Загальна релігійна ситуація в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальна релігійна ситуація в Україні

Традиційно найвпливовішою конфесією в Україні є православ'я. Православ'я українське - християнське віровчення і культ, організація церковного життя, що ввібрали в себе особливості національної ментальності, релігійні традиції українського етносу і є символами української духовності.

Сьогодні українське православ'я репрезентують Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП) - 2900 парафій, Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) - 1040 парафій та Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП) - 9200 парафій.

Так, на сьогодні в Івано-Франківській області налічується близько 465 православних парафій (31 - УПЦ МП, 286 - УПЦ КП, 148 - УАПЦ), у Львівській, відповідно, 866 (62 - УПЦ

МП, 442 - УПЦ КП, 362 - УАПЦ ), в Тернопільській 634 парафії (124 - УПЦ МП, 223 - УПЦ КП, 287 - УАПЦ). Для порівняння візьмемо Донецьку область, де діє 640 православних громад, чи Житомирську - 767 парафій.

Православ'я, подібно до інших церков, релігій, функціонує у певному соціальному середовищі, у складній системі взаємовпливів і залежностей. Як суспільний інститут церква розвивається водночас із суспільством, державою. Вона реагує на зміни у суспільному житті, соціальному оточенні, на імперативи часу. Модернізм, чи оновлення, є адаптацією церкви до умов постійного руху суспільства, змін у ньому, наукового та культурного прогресу. Один із напрямів модернізації православ'я - осучаснене тлумачення традиційних релігійних догм, розстановка інших акцентів, висування на перший план аспектів, які були досі своєрідним резервом церковної аргументації.

Українська православна церква (УПЦ-мп)

Українська православна церква - є найбільшою за кількістю релігійних громад конфесією України і канонічно підпорядковується Московському Патріархату. УПЦ діє лише на території України. Найвищим органом УПЦ є Архієрейський Собор, в період між засіданнями якого УПЦ керує Священний Синод (складається з Предстоятеля, 4-х постійних і 3-х тимчасових членів). Періодично збирається Всеукраїнський Церковний Собор (помісний) за участю єпископату, представників духовенства, ченців та мирян УПЦ для обговорення найважливіших питань внутрішнього життя УПЦ. УПЦ була створена на основі Київського екзархату РПЦ рішенням Архієрейського Собору Російської Православної Церкви від 31 січня 1990 р. Їй були надані права, близькі до автономії, але не визначено чітко її канонічний статус. Єдина конфесія на території держави, що є частиною Вселенської Православної Церкви, перебуваючи у євхаристійному спілкуванні з усіма Помісними Православними Церквами світу. Поряд з іншими православними і католицькими церквами України, УПЦ вважає себе прямою спадкоємницею руської Київської митрополії X ст.

За винятком трьох областей Галичини і західного Поділля (Львівська, Івано-Франківська та Тернопільська), УПЦ є домінуючою конфесією на території країни за кількістю парафій (громад) та культових споруд у власності чи користуванні. Її релігійна мережа є найшвидше зростаючою серед усіх конфесій України (200-300 парафій та інших структур на рік ).

Українська православна церква (УПЦ-кп)

Українська православна церква - Київський патріархат, є Помісною Православною Церквою, яка звершує своє служіння в Україні для віруючих усіх національностей. На сьогодні єпископат УПЦ Київського Патріархату налічує близько 40 архієреїв, в Україні діють понад 4000 парафій, об'єднаних у 29 єпархій у всіх областях нашої держави. Ця церковна організація виникла у червні 1992 року в результаті об' єднання частини релігійних громад та духовенства УПЦ і УАПЦ. Управління церквою здійснює Вища церковна Рада на чолі з патріархом. Найбільш питома вага громад УПЦ-КП в Київській, Івано-Франківській, Рівненській, Миколаївській областях. Плідно функціонують Київська і Львівська Православні Богословські Академії, семінарії у Луцьку та Рівному, Богословський інститут в Івано-Франківську, Теологічне відділення Філософсько-Теологічного факультету Чернівецького Національного Університету.

Загальні положення: Українська Православна Церква Київського Патріархату є Помісною православною Церквою в Україні і входить до складу єдиної, святої, соборної і апостольської Церкви, Главою якої є Господь наш Ісус Христос; "Київський Патріархат" є другою офіційною назвою Української Православної Церкви Київського Патріархату; вона є рівна в правах з усіма автокефальними помісними православними Церквами, і незалежна у своєму устрої та управлінні; юрисдикція Української Православної Церкви поширюється на осіб православного віровизнання, які добровільно ввійшли до неї і проживають на канонічній території України та в діаспорі, в різних країнах світу, будучи об' єднаними в єпархії, синодальні установи, благочиння, парафії, монастирі, братства, сестрицтва, духовні навчальні заклади, місії, представництва, подвір' я; Українська Православна Церква Київського Патріархату бере свій початок від хрещення Руси-України (988 р.) і є спадкоємницею Київської митрополії у складі Константинопольського Патріархату; Помісна Українська Православна Церква здійснює свою діяльність на основі: Святого Письма і Священного Передання; канонів і правил святих апостолів; правил і постанов семи Вселенських Соборів; правил і постанов Помісних Соборів і Святих Отців; постанов своїх Помісних і Архи-єрейських Соборів, Священного Синоду і Указів Патріарха Київського і всієї Руси-України.

Баптизм

Баптизм як релігія приваблює людей своїми моральними нормами. Для віруючих вона завжди була наукою життя. У моралі баптистів можна виділити питання про правила поведінки, норми моральності, а також про зміст життя. Особливо підкреслюється аморальність безбожників. Баптисти вірять у спокутну місію Христа та його друге пришестя і Божий суд. Вони вважають, що за всі гріхи людей перед Богом уже поніс кару Спаситель - Христос. Людям залишається вірити в Сина Божого і таким чином "очиститися". Баптисти підтримують також віровчення про триєдність Бога і особисто трактують це. Кілька разів на тиждень, обов'язково у неділю, вони збираються в молитовних будинках. Особливих культових споруд (як у католиків і православних) там немає. На зборах вони моляться, читають і співають гімни у супроводі музичних інструментів. Раз на місяць відбувається хлібопреломлення, або вечеря любові. Символом "духовного відродження" є обряд хрещення, але над дорослими і лише після релігійної підготовки. Хрещення немовлят у баптистів відсутнє, бо немовля ще не має віри, а доросла людина має свободу вибору і свідомо обирає релігію. Хрещення і хлібопреломлення не вважаються таїнствами, бо це лише обряд, пов'язаний з Христом, і здійснюється на Його честь. Тому всі християнські свята, пов'язані з іменем Христа, баптисти дуже шанують. Вільний час баптист присвячує Біблії і баптистським зборам. На користь громади віддається значна частина заробітку. Особливо шанується людина, яка дотримується цього напрямку, не одружується з людьми іншої віри, а тим більше - з невіруючими. православна церква баптист протестантизм

Баптизм виник у 1609 році. В Україну він потрапив з Німеччини у середині XIX ст. У 1944 році створена церква євангельських християн-баптистів (ЄХБ). У 1945 році до них приєдналася частина п'ятидесятників. П'ятидесятники - досить молода релігійна організація.

Початок її діяльності у світі припадає на 1901 рік. Вони вірять у можливість сходження до них Святого Духа і безпосереднього спілкування з Богом. Дари Святого Духа - це зцілення, пророкування, спілкування на інших мовах тощо. Найбільш поширені п'ятидесятницькі релігійні організації в Рівненській, Волинській та Тернопільській областях.

На початку 60-х років XX ст. відбувся розкол церкви. Найактивніші члени потім створили керівний орган - Раду церкви ЄХБ. "Баптисти-розкольники" особливо ставилися до законодавства про свободу совісті.

В Україні діє більше 2000 громад ЄХБ-баптистів. Найбільш поширені баптистські громади в Чернівецькій (142), Київській (139), Вінницькій (126) та Хмельницькій (132) областях. Громади утворили Всеукраїнський союз об'єднань євангельських християн-баптистів (ВСОЄХБ). Баптисти мають п'ять періодичних видань.

В Україні існують також інші різновиди протестантства, але всі вони мають багато спільного з баптизмом. Наприклад, адвентисти виникли у 1831 році. Адвентизм заперечує безсмертя душі. Під час другого пришестя Христа Бог воскресить як тіла, так і душі померлих. Це перший етап. Другий полягає в тому, що після воскресіння Бог буде їх судити. Грішники не матимуть ніякої надії на подальше життя, а праведники існуватимуть вічно. Останні моменти віри дуже близькі з баптизмом.

Варто нагадати, що в Україні досить поширені адвентисти сьомого дня (АСД). Вони зосереджені приблизно у 500 громадах і відносно рівномірно - по Україні. На цьому фоні виділяються Чернівецька та Вінницька області. Там їх, відповідно, 85 та 70. У суспільстві вони проводять широку діяльність. Як правило, це допомога тим, хто знаходиться в будинках для людей похилого віку, лікарнях, сирітських притулках. Інакше кажучи, вони там, де людям тяжко. Видавницька діяльність охоплює дві періодики.

У протестантських церквах існують необхідні управлінські структури, в тому числі республіканські духовні центри, які діють на підставі статутів, зареєстрованих в установленому законом порядку. Там панує спокійна ділова атмосфера: зміцнюється матеріальна база релігійної діяльності, ведеться релігійно-просвітницька, морально-виховна, місіонерська робота. Зв'язки з церквами інших держав ретельно підтримуються. Із-за кордону регулярно завозиться релігійна література, медикаменти, одяг, продовольчі товари, які розподіляються по лікарнях, будинках для сиріт, серед людей похилого віку, інших малозахищених верств населення.

Теологія протестантизму

Отже, протестантизм поділяє загальнохристиянські уявлення про Бога, його триєдність, безсмертя душі, рай та пекло (відкидаючи при цьому католицьке вчення про чистилище), Одкровення тощо. Разом з тим, він висунув три нових принципи: порятунок особистою вірою, священство усіх віруючих, винятковий авторитет Священного Писання (Біблії).

Відповідно до вчення протестантизму, первородний гріх зіпсував природу людини, позбавив її здатності до добра, тому вона може домогтися порятунку не за допомогою добрих справ, таїнств та аскетизму, а тільки завдяки особистій вірі в спокутну жертву Ісуса Христа.

Кожний християнин, прийнявши хрещення, отримує "присвяту" на спілкування з Богом, право проповідувати і здійснює богослужіння без посередників (церкви і духівництва). У протестантизмі так усувається догматичне розходження між священиком і мирянином, скасовується церковна ієрархія, тому тут відсутня сповідь і відпущення гріхів, а також безшлюбність священиків та пасторів (Лютер відмовився від чернецтва і одружився з колишньою монахинею). Молитовні будинки протестантів були звільнені від пишного оздоблення, вівтарів, образів і статуй, зняті були й дзвони, богослужіння гранично спрощене і зведене до проповіді, молитви і співання псалмів та гімнів на національних мовах. Біблія була переведена на національні мови, а її вивчення і тлумачення стало головним обов' язком кожного віруючого. Принцип загального священства заклав основу демократичного устрою громад (рівність мирян і духівництва, виборність, звітність і т.д.).

Теологія протестантизму пройшла у своєму розвитку кілька етапів. Це ортодоксальна теологія XVI ст. (Лютер, Кальвін), не-протестантська, або ліберальна, теологія ХVIII-ХІХ ст. (Шлейє-рмахер, Трьольч, Гарнак), "теологія кризи", або діалектична теологія, що з' явилася після Першої світової війни (Барт, Тилліх, Бультман), радикальна, або "нова" теологія, яка поширилася після Другої світової війни (Бонхоффер).

У ХІХ-ХХ ст. для деяких напрямів протестантизму характерне прагнення дати раціоналістичне тлумачення Біблії, проповідь "релігії без бога" (тобто тільки як морального вчення). Протестантські церкви відіграють головну роль у світовому екуменічному русі.

Размещено на Allbest.ru