Сенс і цінності життя сучасної молоді України (релігієзнавче дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України (Україна, Київ)

Сенс і цінності життя сучасної молоді України (релігієзнавче дослідження)

Гавеля О. Р.,

аспірантка кафедри філософії A.gavelia@ukr.net

Мета роботи -- визначення феномену сенсу життя і основних засад формування свідомості студентської молоді України в контексті аксіології християнства. Методологія дослідження полягає в застосуванні порівняльно-історичного підходу -- у роботі над науковими працями вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячених сенсу життя і визначенню основних засад формування життєвих цінностей; соціологічного методу -- у вивченні сенсу і цінностей життя сучасної молоді України в аспекті релігієзнавства. Наукова новизна роботи. Вперше розроблено класифікацію сенсу життя, що дозволило дослідити його в релігієзнавчому контексті. На основі проведення соціологічного дослідження виявлено, що для першої групи респондентів (молодь, яка постійно відвідує церкву) найбільш пріоритетним є сенс життя, що має вітальний, гедоністичний, праксичний, духовно розвиваючий та релігійний характер; для другої групи (молодь, яка дуже рідко ходить до храму), відповідно, що містить у собі вітальний, гедоністичний, гностичний та духовно розвиваючий характер; для третьої групи (молодь, яка взагалі не відвідує храм), відповідно, що містить у собі гедоністичний, гностичний, праксичний та духовно розвиваючий характер. Серед респондентів третьої груп взагалі відсутні ті, хто б визначив сенс життя, що має релігійний характер. Висновки: Доведено, що в сучасних умовах оновлення суспільства уявлення про сенс життя, що має релігійний характер посідає важливе місце в системі цінностей сучасної молоді, яка постійно відвідує церкву. Виявлено позитивне ставлення більшості респондентів до волонтерської діяльності, незалежно від того, чи вважають вони себе віруючими чи ні. Участь в ній є найкращим доказом, що сучасна молодь здатна позбавлятися власного егоїзму і здійснювати безкорисливу допомогу нужденним, підтримувати малозабезпечених, безробітних, багатодітних, безпритульних, займатися захистом природи і тварин, опікуватися над сиротами, хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку тощо. Доведено, що на шляху духовного вдосконалення сучасна молодь України здатна проявляти альтруїзм по відношенню до інших людей, здійснювати безкорисливу допомогу нужденним.

Ключові слова: свідомість, християнська аксіологія, сенс життя, цінності життя, волонтерська діяльність, емпіричне дослідження, система цінностей, християнська молодь, сучасна молодь, світогляд.

GaveliaA. Rpostgraduate student ofthe DepartmentofPhilosophy at the National University ofLife andEnvironmental Sciences ofUkraine (Ukraine, Kyiv),A.gavelia@ukr.net

Meaning and values oflife of modern Ukrainian youth (religious study)

The purpose ofthe work is to determine the phenomenon ofthe meaning oflife and the basic principles offorming the consciousness of student youth of Ukraine in the context of the axiology of Christianity. The methodology of the research is to apply a comparative-historical approach-in the work on scientific works of domestic andforeign scientists devoted to the meaning oflife and the definition of the ba.sic principles of theformation of vital 'values; sociological method--in studying the meaning and 'values oflife has been developed, *which made it possible to explore it in the religious studies context. On the basis of holding a sociological study, itwas found thatfor thefirst group of respondents (young people *who constantly attends the church) the most important is the meaning oflife, having a 'hedonistic, praxis, spiritual development and religious character;for the second group (young people who rarely go to the church) respectively, containing a welcoming, hedonistic, gnostic and spiritually developing character;for the third group (young people *who do not attend church at all), respectively, containing hedonistic, gnostic, praxical and spiritually developing character. Among the respondents of the third group, there are generally no one who would define the meaning of life of a religious nature. Conclusions: It's proved that in modern conditions of modern conditions of modernization of society the idea ofthe meaning oflife, *which has a religious character, occupies an important place in the system of values of modern youth *who constantly attends the church. The positive attitude of the majority of respondents to volunteer activity is revealed, regardless of whether they consider themselves believers or not. Participation in it is the best evidence that modern youth are able to get rid of their own selfishness and to provide disinterested assistance to the needy, support the poor, unemployed, large children, homeless people, protect nature and animals, take care of orphans, sick, lonely, elderly people, etc. It is proved that on the way of spiritual perfection, modern youth ofUkraine is able to show altruism in relation to other people, to carry out unselfish help to the needy.

Keywords: consciousness, Christian axiology, meaning oflife, values oflife, volunteer activity, empirical research, value system, Christian youth, contemporary youth, worldview.

Актуальність дослідження світогляду сучасної молоді України з погляду християнської аксіології обумовлено необхідністю осмислення місця і ролі людини в системі загальних, світових зв'язків, у співвіднесенні з її сенсом життя. Означений термін фіксує фундаментальні основи людського існування загалом, а також пов'язаний з життєвими цінностями окремої особистості.

Проблему людського світогляду як форми вираження сенсу життя досліджено у працях вітчизняних і зарубіжних вчених: О. Введенського, Л. Вітгенштейна, М. Гайдеггера, А. Гулиги, Г. Гумницького, О. Джиоева, А. Ісаєвського, І. Канта, І. Кона, Л. Лужанської, Ю. Нед- зельської, В. Франкла, Е. Фромма, А. Шопенгауера, К. Ясперса та ін. [1-10; 12-17].

І. Кант виявляє правомірність існування релігії через необхідність пояснення особливостей світобудови. Буття Бога виступає для філософа необхідною умовою існування вищого блага. На думку І. Канта, лише тоді, коли до моралі приєднується релігія, у людини з'являється надія коли-небудь досягти щастя. Визначаючи сенс життя з точки зору моральної свідомості, І. Кант пов'язує принцип щастя з ідеальним моральним мотивом людини, який повинен полягати в тому, щоб не очікувати на нагороди, ані в цьому, ані в іншому світі, а виконувати свій обов'язок безвідносно до яких-небудь корисливих сподівань. На думку філософа, віра в Бога - це перш за все надія на власну моральну силу.

У листі І. Канта до Штейдлина (Кенінсберг, 4 травня 1973 року) зазначається: «Давно задуманий план відносно того, як потрібно відпрацювати поле чистої філософії, полягав у вирішенні трьох задач: 1) «Що я можу знати (метафізика); 2) «Що я маю робити?» (мораль); 3) «На що я маю сподіватись?» (релігія); нарешті за цим має постати четверта задача - що таке людина? (антропологія)» [7, с. 589]. Слід зазначити, що філософ не віднімає від людини сподівання на посмертну подяку: без віри у майбутнє життя неможлива ніяка релігія.

К. Ясперс запровадив у філософію поняття граничної ситуації. Він прийшов до висновку, що споконвічний сенс життя розкривається людині лише в моменти кардинальних потрясінь, якими може бути смерть, страждання, страх, провина, боротьба [12].

М. Гайдеггер вводить поняття «екзистенційного страху», що розкриває істинний сенс людського буття. Він стверджує, що навіть якщо буде вивчена природна річ «людина» як одне з явищ світу і буде визначений її спосіб буття, її реальність, але при цьому питання і визначення не зачеплять її істотності, інтенціонального у її бутті - вони зачеплять тільки наявне буття речі, якій її дії притаманні тільки як те, що додається, але не є релевантним для визначення буттєвого характеру цього сущого [15, с. 122]. Відмінність, яку філософ називає онтологічною, не привноситься пізнавальною свідомістю, а вкорінена у самому способі людського буття, де людина забуває про свою конечність.

Л. Вітгенштейн звертав увагу на різноманітні речі, які мають сенс в особистому житті людини. На його думку, саме життя, незалежно від цих речей, не має жодного сенсу. Наприклад, на життєвому шляху людини відбуваються певні події, звершуються досягнення, такі як створення сім'ї, народження дітей, кар'єрне зростання та ін. Все це має значення у якості індивідуального сенсу. Л. Вітгенштейн вважає, що якщо саме життя має сенс, то будь-яке зауваження про важливість або певне значення певних життєвих сенсів є доречним відносно життя окремої людини [2].

В. Франки у своїй книзі «Людина у пошуках сенсу» написав, що він бачив сенс свого життя в тому, щоб допомагати іншим побачити сенс у своєму житті» [13, с. 1]. На противагу 3. Фрейду, який вважав, що людина, яка замислилася над сенсом життя, є серйозно хворою,

В. Франки розглядав пошук сенсу життя як шлях до душевного здоров'я, а його втрату як головну причину не тільки нездоров'я, а й основне джерело більшості людських бід. Відсутність сенсу породжує у людини стан, який учений називає екзистенціальним вакуумом. Як вроджена мотиваційна тенденція, він є основним двигуном поведінки і розвитку особистості.

Головною ідеєю Е. Фромма є виховання у людині спонтанності вибору. Тоді людина зможе вибирати цілі, що визначають сенс її життя. Учений вказував, що спонтанна активність, спричинена власним вибором індивіда, його любов'ю до творчої праці, може виступати у якості найбільш продуктивної. Саме вона не знищує людську індивідуальність [14, с. 164].

О. І. Введенський вказує, що сенс життя необхідно розуміти як призначення та дійсну придатність життя для досягнення цінної мети, тобто такої мети, яку слід і необхідно наздоганяти [1].

На думку А. Шопенгауера джерелом людських страждань є незадоволеність своїм становищем, самотність, смерть, хвороби, злидні, голод. Додають оптимізму лише три головні цінності життя - це здоров'я, молодість і свобода. Однак, людина розуміє цінність лише у тому випадку, коли втрачає їх. Щоб позбавитися від страждання, необхідно піднестися над дією волі. Це відбувається через мистецтво, моральне удосконалення і релігійне оновлення. Останнє є найвищим ступенем на шляху позбавлення від її дії і включає в себе аскетизм, покірне прийняття страждань, альтруїзм по відношенню до інших людей, безкорисливу допомогу чужому горю, позбавлення від егоїзму. Таким чином людина здатна досягати святості [16].

Об'єкт дослідження - людський світогляд як форма вираження сенсу і цінностей життя.

Предмет дослідження - сенс і цінності життя сучасної молоді України, пов'язані з християнською аксіологією.

Мета дослідження - визначення феномену сенсу життя і основних засад формування свідомості студентської молоді України в контексті аксіології християнства.

Методологія дослідження полягає в застосуванні порівняльно-історичного підходу - у роботі над науковими працями вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячених сенсу життя і визначенню основних засад формування життєвих цінностей; соціологічний метод - у вивченні сенсу і цінностей життя сучасної молоді України в аспекті релігієзнавства.

У дослідженні ми розробили класифікацію сенсу життя, що дозволяє дослідити його в релігієзнавчому контексті:

- вітальний (життя заради самого життя) -- продовження роду;

- гедоністичний - створення благополучної сім'ї, досягнення особистого щастя і благополуччя, збагачення і накопичення матеріальних благ, задоволення;

- комунікативний - спілкування;

- праксичний (praxis -- успіх) -- важливі події (одруження, народження дітей, закінчення вишу, вихід на роботу та ін.), кар'єрне зростання;

-глористичний (gloria -- слава),пов'язанийзпотребою у самовизнанні та самоствердженні -- досягнення особистої слави, досягнення влади над людьми;

- гностичний (gnosis -- пізнання) -- пошук нових знань;

- духовно розвиваючий -- вдосконалення власної душі, вдосконалення власного розуму, боротьба з власними недоліками;

-релігійний -- служіння Богу;

- альтруїстичний - служіння ближнім і здійснення допомоги нужденним.

Серед сенсів життя, які за своїм характером можуть бути найбільше пов'язані з християнською аксіологією - це духовно розвиваючий, вітальний, релігійний та альтруїстичний. Релігійний сенс життя, який полягає у служінні Богу, говорить сам за себе. Відповідно з християнською аксіологією, вітальний сенс життя є благословенний Богом, адже визначений необхідністю продовження людського роду, цінністю життя заради самого життя. Духовно розвиваючий - містить у собі внутрішній ідеальний сенс життя, й визначає основи формування людської свідомості. При цьому він може мати як релігійний, так і світський характер. Альтруїстичний сенс життя відповідає законам існування природного світу, й може містити у собі аксіологічні ознаки, пов'язані з прагненням людини до духовного самовдосконалення.

З метою дослідження сенсу і цінностей життя молодого покоління України нами було проведено соціологічне дослідження. Анкетуванням було охоплено 500 респондентів. У переважній більшості (80,1%) - це студентська молодь, що навчається в закладах вищої освіти України. 19,9% респондентів складає молодь, яка не так давно закінчила заклади вищої освіти. Серед загальної кількості респондентів представники жіночої статі складають 62% і представники чоловічої статі - 38%.

В опитуванні брала участь студентська молодь з таких міст: Берегове, Бориспіль, Бровари, Вінниця, Вільногірськ, Виноградов, Вишневе, Вишгород, Гадяч, Гайсин, Дніпро, Житомир, Іршава, Ічня, Калуш, Київ, Коростень, Кременчуг, Львів, Лубни, Миргород, Миколаїв, Мукачево, Ніжин, Одеса, Охтирка, Полтава, Прилуки, Пірятин, Сміла, Суми, Тараща, Тернопіль, Харків, Херсон, Хмельницький, Хуст, Черкаси, Чернівці, Чернігів, Ужгород, Фастів; із селищ міського типу: Кирнасівка (Вінницька обл., Тульчинський р-н), Козелець (Чернігівська обл., адміністративний центр Козелецького р-ну), Гребінка (Київська обл., Васильківський р-н), Рокитне (Київська обл., адміністративний центр Рокитнянського р-ну); із сіл: села Карпатське (Львівська обл. Турковський р-н), села Ратівці (Закарпатська обл., Ужгородський р-н), села Луч (Рахівський район), села Красна Лука (Полтавська обл., Краснолукський р-н, села Великі Сорочинці (Полтавська обл., Миргородський р-н).

Умовно респондентів було поділено на три групи. Перша група - це молодь, яка відвідує церкву щотижня або 1-2 рази на місяць, друга група - молодь, яка відвідує церкву 1-2 рази на рік, лише на свята або лише на великі свята, третя група - молодь, яка зовсім не відвідує церкву. Необхідно зазначити, що показники у відсотках ми рахували для кожної групи окремо. В питаннях анкети було передбачено, що респонденти можуть обрати декілька із запропонованих нами варіантів відповідей.

Для першої групи респондентів найважливішим сенсом життя є: створення благополучної сім'ї - 54,01%;

досягнення особистого щастя і благополуччя - 45,26%; важливі події (одруження, народження дітей, закінчення вишу, вихід на роботу та ін.) - 30,66%; служіння Богу

- 28,47%; вдосконалення власної душі - 25,55%; пошук нових знань - 23,36%; боротьба з власними недоліками

- 17,52%; вдосконалення власного розуму - 15,33%; кар'єрне зростання - 15,33%; продовження роду - 11,68%; спілкування -10,95%; збагачення і накопичення матеріальних благ - 3,65%; досягнення особистої слави - 2,92%; досягнення влади над людьми - 0,73%; позбавлення від страждань - 0,73%.

Для другої групи респондентів найважливішим сенсом життя є: досягнення особистого щастя і благополуччя - 55,29%; створення благополучної сім'ї -37,65%; кар'єрне зростання - 34,9%; пошук нових знань

- 32,16%; вдосконалення власної душі - 29,8%; важливі події (одруження, народження дітей, закінчення вишу, вихід на роботу та ін.) -28,63%; вдосконалення власного розуму - 25,49%; спілкування - 22,35%; продовження роду - 19,61%; у боротьбі з власними недоліками - 21,18%; збагачення і накопичення матеріальних благ

- 14,51%; досягнення високої моральності - 11,37%; досягнення особистої слави - 7,45%; служіння ближнім і здійснення допомоги нужденним - 7,06%; досягнення влади над людьми - 3,92%; служіння Богу -6,67%; позбавлення від страждань - 3,92%.

Для третьої групи респондентів найважливішим сенсом життя є: досягнення особистого щастя і благополуччя - 47,12%; пошук нових знань -38,46%; вдосконалення власного розуму - 37,5%; боротьба з власними недоліками - 29,81%; кар'єрне зростання

- 27,88%; вдосконалення власної душі - 26,92%; у створенні благополучної сім'ї - 26,92%; спілкування

- 24,04; важливі події (одруження, народження дітей, закінчення вишу, вихід на роботу та ін.) - 19,23%; збагачення і накопичення матеріальних благ - 14,42%; досягнення влади над людьми - 8,65%; досягнення особистої слави -6,73%; досягнення високої моральності

- 6,73%; позбавлення від страждань - 5,77%.

Таким чином ми з'ясували, що для першої групи респондентів найбільш пріоритетними є сенси життя, що мають: вітальний, гедоністичний, праксичний, духовно розвиваючий та релігійний характер. Для другої групи, відповідно, що містять у собі вітальний, гедоністичний, гностичний та духовно розвиваючий характер. Для третьої групи, відповідно, що містять у собі гедоністичний, гностичний, праксичний та духовно розвиваючий характер. Основна відмінність між студентською молоддю, яка постійно відвідує церкву, дуже рідко ходить до храму і зовсім не відвідує церкву, полягає у тому, що у 28,47% представників першої групи сенс життя має релігійний характер, у другої групи - лише у 6,67% респондентів, а у третьої групи - таких респондентів не виявлено. Досить важливим сенсом життя для представників усіх груп є комунікативний. Це може сприяти зменшенню кількості конфліктів молоді з оточуючими їх людьми.

На питання анкети «У чому полягають Ваші життєві цінності?» 27,01% респондентів з першої групи вказали, що найважливішим для них є сім'я. Далі відповіді розподілилися наступним чином (в порядку убування): саморозвиток - 16,79%; любов - 13,87%; чесність - 12,41%; освіта - 8,03%; 7,3% - взаєморозуміння; добро - 6,57%; дружба - 5,84%; допомога іншим 5,84% служіння Богу - 4,38%; повага - 4,38%; віра в Бога - 3,65%; щастя сім'ї - 3,65%; щастя - 2,92%; кар'єрне зростання

- 2,92%; довіра - 2,19%; життя саме по собі - 2,92%; щирість -0,73%; порядність - 1,46%; милосердя -2,19%; відвертість - 0,73%; справедливість - 0,73%; любов до Бога - 0,85%; відповідальність - 1,46%; вдосконалення власної душі - 0,73%; терпіння - 1,46%; діти - 1,46%; гроші - 0,73%; спокій - 0,73%.

Отже, для більшості респондентів з першої групи найважливішим життєвими цінностями є сім'я, саморозвиток, любов і чесність. Також важливими для них є любов і чесність, що свідчить про багатство їх духовного та емоційного світу.

Для 18,82% респондентів з другої групи важливою життєвою цінністю є сім'я. Далі відповіді розподілилися наступним чином (в порядку убування): любов - 12,55%; саморозвиток - 8,63%; кар'єрне зростання - 5,49%; здоров'я - 4,71%; чесність - 4,71%; самореалізація

- 3,92%; щастя - 3,53%; добро - 3,14%; досягнення поставлених цілей - 3,14%; взаємодопомога - 2,75%; гроші - 2,75%; повага - 2,75%; дружба - 2,75%; вірність - 2,35%; освіта - 1,96%; допомога іншим - 1,96%; життя саме по собі - 1,57%; благополуччя - 1,18%; нові знання -0,78%; довіра - 1,18%; порядність

- 1,57%; справедливість - 1,57%; віра в Бога - 1,18%; вдосконалення власної душі - 0,39%; щирість - 0,39%.

Для більшості респондентів з другої групи найважливішим життєвими цінностями є сім'я, любов, саморозвиток, кар'єрне зростання. Отже, особливістю аксіології свідомості молоді, яка відвідує церкву 1-2 рази на рік, лише на свята або лише на великі свята, так само як і у більшості респондентів першої групи, є зосередженість навколо сімейних і особистісних цінностей. У житті молоді з другої групи найважливіше значення має любов. Разом з тим, респонденти з другої групи більш високо цінують у житті кар'єрне зростання, ніж допомогу іншим.

Для 19,23% респондентів з третьої групи важливою життєвою цінністю є саморозвиток. Далі відповіді розподілилися наступним чином (в порядку убування): добро - 12,5%; чесність - 11,54%; освіта - 6,73%; здоров'я - 5,77%; любов - 5,77%; кар'єрне зростання

- 4,81%; діти - 4,81%; досягнення поставлених цілей

- 4,81%; гроші - 3,85%; повага - 3,85%; благополуччя

- 3,85%; порядність - 3,85%; вірність - 0,96%; відповідальність - 2,88%; дружба - 2,88%; щирість

- 2,88%; взаєморозуміння - 1,92%; щастя - 1,92%; надійність - 1,92%; терпіння 1,92%; нові знання - 0,96%; вдячність - 0,96%.

Для більшості респондентів з третьої групи найважливішими життєвими цінностями є саморозвиток, добро, освіта, здоров'я і любов.

На питання анкети: «Чи займаєтесь Ви волонтерською діяльністю?» «так» відповіли 32,85% респондентів з першої групи, 9,02% респондентів з другої групи і 16,35% респондентів з третьої групи. Відповідно, «так, але дуже рідко» відповіли 17,52% респондентів з першої групи, 22,75% респондентів з другої групи і 16,35% респондентів з третьої групи.

На питання анкети: «Якщо Ви займаєтесь волонтерською діяльністю, яким видом?», серед категорії молоді, яка відвідує церкву щотижня або 1-2 рази на місяць вказали на те, що підтримують малозабезпечених, безробітних, багатодітних, безпритульних - 20,44%. Серед цієї ж категорії 15,33% респондентів вказали, що здійснюють опіку над хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку; 14,6% респондентів здійснюють опіку над сиротами і 8,76% респондентів займаються захистом природи і тварин.

Серед категорії молоді, яка відвідує церкву 1-2 рази на рік, лише на свята, й лише на великі свята вказали на те, що підтримують малозабезпечених, безробітних, багатодітних, безпритульних - 12,94%. Серед цієї ж категорії респондентів захистом природи і тварин займається 11,76%; опіку над сиротами здійснюють 7,06%; опіку над хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку здійснюють 5,1%.

Серед категорії молоді, яка зовсім не відвідує церкву - 12,5% вказали на те, що підтримують малозабезпечених, безробітних, багатодітних, безпритульних. Серед цієї ж категорії респондентів захистом природи, тварин займається 9,62%; опіку над хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку здійснюють 2,88%; опіку над сиротами - 1,92%.

Очевидно, що більша кількість респондентів, які займаються різними видами волонтерської діяльності, зосереджена у першій групі. Молодь, яка постійно відвідує церкву, значно краще усвідомлює значення підтримки малозабезпечених, безробітних, багатодітних, безпритульних, опіки над хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого, сиротами, захисту природи і тварин. Від цього світ стає добрішим і гуманнішим.

На питання анкети «Яка причина того, що Ви займаєтесь волонтерською діяльністю?» молодь, яка відвідує церкву щотижня або 1-2 рази на місяць, вказала що робить це з бажання допомогти ближньому - 37,96%, а також тому, що хоче отримати нових знайомих і друзів - 12,41%.

Молодь, яка відвідує церкву 1-2 рази на рік, лише на свята, й лише на великі свята, визначаючи причини з якої вони займаються волонтерською діяльністю, вказують на допомогу ближньому -23,53% і на можливість отримати нових знайомих і друзів - 7,84%.

Третя група респондентів, що складається з молоді, яка зовсім не відвідує церкву, відповідаючи на питання анкети: «Яка причина того, що Ви займаєтесь волонтерською діяльністю?» вказують на допомогу ближньому - 18,27% і на можливість отримати нових знайомих і друзів - 3,85%.

Поряд з усвідомленням такої мети волонтерської діяльності як допомога ближньому, частина представників усіх трьох груп респондентів прагнуть отримати нових знайомих і друзів, їм надзвичайно важливо знаходити однодумців, які хочуть підтримувати нужденних.

На питання «З якої причини Ви перший раз зайнялись волонтерською діяльністю?» молодь, яка відвідує церкву щотижня або 1-2 рази на місяць: 6,57% вказали на «співчуття», 5,11% - на «бажання допомогти»; 2,19% - на «зацікавлення», 1,46% - на «запропонували друзі», 0,73% - на «приклад батьків». Молодь, яка відвідує Церкву 1-2 рази на рік, лише на свята, й лише на великі свята, відповідно: 2,35% - на «співчуття»; 2,35% - на «бажання допомогти»; 1,96% - на те, що їм «запропонували друзі», 1,18% - на «зацікавлення»; 0,78% - на «приклад батьків». Молодь, яка зовсім не відвідує церкву, відповідно: 3,16% - на «бажання допомогти»; 1,92% - на «співчуття».

Отже основними причинами, з якої студентська молодь з усіх трьох груп перший раз зайнялась волонтерською діяльністю - це співчуття і бажання допомогти ближньому. Важливим спонуканням до занять волонтерською діяльністю мала для них підтримка з боку батьків і друзів. Також більшість респондентів засвідчили, що керувалися власними добрими намірами.

Висновки

Доведено, що в сучасних умовах оновлення суспільства уявлення про сенс життя, що має релігійний характер посідає важливе місце в системі цінностей сучасної молоді, яка постійно відвідує церкву. Виявлено позитивне ставлення більшості респондентів до волонтерської діяльності, незалежно від того, чи вважають вони себе віруючими чи ні. Участь в ній є найкращим доказом, що сучасна молодь здатна позбавлятися власного егоїзму і здійснювати безкорисливу допомогу нужденним, підтримувати малозабезпечених, безробітних, багатодітних, безпритульних, займатися захистом природи і тварин, опікуватися над сиротами, хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку тощо. Доведено, що на шляху духовного вдосконалення сучасна молодь України здатна проявляти альтруїзм по відношенню до інших людей, здійснювати безкорисливу допомогу нужденним.

Список використаних джерел

1. Введенська А. Умови допустимості віри в сенс життя // Православна енциклопедія «Азбука віри» [Електронний ресурс].

- Режим доступу: https://azbyka.ru/usloviya-dopustimosti-very-v- smysl-zhizni

2. Вітгенштейн Л. Логіко-філософський трактат. - Москва, 1958.

3. Гулига А. В. Філософія в пошуках сенсу життя // Діалог. - Москва, 1990. - №12. - С.96-98.

4. Гумницький Г. П. Сенс життя, щастя, мораль. - Москва, 1981.

5. Джиоева О. І. Про деякі типових постановках проблеми сенсу життя в історії філософії // Питання філософії. - 1981. - №6. -С.153-163.

6. Ісаївська А. В. Сенс життя як фактор подолання духовної кризи. Дис. ... канд. філос. наук., спец. 09.00.13. - Волгоград, 2009.

- 139 с.

7. Кант І. Трактати і листи / Відп. ред. А. В. Гулига. - Москва: Вид-во «Наука». Серія «Пам'ятки філософської думки. 1980. - 709 с.

8. Коні. С. В пошуках себе. - Москва, 1984.

9. Лужанська Л. Соціальна Активність віруючих як наслідок конфесійного віровчення про сенс життя // Наукові записки [національного університету Острозька академія]. Сер.: Історичне релігієзнавство.-2009. -Вип.1. -С.151-158. [Електроннийресурс].- Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NznuoairD2009_2009_l_16

10. Недзельська Ю. К. Розуміння людини як образу та подоби Божої - основа визначення православ'ям СЕНС ее життя // Українське релігієзнавство. -2010.-№53.

11. Сенс життя в російській філософії. - Санкт-Петербург, 1995.

12. Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. Ясперс Карл. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. - 416 с.

13. Франки В. Людина в пошуках сенсу: Збірник. - Москва: Прогрес, 1990. -- С.1. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.klex.ru/2bv

14. Фромм Е. Втеча від свободи. Людина для самого себе.

- Москва: Клініка глибинної психології проф. П. С. Гуревича, Видавництво «Ізіда», 2004. - 399 с.

15. Хайдеггер М. Пролегомени до історії поняття часу / М. Хайдеггер; [Пер. з нім. Е. В. Борисов]. - Томськ: Водолій, 1998. - 384 с.

16. Шопенгауер А. Світ як воля і уявлення. Т.2 / пер. з нім. - Мінськ: ТОВ «Попурі», 1999. - 832 с.

17. Шопенгауер А. Свобода волі і моральність. - Москва, 1992.

Размещено на Allbest.ru