Леонард Стоцкел, його роль у поширенні реформаційних ідей на східнословацьких землях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Леонард Стоцкел, його роль у поширенні реформаційних ідей на східнословацьких землях

Товтин Яна, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії стародавнього світу і середніх віків Ужгородського національного університету

Стаття присвячена процесам, пов'язаним із поширенням реформаційних ідей на східнословацьких землях крізь призму діяльності вчителя, богослова, письменника, гуманіста і впливового реформатора в Королівській Угорщині, автора символу віри п'яти східнословацьких міст "Confessio Реаро Шапа" Леонарда Стоцкела, який відіграв у цих подіях чи не найважливішу роль. Зокрема, завдяки його зусиллям на східнословацьких землях було прийнято один із перших символів віри - "Confessio Pentapolitana", який уважається одним із найбільш давніх документів з історії угорського протестантизму, що послужив основою для прийняття наступних символів віри.

Ключові слова: Леонард Стоцкел; Реформація; "Confessio Pentapolitana"; "Loci communes".

Статья посвящена анализу процессов, связанных с распространением реформационных идей на восточнословацких землях через призму деятельности учителя, богослова, писателя, гуманиста и влиятельного реформатора в Королевской Венгрии, автора символа веры пяти восточнословацких городов "Confessio Ре^ароііїапа" Леонарда Стоцкела, который сыграл в этих событиях очень важную роль. В частности, благодаря его усилиям на восточнословацких землях был принят один из первых символов веры - "Confessio Pentapolitana", который считается одним из самых древних документов по истории венгерского протестантизма и основой для принятия последующих символов веры.

Ключевые слова: Леонард Стоцкел; Реформация; "Confessio Pentapolitana"; "Loci communes".

The article reveals the peculiarities of spreading Reformation ideas in Slovakia during the first half of the sixteenth century. It is emphasized that Reformation ideas were being distributed on the territory of Slovakia in three ways; the Quirinal, in particular, Queen Mary played a significant role in these processes.

Leonard Stockel, a distinguished teacher, theologian, humanist, nevertheless, contributed greatly to the development of these processes. He is the author of "Confessio Pentapolitana", which is one of the oldest documents on the history of Hungarian Protestantism serving as the basis for accepting the forthcoming Symbols of Faith. Stockel's outlook was formed under the influence of the European Enlightenment. He established new contacts: Stockel made friends with an eminent European humanist - Philipp Melanchthon, who was his teacher. The proof of it is a joint edition of Melanchthon's "Loci communes" and Comments on "Loci communes", which was published posthumously in Basel in 1561. Consequently, at the request of residents of Bardejov L. Stockel became the headmaster of the town school. In the summer of 1539 he left Wittenberg. L. Stockel's return to his hometown Bardejov marked the beginning of a new period in his life. He deceased in 1560.

Keywords: Leonard Sto ckel; the Reformation; "Confessio Pentapolitana"; "Loci communes".

Постановка проблеми і стан її вивчення. Протягом першої половини XVI ст. практично всю Європу охопили процеси, пов'язані з поширенням ідей Реформації, які значно змінили погляди тогочасного суспільства. Винятком у цьому плані не стали терени словацьких земель, що входили до складу монархії Габсбургів, а першими ідеї Реформації знайшли свою підтримку на східнословацьких землях. Реформація тут поширювалася кількома шляхами й швидко була сприйнята місцевим населенням.

На нашу думку найвизначнішою постаттю Реформації на словацьких землях можна вважати богослова, письменника, гуманіста і впливового реформатора Королівської Угорщини, автора символу віри п'яти схід - нословацьких міст "Confessio Репїароііїапа" Леонарда Стоцкела.

У свій час питаннями, пов'язаними з поширенням реформаційних ідей на східнословацьких землях та діяльністю Леонарда Стоцкела, займалися переважно словацькі та угорські дослідники. Серед них насамперед варто згадати М. Боднарова, М. Сухі, М. Новачка, Л. Матушевську, В. Янкович та ряд інших. А власне в українській науковій літературі ця постать до сьогодні не одержала належного висвітлення й аналізу

Мета статті - крізь призму діяльності лютеранського мислителя 1530-60 рр. Леонарда Стоцкела розглянути процеси поширення реформаційних ідей на східнословацьких землях.

Виклад основного матеріалу. Леонард Стоцкел народився 1510 р. у Бардієві. Його предки були міськими ковалями. Важливим є той факт, що його батько був авторитетною особою в магістраті й навіть двічі обирався міським старостою - 1512-1513 рр. та 15201521 рр. [22, с. 65; 2, с. 33]. У дитячому віці Леонард був свідком не лише змін у матеріальному становищі своєї родини, але й змін духовної атмосфери, на яку, у першу чергу, впливав гуманістичний центр у Краківському університеті. Навіть його перший учитель, гуманіст Валентин Еціус прибув до Бардієва саме з Кракова [8, с. 500; 20, с. 21; 26, с. 339].

Нові знання Л. Стоцкел здобув під час свого навчання в Кошицях (приблизно в 1522-1526 рр.), де прослухав курс лекцій англійського гуманіста Леонарда Цокса. Одночасно він познайомився з творами Еразма Роттердамського. За період навчання в Кошицях Л. Стоцкел зіткнувся не лише з гуманістичними ідеями, але й із першими проявами реформаційних ідей [19, с. 1; 5, с. 43; 27, с. 351]. Подальші події, що сталися в Угорщині, - Могацька катастрофа, наступ Османської імперії - позначилися і на житті Л. Стоцкела.

У цей час він переїжджає до центру Сілезії (м. Вроцлав) на навчання. Дух, що панував у гімназії, зробив Л. Стоцкела ще більш прихильним до Реформації. У цей період його наставником був Андрій Вінклер, але Л. Стоцкел більше прислухався до проповідей Яна Летлера. Під час навчання у Вроцлаві він отримав звістку про смерть батька, що стало поштовхом до прийняття рішення про перерву в навчанні. Цей період життя Л. Стоцкела пов'язаний із роботою в будинку вроцлавського підприємця Мікулаша Рудігера.

Л. Стоцкел стає його помічником у крамниці, крім цього, допомагає дітям підприємця в навчанні. На цьому етапі його життя все ж таки перемагало бажання продовжити навчання [26, с. 341; 13, с. 87], бачити й слухати промови Мартіна Лютера та Філіпа Меланхтона. Саме із цих причин Л. Стоцкел покинув Вроцлав з метою продовжити навчання. Уже восени 1530 р. він прибув до Віттенберга, де майже сім років слухав лекції в університеті.

Навчання було плідним і в напрямку встановлення нових контактів: Л. Стоцкел потоваришував із відомим європейським гуманістом - Філіпом Меланхтоном, який був його вчителем [25, с. 56-57; 29, с. 54]. За матеріалами, які містяться в життєписах або ж кореспонденції (більшість якої втрачена) Леонарда Стоцкела, ця дружба та співпраця тривала ціле життя. Свідченням цього є також спільне видання "Loci communes" Меланхтона та Коментарів до "Loci communes", які вийшли єдиним виданням, хоч уже й після смерті одного з авторів, у 1561 р. у Базелі. Про тісну дружбу свідчить і тривале листування - практично протягом усього життя не переривався зв'язок між Ф. Меланхтоном та Л. Стоцке- лом [16, с. 84-85; 9, с. 85-86; 10, с. 86-87; 13, с. 87-92; 14, с. 93-97; 15, с. 97-99; 16, с. 103-104].

Підтримував Л. Стоцкел дружні стосунки і з Матя- шем Девай Біро, Бартоломеєм Богнером, Франтішеком Реваєм та іншими відомими гуманістами, під впливом яких і формувалися погляди словацького реформатора [22, с. 67; 17, с. 77-78].

У 1538 р. жителі Бардієва звернулися до Л. Стоцкела з проханням очолити міську школу Улітку 1539 р. він уже покинув Віттенберг і повернувся до рідного міста. Повернення до Бардієва поклало початок нового періоду в житті Л. Стоцкела, який протривав до його смерті в 1560 р. [24, с. 70; 8, с. 501; 26, с. 341].

На перший погляд, це був період праці в школі, але de facto - на одному місці (не враховуючи короткого періоду з вересня 1555 р. до січня 1556 р., коли Леонард Стоцкел проживав у Кежмарку), оскільки пропозиції, які надходили з Манфельда, Вратислава, Кошиць та Левочі були вже не актуальними. Яскравим прикладом відданості школі Бардієва є те, що для тогочасного суспільства характерною була праця освічених людей у шкільній службі лише протягом декількох років, тобто до того часу коли вони могли отримати цікавіші пропозиції в церковній, управлінській сфері тощо.

Незважаючи на те, що до викладання Л. Стоцкела в цій школі пропрацювала велика кількість відомих талановитих педагогів, її "золотий вік" ототожнюється саме з періодом діяльності цього вченого.

Фактично одразу після отримання посади ректора Л. Стоцкел провів реорганізацію шкільного життя. Її суть зводилася до запровадження в Словаччині принципів викладання, що існували в шкільних закладах Німеччини. Наголос робився на вченні Агріколи та Меланхтона, тобто навчання за зразком Ейслебенської школи [27, с. 351; 29, с. 453]. У 1540 р. він складає закони Бардії- вської школи - Leges scholae Bartphensis. Саме тут проявилися новаторські педагогічні погляди Л. Стоцкела.

Правила не містили свідчення про організацію школи, але позначали права та обов'язки ректора, учителів та учнів, керували позанавчальною діяльністю та дисципліною.

Відтак за досягнення на ниві шкільної освіти Леонарда Стоцкела назвали вчителем усієї Угорщини [27, с. 351]. У школі навчалися діти городян та шляхти переважно зі словацьких земель, але були також учні з- за кордону [22, с. 68]. Громадська діяльність Л. Стоцкела була невіддільною від шкільної, адже його справи в галузі освіти перепліталися з бурхливим суспільним життям. У 1549 р. на прохання жителів 5 королівських міст він уклав визнання віри, відоме як "Confessio Pentapolitana". Якщо Leges scholae Bartphensis уважається найбільш давнім педагогічним документом на теренах Словаччини, то "Confessio Pentapolitana" є одним із найбільш давніх документів з історії угорського протестантизму який послужив основою для прийняття наступних символів віри [26, с. 341; 22, с. 22].

Помер Леонард Стоцкел у своєму рідному місті 6 червня 1560 р., проживши 50 років та залишивши після себе трьох синів (Яна, Давида та Леонарда) і трьох доньок - Анну, Дорету та Віру [8, с. 502; 24, с. 70]. Участь Л. Стоцкела у формуванні релігійного світогляду та в педагогічних новаціях серед населення східнословацьких міст була надзвичайно великою, втрата такої особистості стала болючою. За порадами щодо вирішення спірних релігійних питань до Л. Стоцкела зверталися навіть міські ради.

Так, наприклад, у 1551 р. Леонард Стоцкел разом з архидияконом Радашином виступив проти пряшівського священика М. Лаутервальда та його вчення, у якому той опротестовував євангелістське вчення про виправдання вірою. У 1554-1555 р. він полемізував зі Ф. Станцаром, який, на його думку, проповідував помилкове вчення про Св. Троїцю та Особу Ісуса Христа. У 1557 р. кошицька міська рада звернулася до Леонарда Стоцкела з проханням проаналізувати вчення свого угорського проповідника Сегеді, який проповідував кальвіністські погляди про таїнство причастя, євхаристію [4, с. 89]. Він зробив ґрунтовний коментар цього вчення й засудив його.

Окрім цього, Леонард Стоцкел брав участь і в суперечках між прихильниками Ф. Меланхтона та флаціанами щодо розуміння змісту Вечері Господньої, вільної волі людини. При цьому Л. Стоцкел підтримував позиції прихильників Філіпа Меланхтона. У 1557 р. у Бардієві відбувся синод, у якому взяли участь 5 східнословацьких міст. Причиною зібрання була проблема відокремлення від церкви різних забобонів на зразок заклинань, ворожінь і освячення землі та води. Підтримавши міську раду Бардієва, Л. Стоцкел наполіг на тому, щоб такі забобони були відсторонені, але вівтарі, ікони та статуї в кірках залишилися. Саме завдяки цьому й збереглася така пам'ятка архітектури, як костьол св. Егідія, його інтер'єр та вівтар [4, с. 89].

Розглядаючи заслуги Л. Стоцкела, особливу увагу слід звернути на його допомогу друкарні Давида Гутге- села. У цій друкарні в 1581 р. був опублікований словацький переклад Малого Катехизиса Мартіна Лютера. Це була перша книга, надрукована чеською мовою з елементами словацьких слів. Подальшому поширенню реформаційних поглядів сприяла велика кількість їх прихильників. Позитивним моментом у домінуванні та розповсюдженні Реформації серед міського населення було те, що в релігійному плані міста залишалися незалежними. Вони патронували церкви та монастирі, і тому нова релігійна течія знайшла підтримку не лише серед населення. Євангелістська церква отримала також храми з усім їхнім інвентарем та багатими дотаціями. Наприклад, у Кошицях католикам дозволялося послуговуватися тільки невеликою капличкою в королівському будинку, оскільки інші церкви були передані протестантам. На основі права патронату міські ради обирали священиків, учителів, керували богослужіннями та навчальною дисципліною. Погоджуючись із думкою окремих дослідників, уважаємо, що на 1550 р. уся Північна Угорщина від Прешпорку і до кордонів Трансильванії була під впливом Реформації. Про це свідчить і той факт, що з католиків тут залишилися лише три родини та частина кліру.

Висновок

Отже, чи не найвагоміший внесок у поширення реформаційних ідей на словацьких землях зробив Леонард Стоцкел. Практично всі його погляди формувалися під впливом ідей європейських просвітителів. Його діяльність позначилася не лише на релігійному, а й на культурно-освітньому житті окресленого регіону. Завдяки зусиллям Л. Стоцкела на східнословацьких землях було прийнято один із перших символів віри - "Confessio Pentapolitana", що є одним із найбільш давніх документів з історії угорського протестантизму, який послужив основою для прийняття наступних символів віри.

стоцкел реформація лютеранський східнословацький

Література

1. Петров А. Матерыяли для исторыи Закарпатськой Руси. VIII. Отзвукъ реформафъ въ русскомъ Закарпатьи XVI въ. А. Петров. - Прага, 1923. - 236 с.

2. Bodnarova M. Die Reformation in den ostslowakischen ko niglichen Stadten in der ersten Halfte des 16. Jahrhunderts / M. Bodnarova // Die Reformation und ihre wirkungsgeschichte in der Slowakei. Kirchen- und konfessionsgescichte Beitrage / [herausgegeben von K. Schwarz und P. S vorc]. - Wien : Evangelicher Presseverband, 1996. - S. 22-35.

3. Bodnarova M. Reformation in the East royal cities in the 16th century / M. Bodnarova // Reformation on the eastern Slovak 16th to 18th century. - Presov : Acta Collegio Evengelici Presoviensis II, 1998. - S. 19-38.

4. Bodnarova M. Reformacia v Bardejove v 16. storoci / M. Bodnarova // Prve augsburske vyznanie viery na Slovensku a Bardejov / P. Konya. - Presov : Acta Collegii Evengelici Presoviensis V, 2000. - S. 85-91.

5. Daniel D. P. Barfteld/Bardejov zur Zeit der Reformation / David P. Daniel // Die Reformation und ihre wirkungsgeschichte in der Slowakei. Kirchen- und konfessionsgescichte Beitrage / [herausgegeben von K. Schwarz und P. S vorc]. - Wien : Evangelicher Presseverband, 1996. - S. 37-49.

6. Dolinsky J. Dejiny Cirkvi. Obdobie reforiem. Diel. III / Juraj Dolinsky . - Bratislava : Dobra kniha, 1995. - 228 s.

7. Dupkala R. Filozoficke vy chodiska a dimenzie tvorby L. Sto ckela / R. Dupkala // Prve augsburske vyznanie viery na Slovensku a Bardejov / P. Konya. - Presov : Acta Collegii Evengelici Presoviensis V, 2000. - S. 75-83.

8. Durovic J. Pri spevok k dejinam reforma cie / Jan Durovic // Cirkevne listy. - 1935. - Rocnik XLIX. - Cislo 25. - S. 500-502.

9. Novacka M. Filip Melanchthon Leonardovi Sto ckelovi ; 19. ju l a 1544 / M. Novacka // Od kral'ovstva ducha ku kral'ovstvu cloveka. - Bratislava : Tatran, 1986. - S. 85-86.

10. Novacka M. Filip Melanchthon Leonardovi Sto ckelovi ; 10. 8. 1544 / M. Novacka // Od kral'ovstva ducha ku kral'ovstvu cloveka. Bratislava : Tatran, 1986. - S. 86-87.

11. Kucera M. Novoveke Slovensko / Matu s Kucera. - Bratislava : Perfekt, 2004. - 254 s.

12. Kvacala J. Dejiny reformacie na Slovensku / Jan Kvacala. Liptovsky Sv. Mikulas, 1935. - 303 s.

13. Leonard Sto ckel Filipovi Melanchthonovi ; Bardejov, 25. 8. 1544 Od kral'ovstva ducha ku kral'ovstvu cloveka / [zost. M. Novacka]. - Bratislava : Tatran, 1986. - S. 87-92.

14. Leonard Sto ckel Filipovi Melanchthonovi ; Bardejov, 12. 6. 1545Od kral'ovstva ducha ku kral'ovstvu cloveka / [zost. M. Novacka]. - Bratislava : Tatran, 1986. - S. 93-97.

15. Leonard Sto ckel Filipovi Melanchthonovi ; Bardejov, 23. 1. 1557 // Od kral'ovstva ducha ku kral'ovstvu cloveka / [zost. M. Novacka]. - Bratislava : Tatran, 1986. - S. 103-104.

16. Leonard Sto ckel Michalovi Revaiovi ; Bardejov, 20. 6. 1544 // Od kral'ovstva ducha ku kral'ovstvu cloveka zost. M. Novacka Bratislava : Tatran, 1986. - S. 84-85.

17. Leonard Sto ckel Frantiskovi Revaiovi ; Bardejov, 23. 9. 1539 // Od kral'ovstva ducha ku kral'ovstvu cloveka / [zost. M. Novacka]. - Bratislava : Tatran, 1986. - S. 77-78.

18. Rakovsky Matej. Z alospev nad smrt'ov Leonarda Sto ckela / M. Rakovsky // Antol ogia starsej slovenskej literatury / [ed. J. Misianik]. - Bratislava : Vydavatel'stvo slovenskej akademie vied, 1981. - S. 129-131.

19. Matusevska L. Leonard Sto ckel (1510-1560) / Lu dmila Matusevska. - Bardejov : Okresna kniz nica, 1991. - 7 s.

20. Michnovic I. Ucitel' celeho Uhorska / Imrich Michnovic // Historicka revue. - 1993. - Rocnik IV. - Cislo 3. - S. 21-22.

21. Najstarsie slovenske vydanie prekladu Maleho katechizmu Martina Luthera z Bardejova // Pramene k dejina m Slovenska a Slovakov VII. Turci v Uhorsku I. Z ivot v Uhorskom kral'ovstve pocas turecky ch vojen od tragickej bitky pri Mohaci az do Bratislavskeho snemu / [ed. P. Dvor ak]. - Bratislava : Literarne informacne centrum, 2005. - S. 114-116.

22. Novacka M. Od kral'ovstva ducha ku kral'ovstvu cloveka / Maria Novacka. - Bratislava : Tatran, 1986. - 512 s.

23. Ottova encyklopedia Slovenska. - Bratislava : Ottovo nakladatel'stvi, 2006. - 1053 s.

24. Petrovic J. Pri spevok ku genealogii Bardejovskeho rodu Sto ckel / J. Petrovic // Prve augsburske vyznanie viery na

Slovensku a Bardejov / P. Konya. - Presov : Acta Collegii Evengelici Presoviensis V, 2000. - S. 69-74.

25. Schwarz K. Praeceptor Hungariae: uber den Melanchthonschuler Leonard Sto ckel (1510-1560) / Karl Schwarz // Prve augsburske vyznanie viery na Slovensku a Bardejov / P. Konya. - Presov : Acta Collegii Evengelici Presoviensis V, 2000. - S. 47-67.

26. S koviera D. Leonard Sto ckel - humanisticky rektor bardejovskej skoly / Daniel Skoviera // Jednotna skola. - 1975. - Rocnik 27. - S. 339-351.

27. Slovensky biograficky slovnik. V zvazok. - Martin : Matica Slovenska, 1992. - 660 s.

28. Suda M. J. Der Melanchthonschuler Leonhard Sto ckel und die Reformation in der Slowakei / M. J. Suda // Die Reformation und ihre wirkungsgeschichte in der Slowakei. Kirchen- und konfessionsgescichte Beitrage / [herausgegeben von K. Schwarz und P. Svorc]. - Wien : Evangelicher Presseverband, 1996. - S. 50-66.

29. Vajcik P. Najstarsi pedagogicky dokument XVI stor. a Leonard Sto ckel / P. Vajcik // JJednotna skola. - 1954. - Rocnik 9. - Cislo 4. - S. 453.

Размещено на Allbest.ur