Деякі особливості українського релігієзнавства у воєнний час

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний торговельно-економічний університет

Деякі особливості українського релігієзнавства у воєнний час

Добродум О.В., доктор

філософських наук, професор

кафедри журналістики та реклами

Київ

Анотація

Релігійно-політичні відносини в Україні очевидно модифікуються завдяки пандемії COVID-19 та російсько-української війни, і через перелічені причини релігія в Україні стала іншою. Значним чином перехід релігійних відносин в Україні в онлайн здійснився ще до війни, в пандемічний період - важливо констатувати, що ці форми існування релігійних організацій, що сформувалися онлайн, очевидно актуалізувалися під час війни. Мета статті: дослідити особливості українського релігієзнавства у воєнний час. Серед методів дослідження: проблемно-хронологічний і міждисціплінарного синтезу, контент-аналіз та метод включеного спостереження, історико-компаративний і віртуальної антропології. Українські релігієзнавці нерідко відчувають свою діяльність як місію України під час війни, маючи на увазі донесення правди про релігійне життя, аналіз її в умовах воєнного часу.

Ключові слова: релігія та політика, державно-конфесійні відносини, українське релігієзнавство, воєнний час.

Annotation

Some features of Ukrainian religious study in war time

Dobrodum O. V., doctor of Philosophic Sciences, Professor of the Department of Journalism and Advertising of the State Trade and Economic University (Ukraine, Kyiv)

The religio-political relationship in Ukraine is obviously being modified due to the COVID-19 pandemic and the Russian-Ukrainian war, and due to the listed reasons, religion in Ukraine has become different. In a significant way, the transition of religious relations in Ukraine to online took place even before the war, during the pandemic period - it is important to state that these forms of existence of religious organizations formed online were obviously actualized during the war. The purpose of the article: to investigate the peculiarities of Ukrainian religious studies during the war. Among the research methods: problem-chronological and interdisciplinary synthesis, content analysis and the method of included observation, historical-comparative and virtual anthropology. Ukrainian religious scholars often perceive their activity as a mission of Ukraine during the war, meaning the delivery of the truth about religious life, its analysis in wartime conditions.

Keywords: religion and politics, state-confessional relations, Ukrainian religious studies, wartime.

Виклад основного матеріалу

Релігійно-політичні відносини в Україні очевидно модифікуються завдяки пандемії COVID-19 та російсько-української війни, і через перелічені причини релігія в Україні стала іншою. Значним чином перехід релігійних відносин в Україні в онлайн здійснився ще до війни, в пандемічний період - важливо констатувати, що ці форми існування релігійних організацій, що сформувалися онлайн, очевидно актуалізувалися під час війни. Війна значною мірою вплинула на релігієзнавство, кинувши його з вогню та в полум'я, оскільки виклик спочатку ковіду, а потім війни значною мірою мультиплікував, на наш погляд, біфуркаційні виклики українського суспільства загалом та релігієзнавчої науки зокрема [1].

Як відомо, багато конфліктів протягом всієї історії велися з релігійних причин, за участю різних релігій. Наприклад, по відношенню до християнства можна привести хрестові походи, французькі релігійні війни, тридцятирічна війна, повстання тайпінів і заворушення в Північній Ірландії та ін. В ісламі бачимо поняття джихаду чи «священної війни», майже стала війна на Близькому Сході останні півстоліття, безумовно, сприяла зміцненню думки, що релігія є причиною багатьох війн. Атаки 11 вересня 2001 року на Сполучені Штати розглядалися як джихад проти великої сатанинської Америки, яка в очах багатьох мусульман є майже синонімом християнства. Щодо іудаїзму, то у Старому Заповіті (зокрема, у книзі Ісуса Навина) описані війни, санкціоновані Богом для захоплення Землі обітованої.

Очевидно, релігія відіграла певну роль у більшій частині воєн в історії людства, хоча релігія практично ніколи не була основною причиною війни. Соціальна історія в принципі обумовлена взаємодією релігійного та політичного компонентів соціального життя, що розумілося як союз Вівтаря і Трону, Хреста і Корони, Царства Бога і Кесаря, Граду Божого та Граду Земного, світу горного та світу дольнього, сакрального та профанного, небесного та земного, понад та природної, божественної та мирської, духовної та світської культур, кліриків та мирян тощо. Спектр взаємин релігії та політики (чи то доктрини «двох властей», «двох мечів» чи «двох сфер», концепти «цезарепапізму» та «папоцезаризму», моделі імперських, політичних та цивільних релігій) був предметом рефлексій багатьох філософів, теологів та політичних діячів, у тому числі і в Україні [3].

Священики давно перестали дивуватися проханням парафіян підказати, кому треба молитися за тих чи інших обставин - тим часом деякі богослови таке споживче ставлення до святих вважають рудиментом язичництва. Ще за благословенням Патріарха Олексія II силовики, чиновники та бізнесмени взяли у покровителі святих: податкова поліція (апостол Матвій), ФСБ (благовірний князь Олександр Невський), МВС (святий рівноапостольний князь Володимир), Військово-морський флот (апостол Андрій Первозваний). -десантні війська (Пророк Ілля), Сухопутні війська (великомученик Георгій Побєдоносець), Інженерні війська (святий благовірний князь Данило Московський), Прикордонна служба (преподобний Ілля Муромець Києво-Печерський), далека авіація ВПС (святий праведний воїн Феодор Ушаков) стратегічного призначення (свята великомучениця Варвара - її Московська Патріархія робить відповідальною також за все, що відбувається у гірничодобувній галузі). Олімпійській збірній «дістається» Георгій Побєдоносець, Міжнародному фестивалю ЗМІ «Віра ЦСлово» на небесах надає підтримку Пророк Йона, покровителькою жінок-політиків стає свята рівноапостольна велика княгиня Ольга, добровільне товариство сприяння армії, авіації та флоту (ДОСААФ) князя Олександра Невського [8].

Під час війни представники українського релігієзнавства, як і вчені інших наукових спеціальностей, продовжуючи свої гуманітарні дослідження, природно приділяють багато часу та уваги вивченню проблем, спричинених активною фазою російської агресії, активно включаючись у вивчення питань та констатацію руйнівних акцій щодо культових будівель. За інформацією Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, з 24 лютого по 20 вересня 2022 року щонайменше 270 релігійних споруд у 14 областях України були повністю зруйновані або зазнали руйнувань різного ступеня внаслідок збройного нападу Росії. Серед них: церкви та мечеті, синагоги та молитовні будинки, семінарії та Зали Царства, освітні та адміністративні будівлі релігійних громад України [7].

Важко переоцінити вплив військово-політичної тематики на сучасну релігійну реальність. Слід звернути увагу, які теми актуалізувалися під час самої війни - теми конференцій чи не за всім наукам виявилися пов'язані з війною та військовим становищем, осмисленням викликів війни, проблематикою релігійного життя воєнного часу, волонтерською та гуманітарною допомогою, співпрацею релігійних організацій.

Важливо відзначити заяви ВРЦіРО, пов'язані з наданням гуманітарної допомоги, засудженням війни та варварських дій Росії. Серед звернень можна відзначити: Заяву ВРЦіРО щодо псевдореферендумів на тимчасово окупованих територіях України (від 23.09.2022), Заяву ВРЦіРО та Уповноваженого ВР з прав людини (від 22.09.2022), Рада Церков закликає парламентарів не розглядати Стамбульську конвенцію під час війни (от 16.06.2022), Рада Церков висловила протест щодо муралу «Свята Джавеліна» в Києві (від 23.05.2022), Звернення ВРЦіРО про необхідність евакуації з Азовсталі всіх людей, включаючи захисників Маріуполя евакуацію з Азовсталі мирних мешканців та поранених захисників Маріуполя (від 22.04.2022), заява ВРЦіРО про необхідність гуманітарних коридорів для Маріуполя (від 16.04.2022), звернення ВРЦіРО щодо безпеки під час вшанування релігійних свят. геноцид Українського народу, вчинений російськими військами на Київщині (від 06.04.2022), звернення ВРЦіРО про надання засобів протиповітряної оборони для України та гуманітарних коридорів (від 01.04.2022), звернення з приводу обміну полоненими між Росією та Україною як прояву милосердя (від 15.03.2022), звернення ВРЦіРО про введення безполітної зони над Україною та створення гуманітарних коридорів (від 13.02.3203) незалежно від обставин (від 12.03.2022), Рада Церков закликає білоруських релігійних діячів не допустити залучення їх армії до війни проти України (від 09.03.2022), Заява з приводу обстрілів російськими загарбниками цивільних об'єктів в Україні (від 08.03.2022), Рада Церков наполягає на запровадженні безпольотної зони над Україною (від 04.03.2022), Рада Церков закликає створити гуманітарні коридори в Україні для евакуації дітей і жінок (від 03.03.2022), Термінове звернення ВРЦіРО щодо можливості повітряної атаки. (від 01.03.2022), Звернення ВРЦіРО у зв'язку з військовою агресією Росії проти України (від 24.02.2022). Також можна акцентувати на громадській значущості Заяви ВРЦіРО про геноцид українського народу, вчинений російськими військами на Київщині (від 06.04.2022) [6].

Релігієзнавці, релігійні діячі, релігійні громади слушно стали зосереджувати свою особливу увагу на релігійно-політичній тематиці як у теоретичному аспекті, так і суто практичному. Так, деякі з них пішли на війну, підписавши контракт із збройними силами України, надають допомогу військовим, займаються всілякою філантропічною, волонтерською діяльністю та соціальною роботою.

Слід зазначити актуалізацію теоретичних питань військово-політичного характеру серед сучасних українських релігієзнавців та богословів щодо суті справедливої війни. Сказане відбувається у контексті того, що УПЦ, якій свого часу автономію або дав Московський Патріархат, у сучасній ситуації часом виступає як реакційна церква. 27 травня 2022 року на своєму соборі вони не відмовляються від канонічного спілкування з РПЦ, відмовляючись лише від спілкування з Патріархом Московським та всієї Русі Кирилом (Гундяєвим). Позиція РПЦ полягає у твердженні, що, незважаючи на переважну державну легітимність та підтримку ПЦУ, набагато більш наповненими парафіянами та віруючими виступають храми УПЦ [2].

Можна відзначити спектр питань у даному контексті, що задаються теологами всіх часів, від Пап Римських до українських богословів - що таке справедлива війна? Релігієзнавча спільнота розмірковує про можливості допомоги військовим у воєнний час, а також про перехід громад з УПЦ до ПЦУ під час війни. Особливості релігійного життя країни, пов'язані з COVID-19, нами вже обговорювалися [4], тому хотілося б відзначити лише особливості релігійного життя в Україні під час активних бойових дій з боку Росії [5]. Українські релігієзнавці загалом твердо заявили свою позицію, яка засуджує агресію - зокрема відділення релігієзнавства Інституту філософії Національної академії наук України.

Вивчаючи становище релігійних організацій на окупованих територіях, проблеми свободи совісті в Україні, рух переходу громад із УПЦ до ПЦУ, гуманітарну діяльність релігійних організацій, деякі члени Української асоціації релігієзнавців беруть безпосередню участь на фронті у бойових діях, ведуть активну просвітницьку роботу у ЗМІ. Проводяться конференції, спільні заходи як з членами УАР, так і з представниками релігійних організацій (можна згадати, як до війни здійснювався цикл зустрічей із главами релігійних організацій). Як і всі українці, релігієзнавці України бажають якнайшвидшої перемоги нашим військам, мужньо переносять труднощі, продовжують викладання в академічних установах, у тому числі в умовах повітряних тривог. Серед важливих і особливо актуальних теоретичних проблем сьогодення - питання діяльності українського релігієзнавства під час війни. військовий політичний релігійний війна

Список використаних джерел

1. Война в Украине и религия https://www. golosameriki.com/a/religion-and-war/6776957.html

2. Деркач Т Від гонінь до повзучої експансії: УПЦ МП переходить у наступ https://risu.ua/vidgonin-do-povzuchoyi-ekspansiyi-upc-mp-perehoditu-nastup_n122268

3. Добродум О. В. Религия и политика в реальном и виртуальном пространстве (на примере США и России). - Одесса: Удача, 2011. - 352 с. - С. 5.

4. Добродум О. В., Мартинюк Е. І., Никитченко О. Е. Релігійні організації та політика в Україні в період пандемії Covid-19 // Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2022. Випуск 40. - С. 58-64.

5. Добродум О. В., Мартинюк Е. І., Никитченко О. Е. УПЦ (МП) в умовах воєнного часу // Перспективи. Соціально-політичний журнал. - 2022.№ 2. - С. 115-122.

6. Заява ВРЦіРО про геноцид Українського народу, вчинений російськими військами на Київщині https://vrciro.org.ua/ua/statements/uccro-statementon-genocide-of-ukrainian-people-committed-byrussian-troops

7. Россияне с начала вторжения разрушили и повредили в Украине 270 религиозных сооружений https://www.ukrinform.ru/rubric-society/3577212rossiane-s-nacala-vtorzenia-razrusili-i-povredili-vukraine-270-religioznyh-sooruzenij.html

8. Силовики, чиновники и бизнесмены все чаще берут в покровители святых https://www.newsru. com/religy/06apr2007/newiz.html.

References

1. War in Ukraine and religion. (2022). https:// www.golosameriki.com/a/religion-and-war/6776957. html

2. Derkach T (2021). From persecution to creeping expansion: UOC MP goes on the offensive https:// risu.ua/vid-gonin-do-povzuchoyi-ekspansiyi-upc-mpperehodit-u-nastup_n122268

3. Dobrodum O. V. (2011). Religion and politics in real and virtual space (using the example of the USA and Russia). Odesa: Udacha, 352 p. P 5.

4. Dobrodum O. V, Martinuk E. I., Nykytchenko O. E. (2022). Religious organizations and politics in Ukraine during the Covid-19 pandemic // Bulletin of Lviv University. Series of philosophers and political scientists. Issue 40. P. 58-64.

5. Dobrodum O. V, Martinuk E. I., Nykytchenko O. E. (2022). UOC (MP) in wartime conditions // Perspectives. Socio-political journal. No. 2. - P. 115122.

6. Statement of the Ukrainian People's Committee on the Genocide of the Ukrainian People Committed by Russian Troops in the Kyiv Oblast. (2022). https:// vrciro.org.ua/ua/statements/uccro-statement-ongenocide-of-ukrainian-people-committed-by-russiantroops

7. Since the beginning of the invasion, the Russians have destroyed and damaged 270 religious buildings in Ukraine. (2022). https://www.ukrinform.ua/rubricsociety/3577211-rosiani-vid-pocatku-vtorgnennazrujnuvali-ta-poskodili-v-ukraini-270-religijnihsporud.html

8. Security forces, officials and businessmen increasingly take patron saints. (2007). https://www. newsru.com/religion/06apr2007/newiz.html.

Размещено на Allbest.ru