Розгалуження християнства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розгалуження християнства

В 395 р. Римська імперія розкололася на Західну і Східну. Розпочався процес розділення римської і константинопольської церков, який завершився в 1054 р. Західна церква з часом отримала назву католицької (вселенської), а Східна - православної. В основі поділу - соціально-політичні причини :

- відмінності шляхів розвитку країн Західної та Східної Європи ;

інтереси різних феодальних угруповань ;

боротьба за владу та вплив ;

в результаті особливостей історичного розвитку Заходу і Сходу
склалися освячені звичаєм відмінності в Церковній догматиці, у
богослужінні тощо .

Однією з найбільших течій у християнстві є католицизм (понад 1 млн. чол.), на відміну від католицизму православ'я не має єдиного церковного центру, що об'єднував би віруючих у масштабі планети. У сучасному світі існують такі автокефальні(незалежні) церкви: Константинопольська, Олександрійська, Антіохійська (Сирія, Ліван, Туреччина, Іран, Ірак, країни Перської затоки), Єрусалимська, Руська, Грузинська, Сербська, Болгарська, Кіпрська, Еладська (Грецька), Албанська, Польська, Румунська, Чехословацька, Американська, Українська.

Християнський культ

Таїнства (найважливіші християнські обряди).

Хрещення - прилучення до християнства шляхом обливання чи занурення у воду. Слово "хрещений" рівнозначне слову "християнин". Обряд скроплення водою - стародавній (магічна дія), вода відганяє "нечисту силу", виник до християнства. Раннє християнство не знало обряду хрещення. Тільки в ІV ст. (рішення Вселенських Соборів) хрещення було оголошено обов'язковим.

Форма обряду у православних - 3 рази занурювати немовля у святу воду ; у католиків обливають голову дитини невеликою кількістю води ь; у протестантів - окроплюють або омивають.

Цим ніби змивається "первородний гріх", наслідуваний дитиною від "прабатьків людства" і відкривається перспектива спасіння.

Причащання або євхаристія - з'їдання хліба та вина, які сприймаються як тіло і кров Христа. Причащаючись, віруючий приймає "подячну жертву" і "прилучається до божественного єства".

Протестанти вважають причастя не таїнством, а обрядом, який символізує духовну єдність віруючих у їхній вірі у друге пришестя Христа. В православ'ї причащаються і хлібом і вином, в католицизмі тривалий час миряни причащалися тільки хлібом, а ІІ Ватиканський собор (1962-1965) дозволив причащатися і вином. Першоджерелами причастя є стародавні обряди (поїдання тотемної тварини, що надає силу).

Миропомазання - таїнство, яке зміцнює чистоту людини, переродженої до спасіння, це передавання хрещеному "благодаті святого духу",
змазування його ароматичною речовиною - миро. У православних здійснюється над немовлятами безпосередньо за хрещенням, у католиків - над 7-12 літніми дітьми (конфірмація).

Обряд змазування тіла оліїстими речовинами виник до християнства (люди вірили в магічні властивості оліїстих речовин).

Сповідь - віруючий признається у своїх гріхах священику, а він прощає їх йому іменем Бога. У католиків є спеціальна сповідальниця. Джерела цього таїнства - первісні вірування про зло і гріх як "бісові сили", котрі переслідують людину, їх можна позбутися розповівши про гріхи іншим.

Таїнство шлюбу склалося аж у ХУІ ст. Вінчання освячує шлюбний союз "іменем 6ожим". Протестанти не вважають шлюб таїнством, а тільки обрядом.

Священство - посвята у сан диякона, священика або єпископа. Служитель культу після цього стає посередником між Богом і людиною. Це таїнство здійснюється особливим заклинанням і покладанням рук єпископа на того, хто освячується. У християнстві священство здійснюється лише чоловіками і має 3 ступеня : диякон (прислужує при таїнствах), пресвітер (священик) самостійно проводить богослужіння, обряди і 6 таїнств (крім священства), єпископ - священик найвищої категорії - здійснює 7 таїнств і має право висвячувати у сан диякона і пресвітера. Старші або особливо почесні серед єпископів, виділяються в архієпископи. В православ'ї і католицизмі крім цього є патріархи, і тільки в православ'ї - митрополити.

Маслосвяття або соборування - помазання тяжко хворого освяченою олією - єлеєм. В православ'ї здійснюється над особами старше 7 років, які хворіють тілесними або духовними хворобами (це наслідки гріхів). Спочатку здійснювали 7 священиків (7 свічок, 7 молитов читали, 7 послань апостолів, 7 віршів з Євангелії, 7 раз змащували). Тепер один священик, але обряд той же.

Церковні свята поділяються на головні (дванадесяті - зобов'язані своїми назвами 12 місяцям року), великі та престольні.

католицизм християнський протестантизм кальвінізм

Головні свята

Пасха або Великдень - у пам'ять воскресіння з мертвих Ісуса Христа.

Різдво Христове - день народження Ісусу Христа (7 січня або 25 грудня відповідно до григоріанського чи юліанського календаря).

Хрещення Господнє (19 січня) - в пам'ять хрещення Ісуса в річці Йордан пророком Іоанном Хрестителем.

Головний обряд свята - освячення води в храмах та ополонках, друга назва свята - "Богоявлення": "Бог-отець” під час хрещення Ісуса засвідчував з неба і "Бог-дух святий" зійшов у вигляді голуба.

Стрітення Господнє - представлення батьками Ісуса Христа Богові. Зустріч відбулася у єрусалимському храмі на 40-й день після народження Христа.

Вхід Господній в Єрусалим (в побуті - Вербна неділя). Свято безпосередньо примикає до Паски. В основі - вхід Ісуса з учнями до Єрусалиму, куди він ішов на страждання і смерть. Похід супроводжувався чудесами (оживив Лазаря та інші). Народ радісно зустрічав його, кидаючи перед ним пальмові гілки (у нас верба).

Вознесіння Господнє - в пам'ять про вшестя Ісуса Христа на небо у 40-й день після Паски (постійної дати не має).

Трійця або п'ятидесятниця в пам'ять чудесного явища : на 50-й день після воскресіння Христа на його учнів (апостолів) зійшов "святий дух" і вони заговорили різними мовами, хоча до того їх не знали. В Україні - "зелені свята".

Спас (19 серпня) - в основі легенда про чудесне перетворення Христа в присутності апостолів: наприкінці свого земного буття Ісус привів своїх учнів на гору і під час молитви "перетворився" (вигляд обличчя змінився, одяг його став білим і блискучим, а голос з неба підтвердив його божественне походження).

Здвиження Чесного і Животворного Христа Господнього (27 вересня) - свято, присвячене вшануванню хреста - символу християнської віри. Римському імператору Костянтину приснився сон: на небі з явився осяяний хрест з написом "Ним перемагай". Костянтин дійсно отримав перемогу у битві. Його мати Олена у Палестині на Голгофі знаходить уламки хреста Господня.

Введення в храм Пресвятої Богородиці - в пам'ять відвідання храму Дівою Марією, 4 грудня.

Благовіщенян - повідомлення від архангела Гаврила, що вона народить від "святого Духа" Сина Божого Ісуса Христа.

Перша пречиста або Успіня Богородиці (28 серпня) - день смерті Богоматері.

До великих свят (які не входять до числа дванадесятих, але широко вшановуються) належать: Покрова - чудесне явлення Богородиці в 910 р. у Влахейському храмі в Константинополі під час нічного богослужіння (14 жовтня), Різдво Іоанна Хрестителя (7 липня), Обрізання й Найменування Господнє (14 січня), Свято святих апостолів Петра і Павла (12 липня), Відсікання голови Івана Предтечі. Престольні або храмові свята, свята на честь святих установлені церквою на вшанування християнських святих, Богородиці, чудодійних ікон та ін. подій, ім'ям яких названо місцевий храм або день у церковному календарі. Під час свят проводяться урочисті богослужіння з прославленням відповідних подій.

У християнському культі існують також пости - утримання від їжі:

- Великий піст - перед Великоднем ;

пісні дні - середа і п'ятниця ;

Апостольський піст - від Трійці до 12 Липня (Петрівка);

Успенський або Спасів (1-25 серпня);

Різдвяний або Пилипівка (за 40 днів до Різдва),

Молитви елемент богослужіння - звернення до Бога із проханням послання їм блага та відвернення зла. Це своєрідна форма заклинань у формі благань та прохань, якими супроводжуються майже всі релігійні церемонії. Вони бувають колективні або індивідуальні.

Поширені в християнстві і вшанування реліквій, тобто певні магічні дії вшанування реліквій (ікон, хреста, мощей).

У православ'ї існує чорне (неодружене) і біле (одружене) духовенство, збереглися традиції чернецтва.

Католицизм (гр. "вселенський") - ряд особливостей. Поширений в Європі, Північній і Південній Америці, в Африці, Азії.

Спільне у католицизмі і православній вірі:

- віра у 2 джерела віровчення ("Священне письмо" і "Священний переказ”,

- віра у божественну трійцю,

- у рятівну силу церкви ;

- наявність духовенства, чернецтва,

- віра у наявність безсмертної душі, у потойбічне життя, рай, пекло,

- 7 таїнств,

- вшанування хреста, ікон, мощів,

- церковні свята,

- богослужіння - сукупність церемоній та обрядових дій, звернених до Бога з метою отримати від нього милість,

- пости,

- молитви,

- загальні риси і в обрядності.

Відмінності:

- Феліокве- католики вважають, що Дух Святий йде не тільки від Бога-отця, а й від Бога-сина,

- поряд з раєм і пеклом є чистилище, де душі знаходяться доти, поки її не відправлять до раю. Тривалість перебування у чистилищі залежить від молитов та пожертвувань родичів і друзів померлого.

- більшою мірою розвинуте шанування Богородиці, вважають, що Марія, на відміну від усіх святих, вознеслася на небо не лише душею, а й тілом. непорочне зачаття не тільки Ісуса Христа, а і Діви Марії,

- Вчення про зверхність Римського папи (керівник усіх християн), догмат папської непогрішності у справах віри та моралі.

- Целібат- безшлюбність священиків католицької віри, у православ'ї є біле (має право одружуватися) і чорне духовенство. В католицизмі священик після висвячення залишається в цьому званні до самої смерті, вихід з духовного звання не допускається, в православ'ї священик може залишити свій духовний сан.

- Головне богослужіння - меса (літургія), до недавнього часу на латині (зараз на національних мовах) у католиків,

- Відмінності у проведені таїнств,

- Очолює католицьку церкву папа римський, який діє за допомогою особливої системи установ (римська "курія "). Усі ці установа (секретаріати, конгрегації, трибунали, комісії) є за своєю сутністю особливого роду міністерствами, які керують різними галузями церковного життя (монастирі, релігійна освіта, церковні кадри...) Усі найважливіші центральні органи управління церквою очолюють вищі католицькі ієрархи - кардинали. Папська курія знаходиться у малій державі - Ватикані, світським главою Ватікану (монархом) є папа. Обирається папа на конклаві (зборах) кардиналів довічно. Він вважається вікарієм Христа, вищим главою вселенської церкви, західним Патріархом, примасом Італії, архієпископом Римської провінції, сувереном Ватикану (44 га, збройні сили, норма, грошові та поштові знаки, герб, прапор, гімн), наступник св. Петра (І єпископ Риму).

- у католиків є чернечі ордени - організації католицьких ченців (займалися проповідницькою, місіонерською, освітницькою діяльністю) - францисканці, домініканці, і єзуїти, францисканці та ін.

- Індульгенції (грамоти про відпущення гріхів) були поширені в католицизмі в середні віки, зараз відмінені.

- у католиків в оформленні храму (костьолу) домінують скульптури, живописні картини, а не ікони, як у православних, віруючі під час богослужіння сидять (встають тільки під час читання Євангелія), хрестяться всією долонею, а православні - трьома пальцями, під час богослужіння стоять.

Протестантизм - різновид християнства, що виник у ХVІ ст. і започаткував собою епоху Реформації.

Оскільки віджилий феодальний устрій захищала католицька церква, то Реформація була спрямована проти католицької ієрархії. Для всіх напрямів протестантизму характерно:

- заперечення верховної влади папи Римського;

невизнання ікон, мощей, культу святих і Богоматері;

вимоги скасувати чернецтво, спростити обряди, скоротити кількість релігійних свят, "здешевити" церкву ;

богослужіння на рідній мові;

нема всіх таїнств (як правило, 2 таїнства тільки визнають);

демократичне управління церквою;

- особлива увага приділяється внутрішній особистісній релігійності, а не на її зовнішньому прояву.

- особливість протестантської церкви є її національний характер, тому, що вона виникла в умовах формування буржуазних націй.

У ранньому протестантизмі ХVІ - ХVП ст. такі основні напрямки : лютеранство, кальвінізм, англіканство, унітаризм, анабаптизм.

Лютеранство - одне із основних течій, сформувалося у ХУІ ст., основні принципи сформував Мартін Лютер (1483-1546) - монах августинського монастиря. Основи викладені в "Книзі угоди. Ще у 1517 р. він прибив на дверях церкви у Віттенбурзі список із 95 тез, де осуджував зловживання католицької церкви. Тези сколихнули всю Німеччину. Так почалася Реформація. З Біблії лютерани особливу увагу приділяють Новому заповіту, а в ньому Євангелії від Іоанна і посланням Павла. Ікони усунені, хоча релігійні картини, вівтарі, свічки, розп'яття і органа музика збережеш. Богослужіння рідною мовою, католицька меса відкинута. Перше місце посідає проповідь. З таїнств визнаються лише 2: хрещення і причастя. Оскільки шлюб не вважається таїнством, дозволяється розлучення і другий шлюб (найбільш поважні причини розлучення - подружня невірність). Церкву очолює Синод, членами якої є і духовенство і парафіяни. Лютеранські парафії очолюють пастори, яких запрошують громади. Громади об'єднуються в єпархії з єпископами.. з Німеччини лютеранство поширилось у Австрію, Угорщину, Францію, Скандинавські країни, у Північну Америку. Зараз у світі 75 млн. лютеран, в Україні - 33 громади.

Кальвінізм - викладено це вчення у Швейцарії французьким теологом і проповідником Ж. Кальвіном (1509-1564). Кальвінізм запровадив демократичне управління цервою : незалежні одна від одної громади (конгрегації) віруючих управлялись консисторіями, в які входили пастор, диякон і старійшини (пресвітери), які обирались всією громадою. Вищий орган - провінціальний синод, який складався з делегатів від провінційних консисторій. На національному рівні діяв національний Синод. Характерна риса кальвінізму - положення про безумовну напередвизначенність: люди поділяються на "обраних "( визначені Богом для небесного блаженства) і "осуджених" (приречені на вічні муки). Сучасні кальвіністи поділяються на : реформаторів, пресвітеріан і конгреціоналістів,

Англіканство - найближче до католицизму, виникло в Англії. В 1534 р. парламентським "Актом про верховенство" короля було проголошено главою церкви. Відносини з Ватиканом розірвано, монастирі скасовано, мощі та ікони спалено. Були запроваджені як обов'язкові "Книга парафіяльною богослужіння" і Символ віри англіканства із 39 ст. Король призначає єпископів. Зберігся церковний суд. Англіканство існує в Шотландії, Уельсі, Ірландії, США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії, Індії, Кореї, Японії, Південній Африці, Західній Африці.

Анабаптисти ~ так себе називали послідовники селянсько-плебейського громадсько-релігійного руху періоду Реформації.

3 періоди в історії анабаптизму: - 20-ті рр. ХУІ ст. в Саксонії та Швейцарії вони були сектантами, вірили в близьке "друге пришестя" і пасивно мріяли про встановлення на землі тисячолітнього правління Христа, яке уявляли на зразок зрівняльно-споживацького комунізму, В період Селянської війни в Німеччині (1524-1525) більшість пішла за Т.Мюнцером - ідеологом Народної Реформації. Після поразки анабаптисти повернулися до ідеології пасивності. Однак революційна проповідь серед них продовжувалася в Північно-Західній Німеччині, Нідерландах. Була заснована "Мюнстерська комуна" (здобули більшість в раді м. Мюнстера), яка скасувала гроші, здійснювала продуктообмін та ін. Потім вона була знищена. Тоді почався 3-й аполітичний період. Анабаптисти обмежилися внутрішнім життям громад. Був популярним проповідник Менно Симонс (1492-1559). Через це анабаптистів стали називати менонітами.

Особливості анабаптизму: особиста віра має бути вищою не лише за церкву, а й за святе письмо ; заперечували напредвизначеність, першорідний гріх, деякі - і трійцю. Багато ідей були сприйняті баптистами і квакерами.

Баптизм - найпоширеніший вид протестантизму (75 млн. чол.), в Україні -80% від загальної кількості протестантів. Виник у 1609 р., коли керівник амстердамської групи конгрегаціоналістів Джон Сміт хрестився вдруге сам (обливанням). Звідси й назва "баптисти" від грецької "хрестити водою".

Визнають символ віри, але заперечують роль церкви як посередниці між богом і людьми. Принцип "спасіння особистою вірою". Хрестять дорослих. Замість богослужіння - молитовні збори кілька разів на тиждень, які включають і бесіду на морально-релігійну тему, У першу неділю кожного місяця причащаються (це "вечори любові"): буханку ламають на шматки, у спільній чаші - вино, кожний з'їдає і запиває. Потім всі цілуються один з одним. Це символ бабтистського "братства у Христі". Сенс життя для них - врятувати душу від гріха і підготуватися до зустрічі з Христом на тому світі, а також залучити до своєї віри хоч би одну людину.

Адвентизм виник у середині XIX ст. в США - баптистський проповідник Вільям Міллер виступив з пророцтвом про друге пришестя Христа (з лат. Пришестя "адвентус") між 21 березням 1843 р, і 21 березням 1844 р. Коли це не підтвердилося , то вони заявили, що пришестя було, але невидимо.

Культ мало чим відрізняється від баптистського. Заперечують безсмертя душі.

Бог воскресить як тіла, так і душі померлих під час другого пришестя. В Україні їх називають суботниками. Адвентистів - 5 млн. чоловік.

П'ятидесятники - вийшли з баптизму в кінці XIX ст. у США. На відміну від баптистів практикують не лише водне хрещення, а й хрещення святим Духом (доводять себе до стану колективного психозу). Вірять у можливість безпосереднього спілкування з Богом і одержання від нього видимих дарів святого Духа (здібності говорити на інших мовах, пророцтва, зцілення). 50 млн. чоловік.

Свідки Єгови - в кінці XIX ст., засновник Чарльз Рассел. Вважають себе християнами, але християнську догматику заперечують, Вірять у єдиного Бога Єгову, готуються до "армагеддону" - кінця світу. Христос -- творіння Єгови, поводир духовного воїнства Єгови.

Християнство - одна із найбільших світових релігій, 1,5 млрд. прихильників (20% населення Землі). Католиків - близько 1 млрд., протестантів - 400 млн.

Размещено на Allbest.ur