Біблійні образи у літургійних співаних покаянних текстах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Біблійні образи у літургійних співаних покаянних текстах

Качмар Марія Ігорівна - кандидат мистецтвознавства, старший викладач кафедри музичної медієвістики та україністики Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка

До наших днів у практиці української православної Церкви збереглися богослужбові книги: Октоїх, Тріодь, Мінея, Анфологіон, Ірмологіон, Молитвослов. Особливо у текстах Октоїха та Тріоді відобразилася покаянна тематика, залежно від часу виконання в церковному році. Вдалося виокремити жанри богослужень (канон, стихира, сідальні, степенні антифони), спостерегти образно-поетичні особливості, які використали богослови-гимнографи для створення покаянного настрою та пережиття християнських подій під час тижня, неділі (тексти Октоїха) та часу посту (Тріоді). Вдалося виявити особливості розкриття біблійних образів у покаянних текстах недільного вечірнього богослуження (стихири зокрема), які повторюються шість разів у році, згадують постаті Петра, Магдалини, митаря, розбійника, пророка Йони. Ці тексти містять більш описовий характер. Натомість тексти Постової Тріоді глибше проникають у стан грішної душі, тих самих образів, розкриваючись через плач, прохання помилування, вершиною яких є покаянний канон.

Ключові слова: Октоїх, Тріодь, канон, стихира, покаяння.

Kachmar Maria - Ph.D. in Artistic Science, senior lecturer, Department of Musical Medieval and Ukrainian Studies. The Mykola Lysenko Lviv National Music Academy

BIBLICAL IMAGES IN LITURGICAL CHANTING PENITENTIAL TEXTS

In the practice of the Ukrainian Orthodox Church the liturgical books have been preserved: Oktoih, Triod, Mineya, Anfologion, Irmologion and others. Repentance themes were especially reflected in the texts of the Octoich and the Triodion, depending on the time of performance in the church year. It was singled out the genres of worship (canon, stykhyra, sidalen, antiphons), and was observed the figurative and poetic features used by hymnological theologians to create a repentant mood and experience Christian events during the week, Sunday (Octoichus texts) and Lent (Triodian texts). We managed to identify the peculiarities of revealing biblical images in the penitential texts of the Sunday evening service (stykhyry, in particular) (which are repeated six times a year), mention the figures of Peter, Magdalene, tax collector, robber, prophet Jonah and others. These texts are more descriptive. Instead, the texts of the Lent Triodion penetrate more deeply into the state of the sinful soul, the same images, unfolding through weeping, petitions for forgiveness, culminating in the penitential canon.

Key words: Oktoih, Triodion, canon, stykhyra, repentance.

Актуальність обраної теми полягає у дослідженні гимнографічних богослужбових текстів як джерел середньовічно-барокової української літератури. Покаянна тематика, без сумніву, пов'язана з біблійними текстами, які прочитувалися і передавалися впродовж віків. Ці біблійні тексти стали основою для формування візантійського церковного обряду з творчістю у різних співаних жанрах та формах, збагативши інтерпретацію образів Святого Письма. Що й було прийнято києворуською традицією та збережено до сьогоднішніх днів, вже в українському перекладі Православної Церкви України.

Покаяння завжди присутнє в Церкві як спосіб духовного єднання з Богом. Літургійні співані тексти стали співаною катехизою для вірних щонеділі і празника, вводячи у певний стан переживань тієї чи іншої християнської події . Мотиви покаяння переросли в цілу літургійну книгу під назвою Постова Тріодь . До формування церковного обряду спричинилися відомі богослови та гимнографи, творчість яких переросла в цілий передпас- хальний цикл напівів. Від часу приходу Христа та практики 40-денного посту молитва з наступними віками зросла в музично-поетичне натхнення, переспівуючи в особливий спосіб біблійні події.

У Постовій Тріоді кожен жанр переспівує мотиви каяття, помилування, шлях до спасіння. Головними постатями стають особи євангельських проповідей: митар, блудний син, зрадник Юда, а також теми: сурми Страшного суду, плачу Адама, старозавітного плачу на ріках Вавилонських. Всім цим образам уподібнюється наша душа, щоби стати перед Богом і покаятися. Серед різноманіття піснеспівів вирізняється Канон Андрея Критського , найбільший за обсягом з усіх канонів, що співається впродовж посту. Цей покаянний канон є немовби історією покаяння від Адама до Нового Завіту. Ареал образів новозавітних грішників (про це нижче) розширюється до старозавітних часів: убивць Каїна, Ламеха, зі зверненням «тікай душе» від Содому і Гомори, через відступлення народу ізраїльського, до потопаючого Йони, таким чином автор через образи називає головні гріхи і закликає покаятися. Поруч із образами грішників автор подає приклад для наслідування старозавітних праведників. Характерним є те, що розповідь ведеться від однієї особи, від її душі. Тому й найпоширенішим зверненням у пості є також і плачі. Розпочинається постовий цикл плачем «На ріках Вавилонських», плачем Адама, а завершує плачем Марії і Йосифа біля гробу Спасителя.

Плач Адама за втраченим раєм є стихирою Сиропусної неділі:

Сіде Адам прямо рая и свою наготу, рыдая плакаше: увы мнЬ, соблазну лукаваго послушавшу, и от славы лишившуся... ктому не узрю Господа моего и Создателя: в землю бо пойду, от неяже и взят бых. Милостиве щедрый, вопию Ти: помилуй мя падшаго .

Образ плачу переспівувався у багатьох творах, і, очевидно, має зв'язок і з народною творчістю, і з апокрифічними та літературними джерелами . Так, образ плачу Адама збережений у апокрифі зі Слова св. Методія Патарського XVII ст. :

И сіде Адамъ прдмо раю плача сд и быга сд каменем во перси свод глаголд: раю, раю, красная доброто, мене ради насажденъ єси...О милостыве, помилуй мд падшаго!

Молінні Данила Заточника:

ТФмъ же вопию к тобі, одержимъ нищетою: помилуи мя, сыне великаго царя Владимера, да не восплачюся рыдая, аки Адамъ рая .

Плач Марії і Йосифа теж переданий стихирою Великої П'ятниці:

Тебе одіющаго сга свМомъ гако ризою сонем иосиф со древа со никодимом, и віді мертва нага непогребена, благосерде плач восъприимъ, рыдай глаголаше: увы мні, сладкии исусе ... како погребу тга боже мой...

Ці слова також у своїй проповіді переспівав Кирило Турівський у плачі Богородиці:

Увы мні, сыне! Не повиньнъ сы поруган бысть и на кресті смерти въкуси... И хотіла быхъ с тобою умрети - не терплю бо бездушьна тебе зріти...

Окрім текстів Постової Тріоді, є тексти Октоїха - осмогласного циклу (неділі й тижня) , які повторюються шість разів у році, поєднуючись із текстами Міней (празничних днів) . Звісно, празничні тексти переповнені радісними темами й образами, тож не належать до проблематики статті. А от тексти Октоїха зберігають тему покаяння. Її розкриття відрізняється від заглибленого, емоційного переживання в період Христових страждань. В Октоїху маємо радше нагадування про покаяння: повторювана фраза «помилуй мене» (переспів всім нам знаного Псалма 50, який, можливо, і знали ці особи) зринає з уст новозавітних постатей Петра, Магдалини, блудниці, хананейки, митаря, розбійника, блудного сина та ін. Оспівуються ці образи не тільки впродовж тижня, але й у недільному циклі бо- гослужень через такі гимнографічні жанри: стихири, сідальні, степенні антифони, канон (зокрема, у шостій пісні, яка згадує пророка Йону). Головною темою Октоїха є тема воскресіння Христа (неділя), а впродовж тижня згадуються: ангели й апостоли (понеділок), святий Предтеча (вівторок), святий Миколай (четвер), Христос і Богородиця (середа, п'ятниця), померлі і святі (субота). Цікавим є покаянний зміст вечірніх стихир у неділю ввечері. Очевидно, при монастирях літургійні тексти прочитувалися щодня. Натомість у неділю, коли богослуження відвідували і на парохіях, було передбачено у вечірньому бого- служенні нагадати про обов'язок кожної людини задуматися над станом своєї душі через відомі всім біблійні образи.

Розглянувши тексти Октоїха за такими джерелами: рукописного Віденського Октоїха ХІІ-ХІІІ ст. та київського стародруку Октоїха 1629 р., подаємо кілька цитат, сортуючи за згадкою біблійних постатей:

Блудний син, митар, в неділю ввечір, стихири на стиховні, глас 2:

Согріших ти спасе гако блудный синъ. Прїйми мл отче каяющася, И помилуй мя Боже. Вопїю ти Христе спасе, мытаревым гласомъ: Очисти мл гакоже оного, и помилуй мл Боже.

Блудний син, розбійник, в неділю ввечір, стихири на стиховні, глас 7:

.ко блудный синъ пршходъ азъ щедре Прїйми МА припадающаго, гако єдинаго от наемникъ твоихъ И помилуй МА чловіколюбче.

ко впадый в разбойники улзвенный, Мко азъ впадохъ от многихъ гріхов І уАзвенна ми єсть душа...

Розбійник, блудні, митар, в неділю ввечір, стихири на «Господи возвах», глас 4:

Положилъ єси согрГшающимъ а не праведнымъ покалнїє Образъ убо имый разбойника же и блуднаго магасию и блудницу, гонителА мытарА иотметника...

І в неділю ввечір, стихири на «Господи возвах», глас 8:

Господи пришедый во м1ръ грішники призвати, и разбойники, и мытаря, и будницу, и блуднаго приєммй, иже паче в^хъ мене согрішившаго ти Христе мой и никакоже ктому кающасА чловіколюбні призови.

Пророк Йона, в неділю вранці, канон, пісня 6, глас 7:

Плавающаго во молві житейским сусткшъ С кораблемъ ПОТОПЛАШЪ гріхи, и душетлінну звіру примітаєм, но гако Іона Христе вопїю ти, от смертныА глубины возведи МА.

Петро, в неділю вранці, канон, пісня 6, глас 3:

Бездна посліднАА гріхов обыйде мя и

И исчезаєп. духъ мой Но простеръ владыко высокую свою мышцу, Мко Петра МА управителю спаси.

В степенних антифонах немає згадок біблійних постатей, але є цитати з псалмів, із зверненнями «помилуй», «заступи», «спаси». Увага зосереджена і на людських органах чуттів (очі, язик, страсті), через які душа як грішить, так і очищується:

От юности мнози борются со мною страсти но сам мл заступи и спаси мл спасе (глас 4) От юности моєл врагъ мл искушаєт и сластми палит мл... (глас 8)

На небо очї пущаю сердечный... Помилуй насъ согршшихъ ти много... (глас 2)

На небо очи мои возвожду к тебі слове...Помилуй нас уничиженныхъ (глас 6) Вонегда скорбити ми давидски пою ти спасе мой избави душу мою от газыка лстива (глас 5)

У літургійних співаних текстах, недільних та постових, згадується тема покаяння. Ця тема, окрім Псалма 50 «Помилуй мене, Боже» (який є постійний на ранішньому богослу- женні), охоплює й різні жанри: пісень канону, степенних антифонів, стихир. У зверненнях переважає мова від однієї особи «мя», натомість у православних текстах використовується третя особа множини «ми», «нас». Щоб підкреслити особистий характер, гимнографи обирають біблійні постаті: Петра і Магдалини, блудниці, хананейки, митаря, розбійника та інших. У текстах Октоїха немає яскраво вираженої теми плачу, але повторюються звернення «подай мені сльози покаяння», які, очевидно, у часі Великого посту, у текстах Тріоді, стають Плачем.

References

біблійний образ літургійний спів

Kachmar, M. (2019). Obraz Adama v ukrainskii hymnohrafii [The image of Adam in Ukrainian hym- nography]. Peremyski arkhyieparkhialni vidomosti, 26, Р. 242-250.

Krivko, R. (2015). Tekstologiya i yazy'k slavyanskikh sluzhebny'kh minej XI-XIV vv. Moscow, Russia.

Savenko, O. (2016). Velykodni aliuzii u propovidiakh Kyryla Turovskoho [Easter allusions in the sermons of Kyrulo Turivsky]. Naukovyi visnyk MNU imeni V.O. Sukhomlynskoho. Filolohichni nauk, 1(17), Р. 227-233.

Tsalai-Yakymenko, O. (2002). Kyivska shkola muzyky XVII st. [Kyiv School of Music of the XVII century.] Kyiv-Lviv- Poltava, Ukraine.

Tutolmina, S. (2004). Russkie pevcheskie Triodi drevnejshej tradiczii [Russian Singing Triodies of the Ancient Tradition]. Sankt Peterburg, Russia.

Yasinovskyi, Yu. (2001). Vizantiiska hymnohrafiia i tserkovna monodiia v ukrainskii retseptsii ranno- modernoho chasu [Byzantine hymnography and church monody in the Ukrainian reception of early modern times]. Lviv, Ukraine.

Yasinovskyy, Yu. (2021). Kodeks Hankenshtaina yak liturhiinyi zbirnyk: struktura ta zmist. [Hanken- stein's Code as a liturgical collection: structure and content]. Videnskyi Oktoikh. Codex Vindobonensis Sla- vicus, 37. Doslidzhennya, red. L. Hnatenko. Р. 105-166. Kyiv, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru