Відмінності ціннісних орієнтацій православних і греко-католицьких віруючих України

Размещено на http://allbest.ru

Відмінності ціннісних орієнтацій православних і греко-католицьких віруючих України

Православні та греко-католики є на сьогодні найчисельнішими релігійними течіями в Україні. Належність до першої чи другої вважається значимим фактором різної соціальної поведінки, що пов'язано з різними соціокультурними традиціями, до яких вони належать. Соціологічні дослідження чітко фіксують суттєві відмінності у ставленні сучасних православних та греко-католиків до виконання обрядових вимог своїх церков. Це зокрема стосується масштабності виконання релігійних обрядів та відвідування церковних служб. Наприклад, за даними опитування 2008 року, присвяченого вивченню релігійної ситуації в Україні, дуже часто (кожного дня або декілька разів на день) молилися 73% греко-католиків та лише 24% православних. Щодо відвідування церкви, то серед греко-католиків 31% ходить туди постійно (кілька разів на тиждень або щотижня) і 38% часто (один чи кілька разів на місяць), тоді як серед православних ці частки становили, відповідно, 6% і 13%.

За даними опитування 2013 року в межах міжнародного порівняльного проекту «Європейське соціальне дослідження» (ESS Докладно про вказаний проект див. Europeansocialsurvey.org), не менше одного разу на тиждень (кожен день, кілька разів або раз на тиждень) відвідували церкву 50% греко-католиків, та лише 14% православних. Про щоденні молитви заявили близько 48% греко-католиків та 23% православних. Так само масові опитування фіксують значно більший рівень, так би мовити, традиційності релігійних поглядів греко-католиків порівняно з православними, тобто визнання саме тих догматів, які є прийнятими Церквою, та відкидання різних східних або протестантських «домішок». Проте все це є показниками власне релігійної активності, тоді як для релігієзнавців та соціологів релігії не менш (або навіть більш) важливим є питання впливу релігійної віри на поведінку поза релігійною сферою, у царині повсякденного життя. В масових опитуваннях ми рідко можемо зафіксувати реальну поведінку, проте можемо зафіксувати певні інтенції та ціннісні орієнтації, які цю поведінку визначають.

І якщо ми спробуємо порівняти цінності, що існують в свідомості православних та греко-католиків, то виявиться що таких яскравих відмінностей, як у випадку із релігійними практиками, немає, а є лише невеликі відмінності далеко не за всіма цінностями.

Зокрема, якщо за результатами опитування 2013 року в межах проекту ESS порівняти православних та греко-католиків за 21-м індикатором використовуваного в цьому проекті «Портретного ціннісного опитувальника» Ш. Шварца Ш. Шварц запропонував методику вимірювання універсального набору цінностей та структури їх взаємозв'язків. В ESS використовується скорочена модифікація його методики. Докладно див. Карандашев В.Н. Методика Шварца для изучения ценностей личности. Концепция и методическое руководство -- СПб.: Речь, 2004., то виявиться, що статистично значимі відмінності мають місце лише за цінністю збереження традиції, а саме серед греко-католиків такі орієнтації не набагато, але більш поширені, порівняно з православними (серед перших середній бал склав 4,9, а серед других - 4,4).

Таблиця 1.

Сприйняття важливості різних ціннісних орієнтацій православними та греко-католиками (2013 р., середні бали )

Саме тут бачимо певну невідповідність існуючим уявленням про більшу консервативність православних та більшу відкритість до змін греко-католиків: виявляється, що традиціоналізм, консерватизм серед останніх поширений не менше та навіть трохи більше, ніж серед перших.

В цьому ж дослідженні 2013 року, крім порівняння за складовими індексу Шварца, ми можемо провести порівняння за деякими іншими орієнтаціями, а саме: за орієнтаціями на демократичні цінності, зацікавленістю політикою та орієнтаціями на ту чи ту частину політичного спектру (ліві - праві), патерналістськими орієнтаціями, орієнтаціями на традиційні сексуальні стосунки, ставленням до зовнішньої міграції в Україну (ізоляціонізм), орієнтаціями на довіру до людей, орієнтаціями на соціальну активність та оптимістичне сприйняття світу.

Отже, значимі відмінності між православними та греко-католиками можна побачити за такими показниками, як:

- орієнтаціями на демократичний розвиток нашої країни (середні бали склали, відповідно, 7,4 та 8,2 Запитання звучало як «Наскільки для вас важливо жити в країні, яка керується демократично?», зі шкалою від «0 - Зовсім не важливо» до «10 - Надзвичайно важливо». Тобто чим більшим є середній бал, тим більш важливою для представників аналізованої групи є ця цінність., відмінності середніх є статистично значимими на рівні 0,01);

- орієнтаціями на різні частини політичного спектру (греко- католики помітно «зсунені» вправо; на шкалі від «0 - ліві» до «10 - праві» середній бал для них склав 7, тоді як для православних 5,5)

- орієнтаціями на довіру до інших людей (середні бали склали, відповідно, 4,4 та 5,3 Запитання звучало як «На вашу думку більшості людей можна довіряти, чи з ними треба бути дуже обережним?», зі шкалою від «0 - Треба бути дуже обережним» до «10 - Людям можна довіряти». Тобто чим більшим є середній бал, тим більш поширена серед представників аналізованої групи орієнтація на довіру., відмінності середніх є статистично значимими на рівні 0,01);

- близькістю стосунків з друзями та колегами (серед греко- католиків рівень такої близькості був трохи меншим, а саме середній бал в цій групі склав 4,1 проти 4,4 серед православних Запитання звучало «Як часто ви зустрічаєтесь з друзями, родичами, колегами у справах не пов'язаних з роботою?», зі шкалою від «1 - Ніколи» до «6 - Кілька разів на тиждень». Тобто чим більшим є середній бал, тим частіше представники аналізованої групи проводять такі зустрічі.).

За такими ж показниками, як інтерес до політики, підтримці чи не підтримці позиції, що держава, уряд має скорочувати розрив у прибутках громадян (міра патерналістських орієнтацій), прийняття чи не прийняття толерантного ставлення до представників сексуальних меншин, сприйняття наслідків для національної економіки міграції робочої сили з інших країн (що можна розглядати як показник ізоляціонізму та ксенофобії), значимих відмінностей між греко-католиками та православними немає. Для порівняння відмінностей в ціннісних орієнтаціях греко- католиків та православних можемо скористатися даними моніторингового загальнонаціонального опитування 2014 року, проведеного Інститутом соціології НАН України Обсяг вибірки склав 1800 осіб, які репрезентують населення України старше 17 років за такими параметрами місця проживання (регіону), типу населеного пункту, статі, віку; опитування здійснене в липні-серпні 2014 року..

По-перше, можна порівняти орієнтації в соціально-економічній сфері, а саме: ставлення до приватного бізнесу, до приватизації великих підприємств, до купівлі/продажу землі та до участі держави в економічному житті країни (всі ці показники можуть розглядатися як показники співвідношення ліберальних та соціал-демократичних / соціалістичних орієнтацій).

Якщо в масиві даних порівнювати групи греко-католиків та православних, то останні демонструватимуть значимо негативніші орієнтації стосовно більшості цих показників, тобто греко-католики значно більше підтримують приватизацію і великих підприємств і землі, та більш схильні до мінімізації державного регулювання економіки. Проте, знаючи, що основний масив греко-католиків зосереджений у західних областях нашої країни, можна припустити, що в даному випадку значимим є не віросповідання, а саме належність до регіональної спільноти, більш зорієнтованої на західні, капіталістичні цінності.

Аби перевірити таке припущення необхідно виокремити ту частину вибірки, яка представляє Захід України, і всередині цієї підвибірки порівняти вірних різних конфесій. Після здійснення такої корекції відмічені вище відмінності зникають, що дає підстави вважати гіпотезу про значимість в цьому випадку релігійної складової помилковою. Також між греко-католиками та православними не фіксується значимих відмінностей за оцінкою здатності протистояти рішенням влади (і на загальнодержавному, і на місцевому рівнях), які зачіпають інтереси респондентів. Тобто серед представників обох конфесій переважає відчуття власного безсилля проти свавілля влади. І так само немає значимих відмінностей за наявністю, так би мовити, індивідуалістичних та фаталістичних орієнтацій.

Частки тих, хто вважає, що їх життя залежить від зовнішніх обставин, та тих, хто вважає, що воно залежить від особистих зусиль, серед греко-католиків та православних є приблизно однаковими (а саме, складають близько третини за кожною орієнтацією в кожній групі). Водночас варто відмітити, що відповідаючи на запитання щодо бажаної поведінки у випадку значного погіршення умов життя, серед греко-католиків помітно поширеніші орієнтації на активні протести, тоді як православні більш зорієнтовані на збереження миру та спокою за будь-яку ціну. Зокрема, якщо аналізувати лише населення західних областей, то серед греко-католиків за активні протести висловилися 62,3%, тоді як серед православних таких 44,2%.

Також в моніторинговому опитуванні містилися низка індикаторів важливості різних соціально-політичних та соціокультурних цінностей, зокрема відсутності значного соціального розшарування та створення в суспільстві рівних можливостей для всіх, демократичного розвитку країни та національно-культурного відродження, свободи слова (можливості вільно висловлювати свої думки та критики влади) та незалежності у справах та судженнях, реалізації підприємницької ініціативи, розширення культурного кругозору та долучення до культурних цінностей, отримання суспільного визнання та поваги, наявності цікавої роботи. І відмінності між православними та греко-католиками тут фіксуються лише стосовно соціально-політичних цінностей демократичного розвитку та національно-культурного відродження (для других ці цінності є більш актуальними). Щодо решти помітних відмінностей між представниками різних конфесій немає. релігійний православний обрядовий ціннісний

Таким чином бачимо, що на рівні ціннісних орієнтацій, які вимірювалися у згаданих опитуваннях, якихось радикальних чи навіть суттєвих відмінностей між греко-католиками та православними немає. Тобто є підстави вважати, що віросповідання в звичайних умовах не є значимим соціальними фактором, як для православних, так і для греко-католиків, а скоріше справою внутрішнього духовного життя, аніж безпосереднім дороговказом в житті повсякденному. Що, звичайно, не виключає можливості певного обмеженого впливу, та актуалізації та збільшення такого впливу у екстремальних умовах.

Анотація

Відмінності ціннісних орієнтацій православних і греко-католицьких віруючих України (дані соціологічних досліджень). Максим Паращевін (Київ)

В статті визначені наявність та характер відмінностей між греко-католиками та православними українцями за ціннісними орієнтаціями. Продемонстровано, що такі відмінності мають місце у випадку обмеженого набору цінностей, і навіть там, де такі відмінності мають місце, вони не є великими.

Ключові слова: ціннісні орієнтації, греко-католики, православні

Annotation

Value orientations differences of orthodox and greek-catholic believers of ukraine (sociological studies data). Maksim Paraschevin

It is attempted to define the existence and character of differences of value orientations of Greek Catholic and Orthodox Christians. There are demonstrated that such differences take place for limited numbers of values, and even when this taken place, its are modest.

Keywords: value orientations, Greek-Catholic christians, Orthodox christians.

Размещено на Allbest.ru