Концептуальна особливість розрізнення інтерпретаційної проблеми існування та сутності Бога у релігійній філософії Етьєна Жільсона

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

Спеціальність 09.00.11 - Релігієзнавство

Концептуальна особливість розрізнення інтерпретаційної проблеми існування та сутності Бога у релігійній філософії Етьєна Жільсона

Руснак Олексій Анатолійович

Київ 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України

Науковий керівник - доктор філософських наук, професор ЧЕРНІЙ АНАТОЛІЙ МИХАЙЛОВИЧ, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри політології та соціології

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, доцент АРІСТОВА АЛЛА ВАДИМІВНА, Національний транспортний університет, завідувач кафедри філософії та педагогіки (м. Київ)

кандидат філософських наук ГАВРИЛЮК ТЕТЯНА ВІКТОРІВНА, Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України, доцент кафедри філософії (м. Київ)

Захист відбудеться "12", березня 2010 р. о 1530 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.161.03 в Інституті філософії імені Г. С. Сковороди НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий " " лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат філософських наук, доцент Бучма О. В.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Філософська творчість епохи гуманізму досить багата на цікаві розвідки і здобутки духу пізнання. Саме в цей період активно розробляється новий напрямок філософської думки, що акцентує свою увагу на протиставленні людини та Бога. Водночас людина, як самотня істота, принципово залишається наодинці зі світом речей, якому вона також протиставляється. Подібне розуміння суті глобальних філософських проблем стає джерелом філософських рефлексій в контексті ідеалізму та матеріалізму, а також "суб'єктно-об'єктного" розуміння дійсності. Відповідно інтерпретація "буття" як чистого поняття трансформується в ідентифікацію "буття" як певного акту свідомості. Залежно від рівнів протиставлення свідомості людини та об'єктивного світу виникає, прийнятий у новий час, поділ знання на різні сфери: природничо-технічну, історичну, гуманітарну тв. ін. Відтак наука набирає ідентичних сучасності обрисів. В процесі пізнавальної діяльності людини ставлення до всього буття вирізняється механічністю, воно є інструментом для людської свідомості. У ХІХ ст. подібного ставлення та інтерпретації зазнало також суспільство. Не оминув процес інструменталізації і решту сучасних знань, принаймні тих, що спираються на психоаналіз, герменевтику та антропологію.

Притаманна сучасності технологізація світоглядних установок наводить на думку про вкорінення "ситуації глобальної ідейної кризи сучасної цивілізації". Водночас втрата пізнавальною діяльністю людини характеру науковості та ідеологічної обґрунтованості спричиняє виникнення і поширення нігілістичних настроїв або приводить до втрати сенсу людського існування, що неодмінно позначається на стані сучасного наукового світогляду, який зазнає непоправної руйнівної дії. Як наслідок, криза, що виникла у філософії та науці, неодмінно поширюється на інші сфери людського існування, остаточно кристалізуючись в політичній, економічній та екологічній сферах діяльності, що, в свою чергу, призводить до сумніву у сенсі існування людини та людства і української нації зокрема. Тому цілком закономірно, що схоластичний спосіб світосприйняття, позбавлений протиставлення релігійного та філософського або наукового типів буття, що притаманний томізму, зокрема в інтерпретації Етьєна Жільсона, є досить важливим, якщо йдеться про пошук і осмислення інших підходів до розуміння дійсності, відмінних від тих, що домінують у сучасній науково-філософській думці.

Не менш важливим також є той факт, що проблема надприродного та її філософський аналіз були і залишаються актуальними для людського існування. Адже, попри певні перманентні корекції світогляду, зростання кількості наукових досягнень і відкриттів, в людини залишається схильність до пошуку підґрунтя власного існування у надприродному. Плинність та явна обмеженість людського буття мимоволі спонукають її розмірковувати над сенсом існування, апелюючи при цьому як до віри (релігії), так і до розуму (філософії). То ж існування людства завжди супроводжуватиметься помітним інтересом до релігійно-філософського знання. Показовим є й те, що католицька філософія в цілому та вчення про надприродне Е. Жільсона зокрема і досі залишаються одним із чинників залучення України до західноєвропейського інтелектуального, культурного та соціального простору. Зрештою, усвідомлення актуальності згаданої науково-філософської проблематики як для людства в цілому, так і для сучасного українського суспільства зокрема, як і того, що ця проблематика не знайшла системного висвітлення у вітчизняній релігієзнавчій літературі, визначило наш інтерес до обраної теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження, що виконувалось на кафедрі політології та соціології Природничо-гуманітарного науково-навчального інституту Національного університету біоресурсів і природокористування України безпосередньо пов'язане з плановими темами Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України "Процес конфесіоналізації релігії: закономірності і прогнози (український і світовий контекст)" (2006-2008 рр., № 0108U011191), "Релігія в контексті соціокультурних трансформацій України у першій четверті ХХІ ст." (2008 р., № 0108U009102) та плановою темою науково-навчального центру соціально-гуманітарних наук Національного університету біоресурсів і природокористування України "Соціально-економічний вимір села в реформаційний період: світоглядні аспекти та прогностичні тенденції" (2008-2010 рр., № 0102U005706).

Мета і завдання дослідження. Зважаючи на актуальність пошуку ефективних шляхів подолання онтологічного розщеплення буття в межах модерного світогляду, дослідити специфіку взаємообумовленості і особливості розуміння ключових аспектів цілісного буття, зокрема таких як "існування" та "сутність", в контексті метафізики Е. Жільсона на основі системно-комплексного релігієзнавчого аналізу науково-філософського доробку французького томіста.

Досягнення зазначеної мети передбачало виконання наступних дослідницьких завдань:

- охарактеризувати рівень дослідженості проблеми дисертаційного дослідження в наукових розробках вітчизняних та зарубіжних релігієзнавців та богословів;

- дослідити особливості та специфіку онтологічної концепції "буття" Е. Жільсона, провести семантичний та історико-філософський аналіз становлення і значення категорій "існування" та "сутність" й проаналізувати полеміку навколо онтологічної концепції томістів ХХ ст.;

- проаналізувати концепцію надприродного буття Е. Жільсона та встановити, яким чином знаходить своє поєднання в метафізичній ідеї Бога онтологічне протиріччя "існування" та "сутність", яке можна виявити у природному бутті;

- розкрити специфіку та гносеологічну значимість наступного постулату: "Бог - це абсолютно простий і чистий акт існування - екзистенціальний принцип усього природного буття";

- охарактеризувати історико-філософську еволюцію становлення природної теології, виявляючи діалектику розвитку основних концептів надприродного буття крізь призму есенціальних та екзистенціальних переконань Е. Жільсона;

- виявити значення томізму Е. Жільсона для Римсько-Католицької Церкви ХХІ ст.

Об'єкт дослідження - релігійно-філософська концепція Етьєна Жільсона.

Предмет дослідження - концептуальна особливість розрізнення інтерпретаційної проблеми існування та сутності Бога, яка висвітлена Етьєном Жільсоном в межах онтології та природної теології.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають основні наукові принципи релігієзнавства, зокрема, об'єктивності, історизму, позаконфесійності, системності, цілісності, гуманізму, методологічного та світоглядного плюралізму, які сформовані в Україні у академічному релігієзнавстві у працях А. Колодного, Б. Лобовика, М. Бабія, Л. Филипович, В.Єленського, І.Мозгового, В.Лубського, О. Бучми, П. Павленко, Є. Дулумана та ін. Розуміння системи понять "філософія релігії", "релігійна філософія", "філософська метафізика", "теологія одкровення", "природна теологія", "надприродне", визначення їх функціональності та взаємної орієнтації у системі людського знання спирається на положення робіт П. Яроцького, Г. Розмозера, А. Арістової, А. Чернія, Є. Арініна, Ж. Батая, І.Яблокова, В. Бібіхіна, І. Іванової, Ю. Кімелєва, Л. Мітрохіна, В. Мурманцева, Т. Гаврилюк та інших. Розкриття історико-філософської еволюції природної теології та аналіз теоретичних положень Парменіда, Платона, Аристотеля, Плотіна, Авероеса, Боєція, Августина Аврелія, Ансельма Кентерберийского, Томи Аквінського, Д. Скота, Фр. Суареса, Р. Декарта, Ф. Бекона, Б. Паскаля, Б. Спінози, Д. Локка, Д. Юма, І. Канта, Ф. Гегеля, О. Конта, Г. Спенсера, Л. Вітґенштейна, Б. Рассела, Е. Гуссерля, М. Гайдеггера потребувало використання герменевтичного методу. Філософська інтерпретація понять "існування" та "сутність" вимагала використання методів порівняльного аналізу та узагальнення, що дозволило, з точки зору академічного релігієзнавства, рівноцінно та однаково сприйняти відтінки цих категорій. В основу дослідження змісту філософії томізму та аналізу структури творчості Е. Жільсона покладено метод історико-генетичного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Комплексне філософсько-релігієзнавче дослідження інтерпретації проблеми існування та сутності Бога Е. Жільсоном дозволило дисертанту виявити її особливість, з чого слідує, що надприродне - Бог у Е. Жільсона об'єднує те, що він існує, і те, як він існує, тобто сутність і його існування. Відтак розрізнення існування та сутності Бога для Е. Жільсона має лише умовне (концептуальне) значення. Отже, Бог у томізмі Е. Жільсона втрачає значення субстанції, суб'єкту, істоти і т. п., а набуває значення причини, яка присутня у всьому природному бутті як акт, що породжує все інше, втрачаючи будь-які характеристики, які належать природному буттю.

Проведене дослідження дало можливість обґрунтувати низку положень, які виділяються науковою новизною і виносяться на захист, а саме:

- підтверджено дискусійність окремих положень, які мають місце у науковій літературі щодо змістовного навантаження ключових питань релігійної філософії Е. Жільсона. В сучасних дослідженнях його діяльність прийнято класифікувати як релігійно-філософську еклектику, яка синтезувала ідеї Аквінату та низки сучасних наукових течій. Доведено, що філософію Е. Жільсона неприйнятно вважати еклектикою ідей екзистенціалізму, персоналізму та прагматизму, адже вона є самодостатнім яскравим взірцем сучасного томізму;

- в дисертації розкрита онтологія Е. Жільсона, центром якої є категорія "природне буття", що характеризується складною конструкцією і містить онтологічні акти - "сутність" та "існування". Доведено, що на відміну від умовного розрізнення у природному бутті актів "існування" та "сутність", що є принципом онтології інших філософів, у Е. Жільсона ці акти буття розрізняються в дійсності як буття - субстанція та буття - екзистенція. Але, виходячи зі змісту онтології Е. Жільсона, це не фізичне сполучення двох елементів, кожен з яких має окреме фізичне існування. Емпірично їх неможливо констатувати, а виокремлення відбувається в межах метафізики;

- встановлено, що проблема контингенції природного буття в контексті релігійно-філософської теорії Е. Жільсона є центральною стосовно всіх інших прикладних проблем онтології. Доведено, що проблема контингенції природного буття є підґрунтям природної теології Е. Жільсона. Слідуючи за Е. Жільсоном, розкрито, що своє існування (esse) “природне буття” отримує від Бога, який є першопричиною всякого прояву буття. При цьому дисертант розкрив, що в межах надприродного буття у томізмі Е. Жільсона розрізнити акти "існування" та "сутність" можна лише концептуально, тому що основним визначенням сутності Бога у Е. Жільсона є те, що Бог існує. Відтак у ньому сутність та існування співпадають і виокремлюються лише концептуально для пояснення причини походження природної дійсності;

- доведено, що у Е. Жільсона надприродне - Бог - виступає не як істота або сутність (субстанція). Надприродне буття в природній теології Е. Жільсона являє собою принцип буття (чистий акт існування);

- досліджено специфіку та проаналізовано ключові моменти есенціально-екзистенціальної еволюції природних теологій в межах критеріїв метафізики Е. Жільсона. На основі системного аналізу класифікації філософських вчень про Бога встановлено, що основним критерієм еволюції вчень про надприродне є розуміння їх Е. Жільсоном або у вигляді "сутності", або як "чисте існування";

- розкрито оригінальність досягнень Е. Жільсона, яка полягає в розробленому ним альтернативному вирішенні релігійних, наукових та філософських проблем сучасності, артикуляції нової системи розуміння взаємовідносин католицького віровчення і філософії, релігії та науки. Останнє дозволило встановити значення томізму Е. Жільсона для Римсько-католицької церкви у ХХ-ХХІ століттях, що розкрито дисертантом в результаті аналізу енциклік Іонна Павла ІІ та Бенедикта ХVІ, в яких присутня апеляція до настанов взаємодії католицького віровчення, філософії та сучасної науки, запропонованих Е. Жільсоном. Це дає змогу спростувати ідею про історичну застарілість томізму і відсутність актуальності його релігійно-філософських і світоглядних позицій в сучасному світі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що окремі положення дисертації можуть бути використані при поглибленому вивченні практичної діяльності в Україні Римсько-Католицької Церкви, її відповідальних осіб, пасторів та віруючих. Деякі положення дисертації дозволяють створювати наступні дослідження в напрямку аналізу змісту освіти (католицької теології), яка викладається в католицьких університетах України. Окремі висновки, одержані в процесі дослідження, можуть бути корисними для вивчення релігійної ситуації та процесів, які відбуваються всередині Римсько-Католицької Церкви як у всьому світі, так і в Україні зокрема. Основні результати дозволяють прогнозувати перспективи розвитку релігійної філософії і томізму у ХХІ столітті як засобів, які формують світогляд людського суспільства, конкуруючи з науковим світоглядом. Основні положення дисертації можна використовувати в процесі написання фундаментальних праць і підручників із релігієзнавства взагалі та католицизму зокрема, а також створення базових спецкурсів з релігієзнавства, філософії релігії, історії філософії. Матеріали й висновки дисертації можна застосовувати для освітньо-просвітницької роботи.

Особистий внесок здобувача. Дисертація написана в результаті дослідницької роботи здобувача, що проводилась протягом 2006-2009 років. Висновки і надані рекомендації, положення наукової новизни отримані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження обговорювалися на засіданні кафедри політології та соціології Національного університету біоресурсів і природокористування України. Головні положення й висновки дисертаційної роботи висвітлені дисертантом у виступах на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях, семінарах, зокрема:

1) "Роль науки, релiгiї та суспільства у формуванні моральної особистості" (Донецьк, 2007);

2) "Криза ідентичності та нові виклики постсекулярного суспільства" (Севастополь, 2007);

3) "Дні науки філософського факультету" (Київ, 2007);

4) "Толерантність міжконфесійних відносин" (Запоріжжя, 2007);

5) "Людина. Світ. Суспільство" (Київ, 2009).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 10 статтях, із яких 4 - у фахових наукових виданнях, 6 - у збірниках наукових праць.

Структура дисертації обумовлена логікою дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів (10 підрозділів), що послідовно розв'язують завдання дисертації, висновків і бібліографії. У першому розділі проаналізовано наукову і філософську літературу з тематики дисертаційного дослідження та твори Е. Жільсона. У другому розділі послідовно впроваджується системний, структурний та семантичний аналіз проблеми онтологічного розрізнення існування та сутності у природному бутті. Також досліджується проблема особливостей концептуального розрізнення існування та сутності Бога в метафізиці Е. Жільсона. У третьому розділі крізь призму поглядів Е. Жільсона розкривається історико-філософське становлення проблеми надприродного буття (природних теологій) і визначається можливість існування філософських доказів існування Бога. У висновках конкретизуються результати дослідження.

Загальний обсяг роботи - 186 сторінок, з них 164 сторінки основного тексту. Список використаних джерел та літератури включає 253 найменування.

2. Основний зміст дисертації

бог релігійний жільсон буття

У Вступі актуалізується проблема дослідження, його предмет і мета, обґрунтовується доцільність і актуальність, визначаються об'єкти і предмет, розкриваються наукова новизна та практичне значення.

У розділі І "Структурний аналіз творчості Етьєна Жільсона: проблемні підходи, джерела та історіографія" аналізується джерелознавча база. Надається комплексний огляд наукової літератури з проблеми дослідження.

У підрозділі 1.1. "Визначення місця сучасної томістської філософії ХІХ-ХХ ст. та релігійно-філософської концепції Е. Жільсона у контексті розвитку західної філософії" розкриваються історико-філософські підвалини досліджуваної проблеми. Визначено місце системи Е. Жільсона в контексті розвитку західної філософії.

Для цього проаналізовано літературу радянського часу, в якій філософія сучасного томізму оцінювалася з позицій наукового матеріалізму, як релігійно-філософський анахронізм та філософська еклектика. Подібне ставлення можна знайти у працях: М. Андреєва, М. Баскіна, Б. Биховського, Л. Великовича, Г. Вікельмана, В. Гараджі, К. Долгова, М. Желнова, Л. Збігнєва, Б. Кузміцкаса, І. Кривелєва, Р. Міллера, Я. Мінк'явічюса, Н. Мусіної, М. Новікова, Т. Ойзермана, Г. Смірнова, В. Стокяло, Ю. Субботіна, Л. Томашека, Д. Угиновича, М. Шейнмана, М. Шубаса та інших.

Розкрита думка західних науковців: Дж. Рєалє, Д. Антісєрі, які уникають розуміння релігійної філософії Е. Жільсона як виключного засобу виправдання католицької теології, аналізуючи її в контексті становлення західної філософії в цілому, намагаючись розкрити її схоластичну спрямованість на відродження систем, в підґрунті яких існує прагнення створювати філософське вчення про надприродне, та метафізика, яка сформувалась у схоластиці. У вітчизняній літературі (Б. Бичко, О. Маліновська, Г. Розмозер) в результаті дослідження томізму ХХ ст. сформувалось поняття "сучасний томізм", яке на відміну від поняття "неотомізм" не несе в собі марксистської заангажованості.

У контексті аналізу релігійної філософії Е. Жільсона розкрито залежність явищ-категорій "релігія" та "філософія", про що писали українські дослідники М. Скиртач, І. Мозговий, О. Творіна, О. Мозговий, А. Колодний, Б. Лобовик, Є. Дулуман, М. Бабій, Л. Филипович, В. Шевченко, В.Вандишев, В.Литвинов, Т. Горбаченко, А. Черній, П. Яроцький та ін. Для цього також були залучені праці західних авторів М. Томпсона, Л. Сміта, В. Рєйпєра та російських науковців Є. Арініна, Ж. Батая, В. Бібіхіна, І. Іванової, Ю. Кімельова, Л. Митрохіна, В. Мурманцева та ін. Комплексний аналіз літератури дозволив розкрити те, що поняття "релігійна філософія" об'єднує філософські системи, в яких існує філософська теологія, що співіснує з релігійним одкровенням.

У підрозділі 1.2. "Структура релігійно-філософської концепції Е. Жільсона та її інтерпретація в сучасній літературі" дисертант розкриває структуру творчості французького томіста на прикладі дослідження його творів та критичної наукової літератури. Для вирішення завдання розділу проаналізовані праці Е. Жільсона, які розкривають основні положення природної теології французького філософа, це: "Середньовічна філософія", "Томізм. Вступ у філософію св. Томи", "Бог та філософія", "Існування та сутність", "Розум та одкровення у середні віки", "Філософ і теологія"; "Der Geist der mittelalterlichen Philosophie" (Дух середньовічної філософії); "Der heilige Augustin" (Філософія св. Августина); "Der heilige Bonaventura" (Філософія св. Бонавентури); "Elements of Christian philosophy" (Елементи християнської філософії); "Johannes Duns Scotus" (Іоанн Дунс Скот); "Modern Philosophy: Descartes to Kant" (Сучасна філософія: від Декарта до Канта); "The philosophy of St. Thomas Aquinas" (Філософія св. Томи Аквінського).

Проаналізовані роботи, в яких творчість французького томіста розкривається крізь призму аналізу філософії Середньовіччя. Прикладами таких видань є українські дослідження В. Олексюка, Н. Бойченко, І. Мозгового, Р. Піча, М. Пришляка, статті російських авторів К. Бандуровського, Є. Лісанюка, А. Столярова, С. Нєрєтіної, дослідження західних авторів: Ф. Коплстона, Ю. Боргоша, О. Клємана.

Важливим підґрунтям релігієзнавчого аналізу релігійної філософії Е. Жільсона були статті української дослідниці А. Клічук та праці сучасних російських авторів С. Аверінцева, Н. Андреєвої, О. Душина, С. Неретіної, в яких комплексно розкрита творчість Е. Жільсона в контексті цілісного аналізу томізму. В результаті дисертантом встановлено, що у сучасному українському релігієзнавстві не існує жодного спеціального дослідження концепції надприродного буття у томізмі Е. Жільсона.

В підрозділі 1.3. "Аналіз літератури, в якій розкривається метафізична категорія "буття", її зв'язок із проблемою суперечності між існуванням та сутністю Бога" проаналізовані наукові джерела, які присвячені філософській проблемі "буття".

Дисертант дослідив літературу, в якій "буття" розкрите у схоластиці та сучасному томізмі. Це праці українських авторів: А. Баумейстера, Г. Бокала, Н. Бойченко, В. Котусенка, А. Клічук. Серед російських досліджень роботи А. Столярова, А. Майданського, П. Гайденко, С. Мізякіна, О. Погоняйло, К. Сергеєва, А. Толстенко., Ю. Солоніна, О. Чернякова.

Проаналізовані праці Умберто Еко, Мартіна Гайдеггера та Емеріха Корета, які розкривають тлумачення категорії "буття" у різних історико-філософських періодах і системах. Роботи вказаних авторів дозволили дослідити лінгвістичне значення поняття "буття" у зв'язку з його онтологічним значенням в філософських мовах: давньогрецькій, латинській, французькій, італійській, німецькій та ін.

Розкриваючи метафізичні підвалини проблеми "буття", яка для дослідження мала головне значення в контексті аналізу розщеплення буття на онтологічні акти "сутність" та "існування", для виявлення підвалин дисертантом були виявлені нові тенденції і погляди щодо проблеми "філософського Бога", які були розроблені сучасними релігійними філософами протестантської традиції К. Бартом, X. Нібуром, П. Тілліхом та представниками томістської форми мислення: Б. Лонерганом, К. Ранером.

В контексті критики Е. Жільсоном основних існуючих філософських доказів існування Бога проаналізовані праці Ф. Гегеля, Р. Декарта, Б. Паскаля, Д. Юма, І. Канта, Б. Рассела, Л. Сміта, В. Рейпера, Д. Юркевича, в яких аналізуються питання, пов'язані з доведеннями буття надприродної сутності.

Розділ ІІ "Концепція надприродного буття у метафізиці Е. Жільсона" має три самостійні підрозділи, в яких послідовно розкрита метафізична система французького томіста.

У підрозділі 2.1. "Концепція буття у томізмі ХХ ст." дисертант здійснив онтологічний аналіз категорії "природного буття" у релігійній філософії Е. Жільсона. Це дало можливість дисертанту виокремити наступні ключові онтологічні реалії "природного буття", які існують в онтології Е. Жільсона:

а) трансцендентність. Поняття "буття" відрізняється від інших категорій тим, що воно є всеохоплюючим та універсальним. Категорія "буття" охоплює усе, про що можна висловитись, знати, думати, - це дійсне, субстанціональне, думки, цінності, теперішнє, майбутнє, досвідне, позадосвідне, кінцеве, безкінечне і т. д.;

б) аналогічність. Аналогічність "буття" передбачає існування у Всесвіті єдиних законів буття;

в) контингенція. Це визначення "буття" у філософії Е. Жільсона є головним. Воно полягає у тому, що у природному бутті виокремлюються два онтологічних акти "існування" та "сутність", які існують на всіх рівнях реальності "дійсно". Схема контингенції "природного буття" у томізмі Е. Жільсона дозволяє французькому томісту створити картину світу та ієрархію усього буття від надприродного до природного.

У підрозділі 2.2. "Реалізація надприродного буття в акті "існування" досліджена концепція надприродного буття, яка існує у релігійній філософії Е. Жільсона.

Проаналізований зв'язок контингенції природного буття у томізмі Е. Жільсона (виявлення в ньому актів "сутність" та "існування") та його уявлення про те, що Бог це перший "акт існування", який породжує усе природне "існування". Бог у природній теології Е. Жільсона відповідає латинському дієслову "еsse" або українською мовою "бути". Окрім того, що Бог є першою причиною, він також не потребує зовнішньої причини для власного існування. Він породжує сам себе. Тому Бог Е. Жільсона - це "чисте буття", його "сутність" і є його "існування". З'ясування останнього моменту дозволило дисертанту розкрити те, що у релігійній філософії Е. Жільсона проблема інтерпретації розрізнення "існування" та "сутності" Бога набуває лише концептуального значення, яке для системи французького томіста має революційні наслідки. Вони виявляються у тому, що Е. Жільсон начебто розкриває усе можливе знання, яке людина може отримати про Бога, використовуючи власні природні можливості та аналізуючи онтологічний устрій світу в межах філософії. Таке знання, узагальнюючи роздуми Е. Жільсона, дисертант відтворює наступним чином.

1. Сутністю Бога є те, що він існує.

2. Тому існування Бога - це і є його сутність (прояв).

3. Відтак Бог - це єднання сутності та існування.

З цього випливає висновок дисертанта про концептуальне розрізнення "існування" та "сутності" Бога у релігійній філософії Е. Жільсона.

Дисертант наголошує на тому, що Е. Жільсон вважав власне пояснення Бога в межах філософії таким, що втрачає будь-які якості, що людина використовує для опису природного буття, і залишається лише в межах мовного середовища метафізичних роздумів. Але подібне зазнає в подальшому нещадної критики з боку М. Гайдеггера, К. Барта, X. Нібура, П. Тілліха, які вважали неприпустимою подібну мовну тавтологію.

Наприкінці підрозділу зазначено, що таким чином Е. Жільсон створює природну теологію, яка, на його думку, є недосяжною для критики з боку природничих наук та філософських систем, які не визнають принципів метафізики та онтології томізму. Він вважав, що його природну теологію неможливо спростувати або відкинути, в ній Бог - це лише принцип буття, про який людина може створити лише єдине висловлювання - "він існує".

В підрозділі 2.3. "Аналогічна тотожність філософської категорії "буття" та Бога християнського віровчення" дисертантом досліджується запропонована Е. Жільсоном схема аналогії буття, яка пов'язує філософське вчення про надприродне французького томіста та католицьке віровчення.

В попередньому підрозділі дисертант, слідуючи за Е. Жільсоном, встановив обмеженість висловлювань про Бога, яку запропонував французький томіст. Тобто людина може сказати про Бога лише те, що Бог існує. Але як обмежена подібним висловом людина може зрозуміти все інше знання, відкрите у Святому Письмі? Для вирішення цієї проблеми Е. Жільсон використовує схоластичний метод аналогії, який полягає в наступному: природне буття створене внаслідок дій Бога, тобто аналогічно за його образом і подобою. Відтак Е. Жільсон вважав, що природне буття містить у собі довершені якості, які отримані одночасно з актом творіння. Аналізуючи природне буття, Е. Жільсон, слідуючи за Платоном, Аристотелем та Томою Аквінським та іншими, знаходить у ньому трансцендентні аналогії або визначення, які можна знайти і в природному бутті, і одночасно у Святому Письмі. Ними є наступні імена, які характеризують всі досконалі прояви буття - (1) існує, (2) є - річчю, (3) єдине, (4) є чимось, (5) добре та (6) істинне. За роздумами Е. Жільсона, аналогія буття пов'язує релігію та філософію, Святе Письмо та філософію томізму. Інакше існування у мові людини довершених понять і подібних довершеностей у природному бутті є ще одним підтвердженням творіння його Богом. Аналізуючи Святе Письмо, Е. Жільсон одночасно знаходить подібні аналогії і в ньому, де кажучи про Бога, замість його імен синонімічно використовують поняття Мудрість, Благо, Добро тощо.

В підрозділі розкрита критика методу аналогії, з правомірністю застосування якого були певним чином незгодні як томісти ХХ ст. Е. Корет, К. Ранер та ін., так і світські філософи, такі як Умберто Еко, М. Гайдеггер, та представники протестантської релігійної філософії X. Нібур, П. Тілліх, вважаючи використання даного методу досить підозрілим в межах філософії з огляду на його спекулятивний характер та пряму апеляцію до Святого Письма.

Розділ ІІІ "Реконструкція еволюції природної теології у контексті проблеми розрізнення есенціального та екзистенціального актів буття" має чотири підрозділи, в яких, виходячи з принципу контингенції буття, досліджена спроба зрозуміти еволюцію природних теологій від античності і до сучасності, що дозволяє встановити з історико-філософських позицій місце природної теології Е. Жільсона у контексті розвитку вчень про надприродне у західній філософії.

У підрозділі 3.1. "Генезис проблеми "надприродне буття" розглядаються перші зародки, філософські намагання зрозуміти надприродне. Дисертантом проаналізовано давньогрецьку природну теологію, в якій виникає проблема - зведення першопричин буття до богів і богів до першопричин. Шукаючи причину існуючого, Фалес, Анаксімандр, Анаксімен та інші знайшли її навколо себе, абсолютизуючи якесь поняття: річ, стан природи або людини. Так виникають ототожнення причини природи (всесвіту) з першостихіями - Океаном, Землею, Зевсом, Герою, Смертю, Жахом, Смутою і т.д. Подібні уявлення властиві в початковий період розвитку давньогрецької філософії. І лише у Парменіда, який шукав "одиницю реальності" у фізичному бутті, виникає трансцендентальне поняття "буття".

Розкрито еволюцію уявлень про надприродне у філософії Платона, який започаткував вчення про ідеї, однією з яких є ідея Бога. Реальність, в якій існують ідеї, є вічною і незмінною і заслуговує на звання божественного. Ідеї Платона - це сутності, які існують в окремому світі. Божественне Платона - це надемпірична річ (сутність), яка очолює світовий порядок нарівні з іншими ідеями. У філософії Платона виникає думка про трансцендентний світ та божественне, яке є сутнісним.

У філософії Аристотеля, як це розкриває Е. Жільсон, відбулось завершення розвитку природної теології античності. В цій системі філософського Бога можна знайти, вивчаючи душу та рух зірок, які виникають завдяки "розуму", який і є Богом Аристотеля. Вічне становлення (хаос) природного світу знаходить своє підґрунтя у незмінному надприродному акті мислення, який є засобом визначення речей у космічному порядку.

У підрозділі 3.2. "Екзистенціалізація філософських концепцій про надприродне" аналізуються природні теології Середньовіччя. Встановлюється те, що для філософів цієї доби головною була ідея ототожнення філософської категорії "буття" та Бога християнського одкровення.

Дисертант в контексті аналізу запропонованих Е. Жільсоном досліджень "природних теологій сутності" розкриває природну теологію Августина Аврелія, в якій відбувся синтез ідей Платона, Аристотеля та стоїків. Основна ідея Августина, взята ним з творчості Аристотеля, - це ідея "Розуму", який виникає в результаті синтезу ідей "блага" та "одиничності" Платона. Августин вважає, що Бог - це "substantia" (окреме суще), або "natura" (природа), або essentia (сутність). Серед існуючих у світі сутностей Бог є найвищим сущим або найдосконалішою річчю, яка не існує серед емпіричних речей та має трансцендентне значення.

Протилежне філософське вчення про Бога виникає у Томи Аквінського, у якого поняття "сутність" означає субстанцію, а поняття "бути" - певну дію. Кожне існування, виходячи з інтерпретації Аквінату, повинно володіти двома необхідними атрибутами - "сутністю" та "існуванням". У такій метафізичній системі світ існує протилежно пізнанню: спочатку є "існування" (акт або можливість), який породжує "сутність", з якої виникає "субстанція". Такий порядок речей можливий, тільки якщо визнати існування екзистенціального Бога, який є "чистим буттям" або лише "актом", форму і зміст якого вказати неможливо. Він існує не як емпірична сутність античних філософів або навпаки - трансцендентна сутність Платона або Августина. Звідси випливає кілька висновків: безпосереднє знання про Бога можна отримати лише в межах теології одкровення. Але, аналізуючи світ речей, в межах філософії можна знайти акти "сутність" та "існування". При цьому "існування" речі вказує на творця або акт творіння.

В підрозділі 3.3. "Есенціалістична раціоналізація поняття "Бог" розкрито томістське бачення кризи схоластичної філософії, яка еволюціонувала у філософії авторів нового часу і знайшла своє відображення у емпіризмі, раціоналізмі та сенсуалізмі. В цей час відбувається протиставлення релігії та філософії. Поступове намагання створювати філософські концепції Бога, які не ґрунтуються або не співіснують з християнським віровченням, призвело до протиставлення Бога релігії і Бога філософів. У філософії нового часу виникає думка про можливість створення незалежної від релігійного одкровення філософської концепції Бога. Так виникає Бог - абсолютна теїстична субстанція або пантеїстична істота, яка включає в собе всесвіт. Ці природні концепції Бога еволюціонували від метафізичних категорій "субстанція", "монада", "модус" до повного філософського відродження у французьких енциклопедистів ХVІІІ ст. та романтиків ХІХ ст., де Бог набуває значення верховної істоти, майстра, механізму, творця біологічного життя, закону природи.

В підрозділі 3.4. "Криза сучасної філософії та необхідність повернення до метафізики і екзистенціальної природної теології" визначається сучасний стан проблеми концептуального розрізнення існування та сутності Бога. Здійснюється аналіз можливості подолання еволюційного критицизму І. Канта та позитивізму О. Конта, що пов'язано з прагненням відновити Е. Жільсоном у сучасності природну теологію, в межах якої виникає можливість філософських питань про надприродне буття. Аналізуючи погляди Е. Жільсона, який вважав помилковими крайні висновки, зроблені у межах німецької класичної філософії відносно неможливості метафізики, дисертант розкриває, що трансцендентальна критика І. Канта, виходячи з інших, ніж у Е. Жільсона, принципів розуміння структури філософії, не може опротестувати релігійно-філософські роздуми в межах метафізики про надприродне.

Дисертант аналізує зв'язок кризи томізму у ХІХ-ХХ століттях з одночасним розвитком та формуванням сучасного наукового пізнання, враховуючи філософські переконання Е. Жільсона, розкриває позитивізм О. Конта і критицизм І. Канта, які пов'язані із формуванням категорії "пізнання" і ототожненням її з поняттям "наукове пізнання" та виникненням уявлень про науку, яка існує окремо від філософії, що заснована лише на емпіричному (позитивному) пізнанні та обмежена досвідом і не має справи з природною теологією Е. Жільсона та його метафізикою, яка формується на принципах томістської філософії. Дисертант аналізує зміст категорії "буття", як його розумів Е. Жільсон, розкриваючи те, що природне та надприродне "буття" в межах томізму існує лише як ідеальний конструкт, аналіз якого обмежений інструментами метафізики томізму, тому його критика з позицій філософії позитивізму неможлива. Дисертант розкриває, що спростування природної теології Е. Жільсона та доказів буття Бога, які існують в томізмі, виходячи з положень фактологічного дослідження в межах сучасної науки, є нездійсненним. Природна теологія Е. Жільсона і його Бог знаходяться за межами позитивістської науки.

Висновки

У результаті проведеного дослідження були зроблені такі висновки:

1. Концептуальна особливість інтерпретації проблеми розрізнення існування та сутності Бога Е. Жільсоном полягає в низці аргументованих положень, що якісно вирізняють його науковий доробок серед філософських праць сучасних йому томістів. Зокрема, Е. Жільсон дійшов думки про те, що:

§ в природному бутті акти "сутність" та "існування" мають розрізнятися реально на рівні онтології, а не обмежуватися лише умовним розмежуванням, як це прийнято в реформованому томізмі кінця ХІХ початку ХХ ст.;

§ Бог в межах релігійно-філософської концепції Е. Жільсона органічно поєднує в собі два вищезгаданих акти буття, він є тотальною тотожністю сутності та існування. Тому розрізнення в ньому сутності та існування надприродного буття може бути винятково концептуальним, тобто умовним.

2. В межах релігійно-філософського доробку Томи Аквінського проблема концептуального розрізнення чистих актів "існування" та "сутності" і укорінення їх в Богові не була достатньо конкретизована та остаточно вирішена. Останнє стало причиною того, що впродовж декількох століть тривали затяжні інтерпретаційні дискусії навколо осмислення згаданої вище проблеми. А це породило зневагу до філософії томізму та фактичного нівелювання всякої можливості консолідованого співіснування філософії та релігії, особливо в модерний час.

3. Принципова особливість інтерпретації проблеми розрізнення існування та сутності Бога, здійснена Е. Жільсоном, містить в собі революційні ідеї: Бог не є ані субстанцією чи предметом, ані об'єктом-причиною чи механізмом-єством; Бог - це "екзистенціальне буття", на яке людина може вказати у межах природної теології томізму, однак не здатна осягнути сутності означеного. Її розумінню не може бути відкрита подібна природа Бога, зважаючи на заангажованість людини емпіричним світом. Метафізика Е. Жільсона намагається подолати гносеологічний бар'єр та вичленити в бутті речей реальні онтологічні акти "сутність" та "існування", останній з яких є причиною виникнення в межах томізму Е. Жільсона екзистенціальної природної теології, що існує лише на рівні понять. Тож аналіз наукового доробку французького томіста дає змогу вперше в межах українського релігієзнавства висунути і аргументувати такі припущення:

§ томізм, насправді, зовсім не застарів. Він має всі підстави не лише для перебування в стані перманентної актуальності, але й щодо модернізації та поглиблення. Він також не підлягає спростуванню шляхом застосування методологій, що покладені в основу філософських концепцій та наукових теорій, які абсолютизують сутність, нехтуючи онтологічним актом існування;

§ томізм гармонійно поєднує в собі всі сучасні екзістенціально-прагматичні та антропологічні концепції та докази буття Бога з тією лише різницею, що в останніх має місце абсолютизація акту існування людини, тоді як в томізмі чистим актом існування визнається Бог, який об'єднує в собі відповідно до певної ієрархії будь-яке інше існування.

4. Особливості інтерпретації метафізичної проблеми буття, яку запропонував Е. Жільсон, містять революційні висновки щодо модернізації томізму в контексті релігійної філософії ХХ ст. зокрема та всієї західної філософії в цілому. Жільсонівське вирішення проблеми існування та сутності Бога дозволило релігійно-філософській концепції Е. Жільсона стати стрижнем сучасної офіційної доктрини католицької церкви. Спираючись на актуальність філософського надбання французького томіста та зважаючи на рівень впливовості на теренах України католицької церкви, інтелектуальні здобутки релігійної філософії Е. Жільсона, безумовно, є досить актуальними і потребують наступних поглиблених досліджень в межах сучасного українського релігієзнавства.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Руснак О. А. Релігійно-філософська концепція Етьєна Жільсона у контексті розвитку Західної філософії / О. А. Руснак // Наука. Релігія. Суспільство. - Донецьк: ІПШІ “Наука і освіта”. 2009. - №1. - С. 100-104.

2. Руснак О. А. Релігійно-філософська концепція Етьєна Жільсона: аналіз творчості та структура метафізики / О. А. Руснак // Українське релігієзнавство. - 2009. - № 49. - С. 126-134.

3. Руснак О. А. Категорія "буття" у томізмі ХХ століття: версія Етьєна Жільсона / О. А. Руснак // Мультиверсум. - 2009. - № 81 - С. 202-212.

4. Руснак О. А. Зв'язок контингенції природного буття та вчення про надприродне у метафізиці Етьєна Жільсона / О. А. Руснак // Мультиверсум. - 2009. - № 82- С. 66-78.

Статті в інших виданнях:

5. Руснак О. А. Гносеологія в загальній філософській системі неотомізму / О. А. Руснак // Науковий вісник Національного аграрного Університету. - К., 2007. - Вип. 112. - С. 156-158.

Тези доповідей:

6. Руснак О. А. Філософські докази буття Бога / О. А. Руснак // XXII Міжн. науково-практ. конф. "Роль науки, релiгiї та суспільства у формуванні моральної особистості". - Донецьк: ІПШІ "Наука і освіта", 2007. - С. 352-356.

7. Руснак О. А. Етьєн Жільсон: проблема існування християнської філософії / О. А. Руснак // VII міжн. семін. "Релігія і громадянське суспільство: криза ідентичності та нові виклики постсекулярного суспільства". - Севастополь: НВЦ ЕКОСІ-гідрофизика, 2008. - С. 116-118.

8. Руснак О. А. Структура томістського вчення: проблема існування теологічної метафізики / О. А. Руснак // Міжн. наук. конф. "Дні науки філософського факультету-2008". - К.: Київський університет, 2008. - Ч. V. - С. 43-44.

9. Руснак О. А. Філософія, наука і теологія в сучасному дискурсі неотомізму / О. А. Руснак // Всеукраїнська науково-практич. конф. "Толерантність міжконфесійних відносин". - Запоріжжя: ЗДІА, 2008. - С. 130-132.

10. Руснак О. А. Аналіз категорій "природне" та "надприродне буття" в контексті релігійної філософії Е. Жільсона / О. А. Руснак // Міжн. наук. конф. "Людина. Світ. Суспільство-2009". - К.: Київський університет, 2009. - Ч. V. - С. 57-59.

Анотація

Руснак Олексій Анатолійович. Концептуальна особливість розрізнення інтерпретаційної проблеми існування та сутності Бога у релігійній філософії Етьєна Жільсона. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.11 - релігієзнавство. - Інститут філософії імені Г. С. Сковороди Національної Академії наук України, Київ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню проблеми "існування та сутності Бога у релігійній філософії Е. Жільсона". В ході наукового дослідження здійснюється аналіз творчих етапів та структури релігійно-філософської системи французького томіста. Дисертантом визначається структура категорії "буття" у томізмі Е. Жільсона, яку можна описати за допомогою трьох аспектів: трансцендентності, аналогічності та контингенції. Природне "буття" у Е. Жільсона виникає завдяки "іншому" існуванню, яке є Богом. Контингеція природного буття у французького томіста, знайдення в ньому актів "сутність" та "існування" вказує на перший "чистий акт існування", який є причиною усього природного буття, тобто Бога. У реальному бутті будь-якої речі контингенція існує дійсно, але сутність Бога, згідно з релігійною філософією Е. Жільсона, вказує на лише "концептуальне" розрізнення в ньому онтологічних актів: існування та сутності. Відтак Бог у томізмі Е. Жільсона - це чисте буття, його сутність і є його існуванням. Все це, на думку дисертанта, дозволяє створити екзистенціальну у томістському значенні філософську концепцію Бога, яка має право на життя у сучасному світі, де панує позитивістське уявлення про природне та надприродне буття.

Ключові слова: релігійна філософія, томізм, неотомізм, метафізика, природна теологія, теологія одкровення, надприродне, проблема буття, сутність, існування.

Аннотация

Руснак Алексей Анатолиевич. Концептуальная особенность различения интерпретационной проблемы существования и сущности Бога в религиозной философии Этьена Жильсона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.11 - религиоведение. - Институт философии имени Г. С. Сковороды НАН Украины, Киев, 2010.

В диссертации раскрываются творческие этапы и структура философской системы Э. Жильсона. Исследуются современные научные трактовки содержания творчества французского томиста ХХ в. Определяется то, что Э. Жильсон понимал философию только как метафизику, основной задачей которой является анализ “бытия” - естественного и сверхъестественного. Попытка раскрытия бытия сверхъестественного в рамках философии и позволяет утверждать о религиозно-философском содержании системы Э. Жильсона.

"Естественное бытие" у французского томиста возникает благодаря другому "существованию", которое является Богом. В учении Э. Жильсона контингенция бытия, нахождение в нем актов "сущность" и "существование" указывает на первый "чистый акт существования" или Бога. В реальном бытие, согласно Э. Жильсону, различение указанных онтологических актов существует действительно, но сущность Бога позволяет утверждать о концептуальности этих реалий, в нем они существуют как одно целое. Бог отвечает латинскому глаголу "еsse" или "быть". Бог в такой естественной теологии - это "чистое бытие", его "сущность" и является его "существованием".

Э. Жильсон не разделял принятого в современном религиеведении классификации философских учений о Боге: деизм, теизм, пантеизм. Французский томист выделял - "позитивные" естественные теологии как самый примитивный способ определения Бога; естественные природные теологии сущности, для которых Бог - это совершенная сущность, обладающая субстанциональными качествами; естественные теологии существования, к которым он относит и свою систему и считает ее венцом развития метафизики.

Диссертация раскрывает, что естественная теология Э. Жильсона не предполагает создания знания о Боге как о предмете, который непосредственно существует в эмпирическом познании. Бог у Э. Жильсона находится в другом порядке бытия, и человек существующий в мире, где онтологическая конституция не предполагает возможности понимать "чистое существование", может только указать в разуме на бытие Бога. Все другие попытки создать позитивное знание о Боге, в том числе и априоризм и трансцендентализм, Э. Жильсон считал бесполезными способами определить то, что находится вне границ человеческого понимания.

Ключевые слова: религиозная философия, томизм, неотомизм, метафизика, естественная теология, теология откровения, сверхъестественное, проблема бытия, существование, сущность.

Summary

Rusnak Aleksey Anatolievich. Conceptual feature of distinction of God existence and essence interpretative problem in the religious philosophy by Etienne Gilson. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of philosophical sciences

on a speciality 09.00.11 - religious studies. - Institute of philosophy of a name of G. S. Skovorodi NAS of Ukraine, Kyiv, 2010.

This thesis investigates the problem of God existence and essence in the religious philosophy by E. Gilson. The analysis of creative stages and the structure of the religious and philosophical system of the French Thomism are researched in this context. The candidate for a degree determines the structure of the phenomenon "existence” by three aspects: transcendence, similarity and contingency. Natural "existence", according to E. Gilson, appears due to "another" subsistence, which is named God. Contingency of natural existence , finding acts of "essence" and "existence" there - all these testify to the first "pure act of existence" that is the reason for all natural being, sc. God. This distinction is really present in the actual existence of anything, but the essence of God, in accordance with the religious philosophy by E. Gilson, specifies only the conceptual distinction of these ontological acts in it. Thus, the Christian God in the Thomism by E. Gilson, is pure existence and its essence. As to the point of view of the candidate, all these let us develop the existential philosophical conception of God, which has a right to exist in the modern world, where the positive philosophy about natural and supernatural existence takes place.

Key words: religious philosophy, Thomism, neo-Thomism, metaphysics, natural theology, theology of revelation, supernatural, problem of being, existence, essence.

Размещено на Allbest.ru

...