Мотиваційна сфера і світоглядно-ціннісні орієнтири сільської молоді у релігійному вимірі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеню

кандидата філософських наук

МОТИВАЦІЙНА СФЕРА Й СВІТОГЛЯДНО-ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ СІЛЬСЬКОЇ МОЛОДІ У РЕЛІГІЙНОМУ ВИМІРІ

ВОЙТЮК ІРИНА ВІТАЛІЇВНА

УДК 2:140.8:316.313.37,,7124”

Спеціальність 09.00.11 - релігієзнавство

Київ - 2007

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Природничо-гуманітарному ННІ Національного аграрного університету, (Кабінет Міністрів України, м.Київ).

Науковий керівник доктор філософських наук, професор

Черній Анатолій Михайлович,

Національний аграрний університет,

заступник директора Природничо-гуманітарного ННІ,

завідувач кафедри політології та соціології

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Виговський Леонід Антонович

завідувач кафедри філософії та політології Хмельницького університету управління та права;

кандидат філософських наук

Свистунов Сергій Вікторович

старший науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України.

Захист відбудеться „16” листопада 2007року о 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.161.03 в Інституті філософії імені Г.С.Сковороди НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий „15” жовтня 2007року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат філософських наук, доцент БУЧМА О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

релігійний мотиваційний сільський молодь

Актуальність теми дослідження. Українське суспільство все ще перебуває в стані активного пошуку власного шляху розвитку. На цьому етапі надто важливо тримати в полі зору всі ймовірні тенденції розвитку подій та перспективи становлення, як української спільноти в цілому, так і окремих сфер суспільного існування, аби мати можливість адекватно реагувати на наявну ситуацію. Зокрема, мова йде про село як найповніший виразник особливостей українського менталітету та духу українства.

Зважаючи ж на те, що роль своєрідного соціального барометра виконує молодь, бо вона оптимальним чином поєднує традиції минулого і перспективи майбутнього, зрозуміло, що саме ця соціально-вікова група є найбільш репрезентативною, якщо мова заходить про перспективи будь-якої стійкої людської спільноти, в тому числі і села. Таким чином, відповідно до того, як налаштовує себе на майбутнє сільська молодь, особливо та, що навчається в аграрних вузах і фах якої пов'язаний перш за все з сільськогосподарським виробництвом (його організацією), значною мірою залежить, які саме тенденції на селі візьмуть гору. Адже саме за освіченою, фахово підготовленою молоддю залишається чи не останнє слово в питанні долі села: чи готова і настільки сільська молодь не лише працювати в агро-виробничій сфері, але й повернутися в село та підтримувати вже існуючі відносини або ж суттєво модернізувати і оновлювати їх.

Схильність же та налаштованість представників сільської молоді, що навчається в аграрних вузах, щодо поєднання своєї долі з селом значною мірою визначаються мотивами та цінностями, які лежать в основі будь-якої людської діяльності та дієвого ставлення до світу. В свою чергу, цінності та мотиви не є чимось сталим та визначеним, особливо, якщо мова йде про людину, яка все ще перебуває в стані свого індивідуального становлення, а отже підлягають корекції, як на рівні свідомого вибору їх носія, так і під тиском зовнішніх обставин. З-посеред же зовнішніх чинників впливу на формування мотиваційної сфери та світоглядно-ціннісних орієнтирів людини провідне місце належить релігії як соціальному явищу та церкві як соціальному інституту, в функцію яких входить надання підстав для формування індивідом змісту свого існування.

Врешті-решт, релігія справляє неспростовний вплив на будь-яку людину, не залежного від самого ставлення людини до неї. В той час як специфіка ставлення тієї чи іншої людини до релігії та церкви, що також формується під тиском зовнішніх обставин, визначає лише особливості позиціонування її в світі. Тобто визначає, які саме мотиви і способи ставлення до світу домінуватимуть в діяльності тієї чи іншої людини. А отже, зважаючи на те, як представники сільської молоді, що навчається в аграрних вузах України, інтерпретують для себе прояви релігії і релігійності, можливо прослідкувати їх налаштованість до свого майбутнього, в тому числі і розрізі повернення до села.

Досліджуючи особливості впливу релігії та церкви на формування світоглядно-ціннісних орієнтирів та мотиваційної сфери сільської молоді, можливо встановити низку факторів, які значною мірою визначатимуть розвиток 1) важливої частини української спільноти - сільської молоді; 2) села - і як економічно-господарського комплексу, і як соціально-побутового та культурного осередку української спільноти; 3) української спільноти в цілому, особливо в частині її ментально-культурного нашарування. Отже актуальність обраного напрямку дисертаційного дослідження походить саме з можливості вичленити і проаналізувати зазначені вище фактори, а також сформувати цілісну картину процесів, що домінують в середовищі сільської молоді.

Зв`язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась у контексті наукових досліджень кафедри філософії Національного аграрного університету, зокрема, теми: „Українське релігієзнавство: філософський вимір”, що затверджена Вченою радою Природничо-гуманітарного навчально-наукового інституту (ННІ) Національного аграрного університету 15 січня 2000 року (протокол № 3).

Мета і задачі дослідження. На основі філософсько-релігієзнавчого аналізу виявити особливості впливу релігійного чинника на формування й специфіку прояву світоглядно-ціннісних орієнтирів, мотиваційної сфери сільської молоді, яка навчається в аграрних вузах України.

Мета роботи реалізується через вирішення таких дослідницьких завдань:

* вичленити та проаналізувати об`єктивні чинники, що мають переважний вплив на формування і функціонування мотиваційної, аксіологічної та світоглядної сфер сільської молоді, яка навчається в аграрних вузах;

* розкрити специфіку суб`єктивних чинників, що впливають на мотиваційну сферу та формування світоглядно-ціннісної орієнтації сільської молоді;

* з`ясувати особливості впливу релігійності на формування ієрархії цінностей молодої людини села та її мотиваційної сфери;

* вичленити та проаналізувати основні способи і можливості сучасних релігії та церкви щодо формування домінантної світоглядної парадигми сільської молоді, що навчається в аграрних вузах;

* продемонструвати на прикладі аналізу результатів дослідження значимість релігійного фактора у житті людини, а також суспільства як одного з головних чинників, що визначають особливості, як світогляду людини, так і культури взагалі;

* виявити закономірності і тенденції трансформації світоглядно ціннісної орієнтації та мотиваційної сфери сільської молоді з огляду на сучасні процеси навколо та у межах релігійного зрізу існування людини.

Об`єктом дослідження є світоглядно-ціннісна, мотиваційна сфера сільської молоді.

Предметом дослідження є роль і місце релігії в формуванні і підтриманні світоглядно-ціннісних орієнтирів та мотиваційної сфери сільської молоді, яка навчається в аграрних вузах .

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становлять загальнонаукові принципи аналізу соціальних явищ й сучасного академічного релігієзнавства, зокрема, об`єктивності, системності, позаконфесійності, світоглядного та методологічного плюралізму.

Результативним виявився і методологічний спосіб порівняння особливо при аналізі різних концептуальних підходів щодо розуміння молоді як об`єкта релігійного та релігієзнавчого дискурсів.

Важливу роль відіграв метод каузального аналізу, який передбачає розкриття причин появи різноманітних процесів і явищ. Ми широко апелювали до нього при розкритті впливу релігії на формування ієрархії цінностей молоді села та її мотиваційну сферу.

Дисертантка широко послуговувалася методами масового вибіркового анкетного опитування, сфокусованими інтерв`ю, вторинним аналізом результатів досліджень за темою дисертаційної роботи. Свою роль відіграли й аналіз статистичної інформації, контент-аналіз необхідної філософсько-релігієзнавчої літератури, періодичної преси тощо.

Методологічно плідними для автора виявилися наукові праці представників сучасної Київської релігієзнавчої школи, зокрема А.Колодного, М.Заковича, П.Косухи, Б.Лобовика, В.Єленського, Г.Надтоки, Л.Филипович, О.Сагана, О.Уткіна, П.Яроцького та інших. Суттєву допомогу у здійсненні змістового аналізу теми дисертаційного дослідження надали праці російських релігієзнавців, зокрема В.Гараджі, З.Трофімової, Е.Філімонова, В.Шердакова та інших.

Емпіричну базу дисертаційного дослідження склали результати досліджень, проведених під керівництвом дисертантки і відповідно до розробленої нею методики.

Наукова новизна дослідження. Здійснивши наукове дослідження відповідно до поставленої мети та завдань, автор доходить висновків, які розкривають характерні ознаки і особливості впливу релігії як соціального явища та феномену світу на формування і особливості прояву світоглядно-ціннісної орієнтації та мотиваційної сфери людини в цілому, та сільської молоді, яка навчається в аграрних вузах, зокрема. Дисертант доходить до думки, що релігія задає не лише тон соціальному існуванню людини, але й постійно забезпечує це існування онтологічними або псевдоонтологічними (суто онтичними) орієнтирами, які виводять (або створюють ілюзію виведення) екзистенцію за межі абсурдного існування і продовжують людське буття поза матеріальним світом. Окрім того релігія не лише узасадничує наявну ієрархію цінностей та спонукає індивіда до її дотримання, але й перетворює цю ієрархію цінностей в поле онтичної взаємодії членів суспільства, надаючи в такий спосіб зміст соціальному буттю людини, а саме суспільство або й світ робить тривким, стабільним та передбачуваним. Дисертантом сформована цілісна картина ролі релігії в творенні і підтримуванні аксіологічного, праксеологічного, телеологічного й онтологічного (як цілісного) зрізів буття представників сільської молоді, яка навчається в аграрних вузах. Ця роль розкрита в системі одержаних результатів дисертаційної роботи, що обґрунтовані у положеннях, які виносяться на захист:

* виявлено, що молодь найповніше відображає специфіку процесів, які мають місце в українській спільноті, оскільки саме молоде покоління, засвоївши досвід попередніх поколінь, водночас є найсприйнятливішою до змін та нововведень суспільною складовою;

* прослідковано наявні каузальні зв`язки та кореляцію означених протиріч та суперечностей на рівні мотиваційної і поведінкової сфер індивіда, зокрема представників сільської молоді, з засадничими релігійними (переважно християнськими) установками. Виявлено, що найтолерантніші і водночас найменш критичні щодо релігійних установок респонденти відзначаються найглибшими протиріччями. І навпаки, - соціально активні й, очевидно, соціально успішні представники молоді, які складають 8-11 % відсотків від загалу, налаштовані досить критично або й радикально щодо релігії та церкви;

* шляхом здійснення емпіричних замірів вивчено та проаналізовано найтиповіші мотиви, які визначають ініціативне або дієве ставлення до себе та навколишнього середовища представників сільської молоді. Продемонстровано, що суто суб'єктивне в людині найімовірніше проявляється через її ініціативність, здатність започатковувати щось нове (найперше саму себе) за допомогою дії та мовлення. Під суб'єктивними чинниками, що впливають на мотиваційну сферу та формування світоглядно-ціннісної орієнтації людини, зокрема сільської молоді, в контексті даної роботи розуміються: наділеність індивіда відчуттями гідності, сумління, честі, іншими онтологічно чистими відчуттями, які стоять осторонь або й протистоять раціональному розрахункові та приватному інтересові в будь-яких його формах вияву та модифікаціях, у поєднанні зі здатністю індивіда віддавати собі раду в справжніх мотивах своєї поведінки, дій та вчинків; а також усвідомлення власної конечності, обмеженості та зумовленості;

* з'ясовано, що релігія. як соціальне явище і водночас феномен світу, є універсальним організуючим моментом існування як будь-якого індивіда, зокрема представника сільської молоді, незважаючи на специфіку його релігійної самоідентифікації, так і людської спільноти в цілому. При цьому показано, що релігія виконує відмінні між собою функції залежності від рівня духовного розвитку й „онтологічної досконалості” індивіда, формуючи в такий спосіб оптимальні умови існування як суспільства, так і індивідів на певному етапові їх розвитку;

* виявлено і розглянуто множину ставлень представників сільської молоді до предмету (предметів) релігійної віри, як і до самої релігії та, відповідно, релігійних і їм подібних за своїми функціональним призначенням інституцій. На основі аналізу характерних особливостей стану сучасної релігійної сфери в Україні, а також з огляду на специфіку світоглядних установок, умонастроїв, очікувань намічені і охарактеризовані основні тенденції трансформації світоглядно-ціннісної орієнтації та мотиваційної сфери представників сільської молоді;

* показано відмінність поміж релігією як соціальним явищем та феноменом світу і „чистою релігією”. На основі дедукції та аналізу окремих емпіричних даних встановлено, що „чиста релігія” змістовно відповідає природі людини або її онтологічному джерелу, тоді як соціально адаптований варіант релігії є корелятом становища людини. Вказано на окремі властивості „чистої релігії”, по-перше, бути посередником між онтичним „Я” та онтологічною самістю людини; по-друге, бути „генератором” „чистої” віри; по-третє, виступати на рівні свідомості людини специфічним посередником поміж смертю та життям. В такий спосіб актуалізовано потребу у подальшому ґрунтовному дослідженні „чистої релігії”.

Теоретичне значення дисертаційної роботи визначається, перш за все, новизною і сукупністю положень, що виносяться на захист. У проведеному дослідженні висвітлена суть релігії як соціального явища та феномена світу, її роль в існуванні людини, як на приватному, так і на публічному рівнях. Показано зв`язок релігії у буденному її розумінні із становищем людини. Розкрито суть впливу релігії на формування, підтримання та трансформацію ієрархічних цінностей, а також домінантних мотивів людини, зокрема представників сільської молоді, що навчається у вузах, відповідно до тих процесів, що мають місце, як в релігійній сфері, так і суспільстві в цілому. Висновки, яких доходить дисертантка, по-перше, дозволяють сформувати певне цілісне уявлення про тенденції, які мають місце у межах найбільш перспективної соціальної групи, якою є сільська фахово підготовлена досвідчена молодь; по-друге, уможливлюють розуміння принципової різниці між буденним розумінням релігії та „чистою релігією”.

Практичне значення дисертаційної роботи полягає у можливості її використання під час підготовки лекційних та семінарських занять у межах курсу релігієзнавства, розробки нормативних спецкурсів із філософії, політології, онтології, філософської антропології та соціології релігії; у подальших наукових дослідженнях, присвячених аналізу соціальних явищ у контексті теоретико-філософського осмислення сучасного становища людини. Основні положення дисертації можуть прислужитися при організації релігієзнавчо-виховної роботи. Авторські висновки й рекомендації можуть бути корисними й спеціалістам із соціального розвитку села з метою кореляції трансформаційних процесів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації обговорювалися на методологічних семінарах Природничо-гуманітарного навчально-наукового інституту, спільних засіданнях кафедр філософії, політології та соціології Національного аграрного університету. Ідеї дисертації висвітлені автором у доповідях, повідомлених на науково-практичних конференціях, а саме:

* Всеукраїнській науково-практичній конференції „Реформування системи аграрної вищої освіти в Україні: досвід і перспективи” (Київ, 2005 рік);

* Всеукраїнській науково-практичній конференції „Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, 2005 рік);

* Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасна релігійність: стан і тенденції” (Луцьк, 2006 рік).

* Міжнародній науковій конференції „Дні науки філософського факультету - 2007” (Київ, 2007 рік)

Публікації. Результати наукового дослідження висвітлені у монографії, восьми наукових публікаціях - статтях та тезах, з них 3 - у фахових виданнях, що затверджені ВАК України.

Структура роботи зумовлена логікою дослідження, що випливає з поставленої мети та основних завдань Робота складається з вступу, чотирьох розділів (восьми підрозділів), висновків та списку використаних джерел.

У першому розділі релігійність розглядається як чинник організації життєвого простору та існування сільської молоді. На основі аналізу стану розробки проблеми у працях вітчизняних, зарубіжних релігієзнавців, філософів, соціологів, обгрунтовані методико-методологічні підходи до дослідження даної проблеми, розглянута її джерельна та емпірична база. Другий розділ присвячується дослідженню домінантного зрізу буття людини яке має вплив на формування і прояв її світосприйняття та виступає як спонукальне начало. Аналізується вплив релігійного фактору на формування та прояв суб'єктивних виразників існування представників сільської молоді, які є головним джерелом усвідомлення людиною власної унікальності. У третьому розділі аналізуються об'єктивні фактори впливу релігійного чинника на світогляд сучасної сільської молоді. У четвертому розділі простежуються закономірності та тенденції трансформації світоглядно-ціннісних орієнтацій та мотиваційної сфери сільської молоді в межах релігійного зрізу існування людини. У висновках узагальнено досліднецькі напрацювання авторки.

Обсяг основного тексту дисертації становить 165 сторінок. Список використаної літератури включає 274 найменування і складає 24 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У „Вступі” обгрунтовані доцільність й актуальність теми досліджуваної проблеми, формулюється мета і завдання дисертаційної роботи, визначається об'єкт і предмет дослідження, його методологія, наукова новизна, теоретичне і практичне значення, наведені дані про форми апробації роботи, вмотивована її структура.

У першому розділі - „Релігійність як чинник організації життєвого простору та існування молоді села: проблемні підходи, історіографія та джерельна база” - аналізується стан розробки проблеми у працях вітчизняних, зарубіжних релігієзнавців, філософів, соціологів, теоретичні висновки й положення яких послужили методологічними засадами для даного дисертаційного дослідження, розглянута джерельна й емпірична база дисертації.

Віддаючи належне авторам радянської доби: українським - Є.Дулуману, А.Єришеву, О.Онищенку, В.Танчеру; російським - М.Алексєєву, П.Курочкіну, Ю.Леваді, М.Сафронову, Д.Угриновичу, Е.Філімонову акцентується увага на праці вітчизняних дослідників А.Колодного, М.Заковича, Б.Лобовика, П.Косухи, Л.Филипович, А.Чернія, П.Яроцького, які вперше почали розглядати й аналізувати релігію як форму вираження ірраціонального аспекту духовної діяльності людини, як духовну реальність.

Для аналізу впливу сучасної релігійності на світоглядно-ціннісні орієнтири, мотиваційну сферу сільської молоді важливою була нова методологія започаткована одним із авторитетів української релігієзнавчої науки професором А.Колодним, й широко підтримана в працях сучасних українських релігієзнавців О.Бучми, В.Єленського, М.Заковича, П.Кралюка, І.Мозгового, Г.Надтоки, П.Панченка, М.Пірен, О.Уткіна, О.Сагана, Л.Филипович, П.Яроцького та ін.

Особливим об'єктом дослідницької уваги стали праці П.Косухи, А.Чернія, В,Єленського, Н.Дудар, Н.Гаврилової, Л.Филипович, в яких висвітлюється як загальні, так і специфічні проблеми релігійності молоді в цілому й сільської зокрема.

Для ефективного співвідношення т. зв. „емпіричної релігії” з її теоретичною моделлю позитивну роль відіграли праці А.Бергсона, Ч.Глока, Е.Дюркгейма, М.Іліаде, М.Вебера, Т.Зіммеля, Г.Оллпорта, Т.Парсонса, Р.Старка, В.Франкла тощо.

Теоретичні положення, судження й висновки перевірялися й підтверджувалися відповідним емпіричним матеріалом, який був одержаний автором в ході власних досліджень, спрямованих на виявлення впливу релігійності на формування особливості прояву світоглядно-ціннісної орієнтації та мотиваційної сфери сільської молоді, що навчається в аграрних вузах України.

У другому розділі “Специфіка формування і прояву мотиваційної сфери та світоглядно-ціннісних орієнтирів сільської молоді в контексті суб'єктивної домінанти” головна увага зосереджена на дослідженні домінантного зрізу буття людини, що визначає особливості поведінки і дій людини, має вплив на закладання і прояв особливостей світосприйняття і світоставлення індивіда та виступає в якості спонукального начала в цілому. Зважаючи на те, що екзистенції притаманний нерозривний симбіоз модусів існування, зокрема публічного та приватного, в мотиваційній сфері людини умовно можливо виокремити суб'єктивний та об'єктивний пласти. В цьому контексті світоглядно-ціннісні орієнтири людини також несуть на собі відбиток суб'єктивного чи об'єктивного (інтерсуб'єктивного) способів буття, якщо слідувати у фарватері фундаментальної онтології М.Гайдеггера (власне і невласне буття Dasein).

Підрозділ 2.1.“Вплив релігійного фактору на формування та прояв найповніших виразників суб'єктивності індивіда” присвячений осмисленню особливостей суб'єктивного модусу існування людини та аналізу специфіки впливу релігії і релігійності як невід'ємних чинників людського існування на прояв суб'єктивного начала, притаманного людині, зокрема представникам сільської молоді, що навчаються в аграрних вузах.

Слідуючи в контексті гайдегерової фундаментальної онтології та соціально-політичної антропології Ганни Арендт, відбувається обґрунтування припущення, що найповніше людську онтичну унікальність виказують дія, вчинок та промова. За допомогою цих трьох унікальних як для всього живого видів активності, людина виказує власну неповторність як множинна істота, що здатна започатковувати себе в спільноті і займати притаманну саме їй позицію серед інших. Однак, будучи самі по собі ці особливі різновиди vita activa вкоріненими радше в природі людині, аніж в її існуванні, все ж підлягають осмисленню індивідом і узгодженню з суб'єктивними позиціями, мотивами та цінностями, які в свою чергу зазнають менторського впливу оточуючого світу, представленого за посередництва культури.

Таким чином, у даному контексті важливо зазначити, що релігія, як сфера спільного, культурно оформленого існування людини та релігійність, як одна з обставин самоусвідомлення індивіда відіграють, якщо й не ключову, то, безумовно, одну з провідних ролей в становленні й існуванні людини. Суть ролі релігії в житті і діяльності людини можна звести до рівня модератора картини світу, яку формує суспільство, відображає і підтримує індивід. Таким чином релігія охоплює всяке уявлення про існування і місце, значення і значимість в ній будь-якого явища, феномену чи речі. Не обходить це й цінностей, які вказують на суб'єктивну виокремленість людини і її унікальну життєву позицію у взаємодії з іншими.

Що ж до суб'єктивних чинників, які впливають на мотиваційну сферу та формування світоглядно-ціннісної орієнтації людини, в контексті даної роботи автор пропонує вважати чинники, які найповніше вказують на унікальність людини другого порядку - її онтологічну неповторність та онтичну незводжуваність до жодних наявних соціальних норм та стандартів. Саме суб'єктивні чинники є головним джерелом усвідомлення індивідом власної виокремленості та унікальності, в тому числі опосередковано через відчуття самотності, задоволення та незадоволення.

Підрозділ 2.2. “Характерні ознаки прояву суб'єктивних чинників на рівні вподобань та виборів представників сільської молоді, що навчається в вузах; кореляція суб'єктивного начала та світоглядно-ціннісних орієнтирів молодої людини” присвячений дослідженню співвідношення і взаємовпливові суб'єктивного зрізу мотиваційної сфери та світоглядно-ціннісних орієнтирів представників сільської молоді, яка навчається в аграрних вузах. Значна увага була приділена виявленню і вивченню рівня значимості для індивіда різноманітних обставин та підстав, що помітно впливають, як на його світоглядно-ціннісну орієнтацію, так і на дієво-поведінкову сферу. Було проранговано за ступенем важливості для респондента окремі чинники, що впливають водночас як на специфіку світорозуміння та світосприйняття людини, так і на якість її життя в цілому.

В ході аналізу була виявлена очевидна перевага суб'єктивних чинників над матеріальними та соціальними, що може бути наслідком як 1) глибоко сприйнятих на індивідуальному рівневі моральнісних приписів, які специфічним чином нав'язуються суспільством за посередництва виховання та соціалізації, так і 2) здатності індивіда надавати зміст власному існуванню, покладаючись на глибинне переживання власної виокремленості, самості, свого покликання або призначення.

Також внаслідок осмислення наукового доробку низки провідних українських та зарубіжних релігієзнавців і аналізу отриманого емпіричного матеріалу встановлено, що особливої відмінності між життєвими позиціями і установками респондентів в залежності від того, до якої релігійної конфесії вони належать, та в межах якого регіону (культурно-духовної атмосфери) проживають, не прослідковується. Наприклад, серед тих, хто вважає себе православними 64,4 відсотки визнають чесність як дуже важливу цінність в їхньому житті, серед католиків відповідно 69%; тих, хто сповідує іслам - 56,6%; тих, хто належить до інших вірувань - 58,7%; просто християн - 66,1%; протестантів - 59,4%. Що стосується важливості матеріального статку, то він дуже важливий для 19,6 відсотків православних; 15,8% відповідно католиків; 21,0% - протестантів, 16,4% - мусульман; просто християн - 19,2%; інших вірувань - 14,3%. Найважливішим матеріальний статок є для 16,2% респондентів з Донецької області; АР Крим - 15,5%; Полтавська - 18,3%; Київська - 19,6%; Тернопільська - 20,7%; Одеська - 21,1%; Рівненська - 18,9%. В межах 16-20 відсотків коливається рівень важливості матеріальних благ для респондентів в решті областей України.

Однак така відмінність помітна, коли мова йде про вірувальну самоідентифікацію респондентів, а також їх соціокультурні атрибути, зокрема освіту і соціальний статус. У залежності від того, як респонденти визначають власне ставлення до релігійної віри (45,5% віруючих; 20% тих, хто вагається між вірою і невір'ям; 2,7% невіруючих; 1,9% атеїстів; 3,1% байдужих до релігії; 8% перебуваючих у пошуку і 18,8% тих, хто не зміг визначитися з власною позицією) важливість для респондентів таких онтологічних цінностей як чесність, порядність, сумління, відданість, а також онтичних: сім'ї, матеріального статку, влади, задоволень складає помітну відмінність. Наприклад, серед віруючих важливою вважають чесність майже 66 відсотків; атеїстів - більше 77 %; тих, хто не визначилися зі своєю позицією - 71,5 %; тих, що вагаються - 62,9 %; тоді як серед невіруючих - 46,3 % і байдужих - 43,2 %. Що стосується матеріального статку, то він вважається дуже важливим для 15,5 % віруючих; байдужих - 22,7 %; тих, хто не визначилися зі своєю позицією - 31,0 %; тих, що вагаються - 19,7 %; перебувають у пошуку - 16,8 %, тоді як для атеїстів - майже 56 відсотків, а невіруючих лише 2,6 %.

Відтак, простежується певна тенденція у формуванні ставлення сільської молоді, що навчається в аграрних вузах, як безпосередньо до ієрархії цінностей, так і до змісту власного існування і водночас до обставин навколишнього світу, які зумовлюють саме існування людини та його особливості. Якщо людина схильна до повноти самовираження, вона виглядає більш радикально налаштованою, готовою до змін. В той же час схильні до „розчинення” в інтерсуб'єктивному, тобто до конформізму, основний акцент роблять на найбільш соціально привабливих рисах людини, таких як „хороші манери”, „любов до батьків”, тощо.

Зрештою, переважна більшість опитаних, будучи схильною до конформізму, перебуває під потужним впливом соціальних, в тому числі і релігійних, догм та стереотипів. А отже попри власне становище (мається на увазі здобуття вищої освіти, наявність можливості розширювати і трансформувати власний світогляд) виступає швидше пасивним реципієнтом, аніж ініціатором. Лише близько восьми відсотків від загальної кількості представників генеральної сукупності дослідження, схильна до започаткування нових відносин, засвоєння нових форм та моделей поведінки, в тому числі і організації побуту, виробництва, тощо. Саме ці вісім відсотків молоді можуть стати піонерами нових відносин на селі, започаткування реально нових форм товарного виробництва. Що ж стосується впливу релігії на їх становлення як особистостей, то очевидно, що значна частина серед них знайшла в релігії те, що для більшості залишилося прихованим: спонукання до індивідуального становлення, заклик до самореалізації.

Третій розділ „Особливості впливу релігійності на формування мотиваційної сфери та світоглядно-ціннісної орієнтації сільської молоді: об'єктивований зріз” присвячений аналізу об'єктиіних факторів, які здатні як істотно розширювати, так й істотно звужувати „соціальне поле” функціонування релігійоного феномену.

У підрозділі 3.1 - „Об'єктивні чинники, мотиваційної сфери, щодо формування світоглядно-ціннісної орієнтації сільської молоді” - автор виокремлює декілька точок прикладання зовнішнього впливу щодо молодої людини або її об'єктивованого мотивування. Це, зокрема, матеріальна сфера людського існування, соціальна та приватна (особистісна) виокремлення яких допомогає якомога повніше продемонструвати всю повноту зумовленості людського існування, фактичну спорідненість, якщо й не онтологічну, то явно онтичну, індивіда з людським родом і його формою існування - соціумом. Автор переконливо доводить, що, будучи об'єктивними, ці мотиви все ж на собі несуть неспростовний відбиток специфіки культури, в яку від самого свого народження занурюється молода людина. Звідси висновок, що об'єктивні мотиви безумовно опосередковуються і форматуються культурою, на становлення і розвиток якої завжди мала й має потужний вплив релігія та церква.

Досліджуючи домінантні об'єктивні мотиви, які найбільше впливають на формування специфіки життєвої позиції сільської молоді та особливості їх ставлення до процесів на селі, автор виявляє й аналізувує низку стійких тенденцій, що характеризують загальну картину розгортання процесів, як в АПК, так і, що стосується села в цілому, на теперішньому етапі розвитку українського суспільства та держави.

У підрозділі 3.2. - „Специфіка прояву релігійного фактору на рівні мотиваційної сфери та ієрархії цінностей сільської молоді”, , автор констатує, що релігія виконує відмінні між собою функції залежно від рівня духовного розвитку і “онтологічної досконалості” молодої людини: для переважної більшості представників сільської молоді релігія, окрім іншого, виступає як стримуючий фактор, покликаний обмежити поривання та бажання молодої людини, уберігаючи її таким чином від непоправних дій та їх наслідків; а явно (на відміну від потенційно) схильних до духовного розвитку індивідів, релігія стимулює до відповідного вдосконалення і виходу за межі буденного світосприйняття та поривання з буденним світоглядом.

І все ж в буденному житті на переконання автора переважною більшістю юнаків і дівчат релігія та все, що пов'язано з нею, сприймаються радше на утилітарному рівні, аніж переживаються як щось сокровенне. Автор виокремлює п'ять різновидів специфічного ставлення молодих людей, що репрезентують собою найперспективніший зріз сільського населення до світу, інших та соціальних феноменів чи явищ, до яких безумовно належить і релігія, а саме: 1) утилітарне; 2) з підозрою та острахом; 3) з певним невдоволенням та скепсисом; 4) рефлексивне; 5) помірковано оптимістичне. Очевидно, на формування таких підходів потужний вплив мала і, безумовно, продовжує мати атмосфера, в яку занурені молоді люди. А на специфіку самої атмосфери має релігія як одна з фундаментальних основ культури взагалі.

Релігія є таким же невід'ємним атрибутом світу, як релігійність - атрибутом людської природи. Відтак ми можемо відмітити онтологічну покликаність або функцію релігії: сприяти реалізації людиною власного призначення, не виказуючи безпосередньо цього призначення, тобто приховуючи його від людського раціо. Тому ієрархія цінностей та сукупність мотивів, які формує та підтримує релігія, є нічим іншим, як специфічними обставинами і умовами, які найліпшим чином сприяють реалізації індивідом свого онтологічного призначення в межах власного існування.

За відправну точку у четвертому розділі “Закономірності і тенденції трансформації світоглядно-ціннісної орієнтації та мотиваційної сфери сільської молоді з огляду на сучасні процеси навколо та в межах релігійного зрізу існування людини” береться припущення, що релігія є явно невід'ємним атрибутом буття сучасної людини. Релігія як атрибут природи людини знаходить своє відображення в свідомості у вигляді релігійних вірувань та ставлень до неї. В цілому можливо виявити три домінантних способи ставлення до релігії, поширених в українському суспільстві, і, відповідно, притаманних сільській молоді: 1) традиційний; 2) модерний; 3) утилітарно-атеїстичний. Звичайно згадані способи ставлення до релігії органічно сполучені зі специфікою ставлення людини до світу в цілому, а також відповідають певним модусам громадської думки або домінантним настроям представників спільноти. Оскільки ж настрої, що знаходять своє відображення в громадській думці, мають властивість зазнавати постійних змін, то правомірним буде говорити про певні закономірності або тенденції змін цих настроїв, які неодмінно сполучені зі зміною або трансформацією норм моралі, а також духовно-ціннісних орієнтирів.

Що ж стосується сільської молоді, яка навчається в вузах, то саме методичне та широкомасштабне дослідження їх аксіологічної і мотиваційної сфер послугувало додатковим поштовхом до формування подібних висновків. Адже серед представників генеральної сукупності дослідження чи не найбільш яскраво виражені більшість тенденцій, які притаманні суспільству в цілому, а також домінантні настрої, очікування та переживання, притаманні мешканцям села.

У висновках містяться узагальнюючі положення, які випливають з розгляду автором релігії як сфери спільного існування людини та релігійністі як обставини самоусвідомлення індивіда, які відіграють одну з провідних ролей в становленні й існуванні людини.

Під суб'єктивними чинниками, що впливають на мотиваційну сферу та формування світоглядно-ціннісної орієнтації сільської молоді, слід розуміти онтологічні мотиви, які стоять за дією і мовленням: 1) відчуття гідності, сумління, честі; 2) усвідомлення власної конечності, обмеженості та зумовленості; 3) здатність окремо взятого індивіда самостійно і усвідомлено надавати зміст своєму існуванню та перебирати на себе відповідальність за нього. Молодь як досить окреслена соціальна група є найбільш чутливою до будь-яких соціальних процесів і змін та водночас найбільш повно відображає ці процеси і тенденції їх розвитку. З одного боку, домінантні психологічні ознаки роблять молоду людину найчутливішою і сприймабельною до нового у порівнянні з представниками інших вікових груп, а з іншого, молоде покоління безумовно є реципієнтом життєвого досвіду як і культурного, в найширшому розумінні цього терміну, надбання попередніх поколінь. Відтак про молодь можна говорити як про деякий “соціальний акумулятор”, що найповніше збирає в собі ефекти від всіх наявних процесів, та про “соціальний барометр”, який не лише відображає наявну соціальну ситуацію (картину/карту), але й дозволяє прогнозувати подальші перспективи та тенденції розвитку подій.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ВИСНОВКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗНАЙШЛИ ВІДОБРАЖЕННЯ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА:

1. Войтюк І.В. Світоглядно-ціннісні орієнтири сільської молоді. - К.: Міленіум, 2007. - 127с.

2. Войтюк І.В. Суб'єктивні детермінанти формування релігійної свідомості сільської молоді. // Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова. Серія № 7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософя : Зб. наукових праць. - Випуск 9 (22). - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. - С. 20-24.

3. Войтюк І.В. Світоглядно-ціннісні орієнтації та мотиваційна сфера сільської молоді в межах релігійного зрізу існування людини. // Українське релігієзнавство, № 27 - 2007. - С.13-17.

4. Войтюк І.В. Суб'єктивні чинники впливу на мотиваційну сферу і формування світоглядно-ціннісних орієнтацій сільської молоді. // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В. Лях. - Вип. 61. - К.: Український центр духовної культури, 2007. - С. 205-218.

5. Войтюк І.В. До проблеми релігійності сільської молоді.// Науковий вісник. Національного аграрного університету. /Редкол.: Д.О.Мельничук (відповід. ред.) та ін. - К.: Міленіум, вип.90. - 2005. - С. 256-259.

6. Войтюк І.В. Детермінанти формування релігійної свідомості сучасної сільської молоді в Україні.// Науковий вісник. Національного аграрного університету. /Редкол.: Д.О.Мельничук (відповід. ред.) та ін. - К.: Міленіум, вип.99. - 2006. - С. 215-220.

7. Войтюк І.В. Об'єктивні чинники мотиваційної сфери та світоглядно-ціннісних орієнтирів сільської молоді у релігійному вимірі.// Науковий вісник. Національного аграрного університету. /Редкол.: Д.О.Мельничук (відповід. ред.) та ін. - К.: Міленіум, вип.112. - 2007. - С. 168-176.

8. Войтюк І.В. Вплив релігійного фактору на мотиваційну сферу та ієрархію цінностей сільської молоді. Матеріали міжнародної наукової конференції „Дні науки філософського факультету - 2007”. - Київ, 2007. - С. 73-74.

АНОТАЦІЯ

Войтюк І.В. Мотиваційна сфера і світоглядно-ціннісні орієнтири сільської молоді у релігійному вимірі. - Рукопис. - Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.11 - релігієзнавство. - Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України, 2007.

В дисертації досліджено вплив релігійного чинника на становлення і функціонування ключових сфер людського буття, до яких належать мотиваційна та світоглядно-ціннісна сфери. Виявлено особливості факторів, що визначають специфіку соціального простору людини та намічені тенденції розвитку спільноти в цілому та села як особливого укладу існування українців зокрема. Представники сільської молоді, що навчається в аграрних вузах, є однією з найбільш репрезентативних груп сільського населення. А оскільки діяльність людини і тенденції її подальшого існування окреслюються світоглядно-ціннісними чинниками та стимулюються мотивами, то на основі дослідження останніх в даній дисертаційній роботі вдалося сформувати достовірне враження про наявні закономірності, що лежать в основі повсякденного існування і функціонування сільського конгломерату. Аналіз особливостей впливу релігії як найбільш суттєвого чинника, що патронує мотиваційно-ціннісну сферу, дозволив виявити специфіку та особливості перманентного поступу трансформації світосприйняття і світоставлення серед молодих людей, які зможуть реалізувати намічені нині перспективи розвитку відносин на селі і в країні в цілому.

Ключові слова: цінності, мотиви, релігія, релігійність, сільська молодь, світогляд, світосприйняття, конгломерат.

АНОТАЦИЯ

Войтюк И.В. Мотивационная сфера и ценностно-мировоззренческие ориентиры сельской молодежи в религиозном измерении. - Рукопись. - Диссертация на соискание учёной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.11 - религиоведение. - Институт философии им. Г.С.Сковороды НАН Украины, 2007.

В контексте данной работы, исследуя особенности влияния религии и церкви на духовно-ценностные ориентиры и мотивационную сферу представителей сельской молодежи, которые обучаются в аграрных вузах, автор стремился вычленить и проанализировать основные факторы, влияющие на специфику социального движения на уровне младших поколений. Определиться с доминантными представлениями и настроениями, присущими молодым людям, имеющим определенную возможность соприкоснуться с особенностями культурного пространства иного социального конгломерата - города, и таким образом выйти за рамки социально-культурной константы.

В ходе исследования, автору удалось установить доминантную иерархию ценностей, присущую представителям генеральной совокупности исследования. Кроме того, автором проанализирована специфика влияния религиозного фактора на формирования этой иерархии и особенностей интерпретации значимости той или иной социальной или экзистенциальной ценности на субъективном и интерсубъективном уровнях. В упомянутой выше иерархии ценностей первые места отведены, так называемым, духовным ценностям, соответствующим, скорее всего, области поиска и определения смысла существования. И лишь потом следуют объективированные ценности, соответствующие необходимости человека удовлетворять свои первичные витальные потребности.

Поскольку человек это сознательное существо, априори ограниченное в своей познавательной деятельности, то проблема поиска смысла существования и бытия всего сущего выходит за пределы рациональной сферы человека, а, значит, резервируется за иррациональной, где доминантной есть религиозность и религия, как социальное отображение религиозности. Поэтому религия, безусловно, наложила свой отпечаток на иерархию ценностей, а соответственно, и мотивационную сферу человека, в том числе и молодых людей. Таким образом, именно в религиозном влиянии следуют искать основные мотивы того или иного социального ориентирования и поведения, тех или иных перспектив развития социума или культурного конгломерата.

Ключевые слова: ценности, мотивы, религия, религиозность, сельская молодежь, мировоззрение, мировосприятие, конгломерат.

ANNOTATION

Voityuk I.V. Motivational sphere and іideological and value measures of the rural youth: religious dimension. - Manuscript. - This is of the competition of the scientific degree of the candidate of philosophy, specialization 09.00.11 - religious stud. - The National Academy of Science of Ukraine. The Institute of Philosophy by the name of H. Skovoroda, Kyiv, 2007.

In this dissertation researched the influence of religion upon the development and functioning of key spheres of human being existence, to which we include motivational and ideological value spheres, the researcher in the frame of this work discovered not only peculiarities of factors that identify the specific social space and place of the human being ( one's status and self-realization) in oneself, but also the tendencies of the development of the community in general and the village as the special way of living of Ukrainians particularly. We have managed to formulate truthful impression about the existing regularity, that lay in the bases of everyday existence and functioning of rural functioning of the rural conglomerate. Identification and analyses of the fact that monitors the motivational value sphere allows us to identify the peculiarities of the permanent movement in the transformation of the ideology and attitude towards the world of young people that are going to realize planned perspectives of the relations development in the village and in the country in general.

Key words: Values, motivations, religion, religious, rural youth, ideology, attitude towards the world, conglomerate.

Размещено на Allbest.ru