Релігійне буття Волинського регіону: проблеми і перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Релігійне буття Волинського регіону: проблеми і перспективи

Булига І.І., кандидат філософських наук, доцент

кафедри філософії, Рівненський державний

гуманітарний університет (Україна, Рівне)

Анотація

Сучасний світ знаходиться у стані стрімкого відходу від попереднього світогляду. Відтак зміни у свідомості людей суттєво впливають на християнство, що у дослідженні перспектив релігійного майбутнього Волинського регіону набуває особливої ваги. Регіональна конфесійна модель Волині є системою різних релігійних об'єднань, в якій домінує православ'я. Актуальними проблемами в регіоні є відсутність, насамперед, стійкого діалогу між представниками православних конфесій, що призводить (ця тенденція буде зберігатися) до виникнення конфліктних ситуацій. Останній факт поряд з активною соціальною діяльністю сприятиме «протестанізації» Волинського регіону.

Ключові слова: постмодерн, Волинський регіон, релігійна сфера, християнство, конфесії.

Bulyga I. I., candidate of philosophical sciences, Associate Professor of the Faculty of Philosophy, Rivne State Humanitarian University (Ukraine, Rivne), irina@mail.rv.ua

The religious life of Volyn region: problems and prospects

The modern world is in a state of rapid departure from the previous outlook. Therefore, changes in human consciousness greatly affect Christianity, that in the study of religious prospects of Volyn region is of particular importance. Thus, the regional confessional model of Volyn is a system of different religious communities, in which dominates the Orthodox Church. Current problem in the region is primarily the lack of sustainable dialogue between the representatives of Orthodox denominations, what leads (and this trend will continue) to conflict situations. The latter fact, along with the active social activities will conduce to the spread of Protestantism in the Volyn region.

Keywords: postmodern, Volyn region, religious field, Christianity, confessions.

У складній динаміці сучасного релігійного розвитку особливої ваги набуває розгляд проблем, пов'язаних з перспективами функціонування конфесійного середовища як загальносвітового, так і регіонального масштабів. Адже сучасний світ знаходиться у стані стрімкого відходу від попереднього світогляду. Хоча новий світогляд постмодерну не є ворожим по відношенню до релігії., але він скептично відноситься до людей (наприклад християн), які претендують на те, що знають істину. З цієї точки зору релігія на сьогодні знаходиться у критичній ситуації, виходом з якої не є пошук альтернативи постмодерну чи його заперечення, а усвідомлення і прийняття незворотності змін у світогляді і породженої цим духовної ситуації.

Таким чином зміни у свідомості людей суттєво впливають на християнство, що у дослідженні проблем і перспектив релігійного розвитку Волинського регіону набуває особливої ваги. У цьому регіоні формується власна регіональна релігійна, духовна культурна традиція. Вона, безумовно, має християнське забарвлення, проте в умовах глобалізації та постмодерну, релігійної свободи та плюралізації релігійного життя набуває якісно нової специфіки.

Ступінь наукової розробленості даної проблеми на сьогодні аж ніяк не можна назвати вичерпною. Зокрема загальносвітові та загальноукраїнські тенденції релігійного майбутнього досліджувались у працях вітчизняних і зарубіжних науковців, посеред яких відзначимо В. Єленського, А. Колодного, П. Павленка, Л. Филипович, Ю. Чорноморця, П. Яроцького та інших.

Здійснивши аналіз попередніх досліджень, нами встановлено, що актуальними залишаються питання регіонального релігійного розвитку, зокрема: Який вплив мають/набувають релігійні інституції Волині на суспільство? Чи наявність внутрішньоконфесійних/ міжконфесійних проблем не призведе/призводить у майбутньому до формування «номінально» релігійного суспільства? Які конфесії найближчим часом будуть домінувати на релігійній мапі Волинського регіону? Саме вищеозначені аспекти і постають завданням нашого дослідження. Адже, сильний регіоналізм був одним із важливих чинників української історії та нині залишається потужним резервом саморозвитку територіальних соціумів. Під таким оглядом, нова суспільно-політична роль регіонів вимагає дослідження у максимально широкому міждисциплінарному контексті і нагальних проблем релігійного розвитку в локальному вимірі, індивідуалізованому певним культурно-історичним ландшафтом.

В умовах, коли специфічними рисами соціально-психологічного стану сучасного українського суспільства є тривожність, еклектизм, плюралізм поглядів, злам старих стереотипів та заміна/пошук нових, нові світоглядні пріоритети, активізується пошук релігійних орієнтирів, які пов'язані здебільшого зі зміною релігійних парадигм, із новою епохою в їх розвитку (постіндустріальною, постхристиянською, постмодерною, інформаційною тощо).

Релігійна сфера не може залишатися осторонь від глобальних процесів сучасного світу. Таким чином із відкритістю світові Україна, а відтак і Волинський регіон відчули як його досягнення, так і проблеми. Тому позитивні набутки плюралізму та свободи совісті, вільного вибору власного світогляду стали не лише здобутком, але і серйозним випробуванням. Перед ними постали віруючі та номінально віруючі, прихожани/віряни та ті, хто відносить себе до певної релігійно-церковної, духовно-культурної традиції Волинського регіону. Окрім того, поряд з активним долученням до релігійної духовності виникає сумнів щодо глибини релігійних переконань віруючих - дедалі частіше звернення до релігії має поверховий характер, релігія перестає бути засобом самоочищення і самовдосконалення. Проте, важливим залишається той факт, що попри міжконфесійні конфлікти, скандали в церковному середовищі, з усіх інституцій у свідомості пересічного волинянина Церква користується найвищим ступенем суспільної довіри.

Варто наголосити, що діяльність релігійних організацій Волинського регіону відбувається в певному полі політичних інтересів. Хоча релігійні організації де-юре не проводять власної політики, все ж де-факто виступають з підтримкою певних політичних сил, часто виконуючи функції арбітра стосовно політичного, в тому числі електорального вибору. Наголосимо, що у цьому контексті і надалі політикум регіону розглядатиме релігію як засіб досягнення нерелігійної мети - в боротьбі за свій електорат вони будуть враховувати релігійні настрої виборців. А відтак і публічно демонструвати свою підтримку тієї чи іншої конфесії.

Нині у Європі «християнство втрачає підгрунтя культурного чинника. Великі історичні християнські Церкви відчувають свою пригніченість через надмірну інтитуалізаційність, інституційну регламентованість, і, найголовніше, відсутність живої віри» [5, с. 29]. Відтак тривають процеси збільшення посеред волинян тих, хто називає себе просто християнами. Такі умонастрої, за нашими спостереженнями, особливо іманентні в середовищі волинської інтелігенції. Тобто формується новий тип спільноти, яка ідентифікує себе насамперед з духовною певною єдністю, а неіституалізованою релігією. Тому, на думку Л. Филипович проходить об'єднання не загальним минулим, а на основі сучасних цінностей спільним майбутнім. Адже, «люди краще сприймають не інституалізовану, а духовну єдність, бо не потрібно відмовлятися від своєї автономії та самостійності, від звичаїв і традицій» [4, с. 62].

Апелюючи до пасторальних теологів, український релігієзнавець П. Л. Яроцький, вважає необхідним сьогодні для церкви кардинально змінити свою місію, щоб підняти свій авторитет, розширити суспільну присутність, стати соціальною совістю суспільства. Зокрема: підіймати свій пророчий голос проти соціальної несправедливості; за допомогою активної присутності своїх представників впливати на політичний та економічний розвиток; стати на боці слабких, пригнічених та експлуатованих, виступати на захист безробітних, за людей, які перебувають на межі прожиткового мінімуму, за безправні маргінальні групи суспільства; спрямовувати голос церкви через засоби масової інформації проти політичної неправди та ін. «Саме тому, запропонований інший образ церкви, який є ні продовженням старого, ні закордонним запозиченням. Цей образ має спиратися на досвід пройдених років тоталітарного тиску, витримати випробування сучасності й бути відкритим до майбутнього. Тобто, йдеться про формування і становлення нового типу церкви майбутнього, яка могла б «вписатися» у сучасний світ секуляризму, релігійного індиферентизму, світоглядного релятивізму і практичного атеїзму [6, с. 273, 276].

Якщо з однієї сторони, глобалізація сприяє інтеграції духовного світу людства, з іншої - створює нові ресурси для суспільних трансформацій. Відтак християнство має реагувати на потреби часу і демонструвати свій «відгук» на «виклики» часу. І у цьому контексті кожна конфесія Волинського регіону не може не реагувати на соціокультурні трансформації сучасного світу, адже у зворотному випадку це буде загрожувати втратою для неї своїх послідовників. І перед Волинським регіоном, як і перед Україною в цілому, постає вибір «або вийти за «огорожу» своєї традиції, подивитися на себе з глобальної точки зору, вписати себе в світ, що змінюється, або зануритися у внутрішні проблеми власних конфесій» [4, с. 63].

Іншим фактом вартим уваги є те, що саме православна релігійність нині часто носить декларативний характер. Кількість православних віруючих, які знають віроповчальні істини, повністю виконують релігійні практики (здійснення молитви, участь у богослужінні, причастя, сповідь), як показують наші спостереження, є не такою поширеною. З однієї сторони релігійну поведінку православного віруючого Волині активізує психологічний клімат, коли «церковність» набуває рис соціально легітимізованої і заохочуваної поведінки людини. З іншої ж сторони, сучасний православний віруючий (причому таких є більшість у кількісному відношенні) не докладає жодних зусиль для регулярного відвідування храму, молитви, погано знає церковне учення. Його віра еклектична та номінальна. Причому перехід у групу традиційних віруючих з-поміж цієї когорти є малоймовірним та не чисельним і не показує вагомих змін у релігійній ситуації регіону [2, с. 135-136].

Окрім того, не можемо обійти і того факту, що в сучасну епоху постмодерну, православні віруючі, для того щоб зберегти власну ідентичність та відтворити її в нових, якісно інших соціокультурних умовах (відмінних від традиційного суспільства в якому формувалось православ'я) звертаються до так званих витоків релігії. Останнє призводить до розгортання у релігійній системі православ'я такого феномену як релігійний фундаменталізм. Соціальною базою православного фундаменталізму на Волині за нашими спостереженнями, є здебільшого жінки старшого покоління, в меншості - інтелігенція (в основному російськомовна). Проте прихильники радикального фундаменталізму у православ'ї на Волині складають незначну частину віруючих, але стабільну [2, с. 139140]. Вважаємо, що така тенденція буде зберігатися і у недалекому майбутньому.

Звернемо увагу на те, що одним із головних трендів розвитку релігійності на Волині (як і в Україні) стає так звана релігійна конверсія, в результаті якої індивід втрачає традиційний конфесійний статус і набуває нових релігійних і квазірелігійних ідентифікацій. Тому, якщо мешканці Волинського регіону (як до слова й інших регіонів теж) все ж ідентифікують себе з належністю до певної релігійної традиції, вони не завжди розділяють її віровчення, приймають участь в її обрядах, є активними членами релігійної общини, переймаються її життям. За умов, коли великі групи людей отримують неефективну релігійну соціалізацію, суб'єктивна релігійність схильна бути різнорідною, ніж організована релігійна діяльність [1, с. 149].

На нашу думку, здебільшого сучасна діяльність людини, її життя визначається ситуативними і швидкоплинними, постійно змінними інтересами. Причому ця тенденція буде продовжуватися і надалі. Релігійність тих, хто вважає себе віруючими, часто-густо носить ситуативний характер, в ній проявляється скоріше не стійка світоглядна позиція, а лише умонастрій, який відрізняється значною рухливістю. Досить часто релігія сприймається як важливий елемент культурної традиції народу. Відтак, при високих показниках рівнів релігійності Волинського регіону виявляється їх невідповідність характеристикам релігійної свідомості і поведінки.

У сучасному волинському суспільстві тенденцією релігійного розвитку кінця ХХ - початку ХХІ століття є активізація протестантських течій у Волинському регіоні та, відповідно, збільшення кількості віруючих- протестантів. Зрештою це дає підстави говорити про протестанізацію Волинського регіону. Ми вважаємо, що ця тенденція у найближче десятиліття буде домінантною.

Таким процесам сприяє: активне просування протестантизму зі сторони його послідовників; збіг протестантської етики та цінностей, що сприяють формуванню моделей поведінки у суспільствах з ринковою економікою; бажання реалізувати свою колективну суб'єктність (цей фактор успішно реалізується, насамперед, у протестантських общинах). Загалом протестантські віровчення носять глобальний характер. Адже вони універсальні за своєю ідейною суттю. Тому «ставка глобальної протестантської ідеології на масову культуру, молодіжну субкультуру, надзвичайна чутливість і гнучкість, емоційність і молодіжний стиль подання євангельської проповіді відповідно до вимог сучасності забезпечує в максимально короткий термін покрити для себе великі маси людей» [3, с. 268].

Проте, і надалі найпроблемнішою точкою у міжконфесійних стосунках залишаються/залишатимуться міжправославні. Адже міжправосланий конфлікт в сучасній Україні, а відтак і на Рівненщині мало схожий на традиційні релігійні конфлікти, що відбуваються за усталеними моделями і в своїй основі є міжінституційними конфліктами. Ситуація у міжпра- вославних відносинах України в цілому та Волинського регіону, зокрема, продиктована наявним конфліктом ідентичностей.

Окрім того, не можемо не зважати на той факт, що у буденній свідомості пересічного волинянина переважно панують уявлення про канонічність тільки того православ'я, що знаходиться в євхаристійній єдності із РПЦ МП, а відтак всі інші православні - не благодатні і розкольники. Підтриманню такого сприйняття сприяє і офіційна позиція РПЦ МП, яка зацікавлена не стільки в цінностях релігійного порядку, скільки у підтримці на належному рівні свого впливу на населення. І ці стереотипи здолати православній свідомості навіть складніше, ніж католикам, протестантам та віруючим інших віросповідань.

Безумовно, що такі кризові прояви в сучасному українському православ'ї потрібно оцінювати в контексті реальної релігійної, політичної, духовної ситуації в Україні. Самостійне значення цього міжцер- ковного конфлікту було б незначним, якби він не мав під собою суспільно-політичного ґрунту. Звичайно, такі непорозуміння не сприяють росту авторитету на міжнародній арені та сприйняття нашої держави міжнародним співтовариством як рівноправного члена. Адже наявність духовного консенсусу в суспільстві є запорукою успішного вирішення багатьох економічних, політичних, соціальних проблем. З іншої ж сторони, навіть низка успішних країн не убезпечено від можливості розгортання конфліктів на релігійному ґрунті.

Під кутом зору вищевикладеного матеріалу наголошуємо на тому, що стверджувати про те, що конфесійна карта Волинського регіону вже склалася, не можна. Якщо і навіть офіційна статистика декілька років поспіль демонструє нам відносно тотожні дані. Проте, ми не можемо не помічати, що щороку на Волинських теренах з'являються нові течії. Зокрема, практичним виявом таких міркувань стала поява на Волині буддійської громади. І, хоча, звичайно, вона кардинально не вплинула не динаміку конфесійної присутності у регіоні, проте цей факт може, в майбутньому, стати прецедентом для поширення нових, нетрадиційних для регіону віросповідань. До того, ж зважаючи на те, що у Волинському регіоні є достатня кількість внутрішніх переселенців, посеред яких вагома кількість кримських татар, думаємо, що, в майбутньому у цьому регіоні є всі перспективи для активного проникнення ісламу.

Зважаючи на те, що в епоху постмодерну інфосфера залишається одним із ключових сегментів людського буття, сфера релігійної діяльності не може відповідним чином реагувати на потреби часу. Відтак зміна умов функціонування релігії, що покликана до життя процесами модернізації суспільства, призводить до того, що релігійні дискурси все частіше презентуються через медійне поле, релігійна ідентичність конструюється в рамках тієї чи іншої форми медіатизації релігії, а релігійні структури, із-за їх включеності в безперервні комунікаційні потоки виявляються відкритими.

У цьому аспекті важливого значення набуває активне освоєння інформаційного простору традиційними релігійними організаціями. Саме через мережу Інтернет конфесії Волинського регіону здійснюють свою місіонерську діяльність, продукуючи нові форми релігійної поведінки: онлайн-церква, кібер-паломництво, кібер- молитва.

Таким чином, кардинальні трансформації українського суспільства ХХ-ХХІ ст. ознаменували зміни і в релігійній сфері Волинського регіону. У цьому регіоні формується власна регіональна релігійна, духовна культурна традиція. Вона, безумовно, має християнське забарвлення, проте в умовах глобалізації та постмодерну, релігійної свободи та плюралізації релігійного життя набуває якісно нової специфіки.

Сучасні реалії засвідчують, що релігія і Церква для населення цього регіону залишається/ залишатиметься вагомою складовою способу його буттєвості. Причому регіональна конфесійна модель є системою різних релігійних об'єднань, в якій хоча і домінує православ'я, проте протестантизм демонструє стійку та стабільну тенденцію активного росту. Ці конфесії демонструють свою здатність швидко адаптовуватися до місцевих умов та соціальних потреб суспільства (особливо це характерно для п'ятидесятників, адже Волинський регіон нараховує третину усіх п'ятидесятників України), не втрачаючи при цьому своїх іманентних ознак. Успішний розвиток протестантизму у регіоні забезпечується динамічними формами місіонерської, інформаційної, соціальної, підприємницької діяльності. Хоча, актуальними проблемами в регіоні є відсутність стійкого діалогу між представниками православних конфесій та політизація релігійного життя. Остання тенденція є особливо небезпечною, оскільки посилює конфліктогенний потенціал міжконфесійних відносин.

християнство релігійний конфесія конфліктний

Список використаних джерел

1. Булига І. І. Позаконфесійна релігійність в контексті соціокультурних процесів сучасної Волині / І. І. Булига // Релігія та Соціум. Міжнародний часопис. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2014. - №1-2 (13-14). - С.145-149.

2. Булига І. І. Сучасний православний віруючий Волині: спроба релігієзнавчого аналізу / І. І. Булига // Андріївський вісник: історико-богословський щорічний журнал Рівненської Духовної семінарії Української Православної Церкви Київського Патріархату // Ред. кол.: кандидат богословських наук, ректор РДС прот. Віталій Лотоцький (гол. ред.) [та ін.]. - Рівне, 2015. - №4. - С.134-141.

3. Павленко П. Стратегії конфесій і церков за умов глобалізації / П. Павленко // Релігія-світ Україна. Колективна монографія в 3-х книгах за науковою редакцією професорів А. Колодного і Л. Филипович. Книга І: Релігія у світі культурно- цивілізаційного діалогу // Українське релігієзнавство. - К., 2010. - №56. - С.237-273.

4. Филипович Л. Трансформація функціональності релігії в сучасну добу: причини і наслідки / Л. Филипович // Українське релігієзнавство: науковий бюлетень. Релігія в проблемах її структури і функціональності / за наук. ред. А. Колодного. - К., 2016. - №78. - С.61-67.

5. Яроцький П. Л. Кордони країн і кордони релігій / П. Яроцький // Релігія - світ - Україна. Колективна монографія в 3-х книгах за науковою редакцією професорів А. Колодного і Л. Филипович. Книга ІІІ: Релігійні процеси в перспективі їх виявів // Українське релігієзнавство. - К., 2012. - №61. - С.8-34.

6. Яроцький П. Л. Релігієзнавство (Сучасні релігійні процеси у світі й Україні): підручник / Яроцький П. Л. - К.: Кондор- Видавництво, 2013. - 442 с.

References

1. Bulyga I. I. Pozakonfesijna religijnist' v konteksti socio- kul'turnyh procesiv suchasnoi' Volyni / I. I. Bulyga // Religija ta Socium. Mizhnarodnyj chasopys. - Chernivci: Chernivec'kyj nac. un-t, 2014. - №1-2 (13-14). - S.145-149.

2. Bulyga I. I. Suchasnyj pravoslavnyj virujuchyj Volyni: sproba religijeznavchogo analizu / I. I. Bulyga // Andrii'vs'kyj visnyk: istoryko-bogoslovs'kyj shhorichnyj zhurnal Rivnens'koi' Duhovnoi' seminarii' Ukrai'ns'koi' Pravoslavnoi' Cerkvy Kyi'vs'kogo Patriarhatu // Red. kol.: kandydat bogoslovs'kyh nauk, rektor RDS prot. Vitalij Lotoc'kyj (gol. red.) [ta in.]. - Rivne, 2015. - №4. - S.134-141.

3. Pavlenko P. Strategii' konfesij i cerkov za umov globalizacii' / P. Pavlenko // Religija-svit Ukrai'na. Kolektyvna monografija v 3-h knygah za naukovoju redakcijeju profesoriv A. Kolodnogo i L. Fylypovych. Knyga I: Religija u sviti kul'turno-cyvilizacijnogo dialogu // Ukrai'ns'ke religijeznavstvo. - K., 2010. - №56. - S.237-273.

4. Fylypovych L. Transformacija funkcional'nosti religii' v suchasnu dobu: prychyny i naslidky / L. Fylypovych // Ukrai'ns'ke religijeznavstvo: naukovyj bjuleten'. Religija v problemah i'i' struktury i funkcional'nosti / za nauk. red. A. Kolodnogo. - K., 2016. - №78. - S.61-67.

5. Jaroc'kyj P. L. Kordony krai'n i kordony religij / P. Jaroc'kyj // Religija - svit - Ukrai'na. Kolektyvna monografija v 3-h knygah za naukovoju redakcijeju profesoriv A. Kolodnogo i L. Fylypovych. Knyga III: Religijni procesy v perspektyvi i'h vyjaviv // Ukrai'ns'ke religijeznavstvo. - K., 2012. - №61. - S.8-34.

6. Jaroc'kyj P. L. Religijeznavstvo (Suchasni religijni procesy u sviti j Ukrai'ni): pidruchnyk / Jaroc'kyj P. L. - K.: Kondor- Vydavnyctvo, 2013. - 442 s.

Размещено на Allbest.ru