Дослідження сутності релігії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Релігія (від лат. religio -- зв'язок) -- віра, особлива система світогляду та світосприйняття, набір культурних, духовних та моральних цінностей, що обумовлюють поведінку людини.

У широкому сенсі, як суспільний інститут, релігія це сукупність вірувань і віровчень, наявних у суспільстві. Вона включає до свого складу сукупність звичаїв, обрядів, правил життя і поведінки людей і т. д.

Якими ж мотивами керуються молоді люди при відвідуванні богослужінь? У першу чергу, на релігійну службу молодь веде віра, хоча далеко не всіх. Частина приходить на богослужіння через бажання подивитися на те, що відбувається в церкві під час служби.

Відзначимо, що частина молодих людей відвідує церкву разом з батьками. У тих, хто приходить до церкви, слідуючи настановам віри, більш глибокі знання в області віри. Проте вони слабо орієнтовані на членство в церковних общинах. Повсякденне життя віруючих протікає поза межами церкви, так як приходські общини здійснюють незначний вплив на молодь і навіть на ту, яка вважає себе православною.

Релігійна поведінка проявляється також через участь у таїнствах і обрядах. Як же поширені серед студентської молоді таїнства сповіді і причастя? Людина, що йде на сповідь і причастя, вважається оцерковленою, тобто вважається членом церкви. Церква на сьогоднішній день рекомендує йти на причастя не менше одного разу на рік. Ця подія повинна бути приурочена до одного з великих релігійних свят. За даними нашого дослідження, більшість опитаних (85,8%) сповідувалися хоча б один раз у житті, приймали участь у таїнствах причастя 86,3% респондентів. При цьому значна частина студентської молоді, що вірує в Бога, приходить на сповідь з порушенням встановлених правил, не дотримуючись посту перед сповіддю. Так, серед опитаних, у встановлені дні тижня постяться 5,3%; перед релігійними святами - 10,8%. Таким чином, лише незначна частина респондентів дотримується основних настанов, що стосуються релігійної практики віруючих.

Молодь йде до церкви не лише для того, щоб бути присутньою при богослужінні, але і для того, щоб замовити поминальну службу, службу за здоров'я хворих родичів і знайомих. За даними дослідження, особисто замовляли службу за здоров'я хворих родичів і знайомих 30,2%, поминальну службу 20,0%.

Людське життя складається із радісних і сумних подій. Вони так чи інакше можуть бути пов'язані з релігійними обрядами: вінчання, хрещення, відспівування. Церковні обряди отримали сьогодні широке поширення. Не залишається осторонь і студентська молодь. Були присутніми при обряді хрещення 73,9% молодих людей, а при вінчанні -- 87,8%. Брали участь у відспівуванні померлого -- 55,6%.

Молитва -- одна із складових частин релігійної діяльності. У яких випадках сучасні молоді люди здійснюють молитву? Перш за все, судячи з результатів дослідження, молодь звертається за допомогою до молитви «в горі, в небезпеці» (43,4%). На другому місці - молитва «в церкві при богослужінні» (42,8%). Перед сном -- 38,8%; перед здачею екзаменів -- 26,2%; «на початку важливої справи» моляться 18,9% опитаних. Ніколи не моляться 11,2%. Серед тих, хто відповів на запитання анкети «Чи знаєте Ви які-небудь молитви?», 83,2% від загального числа, що відповіли, назвали так звану «Господню молитву» («Отче наш…»). Не знає ніякої молитви 5,4%, в загальних рисах -- 7% респондентів.

Ставлення до релігії завжди відзначалося неоднозначністю та мінливістю - в залежності від історичної епохи, політичного режиму, а також особистості того, хто переймався цим питанням. Та, попри будь-які обставини, релігія як суспільне явище виявилася життєздатною і в різних своїх формах існує у всіх країнах світу. Нині в Україні, в процесі трансформаційних змін в суспільстві, релігія переживає певний ренесанс.

Нині, в період глибокої трансформації суспільних відносин, в Україні зазнала суттєвих змін сама будова суспільства. Суперечності між системами інституційованих цінностей до і в ході трансформаційних процесів призвели до порушення принципу спадкоємності старших і підростаючих поколінь . Особливо яскраво це помітно на прикладі залучення до релігійної соціальної інституції, коли в одній родині батьки можуть бути атеїстами, а діти - віруючими (і це доволі типова ситуація). релігія молитва церква

Вчені вирішали з'ясувати, яким є ставлення молоді до релігії у період трансформації суспільства. Відповідно до цього, було поставлено завдання:

* дослідити, у чому саме змінилося ставлення молоді до релігії під час трансформаційних перетворень у суспільстві;

* проаналізувати сутність ставлення молоді до релігії - чи відповідає вона внутрішнім переконанням або ж є даниною моді.

Методика та організація дослідження. Для вирішення основних завдань було розроблено опитувальник за шкалою Р. Лайкерта. Опитування проводилося на будівельному факультеті Київського національного університету будівництва та архітектури (спеціальність - менеджмент організації, 5-ий курс). Кількісний склад вибірки - 50 осіб. Тобто респондентами були пересічні студенти, а не молодь, безпосередньо „занурена” в релігійне життя (яка постійно відвідує церкву, дім молитви, синагогу тощо). Зрозуміло, що глибоко віруюча молодь має інше ставлення до релігії, ніж так звана звичайна молодь .

93 % опитуваних зазначили, що сповідують православ'я, 7 % не визначилися з відповіддю. Цікаво співвіднести з цими даними те, що до віруючих людей себе відносять - 15 % (повністю згоден), а 85 % - коливаються (більше згоден, ніж не згоден). Постійно відвідують церкву лише 14 % опитаних. Тобто існує суттєвий розрив між віднесенням себе до певної релігійної конфесії та усвідомленням себе віруючою людиною (таблиця 1):

Таблиця 1

Висновки

1. Релігійна інституція, у зв'язку з трансформацію суспільства, зазнала певних змін - відбувся перехід від масового атеїзму до широкого розповсюдження як традиційних релігій, так і інших релігійних об'єднань.

2. Ставлення студентів до релігії, внаслідок суспільних трансформаційних процесів, змінилося з негативного (коли релігія та будь-яке релігійне життя відкидалося, вважалося хибним) на позитивне (релігійне життя вважається вільним виявом світоглядних переконань та духовності особистості).

3. Ставлення молоді до релігії відображає трансформаційні перетворення в суспільстві - відбувся перехід від повного заперечення релігії до прихильного ставлення до неї, віднесення себе до відповідної релігійної течії (93 % респондентів вважають себе православними), люди знають, що відбувається в релігійній інституції [7].

4. Сутність ставлення до релігії не відповідає внутрішнім переконанням молоді (93 % опитаних відносять себе до православних, лише 15 % - до віруючих), що пояснюється секуляризованістю молодих людей.

5. Особливість української секуляризації полягає в тому, що вона відбувається на фоні релігійного відродження, зумовленого трансформацією суспільства.

Размещено на Allbest.ru