Динаміка релігійного життя в Україні протягом 2022 року

Размещено на http://www.allbest.ru/

Динаміка релігійного життя в Україні протягом 2022 року

Швед З.В.

доктор філософських наук, професор

професор кафедри релігієзнавства

філософського факультету

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка (Україна, Київ)

Анотація

релігійний конфесійний приналежність віруючий

У статті розглянуто динаміку функціонування церков та релігійних організацій у 2022 році у зв'язку з продовженням війни Російської Федерації проти України. В аналізі застосовані дані статистичних досліджень та аналітичні доповіді громадських організацій. На основі узагальнень, отриманих у результаті соціологічних опитувань, проаналізовано зміни у сприйнятті ПЦУ, УГКЦ, УПЦ, особливості визначення конфесійної приналежності віруючих, встановлено, що релігійний фактор продовжує впливати на суспільне життя, у тому числі у зв'язку з гуманітарною, соціальною, волонтерською, капеланською діяльністю духовенства та релігійних громад. Окрему увагу приділено висвітленню питання особливостей оприсутнення релігії через релігійні практики.

Ключові слова: релігійна ідентичність, релігійне життя, конфлікти, релігійні об'єкти, православні церкви в Україні, УГКЦ, свобода совісті.

Dynamics of religious life in Ukraine during 2022

Shwed Z.V., doctor of Philosophy, Professor, Professor of the Department of Religious Studies, Faculty of Philosophy, Taras Shevchenko National University of Kyiv (Ukraine, Kyiv)

Abstract

The article examines the dynamics of the functioning of churches and religious organizations in 2022 in connection with the continuation of the war of the Russian Federation against Ukraine. The analysis uses data from statistical studies and analytical reports of public organizations. On the basis of the generalizations obtained as a result of sociological surveys, changes in the perception of the OCU, UGCC, UOC, peculiarities of determining the religious affiliation of believers were analyzed, it was established that the religious factor continues to influence social life, including in connection with humanitarian, social, volunteer , chaplaincy of the clergy and religious communities. Particular attention is paid to highlighting the issue of the specifics of the presence of religion through religious practices.

Keywords: religious identity, religious life, conflicts, religious objects, Orthodox churches in Ukraine, UGCC, freedom of conscience.

2022 рік став трагічним продовженням війни, що розпочалася у 2014 році з окупації південної частини України та підтримкою Російською Федерацією кримінально-мілітаризованих угруповань на Сході України. У такій ситуації безпекові питання постали з новою гостротою, адже ворожі наміри, щодо нашої держави, не обмежилися виключно захопленням територій або економічних ресурсі. Зрозуміло, що водопостачання до тимчасово окупованих територій, або викрадення високотехнологічного обладнання з заводів і підприємств України, які опинилися у непідконтрольних містах, було «матеріальною» метою окупантів. Водночас, не менш важливим стало розуміння того, що перед окупаційним режимом сформулювалася й інша мета: знищення потужного наміру українського суспільства самостійно визначати подальшу долю власної держави, головні вектори якої зафіксовані в Конституції України (членство у Європейською Союзі та в Організації Північно-Атлантичного Договору).

У такій ситуації, роль громадських організацій, релігійних об'єднань та гуманітарних місій сьогодні вже важко переоцінити. Їх авторитет підтверджується звітами провідних вітчизняних та закордонних дослідницьких центрів, на оприлюднені результати яких ми і будемо посилатися. Серед названих установ назвемо наступні соціологічна група «Рейтинг» [14], Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Розумкова [16] Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» [18]. Пью Рісорч Центр [10], Інститут громадської думки Маріст [5] та інші. У контексті вивчення наслідків військової окупації, у контексті релігієзнавчих досліджень виокремилося іще декілька тем, про які варто сказати. По-перше це стан релігійних громад на тимчасово окупованих територіях,. Ця тема почала досліджуватися вже у 2014 році і цінним доробком у цьому зв'язку стали праці (Козловського, Халікова та інших), Подруге, вивчення фактів руйнації релігійних інститутів та закладів (Фенно, Райчинець), По-третє, внутрішньоконфесійна динаміка православ'я в Україні протягом 2022 та початку 2023 року (Горєвой, Швед). І в усіх цих дослідженнях різною мірою але враховується зв'язок між релігійною ідентичністю, релігійними свободами, свободою та прагненням незалежності українського народу.

Починаючи з 2014 року світ переживає драматичні зміни, що торкаються глибинних основ цивілізаційної єдності, базованої на нормах міжнародного права та міждержавному партнерстві. У різних країнах світу оцінки такої ситуації мали досить поверховий характер, а пізніше, починаючи з 2020 року, увагу громадськості було прикуто до обговорення нових проблем, пов'язаних з поширенням епідемії коронавірусу. Наслідком цих обставин стало, наприклад, те, що коли активна фаза війни проти України щойно розпочалася, громадська думка США щодо цього носила амбівалентний характер. У цей час, підсумовуючи результати соціологічних досліджень, проведених Інститутом громадської думки Маріста, його директор, професор Лі М. Мірінгофф зазначав, що подібна невизначеність була результатом відсутності консенсусу серед американців щодо важливості безпекового питання України для національних інтересів США. На нашу думку, це було пов'язано з увагою до проблем внутрішньо та зовнішньополітичного характеру актуальних для самих американців: окрім викликів пандемії, це початок президенства Байдена (лютий 2021 р.), виведення військ з Афганістану (серпень 2021 р.) тощо. При цьому, можна констатувати, що після посилення присутності теми війни РФ проти України у засобах масової інформації, ситуація почала змінюватися. Ми не проводили моніторингу співвідношення компонент інформаційної присутності теми війни та зміни громадської думки, але уважаємо, що якщо такі дослідження будуть проведені, то вони лише підтвердять наявність прямого зв'язку між частотність висвітлення теми війни у ЗМІ та чіткістю визначення громадської думки щодо справедливості прагнень України зберегти власну незалежність.

Серед тем, що активно обговорювалися на початку 2023 року стали тези висловлені протягом фахової дискусії «Війна і Церква. Церковно-релігійна ситуація в Україні-2022». Тут було акцентовано увагу на зростанні віруючих протягом 2022 року (з 68% до 75%), звернуто увагу на правові підстави функціонування УПЦ (МП) в Україні, наголошено на загрозливому впливі риторики УПЦ (МП) на підстави єдності «національне буття Українського народу», системній антиукраїнській пропаганді, практиці застосування нормативно-правових актів у забезпеченні процесу від'єднання діючих релігійних організацій та Церков від керівних центрів, що знаходяться за кордоном у країні що визнані Верховною радою України країною-агресором, доцільності запобігання виникнення ідеологеми «церкви-мучениці». Серед запрошених учасників згаданої дискусії були присутні Михайло Онищенко, Олександр Литвиненко, Віктор Єленський, Ігор Жданов, Людмила Филипович, Сергій Здіорук, Андрій Юраш [17]. За підсумками обговорення результатів соціологічного опитування [2], учасники констатували: по-перше, наявність правової бази для нормативного врегулювання державно-конфесійних відносин, по-друге, необхідність впровадження досвіду європейських країни у процес убезпечення національної безпеки в гуманітарній сфері, по-третє, необхідність конкретного дослідження фактичної конфесійній ідентичності, адже відсутність об'єктивної інформації з цього приводу створює підстави для хибного потрактування юрисдикційних аспектів (приналежності громади до УПЦ (МП) чи ПЦУ, тощо) у контексті їх впливу на визначення маркерів ідентичності.

У червні 2022 року було оприлюднено аналіз релігійної ситуації в православному середовищі України та Росії та проаналізовано внутрішньо інституційні взаємини. У статті «Російський православний Радянський Союз: як під час війни з Україною церковні громади віддаляються від РПЦ і навіть виходять з її складу» автор публікації навидить приклади виходу з Московського Патріархату Амстердамської громади, громади міста Удин (Італія). Пан Горьовий зазначає, що з УПЦ (МП) до незалежної православної церкви України (ПЦУ) вже перейшли 424 громади. За думкою дослідника, такі масові переходи можуть мати надзвичайно драматичні наслідки для Адже в Україні знаходиться близько 34% від загальної кількості громад що перебувають у її підпорядкуванні. За висновком Горьового, «для більшості чиновників Московської Патріархії головне - зберегти сітку приходів, формальну структуру, з прочанами або без них». Зміну релігійної приналежності українців також відзначили дослідники з Київського міжнародного інституту соціології. Згідно з опитуванням, проведеним 6-20 липня 2022 року, лише 4% респондентів ідентифікували себе з РПЦ (МП), у той час коли у 2021 році ця частка була на рівні 18% [3].

Експертний аналіз сучасної ситуації в Україні, сформульований «Інститутом миру Сполучених Штатів» наголошує, що війна, яку Російська Федерація веде проти України, загрожує не тільки Східній Європі. Розуміння цих загроз фіксувалося й іншими дослідженнями, що спрямовувалися на вивчення практики застосування інструментів міжнародного права для забезпеченням миру й сталого розвитку. Теза про те, що «зусиллям, які докладає людство у процесі побудови глобального миру, через міжнародне верховенство права» фіксує важливість не тільки правового врегулювання та забезпечення умов миру, але й сприяє створенню процесуальної норм практики притягнення до відповідальності осіб, відповідальних за військові злочини та злочини проти людяності. Така чіткість позиції суб'єктів міжнародного права має стати умовою подолання та запобігання військових конфліктів, та сприяти реалізації стратегій розвитку у економічній, соціальній та інших сферах життєдіяльності [27]. У подальшому викладі ми акцентуємо увагу на динаміці змін сприйняття релігійних організацій громадянами України та інших аспектах, пов'язаних з питаннями релігійної та національної ідентичності.

Згідно зі звітом «Комісії Сполучених Штатів з питань міжнародної свободи релігії» (United States Commission on International Religious Freedom / OSCIRF) за травень 2022 року, у глобальному огляді біженців, які втікають від переслідувань експерти зазначають, що починаючи від лютого 2022 року більше ніж 5 мільйонів осіб змушені були покинути країну, шукаючи притулок в західних країнах (у вересні 2022 року ця цифра збільшилася до 7,5 мільйонів [29]. Серед країн, що приймають наших співвітчизників, є чи не кожна держава Європейського Союзу. Водночас звіти статистичних даних показують що вже на кінець 2022 року кількість біженців продовжує зростати. При релігієзнавчому осмисленні загроз та наслідків війни проти України, важливе місце посідають актуальні фактичні дані міграційной динаміки, соціально-правових змін, суспільно-політичного та релігійного життя [28]. У звіті зазначається що «Російські війська скоїли військові злочини і інші звірства. Конфлікт становить небезпеку для релігійних громад по всій Україні», що стало причиною збільшення кількості переміщених осіб, адже Російська Федерація «використовує безпідставні звинувачення в релігійному екстремізмі і тероризм, щоб придушити інакомислення, виправдати нескінченні рейди і масові арешти, закривати релігійні установи». Так, наприклад, «кримськотатарські мусульмани регулярно звинувачують у тероризмі на підставі їхньої етнорелігійної ідентичності, а не будь-яких істотних доказів, отримують покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 20 років» Наголошуючи на необхідності захисту прав «в'язнів сумління», Комісія підкреслює серйозності та систематичних порушень принципу релігійної свободи на тимчасово окупованих територіях України [22].

З початку активної фази війни проти України соціологічна група «Рейтенг» регулярно проводить загальнонаціональні опитування, фокусом яких є вивчення громадської думки у сприйнятті «образу держави», забезпечення особистих прав і свобод громадян у релігійній сфері, ідеологічних та психологічних «маркерів війни» тощо. У цих тематичних дослідженнях, що в перше були проведені 26-27 лютого 2022 року, репрезентована динаміка зміни емоційного напруження та психологічного виснаження громадян, рівень оцінки «життєстійкості» (психологічна стійкість та підтримка фізичного здоров'я), трансформації ідеологічних ознак та оцінки духовно-історичної спадщини й релігійного життя. Така широка палітра досліджень не виключає репрезентативного характеру опитувань, що проводяться групою «Рейтинг». Беручи до уваги регулярність проведення відповідних опитувань, ми можемо відтворити послідовність і характер змін, що відбуваються у суспільній думці з приводу визначальних аспектів національної ідентичності, ролі релігії у особистому та суспільному житті, актуальності сприйняття індивідуальних свобод тощо. Дослідження проведене у серпні 2022 року показало, що громадська ідентичність набула високого рівня консолідованості (94 % уважають себе громадянами України), при цьому у ціннісній шкалі українці також показують схильність до традиційності та конформізму (так звані консервативні цінності з потужною релігійною складовою) [13]. Ґрунтовне дослідження громадської думки, проведене у червні 2022 року, показало, що приналежність до ПЦУ, УПЦ (КП) визнало - 57 % опитаних, до греко-католиків, католиків та протестантів - 10 %, до УПЦ 6 %, до «просто» віруючих (без конкретної ідентифікації з релігійною громадою) - 16%, до атеїстів - 6%, іудеїв та мусульман - менше 2 %, інші релігійні ідентичності та ті хто не зміг відповісти на питання - 3 [24].

Незважаючи на те, що серед західних вчених досі поширена думка, що причиною конфліктогенності в середині українського суспільства є мова та релігія, згадані опитування показали, що ці ключові аспекти національної ідентичності, вже у березні 2022 року у громадський думці представлені достатнім рівнем консенсусу. Це знімає напругу в середині спільноти та сприяє її консолідації. Серпневе опитування показало стійку динаміку зростання у цьому питання, коли вже 86 % опитаних уважає, що українська мова повинна буди єдиною державною мовою, 76 % називає її рідною. Особливу цікавість для аналізу динаміки громадської думки протягом дії військового стану викликають релігійні питання, що набули актуальності на тлі запровадження інституту капеланства, застосування норм права у процесі врегулювання державно-конфесійних відносин з релігійним організаціям, центри яких знаходяться на території держави, визнаної Верховною Радою України державою агресором або державою окупантом та поширення дискусій щодо зміни у православному календарі. Наприклад, у листопаді 2022 року опитування з цього приводу показало, що кількість тих хто святкує Різдво виключно 25 грудня зросла більше ніж у два рази (11 % проти 4 % у 2021 році). Близько половини опитаних (44%) уважають правильним перенесення святкування на 25 грудня, а 23 % - висловили свою байдужість у цьому питанні. Цікаво відзначити, що показник по прихожанах ПЦУ у цьому питанні засвідчив прихильність майже половини опитаних, що за нашим переконанням створило умови для актуалізації питання переходу на новий календар, про що у лютому 2023 року повідомив заступник голови управління зовнішніх церковних зав'язків ПЦУ, митрополит Євстратій Зоря Білоцерківстький. З його словами прийняття позитивно рішення можливе на архієрейському соборі ПЦУ, що має бути скликаний у травні 2023 року. При цьому у проведенні загальної календарної реформ, питання будуть розв'язувати з урахуванням забезпечення можливостей громад зберегти «попередню календарну традицію». Звертає на себе увагу нагадування, яке озвучим митрополит, щодо того, що «громади вже можуть самостійно ухвалити рішення про перехід на новий календар за відповідною процедурою» [9]. Тема церковного календаря, тривалий час сприймалася як елемент більш широкого питання, щодо релігійної ідентичності та векторів розвитку українського суспільства (чи то на схід у тяжінні до Росії, чи то на захід, у напрямку євроцентризму).

У цьому контексті звертає на себе увагу основний напрямок діяльності окупаційних режимів які маючи за мету повну деконструкцію національної ідентичності українців, «нейтралізацію політичного та економічного суверенітету України є військовою (Курсив наш. - З.Ш.) метою Росії». У цьому контексті аналітики бідкаються з питанням «що може змінити російський імперський менталітет?». У цей же час, на окупованих територіях Російською Педерацією здійснюється «зміна шкільних програм», повертається наратив «слов'янського братства», «перевиховання підлітків» тощо. [21]. Про ці приклади ми скажемо пізніше, а зараз принагідно зазначимо, що говорячи про національну ідентичність, як політичний маркер, дослідниками постійно враховується поліконфесійних характер української тожсамості. За свідченнями Українського інституту [8], що реалізував проект «Національні спільноти України у війні проти Росії» саме представництво різних релігійних діячів, релігійних організацій та церков (воїнів, волонтерів, капеланів), є свідченням консолідованості спільноти у протистоянні злочинній агресії [8]. Уважаємо, що така позиція офіційних представників ПЦУ сприяє збереженню консенсусу в суспільстві щодо релігійних питань, адже згідно з опитуванням проведеним Центром Розумкова, відповідаючи на питання «Чи потрібно щось змінювати в діяльності релігійної громади чиї релігійні служби, зібрання, служіння ви відвідується?» переважна більшість респондентів відповіла негативно (54%) [17].

За нашим переконанням, важливим аспектом осмислення суспільних процесі у тому числі в релігійній сфері в Україні за 2022-2023 роки, є врахування позиції громадян, щодо правового захисту жертв воєнних злочинів. Як відомо тут мовиться не тільки про матеріальні, але й про моральні збитки. Наведемо один приклад. Згідно опитування у лютому 2023 року справедливе покарання воєнних злочинів має бути пріоритетом правосуддя (75 % опитаних). У цьому зв'язку громадські організації поставили перед собою завдання фіксації подій релігійного життя під час війни. Так «Майстерня Академічного Релігієзнавства» («МАР») розпочала проект «Релігія в огні» [12]. Посилаючись на норми національного та міжнародного законодавства, учасники проекту наголошують, що знищення об'єктів культового призначення, або таких, що є власністю релігійних громад, - є актом порушення релігійних прав і свобод, що вважається невід'ємними правим людини, на знаходяться під захистом міжнародних юрисдикцій та караються як військові злочини. За нашим переконанням, моніторинг та збирання фактів щодо порушення відповідних норм є необхідною умовою справедливого покарання, яке мають понести особи, відповідальні за скоєні злочини. У тексті проміжного звіту громадського об'єднання «МАР» зазначається, що «проєкт займається створенням бази даних, де випадки воєнних злочинів, а саме руйнування релігійних споруд та нанесення шкоди релігійним діячам, систематизовані за хронологією, а також за ступенем нанесеної шкоди» (проєкт «Релігія в огні») Наведена у звіті статистика висвітлює не тільки матеріальні збитки, причиною яких стала агресія РФ проти України, але й фіксує загрози, з яким стикаються представники релігійних громад на тимчасово окупованих територіях (переслідування, фізичне знищення) «Щонайменше 26 релігійних діячів в Україні були вбиті під час бомбардувань чи розстріляні з автоматичної зброї, у тому числі військові капелани, а також волонтери з релігійних громад, які допомагали мирним жителям виїхати з тимчасово окупованих територій» [12].

Швидкий процес започаткування спеціальних судів над воєнними злочинами має сприяти справедливому покаранню з відшкодуванням матеріальних та моральних збитків є пріоритетом міжнародних правових організацій, національного та міжнародного судочинства є важливою умовою встановлення справедливості для понад 75 % респондентів [7]. При цьому очікується зростання кількості прибічників покарання воєнних злочинців у зв'язку зі скоєнням злочинів проти свободи совісті та віросповідань, факти про які було оприлюднено у звіті Центру спостереження за конфліктами. У лютому 2023 року Центр опублікували повідомлення про те, що Росія систематично запроваджує програми «перевиховання» для українських дітей, які було примусово вивезені з території України [25]. Для унаочнення масштабів такої протиправної практики назвемо цифри отримані з відкритих джерел: за повідомленнями українських правоохоронців примусової депортації до РФ зазнало понад 16 000 дітей [4], а інші ж джерела називають цифру -- понад 700 000. У публікації зокрема зазначається що «Лабораторія гуманітарних досліджень Єльскої школи громадського здоров'я виявила 43 об'єкти де утримуються дітей з України... висновки свідчать про те, що більшість таборів брали участь у проросійських зусиллях з перевиховання., проводилася військова підготовка, або призупинялося повернення дітей до батьків в Україну» [25].

Дані факти свідчать про потребу негайного започаткування процесу передачі наявних свідчень про ці злочини до міжнародних організацій та содувих інстанцій. Важливу роль у припинення протиправних дій можуть відіграти й релігійні організації, спроможні свої авторитетом консолідувати громадськість у питанні повернення дітей, припиненні примусового утримання, справедливого відшкодування матеріальних та моральних збитків, тощо.

Наступним аспектом оцінки стали практики соціального служіння релігійних громад та церков. Центр Розумкова зафіксував низку їх ключових напрямків діяльності, що за переконанням респондентів посідають провідне місце у такого роду практиках. Тут були названі капеланська військова служба, медична, соціальна, психологічна, матеріальна допомога та підтримка біженців, організація евакуаційних заходів тощо.

Важливим кроком для усвідомлення спільної відповідальності за збереження свобод громадян, та прав вільно виявляти свої погляди став розвиток копеланської служби в Україні. Даній темі було присвячено окрему статтю [26] але у продовження актуалізації теми, варто згадати, що вже наприкінці лютого 2023 року, у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, було відкриту спеціальну програму для військових капеланів, метою якої стало поширення партнерського досвіду (США, Канади, Великобританії та інших), щодо підтримки духовних потреб воїнів Збройних сил України [15]. Цей приклад став свідченням реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки у релігійній сфері.

Як бачимо, виклики, що стоятимуть перед українським суспільством, будуть актуалізовані після перемоги України. Саме на цьому наголошували співробітники центру Атлантичної ради, які у доповіді-повідомленні визначили ключові аспекти які потребують невідкладної підготовки [23]. Ми уважаємо що серед передбачених програмних заходів мають міститися положення про відповідальність порушення релігійних прав і свобод, адже проаналізувавши поточну ситуацію у питаннях ствердження демократичних принципів свободи совісті, умовою для реалізації яких є створення відповідних інститутів та демократичних норм, важливим є дотриманням свободи совісті та віросповідання як визначальної умови для гарантування безпекових умов функціонування релігійних громад.

Випрацювання стратегій із пролонгованою динамікою, може сприяти досягненню цілей з максимальним використанням «наявних та майбутніх можливостей». Експерти надають чотири типи рекомендацій, що враховують економічну, політичну, військову та дипломатичну сторони.

Список використаних джерел

1. Біженці. Портал оперативних даних [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine.

2. Війна і Церква. Церковно-релігійна ситуація в Україні 2022 р. (листопад 2022 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/viina-i-tserkva-tserkovnoreligiina-sytuatsiia-v-ukraini-2022r-lystopad-2022r.

3. Горєвий Д. Російський православний Радянський Союз: як під час війни з Україною церковні громади віддаляються від РПЦ і навіть виходять з її складу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.idelreal.org/a/kak-vo-vremya-voyny-s-ukrainoy-tserkovnye-obschiny-otdalyayutsya-ot-rpts/31895975.html.

4. Діти війни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://childrenofwar.gov.ua/.

5. Інститут громадської думки Маріст [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://maristpoll.marist.edu/.

6. Національні спільноти України у війні проти Росії [Електронний 6.

7. Правовий захист постраждалих від воєнних злочинів Росії 23-26 грудня 2022 [Електронний ресурс]. - Режим доступу:https://ratinggroup.ua/research/ukraine/pravoviy_zahist_postrazhdalih_v_d_vo_nnih_zlochin_v_ros_23-26_grudnya_2022.html.

8. Проект «Національні спільноти України у війні проти Росії» Українського Інституту [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ui.org.ua/.

9. ПЦУ теж думає про перехід на новий календар: коли ухвалять рішення? [Електронний ресурс]. - Режим доступу:https://www.uman.ua/sotiety/pcu-tezh-dumaye-pro-perehid-na-noviy-kalendar-koli-uhvalyat-rishennya-12135432.html.

10. Пью Рісорч Центр [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.pewresearch.org/our-methods/u-s-surveys/.

11. Релігійна правда [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://religionpravda.com.ua/.

12. Релігія в огні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.mar.in.ua/%d1%80%d0%b5%d0%bb%d1%96%d0%b3%d1%96%d1%8f-%d0%b2-%d0%be%d0%b3%d0%bd%d1%96/.

13. Сімнадцяте загальнонаціональне опитування: Ідентичність. патріотизм. Цінності. (17-18 серпня 2022 року) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/s_mnadcyate_zagalnonac_onalne_opituvannya_dentichn_st_patr_otizm_c_nnost_17-18_serpnya_2022.html.

14. Соціологічна група «Рейтинг» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/.

15. У Київ в перше навчатимуться військові капелани за спеціальною програмою [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://armyinform.com.ua/2023/02/20/u-kyyevi-vpershe-navchatymut-vijskovyh-kapelaniv-za-speczialnoyu-programoyu/.

16. Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Розумкова [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://razumkov.org.ua/.

17. Фахова дискусія «Війна і Церква. Церковно-релігійна ситуація в Україні-2022» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=tJvuyyKc--Y&t=528s.

18. Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://dif.org.ua/.

19. A central hub to capture, analyze, and make widely available evidence of Russia-perpetrated war crimes and other atrocities in Ukraine. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ttps://hub.conflictobservatory.org/portal/apps/sites/#/home/pages/children-camps-1.

20. Majority considers ukraine in US interest but most oppose use of force [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://maristpoll.marist.edu/polls/415-majority-considers-ukraine-in-u-s-interest-but-most-oppose-use-of-force/.

21. Mary Glantz, Ph.D. Russia's Ukraine War Has Narrowed -- But Not its Goals Putin remains fixed on erasing Ukraine. Ideas for peace talks can't ignore that. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.usip.org/publications/2022/07/russias-ukraine-war-has-narrowed-not-its-goals.

22. OSCIRF Annual Report of U.S. Commission on International Religious Freedom. April 2022 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.uscirf.gov/sites/default/files/2022-04/2022%20USCIRF%20Annual%20Report_1.pdf.

23. Preparing for victory: A long-haul strategy to help Ukraine win the war against Russia--and secure the peace [Електронний ресурс]. - Режим доступу: By Stephen J. Hadley, William Taylor, John E. Herbst, Matthew Kroenig, Melinda Haring, and Jeffrey Cimmino // https://www.atlanticcouncil.org/content-series/atlantic-council-strategy-paper-series/preparing-for-victory-a-long-haul-strategy-to-help-ukraine-win-the-war-against-russia-and-secure-the-peace/.

24. Public Opinion Survey of Residents of Ukraine June 2022 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.iri.org/resources/public-opinion-survey-of-residents-of-ukraine-june-2022/.

25. Russia's systematic program for the re-education and adoption of Ukraine's children [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://hub.conflictobservatory.org/portal/sharing/rest/content/items/97f919ccfe524d31a241b53ca44076b8/data.

26. Shwed Z.V. Formation and current state of military chaplaincy in Ukraine European Journal of Science and Theology. - August 2022. - Vol. 18. - No. 4. - 1-18).

27. The Current Situation in Ukraine [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.usip.org/current-situation-ukraine.

28. Twining D. Ukraine is already paying us back [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https:// www.politico.com/news/magazine/2023/01/04/ukraine-democracy-investment-00076180.

29. Ukraine Refugee Situation [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine.

References

1. Bizhentsi. Portal operatyvnykh danykh [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://data.unhcr.org/en/ situations/ukraine.

2. Viyna i Tserkva. Tserkovno-relihiyna sytuatsiya v Ukrayini 2022r. (lystopad 2022r.) [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://razumkov.org. ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/viina-i-tserkva-tserkovnoreligiina-sytuatsiia-v-ukraini-2022r-lystopad-2022r.

3. Horyevyy D. Rosiys'kyy pravoslavnyy Radyans'kyy Soyuz: yak pid chas viyny z Ukrayinoyu tserkovni hromady viddalyayut'sya vid RPTS i navit' vykhodyat' z yiyi skladu [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://www.idelreal.org/a/kak-vo-vremya-voyny-s-ukrainoy-tserkovnye-obschiny-otdalyayutsya-ot-rpts/31895975.html.

4. Dity viyny [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://childrenofwar.gov.ua/.

5. Instytut hromads'koyi dumky Marist[Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://maristpoll.marist.edu/.

6. Natsional'ni spil'noty Ukrayiny u viyni proty Rosiyi [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://ui.org.ua/sectors/projects/national-communities-of-ukraine-in-the-war-against-russia/.

7. Pravovyy zakhyst postrazhdalykh vid voyennykh zlochyniv Rosiyi 23-26 hrudnya 2022 [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/pravoviy_zahist_postrazhdalih_v_d_vo_nnih_zlochin_v_ros_23-26_grudnya_2022.html.

8. Proekt «Natsional'ni spil'noty Ukrayiny u viyni proty Rosiyi» Ukrayins'koho Instytutu [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu://https://ui.org.ua/.

9. PTSU tezh dumaye pro perekhid na novyy kalendar: koly ukhvalyat' rishennya? [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://www.unian.ua/society/pcu-tezh-dumaye-pro-perehid-na-noviy-kalendar-koli-uh-valyat-rishennya-12135432.html.

10. P'yu Risorch Tsentr [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://www.pewresearch.org/our-methods/u-s-surveys/.

11. Relihiyna pravda [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://religionpravda.com.ua/.

12. Relihiya v ohni [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://www.mar.in.ua/%d1%80%d0%b5%d0%bb%d1%96%d0%b3%d1%96%d1%8f-%d0%b2-%d0%be%d0%b3%d0%bd%d1%96/.

13. Simnadtsyate zahal'nonatsional'ne opytuvannya: Identychnist'. patriotyzm. Tsinnosti. (17-18 serpnya 2022 roku) [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https: //ratinggroup.ua/research/ukraine/s_mnadcyate_zagalnonac_onalne_opituvannya_den-tichn_st_patr_otizm_c_nnost_17-18_serpnya_2022.html.

14. Sotsiolohichna hrupa «Reytynh» [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu:https://ratinggroup.ua/research/ukraine/.

15. U Kyyiv v pershe navchatymut'sya viys'kovi kapelany za spetsial'noyu prohramoyu [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu:https://armyinform.com. ua/2023/02/20/u-kyyevi-vpershe-navchatymut-vijskovyh-kapelaniv-za-speczialnoyu-programoyu/.

16. Ukrayins'kyy tsentr ekonomichnykh i politychnykh doslidzhen' imeni Oleksandra Rozumkova [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://razumkov.org.ua/.

17. Fakhova dyskusiya «Viyna i Tserkva. Tserkovno-relihiyna sytuatsiya v Ukrayini-2022» [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://www.youtube.com/watch?v=tJvuyyKc--Y&t=528s.

18. Fond «Demokratychni initsiatyvy imeni Il'ka Kucheriva» [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://dif.org.ua/.

19. A central hub to capture, analyze, and make widely available evidence of Russia-perpetrated war crimes and other atrocities in Ukraine. [Elektronnyi resurs].

20. Rezhym dostupu: ttps://hub.conflictobservatory.org/portal/apps/sites/#/home/pages/children-camps-1.

21. Majority considers ukraine in US interest but most oppose use of force[Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://maristpoll.marist.edu/polls/415-ma-jority-considers-ukraine-in-u-s-interest-but-most-op-pose-use-of-force/.

22. Mary Glantz, Ph.D. Russia"s Ukraine War Has Narrowed -- But Not its Goals Putin remains fixed on erasing Ukraine. Ideas for peace talks can"t ignore that. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://www.usip.org/publications/2022/07/russias-ukraine-war-has-narrowed-not-its-goals.

23. OSCIRF Annual Report of U.S. Commission on International Religious Freedom. April 2022 [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://www.uscirf.gov/sites/default/files/2022-04/2022%20USCIRF%20Annual%20Report_1.pdf.

24. Preparing for victory: A long-haul strategy to help Ukraine win the war against Russia--and secure the peace // By Stephen J. Hadley, William Taylor, John E. Herbst, Matthew Kroenig, Melinda Haring, and Jeffrey Cimmino [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://www.atlanticcouncil.org/content-series/atlantic-council-strategy-paper-series/preparing-for-victory-a-long-haul-strategy-to-help-ukraine-win-the-war-against-russia-and-secure-the-peace/.

25. Public Opinion Survey of Residents of Ukraine June 2022 [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://www.iri.org/resources/public-opinion-survey-of-residents-of-ukraine-june-2022/.

26. Russia's systematic program for the re-education and adoption of Ukraine's children [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: //https://hub.conflictobservatory. org/portal/sharing/rest/content/items/97f919ccfe524d31a241b53ca44076b8/data.

27. Shwed Z.V. Formation and current state of military chaplaincy in Ukraine European Journal of Science and Theology. - August 2022. - Vol. 18. - No. 4. 1-18.

28. The Current Situation in Ukraine [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://www.usip.org/current-situation-ukraine.

29. Twining D. Ukraine is already paying us back [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://www.politico.com/news/magazine/2023/01/04/ukraine-democracy-investment-00076180.

30. Ukraine Refugee Situation [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://data.unhcr.org/en/situationsukraine.

Размещено на Allbest.ru