Конфесійний простір Тернопільської області: суспільно-географічні аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 911.3

КОНФЕСІЙНИЙ ПРОСТІР ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ: СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ

Іван КОСТАЩУК

На основі статистичних даних проведено суспільно-географічний аналіз релігійного простору Тернопільської області. Даний регіон вирізняється серед інших регіонів в Україні своєю моноетнічністю та стиком двох історико-географічних країв - Галичини та Волині, що безумовно позначилося на формуванні релігійного простору. Простежено територіальні особливості конфесійного простору та проведено порівняльно-географічний аналіз у різних адміністративно-територіальних районах та історико-географічних краях. Простежено загальні риси географії релігійних конфліктів, які відбуваються в останні роки у зв'язку із переходом громад від УПЦ до УПЦ КП.

Ключові слова: релігійний простір, релігійна активність населення, моноетнічний регіон, Галичина, Волинь, індекс релігійної мозаїчності, конфесійний простір, православний підпростір, католицький підпростір, протестантський підпростір, іудейський підпростір, язичницький підпростір.

релігійний конфесійний конфлікт католицький

Аннотация

Иван Костащук. КОНФЕССИАЛЬНОЕ ПРОСТРАНСТВО ТЕРНОПОЛЬСКОЙ ОБЛАСТИ: ОБЩЕСТВЕННО-ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ

На основе статистических данных проведен общественно-географический анализ конфессионального пространства Тернопольской области. Данный регион отличается от других регионов в Украину своей моноэтничность и стыком двух историко-географических краев - Галичины и Волыни, что безусловно сказалось на формировании религиозного пространства. Прослежено территориальные особенности конфессионального пространства и проведен сравнительно-географический анализ в различных административно-территориальных районах и историко-географических краях. Прослежено общие черты географии религиозных конфликтов, которые происходят в последние годы в связи с переходом общин от УПЦ в УПЦ КП.

Ключевые слова: религиозное пространство, религиозная активность населения, моноэтнический регион, Галичина, Волынь, индекс религиозной мозаичности, конфессиональное пространство, православное подпространство, католическое подпространство, протестантское подпространство, иудейское подпространство, языческое подпространство.

Abstract

Ivan Kostaschuk. CONFESSIONAL SPACE OF TERNOPIL REGION: SOCIAL AND GEOGRAPHICAL ASPECTS.

A socio-geographical analysis of the religious space of the Temopil region has been carried out on the basis of statistical data. This region is distinguished from other regions of Ukraine by its monoethnicity and a combination of two historical and geographical regions - Halychyna and Volyn, which undoubtedly influenced the formation of the religious space. The confessional space in Halychyna is dominated by the Catholic subspace represented by two denominations: the Ukrainian Greek Catholic Church and the Roman Catholic Church, while in Volyn the Orthodox subspace is represented by three traditional Orthodox branches - the Ukrainian Orthodox Church, the Ukrainian Orthodox Church of the Kyiv Patriarchate and the Ukrainian autocephalous Orthodox Church.

The territorial features of the religious space have been traced and a comparative-geographical analysis has been carried out in various administrative-territorial regions and historical and geographical regions, and a corresponding map scheme has been drawn up. The article also presents the structure of the religious space, to which we refer to the confessional space, atheists, agnostics and akirkhs.

Important attention is paid to the analysis of the indicators of availability of religious communities to the population, namely the number of religious communities per 1000 people and the size of the population belonging to one religious community. The article also calculates the coefficient of religious mosaic that allowed typification of administrative-territorial units by the degree of polyconfessionality.

In the course of the conducted research, typification of the districts of Ternopil region was carried out according to the religious activity of the population, which is traced through the degree of polyconfessionality and the availability of religious communities to the population. There have been distinguished 4 groups of districts.

Keywords: religious space, religious activity of the population, monoethnic region, Halychyna, Volyn, index of religious mosaic, confessional space, Orthodox subspace, Catholic subspace, Protestant subspace, Jewish subspace, pagan subspace.

Постановка проблеми наукового дослідження

Тернопільська область - це унікальний регіон для суспільно-географічних досліджень в галузі соціальної географії, так як він є яскравим прикладом моноетнічного регіону де стикаються в його північній частині два істо- рико-географічні краї - Галичина та Волинь. Релігійний простір, як одна із складових частин соціального простору, має досить чіткі територіальні відміни, що виникли в процесі його генезису через зміну різних державних утворень та відповідно суспільно-політичних укладів. Сьогодні релігійний простір Тернопільської області представлений практично усіма складовими - конфесійним простором, атеїстами, агностами та акірхами, які мають певні територіальні відміни. Саме дослідження таких диспропорцій дозволяє зробити висновки про основні чинники формування релігійного простору та простежити взаємозв'язок між межею різних конфесійних підпросторів та історик-географічних країв.

Слід також відмітити, що релігійний простір відіграє важливу роль у протіканні багатьох суспільних процесів, а саме демографічних, захворюваності населення, злочинності, електоральних вподобань, освіти та інших. Тому його дослідження дає змогу більш глибше зрозуміти роль релігії у житті сучасного суспільства. У Тернопільській області в останні роки (із 2014 року) спостерігається протистояння між двома конфесіями, а саме УПЦ та УПЦ КП, за культові споруди, що також має географічне пояснення. Тому дослідження релігійного простору із позицій суспільної географії є досить актуальним та практичним завданням і відіграє важливу роль у розв'язані цілої низки соціальних проблем.

Огляд попередніх результатів наукових досліджень

Дослідженнями релігійної сфери Тернопільської області, а саме її конфесійної структури, займалися такі вчені як Ковальчук А. С., Мезенцев К.В., Павлов С.В., Любіцева О.О., Атаман Л.В., Барна І.М. та інші. Проте всі вони були присвячені загальному огляду релігійної сфери, як чинника розвитку суспільних процесів та трансформацій. В цих дослідженнях відтворено тільки загальні риси формування та сучасного стану конфесійного простору.

Мета, завдання та методи дослідження

Метою нашого наукового дослідження конфесійного простору, як частини релігійного простору, було передбачено вивчення сучасного територіального розміщення основних конфесій регіону, аналіз відмін у конфесійному просторі двох історико-географічних країв - Галичини та Волині, а також простежити нерівномірність забезпечення населення релігійними громадами. Відповідно до мети перед нами було поставлено наступні завдання: 1) охарактеризувати структуру релігійного простору; 2) проаналізувати територіальні особливості поширення різних підпросторів конфесійного простору тернопільської області; 3) простежити відміни у конфесійному просторі історико-географічних країв - Галичини та Волині; 4) провести типізацію адміністративно-територіальних одиниць за рівнем забезпеченості населення релігійними громадами (релігійної активності населення).

Основними методами наукового дослідження було обрано статистичний та математичної обробки даних, картографічний, порівняльно-географічний, аналізу та синтезу та інші.

Виклад основного матеріалу. Релігійний простір Тернопільської області - це результат тривалого процесу історико-географічного формування та державотворення. Станом на початок 2017 року у Тернопільській області було зареєстровано 1811 громад які належали до 38 напрямів та течій. Як за кількістю зареєстрованих громад, так і за даними соціологічного опитування в області загалом переважає населення, що сповідує греко-католицьку віру і належить до Української греко-католицької церкви (УГКЦ).

Релігійний простір нами розглядається як частина соціального простору, який у своїй структурі поділяється на: конфесійний простір, атеїстів, агностів та акірхів. Конфесійний простір відображає розподіл окремих конфесій і поділяється на підпростори (православний, католицький, протестантський, іудейський, мусульманський, язичницький). Атеїсти - це населення яке вірить у те, що Бога та інших

Вищих сил не існує. Агности - це люди, які не визнають існування Бога та інших Вищих сил, і стверджують, що релігія створена тільки з метою формування морально-етичних норм у суспільстві. Акірхи - це люди, які вірять у Бога, але при цьому не відносять себе до жодної конфесії, напряму чи течії, вважаючи, що вони не потрібні суспільству.

В Тернопільській області найчисельнішим є католицький підпростір конфесійного простору, який представлений двома конфесіями - УГКЦ та римо-католицькою церквою (РКЦ) і в питомій вазі займає 48,8% (УГКЦ - 43,9 %, РКЦ - 4,9 %). Другим за чисельністю зареєстрованих релігійних громад є православний підпростір, який в питомій вазі склав 40,6% і представлений трьома конфесіями: Українською православною церквою - Київського патріархату (УПЦ КП; 16,8 %), Українською автокефальною православною церквою (УАПЦ; 13,4 %) та Українською православною церквою (УПЦ; 10,4 %). Третім за чисельністю громад є протестантський підпростір, який в питомій вазі займає 10,4 % і представлений більше ніж 30-ма конфесіями, напрямами та течіями. Найчисельнішими є такі конфесії: християни віри євангельської - п'ятидесятники (ХВЄП; 6,1 %), євангельські християни баптисти (ЄХБ; 0,7 %), свідки Єгови (СвЄ; 1,2 %), адвентисти сьомого дня (АСД; 0,7 %). На інші протестантські течії та напрями припадає 1,7 %. Слід відмітити, що в Тернопільській області практично відсутні іудейський (2 громади) та язичницький (1 громада) підпростори [1]. Структуру конфесійного простору Тернопільської області представлено на рис. 1.

Існують також помітні відміни у територіальній структурі конфесійного простору та його підпросторів. Так у трьох районах області, а саме Кременецькому, Шумському та Ла- новецькому практично відсутній католицький підпростір, який представлений тут 2-3 громадами УГКЦ та РКЦ. Натомість православний підпростір малочисельно представлений у Козівському (4 громади) та Монастириському (9 громад) районах. Протестантський підпрос- тір є найчисельнішим у Кременецькому (23 громади), Лановецькому (22 громади) та Шумському (16 громад) районах [1]. (див. табл. 1).

Формування території України та Тернопільської області зокрема, призвело до того, що тут представлені два історико-географічні краї - Галичина та Волинь. До Галичини відноситься більша частина області. Північні райони, а саме Кременецький, Шумський та Лановецький, входять до Волині. Слід відмітити, що Круль В.П. до Волині відносить тільки два райони - Кременецький та Шумський.

Рис. 1. Структура конфесійного простору Тернопільської області (станом на початок 2017 р.)

Релігійні простори Галичини та Волині суттєво відрізняються. Тому можна стверджувати, що релігія може слугувати одним із головних критеріїв проведення меж історико- географічних земель.

Конфесійний простір Галичини відзначається домінуванням католицького підпростору, який представлений двома конфесіями - УГКЦ та РКЦ. Українська греко-католицька церква налічує 763 організації, що в питомій вазі складає 54%, тобто на 10% більше за- гальнообласного показника, а РКЦ - 84 громади [1], що займають у структурі конфесійного простору 6 %, що на 1 % більше за обласний.

Рис. 2. Структура конфесійного простору Галичини (у межах Тернопільської області)

На православний підпростір Галичини припадає 34 % від усіх громад, що на 4% менше, ніж по області загалом. Найчисельні- шими конфесіями тут є УАПЦ, яка налічує 223 громади, що складають 16 %, а також УПЦ КП (186 громад, 13 %). УПЦ налічує 72 громади [5], що в питомій вазі складає 5 %, що є наполовину меншим показником за загально- обласне значення.

Протестантський підпростір є не досить чисельним, що свідчить про стійкість населення до своєї усталеної релігії. Серед протестантських конфесій, напрямів та течій за чисельністю виділяються ХВЄП - 61 громади, що становить 4 % (на 2 % менше від загально- обласного показника), Свідки Єгови - 19 громад та АСД - 8 громад, що в сумі для обох складає 2 % [1]. На інші протестантські конфесії припадає менше 1 %. Структура конфесійного простору Галичини (у межах Тернопільської області) представлена на рисунку 2.

Зовсім іншу конфесійну структуру мають адміністративно-територіальні райони які відносяться до Волині. В їх конфесійному просторі абсолютно переважаючим є православний підпростір. Найчисельнішою конфесією є УПЦ, яка налічує 117 громад (41 %) і зосереджена практично на території Кременецького та Шумського районів. Другою за чисельністю є УПЦ КП, яка налічує 90 громад (31 %) і в основному представлена у Лановець- кому (47 громад) та Кременецькому (34 громади) районах. УАПЦ налічує тут 12 громад (4 %).

Католицький підпростір представлений також двома конфесіями, які налічую 7 громад (УГКЦ - 4 та РКЦ - 3), що разом становить трохи більше 2%.

Протестантський підпростір на Волині (в межах Тернопільської області) є більш чисельнішим ніж у Галичині. Найчисельніши- ми тут є ХВЄП, які налічують 50 громад, що становить 17 % в питомій вазі релігійних громад цього історико-географічного краю. На інші протестантські конфесії, напрями та течії припадає 12 громад, що становить майже 3 %. Структура конфесійного простору Волині (у межах Тернопільської області) представлена на рисунку 3.

Таблиця 2

Забезпеченість релігійними громадами адміністративно-територіальних одиниць Тернопільської області

Таким чином, нам вдалося довести, що для кожного історико-географічного краю існує своєрідна структура конфесійного простору, що дозволяє уточнювати межі таких земель. Конфесійний простір Галичини вирізняється переважанням католицького підпростору, а Волині - православного. Основним чинником таких відмін є особливості формування території та прийняття і поширення унії після її проголошення у 1596 році.

Для дослідження територіальних відмін даних показників варто скласти відповідні діаграми (рис. 4; рис. 5). Проаналізувавши рис. 4, на якому відображено кількість релігійних організацій, що припадає на 1000 осіб, можна зробити наступний висновок: даний показник в Тернопільській області загалом становить 1,69 релігійних громад на 1000 осіб. Найменше значення спостерігається у м. Тернопіль (0,47), що пояснюється його значною чисельністю населення (217 896 осіб). Близьке значення до пересічнообласного показника (коливання до 0,2) мають такі райони, як Борщівський, Гусятинський, Козівський, Кременецький, Тернопільський та Чортківський. Найвище значення забезпеченості населення релігійними громадами мають Підволочиський, Лано- вецький, Зборівський, Шумський та Підгаєцький райони.

Для вивчення територіальних особливостей релігійної активності населення та забезпеченості релігійними громадами варто використовувати показники, які відображають кількість громад, що припадає на 1 тис. осіб населення та кількість жителів, що припадає на одну релігійну громаду, а також показник індексу релігійної мозаїчності, що подані у таблиці 2.

Проаналізувавши діаграму на рисунку 5 можна простежити, що за забезпеченістю населенням однієї релігійної громади лідирує м. Тернопіль (2136 осіб/рел. громаду), що пояснюється тією ж причиною - значною чисельністю населення.

Цей показник майже втричі перевищує загальні показники по області. Відносно високими показниками, а саме понад 650 осіб на одну релігійну організацію, відзначаються Тернопільський, Козівський та Чортківський райони. Понад 500 осіб на одну релігійну організацію припадає на Борщівський, Збаразький, Гусятинський та Теребовлянський райони, а більше 400 осіб - Монастириський, Бережанський, Заліщицький, Підгаєцький та Шумський райони. Найменше забезпечені населенням релігійні громади Зборівського, Лановецького та Підвролочиського районів.

Основним чинником, який визначив такі співвідношення отриманих показників, є особливості перебігу демогеографічного процесу в різних адміністративно-територіальних одиницях.

Рис.4. Забезпеченість населення релігійними громадами (релігійних громад на 1000 осіб населення)

Аналізуючи показники індексу релігійної мозаїчності адміністративно-територіальних районів досліджуваного регіону та м. Тернопіль, можна констатувати те, що чітких територіальних закономірностей не простежується. Вищим він є там, де більше зареєстровано конфесій, напрямів та течій. Слід також зазначити, що для Волині характерні вищі значення даного показника, що пояснюється помітним вкрапленням у православний підпростір протестантських конфесій, напрямів та течій, які в свою чергу формують протестантський під- простір. До моноконфесійних районів, де переважають громади УГКЦ відносяться Монастириський, Підгаєцький, Козівський та Зборівський райони.

Типізація адміністративно-територіальних одиниць Тернопільської області за рівнем релігійної активності населення

Провівши відповідний математичний аналіз конфесійного простору адміністративних одиниць Тернопільської області, нам вдалося визначити 4 типи районів за релігійною активністю населення (забезпеченням релігійних громад населенням), а саме адміністративно- територіальні одиниці, де спостерігається:

1) високий рівень релігійної активності населення:Підволочиський, Заліщицький, Лановецький, Бережанський та Шумський райони;

2) середній рівень релігійної активності населення: Бучацький, Кременецький, Збаразький, Теребовлянський, Гусятинський, Збо- рівський та Борщівський райони;

3) нижчий середнього рівень релігійної активності населення: Монастириський та Підгаєцький райони; низький рівень релігійної активності населення: Чортківський, Тернопільський, Козівський райони та місто Тернопіль

Починаючи із 2014 року в Тернопільській області спостерігається напружена міжконфесійна ситуація між представниками УПЦ та УПЦ КП. У 12 населених пунктах Збаразького, Шумського та Кременецького районів відбулися конфлікти які вже вирішенні, або перебувають на стадії вирішення. Цікавим є те, що всі вони відбуваються фактично на стику двох історико-географічних країв - Галичини та Волині.

Висновки

Тернопільська область відзначається своєю моноетнічністю та історико- географічними особливостями формування, які простежуються у тому, що на її території стикаються два історико-географічні краї - Галичина та Волинь. Ці та інші чинники визначили і її конфесійну структуру населення, яка має свої територіальні відміни. Досить цікавим є те, що в області не помічається значних відмін у релігійній активності населення, так як тут фіксуються досить високі показники забезпеченості населення релігійними громадами різних конфесій, напрямів та течій. Для Галичини домінуючим конфесійним підпростором є католицький (УГКЦ та РКЦ), а для Волині - православний. Релігійні конфлікти, які відбулися в останні роки, найбільш помітні на території, де стикаються Волинь та Галичина.

Конфесійний простір Тернопільської області відзначається домінуванням традиційний релігій (УГКЦ, УАПЦ, УПЦ КП та РКЦ). Протестантські конфесії мають більше поширення на території Волинської частини області.

Література

1. Матеріали Управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації

Размещено на Allbest.ru