Християнство – найкращий феномен людства
Сутність та поняття християнства, характеристика та особливості православ’я, католицизму, протестантизму. Спільні та відмінні риси у догматах християнських напрямків. Опис та специфіка архітектурного будівництва храмів, розповсюдження християнства.
Рубрика | Религия и мифология |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 01.11.2015 |
Размер файла | 1,6 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Хмельницька область
Дунаєвецький район
с.Шатава
Експедиція « Моя Батьківщина - Україна»
Напрямок: «Духовна спадщина мого роду»
Християнство - найкращий феномен людства
Виконав:
Чорний Сергій Сергійович,
Науковий керівник:
Чорна Оксана Савівна,
Шатава - 2015
РОЗДІЛ І. Історія та основи християнства
Християнство -- найпоширеніша світова релігія, що налічує у своїх лавах понад 2 млрд. людей (мінімальні дані -- 1,4--1,5 млрд.). Християнство (від грецького слова chrimos - "месія") виникло в Палестині в I ст. н. е. Його спорідненість з іудаїзмом виявляється в тому, що перша частина Біблії, Старий завіт, - священна книга як іудеїв, так і християн (Друга частина Біблії, Новий завіт, визнається тільки християнами і є для них найголовнішою). [7,60]. Про безсумнівну близькість початкового християнства іудейській спільноті есенів свідчать також знайдені в 1947 р. суфії в районі Мертвого моря. Виникнення і поширення християнства прийшлося на період глибокої кризи античної цивілізації, занепаду її основних цінностей. Християнське повчання приваблювало багатьох, що розчарувалися у римському суспільному устрої. Воно пропонувало своїм прихильникам шлях внутрішнього порятунку: відхід від зіпсованого, гріховного світу у себе, усередину власної особистості, грубим плотським задоволенням протиставляється суворий аскетизм, а пихатості і марнославству "сильних світу цього" - свідома смиренність і покірність, що будуть винагородженні після настання Царства Божого на землі. [3,150].
Проте вже перші християнські общини привчали своїх членів думати не тільки про себе, але і про долю усього світу, молитися не тільки про свій, але і про загальний порятунок. Вже тоді виявився властивий християнству універсалізм: общини, розкидані по величезному просторі Римської імперії, відчували проте свою єдність. Членами общин ставали люди різних національностей. Новозавітна теза "немає ні еліна, ні іудея" проголосила рівність перед Богом усіх віруючих і обумовила подальший розвиток християнства як світової релігії, що не знає національних і мовних меж. [12,143].
Спочатку християнство зазнавало гоніння. Окремим віруючим довелося пройти через важкі випробування: тюремні ув'язнення і катування («сповідники») або вони були засуджені до смерті («мученики»). Ці особи почали шануватися в християнстві як святі. Згодом ідеал мученика стає в християнській етиці центральним. [1,350].
Поширенню християнства сприяли зовнішні та внутрішні причини. (Див. додаток А).
До зовнішніх причин належали:
- мир у Римській імперії
- розбудовані римські шляхи
- спільна грецька мова
- занепад давніх релігій і нахил до монотеїзму.
До внутрішніх причин належали:
- сила правди
- чуда і харизми (дари), що супроводжували проповіді апостолів
- велика ревність перших християн, які постійно перебували на '"молитві і ламанні хліба".
До XI ст. християнство було єдиним. З часом розпочався процес розділення римської та константинопольської Церков, який завершився у 1054 р. і західна Церква отримала назву католицької (вселенської), а східна православної. [9,52].У XVI ст у результаті великого церковного розколу у Західній Європі в процесі реформації від католицизму відокремився ряд протестантських Церков. Так у християнстві виникли три основні течії: православ'я, католицизм, протестантизм. (Див. додаток Б).
РОЗДІЛ ІІ. Християнські напрямки та їх особливості
2.1 Православ'я, католицизм, протестантизм - основні напрямки християнства
Православ'я -- одне з найбільших у світі віровчень, поширене серед багатьох народів, що розмовляють різними мовами. Це один із трьох основних напрямків християнства, який історично склався, сформувався як його східна гілка. Поширене воно головним чином у країнах Східної Європи, Близького Сходу, на Балканах (див. Додаток В).
Богословські основи православ'я сформувалися у Візантії, де воно було панівною релігією в IV--XI ст.
Основою віровчення визнане Священне писання (Біблія) і Священний переказ (постанови, затверджені сімома Вселенськими соборами в IV--VIII ст., а також праці найбільших церковних авторитетів, таких як Афанасій Олександрійський, Василь Великий, Григорій Богослов, Іоаин Дамаскін, Іоанн Златоуст). На долю цих отців церкви випало формування основних положень віровчення [4,25].
Основу православного віровчення склав Нікеоцаргородський Символ віри, що був затверджений на перших двох Вселенських соборах 325 і 382 р. Ці основи віровчення (догмати) сформульовані в 12 членах (параграфах), у них викладені уявлення про Бога як творця, його ставлення до світу, людини, сюди ж були віднесені уявлення про триєдність бога, боговтілення, спокуту, воскресіння з мертвих, хрещення, загробне життя й т. ін. [5,125].
Усі догмати церква оголосила абсолютно істинними, незаперечними, вічними, повідомленими людині самим Богом. Пізнання Бога повинне досягатися не стільки розумом, скільки усім своїм життям, основою його пізнання повинна стати віра.
Важливе місце в будь-якій релігійній системі займає релігійний культ. Під культом мається на увазі релігійне шанування різних предметів і надприродних істот, у формі таїнств, обрядів, жертвоприносин і т. ін. У православ'ї дотримуються таїнств, під час яких, за вченням церкви, на віруючих сходить особлива благодать. Церква визнає сім таїнств. [15,58].
1. Хрещення -- одне г головних таїнств, що символізує прийняття людини в лоно християнської церкви. Віруючий при триразовому зануренні тіла у вояу із закликанням Бога-Отця, і Сина, і Святого Духа отримує духовне народження.
2. Таїнство причащання, або святої євхаристії, займає важливе місце в християнстві. Віруючі куштують так зване причастя, що складається з хліба і вина, вірячи в те, що вони вкусили тіла й крові Христової і у такий спосіб прилучилися до свого божества.
3. Таїнство покаяння -- визнання і каяття у своїх гріхах перед священиком, що прощає винного від імені Ісуса Христа,
4. Таїнство миропомазання -- своєрідна допомога Божа, що допомагає людині зберегти душевну чистоту, отриману при хрещенні, яка зростає і зміцнюється в духовному житті. Полягає миропомазання в тому, що тіло людини змазують ароматичною олією, що і передає божественну благодать.
5. Таїнство священства має особливий сенс для християнської церкви. Це таїнство відбувається при посвяченні в духовний сан. Право здійснення цього таїнства належить тільки єпископові, тому що тільки єпископ може передати тому, хто посвячується, особливого роду благодать, якою з цього моменту володітиме новий священнослужитель протягом усього свого життя.
6. Таїнство шлюбу утвердилося в християнстві одним із найостанніших (XIV ст.). Церковний шлюб -- єдина істинна форма шлюбу, тобто світський шлюб церквою не визнається. Таїнство шлюбу відбувається в храмі при вінчанні, молодих настановляють на довге і щасливе спільне життя від імені Ісуса Христа.
7. Таїнство єлеєосвячення (соборування) здійснюється над хворою людиною і полягає в змазуванні її тіла оливою (єлеєм), що вважається священною. Такою дією закликається до хворого благодать Божа, що зціляє від душевних і тілесних хвороб, тобто від гріхів.
Православна церква також надає великого значення святам і постам. Свята освячені в церковних календарях і, як правило, жоден день у році не проходить без того, щоб не відзначалася та або інша подія. У день цієї події встановлюються особливі пісні, молитви й обряди. Великих багатоденних постів у російському православ'ї чотири: перед Великоднем, перед днем Петра і Павла, перед Успінням Богородиці й перед Різдвом Христовим. [11,270].
Основу православного віровчення становить спільний для всього християнства Символ віри.
Символ віри властивий будь-якій релігії. Це стислий виклад основоположних догматів, на яких розбудовується вся розгалужена система віровчення.
Головним складником православ'я як вчення є віра в надприродні сили та явища. Православ'я має в своєму пантеоні неосяжну кількість надприродних істот, яким поклоняються віруючі: всемогутній Бог, найвища нематеріальна сила, безплотний дух, творець і управитель світу та його протилежність-- не менш могутній Люцифер, диявол, Богом створений, проте занепалий ангел.
Серед культових особливостей православ'я слід зазначити поклоніння іконам, нетлінним мощам, культ хреста й очисної сили води. Культові дії православ'я формувалися у надрах християнства і сягають глибини століть, у давні вірування наших далеких пращурів.
Православ'я, подібно до інших релігій, широко застосовує магічні дії, покликані вплинути на надприродні сили.
Молитва -- це традиційний магічний прийом, звернення до Бога, своєрідні заклинання у формі благань. У них служителі культу та віруючі прохають надприродні сили подарувати різні блага і відвернути зло.
Релігійні обряди -- це магічні церемонії, що відбуваються за усталеним ритуалом. Обряди православної церкви ґрунтуються на семи таїнствах: хрещення, миропомазання, сповідь, причастя, шлюб, священство, соборування.
Православ'я, на відміну від католицизму, не має єдиного управлінського центру. У світі в наш час налічується 15 автокефальних національних церков. (Див. додаток Г). Вони діють автономно в організації внутрішньоцерковного життя, їх очолюють патріархи, архієпископи чи митрополити, обрані довічно помісними соборами. На сьогоднішній день в Україні існує 3 незалежних православних церкви: УПЦ-КП, Українська Автокефальна Православна Церква ( ці конфесії добре представлені у центрі і на заході України,) УПЦ (МП) (посідає перше місце серед церков за чисельністю громад (понад 11.000), що більше, ніж УПЦ-КП, УАПЦ і УГКЦ разом взятих (близько 8.000). Вона представлена дуже добре у майже усіх регіонах України, крім Галичини. (Див. додаток Д).
Найбільш розповсюдженим християнським напрямком є католицизм. Католицизм -- це західний напрям у християнстві. Чисельність його прихильників перевищує один мільярд чоловік. Слово «католицизм» означає -- загальний, всесвітній. Слід сказати, що католицька церква завжди прагнула стати єдиною християнською церквою, що поєднує на основі католицьких догматів під верховенством папи Римського всіх християн. (Див. додаток Е).
Католицизм бере свій початок від невеликої римської християнської громади, першим єпископом якої, за переказом, був апостол Петро. Початок поділу християнської церкви на католицьку І православну розпочало суперництво між римськими папами і константинопольськими патріархами за верховенство в християнському світі. Близько 867 р. відбувся розрив між папою Миколою І і константинопольським патріархом Фотієм. [16,48].
Характерними особливостями католицької церкви є:
а) високий рівень централізації управління й організації духовного життя. Такий централізм застерігає католицьку церкву від сепаратизму, забезпечує конфесійну монолітність;
б) концентрація вищої церковної влади в руках римського первосвященика, якому присвоєно титул папи, тобто батька християнської церкви. Це абсолютизм католицької церкви;
в) претензія на зверхність влади папи римського над державною владою (владою королів, імператорів, князів, президентів).
Цим зумовлені намагання втручатися у внутрішні справи тих держав, де панує католицизм;
г) право папи доповнювати основи християнського віровчення новими догматами, обрядами та іншими культовими елементами.
Це зумовлює динамічність релігійного життя католицької церкви, дає можливість пристосовувати її віровчення до конкретно історичних умов, істотно відрізняє від православ'я.
Основою віровчення католицької церкви є Біблія і свята спадщина, яку становлять рішення 21 собору, повчання римських пап і так званих отців церкви (провідних богословів).
Стрижнем віровчення є християнський Символ віри, тобто визнання і поклоніння Святій трійці, Богоматері, святим, Ісусу Христу, дотримання семи християнських таїнств, здійснення літургії.
Багато специфічних особливостей має культ католицької церкви. Богослужінню притаманна пишна театралізованість. Вона відправляється переважно латиною і в супроводі музики. В інтер'єрах храму домінують скульптури. Під час богослужіння католики в храмі сидять, коли стають на коліна, то підкладають подушечки. Вони хрестяться п'ятьма пальцями з лівого плеча на праве. [10,186].
Центром католицизму й резиденцією його глави, папи Римського, е Ватикан, місто-держава, розташоване в центрі Риму. (Див. додаток Є).Римський папа визначає доктрини з питань віри й моралі. Його влада вища за владу Вселенських соборів. Папа призначає з представників духівництва різних країн католицьких ієрархів -- кардиналів і єпископів. Колегія кардиналів (конклав) обирає зі свого середовища шляхом таємного голосування папу (довічно), що за католицьким віровченням є «вікарієм Ісуса Христа, спадкоємцем святого Петра, вищою главою Вселенської церкви, західним патріархом, примасом Італії, архієпископом і митрополитом Римської провінції, суверенного міста-держави Ватикану».
У католицизмі більше, ніж в інших релігіях, поширений культ діви Марії. Богородиці присвячено цикл релігійних свят, вона розглядається як заступниця жінок і зразкова мати, яку треба наслідувати. Екзальтоване поклоніння Богородиці задовольняє певні соціально-психологічні потреби віруючих католичок. Зазначимо, що образ діви Марії як заступниці жінок і як втілення любові до них історично витіснив попередні образи богинь у дохристиянських релігіях. Католицизм асимілював багато елементів християнських релігій, переосмисливши їх. Досить поширеними є культ святих реліквій, поклоніння «святим місцям», віра в чудеса тощо. Все це є виявом зв'язку католицизму з дохристиянськими релігіями. У святах католицької церкви використовуються різні елементи традиційних народних свят і карнавалів.
Католицизм має 2 церкви: Українська греко-католицька церква, Римо-католицька церква. (Див. додаток Ж). УГКЦ має яскраво виражену географічну обмеженість -- 97% її парафій (понад 3.000) зосереджено в Галичині і Закарпатті, хоча осередок УГКЦ згідно з правилами Ватикану було перенесено до Києва як столиці України. Головне завдання цієї церкви -- проголошення власного патріархату (усі передумови вже виконані), та розбудова громад у центрі та на сході держави по-перше за рахунок українців галицького походження, по-друге -- православних віруючих, котрі бажають утворення по-справжньому українського патріархату, належно визнаного у всьому світі.
Протестантизм -- це гілка католицької церкви.. Протестантизм охоплює безліч самостійних сповідань і церков. [18,473].
Історія протестантизму по-справжньому починається з виступу Мартіна Лютера (Німеччина, 1483--1546 р.) проти індульгенцій. Він першим розірвав стосунки з католицькою церквою, сформулював і відстояв основні положення протестантської церкви. Лютер виступив проти претензій католицького духівництва на контроль віри І совісті на правах посередника між людьми й Богом. ЦІ положення виходять із того, що можливим є безпосередній зв'язок людини з Богом. Виступи Лютера були почуті й сприйняті суспільством надзвичайно гостро.
Суть протестантизму полягає в тому, що людина може врятувати свою душу тільки вірою, яка дарується Богом, без посередництва церкви. Один з основних догматів протестантизму полягає в тому, що спасіння людини відбувається лише через її особисту віру в спокутну жертву Ісуса Христа. Протестанти відкидають ченців, прелатів, хресне знамення, священні шати, ікони, вимагають скасування відособленого стану священиків, не визнають культу Богородиці, чистилища, богослужіння складається з проповідей, спільних молитов І співу псалмів. Єдиним авторитетом у питаннях віри було визнане Священне писання, яке кожен віруючий міг трактувати за власним розумінням. Лютер переклав Біблію німецькою мовою, І вона стала настільною книгою прихильників реформованого християнства. [17,252].
У Біблії мовиться: «Праведний вірою живий буде». Ця ідея лягла в основу сформульованих Лютером головних принципів Реформації. Він записав їх у вигляді 95 тез, обнародуваних 31 жовтня 1517 р. Тези написані на північних дверях Замкової церкви Віттенберга, а дата 31 жовтня стала святковою для протестантів.
Протестантські напрями християнства в Україні є неоднорідними, вони поділяються на дві групи.
Перша група -- це різноманітні церкви і течії, вчення яких сформувалося на ґрунті західного протестантизму, що відколовся від католицької церкви. До них належать баптисти, євангелісти, п'ятидесятники, меноніти, адвентисти, єговісти та ін. Ці церкви й секти ще називають «пізнім протестантизмом».
Друга група -- церкви і секти, віровчення яких склалося на ґрунті православ'я, вони відкололися від православної церкви. До них належать старообрядці, молокани, хлисти, духобори, істинно православна церква, православні християни та ін. Найпоширеніші в Україні -- протестантські конфесії західного спрямування. Інші не набули значного поширення. [21,182].
Церква євангельських християн-баптистів (ЄХБ). У нашій країні -- найчисленніша і найбільш поширена серед протестантських церков. Організувалась у 1944 р. внаслідок об'єднання баптистів з близькими до них євангелістами та деякою частиною громад п'ятидесятників.
1. ЄХБ - Євангельські християни баптисти - найбільш потужна протистанська течія. У Львові основний храм - початок зеленої напроти муз. школи. В тій конфесії не можна хлопати під час прославлення, танцювати, не визнають обов'язковість розмовами мов (їх ще називають ангельські).
2. Пятидесятники - розмовляють мовами в храмі під час молитви,вважають що кожен спасенний повинен бути обдарований мовою, яку розуміє він та Бог. Все інше майже як у баптистів. Є і інші (особливо пятидесятники) в яких не дозволено дивитися телевізор, жінкам ходити в джинсах, чоловікам носити краватки, закидати ногу за ногу, деякі не ходять на вибори, чоловіки та жінки сидять окремо як правило такі церкви знаходяться в районних центрах або селищах.
3. Євангельські церкви - більш розкуті, можна плескати, прославлення здійснюється на різних інструментах (гітари, барабани, синтезатори...). Більшість церков мають свої доктрини, але це вже треба детально говорити про кожну церкву. Як правило молодь ходить в такі церкви.
4. Харизмати - розмовляють мовами, танцюють під час прославлення, іноді дуже сильно кричать славлять Бога, вірять у зцілення, це більше стосується Американців, коли проповідник під час проповіді бігає по рядами та кричить славлячи Бога.
Сенс людського життя, згідно з баптизмом, полягає у підготовці «до вічного блаженства» у потойбічному світі. «Вітчизна моя на небесах, до неї рветься і прагне душа», -- співають віруючі на молитовних зборах. Серед баптистів є чимало людей, які замикаються сферою лише релігійного життя. Останнім часом у баптизмі більше звертається уваги на примирення моральних повчань з соціальною дійсністю. Основна увага зосереджується на пропаганді таких моральних принципів, як милосердя, співчуття, покірність, працелюбність, повага і любов до людини тощо. Все це у баптизмі тлумачиться як богоугодна справа, «служіння на ниві Господній», що спонукає віруючих до активності в соціально-культурному житті.
П'ятидесятництво. Близька до баптизму за характером віровчення протестантська течія в християнстві. Це порівняно молода, однак досить активно діюча релігійна секта в Україні. Назва секти пов'язана з біблійною легендою про те, що якраз у день п'ятидесятниці на апостолів зійшов «дух святий» і вони, набувши «дару говорити іномовами», пішли в різні країни проповідувати християнство[14,84].
У своєму віровченні п'ятидесятники багато уваги приділяють догмату про друге пришестя Ісуса Христа і встановлення ним тисячолітнього царства Божого. Проповідь тисячолітнього царства пов'язується п'ятидесятниками зі страшним судом. «Ми, згідно з обіцянкою Божою, -- твердять сектантські проповідники, -- чекаємо нового неба і нової землі, де панує правда... А сучасне небо і земля зберігаються для вогню в день страшного суду і загибелі нещасних людей». Подібні повчання формують у віруючих песимізм, скептичне ставлення до життя, обмежують сферу культурного спілкування. Врятуватися, на думку сектантів, можна лише шляхом глибокої віри і прийняття духовного хрещення. Духовне життя віруючих фактично обмежене сферою релігійної громади.
Щодо кількості громад, то вона сягає понад 8.000 і по більшості областей держави становить до 50% всіх церковних організацій. (Див. додаток З). До протестантів належать 2,4% населення України, що становить 1125 тисяч осіб. Щотижня відвідують протестантські богослужіння близько 820 тисяч осіб. Це на 30 тисяч більше, аніж у УПЦ МП. Таким чином, серед протестантів більшість віруючих активно-практикуючі, що вигідно відрізняє їх від решти конфесій.
2.2 Спільні та відмінні риси у догматах християнських напрямків
Перших сім Вселенських Соборів Церкви є спільними для Церков Сходу і Заходу їх визнають також Англіканська Церква і традиційні протестантські Церкви. Тому наука цих Соборів є дуже важливою при викладанні релігієзнавства з точки зору екуменізму що має за мету об'єднання всіх християн на засадах толерантності, розуміння, діалогу. Слово конфесія з латинської мови означає віросповідання. До головних конфесій в Україні належать: православні, греко-католицькі, римо-католицькі та протестанські.
Католицькі богослови, на відміну від православних, вважають за необхідне до основ віровчення вводити нові догмати. [2,184].
Догмати католицької церкви відрізняються основно від учення православ'я -- та мають такі ознаки:
догмат про походження Святого Духа (filioque) -- від Бога-Отця і від Бога-Сина, на відміну від православ'я, де визнається походження (рос. исхождение) святого Духа прямо від Бога-Отця;
вчення про чистилище -- проміжне місце між раєм та пеклом, у якому душі грішників очищуються перш ніж отримати вічне щастя в раю;
вчення про непорочне зачаття Діви Марії -- народження без гріха Матері Божої;
догмат про непогрішність папи -- у справах віри з питань віри й моралі папа римський, як Найвищий Пастир Церкви не може, зобов'язуючи всіх віруючих, помилятися.
Католицьке віровчення, як і православне, визнає сім таїнств, але й тут є сотні розходження. Причащання здійснюється прісним хлібом, а не квасним, як прийнято в православних. Для мирян допускається причащання як хлібом і вином, так і тільки хлібом При здійсненні таїнства хрещення окропляють водою, а не занурюють у купіль. Миропомазання (конфірмація) проводиться у віці 7--8 років, а не у віці немовляти. При цьому підліток одержує ще одне Ім'я, яке він вибирає собі сам, а разом з іменем -- образ святого, вчинки й Ідеї якого він має намір свідомо наслідувати. Таким чином, здійснення цього обряду має служити зміцненню у вірі.
У православ'ї обітницю безшлюбності приймає лише чорне духівництво (чернецтво), у католиків безшлюбність (целібат) обов'язкова для всього духівництва
Центр культу -- храм Основні елементи культу -- свята й пости, що регламентують побутовий уклад життя парафіян.
Один Із найбільш важливих І урочистих постів -- Різдвяний піст (адвент). Він починається в першу неділю після дня святого Андрія -- ЗО листопада, відзначається трьома богослужіннями, опівночі, на світанку й удень, що символізує Різдво Христа в лоні Отця, у лоні Богоматері й у душі віруючих У цей день у храмах виставляють ясла з фігуркою дитини Христа для поклоніння. [16,134].
Певні відмінності є і в обрядах католицької церкви. Обряд хрещення дітей проводять - у два етапи. Спочатку дають ім'я новонародженому і кроплять його водою. Миропомазання, або конфірмація (прийняття релігійної віри), здійснюється у 10--14 років, обов'язково єпископом. Віруючих після сповіді причащають, в основному прісним хлібом, а служителі культу причащаються хлібом і вином.
Церкви православних і греко-католиків, які належать до одного східного обряду, з римо-католиками єднають: святі Таїнства (хрещення, миропомазання, сповідь-покаяння, причастя, єлеопомазання-маслосвяття-соборування, священство і подружжя-шлюб), свята Літургія - Служба Божа, Богослужіння, молитви, правди віри, Заповіді Божі, наука Отців Церкви, святе Передання, Церковне мистецтво (ікони, образи), вшанування Богородиці.
Протестантів з перечисленими вище конфесіями єднає лише свята Тайна хрещення і спогад про Причастя, Заповіді Божі, Святе Письмо та наука Ісуса Христа Богочоловіка. [11,156].
Відмінності у зовнішньому вигляді духовенства: з відпущеною бородою на сході й обов'язкове голення бороди на заході.
У східній традиції найбільшим культом є культ Пресвятої Трійці, а на заході традиційний христологічних культ, тобто одного Бога. Східні християни почувають себе гостями у Божому храмі, перебуваючи у частині храму, що зветься храм вірних, а Христос постійно перебуває в окремій частині храму-святилищі, вона відгороджена іконостасом, що є образовим поданням правд віри через ікони ікони Христа, Богородиці, святих, апостолів, головних свят року і пророків. На заході іконостаси не використовуються. Вірні західного обряду збираються довкола престолу, миряни і одного боку, а духовенство напроти, з другого боку, а Христос приходить на престол як гість на зібрання людей. Східні християни вшановують Христа утаєного в Кивоті у святилищі під видами Хліба і Вина, а західні християни виставляють святі Тайни для публічного почитання в монстранції під видом прісного хліба (оплатка). Ікони її східному обряді не є декоративними образами з реалістичним зображенням особи, и навпаки, представляючи нереальну, видовжену постать звертають увагу до її духа У східних Церквах найчастіше зображають ікони Божої Матері з Дитятком Ісусом Христом, а в західних частіше зустрічаються образи самої Богородиці. У протестантських Церквах ікони, образи традиційно не вживаються. Вчення про красу храмів, ікон, образів називається сакральним (з латинської мови сакральне - священне) мистецтвом. Культ Богородиці однаково поширений в католицьких і православних Церквах, але в об'явленнях на сході, зокрема у нас (Почаїв, Крехів, Зарваниця, Гошів) Богородиця мовчить, а на заході (Люрд, Фатіма, Гваделупе, Меджугор'є) постійно навчає. У протестантських Церквах такий культ не властивий. [10,120].
На сході церковний рік починається вереснем і має найбільше свято Різдва Богородиці, а закінчується серпнем - Успінням Богородиці, тобто східна духовність українців - постійне вшанування Божої Матері, особливо як Цариці і Покровительки України з 1037 р., коли князь Ярослав Мудрий в Києві, в Церкві Благовіщення на Золотих Воротах з усім духовенством віддав увесь народ в опіку Божої Матері. Найбільшим святом для західних християн є Різдво Христове, а для східних - Великдень, Пасха, Воскресіння Господнє. До головних свят року на сході належить Водохреща, Йордан, Богоявлення Господнє, Теофанія, а на заході його взагалі немає, замість нього -- свято трьох мудреців, Епіфанія. Третім величним святом сходу є Воздвиження Чесного і Життєдайного Хреста, якого в західних Церквах немає.
У східних церквах хрестяться трьома пальцями правої руки тричі, щоб возвеличували Пресвяту Трійцю, а в західних -- п'ятірнею один раз, щоб віддати честь п'яти ранам розп'ятого Хреста. У протестантських Церквах не прийнято хреститись. На Божественних Літургіях свт. Василія Великого чи Івана Золотоустого на сході здебільшого стоять, співають хором і вклякають на коліна, а на заході на месі Папи, вклякають на коліна, грають органи. У протестантських церквах співають псалми, слухають Слово Боже, моляться нетрадиційними молитвами. В католиків і православних вживають церковні молитви, а найчастіше: "Царю небесний", "Отче наш", "Богородице Діво", "Вірую" та ін. Суперечка про епіклезу (прикликання Святого Духа при освяченні) на св. Літургії неодноразово є причиною неможливості спільної відправи між католиками і православними. При відзначенні головних свят православні і греко-католицькі Церкви дотримуються старого ; (юліанського) стилю, а католицькі - нового (григоріанського) стилю. Християн України об'єднують спільні святі: рівноапостольні Володимир і Ольга, страстотерпці Борис і Гліб, Антоній і Феодосій Печерські, Михайло Чернігівський та інші. [16,160].
Східне богослов'я приписують євангелістові Іванові, західне - верховному апостолові Петрові, а особливим для католицького віровчення є Євангеліє від Матея (Матвія). Протестанти будують своє богослов'я на листах апостола Павла, наголошуючи, що спасіння походить тільки через віру. Велика пошана до Святого
Письма на сході, де його постійно на кожній Службі Божій цілують, ним благословляють, і воно завжди лежить на престолі у великій пошані. У східних Церквах весь Новий Завіт, окрім Одкровення, починаючи від Пасхи день за днем на протязі року вичитується розділ за розділом від Євангелії Івана, Матея, Луки, Марка, Діяш. Апостолів і Апостольських листів та послань.
В західних Церквах пошана до Біблії стримана, а її читання не має такого порядку Католицькі і православні Церкви, а також протестанти розрізняють різну кількість книг Старого Завіту, на заході налічують 45 (46) книг, а на сході та у протестантів - лише ЗХ канонічних книг. Подібно розрізняють числення Заповідей Божих на сході і заході. У католиків десята Заповідь розбита на дві окремі, а в православних і протестанті», навпаки, перша Заповідь розбита на дві, тому не збігається їх нумерація, хоча зміст залишається незмінним.
Схід більше наголошує на божественність Христа, а захід на його людську природу. Духовність сходу - це тривалі молитви, строгі пости, а духовність заходу набожність до Пресвятої Євхаристії, короткі Служби Божі, полегшені пости. Молитви на чотках на сході, на вервиці - на заході. Тривалі покаянні Богослужіння на сході, молитви до Пресвятого серця Ісуса, Марії, хресні дороги, молебні - на заході. Емоційність сходу і реалістичність заходу - ось суть головних відмінностей. [9,48].
2.3 Спільні та відмінні риси в архітектурному будівництві храмів
Церква -- культова споруда у православних, католицьких та окремих протестантських християн, у якій відбуваються релігійні богослужіння.
Архітектурні традиції побудови церков почали розвиватись ще близько 2 тисяч років тому. Більшість церков -- не звичайні споруди, а справжні витвори мистецтва. [9,130].Традиції архітектурної побудови переважно залежать від релігійної конфесії. (Див. додаток И).
Католицькі костели будуються переважно за готичними та неоготичними стилями.
Православні храми будють переважно за ренесансними традиціями або за національними та фольклорними традиціями.
Для протестантських кірх характерніший романський стиль. Інтер'єр більшості церков багато оздоблений. У храмах зустрічаються ікони, іконостаси, фрески, вітражі, скульптури, органи тощо.
Найяскравіше церковні традиції збережені у католиків та православних. У цих релігійних конфесій тісно пов'язані парафії із самими церквами. У кожної церкви чи костелу на певне християнське свято припадає храмове свято, яке святкує кожна парафія. [20,132].
Різновиди церков:
Дерев'яна церква у Жовкві -- зразок української національної сакральної архітектури
Костел -- католицький храм.
Православна церква -- церкви православних християн.
Кірха -- церкви лютеран.
Дім молитви -- церкви Євангелистів та Адвентистів 7 дня.
Відмінності у будові храмів на сході візантійський стиль будови, що містично завершується куполом (банею), що символізує небосхил. Це місце де постійно перебуває Бог, де постійно горить «вічне світло" (лампадка). Західні храми будуються у готичному (гостроверхому) стилі, що символізує храм, до якого сходить Бог, коли люди приходять на Богослужінні Грандіозна величина латинських храмів є символом, який великий є Господь і якою малою є людина.
РОЗДІЛ ІІІ. Християнство на території мого краю
Десь на півшляху між Кам`янець - Подільським та Дунаївцями розкинулось мій рідний край - село Шатава. Ви проїжджаєте через це село без зупинки. Хіба от церква-ротонда з 1839 року зацікавить незрозуміло-готичними вікнами. В селі збереглася кругла церква-ротонда Івана Богослова (1839-1862 рр.). Звичайно ж, були церкви й до ХІХст. Церква Успіння збудована в 1738 р. - дерев'яна триверха споруда. Пізніше вона згоріла. Нова церква збудована в 1772 р. на новому місці - дерев'яна одноверха споруда. В 1831 р. була дуже ветха, з 1834 р. не використовувалась. Кам'яна церква-ротонда розпочата після 1831 р., закінчена після 1862 р - являється яскравим прикладом православної церкви. (Див. додаток І). [2,184]. В селі Шатава проживає близько 4 тисяч населення.
Зробивши деякі дослідження за допомогою опитування учнів школи, спілкуванням із провідниками християнських течій на території мого краю - мені вдалося з'ясувати кількісне відношення людей до тієї чи іншої течії. Отже православна течія нараховує близько 60% усього населення.
Католицька течія представлена 30% усього населення (близько 78 родин). З них 5% греко-католики, 25% католики. Своєї церкви іще не побудовано, але уже закладено фундамент церкви «З Божого Милосердя» ( проектом будівництва керує родина Ковальчуків). Неподалік від хреста довгожителю Зєлінському, що помер 7 лютого 1846 році у віці 109 років. Раз на тиждень у четвер відбуваються зібрання католиків у будинку родини Зайців, куди приїжджає ксьондз і поводить богослужіння, зібрання відвідують понад 60 чоловік. Щонеділі вони відвідують костел у с. Слобідка або в м.Кам'янець-Подільському.
Протестантизм на території села набрав свого поширення близько 60 років тому налічує близько 10 % усього населення і зосереджений у таких напрямках: пятидесятники, свідки Єгови, євангельсти християни-баптисти (ЄХБ). У 1997 році християни-баптисти побудували власну церкву.
Таким чином на території мого села мирно співіснують усі три напрямки християнства.
ВИСНОВКИ
Сьогодні керівники як західної, так і східної церков прагнуть до подолання пагубних наслідків багатовікової ворожнечі. Так, у 1964 р. Папа Римський Павло VI і Константинопольський патріарх Афінагор урочисто скасували взаємні прокльони, висловлені представниками обох церков у XI ст. Покладено початок подоланню гріховної роз'єднаності західних і східних християн. [9,113]. християнство храм католицизм протестантизм
На мою думку, головна відмінність між традиційними (тобто католицькими й православними) та протестанськими християнськими течіями є те, що в протестантів:
- першочергове значення має покаяння
- хрещення відбувається в свідомому віці
- менша кількість (або їх відсутність) обрядових моментів (останнє суб'єктивне).
Соціальне вчення католицької церкви -- це сукупність ідейно-політичних, соціально-економічних та етичних концепцій, розроблених богословами і схвалених папою римським. Воно включає погляди на суспільство, державу, історію суспільства, революційні та національно-визвольні рухи, ставлення до науки і культури. В поглядах на суспільство та його історію католицька церква спирається на позиції провіденціалізму.
Православ'я, подібно до інших церков, релігій, функціонує у певному соціальному середовищі, у складній системі взаємовпливів і залежностей. Як суспільний інститут церква розвивається водночас із суспільством, державою. Вона реагує на зміни у суспільному житті, соціальному оточенні, на імперативі часу.
Єдність церков -- це насамперед усвідомлення того, що усі віруючі читають одне Євангеліє, що усі вони -- Його учні і, нарешті, що всі люди -- діти єдиного Бога. Тому християни повинні прагнути поєднати все краще, здобуте в історії кожної Церкви. Почуття християнської любові не повинне поєднуватися з неприйняттям або ворожнечею по людей іншої віри або невіруючих.
Утворення єдиної Української християнської церкви, якщо реально оцінювати ситуацію, стане можливим лише тоді, коли весь народ України буде зорієнтований на вибудову суверенної держави, прийматиме за свій процес національного відродження в ній, знехтує вірою в необхідність жити в підпорядкуванні зарубіжним релігійним центрам, ставитиме в основу своєї віри витокову суть християнства, а не його пізніші організаційні чи обрядові нашарування й форми. І тут мудро звучать слова митрополита Андрія Шептицького, що "якщо хочемо всенаціональної Хати хотінням глибоким і щирим, якщо та воля не є тільки фразою, ілюзією, то вона мусить проявлятися діянням, а те діяння мусить вести до єдності. До єдності в усіх напрямках, тому й до релігійної єдності"[19,80].
СПИСОК ВИКОРИСТНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Абрамович С. Релігієзнавство: Підручник/ С. Абрамович, М. Тілло, М. Чікарькова. - К.: Дакор, 2006. - 509 с.
2. Здіорук С. Етноконфесійна ситуація в Україні та міжцерковні конфлікти. -- К., 1993.
3. Іванишин В. Українська Церква і процес національного відродження. -- Дрогобич, 1990.
4. Історія Православної церкви в Україні. -- К., 1997.
5. Карташов A.B. Вселенские соборы. - М., 1994.
6. Кислюк К. Релігієзнавство: Навчальний посібник для студентів вузів/ Костянтин Кислюк, Олег Ку-чер,; Нар. укр. акад.. - 3-є вид., перероб. і доп.. - К.: Кондор, 2004. - 643 с.
7. Колодний А., Бодак В. Український східний обряд. -- К., 1996
8. Колодний А., Филипович Л. Релігія в контексті духовного відродження України // Українське релігієзнавство. -- 1996.-- № 2
9. Липинський В. Релігія і Церква в Україні. -- Київ, 1995.
10. Паславський І. Між Сходом і Заходом. -- Львів, 1994.
11. Релігієзнавство: курс лекцій/ В. Л. Петрушенко, О. П. Петрушенко, М. П. Ска-лецький та ін; Мін-во освіти і науки України, Слов'янський держ. педагог. ун-т. - 3-тє вид., стереотипне. - Львів: Новий Світ-2000, 2006. - 327 с.
12. Релігієзнавство: Навчальний посібник для студентів ВНЗ/ Олександр Решетов, Володимир Кирильчук, Зоя Стежко, Сергій Римар,. - Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2006. - 155 с.
13. Релігія в духовному житті українського народу (за редакцією А. Колодного). -- К., 1994.
14. Релігієзнавство.навчальний посібник.-Під заг.ред. горбача Н.Я.-Львів,2005.-190 с.
15. . Титов В. Релігієзнавство: Підручник для студ. вузів/ Володимир Титов, Світлана Качурова, Олег Барабаш,; За ред. В.Д. Титова; М-во освіти і науки України, Нац. юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х.: Право, 2004. - 269 с.
16. Українська Церква між Сходом і Заходом. -- К., 1996.
17. Черній А. Релігієзнавство: Посібник/ Анатолій Черній,. - К.: Академвидав, 2003. - 351 с.
18. Чорненький Я. Релігієзнавство: теоретико-практичний курс: Навчальний посібник/ Ярослав Чорнень-кий,; Мін-во освіти і науки України, Львівський держ. ін-т новітніх технологій і управління ім. В'ячеслава Чорновола. - К.: ВД "Професіонал", 2005. - 540 с.
19. Шептицький Андрій, митрополит. Як будувати Рідну Хату? // Українське відродження і національна церква. -- К., 1990. -- С.80). Шептицький А. Як будувати Рідну Хату? -- Львів, 1989.
20.Щербанівський В. Українське мистецтво.-Київ,1995
21. Яроцький П. Релігієзнавство: Навчальний посібник для студентів вузів/ Петро Яроцький,; КУТЕП. - К.: Кондор, 2004. - 305 с.
ДОДАТОК А
Християнство поміж інших світових релігій
ДОДАТОК Б
Карта поширення християнства в світі
ДОДАТОК В
ДОДАТОК Г
Карта поширення православ'я в Україні станом на 01.01.2013 р.
ДОДАТОК Д
Карта поширення напрямків православ'я в Україні станом на 01.01.2013 р.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДОДАТОК Е
Карта поширення католицизму в Україні станом на 01.01.2013 р.
ДОДАТОК Є
Резиденція папи Римського - Ватикан
Додаток Ж
Карта поширення напрямків католицизму в Україні станом на 01.01.2013 р.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДОДАТОК З
Частка протестантів в різних областях станом на 01.01.2012 р.
ДОДАТОК И
Архітектурні споруди християнських релігійних конфесій
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Виникнення та характерні риси християнства, його розкіл. Православ'я як основна конфесія слов'янських народів, основи віросповідання, обряди та свята. Відмінності католіцизму, формування протестантизму, християнські секти. Уніатська церква в Україні.
реферат [23,8 K], добавлен 25.06.2010Причини запровадження християнства як державної релігії Київської Русі. Спільні та відмінні риси язичницької та християнської ідеологій. Пристосування християнства до традиційного язичницького світогляду. Боротьба поганської та християнської віри.
реферат [22,4 K], добавлен 29.09.2009Джерела з історії християнства. Соціально-економічні та релігійно-філософські передумови виникнення християнства. Взаємовідносини християн з державною владою. Християнсько-язичницька полеміка. Особливості проголошення християнства державною релігією Риму.
дипломная работа [2,0 M], добавлен 05.07.2012Виникнення християнства як релігійної системи і християнської церкви як специфічного релігійного й суспільного інституту. Джерела, що свідчать про Христа, діяння та послання апостолів, життя перших християнських громад. Поширення християнства у світі.
реферат [45,9 K], добавлен 08.10.2012Християнство як велика світова релігія, його напрямки: православ'я, католицтво, протестантизм. Роль християнства у суспільному, державному і культурному житті. Історичне тло виникнення нової релігії, основи християнського віровчення, фігура Ісуса Христа.
реферат [30,2 K], добавлен 10.10.2010Визначення протестантизму як одного з головних напрямків християнства. Характеристика основних напрямків у протестантизмі: лютеранства, англіканства, баптизму, п'ятидесятництва, Свідків Ієгови та мормонізму. Обряди і таїнства богослов'я та його теологія.
реферат [41,9 K], добавлен 22.11.2011Благодійність в Стародавній Русі. Соціальна діяльність християнських організацій. Принципи та методи дослідження християнства і його ролі у розвитку добродійної діяльності. Історія благодійності в Україні. Християнська демократія як ідеологія, її суть.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 20.06.2013Релігієзнавство як наука. Християнство. Християнське віровчення і культ. Нехристиянські джерела. Розкол християнства. Початок християнства на Україні. Католіцизм. Протестантизм.
реферат [38,0 K], добавлен 13.06.2007Дослідження історичних і соціальних умов виникнення християнства як найбільшій світовій релігії за чисельністю прибічників і географічним положенням. Основні етапи розвитку віровчення християнства з моменту зародження в Римській імперії до сучасності.
реферат [20,1 K], добавлен 14.10.2010Православ'я і Православне Християнство. Новий етап розвитку релігійних конфесій. Відродження української культури. Релігія як духовний феномен. Що таке православ'я. Свято Різдва Богородиці. Свято Покрови Богородиці. Місцеві "святі" та храмові свята.
презентация [568,1 K], добавлен 04.06.2011Світоглядні основи християнства на перших етапах існування, його відображення у художній практиці. Порівняння східної та західної моделі християнства у добу Середньовіччя на прикладі мистецьких зразків духовної культури Візантії та країн Західної Європи.
дипломная работа [103,1 K], добавлен 14.11.2010Соціально-економічні умови та духовні джерела християнства. Духовні джерела релігії: Ісус Христос — центральна постать християнства. Віровчення: Царство Боже — шлях до спасіння. Вчення Ісуса про любов, природу і долю людини. Послідовники Боголюдини.
реферат [18,2 K], добавлен 09.08.2008Прийняття християнства на Русі. Релігія та мистецтво. Обряд і мистецтво храмооблаштування на Україні. Волинь та її духовна мистецька спадщина. Погляди сучасників на прояв християнських учень через церковне мистецтво. Розвиток мистецтва у храмі.
курсовая работа [47,7 K], добавлен 05.06.2011Мораль - одна із форм духовного життя. Етика як філософська наука про мораль. Християнська мораль. Проблеми християнської етики. Етика християнства на прикладі нагорної проповіді. Духовный, моральный розвиток людського роду.
курсовая работа [14,5 K], добавлен 03.04.2004Причини та умови виникнення християнства. Джерела політичних, правових ідей раннього християнств. Основи християнського віровчення. Державно-правові інститути крізь призму ранньохристиянської ідеології. Особистість Ісуса Христа та основи його філософії.
курсовая работа [88,0 K], добавлен 13.08.2012Соціально-політична ситуація, вплив на християнство. Демократія духу, ідея Царства Небесного. Уявлення про суспільство і державу, відношення до них у Апокаліпсисі. Християнство і комунізм, відношення держави до Церкви, подальший розвиток церкви.
курсовая работа [38,2 K], добавлен 01.10.2010Розвиток духовності у давньоруському суспільстві. Вплив християнських цінностей на формування й розвиток української культури, політики, освіти та інших сфер суспільного та духовного життя. Трансформація християнських цінностей у сучасному суспільстві.
контрольная работа [21,5 K], добавлен 26.05.2014Розуміння ролі релігії в житті українців на основі конкретно-історичного підходу. Передхристиянський період: опис, боги та ідоли. Прийняття християнства та боротьба, що його супроводжувала. Традиції та обряди язичництва, що збереглися до наших часів.
реферат [24,6 K], добавлен 22.01.2011Характеристика епохи Реформації - епохи виникнення протестантизму, його подальше розповсюдження. Релігійний зміст протестантизму. Напрями сучасного протестантизму: лютеранин, кальвінізм, англіканство, їх представники. Тенденції в сучасному протестантизмі.
реферат [32,6 K], добавлен 21.06.2009Сутність та походження релігії. Релігія - феномен духовного життя людства. Основні світові релігії: буддизм, християнство, іслам. Біблія - першоджерело мистецтва. Фантастичні образи релігії. Одна з форм суспільної свідомості. Духовний Всесвіт.
реферат [25,9 K], добавлен 12.12.2006