Відображення в полемічних творах фактів міжрелігійних конфліктів у Речі Посполитій
Дослідження полемічних творів "Апокрисис" і "Антиризис" щодо питання міжконфесійної боротьби кін. XVI ст. в Речі Посполитій. Порівняння шляхів розв’язання конфлікту. Визначення різниці між точками зору щодо цілей протистояння католиків та православних.
| Рубрика | Религия и мифология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.03.2017 |
| Размер файла | 24,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Відображення в полемічних творах «апокрисис» і «антиризис» фактів міжрелігійних конфліктів у речі посполитій наприкінці xvi ст. - порівняльний аналіз
Бондарчук В. О.
Починаючи з 60-х рр. XVI ст. і до його закінчення конфлікт між православною та католицькою церквами на українських територіях Речі Посполитої, що до цього перебував у латентному стані, розгорається із новою силою. Боротьба набуває всезагального, комплексного характеру і в підсумку одним із її результатів стає проведення Берестейської унії та утворення нової сторони конфлікту - уніатської церкви. Для неупередженого розуміння тодішньої ситуації сучасною наукою важливим є залучення до вже існуючих даних про тодішню міжконфесійну боротьбу точки зору уніатів адже їхню церкву можна розглядати і як об'єкт, і як суб'єкт тодішньої конфронтації. Одночасно необхідно провести компаративне дослідження структури конфлікту уніатами, православними та іншими причетними до нього сторонами. полемічний міжконфесійний католик православний
Актуальність матеріалу статті полягає в тому, що дозволяє зробити відповідний внесок і частково розв'язати проблему емпіричного характеру пов'язану з церковною історією України - продемонструвати бачення в відомих зразках полемічної літератури конфлікту між конфесіями Речі Посполитої кін. XVI ст. Варто доповнити, що нагальність вивчення питання схвалюють науковці сфера праці, яких лежить у цій або близьких до неї тематиках. Так, М. Дмитрієв вказує на неоднозначне ставлення до унії навіть серед католицьких богословів - представників конфесії, що здавалося б чи не найбільше сприяла об'єднанню [5, с. 51]. В. Ульяновський твердить, що нерівність між католицькою та православними церквами існувала фактично завжди, як і втручання світської влади у справи Київської митрополії [9, с. 36]. Однак, В. Пері висловлює думку про Берестейську унію, як результат й реалізацію утвердження «двох еклезіологій («усучаснених» односторонньо), тобто щораз більше відмінних між собою» [8, с. 8].
Опрацювання рівня розробки теми показує прогалину у її вивченні, однак демонструє наявність ряду праць синтетичного характеру та таких, що досліджують близькі до означеної проблеми питання. У контексті Реформації та Контрреформації розглядає конфлікт між церквами та їх вірянами Борис Ґудзяк [3, с. 101, 105-107; 4, с. 102, 144-145]. Впливові світських осіб на розгортання релігійного протистояння у своїх працях приділяє деяку увагу С. Плохій [9, с. 98-105, 111-112; 10, с. 10-11]. Аналогічну проблему, тільки вже у постберестейський період вивчає М. Шкрібляк [14]. Аспект участі у конфлікті чернецтва досліджує В. Климов [7, с. 93]. Окремі згадки про означену тему можна зустріти у працях С. Яковенка [15, с. 145] (відбиття конфлікту конфесій в соціумі), В. Пері [8, с. 16-20] (боротьба з точки зору католиків), М. Дмитрієва, Б. Флорі [5, с. 43-47; 6, с. 189190] (причини нетерпимості, роль короля Речі Посполитої) та В. Шевченка [12, с. 96; 13, с. 105] (Реформація, як причина дестабілізації). Окремо варто зазначити про дослідження теми міжконфесійного протистояння в двох монографіях присвячених твору Христофора Філалета авторства М. Скабалановича та П. Яременка. Попри безсумнівні професіональні характеристики, конкретно означена проблема в працях не піднімається [11] або описана у апологетичному стилі [16, с. 4].
Метою статті є здійснити порівняння думок представників православної та уніатської церков щодо ескалації напруженості стосунків між конфесіями Речі Посполитої наприкінці XVI ст. Матеріал дослідження дозволяє окреслити головні постулати бачення протистояння двома найбільш проінформованими представниками сторін конфлікту - Христофором Філалетом та Іпатієм Потієм. Для ефективного виконання вказаної мети її варто розділити на наступні завдання:
1) визначити основні проблеми, які турбують богословів;
2) співставити пропоновані ними варіанти вирішення цих перепон; 3) перевірити можливість впливу особистісної ворожнечі полемістів на об'єктивність їхніх суджень.
Причиною новизни публікації є те, що із двох репрезентативних автентичних джерел вперше здійснюються наукові вибірка, опрацювання і компаративне дослідження інформації, яка має пряме відношення до озвученого на початку статті питання. Це збільшить об'єм існуючої бази даних історіографії про конфлікт у релігійному житті Речі Посполитої кін. XVI ст. і рефлексію на нього у полемічній літературі.
Наукові результати статті було здобуто завдяки застосуванню порівняльно-історичного, методів узагальнення та хронологізації.
Перейдемо безпосередньо до розгляду предмету обговорення. Із усіх складових частин даного комплексу проблем першим варто виділити питання переслідування представників православ'я. Прикладом такого є лист Сигізмунда ІІІ від 28 липня 1595 р. З наказом затримувати посланців патріархів грецької церкви до її ж єпископів і конфісковувати знайдені у них листи під приводом безпеки коронних земель. Також подібними листами короля, отриманими обманним чином, уніати забороняють православній церкві будувати церкви, про що свідчить послання монарха від 29 серпня 1596 р., адресоване війтові, бурмістрові, радникам і лавникам міста Вільно. Троїцьке братство з цього міста обвинувачується, що використовує церкву не для служби Божої, а підбурювання населення [2, Стб. 1769-1779].
Рішенню про заборону будівництва церков Потій висловлює свою підтримку. Король у цьому випадку керується 83 правилом Карфагенського собору, яке не дає права будувати церкви без дозволу єпископа. До того ж, у тому конкретному випадку з братством м. Вільно, розпорядження не було виконано і храм збудували. Причиною цього ним називається дія Варшавської конфедерації, яка дає можливість для кроків без огляду на думку монарха.
Зазнає посягань вже існуюче майно Церкви: у Київського архімандрита намагаються забрати Печерський монастир, у Львівського владики - Жидичинський [2, Стб. 1785-1786]. При цьому митрополит Рогоза, коментуючи обвинувачення в незаконності керування Печерським монастирем, запевняє, що під тимчасове управління останній був переданий йому королем [2, Стб. 1057-1060].
Тиск на прихильників православ'я посилюється з наближенням собору в Бересті. Серед інших ним займається особисто Іпатій Потій: 3 жовтня 1596 р. він виступає проти Берестейського церковного братства із обвинуваченнями у недотриманні правил літургії, проведенні її не в храмі, участі у «єретицьких» службах. Як покарання берестейському протопопу і священикам наказується не проводити жодних таїнств відносно порушників та членів їх сімей.
Христофор Філалет твердив, що Берестейський собор не вирішив нагальних проблем у цій сфері, на ньому самому було зроблено ще більше порушень: арешт протосинкела Никифора, прийняття митрополитом і владиками унії, публікація королівських універсалів (15 грудня 1596 р.), забороняючих опозицію унії та прокляття львівського й перемиського владик, що йде у розріз із королівським присягами про свободу віросповідання. Також православних пастирів б'ють на вулицях, померлих вірян викопують з могил, переривають служби Божі в церквах. Найгіршим Христофор Філалет вбачає те, що до відступництва ряду колег православна церква мала відносний спокій, не були такими сильними [2, Стб. 17671786].
Варто відзначити - у запалі суперечки полемісти висловлюють не тільки конкретні аргументи по суті тієї чи іншої проблеми, а й вдаються до особистісних обвинувачень один проти одного. Наприклад, у подібному стилі Христофор Філалет характеризує Кирила Терлецького - той називається головним будівничим «недотлілої унії». Край де живе автор «Апокрисису» знає про злочини Терлецького. До прикладу з поїздки до Риму, котра повинна була виправити його у кращу сторону він привозить книги блудливого змісту котрі, окрім особистого перегляду, демонструє жінкам.
Протилежної думки про свого колегу дотримується Іпатій Потій вважаючи того «добрим та неприкаяним» [1, Стб. 925-926].
Проте все ж частіше супротивники приділяють увагу більш нагальним на той момент питанням. Крім духовенства переслідування за релігійною ознакою зазнають і віряни протиборчих конфесій. Утиски православних проявляються у вигляді заборони проводити літургії в дні свят за старим календарем шляхом унеможливлення доступу для них до культових споруд, виганяння людей із церков, атаками на пресвітерів і священиків, намаганнях завадити проводити таїнства згідно правил. Хто противиться цьому зазнає нових нападів. Також відбуваються репресії в сфері освіти - примусове переведення учнів з православних до уніатських шкіл [2, Стб. 1763-1766].
За словами Потія, «єретики» молилися Богу, що для них краще потрапити під турецьку неволю, ніж об'єднатися з Римською церквою. Думку Христофора Філалета про те, що їх було покарано через відмову йти за уніатами, він вважає невірною [1, Стб. 937-942].
Христофор Філалет наполягає, що гоніння на мирян відбуваються і в нецерковній, економічній сфері: людей грецької віри відсторонюють від займаних посад, не дають займатися своїм ремеслом [2, Стб. 1763-1766]. Найбільш показовим прикладом перерахованих вище утисків стає справа щодо майна пані Брацлавської, княжни Збаразької. Вона демонструє, що репресії торкаються не тільки міщан, проте людей шляхетського стану. Напад на маєток пані здійснює сам Іпатій Потій. Попри скарги Брацлавської на нього нападник є непідсудним: юрисдикції польських судів він не підлягає, розслідування за участі Папи Римського у підпорядкуванні котрого єпископ буде затратним фінансово і по часу [2, Стб. 1767-1768].
Іпатій Потій пропонує для читача альтернативну версію конфлікту. Згідно неї священик цієї та інших навколишніх церков за традицією при підході своєї черги повинен був служити та виконувати ряд повинностей у соборі. Один з панотців порушує цей багаторічний звичай і припиняє відвідини собору. Так і не вирішивши це питання шляхом переговорів владика разом з протопопом і декількома пресвітерами здійснює особистий візит до церкви. Єпископ знімає з престолу антимінс та забороняє місцевому священику проводити літургії у зв'язку із небажанням останнього підкорятися владі єпископа і канонам [1, Стб. 929-932]. Виходячи з вищесказаного все вчинене володимирським єпископом автор «Антиризиса» вважає законним, здійсненим у рамках владних повноважень сановника. Пані Брацлавська фактично до церкви не має жодного відношення, остання, як і інші, завжди перебувала у підпорядкуванні короля і єпископа [1, Стб. 931-932].
Переслідувань за релігійною ознакою також зазнають і прихильники уніатів. Гострого резонансу набуває суд над митрополитом та владиками, які примкнули до унії. Христофор Філалет вважає, що опонент побачивши завідома програшний характер будь-яких тверджень висловлених проти позбавлення владик-уніатів їхніх маєтностей православним собором вирішує не сперечатися, а дискредитувати сам суд називаючи його «кам'яничним (хатнім - В. Б.) зборищем» і каже, що нижче за рангом духовенство не може судити вищого - митрополита та владик [2, Стб. 1259-1264].
На думку Іпатія Потія, цей суд порушує духовну та світську владу, церковні канони. Останній використовує догми на власний розсуд, не дотримується їх. До того ж, не було таких осіб, які мали право викликати владик до суду: «Никифор зрадник і відступники» не могли робити цього, старший за рангом митрополит був разом із уніатами, король не мав традиції оформлення таких викликів. Якщо припустити законність існування виклику, то до всіх адресатів він все одно не дійде через різницю між конфесійним та світським правом: в останньому для залучення до судового процесу підданого виклик направляється до його пана, а в цьому конкретному випадку виклик для митрополита не може розповсюджуватися на підлеглих йому єпископів [1, Стб. 811-814].
Христофор Філалет твердить, що право судити митрополита та владик на православному соборі мали не лише церковні високопосадовці, а й учасники з нижчим соціальним статусом. Лист патріарха Єремії, підтверджений королем, зокрема, надавав таку преференцію членам Троїцького церковного братства. Полеміст визнає, що не всі, хто був 6-10 жовтня 1596 р. у Бересті, належали до братства, однак їхня присутність у заході ще не означає участі в самому суді над уніатами [2, Стб. 1269-1270].
Корумпованість патріархів при призначенні на посаду митрополита та неприязне відношення перших до другого вважає Потій причиною появи згаданого листа. Переведення митрополита під світську владу порушує церковні канони: останні забороняють при вирішенні духовних справ звертатися до світських. Особливо нечуваною є передача під владу світських не рядового духовенства, а єпископів та митрополитів й наявність серед цих світських простолюдинів. На користь його слів дане питання регулюють 13 правил Мілевітанського (Африканського, 416 р. - В. Б.) та 8 Матишконського (Маконського, 585 р. - В. Б.) собору, 9 норма ІІІ Карфагенського собору, 3 (9) у рішеннях Халкідонського собору 451 р., 32 Акгатоньського (Аґденський, 506 р. - В. Б.). Такі права належать церковному суду та королю, як опікуну і оборонцю церков Божих. Єремія ІІ знає про існування зазначених правил й порушує їх [1, Стб. 825-830].
Підсумовуючи статтю можна зробити висновок, що у матеріалах трактатів «Апокрисис» і «Антиризис» знаходить своє відображення в тому числі силова конфронтація між католицькою та православною церквами, яка характеризується активними діями обох сторін із залученням до боротьби й обранням у якості цілей боротьби і духовенства, і мирян. Авторами творів протистояння позиціонується у нерозривному зв'язку з Берестейською унією та створенням уніатської церкви. Тільки Іпатій Потій вважає дану зв'язку однією з причин унії, а Христофор Філалет - одним із способів знищення православної церкви. Поза всяким сумнівом така боротьба тільки шкодить для загального стану християнської церкви.
Список використаних джерел
1. «Антиризис» или апологія против Христофора Филалета в двух текстах: западно-русском (1599 г.) и польском (1600 г.) // Памятники полемической литературы в Западной Руси. Книга третья / Русская историческая библиотека, издаваемая Археографической комиссией под редакциею П. Гильтербрандта. - С.-Петербург, 1903. - Т. ХІХ. - Стб.477-982.
2. «Апокрисис». Сочинение Христофора Филалета // Памятники полемической литературы в Западной Руси. Книга вторая / Русская историческая библиотека, издаваемая Археографической комиссией под редакциею П. Гильтербрандта. - С.-Петербург, 1882. - Т. VII. - Стб.1003-1820.
3. Ґудзяк Б. Київська ієрархія, Берестейські синоди і укладення Берестейської унії [Текст] / Б. Ґудзяк // Історичний контекст укладення Берестейської унії і перше поунійне покоління (Матеріали Перших «Берестейських читань». Львів, Івано-Франківськ, Київ, 1-6 жовтня 1994 р.). - 1995. - С.101-136. - КВК 5-7707-8216-1.
4. Ґудзяк Б. Криза і реформа: Київська митрополія,
5. Царгородський патріархат і ґенеза Берестейської унії [Текст] / Б. Ґудзяк; [пер. з англ. М. Габлевич, під ред. О. Турія]. - Львів: Ін-тут Історії Церкви Львівської Богословської Академії, 2000. - XVI + 426 с. - ^ВК 966-7034-17-8.
6. Дмитрієв М. В. Концепція унії в церковних і державних колах Речі Посполитої кінця XVI ст. [Текст] / М. В. Дмитрієв // Історичний контекст, укладення Берестейської унії і перше поунійне покоління (Матеріали Перших «Берестейських читань. Львів, Івано- Франківськ, Київ, 1-6 жовтня 1994 р). - 1994. - С.39-101.
7. Дмитриев М. В. Брестская уния 1596 г. и общественнополитическая борьба на Украине и в Белоруссии в конце XVI - начале XVII в. [Текст] / М. В. Дмитриев, Б. Н. Флоря, С. Г. Яковенко. - М.: Изд-во «Индрик», 1996. - Ч.І: Брестская уния 1596 г. Исторические причины события. - 1996. - 199 с. - ISBN 5-85759-045-0.
8. Климов В. В. Осмислення православним чернецтвом церковно-релігійних, між церковних, соціальних проблем передунійної доби в чернечо-монастирських джерелах [Текст] /
9. В. Климов // Українське релігієзнавство / Гол. ред. А. Колодний. - К., 2007. - №43. - 167 с. - ISSN 2306-3548.
10. Пері В. Берестейська унія у Римському баченні [Текст] / В. Пері // Історичний контекст, укладення Берестейської унії і перше поунійне покоління (Матеріали Перших «Берестейських читань. Львів, Івано-Франківськ, Київ, 1-6 жовтня 1994 р). - 1994. -
11. 7-38. - ISBN 5-7707-8216-1.
12. Плохій С. М. Наливайкова віра: Козацтво та релігія в ранньомодерній Україні [Текст] / С. М. Плохій; [пер. з англ., ред. С. Грачова]. - К.: Критика, 2005. - 496 с. - ISBN 966-7679-76-4.
13. Плохій С. М. Священне право повстання: Берестейська унія і релігійна легітимація Хмельниччини [Текст] / С. М. Плохій // Держава, суспільство і Церква в Україні у XVII ст. (Матеріали Других «Берестейських читань». Львів, Дніпропетровськ, Київ, 1-6 лютого 1995 р.). - 1996. - С.1-49.
14. Скабаланович Н. А. Об Апокрисисе Христофора Филалета [Текст] / Н. А. Скабаланович. - Санкт-Петербург: Типографія К. В. Трубникова. Литейная, №42, 1873. - 225 с.
15. Шевченко В. В. Передберестейський унійний процес 1590-1593 років: мотиви, проблематика, перспективи [Текст] / В. В. Шевченко // Українське релігієзнавство / Гол. ред. А. Колодний. - К., 2002. - №24. - 117 с. - ISSN 2306-3548.
16. Шевченко В. В. Унійні ініціативи в житті православної церкви Речі Посполитої початку контрреформації, їхній мотиваційний підтекст та суспільне сприйняття [Текст] / В. В. Шевченко // Українське релігієзнавство / Гол. ред. А. Колодний. -К., 2002. - №22. - 125 с. - ISSN 2306-3548.
17. Шкрібляк М. В. Роль і місце «світського елементу» у збереженні церковно-релігійного життя православних у постберестейський період [Текст] / М. В. Шкрібляк // Релігія та Соціум. Міжнародний часопис. - Чернівці: Рута, 2011. - №2 (6). - С.87-95.
18. Яковенко С. Г. Політика Римської курії на сході Європи у другій половині XVI століття і підготовка церковної унії [Текст] / С. Г. Яковенко // Берестейська унія (1596) в історії та історіографії: спроба підсумку. Матеріали міжнародного наукового діалогу про Берестейську унію фундації PRO ORIENTE (третя зустріч: Львів, 21-23 серпня 2006 р.) та Міжнародного наукового симпозіуму Інституту історії Церкви Українського Католицького Університету «Берестейська церковна унія: перспективи наукового консенсусу в контексті національно-конфесійного дискурсу» (Львів, 24-27 серпня 2006 р.) / За ред. Йогана Марте й Олега Турія. - Львів, 2008. - С.130-168.
19. Яременко П. К. Український письменник-полеміст Христофор Філалет і його «Апокрисис» [Текст] / П. К. Яременко. - Львів: Вид-во Львівського у-ту, 1964. - 109 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз релігійної політики Польської держави щодо православного населення українських земель. Роль польської шляхти у процесі насадження уніатства та католицизму. Ліквідація православної церкви та залучення її прихожан до греко-католицької церков.
статья [19,5 K], добавлен 14.08.2017Дослідженні напрямків управлінської та господарської роботи Дерманського монастиря на Волині у ХVІ–ХVІІ ст., через призму ідеологічного конфлікту у процесі міжконфесійної боротьби. Значення монастиря в історії Волині та українських земель в цілому.
реферат [20,7 K], добавлен 12.06.2010Дослідження православних таїнств - найважливіших культових подій: покаяння, хрещення, миропомазання, причастя, шлюб, єлеоосвячення. Окреслення походження та історичного розвитку таїнств, аналіз найголовніших моментів проведення та символіки таїнств.
курсовая работа [48,6 K], добавлен 17.01.2010Дослідження феномену релігійних конфліктів у європейських суспільствах перехідного типу як закономірного компоненту трансформаційних процесів. Специфіка конфлікту, сукупність конкретно-історичних, політичних, етнонаціональних, культурних детермінант.
автореферат [59,8 K], добавлен 09.04.2009Визначення принципів класифікації моделей державно-церковних відносин, характеристика основних типів таких відносин. Дослідження джерельної бази українського національного та міжнародного законодавства щодо права на свободу совісті. Законодавчі акти.
реферат [30,4 K], добавлен 06.02.2009Знайомство з основними проблемами помісності української церкви, їх викладення у працях І. Огієнка. Аналіз ідеї створення помісної церкви в творах католицьких авторів. Погляди глав сучасних патріархатів, Московського патріархату та кардинала Гузара.
реферат [54,8 K], добавлен 20.06.2012Боротьба православних на сеймах і її здобутки. Акт конфедерації православних і протестантів 1599 р. Православні братства в боротьбі з унією, окатоличення й спольщення православної української шляхти. Українське козацтво в обороні Православної Церкви.
дипломная работа [154,8 K], добавлен 10.03.2014Дискусії між латинниками і візантійцями. Канони синоду в Трулло як джерело полеміки. Візантія—Рим: світ уявлень й ієрархії. Болгарське питання і забуті синоди. Протистояння між Римом і Царгородом. Вплив світської влади на церковну. Нова символіка Заходу.
реферат [78,5 K], добавлен 07.08.2017Дослідження особливостей виникнення та розвитку народної демонології і міфоритуальної традиції східних слов’ян. Основні складові міфотворчого процесу, етапи формування народного світогляду та уявлень. Аналіз політики християнської церкви щодо язичників.
курсовая работа [107,0 K], добавлен 19.09.2010Світоглядна функція релігії. Мета релігійного світогляду. Компенсаційно-терапевтична та комунікативно-об’єднуючі функції релігії. Релігійне протистояння. Легітимізуючі та регулятивні функції релігії. Гуманістична місія релігії. Релігійні норми, мораль.
реферат [13,9 K], добавлен 09.08.2008Історія появи Туринської плащаниці, її призначення і роздуми про своєчасність її відкриття у наш безбожний час. Припущення щодо походження Плащаниці, розбіжності датування її віку. Свідки про достовірность воскресіння Христа через дослідження Плащаниці.
контрольная работа [28,8 K], добавлен 24.09.2010Проблема визначення природи Бога, концепції щодо способів його неперевершеності. Онтологічне, телеологічне та космологічне доведення буття Бога. Cпроби аналізу класичного онтологічного аргументу за допомогою логічних методів Джордана Ховарда Собела.
реферат [16,4 K], добавлен 07.02.2011Аналіз православ’я в Україні: Української Православної Церкви (Московського Патріархату), Української Православної Церкви (Київського Патріархату) та Української Автокефальної Православної Церкви. Втручання влади у регулювання "православного питання".
курсовая работа [86,6 K], добавлен 18.03.2013Світоглядні основи християнства на перших етапах існування, його відображення у художній практиці. Порівняння східної та західної моделі християнства у добу Середньовіччя на прикладі мистецьких зразків духовної культури Візантії та країн Західної Європи.
дипломная работа [103,1 K], добавлен 14.11.2010Українські міфи про створення Землі та повалення Сатани з неба. Висвітлення відносин Сатани та Бога у легендах різних областей України. Відображення в народній творчості біблейських подій, віддзеркалення відносини народу до питання створення світу.
реферат [42,6 K], добавлен 28.11.2010Перші уявлення про: Віру, Надію, Любов у давньоіндійському вченні, згадки про дані поняття в письменах. Досліджувана тріада в індійській традиції як засіб досягнення вищої мети. Визначення тріади в творах китайських мудреців та християнській традиції.
контрольная работа [39,2 K], добавлен 24.04.2010Питання взаємин римського уряду і ранньої християнської церкви. Визначення правових підстав переслідування християн у І-ІІ ст. н.е. Особливості релігійного розвитку римського суспільства доби принципату. Ставлення імператора Марка Аврелія до християн.
статья [22,5 K], добавлен 10.08.2017Найважливіші положення вчення апостола Павла про пришестя на землю Сина Божого. Особа Христа, його втілення та жертовне служіння щодо порятунку нащадків занепалого Адама та відновлення початкового задуму Божого про людину. Аналогія та прообраз скинії.
дипломная работа [226,8 K], добавлен 13.05.2015Сутність християнського місіонерства, його витоки та мета, етапи розвитку, видатні представники. Російські імператори та їхнє ставлення до місіонерської діяльності. Українські православні місіонери в Поволзькій місії. Заснування Іркутської єпархії.
диссертация [181,4 K], добавлен 01.04.2009Особливості реформаційного руху в Україні. Основі напрямки діяльності православних братств. Львівська братська школа. Контрреформаційні рухи в країні. Причини поразки Реформації у Польщі. Розвиток релігійного вільнодумства й зміцнення католицької церкви.
презентация [322,6 K], добавлен 29.01.2014
