Візитаційний опис броницької парафії (1913 р.): формуляр протоколу та джерельна евристика
Вивчення актової парафіяльної документації. Історіографічний огляд регіональних і краєзнавчих праць, присвячених історії храмів. Аналіз структури формуляру протоколу деканальної візитації. Розгляд нотування єпархіальних розпоряджень із церковних питань.
| Рубрика | Религия и мифология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.05.2023 |
| Размер файла | 29,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Дрогобицький державний педагогічний університет
імені Івана Франка
Візитаційний опис броницької парафії (1913 р.): формуляр протоколу та джерельна евристика
Юрій Стецик, доктор історичних наук, доцент,
професор кафедри історії України
Богдан Паньків, здобувач першого (бакалаврського) рівня
вищої освіти історичного факультету
Дрогобич, Львівська область, Україна
Анотація
Визначено актуальність дослідження актової парафіяльної документації та традицій її укладення як для вивчення історії й культури парафій, так і для створення ефективних механізмів адміністративного управління розлогими парафіяльними осередками в сучасних умовах їх активної розбудови. Подано загальний історіографічний огляд регіональних і краєзнавчих праць, які присвячені історії парафіяльних храмів. Зазначено основні публікації протоколів візитацій, які авторам вдалося віднайти та ввести до широкого наукового обігу.
Мета дослідження - проаналізувати структуру формуляру протоколу деканальної візитації та встановити його інформаційний потенціал для висвітлення історії й духовної культури парафіяльної спільноти села Брониця, яке в розглядуваний період належало до Мокрянського деканату Перемишльської греко-католицької єпархії. Проаналізовано час, місце та авторство укладення візитаційного опису броницької парафії. Встановлено мовні особливості документа. Окреслено загальні інформаційні аспекти візитаційного опису як комплексного актового джерела (парафіяльна адміністрація, канцелярія, будинки, скарбниця, спільнота).
Охарактеризовано адміністративну та душпастирську працю пароха. Укладено біографічні відомості про отця Михайла Юзьвяка. Визначено форми прояву християнської набожності парафіян. Окреслено стан збереженості помешкань пароха, господарських приміщень попівства та шкільного будинку. Визначено чисельність літератури в парафіяльній бібліотеці.
Представлено вигляд парафіяльних цвинтарів. Подано опис основних церковних речей, що необхідні для проведення літургій. Візитаційний опис доповнено статистичними відомостями з єпархіального шематизму за 1913 р., зокрема даними про розміри церковних землеволодінь і їхні прибутки, матеріальне забезпечення пароха, чисельність парафіян та осіб іншого віровизнання, наявність культурно-освітніх установ. Визначено перспективи дослідження в укладенні порівняльних характеристик для простеження динаміки розвитку парафії та її інституцій.
Ключові слова: протокол, візитація, декан, парох, парафіяни.
Abstract
Visitation description of bronicja parish (1913): protocol form and source heuristics
Yuriy Stetsyk,
PhD hab. (History), Associate Professor, Professor at the Department History of Ukraine Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University (Drohobych, Lviv region, Ukraine)
Bogdan Pankiv,
Applicant of the first (Bachelor's) Level of Higher Education of the Faculty of History Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University (Drohobych, Lviv region, Ukraine)
The relevance of the study of the act parish documentation and traditions of its conclusion is determined both for the study of the history and culture of parishes and for the creation of effective mechanisms of administrative management of extensive parish centers in modern conditions of their active development. A general historiographical review of regional and local lore works devoted to the history of parish churches is given.
The main publications of the visitation protocols, which the authors managed to find and introduce into wide scientific circulation, are noted.
The purpose of the study is to analyze the structure of the dean's visit protocol form and establish its information potential for covering the history and spiritual culture of the parish community of Bronytcja village, which in the period under review belonged to the Mokryany deanery of Przemyshl Greek Catholic Diocese. The time, place, authorship of the visitation description of the Bronytcja parish are analyzed.
The language features of the document are established. The general information aspects of the visitation description as a complex act source are outlined: parish administration, office, houses, treasury, community. The administrative and pastoral work of the pastor is described. Biographical information about Father Mykhailo Yuzviak has been compiled. The forms of manifestation of Christian piety of the parish population are determined. The state of preservation of the pastor's dwellings, economic premises of the parish and the school building is outlined. The number of literature in the parish library is specified. The view of parish cemeteries is presented. The description of the basic church things necessary for carrying out liturgies is given. The visitation description is supplemented by statistical data on eparchial schematism for 1913: the size of church land holdings and their incomes, the material support of the pastor, the number of parishioners and persons of other faiths, the presence of cultural and educational institutions. Prospects of research in the conclusion of comparative characteristics for tracking of dynamics of development of parish and its institutions are defined.
Key words: protocol, visitation, dean, pastor, parishioners.
Вступ
Постановка проблеми. У сучасних умовах розбудови парафіяльної мережі храмів Української Греко-католицької єпархії постає необхідність розроблення механізмів ефективного управління досить розпорошеними церковними осередками.
Для вирішення цієї проблеми необхідно вивчити адміністративний досвід попередніх поколінь, який був утрачений і забутий унаслідок ліквідації Української Греко-Католицької Церкви (далі - УГКЦ) радянською атеїстичної системою. В Унійній Церкві, яка є попередницею УГКЦ, у ранньомодерний період інститут візитування не був сталим явищем - проводився в окремих єпархіях та охоплював незначні часові проміжки. Тривалий час протокол візитації парафіяльних храмів не був унормованим і не мав чітко окресленого формуляру документа.
Встановлення австрійської влади та проведення нею релігійних реформ привело до уніфікації візитаційної документації. Однак події 1848 р. призвели до тимчасової ліквідації практики візитування єпископами та деканами. І тільки за урядування галицького митрополита Андрея Шептицького було відновлено інститут візитування парафій, що мав дисциплінувати галицьке духовенство та розглядався як один з адміністративних механізмів піднесення УГКЦ.
Аналіз досліджень. Історія парафіяльних храмів села Брониця, що на Дрогобиччині, залишається недослідженою в церковному краєзнавстві (Слободян, 1998; Blazejowskyj, 1995). Сучасні дослідники краю зібрали й узагальнили фактологічний матеріал, який потребує верифікації та джерельного підтвердження (Пастух та ін., 2012), адже більшість розповідей побудовані на спогадах і припущеннях, що потребують уточнення й конкретизації. Започатковані нами джерельні публікації (Паньків, 2020; Паньків, Стецик, 2021; Стецик, Паньків, 2021) дають змогу заповнити ці прогалини, оскільки віднайдений і запроваджений нами архівний матеріал дає можливість більше дізнатися про життя броницької парафії в минулому та простежити послідовне нагромадження в упосадженні парафіяльних храмів (Шематисмь всего клира греко-католического єпархій соєдиненьхь, 1913; Шематизм Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, 2014).
Мета статті - проаналізувати структуру формуляру протоколу деканальної візитації та встановити його інформаційний потенціал для висвітлення історії й духовної культури парафіяльної спільноти села Брониця, яке в розглядуваний період належало до Мокрянського деканату Перемишльської греко-католицької єпархії.
Виклад основного матеріалу
Протокол деканальної візитації (див. додаток А) подає відомості про час, місце та авторство його укладення (1 липня 1913 р., с. Брониця, місто-декан (заступник) Антон Миколайович, який допомагав керувати Мокрянським намісництвом). Об'єктивність поданої інформації засвідчили місцеві церковнослужителі, які підписалися шляхом ставлення хрестиків (провізори Стефан Кульчицький і Василь Федчак, паламар Михайло Грицьків, дяк Микола Матович) (Archiwum Panstwowy w Przemyslu, н/д: 370). Документ укладений із використанням тогочасної ділової мови - «язичія», яке набуло поширення в Галичині впродовж другої половини XIX - на початку XX ст. та активно використовувалося під час укладення церковної документації. Відповідно, у виданні протоколу деканальної візитації збережено особливості тогочасного правопису, які дають змогу простежити особливості написання церковної термінології.
На перший погляд досить фрагментарні відомості протоколу візитації не дають можливість розглянути всю історію парафіяльних храмів, однак вони допомагають створити загальне уявлення про реальний стан парафіяльної адміністрації, храму та громади.
Загальні біографічні відомості про пароха о. Михайла Юзьвяка доповнені характеристиками його діяльності в парафії, зокрема: утримання храму, відправлення богослужінь та уділення Святих Тайн, провадження документації парафіяльної канцелярії, догляду за парафіяльними будинками, обліку фінансового становища парафії (прибутків і видатків), залучення мирян до церковного служіння (провізор, співак, паламар).
Загалом на пароха подана позитивна характеристика: ретельно виконує свої обов'язки, відправляє вчасно й відповідно до церковних правил різні види богослужінь, у неділі й у свята під час літургій виголошує проповіді, провадить катехитичну науку, завжди поспішає до хворих зі Святими Тайнами, регулярно проводить пасхальну сповідь для парафіян, один раз на рік відвідує помешкання вірян. Зазначено, що під час опитування місцевих людей заступник декана не почув жодної скарги на отця Михайла (Archiwum Panstwowy w Przemyslu, н/д: 367). Відповідно до австрійського законодавства з релігійних питань місцевий парох посідав статус державного службовця. Зокрема, на нього покладався обов'язок із провадження парафіяльної канцелярії: укладення метричних книг (народжених, одружених, померлих), нотування урядових і єпархіальних розпоряджень із церковних питань (для цього зберігалися в парафіяльній канцелярії Перемишльські єпархіальні відомості), ведення реєстру літургій та сповідей, протоколів передшлюбних оповідей.
Відповідно, під час проведення візитаційних обстежень візитатор переглядав актову документацію парафіяльної канцелярії та вносив відомості про час її ревізування, вписував до візитаційного протоколу дані про її наявність чи відсутність, зазначаючи стан їх збереженості. Відповідно до візитаційного опису 1913 р. актова документація парафіяльної канцелярії провадилася належним чином. Зокрема, зазначено, що актові метричні книги велися латинською мовою (Archiwum Panstwowy w Przemyslu, н/д: 368). Для початку XX ст., коли вже масового поширення набуло використання української мови в церковному справочинстві, виглядає дивним збереження латиномовних традицій на рівні парафії у веденні актової метричної документації. парафіяльний храм єпархіальний церковний
Окрему увагу візитатор звернув на рівень набожності серед парафіян: відсутність подружніх пар без церковного шлюбу (іменовані як «дикі подружжя»), уникання важкої фізичної праці в неділю та свята, невідвідування корчми під час відправлення богослужінь, долучення до виконання обов'язків нічної варти коло храму (була постійною), утворення мирянського «Братства тверезості» (планувалося утворення церковного братства на підставі давніх статутів), відправлення дітей на катехитичну науку. Відповідно, у кінцевих примітках до деканального протоколу візитатор не подав жодних зауважень щодо адміністративної праці пароха та набожності парафіян (Archiwum Panstwowy w Przemyslu, н/д: 370). Житловий будинок пароха був у гарному стані, оскільки в 1906 р. він був реставрований. Натомість господарські будівлі церковного фільварку перебували в поганому стані. Збирався будівельний матеріал на спорудження нових господарських приміщень. Будинок сільської школи, що перебував у віданні місцевого пароха, після проведення ремонту був у гарному стані (Archiwum Panstwowy w Przemyslu, н/д: 368). Це була одно- класна школа з українською мовою навчання, до якої в 1913 р. було записано 275 учнів (Шематисмь всего клира греко-католического єпархій соєдиненьхь, 1913: 241). При матірному храмі Св. Арх. Михаїла була організована парафіяльна бібліотека, яка в 1913 р. налічувала вже 20 одиниць.
До парафії належали два цвинтарі (один новий, а другий старий), обидва в гарному стані, оскільки були доглянутими, обгородженими, обсадженими деревами (Archiwum Panstwowy w Przemyslu, н/д: 369).
Церковний кивот у парафіяльних храмах регулярно (кожні два тижні) поновлювався. Парох зберігав у належному стані освячене миро, яке використовував для мирування парафіян. У храмах були дві окремі позолочені чаші для уділення святого причастя. У захристях храмів зберігалася достатня кількість церковних риз (фелонів, стихарів) для церковнослужителів. У церквах був тільки один головний вівтар, натомість бічні вівтарі не були створені, оскільки не було практичної потреби в цьому, адже всі ці храми обслуговував один парох, який не мав сотрудників (помічників). На цих вівтарях були освячені єпископом полотна із часточками святих (антимінси), без яких, відповідно до канонічного права, не можна було відправляти богослужіння.
Храми були укомплектовані повним набором літургійних книг (Біблія, Євангелія, Псалтир, Ірмолой, молитовники тощо). У середині храми були упосажені канонічними іконами, а зовні виглядали як добре доглянуті, нові будівлі (Archiwum Panstwowy w Przemyslu, н/д: 367). Місцеві парафіяни відзначалися християнською побожністю, оскільки регулярно приступали до пасхальної сповіді, а на богослужіннях були уважними і скромними. Особлива увага зверталася на поповнення церковного спорядження та на укладення інвентарного опису церковного майна, де зазначалося, що є у храмі, що втрачено, а що придбано. Візитатор зазначив, що парафія не має заможних благочинців, а кожний парафіянин жертвує доступну для нього матеріальну частку на потреби храму, що давало змогу утримувати його в належному стані. Загалом парафіяльна спільнота переконливо дотримувалася прадідівського греко-католицького обряду, оскільки ніхто не вдавався до конфесійної конверсії. Ніхто з парафіян, урядників та сусідів не зазіхали на церковні землеволодіння шляхом їх відчуження й нелегітимного привласнення (Archiwum Panstwowy w Przemyslu, н/д: 368).
Зібрані пожертви парафіян зберігалися в церковній скарбниці, якою слугувала скарбонка на два ключі (належали різним провізорам, які контролювали один одного), що зберігалася в головному храмі Св. Архистратига Михаїла. Церковні провізори провадили докладний фінансовий реєстр прибутків і видатків парафіяльної скарбонки. Парафіяльний уряд намагався розраховувати на власні фінансові надходження, оскільки не вдавався до грошових позик (Archiwum Panstwowy w Przemyslu, н/д: 369).
Станом на 1913 р. Броницька парафія зросла до 1973 вірян: до матірного храму належали 998 душ, а дочірню церкву відвідували 975 парафіян. Значна частина парафіяльної громади (220 осіб) емігрувала до Америки. Поряд із греко-католиками на території парафії проживали люди іншого віровизнання: римо-католики - 23 особи, юдеї - 61 особа, протестанти - 1 особа. У віданні пароха перебували два храми: матірний (основний) храм Св. Арх. Михаїла (дерев'яний, перебудований та освячений у 1903 р.) і дочірній (філіальний) храм Св. Василія Великого (дерев'яний, побудований 1874 р.). Остання канонічна (єпископська) візитація парафії була проведена в 1904 р. з ініціативи перемишльського владики Констянтина Чеховича. Світський патронат над храмами належав пані Софії Стржелєцкій, яка мала приватні володіння в селі Брониця (Шематисмь всего клира греко-католического єпархій соєдиненьхь, 1913: 240). Досить тривалий час (у 1910-1938 рр.) у броницькій парафії урядував о. Михайло Юзьвяк, котрий народився в 1873 р. (місцевість не встановлена), одружився та отримав ієрейські свячення в 1900 р. Після смерті дружини (1934 р.) став священником-вдівцем, самостійно виховував п'ятеро дітей. Душпастирське служіння розпочинав як помічник пароха в с. Корманичі (Перемишльський повіт, 1900-1901 рр.). Надалі перемишльський владика призначав отця Михайла на вакантні посади адміністратора парафій у різних селах єпархії (це були Биличі (Самбірський повіт, 1901-1903 рр.), Звір (Самбірський повіт, 1903-1904 рр.)), а з 1904 р. о. Михайло вже отримав статус пароха (спочатку продовжував пасторальну працю в с. Звір, а з 1910 р. відправлений до броницької парафії, де душпастирював до кінця життя). Помер 12 січня 1938 р., похований на парафіяльному кладовищі у Брониці (Стецик, 2021: 51).
До церковних землеволодінь належали орне поле (80 моргів) та сіножать (26 моргів). Прибуток із поля становив 518 крейцерів 28 сотиків. Для купівлі деревини на опалення помешкання пароха витрачалося 40 корон. Дохід від облігацій, які були покладені на депозит до банку під відсотки, становив 16 крейцерів. Також пароху доплачувала австрійська влада з релігійного фонду 822 крейцери 59 сотиків. Податок із церковних землеволодінь становив 184 крейцери 98 сотиків (Шематисмь всего клира греко-католического єпархій соєдиненьхь, 1913: 241). У 1913 р. в селі Брониця діяли дві хати-читальні: одна належала товариству Качковського (100 членів), а друга - товариству «Просвіта» (35 членів). До діяльності цих читалень долучалися місцеві парохи, які провадили християнські читання для місцевих малограмотних сільських жителів (Шематисмь всего клира греко-католического єпархій соєдиненьхь, 1913: 241).
Висновки
Унаслідок аналізу нами встановлено, що формуляр протоколу деканальної візитації структурований послідовно й логічно та містить комплексний перелік запитань, на які делегований візитаційний комісар мав дати конкретні лаконічні відповіді. Подана інформація мала бути вивіреною та об'єктивною, що викликає довіру й неупередженість сучасних дослідників парафіяльних храмів. Протокол візитації має усталену структуру, яка сформувалася впродовж століть; її утворюють такі елементи: душпастир, церква, священнодіяння, парафіяльні акти, парафіяльні будинки, церковна скарбниця, примітки візитатора. Хоча візитаційний опис є досить схематичним і лаконічним, він дає змогу підійти комплексно до вивчення історії й культури броницької парафії: розглянути як матеріальне забезпечення, так і особливості духовної праці пароха та основи християнського життя парафіяльної громади. Зокрема, звернено увагу на прояви набожності в середовищі християнської спільноти та на копітку працю священнослужителя. Візитатору вдалося зафіксувати й конкретизувати факти щодо організації мирянських товариств у парафіяльній громаді.
Перспективний напрям дослідження вбачаємо в розширенні зібраного нами статистично-довідкового матеріалу більш розлогими наративами та порівняльними характеристиками, які дадуть змогу простежити динаміку розвитку парафіяльних храмів та їхніх християнських спільнот, що постійно зростали як чисельно, так і духовно.
Список використаних джерел
1. Паньків Б. Протокол деканальної візитації храму Св. Арх. Михаїла с. Брониця (1901 р.) Збірник наукових праць студентів історичного факультету / за ред. Л. Тимошенка, В. Галика. Дрогобич : Видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2020. Вип. X. С. 49-56.
2. Паньків Б., Стецик Ю. Деканальне візитування парафіяльних храмів села Брониця (1907 р.). Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / ред.-упор. : М. Пантюк, А. Душний, І. Зимомря. Дрогобич : ВД «Гельветика», 2021. Вип. 39. Т. 1. С. 42-49.
3. Пастух Р., Сов'як П., Шимко І. Дрогобиччина: свідки епох. Енциклопедична книга-альбом. Дрогобич: Коло, 2012. 488 с.
4. Слободян В. Церкви України. Перемиська єпархія. Львів, 1998. 760 с.
5. Стецик Ю., Паньків Б. Духовенство парафії села Брониця (1828-1944 рр.): біографічний огляд. Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / ред.-упор. : М. Пантюк, А. Душний, І. Зимомря. Дрогобич : ВД «Гельветика», 2021. Вип. 40. Т 1. С. 48-52.
6. Шематисмь всего клира греко-католического єпархій соєдиненьїхь Перемыскои, Самборскои и Сяноцкои на рокь водь Рожд. Хр. 1913. Перемышль, 1913. 418 с.
7. Шематизм Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. Дрогобич : Коло, 2014. 1018 с.
8. Archiwum Panstwowy w Przemyslu. Archiwum Biskupstwa Greckokatolickiego w Przemyslu. Sygn. 5830.
S. 367-370.
9. Blazejowskyj D. Historical sematism of the eparchy of Peremysl including the Apostolic Administration of Lemkivs- cyna (1828-1939). Lviv : Kamenyar, 1995. 1008 p.
References
1. Pankiv, B. (2020). Protokol dekanalnoi vizytatsii khramu Sv. Arkh. Mykhaila s. Bronytcia (1901 r.) [Protocol of the dean's visitation of the church of St. Arch. Michael in the village of Bronicja (1901)]. Zbirnyk naukovykh prats studen- tiv istorychnoho fakultetu / L. Tymoshenko, V. Halyk (eds.). Drohobych: Vydavnychyi viddil DDPU imeni Ivana Franka, issue X, pp. 49-56 [in Ukrainian].
2. Pankiv, B., Stetsyk, Yu. (2021). Dekanalne vizytuvannia parafiialnykh khramiv sela Bronytsia (1907 r.) [Decanal visitation of parish churches in the village of Bronicja (1907)]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk / M. Pantiuk, A. Dush- nyi, I. Zymomria (eds.). Drohobych: Publishing House “Helvetyka”, issue 39, vol. 1, pp. 42-49 [in Ukrainian].
3. Pastukh, R., Soviak, P., Shymko, I. (2012). Drohobychchyna: svidky epokh. Entsyklopedychna knyha-albom [Drohobych: witnesses of epochs. Encyclopedic book-album]. Drohobych: Kolo, 488 p. [in Ukrainian].
4. Slobodian, V. (1998). Tserkvy Ukrainy. Peremyska yeparkhiia [Churches of Ukraine. Diocese of Peremyshl]. Lviv, 760 p. [in Ukrainian].
5. Stetsyk, Yu., Pankiv, B. (2021). Dukhovenstvo parafii sela Bronytsia (1828-1944 rr.): biohrafichnyi ohliad [The clergy of the parish of the village in Bronycja (1828-1944): biographical review]. Aktualnipytannia humanitarnykh nauk / M. Pantiuk, A. Dushnyi, I. Zymomria (eds.). Drohobych: Publishing House “Helvetyka”, issue 40, vol. 1, pp. 48-52 [in Ukrainian].
6. (1913). Shematyzm vseho klyra hreko-katolycheskoho yeparkhii soiedynenyh Peremyskoy, Samborskoy y Sianotskoy na rok vod Rozhd. Khr. 1907 [Schematism of the entire clergy of the Greek Catholic dioceses of the united Peremyshl, Sam- bor and Syanok on the Rock from Birth. Chr. 1913]. Peremyshl, 418 p. [in Ukrainian].
7. (2014). Shematyzm Sambirsko-Drohobytskoi yeparkhii UHKTs [Schematism of the Sambir-Drohobych Eparchy of the UGCCh]. Drohobych: Kolo, 1018 p. [in Ukrainian].
8. State Archives in Przemysl. Archiwum Biskupstwa Greckokatolickiego w Przemyslu. Sygn. 5830 [Archives of the Greek Catholic Bishopric in Przemysl. Ref. 5830], pp. 367-370 [in Polish].
9. Blazejowskyj, D. (1995). Historical sematism of the eparchy of Peremysl including the Apostolic Administration of Lemkivscyna (1828-1939). Lviv: Kamenyar, 1008 p. [in English].
Додаток А
Протоколе отправленого посьщенія деканального Церкви вь Брониць м[есто] деканомь о. Антономь Миколаевичемь дня 1 липня 1913
§ І. Душпастырь
Вь приходь Брониця исповняе душпастырство самостоятельно
Ч. Г. Михаиль Юзьвякь вь свойствь пароха
рожденный року 1873. рукоположенный року 1900
на мьстци оть року 1910 женатый и отець 5 дьтей.
§ ІІ. Церковь
Ниже подписаный поклонившися Найсвять- йшимь Тайнамь, обучивши згромадженыхь при- хожань о намьренію посьщенія деканального, приступиль кь изсльдованію сльдуючихь предме- товь:
1. Чи кивоть чисто удержуеся, частки Пренай- святьйшихь Таинь чи вь количествь потребномь для хорыхь знаходятся, чи що 14 дней обновляти звыкли? - Кивоть чисто утримуєся, вь серединь вызолочений, частиць досить, що 14 дней вод- мьюються
2. Мирниця чи знаходиться, чи отновлено миро Святое? - есть, миро святе відновлено
3. Колько знаходиться Чашей, чи добре позо- лоченіи? - 2
4. Колько есть фелоновь вь добромь стань? - 7
5. Чи позначены вышитыми числами дека- нального инвентаря? -
6. Колько стихаровь? - 4
7. Колько поясовь? - 4
8. Колько побочныхь олтаревь? - нема
9. Колько якого храму? - парохіальна св. Арх. Михайла, філіалная св. Василія Великого
10.Чи знаходится на всьхь Антиминсь? - єсть
11.Проскомедія и молитвы по причащенію чи находяться? - суть
12.Чи суть всь книги литургическіи, и вь якомь стань? - суть всь
13.Чи нема образовь неприличныхь? - нема
14. Церковь вь якомь стань? - нова
15.Звониця вь якомь стань? - нова
1. Кладбище - чи есть досыть мьстця, чи обгороджено? Засаджено деревомь? - єсть старе, єсть нове
2. Домь школьный чи есть? - єсть в добромь стане
§ ІІІ. Священнодьйствіе
Прихожанамь предложено:
1. Якь ся заходить священникь и чи не творить якои соблазни? - не дає жоднои соблазни, єсть примьромь житя для нихь
2. Чи Богослуженіе рано и вечерь вь своемь чась по правиламь церковнымь отправляеся? - богослу- женя відправляєся після правила церковного
3. Слово Боже чи проповьдуеся вь чась Службы Божой и наука катехитична чи препода- еся вь Недьль и Свята? - слово Боже и наука кате- хитична преподаєся
4. Чи Душстаровникь завозваный до хорого безь проволоки поспьшае? - так
5. Чи отправили прихожане Сповьдь пасхальную? - виправляють всь
6. Чи вь Церкви прихожане прилично и побожно Богослуженію присутствують? - заховуються побожно
7. Чи приходникь парохіянь своихь вь опредьленыхь часахь посьщае? - так
8. Чи не мають жадобы якой противо своему приходнику касательно перетьганія на належи- тости зь права епитрихиля, або частого отдаленія изь мьстця своего прихода? - нь
9. Чи не находятся дикіи малженьства, або чи не дьются публичніи соблазни? - нема
10.Чи не пересьджують прихожане вь чась якого Богослуженія вь корчмахь и оть роботь тяж- кихь вь Недьль и Свята не воздержуются? - нема такихь
11. Чи порядно отбуваеся стражь ночная коло церкви? - стала стража
12.Чи заведено Братство церковное, и колько числить членовь? - єсть не на статутах, лише светское на статутах брацтво Тверезости. Приказано оживити брацтво Тверезости, а церковне заснувати на статутах
13.Чи заведено товаришество мьрности, и колько членовь? - брацтво Тверезости
14.Чи посилають родичи дьтей на катехитичну науку? - посилають
15. По здьланомь испыть якій обявился успьхь? - дуже добрий
16.Чи не мае гдещо приходникь примьтити? - нема
17.Чи не мають що прихожане внести? - нема
18.Чи есть инвентарь деканальный? -
19. Що прибуло до Церкви сего року? - фелонь, 2 патериць за 350 к.
20. Котріи суть знакомитшіи благодьтели церкви? - нема
21.Чи не отступиль кто оть своего греч. к. обряда? - нихто
§ IV. Акта приходскіи
1. Где переховуються метрики и прочіи акта приходскіи? - метрики переховуються в шафь на ключа замкнени в канцеляриь парохіальной
2. Спись всьхь актовь чи находится? - єсть
3. Чи находится спись всьхь періодичньїхь подань? - заступае протоколь дьйствь
4. Метрики якь проваджень? - вь языць латиньскому
5. Чи пишутся при свьдкахь? - при свідкахь
6. Чи заховуются приписи при помершихь? - заховуються
7. Чи заховуются приписи при войсковыхь? - заховуються
8. Протоколь дьйствій (Questions Protokoll)? - есть
9. Протоколь розпоряджень чи провадится? - заступае Вьстникь епархиальны
10. Протоколь школьный? - виписы дьтей до школы выдаеся зарядови школьному
11. Протоколь Св. Службь фундушовыхь? - нема
12. Протоколь Службь божих приватныхь? - есть
13. Протоколь побираныхь нележитостей права епитрахильного? - есть
14. Протоколь оповьдей? - есть
15. Протоколы предслюбніи вь якомь стань? - есть в добромь стань
16. Друкованы курренды зь року 1857? -
17. Книга конскрипціи? - есть
18.Чи вообще акта парохіальньи вь порядку? - такь
19.Библіотека парохіяльна колько мьстить вь собь книгь? - 20
§ V. Будынки парохіяльніи
1. Вь якомь стань домь мешкальный приход- ській? - вь добромь стань
2. Будынки господарскіи прихода? - мають будуватися нови, на що конкуренция перевадиться
3. Чи не зайшли якіи насилія правь церковныхь або грунту церковного? - нихто
4. Що вь той мьрь здьлано? -
§ VI. Скарбона церковна
1. Чи знаходится скринка двома ключами осмотрена, где ся переховуе? - скарбона зь двома ключыками переховуеся вь церквь
2. Чи предложеный протоколь скарбоны церковной; чи приходникь сь концемь року обчисляе приходы и росходы церковніи зь провизорами? - предложено протоколь скарбони церковной обчисленому за рочни приходы и розходы зь провизорами
3. Колько найдено грошей готовыхь? - в матерній 164 к. 26, в філіальній 429 к. 04
4. Колько выжиченыхь? - нема
5. Разомь? -
6. Которыи суть Провизоры церковныи? -
1) Стефань Кульчицкий; 2) Василь Федчакь
7. Кто есть пьвцемь церковнымь? - тимчасовым Миколай Матовичь
8. Кто есть паламаромь церкви? - Михайло Грицків
9. Чи всь тіи пильно обовязки свои, и сь добрымь прикладомь для прихожань справляють? - сповняють обовязки
Примьчанія посьщаючого Настоятеля Деканата:
о. Мих. Юзьвякь
Стефан Кульчицкий
Михайло Грицків
Василь Федчак
А. Миколаевичь
М[істо] Декань (Archiwum Panstwowy w Przemyslu, н/д: 367-370).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розгляд тестаментів, в яких зафіксовані економічні, духовні, соціальні та політичні здобутки конкретної особистості як результат її життєвої діяльності. Аналіз еволюції внутрішньої структури заповіту вдови пирятинського протопопа Максима Губки Марії.
статья [17,8 K], добавлен 10.09.2013Історичний аналіз подій, які призвели до розколу православної церкви в Україні. Проблема взаємовідносин між церковними органами і органами державної влади, роль держави у врегулюванні церковних питань. Основні принципи і напрямки вирішення проблеми.
статья [16,2 K], добавлен 03.04.2011Аналіз специфіки французької моделі розуміння свободи совісті в її розвитку. Проблемні питання у принципах лаїчності на рівні державно-церковних та освітньо-церковних взаємин. Становлення принципу свободи совісті та відповідного законодавства у Франції.
реферат [26,9 K], добавлен 06.02.2009Розгляд життя та діяльності Андрія Шептицького, що займає в сучасній історії роль людини, що стала помостом між західною і східною церквами, підтримувала відновлення Української державності, а також піклувалася про розвиток української культури.
презентация [1,8 M], добавлен 24.09.2019Аналіз причетності Ватикану до процесу легалізації Української греко-католицької церкви. Зміни в оцінці участі Ватикану у вирішенні церковної кризи в західних областях Української РСР. Вплив апостольської столиці на відродження церковного життя в СРСР.
статья [27,6 K], добавлен 11.09.2017Греко-католицькі сільські парафії Новосільського та Скалатського деканатів у XIX-XX ст. Релігійне життя сільських парафій та засоби релігійного виховання. Видатні постаті УГКЦ та їх душпастирська діяльність на Підволочиській землі. Життя ігумені Йосифи.
дипломная работа [33,9 K], добавлен 26.08.2014Ознайомлення з історією розвитку Української Греко-Католицької Церкви на території сучасного Підволочиського району. Роль церкви у культурно-освітньому розвитку населення краю. Видатні постаті парафії, їх душпастерська діяльність на Підволочиській землі.
дипломная работа [111,4 K], добавлен 01.09.2014Встановлення радянського уряду на Полтавщині. Пограбування Хрестовоздвиженського монастиря. Мученицький подвиг преподобного Ніла. Кампанія з вилучення церковних цінностей. Початок монашеського подвигу. Пастирська діяльність ієрея Василя Зеленцова.
реферат [72,7 K], добавлен 14.11.2013Встановлення дати, часу і місця канонізації Володимира, як святого. Його важлива роль в літургійному житті Української Греко-Католицької Церкви. Основні особливості літургійних текстів, звичаїв та обрядів, присвячених святу. Походження ікон св. Володимира
курсовая работа [909,7 K], добавлен 07.05.2015Ознайомлення зі змістом сімнадцятого розділу Буття. Розгляд прикладу того, як Господь благословив Аврама. Вивчення змісту Божого заповіту з Аврамом. Зміна імені, благословіння, обіцянки і випробування. Образ Сари як безпосередного учасника обітування.
эссе [12,6 K], добавлен 14.01.2015Феномен Берестейської унії 1596 р. та її місце у національно-культурній та релігійній історії українського народу. Проблема стосунків між церквою та державою в Україні: теоретичний метедологічний аналіз.
диссертация [205,5 K], добавлен 08.08.2007Визначення принципів класифікації моделей державно-церковних відносин, характеристика основних типів таких відносин. Дослідження джерельної бази українського національного та міжнародного законодавства щодо права на свободу совісті. Законодавчі акти.
реферат [30,4 K], добавлен 06.02.2009Вивчення психологічної складової різних релігій за допомогою визначення поняття релігії і характеристики існуючих релігій: буддизм, християнство, іслам, іудаїзм, даосизм. Особливості релігійної свідомості і аналіз психологічних типів релігійних людей.
курсовая работа [49,0 K], добавлен 04.12.2010Веди - найбільш відомі священні писання індуїзму. Таємниці індійської філософії, вивчення досвіду духовної досконалості, який інтерпретован у ведичній культурі. Аналіз морально-етичних та художніх особливостей у ведичній староіндійській літературі.
реферат [26,7 K], добавлен 19.01.2010Святкування деяких днів тижня, опріч церковних свят у українців. Культ та уособлення днів тижня в міфічних образах. Розвитку культу Святої П'ятниці серед народу надзвичайно сприяло широке розповсюдження відомої апокрифічної "Оповіді про 12 п'ятниць".
реферат [41,2 K], добавлен 15.12.2010Модель світового центру на прикладі міфів, використаних у ліриці Віри Вовк і Патриції Килини. Розгляд світового дерева, символів каменю, води, змії. Порівняльний аналіз світових моделей в українській, бразильській, германській, кельтській міфологіях.
статья [68,1 K], добавлен 27.08.2017Вивчення розвитку української православної церкви. Аналіз деструктивних процесів в українському православ’ї XVI ст., його розвитку після Берестейського розколу. Православна церква в умовах панування імперської влади. Осередки культури та освіти в України.
дипломная работа [180,6 K], добавлен 09.06.2010Прояви сакралізації та секуляризації як тенденції розвитку суспільства. Функціонування та формування різних соціальних систем, періодична зміна їх з однієї на іншу. Аналіз структури і функцій релігії та науки. Проблема об'єктивної оцінки ролі церкви.
контрольная работа [23,1 K], добавлен 01.05.2011Буддизм в системі культури. Виникнення буддизму та особистість його засновника. Концепція світу, карма і переродження. Відношення до концепції Бога та метафізичних питань. Буддійська концепція "Я. Судження сучасних буддистів про суть власного "Я.
реферат [41,5 K], добавлен 28.03.2010Три основних напрямки дзен у сучасній Японії - Сотий, Ріндзай, Обаку. Основа доктрини школи Рінзай - ідея раптового осяяння або саторі. Значення та місце коанів – питань-загадок. Походження слова "дзен". Логіка Дзен-буддійського вчення та його принципи.
реферат [37,2 K], добавлен 14.04.2009
