Регіональна специфіка релігійних інституцій українського суспільства

Характеристика регіональної специфіки діяльності релігійних інституцій в українському суспільстві. Визначення кількісних параметрів мережі релігійних організацій в Україні за регіонами та областями. Специфіка найбільших віросповідань і конфесій України.

Рубрика Религия и мифология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.11.2020
Размер файла 51,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Регіональна специфіка релігійних інституцій українського суспільства

Яремчук Сергій кандидат історичних наук,

доцент кафедри соціології Чернівецького

національного університету імені Юрія Федьковича

Чернівці

Анотація

конфесія регіональний релігійний суспільство

У статті охарактеризовано регіональну специфіку релігійних інституцій українського суспільства. З'ясовано класифікацію регіональної структури України, яка використовується державою для статистики релігійних організацій. Державна статистика виділяє Західний (сім областей), Північно-Центральний (дев'ять) та Південно-Східний (вісім) регіони. При цьому дані щодо анексованого Російською Федерацією Криму й м. Севастополя з 01 січня 2015 р. не подаються. Визначено кількісні параметри мережі релігійних організацій в Україні за регіонами та областями. Проаналізовано регіональну специфіку найбільших віросповідань і конфесій України.

Ключові слова: регіон, область, конфесія, релігійна організація.

Annotation

Iaremchuk Sergii. Regional Specificity of Religious Institutions of the Ukrainian Society. This article describes the regional specificity of religious institutions of Ukrainian society. It is shown classification of regional structure of Ukraine, which is used for state statistics of religious organizations. The quantitative parameters of the network of religious organizations in Ukraine are determined by areas and regions. Center of religious life is in the Western and North-Central regions of the country where concentrated three-quarters of all the network of religious organizations in the country. However, continuing the trend towards a more equal distribution of religious network, and the center of religious life somewhat shifted from the West to the Center. Saturation religious network in the Western region gives reason to believe that it actually created the institutional network confessional organizations, sufficient to meet the religious needs of the faithful. As a result, it reduced the growth dynamics. There are regional in nature prevalence of major faiths Ukraine, especially Catholic and Orthodox. Although quantitative indicators of institutional network, none of the existing denominations in Ukraine do not have a dominant advantage in any of its regions, there is dominance in certain areas and, therefore, the comparative advantage in some regions. In particular, there is a relative majority of Ukrainian Orthodox Church in the North Centre and the South. In the East, there are a relative majority Ukrainian Orthodox Church and Protestant organizations. In the West, there is a relative majority of organizations belonging to the Ukrainian Greek Catholic Church. According to the dynamics of the geography of religions and their construction of buildings for religious purposes the regional character of biggest Ukrainian churches will persist in the near future.

Key words: area, region, confession, religious organization.

Аннотация

Яремчук Сергей. Региональная специфика религиозных институтов украинского общества. В статье характеризируется региональная специфика религиозных институтов украинского общества. Выяснена классификация региональной структуры Украины, которая используется государством для статистики религиозных организаций. Государственная статистика выделяет Западный (семь областей), СевероЦентральный (девять) и Юго-Восточный (восемь) регионы. При этом данные по аннексированному Российской Федерацией Крыму и г. Севастополю с 01 января 2015 г. не подаются. Определяются количественные параметры сети религиозных организаций в Украине по регионам и областям. Анализируется региональная специфика крупнейших вероисповеданий и конфессий Украины.

Ключевые слова: регион, область, конфессия, религиозная организация.

Постановка наукової проблеми та її значення

Перетворення релігії на істотний чинник суспільного й духовного життя сучасної України ставить нові завдання перед соціологічною наукою, одним із яких є вивчення релігійної ситуації в регіонах країни. У них склалися якісно різні типи соціально-економічної ситуації, ідеологічні та ціннісно-психологічні особливості, які зумовлюють відмінності в полі релігії українського суспільства. Виявлення регіональної специфіки релігії актуальне і в плані розвитку соціології регіону, і в плані гармонізації релігійної сфери, грамотного управління духовними процесами.

Регіональні особливості релігійного життя значною мірою зумовлені історичним минулим того чи іншого краю, національно-етнічним складом його населення, усталеними традиціями, зокрема сімейними, способом господарювання, загальним культурно-освітнім рівнем населення, політичними процесами, міждержавними відносинами тощо. Насамперед на цих особливостях позначається характер євангелізаційної діяльності на місцевому рівні так званих нетрадиційних церков. Виявом цього є їх низький відсоток у західних областях України. Регіональна специфіка одержує своє відображення й у нерівномірності розміщення релігійних організацій на території України. Так, три галичанські області мають їх майже стільки, скільки разом узяті шість областей Східної й Південної України (Сумська, Харківська, Донецька, Луганська, Запорізька та Дніпропетровська), хоча кількість населення цих регіонів у п'ять разів перевищує кількість мешканців Галичини.

Аналіз досліджень цієї проблеми

Під час аналізу статистичних даних потрібно враховувати той факт, що державна статистика двох останніх років (починаючи з даних станом на 01.01.2015 р. [6]) наводиться без урахування показників мережі релігійних організацій АР Крим, яка у 2014 р. була анексована Російською Федерацією (нагадаємо, що станом на 01 січня 2014 р. в АР Крим і м. Севастополі діяло 2220 релігійних організацій [5]). Утім, відсутність в українській статистиці даних щодо релігійної мережі Криму жодним чином не означає відмови України від нього, а є лише похідною від тимчасової окупації цього регіону [9].

Питання вивчення релігійної мережі України висвітлюються в публікаціях таких вітчизняних дослідників, як Л. Владиченко, В. Докаш, Н. Дудар, В. Єленський, А. Колодний, В. Лешан, Л. Филипович, Л. Шангіна, О. Шуба та ін.

Мета дослідження

Мета статті - вивчення регіональної специфіки релігійних інституцій українського суспільства, для чого потрібно виконати такі завдання:

з'ясувати класифікацію регіональної структури України, яка використовується державою для статистики релігійних організацій;

визначити кількісні параметри мережі релігійних організацій в Україні за регіонами та областями;

проаналізувати регіональну специфіку найбільших віросповідань і конфесій України.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» надав релігійним організаціям право юридичної особи, якого раніше вони не мали. Релігійними організаціями, що визначаються юридичними особами з моменту реєстрації їхніх статутів (положень), є релігійні громади віруючих, релігійні (церковні) управління й центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з релігійних організацій [3].

Важливий аспект релігійної мережі України - її регіональна специфіка, оскільки цифрові показники стану й динаміки релігійної мережі в різних регіонах України доволі різні. Державна статистика розкриває дані розподілу релігійних організацій за регіонами України, серед яких Західний (сім областей: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька); Північно-Центральний (дев'ять: Вінницька, Дніпропетровська, Житомирська, Київська і м. Київ, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська) та Південно-Східний (вісім областей: Донецька (частково окупована), Запорізька, Луганська (частково окупована), Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська, а також анексовані Російською Федерацією АР Крим і м. Севастополь) (табл. 1).

Таблиця 1

Мережа релігійних організацій в Україні за регіонами та областями

Адміністративно-

територіальна

одиниця

На 01.01.2014

На 01.01.2016

з/п

одиниць

%

одиниць

%

1

2

3

4

5

6

Північно-Центральний

регіон

13 929

37,4

14 340

40,1

1

Вінницька

2050

5,5

2150

6

2

Дніпропетровська

1330

3,6

1402

3,9

3

Житомирська

1481

4

1502

4,2

4

м. Київ

1203

3,2

1215

3,4

1

2

3

4

5

6

5

Київська

1778

4,8

1831

5,1

6

Кіровоградська

743

2

766

2,1

7

Полтавська

1105

3

1150

3,2

8

Хмельницька

1907

5,1

1940

5,4

9

Черкаська

1351

3,6

1392

3,9

10

Чернігівська

981

2,6

992

2,8

Західний регіон

12 636

34

12 802

35,8

1

Волинська

1599

4,3

1620

4,5

2

Закарпатська

1946

5,2

1939

5,4

3

Івано-Франківська

1394

3,7

1414

4

4

Львівська

3061

8,2

3107

8,7

5

Рівненська

1547

4,1

1581

4,4

6

Тернопільська

1791

4,8

1817

5

7

Чернівецька

1298

3,5

1324

3,7

Південно-Східний

регіон

10 644

28,6

8568

24,1

1

Донецька

1797

4,8

1808

5

2

Запорізька

1042

2,8

1080

3

3

Луганська

835

2,2

837

2,3

4

Миколаївська

741

2

760

2,1

5

Одеська

1325

3,6

1340

3,7

6

Сумська

830

2,2

851

2,4

7

Харківська

936

2,5

959

2,7

8

Херсонська

918

2,5

933

2,6

9

АР Крим і м. Севастополь

2083+137=2220

6

статистика

відсутня

---

Усього

37 209

100

35 709

100

Із початку релігійної лібералізації найбільш інтенсивне зростання релігійної мережі відбувалося в західноукраїнських областях, що пояснюється порівняно високим рівнем релігійних потреб населення цього регіону, для яких релігія стала невід'ємним елементом їхнього способу життя й виявом національної культури, а також кращим станом релігійних інституцій у радянський час. Маючи близько 20 % усього населення України, сім західноукраїнських областей до початку 2000-х рр. зосереджували понад 40 % загальної кількості релігійних громад. Станом на 01.01.2000 р., згідно з регіональним розподілом, серед 23 543 релігійних організацій перше місце посідав Західний регіон (42,8 %), друге - Північно-Центральний (33,7 %), третє - Південно-Східний (23,5 %) [2].

Але в першому десятилітті ХХІ ст. («нульових») у Західному регіоні простежено вповільнений приріст релігійних організацій, а в Північно-Центральному та Південно-Східному - навпаки, інтен- сивніший. Відтак на 01.01.2011 р. цей розподіл виглядав таким чином: перше місце за кількістю релігійних організацій посідав Північно-Центральний регіон, який нараховував 37,3 % релігійних організацій України; на другому місці - Західний регіон (34,5 %); на третьому - Південно-Східний (26,2 %) [1]. Надалі ці тенденції продовжились - і станом на 01.01.2016 р. перше місце за кількістю релігійних організацій посідає Північно-Центральний регіон, який нараховує 40,1 % релігійної мережі країни. На другому місці - Західний регіон (35,8 %); на третьому - Південно-Східний (24,1 %) [4].

Багаторічний лідер серед областей за кількістю релігійних організацій країни - Львівська область (нині - 3107 одиниць), а найменше їх діє в Кіровоградській області (766). Найбільший приріст релігійних громад за 2015 р. зафіксовано у Вінницькій області (55 одиниць), найменший - у Луганській (+1), Чернігівській (+2) та Кіровоградській (+5) областях [2].

Під час аналізу кількості релігійних організацій важливо також ураховувати такий показник, як щільність громад, - їх кількість у розрахунку на 10 тис. дорослого населення, позаяк у деяких областях, наприклад Чернівецькій, релігійна мережа якої складає 3,7 % від загальноукраїнської, що співмірно Одеській області, натомість кількість населення в Чернівецькій області у рази менша, ніж в Одеській. Отже, існують суттєві відмінності між регіонами щодо щільності релігійних громад. На початок 2010 р. показник щільності варіював від 15,9 на Заході до 4,2 - на Сході (у Центрі - 9,8; на Півдні - 8,6) [8, с. 28]. При цьому показник щільності громад збільшується в усіх регіонах і, як наслідок, зменшується різниця показників між Заходом і Сходом країни.

Вісім найбільших конфесій / церков України, які нараховують понад 1000 релігійних організацій кожна, сукупно складають 29 064 релігійних організацій, або 81,4% релігійної мережі країни. Серед них - три православні: Українська православна церква (далі - УПЦ) (12 660 організацій); Українська православна церква - Київський патріархат (далі - УПЦ-КП) (5074); Українська автокефальна православна церква (далі - УАПЦ) (1231); три протестантські: Всеукраїнський союз об'єднань євангельських християн-баптистів (далі - ВСО ЄХБ) (2691); Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської-п'ятидесятників (далі - ВСЦ ХВЄП) (1706); Українська уніонна конференція церкви адвентистів сьомого дня (далі - УУК ЦАСД) (1054) і дві католицькі церкви: Українська греко- католицька церква (далі - УГКЦ) (3534); Римо-Католицька церква в Україні (далі - РКЦ) (1 114) [4]. Отже, проаналізуємо регіональну специфіку найбільших віросповідань і конфесій України (табл. 2).

Таблиця 2

Мережа релігійних організацій найбільших конфесій України

з/п

Адміністративно-

територіальна

одиниця

Усього

реліг.

організацій на 01.01.2016

УПЦ

УПЦ-КП

УАПЦ

ВСЦ ЄХБ

ВСЦ ХВЄП

УУКЦ АСД

УГКЦ

РКЦ

1

Вінницька

2150

1041

273

49

154

42

105

19

137

2

Волинська

1620

685

389

17

130

203

46

26

30

3

Дніпропетровська

1402

645

172

10

97

66

48

9

8

4

Донецька

1808

772

92

4

140

40

49

36

14

5

Житомирська

1502

673

235

25

114

61

35

15

141

6

Закарпатська

1938

662

56

15

78

53

52

--

101

7

Запорізька

1080

374

122

8

135

45

29

18

13

8

Івано-Франківська

1414

41

309

155

32

41

23

705

37

9

м. Київ

1215

311

160

31

68

41

24

20

27

10

Київська

1831

741

414

22

163

54

53

24

29

11

Кіровоградська

766

305

87

13

97

37

26

6

5

12

Луганська

837

424

35

---

85

15

39

6

1

13

Львівська

3107

76

497

391

82

107

29

1607

168

14

Миколаївська

760

290

144

9

64

48

25

12

11

15

Одеська

1340

590

128

7

158

48

47

24

28

16

Полтавська

1150

492

193

16

83

65

48

13

7

17

Рівненська

1581

658

358

24

124

272

24

11

18

18

Сумська

851

456

150

--

83

27

25

4

5

19

Тернопільська

1817

124

352

221

16

111

13

829

95

20

Харківська

959

367

28

15

101

27

37

10

18

21

Херсонська

933

365

95

44

88

46

22

27

17

22

Хмельницька

1940

982

252

80

166

67

43

77

155

23

Черкаська

1392

562

214

64

189

43

82

7

8

24

Чернівецька

1324

438

177

10

170

108

101

26

36

25

Чернігівська

992

586

142

1

74

39

29

3

5

Усього:

35 709

12 660

5074

1231

2691

1706

1054

3534

1114

Половина - 50 % (6338) - релігійних організацій УПЦ розміщені в Північно-Центральному регіоні; 28,7 % (3638) - у Південно-Східному й 21,2 % (2684) - у Західному (табл. 2). При цьому регіональний розподіл монастирів УПЦ є дещо іншим: 72 (34,8 %) із них розміщено в Західному регіоні, зокрема в Закарпатській (32 монастиря), Рівненській (13), Чернівецькій (12), Волинській (7), Тернопільській (4), Івано-Франківській (2), Львівській (2) областях [8, с. 12]. Усі 12 660 релігійних організацій УПЦ більш-менш рівномірно розподілені за областями, де скрізь займають перші місця, за винятком Галичини: Вінницька - 1041 (8,2 % від усіх організацій УПЦ, або 48,4 % від релігійної мережі області), Волинська - 685 (відповідно 5,4 і 42,3 %), Дніпропетровська - 645 (5 та 46 %), Донецька - 772 (6 і 42,7 %), Житомирська - 673 (5,3 та 44,8 %), Закарпатська - 662 (5,2 і 34,1 %), Запорізька - 374 (2,9 та 34,6 %), Івано-Франківська - 41 (0,3 і 2,9 %), Київська - 741 (5,8 та 40,5 %) і м. Київ - 311 (2,5 і 25,6 %), Кіровоградська - 305 (2,4 та 39,8 %), Луганська - 424 (3,3 і 50,6 %), Львівська - 76 (0,6 та 2,4 %), Миколаївська - 290 (2,3 та 38,1 %), Одеська - 590 (4,7 і 44 %), Полтавська - 492 (3,9 та 42,8 %), Рівненська - 658 (5,2 і 41,6 %), Сумська - 456 (3,6 та 53,6 %), Тернопільська - 124 (1 і 6,8 %), Харківська - 367 (2,9 та 38,3 %), Херсонська - 365 (2,9 і 39 %), Хмельницька - 982 (7,8 та 50,6 %), Черкаська - 562 (4,4 і 40,4 %), Чернівецька - 438 (3,5 та 33 %), Чернігівська - 586 (4,6 і 59 %) (табл. 2). Отже, найбільше релігійних організацій УПЦ розміщено в Київській (разом із м. Київ), Вінницькій та Хмельницькій областях. Натомість більшість (понад 50 %) серед них - у Чернігівській, Сумській, Хмельницькій і Луганській областях.

По 42 % релігійних організацій УПЦ-КП наявні в Північно-Центральному (2142) й Західному (2138) регіонах і лише 16 % (794) - у Південно-Східному. Першу позицію за кількістю релігійних організацій УПЦ-КП займає Київська область і м. Київ (Центр), маючи 574 організації, а наступні п'ять позицій - західноукраїнські області, зокрема, Львівська (497), Волинська (389), Рівненська (358), Тернопільська (352), Івано-Франківська (309) (табл. 2). Зауважимо, що за останні п'ять років ситуація значно не змінилася: на 01.01.2010 р. 83 % громад УПЦ-КП було у двох регіонах країни: на Заході (42,4 %) і в Центрі (41 %). На Півдні розміщено лише 8,4 % громад, а на Сході - 8,1 % [8, с. 12]. Ця інформація свідчить про певні регіональні особливості УПЦ-КП, зокрема переважання західноукраїнського компонента. Утім можна припустити, що в Західному регіоні завершився період екстенсивного розвитку, натомість Північно-Центральний ще має значний потенціал.

Територіальний розподіл релігійних організацій УАПЦ свідчить про її виразно регіональний характер: 67,7 % (833) релігійних організацій УАПЦ розміщено в Західному регіоні; 25,3 % (311) - у Північно-Центральному й лише 7 % (87) - у Південно-Східному. Лідерами за кількістю релігійних організацій УАПЦ є три західноукраїнські області Галичини, у яких міститься 62 % релігійної мережі УАПЦ: Львівська (391 організація), Тернопільська (221) та Івано-Франківська (155) (табл. 2). Велика ймовірність, що такий стан збережеться й надалі.

Релігійні організації протестантів розподілено більш-менш рівномірно по всій Україні. Зокрема, % (1205) релігійних організацій ВСО ЄХБ розміщені в Північно-Центральному регіоні; 31,7 % (854) - у Південно-Східному й 23,5 % (632) - у Західному. Найбільша кількість громад у розрахунку на 10 тис. осіб населення області зберігається в Чернівецькій, Черкаській, Волинській, Хмельницькій, Вінницькій, Рівненській, Кіровоградській, Житомирській, Київській, Сумській, Чернігівській. Причому в цих областях зосереджено понад 50 % усіх громад Союзу (табл. 2).

52,5 % (895) релігійних організацій ВСЦ ХВЄП розміщено в Західному регіоні; 30,2 % (515) - у Північно-Центральному та 17,3 % (296) - у Південно-Східному. Причому центр інституційної мережі ВСЦ ХВЄП залишається виразно зміщеним на Захід: у п'яти областях - Рівненській, Волинській, Тернопільській, Чернівецькій і Львівській зосереджено близько половини громад Союзу. Водночас громади ВСЦ ХВЄП мають значну частку релігійної мережі інших областей України (табл. 2). % (493) релігійних організацій УУК ЦАСД розміщено в Північно-Центральному регіоні; 27,3 % (288) - у Західному та 25,9 % (273) - у Південно-Східному. Мережа громад УУК цАсД не має виразної регіональної визначеності, хоча можна виділити п'ять областей із найвищою щільністю її громад (Чернівецька, Вінницька, Черкаська, Волинська і Закарпатська), у яких зосереджено близько 37 % загальної їх кількості (табл. 2).

Католицькі церкви в Україні мають найбільшу регіональну специфіку. Зокрема, 90,7 % (3204) релігійних організацій УГКЦ зосереджено в Західному регіоні; 5,4 % (193) - у Північно- Центральному та 3,9 % (137) - у Південно-Східному. Лідерами за кількістю релігійних організацій УГКЦ є три західноукраїнські області Галичини: Львівська (1607 організацій), Тернопільська (829) й Івано-Франківська (705). Разом тут міститься майже 89 % релігійної мережі УГКЦ (табл. 2). Отже, є підстави припускати, що УГКЦ найближчим часом зберігатиме регіональний характер.

Територіальний розподіл мережі громад РКЦ підтверджує збереження її регіонального характеру. 46,8 % (522) релігійних організацій РКЦ розміщені в Північно-Центральному регіоні; 43,5 % (485) - у Західному і 9,6 % (107) - у Південно-Східному. Лідерами за кількістю релігійних організацій РКЦ є області, у яких зосереджені анклави етнічних поляків й угорців України: Львівська (168 організацій), Хмельницька (155), Житомирська (141), Вінницька (137), Закарпатська (101), Тернопільська (95) (табл. 2).

Висновки та перспективи подальших досліджень

Центр релігійного життя перебуває в Західному та Північно-Центральному регіонах країни, де зосереджено три чверті усієї мережі релігійних організацій країни. Водночас продовжується тенденція до більш рівномірного розподілу релігійної мережі, причому центр релігійного життя дещо зміщується із Заходу в Центр. Насиченість релігійної мережі Західного регіону дає підстави стверджувати, що в ньому фактично створено інституційну мережу конфесійно-церковних організацій, достатню для задоволення релігійних потреб віруючих. Унаслідок цього в ньому зменшується динаміка зростання.

Існує регіональний характер поширеності найбільших конфесій України, передусім католицьких і православних, хоча за кількісними показниками інституційної мережі жодна з чинних в Україні конфесій не має переваги в жодному з її регіонів, простежено домінування в окремих областях і, отже, відносну перевагу в окремих регіонах. Зокрема, відносну більшість у Північному Центрі та на Півдні мають громади УПЦ. На Сході відносну більшість утримують УПЦ і протестантські організації. На Заході більшість організацій належить до УГКЦ. Судячи з динаміки розвитку конфесій і географії спорудження ними будівель релігійного призначення, у найближчому майбутньому регіональний характер найбільших українських церков зберігатиметься.

Джерела та література

1. Владиченко Л. Аналізуючи таблиці... Облік і динаміка розвитку релігійної мережі України [Електронний ресурс] / Л. Владиченко. 2011. Режим доступу: http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/ religious_digest/41492

2. Владиченко Л. Релігійна мережа України: аналіз динаміки станом на початок 2016 року [Електронний ресурс] / Л. Владиченко. 2016. Режим доступу: http://iisu.org.ua/ua/index/expert_thought/analytic/63066/

3. Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» [Електронний ресурс]. 1991. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=987-12

4. Звіт про мережу релігійних організацій в Україні станом на 01.01.2016 року [Електронний ресурс]. 2016. Режим доступу: http://mmcultkmu.gov.ua/control/uk/pubUsh/artide?art_id=245083533&cat_id=244950594

5. Звіт про мережу церков і релігійних організацій в Україні станом на 01.01.2014 року [Електронний ресурс]. 2014. Режим доступу: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=244950598 &cat_id=244950594

6. Звіт про мережу церков і релігійних організацій в Україні станом на 01.01.2015 року [Електронний ресурс]. 2015. Режим доступу: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=244950863 &cat_id=244950594

7. Колодний А. Релігійна мережа України: конфесійні і регіональні зрізи / А. Колодний // Українське релігієзнавство. 2008. № 46. С. 23-47.

8. Релігійна мережа в Україні: стан і тенденції розвитку // Релігія і влада в Україні: проблеми взаємодії. Інформаційно-аналітичні матеріали до Круглого столу на тему: «Державно-конфесійні відносини в Україні, їх особливості і тенденції розвитку», 8 лютого 2011 року. К.: Центр Разумкова, 2011. С. 3-30.

9. Релігійна мережа, її кадрове та матеріальне забезпечення: основні тенденції, динаміка змін, перспективи розвитку // Матеріали до засідання круглого столу на тему: «Стан свободи совісті та державно-церковних відносин в Україні» 28 жовтня 2015 р. / Верховна Рада України Комітет з питань культури і духовності Підкомітет з питань державної політики у сфері свободи совісті та релігійних організацій. К., 2015. С. 2.

10. Статистика релігійних організацій України [Електронний ресурс] // Релігійно-інформаційна служба України. 2016. Режим доступу: http://risu.org.ua/ua/index/resourses/statistics/

References

1. Vladychenko, L. (2011), “'Analyzing the table... Accounting and dynamics of the religious network in Ukraine”, http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/41492

2. Vladychenko, L. (2016), “The religious network of Ukraine: analysis of the dynamics at the beginning of 2016”, http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/analytic/63066/

3. The Law of Ukraine “On Freedom of Conscience and Religious Organizations” (1991), http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=987-12

4. The report on the network of religious organizations in Ukraine as of 01.01.2016 year” (2016), http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245083533&cat_id=244950594

5. “Report on a network of churches and religious organizations in Ukraine as of 01.01.2014 year” (2014), http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=244950598&cat_id=244950594

6. “Report on a network of churches and religious organizations in Ukraine as of 01.01.2015 year” (2015), http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=244950863&cat_id=244950594

7. Kolodnyy, A. (2008), “The religious network of Ukraine, њnfessional and regional sections”, Ukrainian Religious Science, No 46, Pp. 23-47.

8. “The religious network in Ukraine: state and development trends” (2011), “Religion and Power in Ukraine: Problems of interaction, Information-analytical materials for the round table on Church-state relations in Ukraine, their features and trends, 8 February 2011”, Kyiv: Razumkov Centre, Pp. 3-30.

9. “Religious network, its personnel and material support: major trends, dynamics change, development prospects” (2015), “Materials for the round table "the state of freedom of conscience and church-state relations in Ukraine" October 28, 2015”, Ukraine Verkhovna Rada, Committee on Culture and Spirituality, Subcommittee on state policy in the sphere of freedom of conscience and religious organizations”, P. 2.

10. “Religious Information Service of Ukraine” (2016), http://risu.org.ua/ua/index/resourses/statistics/

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Загальна характеристика релігійних організацій як юридичних осіб. Аналіз Закону "Про свободу совісті та релігійні організації". Спеціальна правоздатність релігійних організацій. ООсобливості прав власності релігійних організацій.

    курсовая работа [48,2 K], добавлен 27.11.2006

  • Історія і сучасний стан релігійних вірувань і конфесій в Україні. Демократизація українського суспільства та відродження релігійно-церковного життя за роки незалежності. Специфіка та різноманітність суспільної свідомості як духовної сторони життя.

    контрольная работа [28,5 K], добавлен 01.02.2012

  • Релігія в духовному житті українського народу. Сучасна релігійна ситуація в Україні. Розкол у православній Україні. православ'я в Україні сьогодні є розколене на три церковні організації. Предстоятелі двох із них мають патріаршу гідність.

    реферат [17,8 K], добавлен 06.03.2007

  • Релігія як суттєвий елемент духовного життя суспільства. Усні міфи та священні книги релігійних віровчень. Зв'язок між релігійною ідеологією (раціональною стороною релігії) та релігійною психологією. Функції релігійних культів, результати культових дій.

    контрольная работа [25,9 K], добавлен 20.06.2010

  • Вивчення тілесного досвіду у релігійних традиціях. Характеристика феноменів екстазу й аскези, двох протилежних онтологічних стратегій, сакрального значення. Екстаз - перемога тілесного над свідомістю. Аскеза - співвідношення людського й надлюдського.

    реферат [23,2 K], добавлен 20.01.2010

  • Дослідження проблеми виникнення релігійних вірувань. Розгляд проблеми палеолітичних релігійних вірувань через дослідження явища палеолітичного мистецтва. Різні концепції установлення найпершої форми релігії та найхарактерніші відмінності між ними.

    курсовая работа [55,4 K], добавлен 15.07.2009

  • Що таке толерантність? Стаття із журналу "День": "Своі і чужі". Громадянська непокора та релігійна толерантність в Україні. Указ толерантності. Релігійна толерантність в українських ЗМІ: світські видання, преса і сайти релігійних організацій.

    реферат [38,6 K], добавлен 05.12.2007

  • Дослідження феномену релігійних конфліктів у європейських суспільствах перехідного типу як закономірного компоненту трансформаційних процесів. Специфіка конфлікту, сукупність конкретно-історичних, політичних, етнонаціональних, культурних детермінант.

    автореферат [59,8 K], добавлен 09.04.2009

  • Предмет релігієзнавства. Релігієзнавство як галузь соціогуманітарного знання. Особливості богословського і наукового феномену релігії. Структура релігієзнавства. Новий етап розвитку релігійних конфесій. Відсутність досліджень з проблем історії і теорії д

    контрольная работа [23,8 K], добавлен 15.12.2004

  • Індуїзм як система світосприйняття та спосіб життя в Індії: походження та духовні джерела світової релігії. Система варн та специфіка релігійних відправ і культу. Ведичний період: Рігведа, Яджурведа, Самаведа, Атгарваведа. Період Упанішад та Пурани.

    реферат [23,0 K], добавлен 09.08.2008

  • Характерні ознаки "релігійного ренесансу" 1990-х рр., виникнення значної кількості нових релігійних громад. Найсильніші позиції Української православної церкви Київського патріархату. Відродження та активізація діяльності церков національних меншин.

    контрольная работа [26,1 K], добавлен 24.09.2010

  • Православ'я і Православне Християнство. Новий етап розвитку релігійних конфесій. Відродження української культури. Релігія як духовний феномен. Що таке православ'я. Свято Різдва Богородиці. Свято Покрови Богородиці. Місцеві "святі" та храмові свята.

    презентация [568,1 K], добавлен 04.06.2011

  • Інформаційне суспільство як розвиток ідей постіндустріалізму. Мережеве суспільство і інформаціоналізм. Вивчення релігійних засобів масової інформації. Виявлення загальних механізмів продукування віртуальної реальності, її екзистенціальної природи.

    курсовая работа [35,9 K], добавлен 23.11.2014

  • Основні типи релігійних організацій. Характерні риси секти, яка виникає в результаті відокремлення від церкви частини віруючих та священнослужителів на основі зміни віронавчання та культу. Харизматичний культ. Культова діяльність та релігійні організації.

    реферат [17,7 K], добавлен 16.05.2016

  • Значення міфологічної системи. Магія як віра в можливість впливу на довколишній світ через надприродне шляхом чаклунського дійства. Форми та види ранніх чи первісних релігійних вірувань. Їх місце у світосприйманні людини первіснообщинного суспільства.

    реферат [14,1 K], добавлен 09.03.2015

  • Поняття сублімація та теорії лібідо у вивченні культури Фрейдом. Фрейдівське розуміння релігії. Співвідношення моральності та релігійності. Аналіз Фрейдом релігійних уявлень. Суть релігії та релігійного виховання. Функції і роль релігії в суспільстві.

    реферат [42,6 K], добавлен 04.10.2009

  • Вивчення релігійно-конфесійної ситуації Рівненщини протягом тривалого історичного та сучасного періоду. Дослідження в галузі поширення різних духовних течій по адміністративних районах. Конфесії України в контексті міжнародних релігійних реалій.

    дипломная работа [1,2 M], добавлен 14.11.2010

  • Вивчення психологічної складової різних релігій за допомогою визначення поняття релігії і характеристики існуючих релігій: буддизм, християнство, іслам, іудаїзм, даосизм. Особливості релігійної свідомості і аналіз психологічних типів релігійних людей.

    курсовая работа [49,0 K], добавлен 04.12.2010

  • Поняття соціального інституту. Релігія згідно теорії Маркса та її суспільна функція. Світові релігії та їх вплив на хід історії згідно Веберу. Структурний план релігії. Поява релігійних вірувань. Становлення християнської церкви як соціальної організації.

    реферат [25,2 K], добавлен 04.10.2009

  • Перші уявлення про: Віру, Надію, Любов у давньоіндійському вченні, згадки про дані поняття в письменах. Досліджувана тріада в індійській традиції як засіб досягнення вищої мети. Визначення тріади в творах китайських мудреців та християнській традиції.

    контрольная работа [39,2 K], добавлен 24.04.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.