14

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський університет ім. Бориса Грінченка (Україна, Київ)

Танцювальні ритуали і практики мусульман: релігієзнавчий аспект

Богород А.В.,

старший викладач кафедри філософії

Стаття є першим у вітчизняній науці поглибленим спеціалізованим дослідженням, присвяченим релігійним танцям мусульман, які відомі під назвами "суфійські танці" і "танці дервішів". У статті розглянуто філософсько-світоглядні і релігійно-містеріальні особливості кінетико-дансологічних практик дервішів; зібрано і проаналізовано спеціальні джерела про танцювальні ритуали суфіїв і дослідження визначних всесвітньовідомих сходознавців і суфієзнавців; простежено витоки і походження танцювальних ритуалів дервішів (суфіїв), проаналізовано особливості танцювально-релігійних практик суфіїв, з'ясовано тенденції і способи поширення танцювальних ритуалів дервішів у сучасному світі. Доведено, що танці дервіші є ритуальним "відхиленням" від консервативних релігійних практик мусульман і прямо пов'язані з танцювальними культурами інших східних народів. Суфійські обертальні танці, які масово виконують на сценах світу і суфіями і акторами, вже втратили містеріальний зв'язок з релігійними обрядами і традиціями, стали технічно вдосконаленими та ускладненими, і нині виконуються не лише чоловіками але й жінками, не лише в особливому суфійському вбранні але й у різнокольорових спідницях - атрибуті сучасних видовищ і шоу.

Ключові слова: танцювальні ритуали, танці суфіїв, обертальні танці, крутки дервішів, мусульманство, дансоритуальні практики.

Незвичайні релігійні ритуали східних народів завжди привертали увагу представників західного наукового світу: філософів, релігієзнавців, теологів. Деякі з цих практик представляють інтерес і для ширших прошарків наукового світу і звичайних шанувальників культурної спадщини Сходу. Під поняттям "Схід" розуміють країни, розташовані на Сході і південно-східній частині Землі по відношенню до Європейського континенту.

В даний час в Європі [21] і Америці [30] особливо активно поширюються практики у минулому закритих релігійних общин і містичних шкіл Азії. До них можна віднести бойові мистецтва Японії і Китаю, танцювальні традиції ченців буддистських і суфійських монастирів. Серед них особливе місце займає те, що чи не єдине у своєму роді танцювально-ритуальне "обертання" мусульманських релігійних містиків, відоме під назвами "Суфійські танці", "танці дервішів", що крутиться, "обертання дервішів" [33], "танець дервішів" [13], "суфійська практика обертання" [10], "суфійське кружляння" (кружляння дервішів [14]), "дервіші, які обертаються" [22], дисонують із загально - мусульманськими ортодоксальними уявленнями про релігійний ритуал і богослужіння. Танець дервішів називають ще "медитативним" [2], "містичним" [16], "трансовим" [11].

Мета статті - розглянути філософсько-світоглядні і релігійно-містеріальні особливості кінетико - дансологічних практик дервішів, яка конкретизується в таких завданнях:

- зібрати і проаналізувати спеціальні джерела про танцювальні ритуали суфіїв;

- простежити витоки походження танцювальних ритуалів дервішів (суфіїв);

- розглянути особливості танцювально-релігійних практик суфіїв;

- з'ясувати тенденції і способи поширення танцювальних ритуалів суфіїв у сучасному світі.

Танцювальним і музичним традиціям мусульман (зокрема суфіїв) присвячені роботи переважно іноземних дослідників, які були перекладені російською мовою в кінці ХХ - на початку ХХІ ст.: І. Шаха [30], К. Ернста (розділ "Суфійська музика і танець") [33]. Окремі аспекти ритуально-релігійних практик, пов'язані з храмовими танцями дервішів, можна знайти і в дослідженнях інших сходознавців - М. Бахауддіной [6], Аль-Газалі, А. Мухаммедходжаєвой [18], Дж. Трімінгема [27], А. Хисматуліна [28], А. Аль-Худжвірі [3], М. Аш - Шахрастані [17], Ш. Аль-Фаузана [32] та ін. Якщо не враховувати окремі розділи в релігієзнавчих підручниках та навчальних посібниках, то в україномовній літературі немає спеціальних досліджень, присвячених суфіям і суфізму як релігійному напрямку ісламу. Окремі статті в інтернеті, які стосуються "спідничних танців" дервішів [24], суто наукової цінності не мають і поширюються найчастіше без авторства або як уривки з книг відомих суфієзнавців [8; 12; 13; 16; 21; 23; 24].

Нині своєю популярністю суфізм зобов'язаний особливій ритуально-релігійному дійству - танцю, що складається з одного єдиного танцювального руху - однобічного обертання довкола своєї осі або стоячи на одному місці, або з просуванням по кругу (очевидно - лише проти руху сонця).

У XVIII і XIX століттях європейські спостерігачі, які подорожували по імперії Османа, звернули увагу на групи дервішів, що прилюдно виконували свої релігійні обряди. Ці групи стали тоді відомі як "танцюючі дервіші, або дервіші, що обертаються." [33].

У суфійських орденах з ХП-Х^ ст. зікр перетворюється на складний обряд, до того ж, кожен орден має свій особливий чин зікра. Для участі в зікрі суфій повинен був опанувати специфічні ритмізовані рухи, регламентовані в ордені пози (постави). Як стверджував К. Амстронг: "Спочатку суфії майже не відрізнялися від інших сект [ісламу] " [4]. Та з часом суфії починали переймати деякі ритуали в інших древніх релігійних культів. Так на думкує Рамачарака, без Індії не було б суфізму а без індійських учень суфії були б такими ж правовірними магометанами як і інші мусульмани: "Суфії засвоїли багато містичних обрядів, властиві індусам, Древній Греції і деяким сучасним західним культам і містичним орденам" [20].

Очевидно, що жоден інший обряд суфіїв (дервішів) не викликав таких суперечок і, одночасно, не був настільки популярним, як музика і танець. До речі, музика і танець зовсім не властиві всьому суфійському релігійному напрямку. Такі братства як "накшбанди" і "кадирі" не схвалюють подібні практики. В той же час співоча декламація віршів в суфійських кругах часто супроводжувалася грою на музичних інструментах і особливими рухами тіла, які межували і з екстазом, і розміреними обрядовими рухами (жестами) [33].

релігійний танець дервіш мусульманин

Варто нагадати про походження і долю ордену маулаві, родоначальником якого був Джалал ад-дін Румі (1207-1273 рр.) - персидський поет і суфій-практик. Його учні створили згодом суфійський орден маулаві (можливе звучання і "мевлеві"), в якому практика екстатичних дійств була канонізована. В Європі цей орден називали сектою дервішів, що обертаються (довкола себе). Орден маулавія був одним з найвпливовіших у Туреччині Османа, і до них належали більшість султанів. Але у 1925 р. декретом Кемаля Ататюрка орден був розпущений, а його майно конфісковане [26].

Ритуал сема (сама) братства Маулаві, що поширився в Туреччині під впливом етикету двору Османа, тепер можна побачити на естрадних майданчиках у вигляді обертального танцю дервішів.

Одне з перших згадок про танець дервішів в російськомовній літературі зустрічається в дослідженнях кінця XIX - почала ХХ ст. - у статті М. Сумцова "Танець" [25]. Але, на диво, у визначній праці С. Худєкова "Мистецтво танцю" [29], де описано танці всіх основних культурних регіонів світу, згадок про танці мусульман, про танці суфіїв або обертання дервішів немає взагалі. Частково це можна пояснити стійким переконанням автора, що східні танці (не лише мусульманських народів) були переважно жіночими. На прикладі Індії дослідник - балетолог стверджує, що "чоловікам в Індії не личить і не пристойно танцювати. Ця розвага складає винятковий привілей лише для жіночої статі" [29, с.77]. Аналізуючи особливості "танцювальних" ритуалів індійських факірів (жебраків), він стверджував, що "смиканина й невиразні (безобразні) стрибки скривавлених сектантів-факірів не можуть вважатися танцювальним мистецтвом" [29].

Але, в той же час, існували чоловічі танці буддистських ченців і дервішів [25]. До того ж, танець дервішів був спочатку храмовим ритуалом, дійством для обраних - для посвячених, які мали право його виконувати, якщо чернець три роки (точніше, 1001 день [31]) проводив в монастирі в суворій аскезі [12].

Щоб краще зрозуміти суфійські ритуальні практики, з якими ортодоксальні мусульмани боролися не менше від християнських єпископів, що також активно протистояли залишкам європейських язичницьких обрядів, необхідно знайти витоки цього духовно-містичного явища.

Суфії є древнім релігійним братством, походження якого ніколи не було встановлене або датоване. особисто вони не виявляють великої цікавості до подібних досліджень, задовольняючись посиланнями на прояви їх образу мислення в різних країнах і в різні періоди історії [31].

З підозрілої та напівєретичної в минулому течії суфізм перетворюється не лише на ісламський езотеризм, свого роду "вищий іслам", але й стає авангардом ісламу і в місіонерсько-проповідницькій діяльності. В усіх країнах, де є мусульмани, є і суфії (у тому числі і в Туреччині, хоча там, після революції Кемаля Ататюрка і відокремлення "церкви" від держави, суфійські ордени були заборонені). При чому у деяких ісламських країнах суфізм і суфійський шлях засуджуються як новшество, про яке Пророк нічого не говорив [26].

Філософію танцю суфіїв не можна пояснити за допомогою загальномусульманського релігійного світогляду і міфології, бо в ісламі не існує поняття "танцюючого Аллаха" і в Корані мусульман таких понять, як "танець", "пляска" чи "хоровод" не існує, як і самого явища "танцювання" чи "плясання" [34]. В коранічному тексті про релігійні (очевидно і танцювальні) ритуали навколо "золотого тільця" повідомляється, що Муса (Мойсей) наказує вбити, а Аллах блискавкою" карає його учасників: "І вразила вас блискавка, коли ви дивилися!" [Сура 2: Корова, 54-55]. В аналогічному епізоді з Біблії Мойсей наказує кожному вбивати своїх рідних братів і приятелів, якщо вони брали участь в цих ритуалах: "І зробили Левіїні сини за словом Мойсеєвим. І впало з народу того дня близько трьох тисяч чоловіка" [Вих.32: 26-28]. Може тому представники ортодоксального ісламу переслідували дервішів за дансоритуальні практики.

Серйозні проблеми з визначення символізму та істинної суті справжніх суфійських практик виникають у будь-якого дослідника християнського Заходу чи Сходу, який намагається вивчати уніфікований, узагальнений або спрощений (профанний) різновид суфізму. Так, багато людей в Європі і Америці практикують "танець дервіша" [35], і це не дивлячись на те, що в популярній суфійській літературі обумовлено, що подібна вправа була "прописана" Румі, з причин місцевого характеру [30]. Румі ввів танці і обертальні (кругові) рухи як вправи для своїх учнів із-за флегматичності населення Коньї.

Особливим було Ставлення до танців практикуючих дервішів. Як приклад, І. Шах згадує один суфійський переказ, в якому розповідалося, як учень попросив дозволу у наставника брати участь в "танці" суфіїв. Шейх сказав йому: "Не будеш їсти нічого три дні. Потім нехай приготують [тобі] дуже смачні страви. Якщо ти віддаси перевагу "танцю", можеш взяти в ньому участь" [30]. Нинішні ритуальні дії дервішів - танці, стрибки, слухання і виконання музики і т.п., "є вульгаризацією, примітивними копіями початкової дуже витонченої технології" [30].

Але чи можна танцювальні дії суфіїв назвати танцем в повному значенні цього слова? Де шукати витоки танцю дервішів, яке його призначення і функції в суфійському релігійному ритуалі?

І. Шах в своїй праці "Суфії" лише умовно називає "танцем" дансообертальні рухи дервішів. Та існують припущення, що " [пророк] Магомет, згідно містичних традицій, створив секту танцюристів-дервішів" [23]. Тема танцю в суфійських розповідях про слухання музики постає лише мимохідь. Суфійську музику використовують в усіх мусульманських общинах, де декламують суфійську поезію, тоді як танець є заняттям лише одного суфійського братства - Маулаві. Барвисті мініатюри часто змальовують суфіїв, танцюючих в садах в супроводі кількох музик, але вони не виконують (не повторюють) єдиний малюнок танцю [31]. Тому про танець дервішів, про його значення і призначення можна довідатися не від самих практикуючих дервішів, а, переважно, від необізнаних або випадкових дослідників, що спостерігали ці танці в основному в сценічних "трансформаціях".

Яким же був танець в середині 13-го століття, коли Джалаладдін Румі заснував суфійський орден Дервішів? Сьогодні "танець-молитву" персидських суфіїв активно виконують в Туреччині на сцені, і щорік на могилі Румі Джалаледдіна проводять фестиваль дервішів. Ці танці набули сценічних форм і рис. Ні в якого іншого танцю немає такого дивакуватого костюму. Дервіші танцюють у високих червоних шапках, білих довгих платтях з дуже широкою спідницею, а чорну накидку, що приховує цей наряд, скидають ще на початку танцю. Танець дервішів - це просте кружляння (обертання), танцюючі майже не роблять рухів руками: зазвичай права рука піднята догори, а ліва - донизу. І крутяться дервіші в такому танці-крутці не обмежуючись в часі. Одні автори повідомляють про "багатогодинні обертання дервішів довкола власної осі", інші переконані, що суфії "крутяться до втрати свідомості", як це роблять виконавці демонічних танців [8]. Але примітно, що після його виконання суфії нічого не передбачають, як це буває у сибірських або монгольських шаманів.

Танець дервішів був спочатку храмовим ритуалом, дійством для посвячених. І лише з часом його сталі виконувати привселюдно.

Чим простіший релігійний танець, тим частіше "необізнані" з ним глядачі, намагаються тлумачити про його космічний символізм: кожна деталь в танці (включаючи розташування дервішів та їх одяг) тлумачаться ними по-особливому. Саме в таких "дослідженнях" в танці дервішів:

а) біле одіяння символізує саван, шапка могильну плиту, а накидка гробовий покрив або праведний світ і світ духів [13];

б) спрямовані вгору долоні рук - символізують отримання небесного благословення, а повернені донизу - передання цього благословення на Землю для інших [13; 24];

в) а розміщення танцюючих дервішів на сцені в колі, в центрі якого зазвичай перебуває головний дервіш, символізує сонце і планети, які крутяться довкола нього [13], а нахил голови дервішів у танці близько двадцяти п'яти градусів - майже рівний нахилу Землі, який складає двадцять три градуси [24].

Обертання бувають лише правосторонніми і це уподібнює цей танець в основних рисах з європейськими видами вальсів. Може тому деякі дослідники танець вальс також намагаються вивести з "мусульманських" танцювальних традицій.

Яким же насправді є значення танцю і рухів дервішів? Де шукати витоки такого незвичайного і неповторного ритуалу?

У танцювальних культурах багатьох народів зустрічаються обертання, але ніхто їм не приписує космічний, астральний смисл (сенс). Згідно первісного міфологічного мислення і світогляду, всяке обертання асоціювалося і з вихором, і з вітром. Як зазначає А. Афанасьєв: "У свисті вітрів і завиванні бурі пересічному язичнику чулися пісні духів, а в примхливому польоті хмар і у вихорах, що кружляють, вбачали їх танці чи весілля" [5]. Тому, навіть, звичайному спостерігачеві, який знайомий з природними особливостями східних регіонів, танець дервішів нагадує вихор і піскові буревії. Для первісного міфологічного мислення і світогляду саме ці природні явища представлялися як "танці" бога/богів. В доісламській традиції були і свої первісні уявлення про божественну природу вітрів і вихорів. До речі, в християнській міфології вихорам зазвичай приписують диявольське, сатанинське походження, сприймають їх як танець бісів - "слуг диявола"" [5]. Вірування в те, що вихор - це біс, або в всередині самому вихору сидить біс, було також поширеним по всій території Росії, Білорусі і України [5], а в деяких місцевостях (наприклад, на Поліссі) не втрачає своє значення і сьогодні [7].

Враховуючи жіночі риси ритуального одягу танцюючих дервішів - білі широкі спідниці, без яких суфійське обертання неможливе, можна припустити, що витоки суфійського танцю потрібно шукати в жіночому танці Древнього Сходу - Древньої Азії. Бо дуже багато спільного у цього танцю з танцями баядерок Індії, описаного С. Худековим: "Коли їхнє збудження досягає крайньої межі екзальтації, вони починають крутитися одна довкола іншої, швидко-швидко - до втрати свідомості (до запаморочення), до повного виснаження сил! Потім, напівголі, вони падають на підлогу!" [29]. Але більш цікавим для дослідників генези танцю дервішів може виявитися опис незвичного східного танцю молодих чоловіків, зафіксований С. Худєковим: "Як виняток, можна вказати на двір одного з раджів, при якому міститься спеціально складена з чоловіків трупа танцюристів. Це красиві молоді люди у віці до 20 років [.]. Одягнені в багаті жіночі костюми, ці артисти жодних самостійних танців не виконують. Це - чоловіки у спідницях, які наслідують баядерок" [29].

Танець дервішів міг з'явитися аналогічно. У непідготовленого виконавця від обертання на одному місці (довкола своєї осі) майже відразу починає крутитися голова і настає відчуття, що весь світ обертається довкола тебе. Після миттєвого припинення обертання тіла, ще деякий час відчуття обертання всього навколишнього світу продовжується. Ефект від виконання такого "танцю" може відчути лише той, хто практично виконує подібні обертання. Багато дослідників стверджують, що "для послідовників суфізму танець був не мистецтвом, а засобом. злиття зі Світовою Душею". Ці обертання найчастіше називають ритуальними, релігійними і екстатичними танцями. Але відомий суфійський шейх і мислитель, автор більше тридцяти книг про суфізм Джавад Нурбахш не згоден з поширеною думкою про нібито танцювальний екстаз суфіїв під час виконання ритуального обертання: "Деякі випадкові спостерігачі вважали, що за допомогою танцю можна знайти Божественний екстаз і досягти Бога". На його переконання суфій починає "танцювати" лише коли він не усвідомлює самого себе [19].

Але і такі туманні тлумачення суфійського шейха про "танець" суфіїв не вносять ясності і розуміння щодо феномену таких обертань.

Сьогодні суфійський танець дервішів популярний не лише в Туреччині і Єгипті, але і в багатьох інших країнах

Сходу. Містичний танець дервішів згодом був запозичений корінним населенням Криму - кримськими татарами і трансформувався в народний танець хайтарма [13]. З часом жінки також почали танцювати цей танець, але вже у барвистому вбранні.

Нині суфійські обертання в країнах Європи і Америки поширюють окремі хореографи, які не є суфіями і не пов'язані з релігійно-ритуальними практиками суфіїв; і, навіть, жінками [35]. "Суфійські" крутки (обертання) можна зустріти в спеціальних етнорелігійних шоу-програмах, присвячених ізотеричним і містеріальним практикам Сходу.

Сучасні сценічні зразки суфійських обертань технічно ускладнюються, підпорядковуючись загальним законам шоу і масових видовищ і, таким чином, ще більше відрізняються від свого попередника - суфійського дансообертання. Виразними рисами трансформації суфійських танцювальних традицій можна вважати виконання цього танцю необізнаними танцівниками і, навіть, жінками [9], використання додаткової спідниці або декількох і поступове збільшення швидкості обертання під час виконання танцю. Багато європейських фокусників, під враженням модної східної теми, одягаються в костюми факірів і дервішів і беруть екзотичні псевдоніми [15]. Поступово ці модернізації можуть вплинути і на зовнішні особливості традиційних обертань дервішів, розмиваючи їх первинні форми і традиційну семантику.

Ми спробували узагальнити розрізнені уявлення і відомості різних дослідників про танцювально-ритуальні особливості християнських та мусульманських (суфійських) релігійних практик, але ще необхідно провести спеціальне об'єктивне філософсько-релігієзнавче дослідження ритуально-дансологічних практик, які ще й досі можна зустріти цієї в розрізнених общинах авраамічного толку, їх справжні глибинні, можливо дохристиянські, доісламські чи інорелігійні витоки.

Список використаних джерел

1. Абу Хамида Газали. Алхимия счастья / Абу Хамида Газали; пер. с араб.Х. Мадраимов. - Ташкент, 1999.

2. Адамович Г Славянский обрядовый танец в свете мировых эзотерических традиций // Геннадий Адамович, Алексей Толмачев [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dc. tsu.ru/ WebDesign/DC/danceclub. nsf/structurl/sacraHs_t9

3. Али ибн Усман аль-Худжвири. Раскрытие скрытого. Старейший персидский трактат по суфизму / Али ибн Усман аль - Худжвири; перевод с англ.А. Орлова. - М.: Единство, 2004. - 504 с.

4. Армстронг К. История Бога.4000 лет исканий в иудаизме, христианстве и исламе / Карен Армстронг; перевод К. Семенова. - М.: Анф, 2011. - 524 с.

5. Афанасьев А. Поэтические воззрения славян на природу: Опыт сравнительного изучения славянских преданий и верований в связи с мифическими сказаниями других родственных народов: В 3-х т. / Александр Афанасьев. - М.: Современный писатель, 1995. - Т.1.

6. Бахауддин М. Лицо суфизма / М. Бахауддин. - Душанбе: Бард, 1999. - 328 с.

7. Буйських Ю. Вихор в сучасній демонології українців / Юлія Буйських // Етнічна історія народів Європи. - 2009. - Вип.29. - С.22-31.

8. Восточный танец [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dicHb.com/cgi-Ыn/d1. cgi? l=ra&base=coHer&page=showid &М=10128

9. Времена изменились: в танце дервишей теперь кружатся женщины [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. liveinternet.ru/users/lara_liberty/post161977383/

10. Гиршон А. Интегративная танцевально-двигательная терапия / В. Козлов, А. Гиршон, Н. Веремеенко. - М., 2005; СПб.: Речь, 2006. - 286 с.

11. Дасс Р. Это только танец / Рам Дасс. - М., 1974. - 67 с.

12. К.Е. Танец дервишей сама [Електронний ресурс] / Елена К. - Режим доступу: http://art.1001chudo.ru/turkey_1262.html

13. К.Е. Юбочные танцы дервишей // Искусство медитации [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://subscribe.ru/group/ mir-iskusstva-tvorchestva-i-krasotyi/779271/

14. Коновалов Д. Религиозный экстаз в русском мистическом сектантстве: [1. Картина сектантского экстаза] / Д. Коновалов // Богословский вестник. - 1907. - Т.1. - №3. - С.595-614.

15. Макаров С. Искусство факиров в Европе XIX - начала XX века. Общие сведения о факирах, дервишах, йогах / С. Макаров // Развлекательная культура России XVIII-XIX вв. Очерки истории и теории. - СПб., 2000. - С.464-480.

16. Мистический танец дервишей [Електронний ресурс] // Индия по-русски - живой путеводитель. - Режим доступу: http://indonet.ru/blog/george/3025

17. Мухаммад ибн `Абд ал-Карим аш-Шахрастани. Книга о религиях и сектах / Мухаммад ибн `Абд ал-Карим аш-Шахрастани; перев. с араб.С. Прозорова. - М.: Наука, 1984. - Ч.1: Ислам. - 270 с.

18. Мухаммедходжаев А. Гносеология суфизма / А. Мухаммед - ходжаев. - Душанбе: Дониш, 1990. - 116 с.

19. Нурбахш Д. Путь. Духовная практика суфизма / Джавад Нурбахш; перев.Л. Тираспольского. - М.: Риэлетивеб, 2007. - 267 с.

20. Рамачарака. Религии и тайные учения Востока / Рама - чарака. - Рига, 1937. - 292 с.

21. Сакральные танцы Востока [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://orientaldance.com.ua/news07032010.html (Назва з екрану)

22. Словарь религиозных обрядов и верований / Мирча Элиаде, Ион Кулиано. - М.: Рудомино; СПб.: Университетская книга, 1997. - 414 с.

23. Средневековый танец [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.siluet-dance.com/index. php? page=dance_history_ srednevek

24. Стрикалюк Б. Суфізм (2013) [Електронний ресурс] / Богдан Стрикалюк // Філософія і релігієзнавство. Перший науковий філософсько-релігієзнавчий портал. - Режим доступу: http://tureligious.com.ua/sufizm/

25. Сумцов Н. Танец / Николай Сумцов // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 82 тт. и 4 доп. тт. - М.: Терра, 2001 (1901). - Т.32А (64): Тай - Термиты. - 481 с.

26. Тоpчинов Е. Религии мира: опыт запредельного психотехника и тpанспеpсональные состояния. - СПб.: Петербургское Востоковедение, 1998.

27. Тримингэм Дж. Суфийские ордены в исламе [Електронний ресурс] / Дж. Тримингэм; перевод.А. Ставиской. - Режим доступу: http://www.jagannath.ru/users_files/books/Sufiiskie_ordeny_v_islame. pdf

28. Хисматулин А. Суфийская ритуальная практика (на примере братства Накшбандийа) / А. Хисматулин. - СПб.: Петербургское Востоковедение, 1996. - 208 с.

29. Худеков С. Искусство танца. История. Культура. Ритуал / Сергей Худеков. - СПб., 2010. - 564 с.

30. Шах И. Путь суфиев / Идрис Шах; перевод.Ю. Аранов. - СПб.: Эннеагон Пресс, 2011.

31. Шах И. Суфии / Идрис Шах. - СПб.: Локид, Миф, 1994. - 448 с.

32. Шейх Солих аль-Фаузан. Истинная суть суфизма, 2009 (1430) [Електронний ресурс] / Шейх Солих аль-Фаузан. - Режим доступу: http://sawab. info/library/sufism. pdf

33. Эрнст К. Суфизм. Мистический ислам / Карл Эрнст; перевод.М. Платова. - М.: Эксмо; Наше слово, 2012. - 416 с.

34. Якубович М. Преславний Коран. Переклад смислів українською мовою / Переклав з араб. Михайло Якубовим. - Острог, 2012. - 982 с.

35. Nik Anna.М. - Г. Возиен: "Сакральный танец - это молитва в движении" [Електронний ресурс] / Anna Nik. - Режим доступу: http://www.idance.ru/show. php? id_a=964

Размещено на Allbest.ru