Деканальне візитування парафіяльних храмів села Брониця (1907 р.)

Юрій Стецик, доктор історичних наук, доцент,

Вдалося реконструювати загальні біографічні відомості про місцевого пароха Мирона Чирнянського. Проте досі залишаються невідомими причини його ранньої смерті. Проаналізовано документацію парафіяльної канцелярії. Окреслено матеріальне забезпечення пароха та храму. Описано стан збереженості житлових та господарських споруд церковного фільварку. Окреслено розміри церковних землеволодінь та прибутки від їх використання. Встановлено, які церковні інституції функціонували при храмі (братство, школа). Визначено початки утворення парафіяльної бібліотеки та кількісні показники її комплектування.

Ключові слова: протокол, візитація, декан, парох, парафіяни.

Abstract

Yuriy Stetsyk, PhD hab. (History), Associate Professor, Professor at the Department History of Ukraine Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University (Drohobych, Lviv region, Ukraine)

Bogdan Pankiv, Applicant of the First (Bachelor's) Level of Higher Education at the Faculty of History

Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University (Drohobych, Lviv region, Ukraine)

The article identifies the relevance of church local lore in the study of local history. Different levels of visiting inspections of parish churches (dean's, eparchial) are examined. The importance of studying the protocols of visitation to reveal the history of parish churches, the activities of church institutions and the administrative work ofpastors is outlined.

However, the reasons for his early death are still unknown. The documentation of the parish chancellery is analyzed. The material support of the pastor and the church is outlined. The state of preservation of residential and farm buildings of the church farm is described. The sizes of church land holdings and incomes from their use are outlined. It was established which church institutions functioned at the church (fraternity, school). The beginnings of the formation of the parish library and quantitative indicators of its acquisition are determined. The level of piety of the parish population is characterized and its number is clarified. The appearance of the parish cemetery and the church bell tower is outlined. Different categories of church ministers who were recruited from parishioners (provisors, palamar, deacon) were identified. The perspective direction of further source studies is outlined (elaboration of visitation protocols for other years).

Key words: protocol, visitation, dean, pastor, parishioners.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасних умовах розбудови парафіяльної мережі храмів та утворення нових деканатів і єпархій визріває необхідність у дослідженні адміністративних механізмів управління церковними одиницями, які сформувалися впродовж тисячолітнього розвитку Християнської Церкви. Адже впродовж століть змінювалися різноманітні світські органи влади, тоді як церковні інституції зуміли створити власну, незалежну, систему управління.

Найнижчою ланкою у цій усталеній ієрархії управління була парафіяльна адміністрація, яка підпорядковувалася місцевому деканальному управлінню (середній рівень керівництва) та Єпархіальній Курії (регіональний орган управління).

Сформована впродовж віків система церковного управління збереглася до нашого часу, а набутий нею досвід адміністративного урядування на різних рівнях потребує вивчення для розкриття історії окремих парафіяльних храмів, інституцій та адміністративної праці церковних урядників.

Аналіз досліджень. У сучасній церковній краєзнавчій історіографії не віднаходимо спеціальних праць, окрім досліджень, започаткованих авторами статті, які б розкривали історію парафіяльного храму св. арх. Михаїла с. Брониця Мокрянського деканату Перемишльської (за сучасним адміністративно-територіальним поділом Самбірсько-Дрогобицької) греко-католицької єпархії (Паньків, 2020; Пастух, 2012).

Натомість віднаходимо фрагментарні замітки у загальних працях з історії храмів України (Слободян, 1998). Проте до нашого часу зберігся цілий корпус архівних матеріалів церковного походження, які потребують вивчення та запровадження до наукового обігу.

Найбільш комплексним видом церковної документації є протоколи візитацій: єпархіальні (1743-1843 рр.) та деканальні (1901-1919 рр.) (АгЛшит, 5830). Нам вдалося опрацювати та запровадити до наукового обігу протокол деканальної візитації за 1901 р. (Паньків, 2020). Ці протоколи належать до актових джерел інформації, оскільки укладалися за строго визначеним формуляром документа. Наведені в них відомості відповідають об'єктивності, оскільки записувалися візитаційною комісією безпосередньо під час обстеження парафіяльного храму.

Мета статті - встановити значення візитацій- ної інформації для вивчення історії та культури парафіяльних храмів села Брониця (Дрогобицький район, Львівська область).

Виклад основного матеріалу

Протокол деканальної візитації подає відомості про час, місце та авторство його укладення (17 червня 1907 р., с. Брониця, отець-декан Микола Нестерович, який управляв Мокрянським намісництвом). Правдивість поданої інформації засвідчили місцеві церковнослужителі у вигляді хреста (провізори - Андрій Бейба, Стефан Кульчицький; паламар - Василь Федчак; дяк - Микола Пурій) (АгЛшит, 5830).

Документ укладений із використанням тогочасної ділової мови - «язичія», що набуло поширення у Галичині впродовж другої половини XIX - початку XX ст. і активно використовувалося під час укладення церковної документації. Відповідно, у виданні протоколу деканальної візитації збережено особливості тогочасного правопису.

На перший погляд, досить фрагментарні відомості протоколу візитації не дозволяють розглянути всієї історії парафіяльних храмів. Однак допомагають створити загальне уявлення про реальний стан парафіяльної адміністрації, храму та людності. Загальні біографічні відомості про пароха о. Мирона Чирнянського доповнені характеристиками його діяльності на парафії: утримання храму, відправлення богослужінь та уділення Святих Тайн, провадження документації парафіяльної канцелярії, догляд за парафіяльними будинками, облік фінансового становища парафії (прибутків та видатків), залучення мирян до церковного служіння (провізор, співак, паламар). Загалом про пароха подана позитивна характеристика: ретельно виконує свої обов'язки, відправляє вчасно, відповідно до церковних правил, різні види богослужінь, по неділях і святах під час літургій виголошує проповіді, провадить катехитичну науку, завжди спішить до хворих із Святими Тайнами, регулярно проводить пасхальну сповідь для парафіян, один раз у рік відвідує помешкання віруючих. Відзначимо, що під час опитування місцевої людності отець-декан не почув жодної скарги на отця-пароха (АгЛтоит, 5830).

Відповідно до австрійського законодавства із релігійних питань місцевий парох посідав статус державного службовця. Зокрема, на нього покладався обов'язок у провадженні парафіяльної канцелярії: укладення метричних книг (хрещення, вінчання, похорону), нотування урядових та єпархіальних розпоряджень із церковних питань, ведення реєстру літургій та сповідей, протоколів перед шлюбних оповідей). Відповідно, під час проведення візитаційних обстежень отець-декан переглядав парафіяльну актову документацію, вносячи відомості про час її ревізування та вписував до візитаційного протоколу дані про її наявність або ж відсутність. Згідно з ревізією 1907 р., усі актові книги броницької парафії провадилися належним чином, однак не всі збереглися до нашого часу (АгЛшит, 5830: 432).

Окрему увагу візитатор звернув на визначення рівня набожності серед парафіяльної людності: відсутність подружніх пар без церковного шлюбу, уникання важкої фізичної праці у неділі та свята, не відвідування корчмів у час відправлення літургій, долучення до несення нічної сторожі коло храму, створення церковного братства (213 членів), відправлення дітей на катехитичну науку. дрогобиччина храм церковний єпархія

Відповідно, у кінцевих примітках до деканального протоколу візитатор не подав жодних зауважень щодо адміністративної праці пароха та набожності парафіяльної людності (АгЛшит, 5830: 433).

Житловий будинок пароха знаходився у доброму стані, оскільки у 1906 р. був реставрований. Також і господарські будівлі церковного фільварку перебували у задовільному стані. Натомість будинок сільської школи, що знаходився у віданні місцевого пароха, перебував у поганому стані (АгЛтоит, 5830: 432). Це була двохкласна школа з українською мовою навчання, до якої у 1907 р. було записано 298 учнів (Шематисмь, 1907: 197).

При матірному храмі св. арх. Михаїла була організована парафіяльна бібліотека, яка на 1907 р. нараховувала незначну кількість релігійної літератури - 15 одиниць. У цьому ж році було завершено будівництво нової дзвіниці при головній церкві. Парафіяльний цвинтар, за описом візитатора, заховувався у доброму стані: був доглянутим, мав достатньо місця для нових поховань, обгороджений, обсаджений деревами (АгЛшит, 5830: 432).

Станом на 1907 р. Броницька парафія нараховувала 1800 вірних: до матірного храму належало 913 душ, а дочірну церкву відвідувало 887 парафіян. У віданні пароха перебували два храми: матірний (основний, св. арх. Михаїла, дерев'яний, перебудований та освячений у 1903 р.) та дочірний (філіальний, св. Василія Великого, дерев'яний, побудований 1874 р.). Остання канонічна (єпископська) візитація парафії була проведена у 1904 р. з ініціативи перемишльського владики Констянтина Чеховича. Світський патронат над храмами тримала пані Софія Стржелєцка, яка мала приватні володіння у селі Брониця (Шематисмь, 1907: 196). Із 1901 р. парохом обох храмів був о. Мирон Чирнянський (народився у 1871 р., здобув духовну освіту, ієрейські свячення отримав у 1895 р., був одружений, мав двох дітей). Перед приходом на броницьку парафію провадив душ-пастирську працю по різних місцевостях Перемишльської греко-католицької єпархії: Крампна (Яслинський деканат, 1896-1897 рр.), Новиця (Горлицький деканат, 1897- 1898 рр.), Вощанці (Рудківський деканат, 1898-1899 рр.), Лужок Долішній (Дрогобицький деканат, 1899-1901 рр.). У броницькій парафії отець Мирон прослужив не довгий час, оскільки помер (23 грудня 1910 р.) у досить молодому віці (39 років) і похований на місцевому цвинтарі (Blazejowskyj, 1995: 617). До церковних землеволодінь належали орне поле - 80 моргів та сіножать - 20 моргів. Прибуток із поля становив 527 крейцерів 70 сотиків. Для купівлі деревини на опалення помешкання пароха витрачалося 40 корон. Також пароху доплачувала австрійська влада із релігійного фонду 824 крейцери 22 сотики. Із своїх прибутків парох сплачував податок на 170 крейцерів 66 сотиків та із особового доходу ще доплачував 15 крейцерів 20 сотиків (Шематисмь, 1907: 197).

Висновки

Запропонований для ознайомлення протокол деканальної візитації дозволяє загалом охарактеризувати постать місцевого пароха, окреслити основні вимоги, які висувалися церковною ієрархією щодо його душпастирського служіння. Неабияке значення має огляд матеріального забезпечення храму та парафіяльної канцелярії. Іменний потенціал протоколу дозволяє визначити участь місцевого мирянства у церковному служінні. Узагальнена характеристика місцевої людності, укладена візитатором, дає можливість сформувати уявлення про християнську культуру парафіяльної людності, яка віддано працювала для потреб храму, дбаючи про його оновлення.

Перспективний напрям дослідження вбачаємо у віднайденні, опрацюванні та запровадженні до наукового обігу цілої низки протоколів візитацій парафіяльних храмів села Брониця, що дозволить простежити зміни в організації церковного життя на парафії.

Список використаних джерел

1. Паньків Б. Протокол деканальної візитації храму Св. Арх. Михаїла с. Брониця (1901 р.) Збірник наукових праць студентів історичного факультету / За ред. проф. Леоніда Тимошенка, доц. Володимира Галика. Дрогобич : Видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2020. Випуск X. С. 49-56.

2. Пастух Р, Сов'як П., Шимко І. Дрогобиччина: свідки епох. Енциклопедична книга-альбом. Дрогобич : Коло, 2012. 488 с.

3. Слободян В. Церкви України. Перемиська єпархія. Львів, 1998. 760 с.

4. Шематисмь всего клира греко-католического єпархій соєдиненьїхь Перемьіскои, Самборскои и Сяноцкои на рокь водь Рожд. Хр. 1907. Перемьішль, 1907. 418 с.

5. Шематизм Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. Дрогобич : Коло, 2014. 1018 с.

6. Archiwum Panstwowy w Przemyslu. Archiwum Biskupstwa Greckokatolickiego w Przemyslu. Sygn. 5830. S. 431-434.

7. Blazejowskyj D. Historical sematism of the eparchy of Peremysl including the Apostolic Administration of Lemkivscyna (1828-1939). Lviv : Kamenyar, 1995. 1008 s.

References

1. Pankiv B. Protokol dekanalnoi vizytatsii khramu Sv. Arkh. Mykhaila s. Bronytcia (1901 r.) [Protocol of the dean's visitation of the church of St. Arch. Michael in the village of Bronicja (1901)]. Zbirnyk naukovykh prats studentiv istorychnoho fakultetu / Za red. prof. Leonida Tymoshenka, dotc. Volodymyra Halyka. Drohobych: Vydavnychyi viddil DDPU imeni Ivana Franka, 2020. Vypusk X. S. 49-56 [in Ukrainian].

2. Pastukh R., Soviak P, Shymko I. Drohobychchyna: svidky epokh. Entsyklopedychna knyha-albom [Drohobych: witnesses of epochs. Encyclopedic book-album]. Drohobych: Kolo, 2012. 488 s. [in Ukrainian].

3. Slobodian V. Tserkvy Ukrainy. Peremyska yeparkhiia [Churches of Ukraine. Diocese of Peremyshl]. Lviv, 1998. 760 s. [in Ukraine].

4. Shematyzm vseho klyra hreko-katolycheskoho yeparkhii soiedynenyh Peremyskoy, Samborskoy y Sianotskoy na rok vod Rozhd. Khr. 1907 [Schematism of the entire clergy of the Greek Catholic dioceses of the united Peremyshl, Sambor and Syanok on the Rock from Birth. Chr. 1907]. Peremyshl, 1907. 418 s. [in Ukrainian].

5. Shematyzm Sambirsko-Drohobytskoi yeparkhii UHKTs [Schematism of the Sambir-Drohobych Eparchy of the UGCCh]. Drohobych: Kolo, 2014. 1018 s. [in Ukrainian].

6. Archiwum Panstwowy w Przemyslu. Archiwum Biskupstwa Greckokatolickiego w Przemyslu. Sygn. 5830. S. 431-434 [in Ukrainian].

7. Blazejowskyj D. Historical sematism of the eparchy of Peremysl including the Apostolic Administration of Lemkivscyna (1828-1939). Lviv: Kamenyar, 1995. 1008 s. [in English].

Додаток

Протоколь отправленого посьщенія деканального Церкви вь Броници деканомь о. Николаемъ Нестеровскемь дня 17 червня 1907