч порад та прикладів в Сунні Пророка (мир йому і благословення) і аятах Корану.

Відповідно до цього за часів сподвижників Пророка і їх послідовників - Табіунов, одруження було більш переважною і навіть необхідною дією, ніж чим залишитися неодруженим. До цього спонукали три основні причини:

1-ша причина: За життя Посланника Мухаммада, існували ідеї безшлюбності. Християнські священики закликали свою паству до чернецтва, так як вони вважали, що чернецтво є благим,богоугодним способом життя.

2-га причина, що спонукає до сімейного життя, була наступною: Перші три покоління мусульман жили в такий прекрасний час, що їх міцна віра, терплячість, забезпечення малим й надія на Всевишнього Аллаха були дуже сильні.

3-я причина: Пророк Аллаха (меіб) з волі Всевишнього передбачав, що честь розповсюдження по всьому світові релігії Іслам і Ісламської нації, цілком ляже на плечі перших трьох поколінь мусульман. Це так само з'явилося однією з основних причин його висловлювання про нікяахе. Кожне слово Пророка Аллаха (меіб) було по суті наказом для сподвижників. Природно, що вище вказаний хадис був для них керівництвом до дії.

Ці три причини були вагомою підставою для мусульман перших трьох поколінь, що спонукає їх до одруження і збільшення потомства. Після цього часу стали з'являтися громади, що збилися з істинного шляху: поширився обман; заробляти на життя дозволеним шляхом та уберегтися від харама ставало все важче. Жити з родиною в таких умовах було дуже важко.

Створючи сімю мусульмани все роблять обдумано і поступово, дотримуючись норм і Корану.

Тому, ще задовго до одруження, молоді люди повинні вивчити основні положення шаріату і підготувати себе до шлюбу згідно з ісламським правом. Юнаки повинні бути готові до утримання сім'ї і в моральному і в матеріальному плані. Чоловік, який вирішив створити сім'ю, повинен прийняти намір одружитися з метою виконання Сунни. Бути готовим до виховання своїх дітей згідно Приписами Аллаха.

Наречену необхідно шукати серед високоморальних представниць прекрасної статі, які знають основи шаріату і ведуть себе відповідно і навулиці і вдома.

Коли мова йде про рівність нареченого і нареченої, то: мається на увазі рівність роду, культури, релігії,сором'язливості і свободи. За мазхаба Малікі враховується лише релігія. Замазхаба Ханафі враховується спільність релігії, рівність роду і майна.

У трьох мазхаба нікяах без свідків вважається недійсним. І,якщо нікяах здійснений при свідках, то дозволяється не оголошувати цей акт. У мазхаба Малікі нікяах без свідків дозволений, але необхідно після цього повідомити знайомих про те що відбувся шлюб. За мазхаба Ханафі дозволено нікяахе спільне свідчення мусульман у складі одного чоловіка і двох жінок. При цьому не потрібно з'ясування їх благочестиво.

У трьох мазхаба при нікяахе мусульманина чоловіки і жінки немусульманки (Зіммі) необхідна присутність в якості свідків 2-х чоловіків мусульман. У мазхаба ж Ханафі, обидва свідка можуть не бути мусульманами. Утрьох мазхаба дозволялося укладати шлюб з юдейкою або християнкою, якщо є згода опікуна нареченої. У мазхаба Ханбалі нікяах з не мусульманкоюне дозволено - харам.

У випадку, коли після укладення шлюбу виявиться статева слабкість чоловіки, за мазхаба Ханафі жінка має право на розірвання шлюбу. При відмові чоловіка розірвати шлюб, жінка має право звернутися до суду (Хусумат).В інших мазхаба жінка має право на Хусумат при виявленні будь-яких істотних недоліків чоловіка.

Коран дає чудове і тонке опис природного зв'язку між чоловіком і жінкою: "Ваші дружини для вас - втіха, а ви - втіха дляних ... "(2:187).

Одяг щільно прилягає до людського тіла, вкриваючи і захищаючи його від незручностей зовнішнього середовища. Наведена метафора розкриває сутність відносин між чоловіком і його дружиною. Їх серця і душі міцно пов'язані, вони захищають одне одного від зовнішніх негативних явищ, які можуть обмежити їхню честь і гідність чи спокій у їхньому улюбленому подружньому домі. У благополучних сім'ях недоліки мають властивість перетворюватися на гідності, що насправді з ними (недоліками) і відбувається: "Він не жадібний, а господарський ".

Позиція Ісламу стосовно сім'ї виходить з фундаментальних принципів Корану, що стосуються сімейних відносин:

Перше: Коран вселяє подружжю, що чоловік і жінка необхідні один одному, вони доповнють один одного у своєму існуванні. Чоловікові там говориться: жінка - плоть від плоті твоєї, без якої ти не зможеш прожити.

Жінці там говориться: ти пішла від чоловіка, він - твій початок,а ти не можеш жити без початку. Аллах сказав: "Саме Він створив вас з однієї душі і з неї ж створив дружину, щоб він (тобто Адам) знаходив спокій у неї ". (Коран," Огорожі ": 189)

Друге: Коран наголошує, що нормальні сімейні відносинима є: увага, згода між подружжям. Незважаючи на те, що вони дві половинки, насправді вони - єдине ціле в усьому: в емоціях, почуттях і тілесній близькості. Вони об'єднані, працюючи для справжнього і вкладаючи свої надії в майбутнє. Їх серця і душі міцно пов'язані, вони захищають одне одного від зовнішніх негативних явищ, які можуть зачепити їх честь і гідність або спокій у їхньому улюбленому подружньому будинку.

Третє: Коран наголошує, що тісний зв'язок між подружжям - один з наменатальніших знаків Аллаха і найбільше благословення серед його благословень. Аллах говорить: " - те, що Він створив з вас самих дружин для вас, щоб ви знаходили заспокоєння в них, і заснував любов і [взаємну]прихильність між вами. Воістину, у всьому цьому - ясні знамення для людей, які розмірковують ". (Коран," Аррум ": 21)

релігія сім'я світовий духовний

Сім'я в християнстві

Християнство, з'явившись викликом всієї римської культури, не могло неторкнутися і взаємин між чоловіком і жінкою. Звичайно,євангельська проповідь не була спрямована на підрив соціально-політичного порядку і не задавалася метою змінити відносини між статями, і все ж християнство радикально затвердило нові принципи взаємин між чоловіком і жінкою.

Перш за все, християнство запропонувало принципово нову оцінку людини, актуалізувавши ідею творіння «за образом і подобою». Нове вчення стверджувало, що «ні юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі "(Гал. 3:28) Принципово важливо зрозуміти, що в цьому запереченні немає ні найменшого презирства до статі або шлюбу, але стверджується, навпаки, рівність статі перед Богом,цінність особистості, а не чоловічої або жіночої статей. Звичайно, рівність цінніса і не означає рівності функціонального, не стирає різницю - і це важливо усвідомлювати і відчувати, інакше християнські установки можуть бути при бажанні легко витлумачені в дусі «войовничого фемінізму».

Християнство вперше дивилося на жінку як на людину, побачило в ній самостійну цілісну особистість, нерівну чоловікові, але й не менш цінну для Бога, ніж він. У християнстві жінка перестала бути чимось нечистим, злим, перестала бути річчю і власністю чоловіка, перестала,нарешті, бути тільки матір'ю або дружиною.

Євангельська історія, вся історія раннього християнства свідчить про відмінну від цельсова (тобто від язичницького як такого) ставлення до жінки. Так, Христос розмовляв і спілкувався як з чоловіками, так і з жінками. Саме жінки супроводжували Христа на Голгофу в той час, коли учні залишили Його. Саме жінкам першим з'явився Христос. Цих жінок, що йшли до гробу Христа з дорогоцінним миром, щоб умити тіло за древнім звичаєм (цього не зробили відразу після розп'яття, так як починалася субота, порушувати яку не можна було по старозавітним звичаєм), християнська Церква до цих пір шанує, прославляючи на тиждень жінок-мироносиць (другий тиждень після Великодня).

Картини жіночого безправ'я в стародавньому світі здаються нам сьогодні жахливими і несправедливими тільки завдяки цьому сталася дві тисячі років тому «Християнської революції».

Саме в християнській культурі утвердився моногамний шлюб. Саме християнство вперше в людській історії проголосило, що подружня зрада чоловіки настільки ж неприпустима, наскільки є неприпустимою зрада жінки.

У середні віки, коли на зміну язичницької культурі приходить культура християнська, сім'я стає не просто «осередком суспільства», але таїнством,в яке вступають два християнина, заявляючи про спільне рішення перед своєю громадою. За християнським вченням, сім'я є мала церква. А церква не може творити «на час» - вона створюється назавжди, скріплюється любов'ю, яка не шукає лише своєї вигоди і зручностей. До речі сказати, вінці, які під час вінчання в Православній Церкві надягають на нареченого і наречену, це не царські, як думають багато хто, а мученицькі вінці. Звичайно,не в тому сенсі, що шлюб - це суцільну муку, немає. Мається на увазі інше: по тлумаченню одного християнського святого, чоловік не повинен зупинятися ні перед якими стражданнями, навіть смертю, якщо вони потрібні для блага дружини. Вінчаним тут уподібнюються ранньо християнських мученикам, які страждали за Христа ...

Що ж до відомої фрази апостола Павла «дружина нехай боїться свого чоловіка »(Еф. 5:33), то, на думку більшості православних богословів, вона не означає, що дружина повинна відчувати страх і трепет перед грізним чоловіком, а лише те, що вона повинна боятися образити чоловіка, боятися стати посміховиськом його честі. Це не тваринний страх від ненависті й жаху, а страх охоронний, випливає з любові. Так діти бояться образити батьків,бояться заподіяти їм біль ...

Крім того, не варто забувати і про ті слова, з якими в цьому ж уривку апостол звертається до чоловіка: «Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї. Отже, нехай кожен з вас любить так свою дружину, як самого себе »(Еф. 5:25, 33)

Новозавітної переосмислення людини аж ніяк не скасовує і багатьох старозавітних смислів. Материнство в християнстві користується такою ж пошаною і повагою, як і в давні часи. Більш того, збувається обітниці, що першим людям: від жінки народжується Ісус Христос - Спаситель світу, Богочоловік, Який Своєю хресною смертю знищує наслідки первородного гріха: знищує смерть і звільняє людину від рабської залежності гріха.

Незважаючи на серйозність змін, привнесених в культуру християнством, наївно було б стверджувати, що в християнському суспільстві відразу покінчили з жіночим безправ'ям. Ще довгі століття жінка не брала ніякої участі в суспільно-політичному та інтелектуальному житті. Заради справедливості треба відзначити і те, що це положення все ж таки не було результатом «вкрадених жіночих прав», а, навпаки, повільно готувало грунтдля майбутньої емансипації.

Парадоксально, але боротьба за звільнення жінки, що стала в західній культурі можливим, головним чином, завдяки християнським цінностям, досить легко ці цінності ігнорувала. Ймовірно, тут ми стикаємося з базовим парадоксом або, якщо завгодно, антиномією християнської культури: прагненням повністю християнізоване світ і його (цього прагнення)принциповою неможливістю. Тому зайве завзяття в будь-якій област іхристиянізації культури нерідко мало дуже антихристиянські наслідки.

Підкреслено-поважне, шанобливе ставлення до жінки в християнстві має мало спільного з сучасним фемінізмом, що намагаються, як мені здається, свідомо чи несвідомо, але стерти природні відмінності між чоловіком і жінкою. Прошу зауважити, що слово «Природні» я вживаю у християнському контексті, тобто нормальні,такі, які були створені Богом. А це означає, що в людині існує ієрархія: дух-душа-тіло. Природним, гармонійним є саме ієрархічне улаштування людської особистості, коли ідеально-духовна сторона визначає душевне і фізичне існування, а ненавпаки. Розуміння того, на чому засновано християнський світогляд пояснює різницю між християнським і сучасним секулярним підходом: якщо в світському світі словосполучення «материнський інстинкт» в рівній мірі можна застосувати і для людей, і для тварин, то у світі християнської культурисаме духовне улаштування жінки, ідеальний задум Творця про неї, визначає і її моральні материнські якості, і принципову фізичну здатність до дітородіння.

Саме в цій площині, як мені здається, і лежить рішення "жіночого питання »: або ми виходимо тільки з того, що« часи змінюються і ми міняємося разом з ними », і, відповідно, не може бути ніяких цінностей і орієнтирів, даних раз і назавжди, або визнаємо, що є певний задум про людину, і він визначає якісні розходження між чоловіком і жінкою. Якщо виходити з того, що «все відносно», то відразу виключається можливість однозначного, правильної відповіді на поставлені в початку реферата питання. Якщо ж вірити, що чоловік і жінка створені різними невипадково, то можна оцінювати те, що відбувається як «правильне» або «Неправильне». Очевидно, для сучасного свідомості поділ на «правильне»і «неправилье» нерідко здається відсталим, консервативним і т.д. Не менш очевидно і те, що існуюча сьогодні ситуація може призвести до розпаду суспільства. Вибір, як завжди, залишається за нами.

Сім'я в буддизмі

Сутність з'єднання чоловіки і жінки - це взаємне доповнення. Він ззовні виглядає так, ніби для розваги рухав піаніно, а підгорою мускулів ховається спрямована в середину "жіноча" чутливість. Вона, мініатюрна жінка поруч із ним, завжди має вирішальне слово.

Коли обидва зустрічаються на його найглибших рівнях, переживання замінюються ще раз. Вона - як квітка, і переживає своє здійснення через те, чим вона є для інших. Він відкриває алмаз, який також охоче сяє сам. Мета - довести до досконалості всі внутрішні і таємні можливості свідомості. Під час союзу чоловіка і жінки, мудрість і співчуття, простір і радість доповнюють один одного. Коли вона як усі принцеси в одній особі, а він - найкрасивіший з усіх, тоді проявляються вічні істини. Коли серце б'ється, і ми не знаємо, що робити, коли ми відчуваємо до когось сильне тяжіння, то сенс в тому, щоб з любові створити певну цілісність. Коли ми розкриваємося і любимо, ми не є сентиментальними або залежними, але знаходимося в гармонії з вищими можливостями простору. На абсолютному рівні зустріч чоловіки і жінки повністю розчиняє подвійність, і так виникає справжня свобода.

На звичайному рівні переживань є сенс повністю насолодитися багатством любові. Дуже легко можна проспати життя, але ж у ньому стільки чудового: кожна людина, як досягти станів найвищої радості і зберегти їх, як пристосуватися один до одного і дати один одному щастя? Там, де є довіра і готовність давати, "Чисті країни" з'являються в любові тут і зараз.

Якщо зустрічаються лише недовгий час, в жінці проявляється та мудрість Будди, яку вона звичайно виражає. Коли ж виникає більше довіри, кожна жінка проявить всі п'ять мудростей. Вона розвивається, якщо відчуває себе як вдома. Коли вона відчуває вдячність і радість за любов, яку дає, у ній можна побачити тисячі надихаючих осіб. У чоловік апроявляються Будда-активності, що виражаються через його тіло. З радістю і подивом він переживе, як він умиротворяє, збагачує можливості життя, як пробуджує глибоке розкриття і розумно захищає істот.

Але розвиток, що має поза особистісний характер, відбувається, перш за все, в думці. Незважаючи на те, що зовнішній прояв явищ буде ще виразно чоловічим і жіночим - немає юнісекса - однак у жінки розвинеться чоловіча активність, а в чоловіка - жіноча інтуїтивна мудрість і велика кількість простору. Ми йдемо до партнера як на прекрасний храм, залишаючи за собою проблеми дня, всі спогади та звички. Важливо те, щоб відкрити одино дного без застиглих ідей і дозволити простору і радості доповнити одино дного. Ми вкладаємо свої найглибші почуття, глибоку любов і робимо просто те, що у нас виходить найкраще. Перешкоди для щасливого кохання - це, перш за все, нервозність і жорсткі очікування. Якщо ж ми вважаємо любов дарунком, ніж вона насправді і є, то відбувається тільки чудове. Немає нічого прекраснішого в світі, як функціонує любов. Жінка стає прекраснішою, чоловік сильніше, усе сяє, і все отримує користь.

Однак, з часу виникнення СНІДу не можна дозволяти собі бути надто бажаним. Раніше користувалися попитом досвідчені партнери, тому що інші були надто "солодкі". Тепер піднімається курс недосвідчених. Але якщо хтось закохується, йому слід з цього зробити найкраще. Жодна марно витрачений мить не повернеться, а це істота, так тепло що лежить у тебе на руках, відкрито і хотіло б бути щасливою. Тут і зараз можна показати, що кожен переживає подібне. Якщо ми розуміємо, що тут або там виникають виразно погані почуття, і партнер міг би що-небудь змінити, тоді ми звертаємо йому на це увагу. Ми дійсно маємо природу Будди, але ще не є Буддами. Зрештою, істина - це не якийсь-то рівень переживань, з рожевими ілюзіями і снами над ним і з чорними депресіями і стражданням під ним.

У любові виникають миті найвищої відкритості, коли ми зливаємося з партнером і з цілим світом. Тут переживання неподільності простору і радості настільки інтенсивно, що зникає будь-яке відчуття розділеності. Любов така прекрасна, бо звільняє нас від обмежень.

Всі почуття є сировиною для прояснення. Почуття подібні шматку гарячого заліза на конвеєрній стрічці. Якщо залишити його на ній, він непринесе користі, з ним неможливо працювати, він створює проблеми для вас.

Дакіні - це жіночий принцип прояснення. Точно так само, як чоловічими аспектами є радість і активність, жіночими аспектами є простір, інтуїція, мудрість. У всіх жінок така природа, але деякі дуже сильно розвинули її. Розум сам по собі не має стать, він як ясний простір. Але коли починає працювати за допомогою жіночого або чоловічого тіла, він набуває той чи інший напрямок.

Дакіні - це елемент наснаги світу. Як чоловіки різними видами поведінки та способами заняття любов'ю або заспокоюють, або збагачують,або зачаровують, або захищають, так різні типи жінок містять в собі різні види мудрості. Якщо ви вклоняєтеся однієї з них, вона зробить ваш розум ясним, як дзеркало, інша покаже вам багатство світу: як все складається з різних речей, а третина дасть вам здатність розрізнення, бачення всього по окремо і в більш широкому плані одночасно; четверта дасть вам досвід;і п'ята зробить вас інтуїтивними. Ось як вони працюють. Ви вклоняєтеся їм або в якості своєї коханки, або, якщо це не підходить кармічно, то в якості своєї сестри, доньки або матері - залежно від того, які взаємини - і отримаєте всі види мудрості. Важливою тут є відкритість і здатність бачити чоловіка або жінку, з якими ви перебуваєте, на високому рівні. Якщо ж ви весь час думаєте про те, що вона недостатньо добре чистить зуби або користується не дуже добрими духами, то, звичайно, ви не досить відкриті і не багато можете сприймати. З іншого боку, якщо ви здатні бачити свого партнера на найвищому рівні, ви можете переймати всі ці якості. Одним словом, як і у всіх інших випадках, ви самі створюєте собі рай чи пекло.

Херука або Дака - чоловічий аспект. Це радість, яка з'являється з простору, і активність, яка є іншою стороною прояву мудрості. Херука дуже сильний, носить шкуру тигра, під якою він завжди зображується з пенісом в стані ерекції. Він видає потужні звуки: Роло Роло Хунг Хунг! Коли він в порушенні, з нього вистрілюють язики полум'я; він володіє вісьмома якостями, такими як сила, прямота і т.п. На вищому рівні практики, де питанням є поєднання чоловічого і жіночого, він здатний зробити світ чимось цілісним і досконалим. Не потрібно говорити, що добре чоловіче або, навпаки, жіноче. Необхідно поєднати і перше і друге, щоб все це добре працювало. Ці принципи повинні з'єднуватися.

Будда тримається осторонь від усіх проблем, пов'язаних з сексуальністю. Єдине, чого Будда говорить не робити, - мати статеві стосунки з близькими родичами (коли ви спите з матір'ю або сестрою), так як це руйнує генофонд. Все інше людям потрібно влаштовувати самим. Звичайно ж, з таким захворюванням, як СНІД, сьогодні треба бути обережним. Секс, як і всі інші речі, підпорядковується закону карми. Якщо ми використовуємо своє тіло для того, щоб приносити в інше щастя, ми створюємо гарну карму, і з цього буде виникати щось дуже гарне. Але, якщо ми використовуємо своєтіло для того, щоб турбувати інших, завдавати їм сексуальних шкод, то з цього буде виникати щось негативне. Будда не дає догматичних або засуджує Богом. Він не хоче, щоб ми були його дітьми. Він бажає, щоб ми розвивалися. І він ніколи не говорить: "Ви повинні" або "Вам не можна ". Він говорить:" Якщо будете робити це, то отримаєте такі результати, а якщо будете робити те, то отримаєте такі результати ".

Якщо в чоловіка є які-небудь сексуальні розлади, і повія здатна йому допомогти. Або ж їй потрібні гроші, які вона добре використовує для своїх дітей, і чоловік таким чином допомагає їй. А сутенер має мотивацію принести користь обом сторонам і взяти не дуже багато грошей - Тоді, можливо, це не дуже погано. Але це залежить від мотивації. Якщо жінка думає лише про гроші, а в чоловіка забавні уявлення про неї, і сутенер змушує її цим займатися, тоді це не добре. Все залежить від того, що відбувається в розумі. Це дійсно питання мотивації. Легкі дні пройшли, і потрібно зовсім уникати будь-кого, хто мав контакт з африканцями, з чорними людьми; хто мав контакти з наркоманами, які займаються уколами, і гомосексуалістів. І, в рівній мірі, якщо ви займаєтеся любов'ю з тим, кого ви не знаєте, потрібно завжди використовувати презерватив.

Жінка, яка завагітніла повинна знати, що з'єдналися гени, але розум прийшов з того що було раніше. Ні чоловік, ні жінка не справили розум. Це не їхній продукт, і з цієї причини не можна робити аборт. Але вони можуть віддати дитину, якщо не в змозі дозволити собі залишити її. У Німеччині, в Данії існує такий недолік дітей, що їх беруть з Африки і з інших місць, але вони ніколи не зможуть вписатися в суспільство.

Секс - це подарунок. Це спосіб висловлювати любов до іншої людини. До тих пір, поки не буде можливості робити складні візуалізації і здійснювати відлюдництва, краще за все думати про те, що секс-це подарунок, а тіло -інструмент принесення щастя іншим. Намагатися бути відкритим іншим настільки, наскільки можливо. Бачити їх і самих себе на найвищому рівні. Взагалі то, розвивати усвідомленням розуму за допомогою енергії не дуже добре. Можна займатися дуже диким диханням і розвинути певні почуття. Це одна з можливостей. Можна придушувати секс або робити дещо цьому подібне, але знову таки, це один із способів насильницького поводження з енергією. Потім через багато років практики ви можете навчитися бачити сво єтіло як прозору форму енергії і світла, і також розглядати тіло партнера. Тоді можна буде усвідомлювати чотири радості, що переміщуються по тілу, опускати їх, затримувати, здійснювати циркуляцію. Але для цього потрібен тривалий час. Займайтеся любов'ю тоді, коли вам цього хочеться. Знайдіть партнера, з яким ви могли б ділитися чимось добрим. Статеве життя-як здоровий шлунок. Потрібно просто знайти такий ритм, який підходить вашому тілу. Намагайтеся використовувати своє статеве життя для того, щоб робити і себе та інших щасливими. Уникайте того, щоб робити інших нещасними. Коли займаєтеся любов'ю, робіть такі речі, які були б приємні для вас обох. Вчіться більше усвідомлювати інших людей. І, найважливіше, що ви можете робити за допомогою свого статевого життя, крім принесення щастя, - це зберігати рівень радості після єднання і, за можливості, нести це світле відчуття свіжості в світ. Не прагніть після заняття любов'ю знову виглядати нормальними, намагайтеся нести це світле почуття всім.

Якщо люди допомагають один одному рости- це благословення пари. Якщо ж вони обмежують один одного коробками надії і страху, очікування і огиди-це погані відносини. Є два види любові - любов, яка робить багатими, і любов, яка робить бідними. Якщо ви весь час думаєте про минуле і майбутнє, весь час очікуєте чогось, намагаєтеся убезпечити себе і думаєте про те, що інші можуть зробити для вас - тоді погані відносини, це відносини бідних людей. А якщо ви бачите іншу людину як об'єкт розвитку, якщо ви дивлячись на жінку, думаєте: я зроблюцю жінку принцесою, а вона думає, що зробить вас принцом, якщо ви вільно діліться один з одним всім і відчуваєте співчутливу радість -тоді ваші відносини повні бути благословенні.

Одного сексу недостатньо. Важливо, щоб ви любили один одного і щоб були відносини на інших рівнях. Потрібно поважати один одного як до, так і після близькості і дуже поважати. Будьте ласкаві один до одного, це дійсно важливо. Чи не змагалися, не намагайтеся бути такими ж як, і всі інші. Жінка містить в собі Будда-мудрості, чоловік містить всобі Будда-активності. Пам'ятайте, що ваш партнер такий самий, як і ви. Він або вона також хочуть щастя і хочуть уникнути страждання.

Сім'я в індуїзмі

Роль жінок в індуїзмі часто є предметом дискусій - їх положення розглядається одними як благополучне, а іншими як нетерпиме. Позиція жінок в індуїзмі в основному базується на різних релігійних писаннях, які мають різний авторитет і тематику. Позитивним ставленням до жінки характеризуються такі писання індуїзму, як " Рамаяна "і" Махабхарата ", в яких оспівується образ ідеальної жінки, в той час як інші тексти, такі як" Ману-смріті "встановлюють обмеження в правах жінок. В індуїзмі вважається, що жінки повинні обов'язково складатися замужем і залишатися цнотливими і чистими за будь-яку ціну. Однак існують історичні свідчення того, що, наприклад у часи великих індійських царств, професійні повії (такі як Амрапалі з Вайшали) займали високе і шановне положення в суспільстві, також як і священні храмові танцівниці девадасі, жінки-маги басаві, тантрические кулики. В Упанішадах згадуються кілька жінок-мудреців та провидців, найбільш помітними з яких є Гарг і Майтрейи. В "Харита-дхарма-сутра" (частини " Яджур-веди ") говориться, що існує два види жінок:

· Садхьявадху - жінки, які виходять заміж.

· Брахмавадіні - жінки, які мають схильність практикувати духовне життя. Вони можуть носити Брахманічних шнур, здійснювати ведичне вогняне жертвоприношення агніхотру і вивчати Веди.

В "Уттара-рама-чаріте" 2.3 Бхавабхуті говориться, що Атрей вивчала філософію і Веди в Південної Індії. В "Шанкара-дігвіджае" 9.63 Мадхвачарьі описується, якШанкара дискутував із жінкою-філософом Убхая Бхараті, яка володіла великими знаннями в Ведах. У деяких школах ведичних священиків також навчаються жінки.

Індуїстська весілля раджпутів

Відповідно до древньої індуїстської традиції, після весілля чоловік повинен бути як бог для своєї дружини. По сьогоднішній день багато жінок-індуски слідують запропонованим ритуалам у спілкуванні зі своїм чоловіком, торкаючись до його стопах, омиваючи їх і отримуючи від нього благословення. В " Ману-смріті"описується вісім видів весілля: у двох з яких батьки нареченої перед весіллям одягають її в дорогий одяг і покривають коштовностями, у двох інших - сім'я нареченого підносить різні дари сім'ї нареченої і в інших чотирьох не відбувається ніякого обміну подарунками. З віршів" Ріг-веди "можна зробити висновок про те, що у ведичній культурі жінки виходили заміж у дорослому віці і, можливо, мали право обирати свого чоловіка . У весільному гімні "Ріг-веди" йдеться про "чоловіків" ( у множині) для однієї дружини.

Практика давати придане не заохочується в ортодоксальному індуїзмі і на думку деяких дослідників є "збоченням санскрітіческіх весільних приписів в писаннях". Придане тісно пов'язане з кастовим статусом - у вищих кастах придане зазвичай повинна давати родина дівчини, а в нижчих - навпаки дається родиною жениха . В сучасному індуїзмі спостерігається тенденція до все більш широкого використання обряду давати придане, в тому числі через вплив таких процесів як санскрітізація і урбанізація .

Як у "Ману-смріті", так і в " Артха-шастра "говориться, що якщо чоловік імпотент, здійснив акт подружньої невірності, став аскетом, був вигнаний з товариства або пропав без вісті і не з'явився протягом певного періоду часу, тоді дружина має право залишити його і знову вийти заміж. В "Артха-Шастра" також стверджується, що за інших обставин, розлучення можливий тільки при обопільній згоді обох сторін.

Висновок

Шлюб подібний до дорогоцінного каменю в Божих очах . Він розвивається впродовж довгого часу . Щоб вступити в шлюб потрібно всього пару хвилин, але на будування його потрібне все життя . Тому Господь і встановив шлюб як постійні взаемовідносини на ціле життя .Так само як під тиском очищається алмаз, так само зовнішній тиск закаляе благочестивий шлюб, зближаючи чоловіка та дружину. Шлюб зєднуе двох різних людей в одне ціле, щоб під тиском вони стали настільки твердими та стійкими, щоб ніщо не змогло зруйнувати їх. Шлюб - це прекрасне розміщення одного життя в іншому.

Що є найголовнішим, щоб шлюб став міцніше і романтичніше?

Згідно всіх трьох основних релігій головне в сім'ї повагу, взаєморозуміння, любов. Проблеми і напруженість в сім'ях впливають на всіх нас. Важко заперечити те, що багато бід суспільства сягають корінням до негативних чинників, породжених подружніми конфліктами і розвалом сімей.

Список використаної літератури

1) Гелей Г. Біблійний довідник. - Торонто, 1985.

2) Дарманський П. Ф. Земні джерела "Святого письма". - К., 1985.

3) Толковая Библия, или Комментарии на все книги писання Ветхого й Нового завета. - Стокгольм, 1987. - Т. 1-3.

4) Шамсутдинова-Лебедюк Т.Н. Мусульманські основи шлюбу // Людина і світ. -2003. - №7. - С.27-32.

5) Шамсутдинова-Лебедюк Т.Н. По справедливості жінки мають те ж саме... (Коран про взаємини чоловіка й жінки та сімейно-шлюбні відносини) Людина і світ. - 2004. - №9. - С. 52-57.

6) Шамсутдинова-Лебедюк Т.Н. Глобалізація та реальна практика сімейно-шлюбних відносин у сучасних мусульманських країнах // Українське релігієзнавство. - 2004. - №3-4. - С.95-108

7) Щекин Г. В. Религии мира. - К., 1995.

Размещено на Allbest.ru