Територіальні аспекти поширення православ'я в Україні та Кіровоградській області

(студентка II курсу другого (магістерськогорівня) вищоїосвіти

природничо-географічного факультету)

Науковийкерівник - кандидат географічних наук, старший викладачМаслова Н. М.

Релігійне життя населення у всі часи виступало одним з чинників суспільного та духовно-культурного розвитку регіонів. Останні десятиліття в Україні спостерігалося зростання релігійності населення, збільшення кількості та якісна диференціація релігійних громад, активізація просвітницько-релігійної та місіонерської діяльності, поширення нетрадиційних для країни (здебільшого протестантських) релігійних течій. Втім, релігійно-конфесійна ситуація залишалася стабільною, не було зафіксовано значних протистоянь на релігійному ґрунті. Занепокоєння викликало лише поступове просочування протестантизму в конфесійний простір країни, що призводило до зміни історично сформованої конфесійної структури населення з традиційним домінуванням православ'я. Упродовж останнього року відбулися важливі події в релігійному житті країни - створення Єдиної Помісної Української Православної Церкви та надання їй автокефалії. Цей процес викликав жваву дискусію у релігійних та експертних колах, оскільки, з одного боку, він реалізує тривале прагнення українців мати власну церкву, а з іншого боку - має потенційно конфліктогенний характер, зважаючи на ймовірний переділ парафій між новоствореною церквою та УПЦ МП. В таких умовах постійний моніторинг релігійно-конфесійної ситуації в країні набуває не просто актуальності, а й практичної значущості. Результати такого моніторингу мають бути покладені в основу державної та регіональної політики, спрямованої на гармонізацію міжконфесійних відносин, уникнення міжрелігійних конфліктів та реалізацію принципів міжконфесійного плюралізму.

На разі дослідження релігійної сфери стає актуальним напрямом досліджень в галузі суспільної географії. Географічним аспектам релігійного життя в Україні та її регіонах в різний час приділяли увагу С. В. Павлов, К. В. Мезенцев, О. В. Любіцева [1], А. С. Ковальчук [2,3], В. О. Патійчук [4], Ю. Когатько [5], О. Г. Кучабський [6], Л. В. Ключко [7], О. І. Шаблій [8] І. І. Костащук [9], та ін. Георелігійна ситуація в Кіровоградській області виствілювалася в працях Н. М Маслової [10,11,12,13], Л. Л. Семенюк та Ю. Ю. Сільченко [14,15]. Ці праці були присвячені загальній георелігійній ситуації в країні чи регіоні. Водночас окремі наукові роботи, присвячені географічним особливостям поширення саме православ'я в Україні чи її окремих регіонах практично відсутні.

Метою даного дослідження є аналіз територіальних особливостей поширення православ'я в Україні та Кіровоградській області. Виходячи з мети було сформовано такі основні завдання наукової роботи: охарактеризувати сучасну конфесійну структуру православ'я в країні та обраному регіоні; коротко висвітлити історію поширення православ'я в Кіровоградській області; дослідити територіальні особливості поширення православ'я в Україні та Кіровоградській області.

Православ'я - християнська конфесія, що складається з ряду єдиних помісних (автокефальних, автономних) церков, що перебувають між собою у євхаристійному спілкуванні. Православ'я неоднорідне і включає дві групи церков Східні та Стародавні Східні (орієнтальні). У православ'ї не має церковного верховенства у формі адміністративного центру чи у формі постаті. Натомість є ціла низка автокефальних церков. На даний час світове православ'я включає шістнадцять автокефальних Церков: Александрійську(Египетта деякі країни Африки), Антіохійську (Сірія, Ліван), Єрусалимську (Палестина), Російську (до канонічної території якої належить і Україна), Грузинську, Сербську, Румунську, Болгарську, Кіпрську, Елладську (Греція), Албанську, Чеську, Словацьку, Американську та Константинопольську. Самостійність в їх управлінні, тим не менш, не перешкоджає єдності церкви. Формально головою всіх православних Церков є патріарх Константинопольський (Туреччина), який має титул Вселенського, але найважливіші для всієї Церкви рішення приймаються соборним розумом, тобто органом, якому представлені всі православні автокефалії [1].

Православна віра поширена здебільшого у регіонах, в яких мала вплив візантійська імперська культура (у період її розвитку), - на Близькому Сході, в Південно-Східній та Східній Європі, на Кавказі (у Грузії), на півночі Африки. Православ'я сповідує більшість населення Греції (98% населення), Молдові (98%), Грузії (89%), Білорусі (88%), Румунії (87%), Сербії (84%), на Кіпрі (80%), у Росії (80%), Україні (80%). Також це провідна релігія на півночі Казахстану (48%). Загалом у світі налічується близько 308 млн. прихильників православ'я [16].

У 2018 Україна посіла 11-е місце за релігійністю серед 34 країн Європи. Дуже релігійним є 31% населення країни; 22% населення України (13-е місце в Європі) визнають, що релігія є дуже важливою в їхньому житті; 35% (9-е місце в Європі) зізнаються, що відвідують релігійні служби щонайменше раз на місяць; 29% (9-е в Європі) моляться щодня; 32% (13-е в Європі) вірять у Бога з абсолютною впевненістю [17].

Православ'я є традиційно домінуючою конфесією в Україні. Станом на 1 січня 2019 р. в Україні нараховувалося 19209 православних громад, які складали 54,63 % всіх громад. Конфесійна структура православ'я: громади Української православної церкви Московського Патріархату (УПЦ МП) складали 64,75 % (12437 громад), Української православної церкви Київського Патріархату (УПЦ КП) - 27,92 % (5363 громад), Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) - 6,10 % (1171 громад), Української автокефальної православної церкви (оновленої) - 0,14 % (28 громад), Руської православної старообрядницька церкви - 0,38 % (73 громади), Російської православної церкви за кордоном - 0,15 % (30 громад), Російської істино-православної церкви - 0,19 % (36 громад), незалежні православні громади - 0,37 % (71 громада) [18].

Найбільша кількість православних громад діє у таких областях: Вінницька область (1046 православні громади), Волинська область ( 810 православних громад), Житомирська область ( 736), Київська область (866), Хмельницька (1110), Львівська (842), Рівненська область (885). У просторовому розумінні найбільше православних громад на Західній Україні, так склалося історично, внаслідок того, що Західна частина України перебувала у різні періоди у складі інших держав, більш наближена до Європи та в тому регіоні проживають більш віруючі люди. Найменша кількість православних громад переважно на сході України та в центральних областях. Запорізька область (400 православних громад), Кіровоградська (9257), Харківська область (289).

Питома вага православних громад в конфесійні структурі в Україні різниться за регіонами. Найвищою вона є на північному сході (Чернігівська - 75 %, Сумська - 68 %) та у Волинській (67 %) і Хмельницькій (69 %) областях. Найнижчою є частка православних громад на заході країни у Львівській (30 %), Івано- Франківській (35 %), Тернопільській (37 %) та Закарпатській (40 %) областях, де традиційно значна частка католицьких громад. З-поміж інших областей порівняно низькою була питома вага православ'я в конфесійному складі Харківської (47 %) та Донецької (43 %) областей, де за кількістю громад православ'я вже не є переважаючою конфесією. Незначне переважання православних громад характерно Запорізькій (52 %), Херсонській (55 %), Кіровоградській (53 %) та Чернівецькій (53 %) областям. В решті регіонів питома вага православних громад коливалася від 55% до 68 %.

Найчисельнішою серед православних церков є Українська православна церква Московського патріархату, до якої входить 64,75 % всіх православних громад країни. Керівництво церквою здійснюється метрополією УПЦ та 52 єпархіальними управліннями. Церква має 12427 парафій, 10419 священнослужителя, 215 монастирів (4684 ченців), 17 місій, 34 братства, 18 духовних навчальних закладів (у т.ч. 8 вищих навчальних закладів, денна форма навчання - 2057 слухачів, заочна - 2736) та 4216 недільних шкіл. Життя і діяльність УПЦ висвітлюють 135 періодичних релігійних видань.

Найбільша кількість релігійних громад цієї конфесії представлена у Вінницькій (803) та Хмельницькій (858) областях. Значна їх кількість діє у Рівненській (583), Київській (562), Житомирській (557), Закарпатській (574), Волинській (547) областях. Відсоток релігійних громад УПЦ МП серед інших православних парафій в цих областях становить від 64 % (Київська область) до 96 (Закарпатська область). Найменша кількість громад УПЦ МП представлені у Івано-Франківській області - 26 громад, які складають лише 5 % православних парафій, а також у Львівській (61 громада або 7%) та Тернопільській (121 громада або 19 %) областях.

Максимальна питома вага громад УПЦ МП серед всіх православних громад характерна південним та східним регіонам країни, а також Закарпаттю. Так, у Луганській - 91 %, у Харківській - 89 %, у Донецькій та Дніпропетровській - по 84 %, у Закарпатській - 96 %, у Одеській - 81 %, у Чернігівській - 85 %. Мінімальною є питома вага громад цієї конфесії в складі православ'я на заході країни: Львівська - 7 %, Івано-Франківська - 5 %, Тернопільська - 19 %. В решті регіонів питома вага громад УПЦ МП коливається від 65 % до 85 %.

Оскільки Єдина Помісна православна церква України була утворена лише під кінець 2018 р., у статистичних звітах про мережу релігійних громад станом на 1 січня 2019 р. ще подаються дані про кількість громад окремо УПЦ КП та УАПЦ.

УПЦ КП за кількістю релігійних громад, що складають її мережу посідає друге місце в країні. В структурі церкви діють 34 єпархіальних управління, 5114 громади (3479 священнослужителів), 60 монастирів (219 ченців), 25 місій, 12 братств, 18 духовних навчальних закладів (денна форма навчання - 541 слухачів, заочна форма навчання - 718 слухачів) та 1349 недільні школи. Діяльність церкви висвітлюють 48 періодичних релігійних видань. Найбільша кількість релігійних громад Київського патріархату діє в Львівській (496 громади), Волинській (394 громади), Івано-Франківській (317 громади), Рівненській (351 громади), Тернопільській (353) та Київській (423 громади) областях. Найменшу кількість релігійних громад мають такі області: Херсонська (96), Харківська (31), Луганська (31), Закарпатська (54), Кіровоградська (86). Питома вага громад УПЦ КП становить 27,62% від усіх релігійних громад. Найвищий відсоток таких громад характерний західним областям: Івано-Франківській (64,30%), Львівській (51,88%) та Тернопільській (52,45%). Найнижчий відсоток громад цієї конфесії представлений на сході країни (Харківська область - 7,45%, Луганська - 6,78 %) та Закарпатській області (7,43 %).

В Україні налічується 1195 громад Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). Їх питома вага становить 6,45 % серед всіх релігійних громад. УАПЦ має патріархію, 15 єпархіальних управлінь, 1195 громад (709 священнослужителів), 13 монастирів (21ченців), 2 місій, 7 братство, 8 духовних навчальних закладів (140 слухачі) та 313 недільних шкіл. Діяльність церкви висвітлюють 12 періодичних видань. Найбільше громад УАПЦ налічується у західних областях країни: Львівській (388), Тернопільській (202), та Івано-Франківській (140). Найменше релігійних громад УАПЦ налічують Донецька (3), Дніпропетровська (9), Запорізька (8) Одеська (7), Луганська (6), Миколаївська (9), Чернівецька (9) області. У Сумській і

Чернігівській областях громади УАПЦ відсутні. Питома вага громад УАПЦ становить 6,45 % серед всіх православних громад. Найбільший відсоток релігійних громад УАПЦ в складі православ'я мають західні області: Львівська (40,58 %), Тернопільська (30,01 %), Івано-Франківська (28,39 %). Найменший - Донецька (0,36%), Одеська (0,96%). На північному сході країни у Чернігівській та Сумській області громади УАПЦ не представлені.

Руська православна старообрядницька церква (РПСЦ) в Україні має 54 релігійних громад та 39 священослужителів. РПСЦ має 2 монастирі (2 ченці) і 8 недільних шкіл. Питома вага РПСЦ становить 0,29 % всіх православних громад. Найбільша кількість громад даної конфесії представлена у Одеській (13, або 1,79 % всіх православних громад), Чернівецькій (9 - 1,45%), Вінницькій (13 - 0,94 %). У Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській, Волинській, Запорізькій, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській громади РПСЦ відсутні.

Появу християнства на землях Кіровоградщини пов'язують з періодом проживання на даній території скіфів-орачів. На землях Скіфії у IV ст. н. е. проповідував апостол Андрій. Вплив християнства поширювався й на три українські племені (уличі, тіверці, поляни), які були найближчими сусідами грецьких колоній Північного Причорномор'я і зазнали християнства з найдавніших часів. Власне уличі і проживали на території сучасної Кіровоградщини [19]. Більш активне розповсюдження християнства в регіоні почалося з часів Київської Русі, до якої входили його північні лісостепові землі краю. В степовій же частині краю розповсюдження християнства гальмувалося процесами, які продовжувалися прикордонним положенням земель. Спочатку ці землі були територією полювання київських князів, пізніше зазнавали постійних нападів печенігів та половців (Х - ХІІ ст.), татаро-монгольських орд (ХІІІ ст.), литовських князів (XIV ст.) [20].

Активне поширення християнства в регіоні спостерігається з середини XVIIIст., що пов'язане з колонізаційною політикою Російської імперії. В цей час землі заселяються вихідцями з Балкан (серби, хорвати, болгари) та російськими старообрядцями. Цей період ознаменувався появою великої кількості церков та храмів. Крім того, степи Дикого поля в цей час перебували в складі території зимівників запорізьких козаків, де існували також козацькі церкви [20]. З будівництвом фортеці Святої Єлизавети на її території в 1754 р. з'являється перший в межах краю собор - храм Святої Трійці. На північному сході області, в лісових масивах, в ті часи оселялися священики, які не прийняли унії 1596 р. і були вигнані із своїх парафій. Вони зайнялися активним церковним будівництвом, в результаті чого вже у 1775р. в межах краю нараховувалося 81 церква [19]. Храми на землях сучасної Кіровоградської області були не лише осередками віри. Великий внесок релігійні громади зробили в розвиток культури, поширення грамотності. За даними 1865 р. тільки в Єлисаветградському повіті при 102 парафіях діяли 126 початкових шкіл, де навчалися 3014 учнів. При храмах відкривалися також бібліотеки [19]. Найбільшим релігійним центром в межах краю у XVIIIст. було м. Єлисаветград, де на 1 січня 1887 р. нараховувалося 57079 мешканців, з яких православними або єдиновірцями були 40641 особа (71,2%), а 312 (0,6 %) - розкольниками. В 1911 р. в місті з 75671 осіб 43251 були православні (57,2%), 159 - старообрядці (0,2%) [11].

Станом на 1 січня 2019 року, домінуючим за числом прихожан та релігійних громад залишається православ'я - 420 громад (57 % серед всіх релігійних громад), яке в області представлене трьома ведучими конфесіями: Українська православна церква Московського Патріархату (УПЦ МП), Українська православна церква Київського Патріархату (УПЦ КП) та Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). Представлена в області і Російська православна старообрядницька церква (РПСЦ).

Найвища питома вага православних громад характерна Олександрівському (80 %), Знам'янському (80,0 %), Новоархангельському (78,78 %) та Вільшанському (80 %) районам. Найнижча ? Онуфріївському (44,44 %), Світловодському (56,52 %), Бобринецькому (38,46 %), Компаніївському (46,42 %) та Гайворонському (56,25 %), Олександрійському (54,28 %) районам.

Серед православних конфесій в області домінує Українська православна церква Московського Патріархату, яка має 2 єпархіальні управління (Кіровоградське та Олександрійське), 1 жіночий та 1 чоловічий монастир.

УПЦ МП в області представлена 308 релігійними громадами, які складають 42,1 всіх громад та 73% православних громад. Найбільша кількість релігійних громад представлена у таких районах області: Гайворонський - 16 (88% серед всіх громад), Маловисківський - 17 (80%), Голованівський - 18 (69%), Олександрійський - 21 (87%), Знам'янський - 17 (85%), Благовіщенський - 16 (76%). Найменша кількість релігійних громад УПЦ МП - у Бобринецькому (5), Вільшанському (6), Новгородківському (6), Устинівському (9) і Добровеличківському (9) районах.

Українська православна церква Київського Патріархату (УПЦ КП) представлена в області 1 єпархіальним управлінням (Кіровоградським), 97 релігійними громадами та 1 жіночим монастирем. УПЦ КП налічує 91 релігійну громаду. Громади УПЦ КП складають в області 13,4 % всіх релігійних громад та 22 % православних громад. Найбільша кількість та частка громад УПЦ КП серед інших православних громад зафіксована м. Кропивницький - 10 (30%), Новоархангельському - 16 (61%) та Голованівському - 8 (30%) районах. У більшості районів Кіровоградської області нараховується по 1 -3 громади УПЦ КП, а у Олександрійському та Онуфріївському районах вони взагалі не представлені.

Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) налічує 17 громад (4% серед всіх громад). УАПЦ має свої релігійні громади у Кропивницькому (3), Добровеличківському (1), Маловисківському (1), Новоукраїнському (1), Новомиргородському (1), Олександрійському (2) районах. А також у м. Знам'янці (3), м. Олександрія (2) і м. Кропивницькому (3). В усіх інших районах громади УАПЦ відсутні [21].

Громади Російської православної старообрядницької церкви (РПСЦ) представленні лише у трьох районах Кіровоградської області. Загальна кількість громад РПСЦ - 4 (0,9% серед всіх релігійних громад). У Кропивницькому районі налічується 2 громади (9%), Онуфріївському - 1 (8%), Світловодському - 1 (1%). Росіяни-старообрядці оселялися в регіоні починаючи з другої половини XV ст. Завдяки досить замкнутому способу життя декілька компактних поселень старообрядців-розкольників збереглися в області і донині.

Отже, на сьогодні православ'я домінує у конфесійній структурі населення України. Вищою є питома вага православних громад на північному сході та у Волинській і Хмельницькій областях; нижчою - на заході країни. Низькою є частка православ'я у Харківській та Донецькій областях, де за кількістю громад воно вже не є переважаючою конфесією. Серед православних конфесій домінує УПЦ МП. Найбільша частка громад УПЦ МП характерна південним та східним; найнижча - західним регіонам країни (крім Закарпаття). Друге місце в конфесійній структурі православ'я посідає УПЦ КП. Найвищий відсоток громад на заході; найнижчий - на півдні та сході країни. Найбільше громад УАПЦ - на заході, найменше - на півдні та сході країни. Громади РПСЦ становлять 0,29 % і більш представлені у Одеській, Чернівецькій, Вінницькій областях. В Кіровоградській області православ'я залишається переважаючою за кількістю парафій конфесією, яка представлена громадами УПЦ МП, УПЦ КП, УАПЦ та РПСЦ. Найвища частка православних громад у Олександрівському, Знам'янському, Новоархангельському, Вільшанському, Устинівському районах. Найнижча - в Онуфріївському, Світловодському, Бобринецькому, Компаніївському, Гайворонському районах. В структурі православ'я в області домінує УПЦ МП, яка найбільш представлена у Гайворонському, Голованівському, Знам'янському, Маловисківському, Олександрійському, Олександрівському районах. Громади УПЦ КП складають 13% православних громад. Найбільша їх частка у Голованівському, Новоархангельському, Бобринецькому районах. У більшості районів діє по 1-3 громади УПЦ КП, а у Олександрійському і Онуфріївському районах вони відсутні. До УАПЦ належить лише 2% громад. Громади РПСЦ представленні лише у Кропивницькому, Онуфріївському та Світловодському районах.

конфесійна структура релігія православ'я територія

БІБЛІОГРАФІЯ