Размещено на http://allbest.ru

Размещено на http://allbest.ru

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

Сучасні християнські богословські інтерпретації досягнень науково-технічного прогресу

1. Загальна характеристика роботи

релігія наука теологічний богословський

Проблема взаємовідношення та взаємовпливу релігії та науково-технічного прогресу як значних чинників життя особистості та суспільства в сучасну добу (друга половина ХХ ст. - початок ХХІ ст.) викликає велику зацікавленість дослідників. Релігія як історично-традиційна форма суспільної свідомості та спосіб життя, що апелює до надприродного, та НТП як революційно-творчий розвиток науки та техніки в їх взаємозв'язку є фундаментальними феноменами сучасної цивілізації.

Актуальність теми дослідження зумовлена проблемністю спільного існування цих феноменів в світі ХХ-ХХІ століть. Аналіз відносин між релігією та НТП сприятиме кращій орієнтації людини в сучасному світі. Специфіка цивілізаційного поступу сучасності визначається взаємопов'язаними процесами сцієнтизації, технізації та секуляризації, які співвідносяться з іншими процесами культури постмодерної епохи - нігілістичною суб'єктивізацією та релятивізацією світогляду, лібералізацією та глобалізацією економічного, соціально-політичного та культурного життя. Всі ці процеси виступають як факт характерного самовизначення людства нашої доби. Тому аналіз християнських богословських інтерпретацій досягнень НТП, які являють собою найбільш автентичне вираження реакції релігії на сучасність, є багато в чому аналізом коренів загально цивілізаційного поступу на межі другого та третього тисячоліть історії людства, до якого цілком залучене суспільство незалежної Української держави.

Необхідність нашого дослідження також зумовлена появою великої кількості нових теологічних праць, присвячених сучасним досягненням НТП, визначенню нової позиції Церкви у її ставленні до науки та техніки, які ще не в достатній мірі осмислені у вітчизняному релігієзнавстві. В період утворення та становлення України як незалежної держави, на жаль, взагалі не були створені ґрунтовні наукові праці з досліджуваної дисертантом проблематики, проблема не стала об'єктом вивчення наукових релігієзнавчих колективів.

Відтак, усвідомлення всіх цих чинників робить проведене нами дослідження християнських богословських інтерпретацій досягнень НТП надзвичайно актуальним з релігієзнавчих позицій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану досліджень Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова за темою “Актуальні проблеми розвитку духовної культури України. Формування наукового світогляду”, затвердженою Вченою радою НПУ ім. М.П. Драгоманова (протокол № 7 від 24.02.2000 р.).

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дисертаційного дослідження є сучасна християнська теологічна думка в її протестантському, католицькому та православному різновидах. Предметом дослідження є сучасні богословські інтерпретації досягнень науково-технічного прогресу.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертації є здійснення комплексного релігієзнавчого дослідження специфічного характеру сучасних богословських інтерпретацій досягнень НТП на основі широкого аналізу праць католицьких, протестантських та православних теологів. Для досягнення поставленої мети в дисертації розв'язуються наступні дослідницькі задачі:

виявити тенденції існування християнської релігії в зв'язку з впливом НТП на сучасний світ;

дослідити специфіку розуміння співвідношення релігії та науки основними напрямками сучасної християнської теології;

визначити загальну теологічну оцінку феномену, досягнень та наслідків НТП;

з'ясувати ефективність теологічного дискурсу щодо статусу християнства в умовах сучасного науково-технічного розвитку.

Методи дослідження. Дослідження сучасних богословських інтерпретацій досягнень НТП - це складне завдання, вирішення якого потребує цілого ряду різноманітних методів. У формуванні методологічної основи дисертації автор спирався на релігієзнавчі, історико-філософські та методологічні праці П.Гайденко, Є.Бабосова, В.Вернадського, П.Флоренського, І.Музички, М.Скибицького, С.Девятової, К.Войтили, М.Мамардашвілі, О.Лосєва, І.Барбура, М.Томпсона. Дисертантом також був використаний досвід релігієзнавчого дослідження взаємовідносин релігії та НТП Б.Лобовика, О.Онищенка, М.Кирюшка, Н.Філоненко, Є.Дулумана, Ю.Кімєлєва, А.Колодного, М.Заковича, П.Яроцького, В.Любчика, А.Чернія. У розв'язанні завдань дисертаційного дослідження використовувались загальні методологічні принципи наукового аналізу, зокрема об'єктивності, історизму, системності, світоглядного плюралізму, діалектизму, а також специфічно релігієзнавчі принципи: гуманізму, толерантності, позаконфесійності, світськості. Основними методами дослідження є герменевтичний, порівняльного та контекстуального аналізу, структурно-функціональний, аналітичний, систематизації та узагальнення. Використання цих методів дозволило дослідити богословські тлумачення досягнень НТП в широкому контексті сучасної цивілізації, зрозуміти їх роль, тенденції та перспективи.

Так, герменевтичний метод дозволив визначити стан дослідження проблеми в науковій літературі, розглянути традиційне ставлення християнської церкви до науки й техніки, виявити сутнісний зміст основних теологічних підходів до розгляду сучасних наукових відкриттів і технічних досягнень. Методи порівняльного та контекстуального аналізу дали змогу встановити суттєве та другорядне, спільне та відмінне у теологічних інтерпретаціях НТП основних християнських конфесій. Структурно-функціональний та аналітичний методи допомогли з'ясувати соціально-гуманітарну та світоглядну роль НТП в сучасному світі, його вплив на християнську релігію, проаналізувати сучасні теологічні концепції НТП. Методи систематизації та узагальнення дозволили дослідити формування модернізаційного характеру сучасної теології під впливом НТП, визначити мету, завдання, тенденції динаміки сучасної теологічної думки.

Наукова новизна дослідження. Комплексний аналіз двосторонніх відносин НТП і теології на основі вивчення найновіших теологічних і наукових джерел дав змогу встановити, що в ситуації постмодерну християнські інтерпретації НТП мають персоналістично зорієнтований, принципово плюралістичний, інколи навіть релятивістичний характер, що виявляється у все більшому проникненні в теологію різноманітних форм наукового знання (філософії, соціології, психології, історії, культурології, теоретичної фізики тощо), значному розширенні поля її інтерпретаційної сфери, спрямованості переважно до етичної та соціально значущої проблематики сучасного світу.

У проведеному згідно з поставленими науковими задачами дослідженні отримано низку результатів, які відзначаються науковою новизною, а саме:

1.НТП призвів до формування нового типу цивілізації, з властивими для неї посткласичною синергетичною наукою, інформаційною та біогенетичною технологією, постіндустріальною економікою, постмодерною культурою, глобалістичною та плюралістичною соціальністю, що обумовлює принципово нові ролі та значення християнства. Воно, дедалі більше суб'єктивуючись і водночас інтегруючись у глобалізаційні процеси сучасності як засіб проти тотального знеособлення, перетворюється у субкультуру, рівноправну щодо інших релігійних і не релігійних субкультур.

2. Християнська теологія через активну апологетичну та місіонерську діяльність намагається ефективно використати продуктивну для неї сучасну ситуацію, коли релігія і наука розглядаються не як антагоністичні, а рівнозначні та взаємодоповняльні дискурси. Основні напрями християнської теології не однаковою мірою готові переосмислити свої позиції щодо прийняття світогляду сучасної культури. Якщо католицизм і православ'я, спираючись на свої традиційно-класичні концепції співвідношення віри та розуму, займають загалом критичну позицію щодо сучасності, то протестантизм, розвиваючи так звану “секулярну теологію”, активно переосмислює основоположні релігійні принципи з позиції постмодерного релятивістичного плюралізму.

3.Визнаючи об'єктивний історичний характер феномену, досягнень і соціокультурних наслідків НТП, християнська теологія дає йому в цілому зважену, двоїсту оцінку. З одного боку, в ній відзначається позитивна роль НТП у пізнанні та перетворенні світу, а з другого, наголошується на його негативних світоглядних і практичних соціальних наслідках - дегуманістичній релятивізації світогляду та моральної практики.

4. В зв'язку з відчутною динамізацією теологічних доктрин, модернізацією методів і прийомів взаємодії з постмодерним суспільством, християнству вдалося, своєрідно відійшовши у сферу моральних відносин, пом'якшити наявний конфлікт між наукою та релігією і залишитися впливовим фактором розвитку сучасної цивілізації.

Теоретичне значення дисертації зумовлене її новизною. Ґрунтовне висвітлення сучасних богословських інтерпретацій досягнень НТП є безперечним внеском у розвиток дослідження головних тенденцій сучасної християнської теологічної думки у вітчизняній релігієзнавчій науці. Отримані результати сприятимуть новому осмисленню теологічного розуміння НТП, з'ясуванню сучасного стану взаємовідносин християнства та науково-технічного комплексу.

Практичне значення роботи пов'язане з можливістю використання її основних положень в лекційних курсах із загального релігієзнавства, а також з філософії релігії, соціології релігії, психології релігії, феноменології релігії, історії та історіософії релігії, в розробці спецкурсів і спецсемінарів, а також при підготовці навчальних посібників з цих дисциплін. Її результати також можуть бути використані державними та громадськими організаціями в розбудові відносин з християнськими релігійними спільнотами в Україні та за кордоном. Результати дослідження можуть бути враховані в практичній діяльності органів виконавчої та законодавчої влади України.

Апробація дослідження. Результати наукового пошуку знайшли своє відображення в публікаціях і виступах дисертанта на третій міжнародній науковій конференції “Християнство в контексті світової історії і культури (Київ, 2000), міжнародній конференції “Християнство і особа” (Тернопіль, 2000), вузівських конференціях НПУ ім. М.П.Драгоманова, які проходили в Києві в 2001-2002 роках.

Основні положення і висновки дисертації були обговорені на засіданні кафедри культурології НПУ ім. М.П.Драгоманова.

Результати дослідження відображені в 4 наукових статтях, 4 тезах виступів на наукових конференціях загальним обсягом 3,5 друкованих аркуша.

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження, що визначається поставленою метою та завданнями. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, які містять шість підрозділів, висновків, списку використаної літератури (237 найменувань).

В першому розділі розглядається наукова література присвячена розгляду проблеми теологічних інтерпретацій досягнень НТП. Аналізуються основні релігієзнавчі, філософські, історико-філософські та теологічні підходи до проблем релігії та науки, релігійних коренів виникнення сучасної наукової парадигми. Визначаються аспекти проблеми, які не достатньо висвітлені в науковій літературі і потребують подальшої розробки.

Другий розділ присвячений дослідженню цивілізаційних передумов і теоретико-концептуальних засад теологічного відношення до НТП. Тут розкриваються глобальні суспільні наслідки НТП на межі ХХ-ХХІ століть. Аналізується традиційний підхід християнської Церкви до науки й техніки. Розглядаються процеси трансформації християнської теології під впливом НТП.

В третьому розділі досліджуються сучасні теологічні тлумачення досягнень і наслідків НТП. Автор розкриває теологічне розуміння феномену НТП, сучасних наукових відкриттів і технологічних досягнень, аналізує різноманітні соціологічно-історичні концепції теологів.

Повний обсяг дисертації - 191 сторінка основного тексту і 14 сторінок списку використаних джерел.

2.Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються об'єкт, предмет, мета і завдання дисертаційного дослідження, його методологічні основи, розкривається наукова новизна роботи, з'ясовується її теоретична і практична значущість, відображається апробація результатів дослідження.

У першому розділі “Проблема теологічних інтерпретацій НТП в науковій літературі” дисертант аналізує дослідницьку літературу, присвячену розгляду проблеми сучасної теологічної реакції на досягнення науково-технічного розвитку, і доводить необхідність її подальшого вивчення.

Відзначається, що проблема богословської реакції християнства на виклик сучасної науково-технічної цивілізації знайшла своє багатоаспектне відображення у радянській, іноземній і сучасній вітчизняній науці. Цій проблемі присвячена надзвичайно велика кількість праць, в яких розглядаються як її окремі аспекти, так і дається оцінка в цілому.

Значний внесок в розвиток вивчення історико-соціологічного аспекту співвідношення релігії та НТП зробили П.Гайденко, В.Катасонов, А.Кромбі, В.Захаров. В.Вернадський, О.Лосєв, А.Ейнштейн, Н.Бор, В.Гейзенберг, М.Планк, В.Паулі, І.Барбур, В.Раушенбах, Ю.Володиміров, С.Девятова, Л. Маркова висвітлювали філософсько-релігієзнавчий аспект дослідження проблеми.

В радянській релігієзнавчій літературі присутній ґрунтовний аналіз богословського тлумачення НТП. Цим, зокрема, відзначаються праці М.Скибицького, Є.Бабосова, О.Владимірова, В.Васильєва, І.Букініна, І.Кравченко, М.Ахундова, П.Баженова, Ю.Кімєлєва. Вагомий внесок у дослідження проблеми за радянської доби зробили представники української релігієзнавчої школи, до якої належать О.Онищенко, М.Кирюшко, Є.Дулуман, М.Закович, П.Яроцький, В.Єленський, В.Бондаренко, А.Черній, В.Любчик. В радянській релігієзнавчій науці широко аналізуються проблеми співвідношення науки та релігії, світоглядно-гуманітарні аспекти взаємовпливу релігії та НТП, секулярні наслідки розвитку науково-технічного комплексу, модернізм релігійного життя. Переважна більшість теоретичних положень вітчизняних дослідників радянської доби долає рамки атеїстичної ідеології, а тому не втратила актуальності в наш час.

За доби незалежності України проблема теологічних інтерпретацій досягнень НТП продовжує перебувати в центрі уваги вітчизняних науковців. Зокрема, проблему секулярних процесів з її неодмінним науково-технічним чинником і кризи релігійності в сучасному світі досліджують М.Бабій, В.Любчик та А.Черній. Глибокий аналіз проблеми кризи сучасної релігії разом зі спробами виходу з неї в християнському, переважно західному, богослов'ї здійснений П.Яроцьким. Спираючись на сучасну теологічну літературу, він ґрунтовно та різнобічно розкриває пристосування християнства до сучасних умов, що виражається в своєрідному витлумаченні глобальних проблем людства в християнській теології, інтеграції теологічної, філософської і соціальної думки, спробі синтезувати досягнення НТП та релігію в сучасному богослов'ї, русі аджорнаменто католицької церкви, що передбачає процеси акультурації віри та євангелізації культури, активній культурній діяльності протестантизму. Осучаснення протестантизму шляхом суттєвої пантеїзації віровчення досліджується І.Мозговим. Проблеми, тенденції і перспективи християнства й окремих його напрямів в сучасному сцієнтизованому постмодерному світі розглядаються А.Колодним, О.Бучмою, В.Єленським, О.Саганом. Онтологічні та епістемологічні основи, власний зміст релігійного феномену в його відношенні до світу, історії соціуму та особистості, проблема співвідношення наукового та християнського світоглядів досліджуються в працях М.Заковича. Таким чином, наше дисертаційне дослідження йде в загальному руслі розвитку вітчизняного релігієзнавства.

Віддаючи належне теоретичній і практичній значущості попереднього наукового доробку, слід зазначити, що на сьогодні рівень розкриття нашої теми не можна визначити як цілком задовільний, у зв'язку з недоліками основних підходів дослідження теми дисертації в науковій літературі. До недоліків радянського підходу відносяться: ідеологічна заангажованість та нетолерантність при висвітленні теологічної думки; праці радянських дослідників в зв'язку зі своєю застарілістю не враховують досягнень сучасного релігієзнавства, не спираються на останній теологічний матеріал. В сучасному іноземному та вітчизняному релігієзнавстві проблема взаємовідносин теології та НТП переважно досліджується не в комплексній цілісності, а фрагментарно - лише в окремих своїх аспектах. Українські та іноземні дослідники переважно аналізують базовий зріз проблеми взаємовпливу релігії та НТП, окремі теми діалогу між наукою та теологією чи відношення лише деяких християнських конфесій (переважно католицизму та протестантизму) до досягнень науки та техніки. На сьогодні як у вітчизняному, так і в іноземному релігієзнавстві відчутна недостатність узагальнюючих праць, в яких би на основі останніх теологічних матеріалів християнських конфесій давався б всебічний порівняльний аналіз їх ставлення до досягнень НТП. Для поодиноких релігієзнавчих робіт такого плану характерним є приділення недостатньої уваги теологічному доробку сучасної православної Церкви, яка є домінуючою релігійною спільнотою в Україні та багатьох інших країнах світу.

Все це дає підстави зробити висновок про недостатнє, часткове дослідження нашої проблеми в релігієзнавчій науці, й саме тому вимагає подальшого її вивчення на шляху комплексного, ідеологічно-незаангажованого, об'єктивно-наукового та своєчасно-актуального аналізу.

Другий розділ дисертації “Цивілізаційні передумови та теоретико-концептуальні засади теологічного підходу до НТП” присвячений дослідженню об'єктивної ролі феномену НТП в сучасній цивілізації, співставленню його фундаментальних засад і виявів з теоретико-концептуальними положеннями консервативного та ліберального християнського богослов'я.

У підрозділі 2.1. “НТП в контексті цивілізаційних зрушень ХХ-ХХІ століть” досліджується науково-технічний вимір сучасного цивілізаційного поступу.

В наш час НТП є фундаментальним фактором, який повністю конституює не лише зовнішньо-матеріальний образ цивілізації, але й істотно визначає світогляд людства. Революційні зміни в науці та техніці призвели до науково-технічної революції, яка має глобальний універсально-цивілізаційний характер.

НТП є одним з головних чинників зростання секуляризаційних тенденцій розвитку сучасного суспільства. Під його впливом відбувається десакралізація, атеїзація, раціоналізація, сцієнтизація та технізація життя людини. Для сучасної релігійності характерні тенденції приватизації, плюралізації й деформації. Під їх тиском Церква змушена модернізувати своє традиційне вчення та способи практичної діяльності щодо НТП та його суспільних наслідків. Проте попри всі несприятливі тенденції релігійні настанови продовжують і надалі залишатися актуальними для переважної більшості людства. Тому не слід перебільшувати кризу релігії в сучасному світі.

У підрозділі 2.2. “Феномени науки та техніки у традиційному вченні християнської церкви” розкриваються принципові засади традиційного християнського відношення до науки та техніки.

В результаті аналізу поглядів авторитетних авторів християнської традиції (Василя Великого, Івана Златоустого, Івана Дамаскіна, Григорія Палами та інших) дисертантом стверджується принципова суперечливість прогресивного розвитку науково-технічного комплексу й концептуальних засад традиційного християнства. Останнє з великою підозрілістю і навіть засудженням відноситься до НТП, що не вписується в його радикально теоцентричну картину світу. Екзистенційне, ірраціонально-містичне християнство, цілковито задовольняючись Об'явленням, інтегрально спрямовується у трансцендентну сферу буття. Тому воно смиренно зосереджується на аскетичній боротьбі проти гріховних пристрастей заради спасіння. Об'єктивістська, раціонально-прагматична наука, спираючись лише на дані досвіду, спостереження і експерименту, навпаки, має цілковито іманентну спрямованість і антропоцентрично-гедоністичні потенції. Тому наука й техніка займають принципово другорядне, підпорядковане щодо віровчення положення в універсальному комплексі християнського світосприйняття та способу життя.

Підрозділ 2.3. “НТП і модернізація християнської теології” присвячений дослідженню модернізації сучасної християнської теології під впливом НТП сучасності.

Доводиться переважно модернізаційний характер теологічних підходів до розгляду НТП сучасних християнських церков. Перебуваючи під однаковим тиском НТП, кожна з християнських конфесій різною мірою піддається цьому тиску. Порівняно з католицизмом і православ'ям сучасний протестантизм є найбільш динамічним, плюралістично-різноплановим та відповідно найбільш модерністичним напрямом християнства, що виявляється в його інтерпретаціях сучасної науково-технічної цивілізації - “процес-теології”, “теології смерті Бога”, “теології надії”. У працях Дж. Міллера, Дж. Ліндбека, С. Шнайдерса, Р. Белли релігійні принципи переосмислюються з позиції саме постмодерної ситуації. У протестантській теології, так само як і в науці, змінюється значення суб'єкта і предмета дослідження, долається їх чітке протиставлення одне одному. Цим пояснюється акцент на герменевтичній методології, на діалозі як формі спілкування людини і Бога, що обумовлюється безліччю соціально-історичних передумов, завдяки чому у відносинах з'являється плюралістичність. Бог пізнається як такий, що постає разом зі світом. Фактично сьогодні можна говорити про нове, некласичне християнство, християнство без трансцендентного абсолютного Бога, якому загалом відповідає так звана “секулярна теологія”.

Така ситуація пояснюється традиційною для протестантизму релятивістською суб'єктивністю, яка не визнає єдиної, чітко сформульованої традиції теологічного дискурсу (Передання). Роз'єднаний протестантизм не має достатніх підстав для значного впливу на перебіг цивілізаційних процесів сучасності. За відсутності незмінної, незалежної від обставин традиції (Передання), й тому наявності цілковитої залежності від тиску науково-технічної цивілізації, протестантизм змушений постійно йти у її фарватері, без кінця модернізуючи доктрину та спосіб практичної дії.

На другому місці за ступенем модернізації в християнському світі знаходиться католицизм. Осучаснення католицької доктрини НТП є складовою універсального оновлення католицизму через пристосування до сучасних умов життя (аджорнаменто) разом з такими складовими як динамізація й плюралізація соціально-політичних орієнтацій, пом'якшення доктрин, які різко протиставляють католицизм іншим християнським віровизнанням і навіть релігіям через переважання щодо останніх інклюзивістських тенденцій над ексклюзивістськими, курс на інкультурацію Євангелія та євангелізацію сучасних культур. Одночасно католицькі теологи прагнуть зберегти принципові положення своєї традиції. Як впливовий духовний рух сучасності, одна з найбільш динамічних християнських конфесій, католицизм має вагомі підстави для домінування в релігійному житті ХХІ століття.

Останнім за ступенем модернізації є православне християнство. Порівняно з католицьким і протестантським підходом щодо НТП модернізація православного вчення є значно менш інтенсивною і багатою за ступенем своєї як змістовної, так і формальної розробленості. З усіх напрямів сучасного християнства православ'я є найменш динамічним, плюралістичним, а тому найменш осучасненим. Йому більш притаманна консервативно-традиціоналістська, споглядально-містична тенденція, що складає його як слабку, так і сильну сторону: слабку - через певну інертність щодо реакції на запити часу, сильну - через стабільну послідовність позиції.

У третьому розділі “НТП, його наслідки та досягнення в інтерпретації християнського богослов'я” аналізуються сучасні теологічні тлумачення та оцінки сутності, наслідків, нових досягнень НТП.

У підрозділі 3.1. “Загальна теологічна характеристика й оцінка феномену НТП” розглядаються концепції феномену НТП в сучасній теології католицької, протестантської та православної церков в їх спільності та відмінності.

Встановлюється, що сучасна християнська теологія ґрунтовно витлумачує НТП в контексті постмодерної цивілізації з її феноменалізмом, релятивізмом, фрагментарністю, раціоналістичним позитивізмом і нігілізмом (напр., енцикліка “Віра і розум” папи Івана Павла ІІ, Основи соціальної концепції РПЦ). Християнство дає двоїсту оцінку НТП. Визнаючи, з одного боку, його позитивну роль у пізнанні та перетворенні світу, воно, з другого боку, наголошує на його негативних соціальних наслідках, до яких відносяться проблеми екології, позитивістсько-сцієнтистська ментальність, тиранічна залежність людини від техніки, секуляризація.

В сучасному богослов'ї дається скоріше лякаюча, ніж обнадійлива панорама науково-технічного та суспільного розвитку. Метою теології є доведення несуперечливості науки та віри, їх приреченості на взаємний союз. Сутність НТП, його місце та роль у житті сучасної цивілізації може бути правильно осягнута тільки в світлі християнського віровчення. Інакше людству загрожує глобальна матеріальна й духовна катастрофа (напр., енцикліки “Редемптор хоміні”, “Лаборем екзерценс” папи Івана Павла ІІ, матеріали Міжнародних Різдвяних Читань РПЦ).

Християнські конфесії йдуть на зближення з наукою, онауковлюючи свої підходи до сучасності, постійно намагаючись теологізувати науку. Тому в теології наголошується на об'єктивному характері законів НТП, які, отже, мають надприродне походження й вимагають від людини підпорядкування Божій волі.

У підрозділі 3.2. “Історія та суспільствознавчі аспекти НТП в тлумаченні теологів” аналізуються соціологічна та історична складова теологічних інтерпретацій досягнень НТП.

Відзначається, що у характеристиці соціальних аспектів сучасної науково-технічної цивілізації богослови широко використовують термінологію різноманітних соціологічних концепцій індустріального й постіндустріального суспільства, філософських і психологічних поглядів на людину, теорій історії науки. Таким чином, християнська теологія активно осучаснює форми виразу своєї позиції щодо НТП. Богослови одночасно напряму пов'язують НТП з Богом і Церквою й визнають, що НТП стимулює людину відійти від Бога й від Церкви. В теологічних концепціях техніка набуває статусу самостійної сутності, яка і допомагає, і протистоїть людині. Інтенсивний НТП тлумачиться як основний рушій процесів суспільної плюралізації та тотального відчуження, які спричиняють глобальну кризу людяності в сучасній обездуховленій цивілізації. Гармонійна інтеграція вкрай плюралізованого та об'єктивованого суспільства на основі утвердження гідності людської особистості, а отже, подолання кризи й забезпечення істинного прогресу науки й техніки, на думку теологів, реально можливі лише на основі модернізованого релігійного світогляду. Такий світогляд має синтезувати в собі як традиційно релігійне, так і сучасне наукове бачення світу в радикально антропологічній універсальній системі (А.Пікок, З.Деке, Теяр де Шарден, Девід де Тресі та інші).

З метою узгодження християнства з теорією й методологією науки богослови звертаються до проблеми генезису та розвитку сучасної науки й наукової картини світу. Їх увага переважно звертається на умови інтелектуальної революції ХVІІ ст., яка в решті решт привела до формування сучасної науки. При цьому богослови широко використовують історичну, філософську, соціологічну, природничонаукову літературу, надаючи своїм поглядам якомога більш авторитетного, об'єктивно-наукового характеру. Згідно з ними, основні передумови науки та картини світу Нового часу укорінені в біблійних уявленнях. Визначальна роль в тому, що в основу розвитку сучасної західноєвропейської науки покладені біблійні уявлення, в залежності від віровизнання дослідника віддається чи протестантизму, чи католицизму, чи православ'ю.

Загалом теологи виходять з пріоритетної ролі релігії в становленні та розвитку науки. Тому сьогодні широкого розповсюдження набули теологічні концепції, в яких процес наукового пояснення світу фактично майже ототожнюється з процесом його релігійного осягнення. Виходячи з аналогії теологічної інтерпретації та наукового пояснення, теологи намагаються сконструювати певну вихідну теологічно-наукову концептуальну схему, яка була б покладена в основу всіх наукових процедур вивчення дійсності.

У підрозділі 3.3. “Сучасні досягнення науки та техніки в оцінці християнської теології” розкриваються розуміння й оцінка новітніх досягнень науки й техніки в християнській теології.

Відзначається, що сучасна християнська теологія дає ґрунтовно розроблене витлумачення НТП в світоглядному контексті постмодерної цивілізації з її феноменалізмом, релятивізмом, фрагментарністю, раціоналістичним позитивізмом, відчайдушним нігілізмом. Теологія активно осмислює й сприймає як останні теоретичні, так і технологічні результати НТП. На прикладі теологічного тлумачення сучасних досягнень фізики, астрономії, біології, медицини, засобів мас-медіа, Інтернету, біомедицинських технологій доводиться, що теологія займає принципово двоїсту, апологетико-критичну позицію щодо досягнень НТП (Основи соціальної концепції РПЦ, енцикліка папи Івана Павла ІІ “Novo millennio ineunte”, Послання папи Павла VI й Івана Павла ІІ до Всесвітніх днів масової комунікації; Пастирська інструкція “Communio et progressio”, Пастирська інструкція “Пропаганда порнографії й насильства в ЗМІ: пастирська відповідь”, Пастирська інструкція “Aetatis Novae”, “Етика реклами”, “Етика ЗМІ”). Християнство дає двоїсту оцінку феномену НТП, як визнаючи його позитивну роль у пізнанні та перетворенні світу, так і наголошуючи на негативних наслідках - проблемах екології, позитивістсько-сцієнтистській ментальності, тиранічній залежності людини від техніки, секуляризації. Церква позитивно оцінює нові досягнення НТП, сприяє їх розважливому розвитку та використанню заради прогресу людства, прагне максимально ефективно використати їх можливості для християнської проповіді. Позитивно оцінюючи сучасні технологічні досягнення як результат історично зумовленого науково-технічного прогресу, сприяючи їх ефективному використанню для християнської проповіді, богослови рішуче засуджують випадки зловживання сучасними технологіями, вимагають, щоб розвиток і використання науково-технічних досягнень проводились з турботи про моральне та фізичне здоров'я особистості та суспільства.

У висновках наведені підсумки дослідження сучасних теологічних інтерпретацій досягнень НТП. Зрештою дисертант приходить до наступних висновків.

Християнська теологія намагається ефективно використати продуктивну для неї сучасну світоглядну ситуацію. Зберігаючи незмінними основні постулати теології, християнські богослови перейшли до якісно нового степеня відкритості до проблем постмодерного світу, трансформувавши в сторону принципової плюралістичності засоби та форми виразу теологічних доктрин. Наслідком цього є поворот від протистояння науки і релігії до їх діалогу, як двох рівноправних для постмодерної свідомості світоглядів.

Основні напрями християнської теології не однаковою мірою переосмислюють свої позиції щодо прийняття світогляду сучасної культури. Якщо католицизм і православ'я, спираючись на свої традиційно-класичні концепції співвідношення віри та розуму, займають загалом критичну позицію щодо сучасності, то протестантизм, розвиваючи так звану “секулярну теологію”, активно переосмислює основоположні релігійні принципи з позиції постмодерного релятивістичного плюралізму.

За різної ступені модернізації богословські підходи основних християнських конфесій єдині у своїх формах, завданнях, кінцевій меті, тенденціях щодо НТП. Загальна теологічна настанова визначається такими завданнями: 1) уважне стеження за НТП; 2) відбір серед їх досягнень всього того, що можна використати в апологетичному плані; 3) критика негативних наслідків НТП; 4) осучаснене тлумачення релігійних догматів, без суттєвої зміни їх змісту; 5) обґрунтування теолого-філософських концепцій про гармонійну єдність релігії і науки, історико-наукових концепцій про зв'язок між християнством, виникненням науки й техніки; 6) спростування секулярно-атеїстичного світогляду; 7) створення глобального релігійного світорозуміння, яке б інтегрувало в собі новітні досягнення НТП і було б ефективною альтернативою секуляризаційно-атеїстичному світорозумінню. Головна мета теології - подолання кризи релігії, утвердження її як визначального чинника сучасної цивілізації. Найближча ж мета теології - утвердження в суспільній свідомості думки про необхідність здолання конфлікту релігії та НТП.

Визнаючи об'єктивний історичний характер феномену, досягнень і соціокультурних наслідків НТП, християнська теологія дає йому в цілому зважену, двоїсту оцінку. З одного боку, в ній відзначається позитивна роль НТП у пізнанні та перетворенні світу, а з другого, наголошується на його негативних світоглядних і практичних соціальних наслідках - дегуманістичній релятивізації світогляду та моральної практики. Християнська теологія підтримує критику вихідних світоглядних засад НТП в парадигмі модерну і одночасно намагається знайти власне місце в світоглядному плюралізмі постмодерної культури, породженої НТП.

В зв'язку з відчутною динамізацією теологічних доктрин, модернізацією методів і прийомів взаємодії з постмодерним суспільством, християнству вдалося, своєрідно відійшовши у сферу етичних відносин, пом'якшити наявний конфлікт між наукою та релігією. Християнська теологія залишається впливовим фактором суспільного життя саме завдяки релятивізації ідеалу наукового світогляду та постмодерного оцінювання будь-якого ірраціоналізму і раціоналізму як однаково виправданих, взаємодоповняльних і рівноправних. Тому вірогідно, що в ХХІ столітті буде переважати не прагнення до розмежування науки і релігії, але пошуки шляхів до їх взаємозв'язку та доповняльності шляхом християнізації першої та сцієнтизації останньої.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ПРЕДСТАВЛЕНІ В ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Борозенець Т.А. Основи соціальної концепції Російської Православної Церкви: наука та техніка в контексті сучасної цивілізації // Наукові записки. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. -Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. - 2001 рік. - Випуск 9. - С. 72-79;

2. Борозенець Т.А. НТП і його суспільні наслідки в кінці ХХ - на початку ХХІ століття: світоглядно-релігійний аспект // Наукові записки. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. - Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. - 2002 рік. - Випуск 10. - С. 52-60;

3. Борозенець Т.А. Союз сучасного православ'я і науки: міф чи реальність? // Наукові записки. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. - Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. - 2002 рік. - Випуск 11. - С. 65-75;

4. Борозенець Т.А. Сучасне християнське богослов'я і теорія еволюції // Людина і світ. - К., 2002. - № 11-12. - С. 36-41.

5. Борозенець Т.А. Відношення до теорії еволюції в сучасному православному богослов'ї // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. - К.: НПУ, 2001. - Випуск 40. - С. 78-81;

6. Борозенець Т.А. Віра та розум в контексті нової парадигми раціональності // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. - К.: НПУ, 2001 . - Випуск 41. - С. 78-81;

7. Борозенець Т.А. Християнство як європейський цивілізаційно-творчий фактор (історико-світоглядний аспект) // Християнство: контекст світової історії і культури. - К.: Гнозис, 2000. - С. 109-112;

8. Борозенець Т. Історіософсько-світоглядна роль християнства // Християнство і особа. Науковий збірник. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 33-36.

Размещено на Allbest.ru