Нотно-друкарська справа у Києво-Печерській лаврі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нотно-друкарська справа у Києво-Печерській лаврі

Ірина Савченко,

наук. співробітник НБУВ

Висвітлено послідовність створення лаврських рукописних нотних книг, здійснено історичний огляд нотно-видавничої діяльності Києво-Печерської лаври, виокремлено принципи відбору богослужбових співів до публікації. У додатку вміщено науковий опис нотних видань Києво-Печерської лаври з фондів НБУВ.

Ключові слова: Києво-Печерська лавра, рукописні нотні книги, Києво-Печерська друкарня, нотно-видавнича справа, нотні видання.

Iryna Savchenko. Musical printing in Kyiv-Pechersk lavra

The article presents a historical review of liturgical music in Kyiv-Pechersk Lavra - the first and the oldest publishing house in Kyiv. Researched the peculiarities of liturgical singing of Kyiv-Pechersk Lavra, the main landmarks of its formation. Added the catalog of printed music of Kyiv-Pechersk Lavra from Music Department of Vernadskyi National Library of Ukraine.

Keywords: liturgical music; sheet music-publishing; music publishing; printed music.

Ирина Савченко. Нотно-печатное дело в Киево-Печерской лавре

В статье раскрывается последовательность создания лаврских рукописных нотных книг, освещается история нотно-издательской деятельности Киево-Печерской лавры. В приложении представлено научное описание нотных изданий Киево-Печерской лавры из фондов НБУВ.

Ключевые слова: Киево-Печерская лавра, рукописные нотные книги, Киево-Печерская типография, нотно-издательское дело, нотные издания.

Видавнича діяльність Києво-Печерської Свято-Успенської лаври нараховує майже чотири століття. Найдавніші, документально підтверджені, відомості про діяльність лаврської друкарні належать до 1606 р.1 Перший друкарський архів внаслідок пожежі 1718 р. не уцілів, до нашого часу дійшли типографські документи, починаючи з 20-х років XVIII ст. Від дня заснування друкарні і до революційного перевороту 1917 р. у Лаврі було опубліковано велику кількість книг - богослужбових, богословських, історичних, полемічних, просвітніх, літературно-художніх. Нотні ж видання, на відміну від книг, у Києво-Печерській лаврі почали друкувати лише наприкінці XIX - початку XX ст. Практично до кінця XIX ст. лаврські півчі під час богослужінь користувалися рукописними нотними книгами.

Нотні видання Києво-Печерської лаври, так само як і рукописи, у наш час є раритетами, що потребують ретельного наукового обліку та аналізу. Всі нотні видання Києво-Печерської лаври, що зберігаються в музичному відділі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) - у хоровому викладенні. Найраніше з лаврських друкованих нотованих видань, що зберігаються у фондах музичного відділу, опублікований «Чин молебного пения Успению Пресвятой Богородицы с Акафистом» - 9 лютого 1896 р. Видання містить послідування служби головного храмового свята Києво-Печерської Свято-Успенської лаври. Нотні додатки співів свята у вигляді хорової партитури (Тенор 1-й, Тенор 2-й, Бас) розміщені укінці книги, на аркушах 61-81. Кожна партія написана на окремому нотному рядку. Партії тенорів записані в ключі «до» (альтовому), баса - «фа» (басовому). Нотний текст надруковано круглою (італійською) нотою, нетактований. Книга святково оформлена - з позолоченим обрізом, численними ілюстраціями (іконами-клеймами, орнаментованими заставками), кожна сторінка обрамлена рамкою зі складним багатобарвним рослинно-графічним орнаментом. рукописний видавничий київський лавра

Видання повного багатоголосного Нотного Обиходу Києво-Печерської Лаври було започатковане у перші роки XX ст. До цього часу повного хорового запису та публікації всього кола лаврського співу не існувало. Однак багатоголосні перекладання окремих лаврських співів та їх запис здійснювалися і раніше, починаючи з середини XIX ст. Цікавими є спогади прихожанина, який був близько знайомий з одним із гармонізаторів лаврських співів - ієромонахом (а згодом - архімандритом) о. Флавіаном : «У него (о. Флавіана. - І. С.) в кельи хранился старинный лаврский обиход, написанный в старом альтовом ключе, причем ноты изображены были в виде квадратиков. О. Флавиан очень любил показывать этот обиход посетителям и давал весьма интересные пояснения, как из старинной ведущей мелодии, написанной для одного голоса... вырастала дивная многоголосная гармония лаврского хора. И должно признать, что обработка лаврских мелодий о. Флавианом, действительно производилась с большой бережностью и стремлением сохранить точность и своеобразие старинных напевов».

Підготовка до видання Нотного Обиходу Києво-Печерської Успенської Лаври, за пропозицією намісника Лаври, архімандрита Антонія і з благословення митрополита Київського і Галицького Флавіана, була розпочата у 1905 р. Духовний Собор Лаври обрав комісію з фахівців лаврського співу, яку очолював екклісіарх архімандрит Назарій. Відбір співів для багатотомного видання Нотного Обихода Києво-Печерської Лаври, їх обробку та редагування здійснювали: регент лаврського митрополичого хору, ієромонах Іадор, уставщики Лаврської Великої церкви, ієромонахи Феодорит і Флор (Флавіан), подуставщики, ієромонахи Прокл і Іоасаф, викладач Київської духовної семінарії В. Г. Петрушевський . Видання здійснювалося під патронатом вже наступного намісника Лаври, архімандрита Амвросія (Булгакова) . Під час роботи над публікацією Нотного Обиходу Києво-Печерської Лаври були враховані, проаналізовані і зафіксовані (покладені на ноти по голосах) особливості чинної практики лаврського хорового співу. При цьому були уточнені та збережені, традиційно прийняті у Лаврі з давніх часів, особливості гармонізації, часто з відхиленнями від правил класичної музичної гармонії у бік так званого «строгого стилю» - численними паралельними слідуваннями квінт, октав, переченнями та ін. Були ще виправлені найбільш різкі порушення просодичних наголосів у тексті, хоча більша їх частина, як традиційно схвалена особливість практики лаврського співу з давніх часів, збережені. Письмовими джерелами, що використовувалися при складанні друкованого лаврського нотного Обиходу, послужили рукописні одноголосні нотні книги: Обиход 1865-1873 рр. і Ірмологій 1851 р., а також рукописні зошити голосових партій, що їх переписували та вживали на криласах.

До революційного перевороту 1917 р. у Києво-Печерській лаврі були надруковані 4 частини нотного Обиходу: «Всенічне бдіння», «Літургія Свв. Іоанна Златоуста та Василія Великого», «Дванадесяті свята», «Спів під Св. Четиредесятницу і Страсну Седмицю». Перші три частини Обиходу видані в п'яти книгах кожна: один том - партитура і чотири книги вокальних партій. Видання четвертої частини серії «Спів під Св. Четиредесятницу і Страсну Седмицю» включає лише партитуру. Вокальних партій (голосів) у фондах НБУВ не віднайдено, швидше за все, надрукувати їх не встигли. Не було видано до революції й інші частини нотного Обиходу - Тріодь Цвітна, Ірмологіон, Октоїх.

Перша частина Нотного Обиходу Києво-Печерської Успенської Лаври побачила світ у 1910 р. Остання книга нотної серії вийшла у 1915-му. Робота над виданням лаврської серії припинилася з початком Першої світової війни. Активному видавничому процесу перешкодили військово-політичні та економічні зміни в країні. Багато священиків опікувалося більш невідкладними на ту пору справами. Наприклад, один з активних учасників підготовки до видання лаврського нотного Обиходу, православний композитор і регент митрополичого хору ієромонах Іадор , з серпня 1915-го і до лютого 1918 р. служив священиком госпіталю в діючій армії. У цей час він написав патріотичний твір для змішаного хору без інструментального супроводу - «Кантата. Война 1914 г.». «Кантата» видана у Києво-Печерській лаврі 1915 р. у вигляді хорової партитури і голосів. Вперше «Кантата. Война 1914 г.» була виконана в лаврському лазареті для поранених воїнів. Упродовж 1905-1910 рр. о. Іадор написав і надрукував серію нотних видань: «Духовно-музичні твори для змішаного хору Ієромонаха Іадора». Серія містить 6 композицій: «З нами Бог»; «Отче наш»; «Не завидуй лукавнующим». Концерт з 36 псалмів; «Нині отпущающи». Двухорное; «Іже херувими» № 1; «Ектенія мирна» (грецькою). Кожен з творів видано у вигляді партитури і голосів, на виданнях вказані проспекти серії. Ймовірно, що ці твори були написані для лаврського митрополичого хору і ним же виконані, однак, ця серія видань не має посилань на приналежність

10 Іадор, (Ткаченко Іларіон Панасович (1865-1938) - ієромонах, регент митрополичого хору, з 1921 р. - ігумен, архімандрит Києво-Печерської лаври.

Києво-Печерській лаврі. Видання, надруковані в Москві у видавництві Петра Юргенсона, були власністю автора і видавця п.

До 1917 р. в Києво-Печерській лаврі вдалося підготувати до видання й п'яту частину нотного Обиходу - «Цветная Триодь», проте надрукувати її у зв'язку з революційними катаклізмами, з подальшою експропріацією друкарні не встигли. У документах, що зберігаються в НБУВ і надруковані у звітах Всеукраїнської академії наук за 1923 р., є деякі відомості про долю лаврської друкарні після її конфіскації. До початку 1922 р. друкарнею Києво-Печерської лаври володів київський «Печатьтрест». Потім, після судових тяжб з «Печатьтрестом», друкарню передали у відання Академії наук (АН). На той час вона була вже у жалюгідному стані: «На превеликий жаль, здано нам Лаврську друкарню в дуже кепському становищі, напівзруйновану»12. Для відновлення друкарні АН підписала договір з головою видавничого товариства «Друкар» П.О. Балицьким, запросивши його на посаду керуючого друкарнею, з умовою, що він відремонтує і запустить друкарню. Свої зобов'язання перед Академією щодо відновлення типографського обладнання Павло Олександрович «більше-меньше виконував», однак наробив багато боргів, тому у травні 1923 р. він був відсторонений від керівництва друкарнею. Не маючи коштів на виплату боргів і забезпечення типографії матеріалами, керівництво Академії наук, за посередництва харківського Наркомпросу, передало права на експлуатацію типографії видавництву «Шлях освіти», яке зобов'язалося погасити борги АН, яких наробив П. О. Балицький і нести матеріальну та юридичну відповідальність за друкарню. Для Академії видавництво зобов'язувалося друкувати 10 аркушів матеріалів щомісяця (на папері АН). Видавництво почало активно використовувати устаткування друкарні: «...тепер «Шлях освіти» затоплює всеньку Україну своїми українськими виданнями. Та, на жаль, рівно 10 аркушів на місяць для самої Академії він іще не дає»13.

У роки Великої Вітчизняної війни будівля колишньої лаврської друкарні сильно постраждала, залишилися лише стіни. У 50-ті рр. будинок відновили, на початку 1970-х капітально відремонтували і відкрили у ньому Державний музей книги та друкарства України .

Друкарська справа у Києво-Печерській лаврі відновилася лише 1996 р., у іншому приміщенні, з новим обладнанням, на території нижньої частини Лаври. За цей проміжок часу, згідно з лаврськими електронними видавничими проспектами, були опубліковані такі нотні видання:

Нотный Обиход Киево-Печерской Лавры [Ноти]: Ч. 4: Пение в св. Четыредесятницу и Страстную Седмицу. - Партитура. - К., 1998. - 114 с.

Нотный Обиход Киево-Печерской Лавры [Ноти]: Ч. 2: Божественная Литургия. - Партитура. - К., 2006. - 156 с.

Чин молебного пения Успению Пресвятой Богородицы с акафистом [Текст; Ноти]. - Партитура. - К., 2006. - 159 с.

Нотный Обиход Киево-Печерской Лавры [Ноти]: Ч. 4: Великий пост и страстная Седмица. - Партитура. - К., 2008. - 352 с.

Також було продовжено видання Нотного Обиходу Києво-Печерської Лаври, однак вже у Київському Свято-Троїцькому Іонинському монастирі. У 2002 р. вийшла друком 5-та частина Обиходу - «Цветная Триодь», що містить співи: Світлої Седмиці (Великодні); служб у святкові тижні: Фоміну; святих жінок мироносиць; про розслабленого; про самарянина; про сліпого, а також співи П'ятидесятниці. Видання укладено уставщиком Київського Свято-Троїцького Іонинського монастиря, ігуменом Спиридоном (Письменним) за рукописними матеріалами Києво-Печерської лаври 1917 р.

У 2008 р., братією Свято-Троїцького Іонинського монастиря під керівництвом і загальною редакцією ігумена Спиридона (Письменного) здійснено видання Ірмологіону - шостої частини Нотного Обиходу Києво-Печерської Лаври. Партитура у двох книгах. Перша книга включає ірмоси 1-4 гласів, друга - гласів 5-8-го. Нотація сучасна, п'ятилінійна, кругла, нотний текст - нетактований. Оформлено видання згідно з дореволюційною лаврською серією. Однак обкладинка видання 2008 р. - монохромна і титульний аркуш повторює обкладинку. У серії лаврських видань 1910-1915 рр. титульний аркуш і обкладинка відрізняються за назвою серії та оформленням.

Національна бібліотека України не має у своїх сховищах всіх нещодавно опублікованих нотних видань Києво-Печерської лаври та багатьох сучасних видань інших духовних установ. Літературою із спеціальних, відомчих, приватних і зарубіжних видавництв фонди нашої бібліотеки нині поповнюються нерегулярно, переважно завдяки даруванням.

Нотні видання Києво-Печерської лаври є раритетами, котрі потребують ретельного, всебічного наукового вивчення, аналізу та коментарів. Музика духовна, культова, обрядова, що створювалась і виконувалась протягом століть, має для своєї культури онтологійний, вселенський сенс і є основою музичної мови нації. Носіями її завжди були всі соціальні верстви населення. Винищення саме цих пластів духовності завдає значної шкоди вітчизняній культурі. Тотальне знищення церковних установ та їхнього майна, у т. ч. й бібліотек, багаторічні репресивні дії радянської влади стосовно православної культури перешкодили не тільки виконанню, але й ґрунтовному дослідженню, всебічному аналізу і фіксуванню нотних документів культової музики, відкинули далеко назад українську музичну культуру, науку, зокрема і бібліографію вітчизняної літургики. В даний час здійснюється процес посильного надолуження втрачених сторінок вітчизняної культової музики. Збереження і відтворення національної музичної спадщини, максимально повний і грамотний облік документів, створення повного бібліографічного нотного репертуару духовної музики є одним із пріоритетних завдань української музичної культури, музичної бібліографії.

У Додатку подаємо каталог нотних видань Києво-Печерської лаври кінця ХІХ - початку ХХ ст. з фондів НБУВ, а також перелік видань початку ХХІ ст. Свято-Троїцького Іонинського монастиря, що продовжують серію «Нотний Обиход Києво-Печерської Успенської Лаври».

Список використаних джерел

1. Вознесенский И. О церковном пении православной греко-российской церкви / И. Вознесенский. - Рига, 1890. - Вып. 1 - 230 с.

2. Гарднер И. А. Богослужебное пение русской православной церкви / И. А. Гарднер. - Нью-Йорк-Джор- данвил, 1978 - Т. 1. - 567 с.

3. Звідомлення Всеукраїнської Академії наук за 1923 р. / подає ... акад. А. Є. Кримський // Історія академії наук України. 1918-1923 : документи і матеріали. - К. : Наукова думка, 1993. - С. 356-381.

4. Спасский П., (инок Петр). Песнопения Киево-Печерской Лавры [Электронный ресурс] // Русский инок.

- Джорданвилль (USA). - № 37 (200), сентябрь 2005.

5. Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. - Львів: Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, 2002. - 520 с.

6. Історія академії наук України. 1918-1923 : документи і матеріали. - К. : Наук. думка, 1993. - 575 с.

7. Києво-Печерська Лавра пам'ятка історії та культури України / Національний Києво-Печерський істори- ко-культурний заповідник. - К., 2006. - 426 с.

8. Маценко П. Нариси до історії української церковної музики. - Репринт. вид. - К. : Муз. Україна, 1994. - 152 с.

9. Нотный Обиход Киево-Печерской Успенской Лавры [Ноти] : Ч. І : Всенощное бдение. - Партитура. - К. : Типография Киево-Печерской Успенской Лавры, 1910. - IV, IV, 247 с.

10. Нотный Обиход Киево-Печерской Успенской Лавры [Ноти] : Ч. 3 : Дванадесятые праздники. - Партитура. - К. : Типография Киево-Печерской Успенской Лавры, 1913. - VII, [1], 308 с.

11. Обиход нотный Киево-Печерской Лавры [Ноти] :

Ч. 6 : Ирмологий. - Т. 1-й / под общ. ред. игумена Спиридона (Письменного). - Партитура. - К. : Свято-Троицкий Ионинский монастырь, 2008. - 368 с.

12. Потулов Н. Руководство к практическому изучению древнего богослужебного пения православной российской церкви. - М., 1872. - 459, [6]с.

13. Разумовский Д. В. Богослужебное пение Русской Церкви. - Т. 1 : Теория и практика церковного пения / Протоирей Дмитрий Разумовский. - М., 1886. - 172 с.

14. Разумовский Д. Церковное пение в России. - М., 1867. - 136 с.

15. Страницы истории типографии и издательства Киево-Печерской Лавры [Электронный ресурс] // Святая Успенская Киево-Печерская Лавра. - Режим доступа : http://www.lavra.ua

16. Титов Ф. Типография Киево-Печерской Лавры. - К. : Типография Киево-Печерской Успенской Лавры, 1916. - Т. 1. - 504 с.

Размещено на Allbest.ru