Поняття діалогу в контексті католицької школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поняття діалогу в контексті католицької школи

У статті розкриваються різні аспекти діалогу у світлі християнства. Аналізуючи Документи Конгрегації католицької освіти та беручи до уваги поняття діалогу з християнської перспективи, автор висвітлює сутність діалогу, його місце та значення в католицькій школі, розкриває різні виміри діалогу у католицькій шкільній спільноті. На основі результатів проведених автором семінарів з вчителями католицьких шкіл, представлені також погляди католицьких педагогів щодо сутності діалогу, способів його реалізації і збагачення у різних вимірах, а саме: "Бог - шкільна спільнота", "школа - інші інституції", "вчителі - вчителі", "вчителі - учні" та "вчителі - батьки".

Ключові слова: католицька школа, діалог, католицьке шкільне середовище, шкільна спільнота, виміри діалогу.

Various aspects of dialogue in the light of Christianity are revealed. Analyzing the documents of the Congregation for Catholic Education and taking into account the notion of the dialogue from Christian perspective the author reveals the concept of the dialogue, its place and importance in catholic schools, covers various dimensions of the dialogue in the catholic school community. The article deals with the dialogue between God and a man, human efforts and God's grace, between different religions, social status, between all members of school community. The dialogue of faith and life, faith and knowledge is partly described. On the basis of seminars with the catholic school teachers the views of catholic educators about the nature of the dialogue, its implementation and enrichment in different dimensions, namely: "God - school community", "school - other institutions", "teachers - teachers", "teacher - students" and "teachers - parents" are presented.

Key words: Catholic school, dialogue, catholic school climate, school community, dialogue dimensions.

Постановка проблеми. Діалог займає важливе місце в ідентичності католицької школи. Стрімкий розвиток мережі католицького шкільництва в Україні ставить перед собою вимогу у збереженні цієї ідентичності, яка має певні характеристики. Однією з таких характеристик є діалог у різних його вимірах, які представлені у Документах Конгрегації католицької освіти.

В Україні католицьким шкільництвом опікується Церква, а саме Комісія УГКЦ у справах освіти і виховання, яка на даний час працює над перекладами цих документів для того, щоб усі відповідальні за католицьке шкільництво могли повноцінно черпати із основних джерел і, таким чином, брати участь у збереженні ідентичності католицької школи. На даний час цією Комісією видано низку посібників, які висвітлюють сутність та основні характеристики католицької школи на основі Документів Конгрегації католицької освіти, представляють теоретико-практичні аспекти духовного супроводу освітян, а також подають орієнтири управління для директорів католицьких шкіл та інших шкіл християнського спрямування.

Однак поняття діалогу в католицькій школі, яке є одне з найважливіших та на сьогоднішній час найактуальніших сторін проблеми, не достатньо представлене у цих джерелах і тому вимагає глибшого його вивчення.

Метою статті є розкрити поняття діалогу в контексті католицької школи. Для досягнення цієї мети ставимо низку завдань: розкрити поняття діалогу, висвітлити різні виміри діалогу у католицькій школі, представити погляди педагогів католицьких шкіл щодо сутності діалогу у шкільній спільноті та способів його реалізації і збагачення.

Виклад основного матеріалу. Словом був створений світ: "І сказав Бог: Нехай буде..." [3, Бут.1,3.6.9.11.14.20.24.]. Словом були створені усі дари навколо людини і для людини, була створена словом і сама людина. Слова із книги Буття: "Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу" [3, Бут.1,26] є підтвердженням того, що діалог існував споконвіку. Читаючи далі Святе Письмо, бачимо, що живий, справжній діалог відбувався між Богом і Його творінням-людиною в раю. В Старому Завіті Господь провадив діалог із вибраними людьми: Ноєм, Мойсеєм, Авраамом та багатьма іншими, для того, щоб сповнити свою волю щодо людини. Отож істинний діалог несе в собі волю Божу.

Діалог розпочинається із відкритості людини на спілкування з Богом. Якщо людина провадить діалог з Богом, тоді лише можемо говорити про вміння людини вести діалог у інших вимірах. У католицькому шкільному середовищі - це діалог школи, як спільноти, з Богом, з іншими інституціями, суспільством, діалог між педагогами, вчителями і учнями, вчителями і сім'ями. Без особистого діалогу творіння з Творцем неможливими стають інші виміри діалогу, неможливою стає католицька школа, як спільнота, в центрі якої є Христос.

Діалог - це поєднання людських зусиль із Божою благодаттю. Про це зазначає Катехизм УГКЦ "Христос - наша Пасха": "Співдія людини з Богом у ділі спасіння полягає в поєднанні людських зусиль із Божою благодаттю. У Христі між Богом і людиною відбувається особовий діалог та єднання, коли людське зусилля поєднується з Божою благодаттю. Благодать, діючи в людині, виявляється у її ділах, а покликання людини полягає саме в тому, щоб дозволити благодаті вселитися в людину і діяти в ній. Людина покликана залишатися в усіх своїх ділах відкритою до благодаті, завжди підтверджувати цю відкритість, щодня кажучи Богові своє "так"" [2, п.744]. Таким чином відбувається справжнє спілкування людини з Богом.

Важливим є соборність діалогу в школі, яка передбачає єдність думки і зусиль усіх, хто залучений в шкільну спільноту. У Катехизмі читаємо: "Крім почуття особистої відповідальності і причетності до справ своєї спільноти, соборність відкриває людині інших людей та інші спільноти для сопричастя з ними і дає досвід такого сопричастя. Соборність вносить дух порозуміння, у якому різні спільноти переростають свої групові інтереси, опановують культуру діалогу та взаємної підтримки, щоб долати ті чи інші непорозуміння і конфлікти" [2, п.923].

Діалог - жива подія, в якій щось відбувається; це зустріч різних світів, культур особистостей, їхній взаємообмін. У цій зустрічі відбувається взаємозбагачення цих світів цінностями, поглядами, досвідом, настроями. Католицька школа - це середовище, в якій відбувається зустріч різних культур особистостей, їхніх цінностей, поглядів, способів мислення. Ця зустріч повинна сприяти єднанню та зростанню кожного. Цю позицію підтверджує документ "Співслужіння богопосвячених осіб і вірних" зазначаючи, що в католицькій школі "особи залучаються в динамічні міжособистісні відносини, які формують і оживляють шкільну спільноту, де формуються цінності, інтереси, лінії думок, джерела натхнення і моделі життя [4, п.13-14].

Документи Конгрегації Католицької освіти зазначають, що католицька школа повинна бути місцем діалогу різних релігій і соціальних становищ. Вона є екуменічною. Документ "Католицька школа на порозі ІІІ тисячоліття" підтверджує, що "католицька школа є місцем євангелізації, повної формації, інкультурації, навчання у приємному діалозі між молодими різних релігій і соціальних становищ" [6, п.11]. Оскільки, це стосується учнів не католиків, католицькі викладачі мають проявляти повагу до їхніх поглядів і весь час бути відкритими до діалогу. Одним із завдань педагогів і цілої школи, як зазначає документ "Миряни в школах: свідки віри", є заохочувати до дружнього діалогу учнів різних культур і походжень [5, п.17, 30,42].

Діалог - це поєднання двох ліній виміру: вертикальної і горизонтальної. Горизонтальна лінія єднає особу з іншою особою у християнській шкільній спільноті, а вертикальна - поєднує кожну особу і цілу спільноту з її Творцем. У такому перехресті ліній реалізується інтегральний розвиток учня, а у взаєминах з іншими поєднується людське і божественне; має місце приплив любові і ласки. Це те, що робить католицьку школу справді аутентичною. Значний вклад у розвиток вертикального виміру шкільної спільноти, а це, в першу чергу, відкритість до Бога, роблять богопосвячені особи. Вони вносять у школу досвід відносин із Богом, який основується на молитві, Євхаристії, Таїнстві Покаяння і духовності спільноти [7, п.109-111]. Таким чином, метою душпастирства є творення в шкільному середовищі спільноти справжнього діалогу, який є знаком присутності Бога та єдності людей із Богом.

В католицькій школі повинен відбуватися діалог віри і життя. Цей діалог має місце лише тоді, коли педагог не тільки ознайомлює учнів із християнською вірою, а й засвідчує її своїм життям. Життя людини стає відповіддю на її віру. Найкращий спосіб для свідчення - прямий і особистий зв'язок, діалог з учнями, який проявляється в теплому і щирому прийнятті кожного, хто шукає Бога. Важливо, щоб ці свідчення живилися молитвою, бо вона є розмовою з Богом. У ній Бог стає Учителем діалогу.

Конгрегація у справах католицької освіти закликає всіх відповідальних за навчально-виховний процес будувати діалог знання і віри. Знання, закладені в контексті віри, стають мудрістю і візією життя. Тому наповнення християнським світоглядом усіх навчальних предметів у католицькій школі є необхідною умовою для творення діалогу знання і віри, а отже, формування справжнього християнина, який не тільки володіє цінностями, а й засвідчує їх у повсякденному житті. Однак, важливо зазначити, що якщо вчитель хоче інтегрувати знання учня у його віру, то він сам повинен засвідчувати свої знання своєю вірою.

Ще однією особливістю католицької школи є її виняткова атмосфера, яка будується на зразок родинної. Як зазначає Іван Павло ІІ, у школі повинна панувати атмосфера приязного і відкритого діалогу, дружби і взаємоповаги [8, 251]. Миряни повинні відчути у католицькій школі атмосферу щирої поваги і сердечності; це має бути місце, у якому між усіма педагогами формуються справжні людські відносини, будується справжній діалог. Священики, богопосвячені особи, миряни - кожен, зберігаючи свою особливу ідентичність покликання, повинен цілковито інтегрувати в шкільну спільноту і кожного з них слід вважати за рівноправного члена цієї спільноти [5, п.77]. Для цього важливою є співпраця школи із сім'ями, яка веде до взаємної участі у досягнені цілей школи і участі у відповідальності за школу. Перед батьками по-особливому постає вимога підтримувати та збагачувати діалог у школі.

У такій атмосфері важливим і необхідним є відкритий діалог вчителя і учня. Учні і їхні сім'ї вбачають у вчителеві привітного і підготовленого співрозмовника, здатного мотивувати учнів до цілісної формації, заохочувати та спрямовувати якнайбільше їхньої енергії і вмінь до позитивного "конструювання" себе і свого життя, бути серйозним і гідним довір'я свідком відповідальності і надій перед суспільством [5, п. 22]. Вчителі повинні мотивувати учнів до діалогу, щоб ті вчились відкриватись, говорити і слухати, застановлятись, заглиблюватись в собі, шукати відповіді на свої запитання через діалог з Богом та ближніми.

Діалог в католицькій школі можна спостерігати в п'ятьох вимірах: шкільна спільнота - Бог; шкільна спільнота - інші інституції; педагог - педагог; педагог - учень; педагог - батьки. З метою глибшого розуміння значення діалогу та його необхідності в католицькій школі був проведений семінар для вчителів католицьких шкіл (загальноосвітня школа Святої Софії м. Львів, Колегіум для дівчат "Знамення" (с. Зарваниця, Тенопільської обл.), Школа-колегіум Патріарха Йосифа Сліпого м. Тернопіль та Бучацький колегіум ім. Святого Йосафата), який дав змогу ознайомитись із поглядами педагогів щодо сутності діалогу у шкільній спільноті та способів його реалізації у різних вимірах. Вчителям була запропонована участь у декількох активних методах групової праці, в якій вони обмінювалися досвідом, дискутували та аргументували свої відповіді.

На думку вчителів, діалог "Бог - школа" реалізується завдяки спільній участі у літургійному житті та молитві шкільної спільноти, Святих Таїнствах, читанні Святого Письма, прощах, наслідуванні Христа, духовних бесідах, зустрічах із богопосвяченими особами тощо. Діалог "школа - інші інституції" стає можливим завдяки відкритості школи до співпраці, довір'ї, виявленні ініціативи, християнському ставленню до ближнього тощо. Для укріплення та збагачення діалогу між вчителями необхідними є служіння один одному, повага та довіра, щире спілкування, вміння слухати і пробачати, підтримувати і допомагати. На думку вчителів, для того, щоб вести справжній діалог з учнями, педагоги повинні мати організаторські та лідерські вміння, почуття гумору, вміння чути учнів, засвідчувати високоморальну поведінку, прагнути до духовного зростання, бути практикуючими християнами, заохочувати до спільної діяльності, беручи до уваги інтереси та потреби дітей. Діалог "вчителі - батьки" найкраще реалізується завдяки авторитету вчителя, наявність спільного з батьками прагнення єдиної мети (добра їхньої дитини), відкритість на діалог, компетентність, делікатність, довіра, повага тощо. Варто зазначити, що у всіх вимірах діалогу простежується потреба вияву серед учасників діалогу любові до Бога і ближнього, а також бажання бути завжди відкритим, вміти слухати і пробачати.

Результати праці засвідчили, що вчителі глибоко розуміють суть поняття діалогу в католицькій школі, шляхи його реалізації, а також усвідомлюють свої завдання, особисту відповідальність та участь у збереженні та збагаченні діалогу.

католицький педагог діалог християнство

Висновок

Діяльність католицької школи є неможливим без діалогу, який проявляється у різних вимірах, що тісно переплітаються і є нероздільними. Поняття діалогу є глибинне і багатогранне, а отже потребує подальшого дослідження. Не достатньо вивченим залишається діалог школи і культури, віри і життя. Належної уваги також потребує детальніше дослідження практичного аспекту реалізації діалогу різних вимірів у католицькому шкільництві.

Використані джерела

1. Декларація про християнське виховання // Документи Другого Ватиканського Собору: конституції, декрети, декларації - Львів : Свічадо, 1996. - С. 287-303.

2. Катехизм Української Греко-Католицької Церкви: Христос - наша Пасха. - Львів: Свічадо, 2011. - 336 с.

3. Святе Письмо Старого та Нового Завіту. - [б. в.]. - 1991. - 324 с.

4. Wybrane elementy wychowania chrescijanskiego wedlug Jana Pawla II. Rola szkoly i wychowawcy w procesie wychowania // Pedagogia Jana Pawla II w XXI wieku. Teoria i praktyka. Pod redakcia: Prof. Zw. dr hab. Nelli Nyczkalo. - Stalowa Wola, 2008. - S. 249-255.

Размещено на Allbest.ur