Запозичення із творів митрополита Григорія Цамблака до "Послання Мисаїла до папи Сикста IV"
Дослідження творчості київського митрополита Григорія Цамблака, його ролі в східнослов’янській історіографії. Вивчення дев’яти фраґментів, які використані при укладенні грамоти Мисаїла 1476 р. Аналіз текстуальних запозичень зі "Слова похвального...".
| Рубрика | Религия и мифология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.08.2022 |
| Размер файла | 44,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Фрібурзький університет
Запозичення із творів митрополита Григорія Цамблака до «Послання Мисаїла до папи Сикста IV»
Назар Заторський кандидат історичних наук, докторант богослов'я,
Фрібур (Швейцарія),
Анотація
Мета дослідження - коротко представити дослідження впливу творчості київського митрополита Григорія Цамблака на «Послання Мисаїла», а також дослідити характер запозичень зі «Слова похвального Євтимію Тирновському» до грамоти 1476 р. та їх вплив на критичне видання останньої.
Методологія дослідження. Застосовано порівняльний метод текстології. Наукова новизна. Вперше вказано на «Слово похвальне...» митрополита Григорія як джерело текстуальних запозичень до «Послання Мисаїла». Висновки. У процесі порівняння виявлено комплекс із дев'яти фраґментів, запозичених із двох частин «Слова похвального», які було використано при укладенні грамоти Мисаїла 1476 р. При цьому більшість уривків перейнято у вигляді прямих цитат, із деякими видозмінами та додатками, зумовленими особливостями нового твору. Усі запозичення розташовані в розділах ХШ-ХV 3, що назагал відповідає методу роботи укладачів епістоли Мисаїла, які подібним чином компактно вплели цитати й парафрази канону за недужого на глас 3 у розділ ХХ 6.
Ключові слова: Григорій Цамблак, «Слово похвальне Євтимію Тирновському», Мисаїл, «Послання Мисаїла», Київська митрополія.
Митрополит Григорій Цамблак увійшов до східнослов'янської історіографії насамперед з огляду на дві події: своє поставлення на Київську митрополію в 1415 р. всупереч волі константинопольського патріарха, попри існування визнаного всіма на той момент митрополита київського Фотія з резиденцією в Москві, а також через участь у Констанцькому соборі 1418 р. Див.: Макарій (Булгаков). История Русской церкви. - T.IV. - Санкт-Петербург, 1866 (Москва, 1996); Грушевський М. Історія України-Руси. - Т.5. - К., 1994. - С.399-403, Лужницький Г. Українська церква між Сходом і Заходом. - Филаделфія, 1954. - С.173-176, Gil A., Skoczylas I. Przed wielkim podzialem: prawoslawna metropolia kijowska do 1458 r. - Lublin; Lwow, 2013. - S.41-42, Martynowicz A. Typologia soborow lokalnych Kosciola prawoslawnego na ziemiach ruskich
1 Wielkiego Ksi^stwa Litewskiego do konca XV w. // Latopisy Akademii Supraskiej. - T.5. - Bialystok, 2014. - S.18-20, Naumow A. Metropolita kijowski Grzegorz (Camblak) na soborze w Konstacji (1418) // Ibid. - S.41-56. Там він виголосив два похвальних слова, обидва з яких дійшли до наших днів: промова на аудієнції в папи Мартина V, яка збереглася в перекладі латиною Видання латинського тексту: Forschungen und Quellen zur Geschichte des Konstanzer Konzils / Hrsg. von H.Finke. - Paderborn, 1889. - S.238-240. Рос. переклад промови див.: Бегунов Ю. К. Творческое наследие Григория Цамблака = The creative heritage of Gregory Camblak. - Женева; Велико Тырново, 2005. - С.178-187. Виправлений переклад російською з паралельним показанням латинського тексту нещодавно представив у своїй, та «Слово похвальне отцям Констанцького собору» - в оригінальній церковнослов'янській мовікандидатській дисертації Ю.Афанасенко (див.: Афанасенко Ю. Митрополит Григорий Цамблак в общественно-политической и церковной жизни Восточной Европы. - Минск, 2016. - С.182; критичний розбір бібліографії, яка стосується митрополита Григорія, див. на с.21-33). Найновіше перевидання ориґінальною церковнослов'янською мовою: Афанасенко Ю. Митрополит Григорий Цамблак... - С.207-209. Переклад українською, здається, досі ще не зроблено..
Вивчаючи літературні пам'ятки XV ст., українські дослідники звертали увагу насамперед на обидва згаданих тексти, а що вони були адресовані найвищим представникам західної церкви, було лише питанням часу, коли ці дві промови Григорія Цамблака поставлять в один ряд із «Посланням Мисала до папи Сикста IV» від 1476 р.
Першим, як виглядає, зробив цей крок М.Возняк, представляючи всі три твори XV ст. плодами унійних тенденцій в Україні й об'єднавши їх у розділі «Письменський відгомін змагань до релігійної унії» Див.: Возняк М. Історія української літератури. - Т.1. - Л., 1920. - С.269-277.. Однак жодного аналізу зв'язків між ними він не провів. Питання впливу творів Григорія Цамблака на українську літературу порушив натомість М.Грушевський. Підсумовуючи свої спостереження, історик зауважив, що «дуже трудно говорити що-небудь про розміри й силу впливу у нас цих, ще раз відроджених під його пером традицій старого візантійського риторства», але «й на Україні Цамблакове вітійство цінилося, шанувалося і не лишалося без впливу. Тому як сторінка сього середньоболгарського впливу, пережитого нашою книжною верствою наприкінці XIV і на початках XV в., Цамблакова творчість варта всякої уваги» Грушевський М. Історія української літератури. - ТУ. - Кн.1. - К., 1927 (К., 1995). - С.19-20..
Наприкінці 1980-х рр. питанням, актуалізованим М.Грушевським, ближче зайнявся Ю.Пелешенко. Вказавши, що «на Україні Цамблак написав “Слово надгробне митрополиту Кипріану”, “Слово похвальне Євтимію Тирновському”, п'ять проповідей на церковні свята, сповідь віри при посвяченні в митрополити та дві промови на Констанцькому соборі» Пелешенко Ю.В. Другий південнослов'янський вплив і українська культура кінця XIV-XV ст. // Писемність Київської Русі і становлення української літератури. - К., 1988. - С.155-156., дослідник відтак проаналізував створене у Сербії «Житіє Стефана Дечанського», а з часів перебуванні Цамблака в Київській митрополії - «Слово надгробне митрополиту Кипріану» та «Слово похвальне Євтимію Тирновському». Описуючи літературний вплив митрополита Григорія, Ю.Пелешенко так само, як раніше М.Возняк, поставив у ряд із «Посланням Мисаїла» одну з його промов на Констанцькому соборі: «Григорій Цамблак справив помітний вплив на українську літературу. Не виключено, що стиль творів письменника справив вплив на киянина Касіана, що створив нові (Касіанівські) редакції Печерського патерика (1450, 1462), а його “Слово похвальне отцям Констанцького собору” - на Іоанна, автора “Посольства до папи римського Сікста IV” (1476)» Там само. - С.159.. Як бачимо, серед новіших дослідників ці пам'ятки порівнювалися між собою вже не лише з огляду на їх адресата, тематику, але й на наслідування стилю Григорія Цамблака укладачами «Послання Мисаїла».
Проте досі ніхто з фахівців, котрі розглядали і творчість Григорія, і «Послання Мисаїла», не звернув уваги на прямі запозичення до грамоти 1476 р. зі «Слова похвального Євтимію Тирновському». З одного боку, причиною такого недогляду можна вважати відсутність видань цього твору митрополита Григорія у східнослов'янських землях - ані в Росії, ані в Україні чи Білорусії він до кінця ХХ ст. не публікувався. Уперше його надрукував 1871 р. архімандрит Леонід (Кавелін) у Сербії Леонид, архим. Григорїим. архиепископа Росиїского слово похъвалное, иже въ свмлыхъ ютцу нашему Евбимию Патриарху Теръновскому // Гласник српског учепог друштва. - Кн.ХХХІ. - Београд, 1871. - С.258-291.. Критичний же текст із показанням різночитань з'явився у столиці Болгарії Софії сто років по тому Див.: Русев П., Давидов А., Гълъбов И., Данчев Г. Похвално слово за Евтимий от Григорий Цамблак. - София, 1971.. В Україні пам'ятку перевидано щойно 2018 р. на підставі болгарської публікації Див.: Пелешенко Ю. Григорій Цамблак. Похвальне слово Євтимію Тирновському // Ізборник 2012-2016: Дослідження. Критика. Публікації. - К., 2018. - С.232-279.. З іншого боку, постать патріарха Євтимія мало цікавила українських дослідників, адже, якщо не брати до уваги вплив тирновської літературної школи, прямого стосунку до Київської митрополії він не мав Пор.: Пелешенко Ю. Болгарський вплив на українську літературу в добу пізнього Середньовіччя (друга половина XIV - перша половина XVI ст.) // Слово і час. - 2014. - №11. - С.28-30.. Тому й на похвальне слово на його честь, попри те, що воно було створене в період перебування Григорія Цамблака на митрополичому престолі Києва, звертали мало уваги.
Однак і пізніші дослідники, які мали перед очима обидва тексти, не помітили в них текстуальних збігів Так, Ю.Пелешенко не відзначив цих текстуальних запозичень ані в «Історії української літератури», ані в іншій публікації (див.: Історія української літератури: У 12 т. - Т.1: Давня література (Х - перша половина ХVI ст.). - К., 2013; Пелешенко Ю. Українська література пізнього середньовіччя (друга половина XШ-XV ст.): Джерела. Система жанрів. Духовні інтенції. Постаті. - 2-ге перер. і доп. вид. - К., 2012. - С.403-459). Обидва твори розглядала у своїй кандидатській дисертації також А.Круглій, котра рівно ж не зауважила текстуальних запозичень із ранішого твору до пізнішого (див.: Круглій А. Ораторсько-проповідницька проза і величальна поезія другої половини ХІІІ - середини Х^І ст.: генеза, художня специфіка. - К., 2017).. Це особливо дивує з огляду на те, що до грамоти 1476 р. було перейнято вже перший великий абзац із давнішого твору. Натомість вітчизняні літературознавці йшли проторованим іще М.Возняком шляхом, добачаючи вплив на «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» з боку «Слова похвального отцям Констанцького собору» та шукаючи саме в ньому джерело натхнення і зразок для наслідування укладачів грамоти 1476 р. Так, уже згаданий вище Ю.Пелешенко зауважував у черговій публікації, що «“Посольство” дуже нагадує “Слово похвальне отцям Констанцького собору” Григорія Цамблака, причому подібністю не лише ідеї, а й художніх засобів» Пелешенко Ю.В. Розвиток української ораторської та агіографічної прози кінця XIV - початку XVI ст. - К., 1990. - С.81. У пізніших публікаціях літературознавець теж проводив паралелі саме до двох промов, виголошених митрополитом на Констанцькому соборі й адресованих папі Мартину V та соборним отцям (див.: Його ж. Болгарський вплив на українську літературу... - С.29-30).. Ідеться про те, що «Іоан (автор Мисаїлової грамоти - Н.З.) до безмежності гіперболізує почуття, чим нагадує Григорія Цамблака і автора “Похвали Вітовту”» Пелешенко Ю.В. Розвиток української ораторської та агіографічної прози. - С.81.. Український учений намагався не лише довести вплив стилю зверненої до отців собору в Констанці промови Григорія Цамблака на «Послання Мисаїла», але й ідентифікувати текстуальні запозичення звідти («не виключено, що деякі топоси, а то й цілі фрази у тексті “Посольства до папи Сикста IV”, були запозичені отцем Іоаном з “Слова похвального отцям Констанцького собору” Григорія Цамблака. Насамперед це стосується топосу безсилля автора підібрати гідні слова для прославлення героїв творів») Пелешенко Ю. «Посольство київського митрополита Мисаїла до папи римського Сикста Г^> отця Іоана як пам'ятка української та білоруської літератур // Феномен пагранічча: польская, украінская і беларуская літаратура - уплывы і узаемаузбагачэнне / За ред. С.Кавалёва, І.Набьітовіча. - Мінск, 2008. - С.29-30.. Та попри вказівку на спільний топос, конкретних текстуальних запозичень, отих згаданих Ю.Пелешенком «цілих фраз», перейнятих до «Послання Мисаїла», він так і не представив, не кажучи вже про якийсь аналіз характеру цих начебто наявних у грамоті 1476 р. запозичень зі «Слова похвального отцям Констанцького собору».
Тепер же можна ствердити, що укладачі Пори зауваження Ю.Пелешенка, а також В.Шевчука і Р.Ткачука, авторами грамоти Мисаїла був не отець Іоан, а два достойники, згадані у списку підписантів: писар Якуб та Іван Солтан, жоден з яких на момент укладення листа не мав священичого сану (див.: Заторський Н. Посольство до папи Сикста IV з посланням Мисаїла у світлі деяких документів Ватиканського таємного архіву // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. - Вип.26. - К., 2017. - С.18; пор.: Шевчук В. Іоанн. Посольство до папи римського Сікста IV від духовенства, і від князів, і панів руських. З Вільни, року 1476, місяця березня, 14 дня // Золоте слово: Хрестоматія літератури України-Русі епохи середньовіччя IX-XV ст. - Кн.2. - К., 2002. - С.587-591; Пелешенко Ю.В. «Посольство київського митрополита Мисаїла до папи Римського Сикста IV» отця Іоана... - С.9-32; Ткачук Р. Творчість митрополита Іпатія Потія та полемічна література на межі XVI - початку XVII ст.: Джерела. Риторика. Діалог. - К., 2011. - С.85). «Послання Мисаїла» не лише взору- валися на стиль творів митрополита Григорія, але і прямо перейняли до своєї епістоли уривки з одного з них У рамках цього дослідження було проаналізовано також інші твори митрополита Григорія Цамблака: «Слово надгробне митрополиту Кипріану», «Слово похвальне св. муч. Георгію», «Мучення св. муч. Іоана Нового», «Слово на Квітну Неділю», «Слово на Переображення Господнє», «Бесіда про піст і сльози», «Бесіда про милостиню та вбогих». Однак текстуальних запозичень із них до «Послання Мисаїла» виявити не вдалося. Цит. за: Леонид, архим. Григорїим архиепископа Росиїского слово похъвалное... - С.258-291. Цитати тут і далі подано у спрощеній орфографії із заміною літер -а-, -м- на звичайне -я-, -ф- на -пс-, -о-, -ш- на -о-. Зрештою архімандрит Леонід, судячи з публікації, теж спростив правопис, замінивши, зокрема, -оу-, -8- на -у-, а також послуговувався сучасною пунктуацією. Цит. за: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р.: реконструкція архетипу. - 2-е, випр. й доп. вид. - Л., 2019 (Київське християнство, тХУ). Цитати тут і далі подано у спрощеній орфографії. Леонид, архим. Григорїим архиепископа Росиїского слово похъвалное. - С.258. Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.296-297., створеного до того ж у часі обіймання Цамблаком київської митрополичої кафедри. Але йдеться зовсім не про «Слово похвальне отцям Констанцького собору» чи промову, звернену до папи Мартина V, як постулювалося досі, а про «Слово похвальне Євтимію Тирновському». Нижче наводимо ці запозичення з останнього до «Послання Мисаїла», для наочності представивши їх у вигляді таблиці (прямі цитати виділено напівжирним шрифтом, а парафрази - курсивом).
київський митрополит цамблак текстуальний запозичення
Табл.1 Структура запозичень зі «Слова похвального Євтимію Тирновському» до «Послання Мисаїла»
|
«Слово похвальне Євтимію Тирновському»18 |
«Послання Мисаїла до папи Сикста IV»19 |
|
|
1. Аще Ааронъ, древнїи онъ законъныя сЬни свещеникъ, жертвами безсловесныхъ и кровию юнъчею и козлею и попеломъ юница кропя, оскверненыя освещаше к телеснои чистотЬ, и отсюду памяти сподобляем слугам Вожїим ключимои, яко всегда того в книзе псаломстеи посредъ церкве поминати, Пророку глаголющу: Моисии и Ааронъ во иереохъ его; и паки: посла Моисея раба своего и Аарона егоже избра себе; и паки: извел еси яко овца люди своя рукою Моисеевою и Ааронею, - не много ли и паче Евбимие Тръновсюи похвалами достоинъ, таиникъ недоуменныхъ таинствъ и ключимыя памяти Апостольскїя, великїя оноя же жертвы свещеникъ и учитель и апостолъ, оноя въ нюже желають ангели приникнути20 |
Аще убо Аарон древніи онъ законыя сЬни ветхаго завГта священникъ жертвами безсловесныхъ и кровію юнчею и козлею и попелом юница кропя оскверненыа освящаше к плотнЬи чистотЬ и отсюду памяти сподобляем с похвалами въ слугахъ Вожтхъ поминающи имя его въ законых псаломских книгах не много ли и колми паче новаго завГта Христова преболшіи великіи архіерею многоблаженыи отче и всенадостоинГишии Сиксте с похвалами высочаишими |поминаемъ| быти достоинъ еси яко священник Бога вышняго Вторыи Мелхиседекъ таиникъ недоуменыхъ таинствъ великія оныя жертвы небесныя священникъ и служитель в нюже желають аггели приникнути21 (ХІІІ) |
|
|
2. Но котория хвалы словомъ представить, иже паче слова исправленїи, ветїя любословныя, молчашемъ в место слова добродетель похваляти наказавшому, и самаго естества превозшедшему мери, и всего видениемъ горнихъ всхищеннаго; не инако, иже в теле верающа жизнь, развЄ богословнаго языка учешемъ; ему же и певецъ сплета слово глаголаше: языкъ мои трость книжника скорописца. Дерзнемъ ли убо къ похваламъ? дерзнемъ всяко, усердїю влекущу, ниже бо безбедно нам молчати, такова отца нарекшим ся чадомъ, не яко да онъ нашими похвалами лучшїи будетъ, како бо иже съ апостолы въдворяющшся и техъ взращающїи число Леонид, архим. Григорїим. архиепископа Росиїского слово похъвалное... - С.259. |
Но к тако великому святому которыя ти достоиныя похвалы словомъ представимъ иже паче славы достоинства вЄтія любославныя молъчашемъ въместо слова добродЄтель похваляти наказують и самого естества превозшедшему меры и всего ведишемъ грьнихъ восхищенаго и не инако иже въ теле въверяюща жизнь разве и богословнаго языка учешемъ емуже и певецъ съклада [похвалу] и слова глаголаше языкъ мои трость книжника скорописца. Чтожъ к симъ дрьзнемъ ли убо къ похваламъ вашеи святыни дрьзнемъ вся ко усердію любовному насъ влекуще к вашеи всенасвят^ишеи отческои святости ниже бо безбедно и намъ молчати такова отца всего христіянства нарекшимся чадом не яко да ваша прославленая святости нашими похвалами лучшіи будете како бо иже со апостолы водворяющіися и тЄх возвращающи[и] число (ХШ-ХІУ) Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.297-299. |
|
|
3. отсюду явлено, понеже и техъ житїе отъ самыя юности изволи: Петру поревновавъ апостольскому верху и зеведеовемъ сыновомъ, и не оставль вся просто, но и възненавидевъ, последова иже нищету возлюбльшему и научившему владыце Леонид, архим. Григорїим. архиепископа Росиїского слово похъвалное. - С.259. |
отсюду явленно понеже бо прежде апостольское житіе от самое юности изволи[л] Петру поревновавъ апостольскому верху и Зеведеовым сыномъ и не оставль ли вся про нищету возненавидевъ еvангельскі и посДЬдова[в] иже нищету возлюбльшему и научившему тебе владыце Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.299-300. (XIV) |
|
|
4. еже къ Богу присвоение, еже несть възможно инако развеи, еже отъ усердия стяжати Леонид, архим. Григорїим. архиепископа Росиїского слово похъвалное. - С.259-260. |
и Богови во встмъ пржвоився еже есть невозможно инако разве иже от усердія стяжати Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.300. (XIV) |
|
|
5. высокое бо истинное любомудрие, иноческое глаголю житие избравъ Леонид, архим. Григорїим. архиепископа Росиїского слово похъвалное. - С.260. |
Высокое бо истинное любомудрие иноческое еже есть мнишеское глаголю житіе избравъ Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. . - С.300. (XIV) |
|
|
6. кто сице кротъкъ и премудростїю кротость растворивъ, яко не требовати оружия ярости отъинудъ, къ исправленїю таковыя паствы; мнози (бо) отъ нарицающихся пастыреи яростїю мняще снабдевати стадо, болше погубляють то, и предавшему суды отдають достоиныя, ибо ово кричашемъ прерютивъ неискусныи пастырь, напрасно и скоро на брегъ низверже и отъ числа отпасти (сътвори); ово же жезлъ пустивъ предъустрашая, уразивь главу и мертво абие узре; другое, стремлениемъ объюродевъ, ногою пхну и хребетное составление преломи или ребръныя кости ими же внутръная защищаются Леонид, архим. Григорїим. архиепископа Росиїского слово похъвалное. - С.275. |
Подобаетъ бо премудростію любовною кротость растворяти яко не требовати оружія ярости отнюдъ къ исправленію таковыя паствы многихъ бо в нашихъ странахъ видим от части западныя церкви обычаи тои содрьжащихъ от нарицающихся пастыреи яростію мняще снабдевати стадо болше погубляютъ то и предавшему суды отдаютъ достоиныя вяжуще и мучаще а иныхъ и силою влекуще из благочестія въ благочестіе и соузъ мира любве завистнымъ гн^вомъ растерзающе ово бо кричаниемъ прерютивъ неискусныи пастырь напрасно и скоро низверже и от числа отпусти овож жезлъ пустивъ предъустрашая урази въ главу и мертвости абіе узре пред собою другое стремлешемъ обьюроденъ ногою пхнувъ и хребетное составленіе преломи или ребреныя кости имиже внутръняя защищаются Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. . - С.302-303. (XV 1) |
|
|
7. Но кротько убо зря нашъ пастырь, тихо же усгнЬ движа и соплемъ духа оглашая стадо въ едино събиратися сътворяше, и прочее нерасходно бяше, и хромая на раму нося съдтловаше не остояти, ибо яко въ обычаи бывше овца сладкаго онаго пастырева гласа всл'Ьдъ течаху, туждчаго отбегающе; и тако предъ ними радостныма ступая ногама на апостольская и пророческая поля наставляше и часто, объращаяся и зря сихъ благочинне: въ еже шествовати, въ еже ураждатися, въ еже тучняти, -- веселяшеся, яко не тъкмо хотя мзду съвершену прияти отъ господина стаду, но и многи части; таже и зною наставшу отъ сълнечнаго вара и хладу велику потребну сущу на евангельскихъ горъ высоту сие взводяше и свободу всяку подаваше приимати, таже оттуду и на небеса посылы гаШ1 |
Но милосердыи пастырь всЈхъ сихъ чуждъ вне обретается кротко убо зря на свое стадо тихо устні движа и воплем ЛеониЬ, архим. Григорїим. архиепископа Росиїского слово похъвалное... - С.276. Варіант «соплем» наявний у ватиканському списку з Потієвого першовидання Vat. slav 12 та залежних від нього рукописі Borg. ill. 16 і виданні о. Антонія Петрушевича (див.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.303). духа оглашая стадо въ едино собиратися створяетъ да и прочее нерасходно будетъ и хрома на раму нося содтловает не остати ибо яко въ обычаи извыкше овца сладкаго оного пастырева гласа вслід течаху чуждаго же отбігающе и тако пред ними радостныма ступая ногама на апостольская и пророческая поля еvангельскимъ путемъ наставляетъ и часто обращаяся и зря сихъ благочиніе въ еже шествовати въ еже раждати Варіант «раждатися» засвідчений у Кревському списку (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.304, прим.597). Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.303-305. ЛеониЬ, архим. Григорїим. архиепископа Росиїского слово похъвалное. - С.276. Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.305. Леонид, архим. Григорїим. архиепископа Росиїского слово похъвалное. - С.276. Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. . - С.306. въ еже тучне ясти веселящеся яко не токмо хотя мзду совершену пріяти от господина стада но и многиа чести чая сподобленъ быти таже и зною наставшу от солнечнаго вара и хладу велику потребну сущу на еvангельскихъ горъ высоту сия возводить и свободу всяку подаваеть приимати такоже оттуду на небеса предпосылает?3 (XV 2) |
|
|
8. и бт и се художьстео пастырево, яко и дивил овца укротевая приложение стаду сьтворяшеъ& |
Видимъ бо и иную премудрость пастырства вашея святыни яко иныя овца яже не суть от двора оного любовию укротевающу и присовокупление единому [стаду] сотворяа ихъ3 (XV 3) |
|
|
9. яко и зв'ЬрУе, таже и мнози суще, не стрелами, не пращею, не песьимъ гоними лаяниемъ, но неусопное того боящеся и гласа, яко грома трепещуще, далече стада отбегахуъ3 |
яко да уже ктому ни звірие ни татие ни разбоиници ни дивии мысленыя волки дерзнуть къ стаду приступити не стрелами бо ни пращею ни песимъ лаяниемъ отгоними бываютъ но силною молитвою и несопнымъ бдтниемъ того боящесь они и гласа вашего наисвятЄишаго пастырскаго яко грома трепещуще далече от стада отбтгают?3 (XV 3) |
Як бачимо, всі ідентифіковані запозичення перейняті з початку «Слова похвального Євтимію Тирновському» Леонид, архим. Григорїим. архиепископа Росиїского слово похъвалное. - С.258-260. та середини Леонид, архим. Григорїим. архиепископа Росиїского слово похъвалное. - С.275-276. твору і внесені компактно до розділів ХШ-ХV 3. Тому відкритим залишається питання, чи наступний уривок, унесений до розділу ХХ 4а, є парафразою на текст Цамблака, а чи радше цитатою та парафразою біблійного тексту Євр. 11, 10 (11), що видається ймовірнішим (див. табл.2).
Табл.2
Уривок, щодо якого незрозуміло, чи це парафраза тексту Цамблака
|
«Слово похвальне Євтимію Тирновському» |
«Послання Мисаїла до папи Сикста IV» |
Біблійний текст з Апостола (зач. 327) |
|
|
Вышняго Іерусалима, иже отъ живыхъ каменїи съставленогъ, ему же хытрецъ и сдетель Богъ, |
не имамы здЈ града пребывающаго но лучшаго чаемъ оного небеснаго емуже хитрецъ и съп.^тель самъ |
ждаше бо основания будущего града, емуже хытрец, и содетел бысть |
|
|
богъ Леонид, архим. Григорїим. архиепископа Росиїского слово похъвалное... - С.259. Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.346-347. Апостол // [вид. Ф.Скорина]. - Вільно [1525]. - Арк.181 зв. |
|||
|
'^42 отъчъство вменяя едино раи |
Богъ43 |
З огляду на те, що всі запозичені уривки було внесено компактно, виглядає, що це місце постало радше на основі біблійного тексту, ніж на базі «Слова похвального Євтимію Тирновському» Григорія Цамблака. Проте останнє служить додатковим підтвердженням правильності запропонованої у критичному тексті «Послання Мисаїла» реконструкції слів «емуже хитрецъ и съдЬтель» Див.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.347, прим.1084..
Через таку запізнілу ідентифікацію запозичень зі «Слова похвального...» до грамоти Мисаїла воно не було притягнуте як ще одне вторинне джерело при випрацю- ванні критичного тексту останньої. Тому тут видається доречним доповнити цю ваду й перевірити висновки та рішення, зроблені при підготовці критичного видання твору 1476 р. Для наочності всі місця, на які має вплив відкриття «Слова похвального Євтимію Тирновському» як джерела запозичень до «Послання Мисаїла», представляємо в табл.3 (в більших уривках відповідні місця підкреслено). Наведені в ній спостереження стосуються лише тих варіантів у списках і редакціях Мисаїлового листа, які більш-менш можливі з погляду синтаксису й семантики. Сюди не включено ті випадки, що стосуються явно помилкових форм у Кревському чи Смоленському списках, або в Макаріївській редакції «Послання Мисаїла».
Табл.3
Вплив ідентифікованих запозичень зі «Слова похвального Євтимію Тирновському» на критичний текст «Послання Мисаїла»
|
«Слово похвальне Євтимію Тирновському» Цит. за: Леонид, архим. Григорїим. архиепископа Росиїского слово похъвалное. - С.258-276. |
«Послання Мисаїла до папи Сикста IV» Цит. за: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... |
|
|
1. яко всегда того в книзе псаломстеи посредъ церкве поминати |
поминающи Варіант «поминают», наявний у Кревському списку, може бути свідченням первісного варіанту, що постав при парафразуванні звороту, тоді як перейнята до критичного видання версія Смоленського - відображати допасування переписувачем, оскільки в тексті «Послання Мисаїла», на відміну від парафразованого тексту, відсутній сполучник «яко» (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.296, прим.472). имя его въ законых псаломских книгах |
|
|
2. не много ли и паче Евбимие Тръновсюи похвалами достоинъ |
не много ли и колми паче новаго завета Христова преболшш великш архкрею многоблаженыи отче и всенадостоин'Ъишии Сиксте с похвалами высочаишими !поминаемъ! быти достоинъ З огляду на те, що у творі Григорія Цамблака є лише «похвалами достоинъ», тоді як у «Посланні Мисаїла» бачимо розширений укладачами варіант «с похвалами высочаишими t...t быти достоинъ еси», питання доцільності кон'єктури залишається відкритим і почасти залежить від доцільності внесення прийменника «с» (відповідно до свідчення Смоленського списку). Змінена синтаксична конструкція робить наявність цього прийменника, а отже й імовірність запропонованої кон'єктури, цілком виправданою (див.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.296, прим.476, 477). еси |
|
|
3. великя оноя же жертвы |
великш Правильність вибраного варіанту Кревського списку замість «велікаа» зі Смоленського підтверджується текстом Григорія Цамблака (див.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.297). оныя жертвы |
|
|
4. и всего видениемъ |
и всего в'Ъдишемъ Щодо сполучника «и» (у Кревському списку «а»), цей вибір кращого тексту у критичному виданні виявився цілком слушним. Натомість слово «видешемъ», наявне у Крев., знаходить своє підтвердження у «Слові похвальному Євтимію Тирновському». Питання перекладу цього звороту залишається відкритим, оскільки тоді воно означало б не «через відання всім», а «через споглядання всього» (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.297, прим.490-491). |
|
|
5. дерзнемъ всяко, усердию влекушу |
дрьзнемъ вся ко усердию любовному насъ влекуще Варіант «влекущю», що відповідає першоджерелу, наявний у Смоленському списку. Виглядає, що відповідна форма залежить від поділу попередніх слів: «дрьзнемъ вся, ко усердїю влекуще» чи «дрьзнемъ всяко, усердїю влекущу». Можливо, варіант «влекуще» постав саме через такий поділ і таке розуміння цього звороту переписувачем Кревського списку (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.298, прим.501). |
|
|
6. безбедно нам молчати |
безбедно и Додане у критичний текст, відповідно до свідчення Смоленського списку, «и», вочевидь, зайве (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.298, прим.504). нам молчати |
|
|
7. взрашаюш1и число |
возврашаюшиГи1 З одного боку, варіант «возращаючи», засвідчений у пізнішому перевиданні Кревського списку, отримує додаткову вагу завдяки свідченню тексту Григорія Цамблака. З іншого боку, суголосне свідчення Смоленського списку та рукописної копії з першодруку 1605 р. Vat. slav. 12 дозволяє припустити, що тут укладачі грамоти Мисаїла змінили первісний текст. При цьому відкриття запозичень з останнього підтверджує запропоновану кон'єктуру у вигляді доданого закінчення слова: -іи (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.298-299, прим.507). число |
|
|
8. отсюду явлено |
отсюду Текст Григорія Цамблака підтвердив правильність рішення на користь варіанту «отсюду» зі Смоленського списку замість «откуду», наявного у Кревському (див.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.299, прим.509). явлено |
|
|
9. жит!'е отъ |
житк от Текст Цамблака підтвердив правильність рішення про те, що «и» перед «от», наявне у Смоленському списку, зайве (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.299, прим.510). |
|
|
10. отъ самы юности изволи |
от самыя юности изволиЫ Запропонована кон'єктура зайва: третя особа однини пояснюється запозиченням (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. . - С.299, прим.511). |
|
|
11. Петру поревновавъ |
Петру поревновавъ Вибір на користь Смоленського списку («поревновав»), замість засвідченого у Кревському «поревновалъ» («поровновалъ»), підтверджується тепер текстом Григорія Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. . - С.299, прим.512). |
|
|
12. и не оставль вся просто, но и възненавидевъ |
и не оставль ли Хоча відсутність цього «ли» у Смоленському списку видається підтвердженою відсутністю цього слова й у тексті Цамблака, проте змінена конструкція в «Посланні Мисаїла» дозволяє припустити, що «ли» було додане укладачами вся про нишету возненавид^въ еvангельскі |
|
|
13. възненавидевъ |
възненавидевъостаннього, як й інші слова (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.299, прим.514). У Смоленському списку тут «възншавидЈл еси». Однак текст Григорія Цамблака підтверджує правильність перейнятої до критичного тексту з Кревського списку форми дієслова, а також рішення, що слово «еси» до архетипу тексту не належить (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.299, прим.516). |
|
|
14. последова |
и послЈдова[в] Кон'єктура зайва, проблемний синтаксис пояснюється запозиченням. Також зайвим видається виділення сполучника «и» з закінчення попереднього слова «евангельскіи», де додана остання літера «и» є просто помилкою переписувача (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.300, прим.517-518). |
|
|
15. возлюбльшему |
возлюбльшему Вибір для критичного видання форми «возлюбльшему» за Кревським списком замість «възлюбшему» за Смоленським підтверджується свідченням тексту «Слова похвального Євтимію Тирновському» (див.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.300, прим.519). |
|
|
16. высокое бо |
Высокое бо Внесення до критичного тексту частки «бо», попри її відсутність у Смоленському списку, виявилося правильним (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.300, прим.522). |
|
|
17. кротость растворивъ |
кротость растворяти Вибір форми «кротость» за Смоленським списком замість «кротостію» за Кревським виявився правильним. Також форма «растворивъ» із твору Цамблака підтверджує правильність вибору форми «растворяти», а не «растваряти», як подають деякі передруки Кревського списку (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. . - С.302, прим.558-559). |
|
|
18. къ исправленїю |
къ исправленїю Вибір форми «къ исправленїю», замість «къ исправленїе», як подають деякі перевидання Кревського списку, виявився правильним (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.302, прим.560). |
|
|
19. яростїю мняще |
яростїю мняще Вибір форми «мняще» замість синтаксично цілком допустимої «мнящіе», наявної у Смоленському списку, виявився правильним (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.302, прим.564). |
|
|
20. снабд^вати |
снабд^вати Пропозиція писати слово «снабд^вати» саме через -Ј-, попри те, що Кревський список подає написання цього слова через -е-, а Смоленський - через -і-, виявилася правильною й підтверджується тепер текстом Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.302, прим.565). |
|
|
21. болше погубляють то, и |
болше погубляють то и Вибір словоформи «болше» для критичного тексту, а не «болши», як і слів «то и», а не «той и», як подає Кревський список, виявився правильним (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.302, прим.566-567). |
|
|
22. ово же |
овож Вибір варіанту «овож» за Смоленським списком замість засвідченого Кревським «ово бо» виявився правильним (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.303, прим.573). |
|
|
23. предъустрашая |
предъоустрашая Вибір словоформи «пр^дъоустрашая» зі Смоленського списку замість наявної у Кревському й теж можливої з погляду семантики «престрашая» виявився правильним, як і реконструкція префікса: предъ- замість прЈдъ- (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.303, прим.574). |
|
|
24. соплемъ |
воплем Попри те, що варіант «соплемъ» наявний у ватиканській копії з першодруку 1605 р. і похідних від неї текстах, проте переважає свідчення Смоленського списку та перевидання Кревського в «АЮЗР» на основі першодруку 1605 р. на користь слова «воплем». Тому наразі зроблений вибір можна вважати більш обґрунтованим, хоча варіант «соплемъ» варто вказати як можливий також у перекладі (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.303, прим.580; С.425). |
|
|
25. и прочее |
и прочее Вибір форми «прочее» за Кревським списком, замість «прочие» за Смоленським, знаходить підтвердження в тексті Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.303, прим.581). |
|
|
26. не остояти |
не остати Вибрана за Смоленським списком словоформа «остати» («залишитися») за семантикою ближча до «остояти» («зупинятися») з тексту Цамблака, ніж наявна у Кревському списку «оставляти» («покидати»). Вжита Цамблаком словоформа дозволяє додати третє значення для дієслова «остояти», засвідчене наразі для зворотної формі з тою ж основою: «остоятися» (див.: Словарь русского языка Х^ХУП вв. - Вып.13. - Москва, 1987. - С.154). |
|
|
27. ибо |
ибо Вибір слова «ибо» за Кревським списком замість «и» зі Смоленського підтверджується текстом Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.303-304, прим.584). |
|
|
28. радостныма |
радостныма Вибір на користь двоїни з Кревського списку, замість множини («радостными») зі Смоленського підтверджується тепер текстом Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.304, прим.589). |
|
|
29. ураждатися |
раждати Тут перейняту до критичного тексту форму «раждати» за Смоленським списком слід скоригувати на користь форми «раждатися», наявної у Кревському, оскільки її підтверджує текст Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.304, прим.597). |
|
|
30. веселяшеся |
веселящеся Тут перейняту до критичного тексту форму «веселящеся» за Смоленським списком слід скоригувати на користь форми «веселяшеся», наявної у Кревському, оскільки її підтверджує текст Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.304, прим.599). |
|
|
31. не токъмо хотя |
не токмо хотя Внесення до критичного тексту частки «не» з Кревського списку та слова «хотя» зі Смоленського виявилося правильним рішенням, підтвердженим тепер текстом Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.304, прим.600-601). |
|
|
32. стаду |
стада Вибір словоформи «стада» на підставі свідчення Смоленського списку, замість засвідченої у Кревському «стаду», виявився хибним, хоча це й не має впливу на переклад (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.304, прим.603; С.425). |
|
|
33. но и многи |
но и многиа Внесення цього звороту до критичного тексту відповідно до свідчення Смоленського списку виявилося правильним і підтверджується тепер текстом Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. . - С.305, прим.604). |
|
|
34. на небеса |
на небеса Перейнята до критичного тексту за Кревським списком форма «небеса» замість «небеси» зі Смоленського підтверджується тепер текстом Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. . - С.305, прим.608). |
|
|
35. приложение стаду сътворяше |
присовокуление единому Гстаду1 сотворяа Внесення як кон'єктури слова «стаду» виявилося правильним і підтверджується тепер текстом Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.305, прим.616). |
|
|
36. песьимъ |
песимъ Вибір форми «песимъ» відповідно до свідчення Смоленського списку (замість «песиемъ» із Кревського) виявився правильним і підтверджується текстом Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.306, прим.623). |
|
|
37. далече |
далече Внесення до критичного тексту цього слова відповідно до свідчення Кревського списку, попри його відсутність у Смоленському, виявилося правильним рішенням і підтверджується текстом Цамблака (пор.: Заторський о. Н. «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. ... - С.306, прим.625). |
Підсумувати спостереження за запозиченнями зі «Слова похвального Євтимію Тирновському» в епістолу Мисаїла та їх впливом на реконструкцію архетипу останньої можна словами Д.Лихачова: «Текст реконструкції, наскільки б ретельно вона не була виконана і яку б упевненість у своїй правильності вона не викликала у свого укладача, - це завжди гіпотеза, точність якої може бути доведена лише одним шляхом: відкриттям нового автентичного списку з цим-таки реконструйованим текстом» Лихачёв Д.С. Текстология на материале русской литературы X-XVII вв. - Санкт-Петербург, 2001. - С.546.. Відкриття запозичень із твору митрополита Григорія Цамблака до грамоти Мисаїла дозволило перевірити запропоновану гіпотетичну реконструкцію «Послання Мисаїла» та верифікувати представлені в ній читання й кон'єктури. Висновки зі зроблених тут спостережень будуть утілені при відтворенні тексту «Послання Мисаїла» науково-популярним методом, що супроводжуватиме монографію з богословським аналізом твору.
References
1. Afanasenko, Yu. (2016). Mitropolit Grigorij Tsamblak v obshchestvenno-politicheskoj i i tserkovnoj zhizni Vostochnoj Evropy. Minsk. [in Russian].
2. Begunov, Yu.K. (2005). Tvorcheskoe nasledie Grigoriya Tsamblaka = The creative heritage of Gregory Camblak. Zheneva; Veliko Tyrnovo. [in Russian].
3. Gil, A. & Skoczylas, I. (2013). Przed wielkim podzialem: prawoslawna metropolia kijowska do 1458 r. Lublin: Instytut Europy Srodkowo- Wschodniej; Lwow: Ukrainski Uniwersytet Katolicki. [in Polish].
4. Kruhlii, A. (2017). Oratorsko-propovidnytskaproza i velychalnapoeziia druhoipolovyny XIII - seredyny XVIst.: heneza, khudozh- niaspetsyfika. Kyiv. [in Ukrainian].
5. Likhachev, D. (2001). Tekstologiya na materiale russkoj literatury X-XVIIvv. Sankt-Peterburg. [in Russian].
6. Luzhnytskyi, H. (1954). Ukrainska tserkva mizh Skhodom iZakhodom. Filadelfiia. [in Ukrainian].
7. Martynowicz, A. (2014). Typologia soborow lokalnych Kosciola prawoslawnego na ziemiach ruskich i Wielkiego Ksiзstwa Litewskiego do konca XV w. LatopisyAkademiiSupraskiej, 5, 9-39. [in Polish].
8. Naumow, A. (2014). Metropolita kijowski Grzegorz (Camblak) na soborze w Konstacji (1418). Latopisy Akademii Supraskiej, 5, 41-56. [in Polish].
9. Peleshenko, Yu., Sulyma M. (2013-2020) Istoriia ukrainskoiliteratury (7 vols. of 12). Kyiv. [in Ukrainian].
10. Peleshenko, Yu. (1990). Rozvytok ukrainskoi oratorskoi ta ahiohrafichnoi prozy kintsia XIV - pochatku XVI st. Kyiv. [in Ukrainian].
11. Peleshenko, Yu. (2008). “Posolstvo kyivskoho mytropolyta Mysaila do papy rymskoho Syksta IV” ottsia Ioana yak pamiatka ukrainskoi ta biloruskoi literatur. Fenomenpagranichcha:polskaja, ukrainskaja i belaruskaja litaratum - uplyvy i wzaemawzbahachenne, 9-32. Minsk. [in Ukrainian].
12. Peleshenko, Yu. (2012). Ukrainska literatura piznoho serednovichchia (druha polovyna XIII-XVst.): Dzherela. Systema zhanriv. Dukhovni intentsii. Postati. Kyiv. [in Ukrainian].
13. Peleshenko, Yu. (2014). Bolharskyi vplyv na ukrainsku literaturu v dobu piznoho Serednovichchia (druha polovyna XIV - persha polovyna XVI st.). Slovo ichas, 11, 25-32. Kyiv. [in Ukrainian].
14. Peleshenko, Yu. (2018). Hryhorii Tsamblak: Pokhvalne slovo Yevtymiiu Tyrnovskomu. Izbornyk 2012-2016: Doslidzhennia. Krytyka. Publikatsii, 228-231. Kyiv. [in Ukrainian].
15. Peleshenko, Yu.V. (1988). Druhyi pivdennoslovianskyi vplyv i ukrainska kultura kintsia XIV-XV st. Pysemnist Kyivskoi Rusi i stanovlennia ukrainskoi literatury, 138-166. Kyiv. [in Ukrainian].
16. Rusev, P., Davidov, A., Galabov, I., Danchev, G. (1981). Pokhvalno slovo za Evtimiy ot Grigoriy Tsamblak. Sofiya. [in Bulgarian and Church Slavonic].
17. Shevchuk, V. (2002). Ioann. Posolstvo do papy rymskoho Siksta IV vid dukhovenstva, i vid kniaziv, i paniv ruskykh. Z Vilny, roku 1476, misiatsia bereznia, 14 dnia. Zoloteslovo:Khrestomatiia literatury Ukrainy-Rusi epokhy serednovichchia IX-XV st. (in 2 vols.), 2, 587-591. Kyiv. [in Ukrainian].
18. Tkachuk, R. (2011). Tvorchist mytropolyta Ipatiia Potiia ta polemichna literatura na mezhi XVI - pochatku XVII st.: Dzherela. Rytoryka. Dialoh. Kyiv. [in Ukrainian].
19. Zatorskyy, N. (2017). Posolstvo do papy Syksta IV z poslanniam Mysaila u svitli deiakykh dokumentiv Vatykanskoho taiemnoho arkhivu. Mizhnarodnizviazky Ukrainy: naukovi poshuky iznakhidky, 26, 11-30. [in Ukrainian].
20. Zatorskyy, N. (2019). „Poslannia Mysaila do papy Syksta IV” 1476 r.: rekonstruktsiia arkhetypu, 2nd ed. Lviv: Vyd-vo UKU. [in Ukrainian].
Abstract
Borrowings from the Works of Gregory Tsamblak in the Epistle of Misael to the Pope Sixtus IV
Nazar Zatorskyi
Candidate of Historical Sciences (Ph. D. in History), Doctoral Student in Theology, University of Fribourg (Fribourg, Switzerland),
Since the beginning of the 20th century, the Eulogy to the Fathers of the Council of Constance by Metropolitan Gregory Tsamblak has been pointed out as a source of inspiration and imitation for the authors of the Epistle of Misael. The purpose of this study was to inverstigate the dependence of the latter on the writings of the Metropolitan of Kyiv. Methods. The methods of textology were applied, including content analysis, text comparison, etc. Scientific novelty. For the first time the reference was made to the borrowings from the Eulogy to Euthymius of Tarnovo in the Epistle of Misael. Conclusions. Previous research always attempted to link the Epistle of Misael to the Eulogy to the Fathers of the Council of Constance by Metropolitan Gregory Tsamblak and (less) to his speech to Pope Martin V. When comparing the Eulogy to Euthymius of Tarnovo and the Epistle of Misael, a complex of 9 fragments was identified, which came from two parts of the eulogy and were included into Misael's letter. Most of the fragments were taken as direct quotations, with some changes determined by the specifics of the new work. All borrowings were compactly integrated into chapters XIII-XV 3, which was typical for the approach of the letter writers, who similarly integrated fragments from the canon prayer for a sick person into the chapter XX 6.
Keywords: Gregory Tsamblak, Eulogy to Euthymius of Tarnovo, Misael, Epistle of Misael, Kyivan Metropolitanate.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Жизнеописание митрополита Симона (Новикова): этапы формирования как проповедника, личные качества. Научно-богословское наследие митрополита, его особенности и влияние на характер проповедничества Владыки, связь с его методами пастырского душепопечения.
дипломная работа [128,2 K], добавлен 29.11.2011Роль митрополита Іоана (Соколова) в процесі організації та проведенні Львівського Церковного Собору 1946 року та його доленосних рішеннях в історії Української Православної Церкви та Української Греко-Католицької Церкви на теренах Західної України.
статья [24,3 K], добавлен 19.09.2017Высшее управление Русской Православной Церкви в условиях гонений. Подвиг первосвятительского служения Патриаршего Местоблюстителя священномученика Петра, митрополита Крутицкого. Святость новомучеников и исповедников, их вклад во вселенское Православие.
дипломная работа [89,8 K], добавлен 24.05.2017Жизнь и деятельность митрополита Антония Сурожского, становление идеологии. Вопросы медицинской этики, направления их исследования. Изучение и особенности идей митрополита Антония Сурожского о человеческих ценностях в медицине, а также о смерти.
контрольная работа [42,2 K], добавлен 08.04.2016Жизнь знаменитого миссионера, всемирно известного проповедника и многими уважаемого архипастыря митрополита Сурожского Антония (Блума). Сердцевина Пастырства - Христос. Священник - человек молитвы. Социальное служение пастыря, пастырское душепопечение.
дипломная работа [110,8 K], добавлен 06.04.2014Закладення православної богословської академії на базі Київської Братської школи. Життя та церковна діяльність священика та ректора Братської школи Івана, ігумена Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря та митрополита Київського і всієї Руси Іова.
статья [27,9 K], добавлен 19.09.2017Найважливіші положення вчення апостола Павла про пришестя на землю Сина Божого. Особа Христа, його втілення та жертовне служіння щодо порятунку нащадків занепалого Адама та відновлення початкового задуму Божого про людину. Аналогія та прообраз скинії.
дипломная работа [226,8 K], добавлен 13.05.2015Життєвий шлях, родинне виховання та становлення особистості Йосипа Сліпого. Його діяльність на посту ректора духовної семінарії і академії. Львівський собор 1946 р та ліквідація УГКЦ. Арешт митрополита і роки ув’язнення. Наукова та культурна діяльність.
курсовая работа [89,6 K], добавлен 17.05.2014Канон Священних Новозавітних книг та соборні апокрифічні апостольські послання святих апостолів Якова, Петра, Іоана Богослова, апостола Іуди, їх місце і час написання, призначення, привід для написання, загальний характер, достовірність, зміст і мова.
дипломная работа [121,5 K], добавлен 01.04.2009Юридическое изложение догмата искупления в системе Ансельма Кентерберийского, епископа Сильвестра, Макария и Соловьева. Нравственная школа патриарха Сергия, митрополита Храповицкого. Обращение протоиерея Флоровского к восточной богословской традиции.
курсовая работа [59,6 K], добавлен 09.08.2010Детские годы Ивана Страгородского, учеба в Петербургской Академии. Преподавание истории западных исповеданий, первые великие церковные титулы. Миссионерская деятельность Митрополита Сергия в годы Советской власти, после Великой Отечественной войны.
дипломная работа [122,1 K], добавлен 23.08.2011Детство Алексея Павловича Храповицкого, студенческие годы и деятельность в духовных школах. Участие в Поместном Соборе Русской Православной Церкви 1917 г. Белое движение и митрополит Антоний. Пастырское богословие. Разрыв РПЦЗ с Православной Церковью.
дипломная работа [125,9 K], добавлен 07.06.2016Церковно-правовая ситуация на Руси в XVII веке. Издание Кормчей книги Патриарха Иосифа. Обстоятельства выбора и поставление митрополита Никона на патриарший престол. Участие Патриарха Никона в деле воссоединения Западно-русской Церкви с Восточно-русской.
курсовая работа [94,3 K], добавлен 27.07.2014Основные этапы развития Спасо-Яковлевского монастыря. Значение назначения митрополита Димитрия на Ростовскую кафедру и присоединения монастыря к ней. Формирование архитектурного ансамбля Спасо-Яковлевского монастыря. Вклад Екатерины II в его развитие.
реферат [94,2 K], добавлен 15.07.2009Очерк жизни и духовного развития Святителя Филарета, митрополита Московского и Коломенского, благие дела и роль в духовном воспитании общества. Житие Епископа Феофана, его место в истории Русской Православной Церкви и путь духовного совершенствования.
реферат [43,6 K], добавлен 20.11.2009Положение церкви в предвоенный период. Немецкая пропаганда и попытка расколоть единство церквей. Деятельность митрополита Алексия в начале Великой Отечественной войны. Церковная жизнь в патриаршество Алексия I, его вклад в развитие межцерковных отношений.
курсовая работа [64,5 K], добавлен 30.01.2013Дитячі роки майбутнього патріарха Мстислава (Скрипника) та його подальша політична діяльність. Діяльність в окупованій Україні та церковне служіння в діаспорі. Утворення Української Православної Церкви Київського Патріархату 25-26 червня 1992 р.
курсовая работа [64,7 K], добавлен 11.03.2017Благодійність в Стародавній Русі. Соціальна діяльність християнських організацій. Принципи та методи дослідження християнства і його ролі у розвитку добродійної діяльності. Історія благодійності в Україні. Християнська демократія як ідеологія, її суть.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 20.06.2013А. Шептицький - митрополит галицький. Бажання апостольства і мучеництва для прославлення Бога. Товариство української молоді в Києві. Цитати з листів А. Шептицького, його враження від подорожей. Аудієнція у Папи Римського. Покликання стати священиком.
реферат [31,8 K], добавлен 16.11.2009Аналіз православ’я в Україні: Української Православної Церкви (Московського Патріархату), Української Православної Церкви (Київського Патріархату) та Української Автокефальної Православної Церкви. Втручання влади у регулювання "православного питання".
курсовая работа [86,6 K], добавлен 18.03.2013
