Регіональна специфіка релігійних інституцій українського суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Регіональна специфіка релігійних інституцій українського суспільства

Яремчук Сергій кандидат історичних наук,

доцент кафедри соціології Чернівецького

національного університету імені Юрія Федьковича

Анотація

У статті охарактеризовано регіональну специфіку релігійних інституцій українського суспільства. З'ясовано класифікацію регіональної структури України, яка використовується державою для статистики релігійних організацій. Державна статистика виділяє Західний (сім областей), Північно-Центральний (дев'ять) та Південно-Східний (вісім) регіони. При цьому дані щодо анексованого Російською Федерацією Криму й м. Севастополя з 01 січня 2015 р. не подаються. Визначено кількісні параметри мережі релігійних організацій в Україні за регіонами та областями. Проаналізовано регіональну специфіку найбільших віросповідань і конфесій України.

Ключові слова: регіон, область, конфесія, релігійна організація.

Annotation

Iaremchuk Sergii. Regional Specificity of Religious Institutions of the Ukrainian Society. This article describes the regional specificity of religious institutions of Ukrainian society. It is shown classification of regional structure of Ukraine, which is used for state statistics of religious organizations. The quantitative parameters of the network of religious organizations in Ukraine are determined by areas and regions. Center of religious life is in the Western and North-Central regions of the country where concentrated three-quarters of all the network of religious organizations in the country. However, continuing the trend towards a more equal distribution of religious network, and the center of religious life somewhat shifted from the West to the Center. Saturation religious network in the Western region gives reason to believe that it actually created the institutional network confessional organizations, sufficient to meet the religious needs of the faithful. As a result, it reduced the growth dynamics. There are regional in nature prevalence of major faiths Ukraine, especially Catholic and Orthodox. Although quantitative indicators of institutional network, none of the existing denominations in Ukraine do not have a dominant advantage in any of its regions, there is dominance in certain areas and, therefore, the comparative advantage in some regions. In particular, there is a relative majority of Ukrainian Orthodox Church in the North Centre and the South. In the East, there are a relative majority Ukrainian Orthodox Church and Protestant organizations. In the West, there is a relative majority of organizations belonging to the Ukrainian Greek Catholic Church. According to the dynamics of the geography of religions and their construction of buildings for religious purposes the regional character of biggest Ukrainian churches will persist in the near future.

Key words: area, region, confession, religious organization.

Аннотация

Яремчук Сергей. Региональная специфика религиозных институтов украинского общества. В статье характеризируется региональная специфика религиозных институтов украинского общества. Выяснена классификация региональной структуры Украины, которая используется государством для статистики религиозных организаций. Государственная статистика выделяет Западный (семь областей), СевероЦентральный (девять) и Юго-Восточный (восемь) регионы. При этом данные по аннексированному Российской Федерацией Крыму и г. Севастополю с 01 января 2015 г. не подаются. Определяются количественные параметры сети религиозных организаций в Украине по регионам и областям. Анализируется региональная специфика крупнейших вероисповеданий и конфессий Украины.

Ключевые слова: регион, область, конфессия, религиозная организация.

Постановка наукової проблеми та її значення

Перетворення релігії на істотний чинник суспільного й духовного життя сучасної України ставить нові завдання перед соціологічною наукою, одним із яких є вивчення релігійної ситуації в регіонах країни. У них склалися якісно різні типи соціально-економічної ситуації, ідеологічні та ціннісно-психологічні особливості, які зумовлюють відмінності в полі релігії українського суспільства. Виявлення регіональної специфіки релігії актуальне і в плані розвитку соціології регіону, і в плані гармонізації релігійної сфери, грамотного управління духовними процесами.

Регіональні особливості релігійного життя значною мірою зумовлені історичним минулим того чи іншого краю, національно-етнічним складом його населення, усталеними традиціями, зокрема сімейними, способом господарювання, загальним культурно-освітнім рівнем населення, політичними процесами, міждержавними відносинами тощо. Насамперед на цих особливостях позначається характер євангелізаційної діяльності на місцевому рівні так званих нетрадиційних церков. Виявом цього є їх низький відсоток у західних областях України. Регіональна специфіка одержує своє відображення й у нерівномірності розміщення релігійних організацій на території України. Так, три галичанські області мають їх майже стільки, скільки разом узяті шість областей Східної й Південної України (Сумська, Харківська, Донецька, Луганська, Запорізька та Дніпропетровська), хоча кількість населення цих регіонів у п'ять разів перевищує кількість мешканців Галичини.

Аналіз досліджень цієї проблеми

Під час аналізу статистичних даних потрібно враховувати той факт, що державна статистика двох останніх років (починаючи з даних станом на 01.01.2015 р. [6]) наводиться без урахування показників мережі релігійних організацій АР Крим, яка у 2014 р. була анексована Російською Федерацією (нагадаємо, що станом на 01 січня 2014 р. в АР Крим і м. Севастополі діяло 2220 релігійних організацій [5]). Утім, відсутність в українській статистиці даних щодо релігійної мережі Криму жодним чином не означає відмови України від нього, а є лише похідною від тимчасової окупації цього регіону [9].

Питання вивчення релігійної мережі України висвітлюються в публікаціях таких вітчизняних дослідників, як Л. Владиченко, В. Докаш, Н. Дудар, В. Єленський, А. Колодний, В. Лешан, Л. Филипович, Л. Шангіна, О. Шуба та ін.

Мета дослідження

Мета статті - вивчення регіональної специфіки релігійних інституцій українського суспільства, для чого потрібно виконати такі завдання:

_— з'ясувати класифікацію регіональної структури України, яка використовується державою для статистики релігійних організацій;

_— визначити кількісні параметри мережі релігійних організацій в Україні за регіонами та областями;

_— проаналізувати регіональну специфіку найбільших віросповідань і конфесій України.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» надав релігійним організаціям право юридичної особи, якого раніше вони не мали. Релігійними організаціями, що визначаються юридичними особами з моменту реєстрації їхніх статутів (положень), є релігійні громади віруючих, релігійні (церковні) управління й центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з релігійних організацій [3].

Важливий аспект релігійної мережі України - її регіональна специфіка, оскільки цифрові показники стану й динаміки релігійної мережі в різних регіонах України доволі різні. Державна статистика розкриває дані розподілу релігійних організацій за регіонами України, серед яких Західний (сім областей: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька); Північно-Центральний (дев'ять: Вінницька, Дніпропетровська, Житомирська, Київська і м. Київ, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська) та Південно-Східний (вісім областей: Донецька (частково окупована), Запорізька, Луганська (частково окупована), Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська, а також анексовані Російською Федерацією АР Крим і м. Севастополь) (табл. 1).

Таблиця 1

Мережа релігійних організацій в Україні за регіонами та областями