Порівняльний аналіз соціальних доктрин ісламу та римо-католицької церкви

Размещено на http://www.allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

спеціальність 09.00.11 - Релігієзнавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

Порівняльний аналіз соціальних доктрин ісламу та римо-католицької церкви

Кияк Максим Тарасович

КИЇВ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі релігієзнавства філософського факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Науковий керівник:доктор філософських наук,

Харьковщенко Євген Анатолійович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, професор

кафедри релігієзнавства

Офіційні опоненти:доктор філософських наук, професор

Яроцький Петро Лаврентійович,

Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди,

провідний науковий співробітник

кандидат філософських наук,

Кирюшко Микола Іванович,

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України,

провідний науковий співробітник

Захист відбудеться 28 лютого 2008 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.001.43 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою; 01033, м. Київ, вул.Володимирська, 60, ауд. 330.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, вул. Володимирська, 58)

Автореферат розісланий "25" січня 2008 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Г. Ю. Смирнова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. На перетині тисячоліть питання міжконфесійних, зокрема християнсько-мусульманських відносин відзначаються виключною значущістю. Виходячи не лише з колишніх історичних непорозумінь, але й сучасних геополітичних проблем нашого часу, протистояння на Близькому Сході не тільки провокують конфронтацію, актуалізують протистояння культур Сходу та Заходу, але й зумовлюють загострення мусульмано-християнських відносин. Ця проблема є особливо важливою для нашої держави, зважаючи на її поліконфесійний та поліетнічний склад населення. Вже прогнозується, що протягом найближчого часу наша держава увійде до п'ятірки європейських країн з найвищою питомою вагою мусульман. Як зростання ролі ісламського фактору у світових процесах, так і межовість України між європейським і мусульманським світами визначає актуальність вивчення мусульманської соціальної доктрини та викликає гостру потребу в об'єктивній інформації про іслам.

Яскраво виражена налаштованість на активний діалог між ісламом і християнством бере свій початок з минулого сторіччя. Зокрема, Папою Бенедиктом XV було засновано Папський інститут східних досліджень у Римі. А в енцикліці Пія ХІ "Rerum Orientalum" (1928) робиться заклик до більш поглибленого та компетентного вивчення східної проблематики та вказується на необхідність залучення до роботи у цьому напрямі світських наукових кадрів. Вже Другим Ватиканським Собором (1962-1965) проголошується новий курс Римо-католицької церкви. Особливу увагу на Соборі було присвячено саме ісламському питанню. Саме тоді, вперше за 14 століть співіснування двох релігій, Римо-католицька церква офіційно висловилась у позитивному значенні про мусульман, визнаючи їх особливий релігійний статус. Це все спонукало Папу Павла VI оприлюдніти енцикліку "Ecclesiam suam", у якій чітко вказується на необхідність зближення з мусульманами.

Іслам є не лише однією з найбільш чисельних світових релігій, але й способом життя та основою цілої цивілізації. Настанови мусульманської віри пронизують усе життя прибічника ісламу від його народження й до самої смерті. Мусульманська віра також значною мірою визначає характер економічних відносин, форму державного правління та соціальну структуру. Тому сьогодні є вкрай актуальним питання модернізації ісламу та його готовності адекватно реагувати на гострі проблеми сучасного світу. Римо-католицька церква також не є байдужою до питань міжнародної економіки, приватної власності, праці, гуманізації політичного та економічного життя, проблеми миру, благочинності та низки інших важливих питань. Відповідно двостороння ідентифікація мусульманської та римо-католицької соціальних доктрин у дусі діалогу та толерантності є не лише необхідною, але й взаємовигідною.

Згідно з католицьким баченням, діалог є можливим у двох формах - теоретичній (доктринальній) і практичній (співпраця у соціальній сфері). Якщо перша форма у наш час є ґрунтовно розробленою, то саме другому аспекту діалогу не було приділено достатньої уваги. Тому реалії нашого часу вимагають не тільки якісно нового розуміння діалогу, але й нової концептуальної розробки та інституційного оформлення. Видається вартісним перемістити центр діалогічного тяжіння від теоретичної комунікації до практичної акції. Відтак спільна кооперація у руслі вирішення основних соціальних проблем сучасності та моральне ядро обох релігій здатні стати запорукою досягнення міжрелігійного порозуміння. Крім цього, принципи ісламської та римо-католицької соціальних доктрин можуть бути актуальними як для сучасних процесів у світі, так і в Україні.

Окремі аспекти цієї проблеми розглядалися у багатьох наукових дослідженнях. Серед найбільш фундаментальних варто виділити праці таких вчених: Аль-Газалі, Ю. Аль-Кардаві, А. Аль-Фахіма, М. Аміна, А. Ан-На'їма, С. Ас-Сухеймі, А. Ахмедова, А. Бадджо, М. Беккіна, М. Гермассі, Й. Гьофнера, Д. Гросса, П. Де Лоб'є, А. Журавського, А. Іонової, А. Кноля, Х. Майера, Ю. Майки, Й. Метца, Г. Нурулліної, Т. Рамадана, А. Раушера, Ф. Францена. Водночас, ще не було проведено комплексного компаративного дослідження соціальних доктрин ісламу та римо-католицизму.

Вагомою теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження стали фундаментальні праці наступних українських філософів і релігієзнавців: А. Зінько, Зубкової, В. Єленського, Б. Лобовика, М. Кирюшка, А. Колодного, О. Кубеліуса, В. Лубського, М. Мариновича, І. Музичка, Н. Недзельської, С. Рустамова, В. Сергійко, О. Титаренка, Л. Филипович, М. Чировського, Т. Шамсутдінової-Лебедюк, А. Юраша, П. Яроцького.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Наукові проблеми державного розвитку", науково-дослідної роботи філософського факультету № 06БФ01-01 "Філософія та політологія в структурі сучасного соціогуманітарного знання", науково-дослідницькою тематикою кафедри релігієзнавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мета дослідження випливає з актуальності теми й полягає у виявленні та дослідженні основних теоретичних парадигм ісламської та римо-католицької соціальних доктрин. Досягнення поставленої мети зумовило постановку та вирішення кола питань, що позначились на логічній структурі дослідження і склали його основні завдання:

1) встановити головні ідейні засади римо-католицької й ісламської соціальних доктрин;

2) дослідити розуміння людської особи, її прав і гідності в ісламі та католицизмі;

3) здійснити порівняльний аналіз розгляду політичної влади та держави в соціальній доктрині ісламу та Римо-католицизмі;

4) проаналізувати ставлення обох соціальних доктрин до проблеми гуманізації економічних відносин;

5) з'ясувати бачення соціальної солідарності в соціальній доктрині ісламу та Римо-католицької церкви;

Об'єктом дослідження є соціальні доктрини католицизму та ісламу.

Предмет дослідження складають політичні та суспільно-економічні ідеї, викладені в офіційних документах Римо-католицької церкви та мусульманських першоджерелах.

Теоретико-методологічні засади дослідження грунтуються на принципах наукової об'єктивності, світоглядного плюралізму, дотримання конфесійної толерантності, системності, компаративності у дослідженні основних засад ісламської та католицької соціальних доктрин.

Мета та завдання, а також специфіка об'єкту дослідження визначили своєрідність методів дослідження: дисертаційна робота виконана на межі релігієзнавства, філософії, політології, економіки та соціології. Тому при розв'язанні поставлених завдань ми, перш за все, виходили з наступних гносеологічних методів: метод сходження думки від абстрактного до конкретного, синтезу, узагальнення, історичного, причинного та порівняльного аналізу. Характер та завдання дисертаційного дослідження зумовили використання методів історичного пізнання, серед яких: історичний, типологічний, порівняльний, метод біографістики. При розгляді релігійних та релігійно-правових текстів використовувався герменевтичний метод, котрий реалізовувався через іманентний та контекстуальний аналізи.

Методологічною основою дослідження є праці провідних українських науковців (В. Єленського, М. Димида, М. Заковича, М. Кирюшка, С. Кияка, А. Колодного, В. Лубського, В. Сергійко, О. Титаренко, Л. Филипович, М. Чировського, Т. Шамсутдінової-Лебедюк, А. Юраша, П. Яроцького).

Для розв'язання поставлених завдань автор виходить із того, що соціальна доктрина є, у першу чергу, цілісною структурою, елементи якої взаємопов'язані. Основою її виступають ідейні підгрунтя релігійної традиції (у нашому випадку йдеться про іслам та римо-католицизм).

Наукову новизну одержаних результатів обумовлено вибором теми, яка не отримала до нинішнього часу комплексного наукового аналізу у вітчизняному релігієзнавстві. Проведене дослідження дало можливість обґрунтувати низку положень, що відрізняються науковою новизною і конкретизуються у наступних положеннях:

вперше здійснено теоретичну реконструкцію основних ідейних засад соціальних доктрин Римо-католицької церкви та ісламу. Встановлено, що христологічна антропоцентричність римо-католицької соціальної доктрини контрастує з мусульманським принципом єдинобожжя ("таухід"), що виявляється у деяких розбіжностях в їхніх соціальних доктринах;

з'ясовано, що категорія любові в католицизмі являє собою сутнісну основу соціальної доктрини Римо-католицької церкви. В ісламі ж категорія любові характеризується значно меншою діалогічністю у відношенні людина-Бог, ніж це є характерним для католицизму. Проте в ісламській соціальній доктрині такою базовою категорією виступає справедливість. З'ясовано, що, на відміну від римо-католицької, в ісламській соціальній доктрині не міститься ідейних підмурків для існування принципу субсидіарності. Існування двох сфер буття ("аль-Гайб" і "аш-Шахада"), проголошення обмеженості пізнання, часткова свобода вибору людини та віра у напередвизначення долі призводять до того, що принцип субсидіарності є нехарактерним для мусульманської соціальної доктрини;

доведено, що обидві соціальні доктрини спрямовані на моральність в економічних відносинах, хоч і відзначаються власним специфічним баченням у цьому питанні. Право приватної власності як в ісламській, так і в римо-католицькій соціальній доктринах проголошується недоторканим. Соціальна доктрина Римо-католицької церкви визнає пріоритет людини по відношенню до праці, який випливає з втілення Христа, а також з богоподібності та богообразності людини. Відсутність відповідних ідейних підмурків веде до того, що такого ми не спостерігаємо в соціальній доктрині ісламу. Крім того, проблематика праці є більше розробленою саме в соціальній доктрині Римо-католицької церкви. З'ясовано, що принцип спільного блага або його вияви є характерною ознакою як римо-католицької, так і ісламської соціальних доктрин;

виявлено, що ісламський принцип "хілафат" різко контрастує із принципом римо-католицької соціальної доктрини щодо визнання верховної політичної влади за людиною;

з'ясовано, що певні розбіжності в ісламській і римо-католицькій соціальних доктринах не мають системного характеру. Цей факт, а також спільне в обох доктринах дозволяють стверджувати про можливість і необхідність міжрелігійного та міжцивілізаційного діалогу у суспільному вимірі. влада доктрина іслам католицизм

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що воно пропонує нове переосмислення сприйняття взаємовідносин між ісламом і християнством. Тому результати та висновки дослідження можуть слугувати теоретичною базою для подальшого вивчення різних аспектів ісламу та християнства.

Практичне значення. Крім науково-теоретичної значущості, результати дослідження мають виразне практичне застосування. Матеріали дослідження можуть бути використані при підготовці нормативних вузівських курсів з основ релігієзнавства, історії релігії. Матеріали дослідження можуть слугувати основою при підготовці текстів науково-популярних статей, теле- і радіопередач.

Наведені в дисертаційній роботі факти та міркування можуть також використовуватись у ході міжрелігійного діалогу.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою автора. Висновки та положення наукової новизни одержані дисертантом самостійно.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження оприлюднені автором у доповідях і повідомленнях на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях, семінарах, зокрема. Основні положення і висновки дослідження оприлюднені на міжнародній конференції "Дні науки філософського факультету" Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2002, 2003, 2004, 2005, 2006), на міжнародній конференції "Релігія і соціальні зміни в сучасному суспільстві" Чернівецького національного університету (2005, 2006), студентській науково-практичній конференції "Цивілізація любові чи цивілізація насильства: особистісні та суспільні мотивації вибору"(Львів, 2003), міжнародній науковій конференції "Шевченківська весна-2004", на міжнародній студентській конференції в ОНУ ім. Мечнікова (м. Одеса), під час лекції на тему "Соціальна доктрина католицької церкви"(Київ, 2003), на міжнародній конференції стипендіатів КААD (м.Нюрнберг, Німеччина, 2003), під час круглого столу на тему "Християнсько-мусульманський діалог в контексті євроатлантичних прагнень України" (Київ, 2006), під час Міжнародної молодіжної школи релігієзнавців (Київська обл., 2006), на Третьому Всеукраїнському конкурсі ім. Агатангела Кримського ісламознавчих досліджень молодих учених "Іслам у світі глобалізації" (Київ, 2007), під час викладання курсів "Етика та естетика", "Культурологія", "Філософія економіки та менеджменту" та "Філософія" в Київському економічному інституті менеджменту (Київ, 2007-2008 рр.)

Публікації. Впровадження результатів дослідження здійснювалося у формі наукових публікацій - п'яти статтях, що були вміщені у фахових виданнях, затверджених ВАК України та п'яти опублікованих матеріалів конференцій.

Структура й обсяг роботи. Структура дисертації відповідає меті дослідження, відображає послідовність вирішення поставлених завдань й обумовлена логікою дослідження, що випливає з її мети та головних завдань. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків і списку використаних джерел (215 позицій). У вступі мова йде про актуальність теми дослідження, мету та завдання, методи дослідження, апробацію дослідження та сам опис структури дисертаційної роботи. У першому розділі здійснюється аналітичний опис опрацьованого теоретичного матеріалу. Другий розділ присвячений розгляду основних ідейних засад мусульманської та римо-католицької соціальних доктрин. Третій розділ присвячено розгляду соціально-економічних питань в обох соціальних доктринах. Розділ четвертий дисертаційної роботи тосується політичної проблематики соціальних доктрин Римо-католицької доктрини та ісламу. Виклад дисертаційної роботи завершується висновками. Загальний обсяг роботи - 169 сторінок, з них основного тексту - 152 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, простежується її зв'язок із науковими програмами, планами та темами, визначається об'єкт і предмет дослідження, його мета й завдання, наукова новизна. З'ясовуються теоретико-методологічні засади дисертації, висвітлюються питання теоретичної й практичної значущості її результатів, охарактеризовані особистий внесок здобувача й апробація результатів дослідження.

У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ дисертації - "Аналітичний огляд дослідницької літератури, джерел і методологія дослідження проблеми" - розкриваються принципи та методи проведеного дослідження, класифікуються за ракурсами наукові розвідки з питання соціальної доктрини ісламу та римо-католицизму. Окреслено джерельну базу дисертації і матеріал дослідження. Основну джерельну базу поділено на дві частини: на першоджерела та допоміжну. До першої групи належать офіційні документи Римо-католицької церкви, а також Коран і Сунна. Серед основних розглянутих енциклік варто згадати наступні: "Rerum Novarum", "Qudragesimo Anno", "Mater et Magistra", "Pacem in Terris", "Populorum Progressio" , "Octogesima adveniens", "Laborem Exercens", "Solicitudo rei socialis", "Сеntesimus Annus", "Fides et Ratio", "Deus caritas est", а також душпастирську конституцію "Gaudium еt Sреs". В тому числі було використано тлумачення першоджерел, задля більш повної та правильної картини. Що ж стосується допоміжної літератури, то в українському релігієзнавстві до вивчення цієї проблеми зверталися такі науковці: В. Єленський, М. Закович, М. Кирюшко, С. Кияк, А. Колодний, В. Лубський, В. Сергійко, О. Титаренко, Л. Филипович, М. Чировський, Т. Шамсутдінова-Лебедюк, А. Юраш, П. Яроцький. Серед іноземних дослідників варто згадати наступних: Ф. Ажамі, А. Бадджо, Й. Гьофнер, Дж. Вітті, П. де Лоб'є, Ю. Майка, М. Вьорц, А. Ауер, М. Гермассі, С. Хантінгтон, Б. Льюїс, Л. Фрідман, К. Шмітт, А. Knoll, D. Gross, F. Franzen, H. Meier, A. Rausher.

Важливим підмурком для дослідження соціальної доктрини ісламу послужили наукові доробки наступних вчених: Абд ар-Рахман ібн Насір Сааді, Абдуль Рахім Аль-Фахіма, Шаміля Аляутдінова, Абдуллагі А. Ан-На 'їма, Абд ар-Раззаку бін Абд аль-Мухсін аль Аббада, доктора Ібрахіма бін Аміра ар-Рухейлі, Мухаммада аль-Газалі, Мухаммад Аміна, Т. Рамадана Саліх бін Сааду ас-Сухеймі та ін. Крім того, дослідником було обрано новий вектор дослідження даної тематики та вироблено власні методи дослідження. В якості ядра соціальної доктрини автор розглядає її концептульні засади.

У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ - "Ідейні засади соціальних доктрин ісламу та римо-католицизму" - розкрито сутність фундуючих принципів мусульманської та католицької соціальних доктрин. Соціальна доктрина Римо-католицької церкви є сукупністю роздумів, вчень і настанов у суспільній царині протягом останнього століття, початком яких вважається енцикліка Лева ХІІІ "Rerum Novarum" (1891). Цій важливій події віддали належне наступні понтифіки, які перетворили її в центральну точку відліку. Що ж стосується соціальної доктрини ісламу, то, не дивлячись на розбіжності в мусульманських соціальних концепціях, їхні доктринальні принципи є єдиними. Обґрунтування своїх поглядів на розвиток суспільного життя прихильники всіх ісламських течій шукають у Корані та Сунні.

Розглянуто віроповчальні та філософсько-світоглядні основи в якості джерел суспільного розвитку та стрижневих характеристик соціальних доктрин. Їхнє дослідження виявило, що принцип "таухід" (Єдинобожжя) виступає основоположним у соціальній доктрині ісламу та включає в себе три складові: 1. Єдинобожжя в господарюванні (таухід ар-рубійа), 2. Єдинобожжя в божественності (таухід аль-улухійа), 3. Єдинобожжя у володінні божественними іменами та якостями (таухід аль-асма ва ас сіфат). Згідно з католицьким баченням, світ виступає втіленням і сутністю божественної могутності. На цьому рівні ісламське та католицьке бачення є цілком співзвучними одне з одним. Проте, звичайно, існує і чимало особливостей як з одного, так і з іншого боку. Католицьке бачення відзначається яскравим антропоцентризмом, джерелом якого виступає богообразність і богоподібність людини. З цього випливають такі соціальні принципи, як: солідарність, субсидіарність і принцип спільного блага. Іншою засадничою ознакою є та, що Бог і людина, за з католицьким світобаченням, пов'язані через любов-агапе, котра проголошується найбільш потужним інструментом змін, як на індивідуальному, так і на соціальному рівні. Вважається, що любов Бога до людини є настільки великою, що він волюднюється та приймає смерть. Тобто, з одного боку ми маємо справу з метафізичним образом Бога: Він є абсолютним, єдиним джерелом всього сущого. А з іншого -- Він виступає люблячим Суб'єктом. Папа Іоанн Павло ІІ сутність любові вбачає у самопожертві, подібно до тієї жертви, яку здійснив Христос. На його переконання, проявляючи любов і милосердя до інших, людина наче наново піднімається до рівня Божої любові, жертвує собою заради іншої людини. Згідно з католицьким баченням, Ісус Христос першим підкоряється Божій заповіді любові як його посланець у світі. Уподібнюючись Христу, людина також облаштовує та вдосконалює соціальну сферу, проявляє турботу та чинить морально. Любов до Бога та любов до ближнього постають єдиним цілим. Що ж стосується ісламу, то у ньому категорія любові є більш тісно пов'язана з вірою. До того ж, на відміну від католицького бачення, на передній план в ісламі виноситься поняття справедливості, яке має важливе значення для правильного розуміння мусульманської соціальної доктрини. Справедливість же в римо-католицизмі розглядається лише в якості мінімальної міри любові. Мусульманське розуміння справедливості пов'язане з коранічними термінами "кист" і "адль". Принцип справедливості в ісламі відіграє важливу роль у суспільному житті мусульманського світу. Це, зокрема, виявляється у визнанні верховенства права та рівності всіх людей перед судом.

У даному розділі стверджується про те, що примат моралі в ісламі є важливою засадою мусульманської соціальної доктрини. Що ж стосується римо-католицької соціальної доктрини, то в ній яскраво простежується христологічна антропоцентричність і стверджується, що внутрішнє перетворення людини та її поступове уподібнення Христу є істотними передумовами морального вдосконалення.

Виявлено, що розгляд питання бачення людини, її місця та меж людської свободи в ісламі та католицизмі багато в чому проливає світло на їхні соціальні доктрини. Досліджено, що у соціальній доктрині Римо-католицької церкви людина проголошується центром і метою. Згідно з ісламським баченням людської дихотомії, з тілесною матерією людини пов'язане наше власне "я" ("нафс"), котре є жадібним, заздрісним, егоїстичним і спрямоване на хибні вчинки. Ідеальне ж прагне до більш високого та духовного. Унікальність людини полягає якраз у тому, що їй властива свобода вибору між істинним і хибним. Але задля їх гармонії та правильного існування людини у видимому світі необхідна сила волі та слідування божественним настановам ("таваккуль"). Звідси є похідним і зв'язок духовного та матеріального в соціальній доктрині ісламу. Людина, згідно з католицьким вченням, бажає діяти за власною вільною ініціативою як у приватному, так і в суспільному житті. Проте вважається, що здатність визначати добро та зло належить лише Богу, а не людині. Саме тому Римо-католицька церква апелює до духовних та етичних цінностей як до постійної вимоги внутрішнього навернення та передумови соціальних змін. З католицького бачення свободи випливає і те положення, що соціальні, економічні та політичні структури не можуть маніпулювати особистістю, оскільки кожна людина вільна зробити вибір на користь своєї остаточної мети. Ісламське вчення так само стверджує, що Аллах поклав на людину відповідальність за свої вчинки та наділив її свободою вибору, виходячи з її вільної волі. З цим є тісно пов'язаною віра у напередвизначення в ісламі.

З питання свободи вибору та дуальності людської природи є похідною також і проблема меж пізнання людини. Згідно з католицьким баченням, завдяки власному розуму людина піднімається над усіма творіннями та прагне до трансцендентної істини. Вона виступає як єдина та неповторна істота, як "я", здатне розуміти себе, володіти собою, самовизначатися. Подібно до католицького бачення, ісламське також надає значну роль розуму в гносеологічному процесі, який здатен зміцнити віру та возвисити людину у світі. Разом із тим, мусульмани вірять, що існує певна сфера буття, недоступна для людського розуміння ("аль-Гайб"). Тоді як те, що є видимим, називається "аш-Шахада". Віра у сферу невидимого є запорукою для віри у Бога і для розуміння тієї частини ним створеного, яку не здатні сприймати відчуття. Іслам наголошує на тому, що не варто повністю довіряти власним відчуттям та мисленнєвим процесам через їхню обмеженість. Тому ніхто, окрім самого Аллаха, не може знати всіх правильних відповідей. Існування двох сфер призводить до усвідомлення могутності Аллаха і того, що це життя є тільки малою частиною реальності. Повнота буття ж є відомою ж лише Аллаху, який є творцем.

В цьому ж розділі здійснюється розгляд питання гідності людини та її основних прав. Адже саме права людини становлять ядро та основу обох соціальних доктрин. У католицькій соціальній доктрині стверджується, що коріння прав перебуває у людській гідності, що є дана Богом і спокутана Христом через його втілення, смерть і воскресіння. Вся соціальна доктрина Римо-католицької церкви ґрунтується на принципі про недоторканність людської гідності. Ісламська соціальна доктрина, у свою чергу, в якості базису прав людини вбачає рівність, яка витікає з єдності всього людства. Найбільш значна систематизація прав людини в ісламській соціальній доктрині міститься у Всезагальній Ісламській декларації прав людини, котра була прийнята 19 березня 1981 року в Парижі. Обидві соціальні доктрини виступають за необхідність дотримання цих прав. Згідно з соціальною доктриною Римо-католицької церкви, справедливе суспільство є можливим лише за умови поваги до трансцендентної гідності людської особистості, котра являє собою остаточну мету суспільства і тому соціальний порядок і прогрес повинні перебувати на службі особистості.

У ТРЕТЬОМУ РОЗДІЛІ - "Суспільно-економічні засади соціальних доктрин Римо-католицької церкви та ісламу", що складається з трьох підрозділів, здійснюється аналіз і порівняння головних моментів римо-католицької та мусульманської соціальних доктрин у царині економіки та міжособистісних відносин.

Підрозділ 3.1. "Питання моральності економічних відносин в соціальних доктринах обох конфесій" присвячене розгляду бачення економічної сфери в соціальних доктринах ісламу та Римо-католицької церкви, а також питанню гуманізації сучасних економічних реалій. Останнім часом, а особливо, протягом останніх двох десятиліть все більше мають місце дискусії та тверді переконання стосовно етичної зорієнтованості економіки. Особливо чутними тут є голоси з боку християнської та мусульманської релігій. Як в ісламському, так і у християнському світі ця проблема є доволі гострою, та її успішне вирішення, у свою чергу, вимагає співпраці та діалогу обох релігій.

Показано, що в соціальних доктринах ісламу та Римо-католицької церкви присутній яскраво виражений заклик до гуманізації економічної сфери. У цьому їхня мета повністю збігається. Проте шляхи досягнення цієї мети в обох соціальних доктринах мають свої особливості. Виявлено, що суспільство виступає для мусульман своєрідним полем дії. Те ж саме стосується і їхнього відношення до економіки. Бюджет, фінансова система є полем дії для прибічників ісламу. Подяка Аллаху виступає для мусульман сенсом будь-якої економічної діяльності але, водночас, переносить цю діяльність до виміру сакрального та виражає відношення до трансцендентного. Все економічне вчення Корану існує довкола стрижня: здійснення зла проти людини чи обман є невигідним по відношенню до Бога, незалежно від величини можливого прибутку. В ісламській соціальній доктрині особливо підкреслюється перевага моральних цінностей над матеріальними благами. Етика в ісламі організовує та впорядковує всі аспекти особистісної поведінки. Можна стверджувати, що економічним настановам надано в ісламі таке саме значення, як і культовим діям. Заборона "ріба" виступає яскравим свідченням першості моралі в ісламі. Вона є свідченням поваги до суспільства та до волі Аллаха. Таким чином, принцип заборони "ріба" проявляється як на трансцендентному, так і на соціальному рівні. Що ж стосується соціальної доктрини Римо-католицької церкви, то лише нещодавно вона категорично висловилась відносно такого явища як лихварство та різко засудила його.

Відзначається, що як римо-католицька, так і ісламська соціальні доктрини схвалюють прагнення до збагачення, але, водночас, виступають за його правильне розуміння та використання. Ісламська соціальна доктрина закликає до збільшення благ з метою отримання влади над багатством. Схожу думку ми зустрічаємо і в енцикліці Папи Павла VI "Populorum Progressio", де стверджується про недопустимість такої ситуації, коли прибуток визнається головним мотивом економічного прогресу. Згідно з римо-католицькою соціальною доктриною, земні блага належать людям. Нестримне ж накопичення цих благ є аморальним, оскільки протирічить їхньому суспільному призначенню. Тому багатство здійснює свою функцію служіння людині тоді, коли воно призначене для того, щоби приносити користь іншим людям і суспільству. Римо-католицька церква виступає за гуманізацію економічних відносин та зміну менталітету. Зокрема, у душпастирській конституції Римо-католицької церкви Gaudium et Spes висувається твердження, яке визнає головною та основною метою економічного виробництва не створення якомога більше благ чи отримання найбільшого прибутку. Економічне виробництво, згідно з католицькою соціальною доктриною, покликане бути на службі в людства, керуватись моральними принципами, брати до уваги матеріальні потреби людини та вимоги її інтелектуального, морального, духовного та релігійного життя. На думку Павла VI, є абсолютно неприпустимим така ситуація, коли прибуток визнається головним мотивом економічного прогресу, конкуренція -- основним законом економіки, а приватна власність -- абсолютним правом, що є абсолютно необмеженим. Римо-католицька соціальна доктрина проголошує, що зв'язок між моральністю й економікою є необхідним і вкрай суттєвим: економічна діяльність і моральна поведінка є взаємопов'язаними та взаємозалежними. Згідно з католицькою соціальною доктриною, в економічному житті треба поважати та розвивати людську гідність, цілісність людської особистості та благо всього суспільства, адже людина є творцем і метою економіки. У ній стверджується, що сама економіка стає фактором соціальної ефективності, якщо моральність надихається справедливістю та солідарністю. Адже розвиток неможливо звести лише до процесу накопичення благ і послуг. Навпаки, саме лише накопичення, навіть заради спільного блага, не може бути достатньою умовою справжнього людського щастя. Мусульманська соціальна доктрина не виправдовує економічного розвитку, якщо той суперечить соціальній справедливості. Подібно до цього в душпастирській конституції Римо-католицької церкви Gaudium et Spes мова йде про те, що залежність від економіки та детермінованість споживацьким менталітетом здатна призвести до соціальної нерівності.

Підтверджується, що, на відміну від ісламської соціальної доктрини, в римо-католицькій економічна та релігійна сфери розділені, хоча й не є абсолютно розмежованими. Саме це зазначено у душпастирській конституції Собору про Церкву сьогодні Gaudium et Spes від 1965 року.

Автор показує, що повага до приватної власності є важливою особливістю обох соціальних доктрин. Одним із базових підмурків ісламської економічної моделі є концепція "намісництва" ("хілафа"). Дана концепція безпосередньо стосується також і права на приватну власність. Згідно з нею, людина не є повноправним власником певного ресурсу чи майна, а отримала довіру істинного господаря цього ресурсу, тобто Аллаха. Водночас, передбачається також і те, що разом із збільшенням майна людини збільшується і її відповідальність як уповноваженої Аллаха за забезпечення росту не лише власного, але й усього суспільства. Право приватної власності в ісламі є дозволеним, священним, недоторканим і закріплене Кораном. А його використання повинно підпорядковуватись моральним настановам і брати до уваги інтереси всього суспільства. Згідно з римо-католицькою соціальною доктриною, приватна власність забезпечує людині незалежність, право розпоряджатися власним майном і перебуває у тісному взаємозв'язку з особистою гідністю та особистими правами людини. Крім того, вона є однією з найміцніших гарантій свободи та гідності людей, створених за образом Божим, тому стверджується, що непохитним фундаментом кожного правильного економічного й суспільного устрою має бути право на приватну власність.

Підрозділ 3.2. "Праксеологічний вимір принципу солідарності в соціальних доктринах римо-католицизму та ісламу" містить розгляд таких наріжних питань, як: праця, система оподаткування та благочинність.

Показано, що одним із виявів суспільної солідарності в обох соціальних доктринах є відношення до податків і благочинної діяльності. Виявлено, що соціальна ісламська доктрина закликає мусульман віддавати частину їхнього постійного прибутку на суспільно-благодійницьку мету. Чимало дослідників звертають увагу на важливе значення податків в ісламі у світлі справедливості та солідарності у суспільстві. Соціальна доктрина Римо-католицької церкви у системі оподаткування виступає за принцип справедливості та рівності, дотримання спільного блага та рівних можливостей.

З'ясовано, що милостиня ("садака") проголошується в соціальній доктрині ісламу безпосереднім свідченням віри мусульманина. Завдяки їй, він, не зважаючи на свою любов до земного багатства, сподівається наблизитись до Аллаха. Благочинна діяльність у римо-католицькій соціальній доктрині, у свою чергу, є одним із проявів християнської любові, про що, зокрема, наголошує у своїй першій енцикліці "Deus caritas est" ("Бог є любов") Бенедикт ХVI. Для мусульман є релігійним обов'язком віддавати суспільству свою частку, тобто уммі. Такий підхід цілком резонує із положенням римо-католицької соціальної доктрини про спільне благо всього суспільства.

Автор показує, що право на працю та на володіння майном постають базовими для мусульман. Важливою вимогою для цієї праці є її відповідність дозволеним ісламською соціальною доктриною принципам. Католицька соціальна доктрина також чимало уваги приділяє питанню праці. Ця проблема є значно більше розробленою саме у соціальній доктрині Римо-католицької церкви. Першоосновою цінності праці визнається у ній людина. В католицькій соціальній доктрині проголошується, що саме праця призначена для людини, а не навпаки.

У підрозділі 3. 3. "Розгляд суспільної ролі сім'ї в ісламській і римо-католицькій соціальних доктринах" з'ясовано, що у мусульманській соціальній доктрині особливий акцент робиться на принципі духовності у шлюбі. На відміну від ісламської, шлюб у римо-католицькій соціальній доктрині є не просто договором про спільне проживання, а зв'язком, котрий виступає також і на соціальному вимірі та є унікальним за своєю суттю. Сім'я в ній проголошується першим за своєю роллю механізмом, який сприяє цілісному зросту кожної особистості та її активному включенню в суспільне життя. Вона виступає в якості центру соціального життя та первинного природного суспільства. Сім'я в римо-католицькій соціальній доктрині виступає у якості першої та незмінної школи соціальності, основною клітиною суспільства, прикладом і стимулом для більш широких суспільних відносин у дусі поваги, справедливості, діалогу та любові. Тому ні суспільство, ні держава не повинні підміняти чи скорочувати соціальний вимір самої сім'ї, а, навпаки, поважати його, згідно з принципом субсидіарності. Констатовано, що соціальна доктрина Римо-католицької церкви проголошує незамінну цінність сім'ї для розвитку суспільства. Через це в католицькій соціальній доктрині присутній заклик до широкої, поглибленої та систематичної діяльності задля забезпечення сім'ї таких умов, де б вона, згідно свого покликання, займала перше місце у гуманізації особи і суспільства.

Згідно з ісламською соціальною доктриною, саме сім'я сприяє цілісному особистому та суспільному вихованню нащадків. Шлюб, як у ній зазначається, сприяє зміцненню та консолідації мусульманської умми. Що ж стосується ролі держави та суспільства у шлюбно-сімейній політиці, то ісламська соціальна доктрина наголошує на тому, що створенню та захисту сім'ї має бути приділена значна увага. Адже суспільство формується саме завдяки сім'ям, які виступають його основними ланками.

У ЧЕТВЕРТОМУ РОЗДІЛІ - "Особливості політичної проблематики мусульманської та римо-католицької соціальних доктрин" - зазначено, що, згідно з соціальною доктриною ісламу, в основі політичної діяльності знаходиться віра ("іман"). У римо-католицькій, навпаки, стверджується про те, що сама церква ніяким чином не повинна змішуватись із політичним суспільством.

Стверджується, що католицькі принципи солідарності та спільного блага є схожими до розуміння єдності умми (спільноти) в ісламській соціальній доктрині. Кожний член суспільства, згідно з ісламською соціальною доктриною, є відповідальним за його долю. Соціальна доктрина Римо-католицької церкви виступає за те, що людська особистість є основою та метою політичного співіснування. В соціальній доктрині ісламу проголошується, що за жодних обставин не буде толеруватись несправедливість заради політичної доцільності. Це стосується відносин як у межах держави, так і на міждержавному рівні. Розуміння політичної влади в мусульманській соціальній доктрині ґрунтується на трьох принципах: таухід (Єдність Аллаха), рісала (пророцтво) та хілафа (намісництво). Влада та політичні лідери, згідно з ісламом, повинні слідувати Сунні та дотримуватись у своїй діяльності морального принципу "іхсан". В римо-католицькій соціальній доктрині наголошується, що політична влада зобов'язана гарантувати суспільству чесне життя, не заважати вільній діяльності окремих людей і груп, а направляти її, поважаючи та захищаючи незалежність індивідуальних і соціальних суб'єктів.

У даному розділі з'ясовується, що римо-католицька соціальна доктрина вбачає у демократії не мету, а засіб. Відношення ж ісламу до демократичних цінностей також не є однозначним. Деякі суттєві моменти ісламського принципу шура є цілком співзвучними із положеннями західної демократії. Обидві соціальні доктрини є апологетами такого важливого підмурку демократії як свобода слова. Істинна демократія, як стверджується у соціальній доктрині римо-католицької церкви, є можливою лише у правовій державі. Варто зазначити, що ісламська соціальна доктрина виступає за рівність усіх перед законом.

Констатовано, що такі принципи католицької соціальної доктрини, як принцип солідарності та спільного блага, є схожими до розуміння єдності умми в ісламі. Остання ж, у свою чергу, спирається на розглянутий принцип таухід. Кожний член суспільства, згідно з ісламською соціальною доктриною, є відповідальним за його долю.

Виявлено, що одним із найголовніших питань міжнародних відносин обох соціальних доктрин є проблема війни та миру. Згідно з римо-католицькою соціальною доктриною, насилля ніколи не може бути правильною відповіддю на агресію. Тому мир повинен ґрунтуватися на правильному уявленні про людську гідність і вимагає порядку, який би відповідав справедливості та любові. У католицькій соціальній доктрині стверджується, що мир є неможливим, якщо гідність людини не поважається, а суспільне життя не є зорієнтованим на спільне благо. З'ясовано, що обидві соціальні доктрини виступають за необхідність миру, але й, водночас, ведуть мову про можливість військових дій у тому випадку, якщо мирне вирішення проблеми є неможливим. З розгляду питання війни та миру випливає також і така актуальна сьогодні проблема, як тероризм. Римо-католицька соціальна доктрина розглядає це явище як одну з найбільш жорстоких форм насилля. Тому боротьба з тероризмом передбачає моральне зобов'язання сприяти створенню таких умов, за яких він не буде виникати чи розвиватись. Ісламська соціальна доктрина також категорично забороняє використання терору для пригнічення та нападу на тих, хто не здатний себе захистити від агресії.

ВИСНОВКИ

Висновки дисертаційного дослідження підводять підсумки виконаної роботи, узагальнюють і викладають основні її положення, визначають перспективи подальшого розвитку висвітлених проблем. У даній роботі було проаналізовано та розглянуто базові моменти соціальних доктрин Римо-католицької церкви та ісламу. Відтак варто наголосити на таких положеннях:

Для більш повного розуміння обох соціальних доктрин є вкрай необхідним дослідження їхніх ідейних засад. З'ясовано, що центром суспільного життя в ісламі виступає концепція Єдиного Бога, тобто принцип "таухід". Що ж стосується католицизму, то в якості таких основ і мірил соціальних відносин виступають: Любов-агапе, волюдення Христа, богоподібність і богообразність людини. На відміну від римо-католицької, в ісламській соціальній доктрині на передній план виступає категорія справедливості.

Соціальні принципи солідарності та спільного блага Римо-католицької церкви знаходять свої аналоги в соціальній доктрині ісламу. Проте відсутність ідейних підмурків в ісламі, існування двох сфер буття ("аль-Гайб" та "аш-Шахада"), проголошення обмеженості пізнання, часткова свобода вибору людини та віра у напередвизначення долі зумовлюють те, що принцип субсидіарності є нехарактерним для мусульманської соціальної доктрини.

Як ісламська, так і римо-католицька соціальні доктрини відзначаються у яскравим моральнісним спрямуванням. Проте передумовою цього в соціальній доктрині Римо-католицької є сама людина та її поступове уподібнення Христу. Джерелом моралі в мусульманській соціальній доктрині проголошується Аллах. В економічній сфері соціальна доктрина ісламу відзначається чіткою моральною інтенціональністю. Римо-католицька соціальна доктрина також проголошує, що зв'язок між моральністю й економікою є необхідним і вкрай суттєвим. Обидві доктрини схвалюють прагнення до збагачення, але, водночас, виступають за правильне розуміння багатства та його використання.

З католицького бачення свободи випливає те, що соціальні, економічні та політичні структури не мають права маніпулювати особистістю, котра є метою всіх суспільних процесів. Тому будь-яка надто матеріальна чи тоталітарна ідеологія суперечать баченню людської особистості римо-католицької соціальної доктрини. Ісламське вчення так само стверджує, що Аллах поклав на людину відповідальність за свої вчинки та наділив її свободою вибору, виходячи з її волі. Проте в ісламі також йде мова про межі цієї свободи, яких варто дотримуватись. Ці межі зумовлені вірою мусульман у напередвизначення людської долі, що, у свою чергу, зумовлює меншу ініціативність людини та відсутність антропоцентричного спрямування у мусульманській соціальній доктрині.

Обидві соціальні доктрини однаковою мірою обгруновують важливе значення політики. Ісламський принцип "таухід" контрастує із визнанням верховної політичної влади за людиною, котре визнається у римо-католицькій соціальній доктрині.

Соціальна доктрина римо-католицької церкви виступає за демократію лише настільки, наскільки перша служить людині. Деякі положення ісламської соціальної доктрини також є цілком співзвучними із основними демократичними принципами. Зокрема, у ній проголошується рівність усіх перед законом та плюралізм.

Основоположні принципи ісламської та римо-католицької соціальних доктрин можуть бути запропоновані для налагодження міжрелігійного діалогу. Співпраця у руслі вирішення основних соціальних проблем сучасності здатна стати важливою передумовою для досягнення міжрелігійного порозуміння.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Кияк М. Т. Гуманізація економіки у світлі католицької соціальної доктрини // Дні науки філософського факультету - 2007: Міжнародна наукова конференція (26-27 квітня 2005 року) : Матеріали доповідей і виступів.-К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2005.- Ч. VII. - С. 90-91.

Кияк М.Т. Еволюція положень соціальної доктрини Римо-католицької церкви стосовно проблеми гуманізації економіки // Українське релігієзнавство: Бюлетень Української Асоціації релігієзнавців і відділення релігієзнавства Інституту філософії НАНУ.- №43.- 2007.- С. 81-89

Кияк М. Т. Місце благочинності та податків у римо-католицькій й ісламській соціальних доктринах // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності, Збірник наукових праць / Зб. Наук. Праць, випуск 18 / Відп. Ред..: М. М. Бровко, О. Г. Шутов.- К.: Видавничий центр КНЛУ, 2007.- С. 155-161

Кияк М. Т. Основні філософсько-світоглядні засади католицької соціальної доктрини // Філософія гуманітарних наук: актуальність і перспективи розвитку. Матеріали наукової конференції. 5-6 жовтня 2006 р.-Чернівці: Рута, 2006.-С. 170-172

5. Кияк М. Т. Основні філософсько-світоглядні засади католицької та ісламської соціальних доктрин // Дні науки філософського факультету - 2007: Міжнародна наукова конференція (18-19 квітня 2007 року) : Матеріали доповідей і виступів.-К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет, 2007.- Ч. VII. - С. 85-86

6. Кияк М. Т. "Помаранчева революція" в Україні у світлі католицької соціальної доктрини // Релігія і соціальні зміни в сучасному суспільстві. Матеріали міжнародної наукової конференції (м. Чернівці, 18-19 квітня 2005 р.).-Чернівці, 2005. - С. 46-48

7. Кияк М. Т. Порівняльний аналіз християнського та ісламського бачення проблеми співвідношення моралі та економіки // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Випуск 301-302. Філософія.-Чернівці: Рута, 2005.- С. 197-200

8. Кияк М. Т. Проблема гуманізації економічних відносин у соціальній доктрині Римо-католицької церкви // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія N 7. Релігієзнавство, Культурологія, Філософія; Зб. Наукових праць.-К.: НПУ імені Драгоманова, 2007.-N 12 (25).-С. 34-40

9. Кияк М. Т. Проблеми гуманізації економічних відносин у соціальній доктрині римо-католицької церкви // Збірник наукових праць Київського національного лінгвістичного університету N 19.-К.: КЛУ, 2007.-С. 41-47

10. Кияк М. Т. Християнське та ісламське бачення проблеми співвідношення моралі та економіки в контексті діалогу двох релігій // Християнсько-мусульманський діалог в контексті євроатлантичних прагнень України. Збірник наукових матеріалів за загальною редакцією В. Андрущенка, В. Бондаренка, М. Заковича та ін. Київ, Світ знань.- 2006.- С. 70-73

АНОТАЦІЯ

Кияк М. Т. Порівняльний аналіз основоположних принципів римо- католицької та ісламської соціальних доктрин.-Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.11 - релігієзнавство.- Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2007.

У дисертації вперше в сучасній науці здійснено філософсько-релігієзнавчий компаративний аналіз соціальних доктрин ісламу та Римо-католицької церкви. Дисертаційне дослідження є спробою дати повну та системну картину мусульманської та католицької соціальних доктрин через з'ясування та порівняння їхніх ідентифікаційних складових.

Соціальна доктрина Римо-католицької церкви є сукупністю вчень і роздумів у суспільній сфері від кінця ХІХ ст. і до наших днів. Відносно ж мусульманської соціальної доктрини, то, не дивлячись на розбіжності в ісламських суспільних концепціях, їхні доктринальні принципи постають єдиними.

Показано, що за межами уваги вітчизняних дослідників залишився розгляд експлікації концептуальних передумов католицизму та ісламу на їхні соціальні доктрини. У здійсненому аналізі автор акцентує особливу увагу на властиву їм моральну спрямованість. Автором було зроблено висновок, що, не дивлячись на певні розбіжності в соціальних доктринах ісламу та Римо-католицької церкви, суспільна сфера може стати вкрай важливим і плідним простором для міжрелігійного діалогу та співпраці.

Ключові поняття: соціальна доктрина, іслам, римо-католицизм, права людини, гуманізація економіки, влада, солідарність, субсидіарність.

АННОТАЦИЯ

Кияк Максим Тарасович. Сравнительный анализ социальных доктрин ислама и Римо-католической церкви.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности - 09.00.11 - религиоведение. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2007.

В диссертации впервые в современной науке осуществлено философско-религиеведческий компаративный анализ социальных доктрин ислама и Римо-католической церкви. Диссертационное исследование представляет собой попытку дать полную и системную картину мусульманской и католической социальных доктрин через выявление и сравнение ихних идентификационных составляющих.

Социальная доктрина Римо-католической церкви есть совокупностью учений и размышлений в общественной сфере с конца ХІХ и до наших дней. Касательно мусульманской социальной доктрины, то, несмотря на различия в исламских общественных концепциях, их доктринальные принципы есть едиными.

Показано, что за пределами внимания отечественных исследователей осталось рассмотрение экспликации концептуальных предпосылок католицизма и ислама на их социальные доктрины. В предпринятом анализе автор акцентирует особое внимание на присущей им нравственной направленности.

Автором был сделан вывод, что, несмотря на некоторые различия в социальных доктринах ислама и Римо-католической церкви, общественная сфера может стать крайне важным и плодотворным пространством для межрелигиозного диалога и сотрудничества.

Ключевые понятия: социальная доктрина, римо-католицизм, ислам, права человека, власть, гуманизация экономики, солидарность, субсидиарность.

ANNOTATION

Kyyak M. T. A comprehensive analysis of social doctrines of the Islam and the Roman-Catholic Church. -Manuscript.

A thesis for the scholarly degree of degree of the Candidate of philosophical sciences in specialty: 09.00.11 - Religious Studies. - Taras Shevchenko Kyiv National University. - Kyiv, 2007.

The dissertation is the ever first endeavour in contemporary religious science to make a comprehensive description of muslim and catholic social doctrines. Thіs research deals with the studies of alms, taxes, social solidarity and their meaning in catholic and Muslim social teachings and their role in solidarity of a society. The author approves, that principles of social doctrines of an Islam and Rome-Catholicism are determined by their philosophical-religious concepts. Proceeding from it, the author considers principle Tawhid in an Islam and also "Love-agape", and anthropocentrism in Catholicism to be the main basics. The research deals with the study of the following issues: the interrelation of morality and economics, the private property, as well as the international economics in the view of development of the Catholic social teaching. The thesis is based mostly on the data collected from original texts and consists of an introduction, four chapters, conclusions and bibliography.