З історії ставлення парафіяльного священика в середині XVIII ст.

Право поставляти парафіяльних священиків за Духовним регламентом. Матеріальне становище парафіяльного духівництва на початку XVIII ст. Монополія на укладення шлюбу. Поховання дорослого селянина. Основні треби, пов'язані з молитвами за упокій померлих.

Рубрика Религия и мифология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.10.2018
Размер файла 19,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

з історії ставлення парафіяльного священика в середині xviii ст.

Анна Морозова

У статті оприлюднений договір 1749 р. між кандидатом на парафіяльного священика Андрієм Воронецьким та парафіянами Михайлівської церкви містечка Вороніж Воронізької сотні Ніжинського полку.

Ключові слова: священик, парафіяни, договір, треби.

Анна Морозова. Из истории поставления приходского священника в средине XVIII в.

В статье опубликован договор 1749 г. между кандидатом на должность приходского священника Андреем Воронецким и прихожанами Михайловской церкви м. Воронеж Воронежской сотни Нежинского полка.

Ключевые слова: священник, прихожане, договор, требы.

Anna Morozova. From the history of the placing of parish priest in the middle of the XVIII century

The article published the contract of 1749 between the candidate for the post of parish priest Andrei Voronetsky and the parishioners of St. Michael's Church in Voronezh, Voronezh hundreds of Nezhinsky regiment.

Keywords: priest, parishioners, contract, demand.

З початку XVIII ст. у складі, правах, організації та матеріальному забезпеченні білого духівництва відбулися такі значні зміни, які зробили синодальний період абсолютно особливою епохою в історії парафіяльного духівництва. Введення державної церковності змінило структуру Церкви, а тим самим - і становище парафіяльного духівництва. Державна влада все більше впливала на формування умов життя парафіяльного духівництва. Підсумком цього процесу стало перетворення парафіяльного духівництва на духовний стан [1].

У XVIII ст. зберігався виборний порядок призначення до парафій священиків, встановлений ще Стоглавим собором. Указ Монастирського приказу 1701 року ввів правило представляти парафіянам єпископа не одного, а кількох кандидатів, супроводжуючи представлення грамотою, в якій визначався тільки розмір плати за треби та інших відрахувань на користь церкви. Хоча на практиці вибори часто замінялися купівлею церковних посад у парафіян, але як би там не було, заміщення посад парафіяльних священиків було справою вільної згоди між парафіянами та кандидатом [2, 210]. При заміщенні тієї чи іншої вакансії враховувались інтереси трьох сторін: єпархіального начальства, парафії та самого кандидата.

Право поставляти парафіяльних священиків за Духовним регламентом 1721 р. було надано єпископам за поданнями або «заручним» парафіян; та кандидати повинні були також пройти архієрейську школу [3].

Кандидат прибував до єпархіального управління з договором, який він укладав з парафіяльною громадою, і після здачі іспиту отримував від єпископа грамоту та висвячувався у священика. Навчання кандидатів (ставлеників) проводилося спеціальними екзаменаторами або викладачами, здебільшого з учених ченців, і тривало, дивлячись на здібності учня, місяців три або навіть довше [1].

Саме такий договір, датований травнем 1749 року, виявлений у фонді Чернігівського духовного правління Держархіву Чернігівської області. Після тексту договору містяться відмітки про проходження А. Воронецьким навчання.

Треба відзначити, що матеріальне становище парафіяльного духівництва на початку XVIII ст. було хитким і мізерним.

Прибуток парафіяльного священика в першу чергу залежав від плати за треби, на які твердих розцінок фактично не було. За панування виборного принципу парафія укладала з кожним новим священиком договір, в якому фіксувалась і винагорода за відправлення треб. Такого роду договори були особливо розповсюджені в Україні [4, 189-194, 196, 199-201].

Через 40 днів після пологів жінка разом з дитиною приходила до церкви для здійснення обряду «воцерковлення». За читання так званої «сорокової» молитви священик брав 1 - 2 копійки [5, 508].

Таїнство хрещення також було обов'язковим. Хрещення повинно було відбуватися в церкві, а не вдома, за винятком випадків крайньої потреби [6, 506].

При укладанні шлюбу стягувалося особливе мито за вінчання. Вінчатися слід неодмінно в своїй парафії. Монополія на укладення шлюбу породжувала зловживання з боку священнослужителів. Ціну за здійснення таїнства вони встановлювали самостійно, що лягало важким тягарем на наречених [5, 506].

За вінчання за законом належало платити 10 копійок. Найчастіше доводилося платити від 20 до 50 копійок. З багатих прихожан брали до одного рубля [5, 508].

За поховання дорослого селянина слід було платити 10 копійок, за немовля - 3 копійки. На практиці відбувалося дещо інакше. За відспівування дітей зазвичай платили до 10 копійок, дорослих - до 30 копійок. Отримана сума ділилася між усім причтом. Цікаво, що місцевий священик вважав за можливе отримати винагороду навіть у тому випадку, якщо в момент смерті прихожанина він був відсутній у церкві і небіжчика відспівував священик іншої церкви.

Розміри винагороди за молебні й поминання родичів взагалі не встановлювалися законом і повністю залежали від бажання парафіян. За простий молебень селянин платив від 3 до 5 копійок, за молебень з акафістом (церковний гімн) - від 10 до 25 копійок.

Треби, пов'язані з молитвами за упокій померлих, були дуже різноманітні. Сюди відносилося просте поминання під час служби, панахида та заупокійна обідня. Служба в третій день після смерті називалася «третина», в дев'ятий день - «дев'ятина», в двадцятий - «полусорочинами», в сороковий - «сорочинами». Іноді замовляли «сорокоуст», тобто сорок обідень за покійним. Нарешті, іноді просили занести ім'я в синодик.

За поминання різних осіб і родичів парафіяни сплачували священикові від 1 до 50 копійок, найчастіше від 2 до 10 копійок. За запис в синодик сплачували 25 - 50 копійок, за велику панахиду - від 6 до 10 копійок. Заупокійні відправи, «третина», «дев'ятини», «полусорочини», «сорочини» обходилися від 8 до 20 копійок кожна. Звичайною платою було 10 копійок. Гроші ділилися між усім причетом. За «сорокоуст» нижчої платою був один рубль [5, 508 - 510].

Якщо священика звали при закладці нової хати, то відповідно запрошували освятити її на новосілля. Служився з даного приводу молебень. Освящався також виритий колодязь.

Уряд прийшов до усвідомлення необхідності встановити законом розмір винагород за треби, але зроблено це було лише при Катерині Великій, коли в 1765 році Сенатом був виданий відповідний указ.

Оприлюднений договір дозволяє порівняти загальноприйнятий розмір винагороди священику за виконання треб та затверджений між священиком та парафіянами Михайлівської Воронізької церкви. Документ друкується зі збереженням орфографічних та стилістичних особливостей. Слова, написані під титлом, розшифровані із зазначенням скорочених букв у дужках.

1749 году майа « »1 дня постановление настоятелю п(ре)п(одобному) Андрею Воронецкому от парохиян церкви Свято-Михайловской Воронежске поступается роковщини в год от парофиянина пахотного получетверика ржи, а от убогшого гречки полчетверика или овса полчетверика ж без спору. А не у пахаров деньгами по пять копеек.

Когда родится дитина, баба прийде принесе хлеб за м(о)л(и)тву, прийдут христити кум и кума - за окрещение з обоих по две копейки.

За освящение дому или что иное: колодязь и прочое - десять копеек.

З парохиального молодика и девки за обвенчание настоятелю з векариями десять копеек.

З другой парохии молодика присталого к девице и жить в сей Михайловской паро- хии2 желаючого - з такого взять з векариями 30 копеек.

За обвенчание оних, когда ж пойде в иную парохию, - взять з него 60 копеек илы больш.

Когда з иной парохии мещанин озьмет во свою парохию девку, видя по его имуществу взять с него за обвенчание со всеми причетники рубля, полтора или два.

Которие живут у господарей подсуседки хочут оженитися н(а)шей парохии, то у воле настоятеля що з них взять.

Ежели з другой парохии н(а)шу поимлет удову в другую ж парохию, то видячи по имуществу его так и взять надлежит.

Когда ж значних парахиян хто озьмет чужостранний или из иной парохии девку или удову, то у воле настоятеля.

За умерших, хто знатний умре, поеднает сорокоуст с панахидами - чотири рубли настоятелю з векариями, дьячком и пономарем.

За самий похорон 10 копеек.

Великий мл(а)д(е)нческий похорон - 10 копеек, младенческий малий - пять копеек. Хто изволит панахиду отправлять - 10 копеек.

По умершему, хто изволит Ева(н)голие читать, за столп Ев(ан)г(о)лия две гривни. Когда парохиянин изволит заздоровний обед чинити (без панахиды) - 10 копеек, з панахдою же - 20 копеек.

Хто схочет молебен отправить - 10 копеек.

Хто пожелает в церкви положитися, на церковь 10 рублей, а принимать оте деньги ктитарам, а не священнику.

Когда кто пожелает годовий сорокоуст нанять, то у воле настоятеля з векариями, дячком и пономарем, також и акафисты годовие и полгодовие в воле ж настоятеля.

Зборных мысочних денег настоятелю и векариям не брать, як и прежде было, кроме дьячка и панамара.

Понеже настоятель векариев принял с третой доле дохода своего, повинни тим они контентовать за освящение пасок по деньге попове настоящему

Бунчуковий товарищ Василь Лазаревич

Бунчуковий товарищ Григорий Александрович

Старший войсковый канцелярист Матвей Холодович

Сотник воронежский Андрей Холодович

Войсковой канцелярист Николай Давидович

Значковый товарищ Григорий Яковлев Ясечко

Значковый полку Нежинского товарищ Леонтий Симоновский

Андрей Тупицкий, мещанин прихода того ж

мещанин воронежский Иосиф Гречка

ктитор Иван Сухман да того ж прихода парохияни Петро, Иван, а вместо их, яко неграмотних, по их прошению тоей церкви викарий Тимофей Могилевский руку приложил

ктитор Иван Демьянов

Вышшеписанним прихожанским определением я, когда буду священиком при их, прихожан, церкве, имею быть доволен и впредь от определении мне сверх прописанних [в] том определении каких доходов как Его Преосвященства так и духовной консистории упреждать не буду. Андрей Воронецкий

Сии презента за аккольстом Андреем Воронецким к соборной воронежской С(вя) того Архистратига Хрситового Михаила церкве во иерея на всю парахию за настоятеля протующымся по разсмотрению явились исправны. Лет же ему от роду по его сказке 29.

писарь иеромонах Антоний

архидиакон Иннокентий

Андрей Воронецкий во чтении совершенен. 1749 года майа 24-го дня. К исповеди.

Андрей Воронецкий был у мене на исповеди и совесть свою открыл, котрого совесть достойна иерейского чина.

Катедральный духовник иеромонах Самуил.

К научению иерейская должности.

Ясне в Б(о)гу Преосвященнейший Владыко!

Андрей Воронецкий иерейской должности научен. Свидетельствую 1749 года майа 26-го. Каминаторское звание содержащий иеромонах Георгий Префект.

Андрей Воронецкий пос(вя)щен в придворной Кудравской церкве во диакона июня 1-го дня, а во верея 2-го д(ня) в той же подворной церкве.

К наставлению во священнослужениях, литургии с(вя)того Иоанна Златоустого, Преждесвященных и прочих.

Преосвященнейший владыко!

Иерей Андрей в священнослужениях, литургии с(вя)того Иоанна Златоустого, преждеосвящених и протчи совершенно наставлен.

Свидетельствую иеромонах Ирадион.

Иерею Андрею грамота печатная за подписом Преосвященнейшаго архипастыря нашого руки выдана 1749 года июня 10-го дня.

Держархів Чернігівськоїобл, ф. 679, оп. 2, спр. 1558, арк. 80 - 81 зв. Рукопис, оригінал.

парафіяльний священик духівництво регламент

література

1. Смолич И. К. История Русской Церкви. 1700-1917 гг. // [Інтернет-ресурс] http:// www.sedmitza.ru/lib/text/439977/

2. НикольскийН. История русской церкви. - 3-е изд. - М.: Политиздат, 1985. - 448 с.

3. Духовный регламент. - М.: Синодальная типография, 1804. - 160 с. // [Інтернет- ресурс] http://www.krotov.info/acts/18/1/1721regl.html

4. Знаменский П. Приходское духовенство в России со времени реформы Петра. - Казань: Университетская типография, 1873. - 850 с. // [Інтернет-ресурс] http://e- heritage.ru/ras/view/publication/general.html?id=46861164

5. Семевский В. И. Сельский священник во второй половине 18 века. Очерк из исторического исследования // Русская старина. - 1877. - Т XIX. - Вып. 8. - С. 502 - 538.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Эпидемия вампиризма, настигшая восточную Европу в начале XVIII в. Вампиризм как явление предрассудка. Народные представления о вампирах в первой половине XVIII века в Европе по трактату Кальмета. Типичный образ вампира и нетипичные проявления вампиризма.

    доклад [74,5 K], добавлен 04.06.2009

  • Сутність християнського місіонерства, його витоки та мета, етапи розвитку, видатні представники. Російські імператори та їхнє ставлення до місіонерської діяльності. Українські православні місіонери в Поволзькій місії. Заснування Іркутської єпархії.

    диссертация [181,4 K], добавлен 01.04.2009

  • Анализ тактики церкви в борьбе за сохранение средневековых позиций. Характеристика конфликтов между папством и светскими государствами, которые происходили в XVII и XVIII вв. Скептицизм, деизм, атеизм. Великая французская буржуазная революция и религия.

    реферат [36,9 K], добавлен 27.02.2010

  • Свідомість і підсвідомість з позиції християнської антропології. Архетипи православної свідомості. Об'єктивне розуміння релігійного досвіду в психіатрії. Ставлення психіатра до релігійних переживань хворого, священика - до патологічних проявів у психіці.

    дипломная работа [202,6 K], добавлен 27.06.2012

  • Раціоналістичні тенденції в українській полемічній думці XVI–XVIII ст.. Зіткнення кількох релігійних напрямків. Українська полемічна думка в острозькому культурно-освітньому осередку. Києво-могилянська академія як важливий культурно-просвітницький центр.

    реферат [27,6 K], добавлен 15.07.2009

  • Характеристика системы епархиального управления во второй половине XVIII века. Псковские архиереи и духовная консистория. Порядок замещения вакансий в приходах, численность духовного сословия епархии и причины ее изменения. Духовные учебные заведения.

    дипломная работа [299,0 K], добавлен 10.04.2011

  • Основні доктрини католицизму. Католицизм, як напрям в християнській релігії. Поширення католицизму у світі. Католицький культ. Історія розвитку католицької церкви, а також історії з її буття. Традиції папської області. Суверенна держава Ватикан.

    реферат [27,1 K], добавлен 19.12.2007

  • Анализ классовой борьбы в России, которая выражалась в религиозных учениях, противопоставлявшихся учению официальной церкви - сектантских движениях. Характеристика и отличительные черты основных направлений старообрядчества - поповщины и беспоповщины.

    реферат [23,4 K], добавлен 27.02.2010

  • Понятие ваххабизма - религиозно-политического движения в исламе, возникшего в XVIII в. Особенности учения "единобожников". Социально-политические последствия распространения ваххабизма в мире. Вооруженная борьба – основная форма Джихада по-ваххабитски.

    реферат [36,4 K], добавлен 02.11.2014

  • Fetishism as belief in magic properties of any subjects in primitive society (amulets, charms) and as form of animism, the appearance of this term in science at the beginning of the XVIII century by the Dutch traveler V. Bosman. The forms of fetishism.

    презентация [416,3 K], добавлен 10.10.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.