5. Впровадження світської обрядовості в умовах хрущовської антицерковної кампанії // Науковий вісник ВДУ ім. Лесі Українки.- 2003.- № 8.- С. 5-8.

6. Церква ЄХБ в умовах хрущовської антицерковної кампанії // Наук. вісн. Чернів. ун-ту: Зб. наук. пр.- 2003.- Вип. 163-164. Філософія.- С. 124-127.

7. Релігійна політика М. Хрущова в Україні // Наук. вісн. ВДУ ім. Лесі Українки.- 2003.- № 10.- С. 37-42.

8. Життя іудейських громад в умовах хрущовської “відлиги” // Наук. вісн. ВДУ ім. Лесі Українки.- 2004.- № 2.- С. 25-30.

9. Хрущовська лібералізація церковно-релігійного життя в Україні // Сторінки історії: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Н. Ф. Гнатюк.- К.: ІВЦ “Політехніка”, 2004.- Вип. 19.- С. 136-142.

10. Причини згортання хрущовської антицерковної кампанії // Наук. вісн. ВДУ ім. Лесі Українки.- 2005.- № 6.- С. 65-69. (Співавтор: Моренчук Т. А.).

б) статті та тези виступів на наукових конференціях

11. Особливості складання та перспективи розвитку релігійної ситуації в Україні // Тези доповідей міжнар. наук.-теорет. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених “Соціально-економічні, політичні, культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” 20 лютого 2003 р., м. Тернопіль.- Т.: Підручники & посібники, 2003.- С. 132.

12. Щодо періодизації релігійної політики М. Хрущова // Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Динаміка наукових досліджень '2003”. 20-27 жовт. 2003 р., Дніпропетровськ, Черкаси, Тернопіль. Т. 3: Історія.- Д.: Наука і освіта, 2003.- С. 20-21.

13. Особливості релігійної політики М. Хрущова в Західній Україні // Соціально-економічні проблеми сталого розвитку українського суспільства: Зб. тез доповідей міжнар. наук.-практ. конф., 13 трав. 2004 р.- Мелітополь: НКП ГУ “ЗІДМУ”, 2004.- С. 196-197.

14. Хрущовська лібералізація церковно-релігійного життя в Україні // Суспільство: історія, методологія дослідження, практика: Матеріали Всеукр. наук.-теорет. конф. м. Тернопіль. 18 червня 2004.- Т., 2004.- С. 41-42.

15. Проведення одночасного обліку релігійних громад, молитовних приміщень і майна церков в ході хрущовської антицерковної кампанії // Матеріали VІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Наука і освіта '2005”. Т. 18: Історія України.- Д.: Наука і освіта, 2005.- С. 52-53. (Співавтор: Моренчук Т. А.).

Анотація

Моренчук А. А. Релігійні процеси в Україні у 1953-1964 роках (на матеріалах західних областей): Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 09.00.11 - релігієзнавство (історичні науки).- Національний університет “Острозька академія”. - Острог, 2006.

Дисертація є дослідженням релігійних процесів в Україні у 1953-1964 роках. Зроблений аналітичний огляд джерел та висвітлення проблеми у науковій літературі. Розглядаються визначальні концептуальні підходи щодо вивчення особливостей церковного життя в умовах “відлиги”. Виділяються основні періоди в релігійній політиці радянської влади у 1953-1964 роках. З'ясовуються фактори, що зумовили зміни у ній. Досліджується нормативно-правова база, на основі якої здійснювалися відносини між церковними структурами і місцевими органами влади. Розкриваються форми і методи втручання держави в духовне життя населення. Піддаються аналізу особливості реакції та способи адаптації віруючих і священнослужителів, з врахуванням специфіки різних віросповідань, до політичного курсу влади в релігійній сфері. З'ясовується, як особливості розвитку західноукраїнського регіону вплинули на характер еволюції конфесійних процесів за умов хрущовської “відлиги”. Розкриваються наслідки, якими позначився період перебування М. Хрущова при владі для конфесійних осередків.

Ключові слова: “відлига”, церква, конфесія, релігія, віруючі, священнослужителі, духовні центри, органи влади.

Аннотация

Моренчук А.А. Религиозные процессы в Украине в 1953-1964 годах (на материалах западных областей): Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности 09.00.11 - религиоведение (исторические науки).- Национальный университет “Острожская академия”.- Острог, 2006.

Диссертация является исследованием религиозных процессов в Украине в 1953-1964 годах.

Сделан аналитический осмотр источников и освещения проблемы в научной литературе. Аргументируется вывод, что в период правления Н. Хрущова можно выделить два периода религиозной политики - умеренной либерализации (1953-1957 годы) и антицерковной кампании (1958-1964 годы).

Причинами, которые обусловили более мягкий курс государственной политики, называются: стремление обеспечить поддержку населения в условиях острой борьбы, начавшейся после смерти Й. Сталина; концентрация внимания, в первую очередь на реформах в экономической сфере; процесс десталинизации; стремление улучшить отношения с западными странами.

Указывается, что либерализация позитивно отобразилась на положении большинства конфессий. Был приторможен процесс системного снятия с регистрации религиозных общин и молитвенных зданий, отменен ряд ограничений в их деятельности. Возросло количество выпускников духовных учебных заведений, увеличилось число проведенных религиозных обрядов, возросли доходы церковных центров, обновилась их материальная база и т.д. В то же время отмечается, что либерализация носила ограниченный характер, проявилась в неодинаковой степени, зависимо от региона и вероисповедания.

Начиная с лета 1958 года курс политики в религиозной сфере резко изменился - началась антицерковная кампания. Среди ее причин выделяются несколько. Во-первых, борьба за “соответственный” уровень социального сознания могла отвлечь внимание населения от неудач экономических реформ. Во-вторых, возрастание атеистических настроений могли вызвать успехи в сфере науки и техники. В-третьих, антирелигиозные мероприятия соответствовали провозглашенному процессу “развернутого” строительства коммунизма. Свою роль, очевидно, сыграли и личные черты характера Н. Хрущева, который часто судил о различных явлениях духовной жизни со значительной степенью категоричности.

Действия направленные против религии имели масштабный характер и наносили серьезный удар по всем вероисповеданиям. Было увеличено финансовое давление на священнослужителей и духовные центры. Внесены ограничивающие поправки в церковные статуты. Активизировалась “индивидуальная работа” со священниками, верующими и их семьями. Снимались с регистрации, закрывались, перепрофилировались или просто разрушались культовые здания, монастыри, святыни. В ходе борьбы с религиозными обрядами вносились элементы торжественности в процедуры регистрации браков, новорожденных, похорон. Инициировались новые советские праздники - дни колхозников, комбайнеров, праздники урожая, города и т.п.

Антицерковная кампания на западно-украинских землях имела свои особенности. Причинами, которые накладывали определенную специфику на конфессионные процессы в этом регионе, были: более высокий уровень религиозности среди населения, наличие устойчивых греко-католических традиций и, соответственно, желание представителей власти поддержать здесь позиции Русской православной церкви как противовес униатам. Поэтому ряд мероприятий антирелигиозной кампании проводились здесь не так широко как в других областях республики.

Осознание того, что силовые методы не могут обеспечить искоренение религиозности у населения, самоотверженная борьба верующих и духовенства, заинтересованность международных организаций - это те факторы, которые привели к пересмотру в начале 1964 года политики и свертыванию форсированного антицерковного наступления.

Результатом попытки ускоренными темпами искоренить религиозность на протяжении 1958-1964 годов стало усовершенствование механизма борьбы с религией. Была создана специальная структура, которая включала в себя партийные и государственные органы, систему подготовки кадров, взаимодействующих общественных, культурных и государственных организаций, направленных на формирование и насаждение атеистических мировоззренческих ориентиров у населения. Хрущевская антицерковная кампания подвела к пониманию необходимости пересмотра форм и методов борьбы с религией в направлении смещения акцента с простого закрытия храмов и снятия с регистрации религиозных общин к ликвидации путей воссоздания религиозности среди населения.

Ключевые слова: “оттепель”, церковь, конфессия, религия, верующие, священнослужители, духовные центры, органы власти.

Summary

Morenchuk A.A. Religious Processes in Ukraine in 1953-1964 (based on data from western regions): Manuscript.

The dissertation to receive the Candidate's Degree in Historical Sciences, speciality 09.00.11. - the studies of religion (historical sciences). - National university "Оstrog Academy". - Оstrog, 2006.

The dissertation is a research of the religious processes in Ukraine in 1953-1964. Analytical review of the sources and depiction of problem in scientific literature had been conducted.

Determining conceptual approaches to the studies of the religious life of the period of “vidlyga” are being examined. Main periods of the Soviet Power's policy towards religion in 1953 - 1964 are being emphasized. Factors that caused a change in this policy are being figured out. Normative and legal basis that was regulating relations between church structures and local authorities is being explored. Forms and methods of intervention into the spiritual life of the population by the state are being shown.

The peculiarities of the reaction and means of adaptation to the political course of the state in the religious sphere of the believers and clergy, taking into consideration specifics of the different denominations, are being analysed. The manner of influence of the specifics of development of Western region of Ukraine on the evolution of the denominational process during the Khrushchev's “vidlyga” is being figured out. The consequences for the religious centres that mark the period of M. Khrushchev being at power are being depicted.

Key words: “vidlyga”, church, denomination, religion, clergy, religious centres, government body.

Размещено на Allbest.ru