До питання атрибуції двох ікон з іконостаса Аннозачатіївської церкви Києво-Печерської лаври

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника

До питання атрибуції двох ікон з іконостаса Аннозачатіївської церкви Києво-Печерської лаври

Кондратюк Аліна, к. мист., начальник науково-дослідного відділу вивчення мистецької спадщини

В інтер'єрі Аннозачатіївської церкви Києво -Печерської лаври знаходиться дубовий одноярусний іконостас. Він був створений у 1880-81 рр. і з кінця ХІХ ст. неодноразово реставрувався [1, 248-249]. Власне наукова реставрація була проведена на іконостасі і його іконах за радянських часів - наприкінці 1970-х - на початку1980-х рр. [2, арк.8-9, рах. 2]. Після 1988 р., коли Аннозачатіївську церкву було передано діючому чоловічому монастирю, на іконостасі було проведено низку відновлювальних робіт. Усі ікони було поступово замінено новими. Нині в іконостасі всі образи нові, написані на початку 2000 -х рр. Зображення виконано, переважно, в “живоподібній” манері, живопис відзначається досить високим художнім рівнем. лавра ікона собор стилістичний

Більшість ікон, що були вилучені наприкінці ХХ ст. з іконостаса храму, нині перебувають у ризниці Києво-Печерської лаври. Вони виконані в різний час і рівень їхнього виконання також різний. Архівні матеріали і фото дають змогу скласти уявлення про вигляд і склад іконостаса храму саме наприкінці ХХ ст. В намісному ряду в той час знаходилося 6 ікон, 6 ікон було на Царських вратах і 3 ікони - у завершеннях порталів врат. Кожна ікона намісного ряду була вмонтована в окремий кіот-раму. У верхній частині конструкцію було об'єднано різьбленим декоративним карнизом. Окремі кіоти було виготовлено й для ікон, що знаходилися у завершенні порталів. Всі ці ікони, як зазначалося, потрапили до іконостасного ансамблю в різний час і не були частиною авторського задуму його творців [2, арк. 8-9, рах. 2].

У намісному ряду були традиційні зображення Богородиці з Христом - Дитям і Спасителя - копії широковідомих ікон Володимирського собору в Києві, виконані на полотні олійними фарбами. На дияконських вратах було представлено архангелів Михаїла й Гавриїла. На Царських вратах - шість невеликих медальйонів із зображеннями євангелістів і Благовіщення. У намісному ряду ліворуч знаходилася ікона Св. Пантелеймона, виконана на металі, праворуч - образ “Свв. Йоаким і Анна”, виконаний на полотні [1, 248].

Над Царськими вратами з лицевого боку знаходилася ікона -копія славнозвісної фрески Леонардо да Вінчі “Таємна вечеря”, виконана олійними фарбами. Із зворотного боку над Царськими вратами знаходився образ “Покладання у труну”, виконаний у техніці темперного живопису.

У завершенні іконостаса над вратами з північного боку знаходилася ікона “Поклоніння волхвів”, з південного боку - “Преображення” [1, 248]. Ці два останні образи були найраніші за часом виконання й у реставраційному звіті 1979 р. датуються XVIII ст. [2, арк. 1, рах. 3].

Як свідчить реставраційна документація, після реставрації ікони “Св. Пантелеймон”, “Таємна вечеря”, “Поклоніння волхвів” і “Преображення” були передані до Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (далі - НКПІКЗ) [2, арк. 8, рах. 2]. Однак в комплексі заходів з відродження на нижній території НКПІКЗ чоловічого монастиря (ці заходи відбувалося з 1988 р.), разом з іншими творами іконопису й декоративного мистецтва відреставровані образи “Поклоніння волхвів” і “Преображення” було передано до Києво-Печерської Лаври.

Два означені образи було знову вмонтовано у горішню частину іконостаса Аннозачатіївської церкви, але згодом вони були вилучені. З початку ХХІ ст. і до кінця 2018 р. ікони перебували у лаврській ризниці. Наприкінці 2018 р. у ході роботи комісії Мін. культури України з перевірки пам'яток мистецтва, що були передані Лаврі на постійне зберігання (комісія працювала у листопаді -грудні), ці ікони знов вдалося повернути до фондів НКПІКЗ. Нині вони там і знаходяться.

Вважаємо, що стилістичні ознаки обох образів дають змогу їх віднести до творів лаврської школи періоду її розквіту - 1-ї половини XVIII ст. Одна з цих ікон - “Поклоніння волхвів” ще за радянських часів була опублікована [3, 109], тож є доступне зображення для аналізу. За деякими відомостями, які потребують перевірки, вони походять з т. зв. Теплого храму - церкви прпп. Отців Печерських на Ближніх печерах. У цьому храмі за часів німецької окупації Києва відбувалися богослужіння: діяльність Печерського монастиря, закритого радянською владою, в той час була відновлена на Нижній території Лаври. Монастирська братія зносила в цей храм усі ікони, які вдавалося віднайти.

Форма й розмір (48,5х58,5 см) ікони “Преображення” дає змогу крім того зіставити її з цілою групою пам'яток зі збірки НКПІКЗ, що походять з одного відомого іконостасного ансамблю, а саме - з того ж Теплого храму.

Відповідно до інвентарної книги НКПІКЗ з Теплим храмом пов'язані ще п'ять ікон лаврської школи 1-ї половини XVIII ст. Нині частина цих ікон, які всі були написані для празникового ряду, представлена в експозиції музею історії Лаври НКПІКЗ. Частина перебуває у фондах НКПІКЗ. Це ікони “Різдво Богородиці” (КПЛ-Ж-1462), “Різдво Христове” (КПЛ-Ж-1626), “Вознесіння” (КПЛ-Ж-1439), “Обрізання Господнє” (КПЛ-Ж-1463), “Хрещення” (КПЛ-Ж- 1464). Усереднені розміри цих ікон: 1) 46, 8х62,4 см; 2) 46,9x62,0 см; 3) 47,0x61,8 см; 4) 46,3х61,5 см; 5) 46,8х62,3 см. [4, 198]. Дослідниці О.В. Пітатєлева [5, 240242] та О.О. Рижова (публікація у співавторстві) [4, 197-199] вважали ці творів іконами празникового ряду іконостаса лаврської Троїцької надбрамної церкви.

Хоча питання приналежності цих 5 творів саме до іконостаса Троїцької надбрамної церкви поки що дискусійне, однак, на наш погляд, ікона “Преображення”, що перебувала в іконостасі Аннозачатіївської церкви і потрапила туди також із Теплого храму за розмірами, формою й стилістичними ознаками відповідає цим 5 образам. Тож до цього ансамблю празникового ряду можемо додати ще один образ. Такм чином, маємо вже 6 образів лаврської школи 1-ї половини XVIII ст., що походять з одного іконостасного ансамблю.

Ікона “Дари волхвів” хоча й близька за формою і стилістикою до вищезгаданих творів [3, 109], однак за розмірами значно більша - 59х78 см [2, арк. н/н, рах. 4]. Крім того самий сюжет “Дари волхвів” не “вкладається” в контекст цього іконостасного ряду з 6 ікон - там вже є ікона “Різдво Христове”. Тож, на наш погляд, образ “Дари волхвів” належав до іншого іконостасного ансамблю хоча і був створений у лаврській майстерні у цей самий час - 1-й половині XVIII ст.

Список використаної літератури

1. Кондратюк А.Ю. Розписи Аннозачатіївської церкви Києво-Печерської лаври: історія, поновлення, реставрації // Могилянські читання-2017. Збереження й дослідження культурної спадщини України: люди, ідеї, візії: Зб. наук. праць / [ред. кол. О. В. Рудник (голова), С. В. Пивоваров (відп. ред.) та ін.]. - К.: НКПІКЗ, видавництво “Фенікс”, 2018. - С. 244-249.

2. Свято-Успенська Києво-Печерська лавра, архів канцелярії. Проектные предложения и научно-технический отчет по реставрации иконостаса церкви Анны Зачатия Киево-Печерского государственного историко-культурного заповедника (Рукопис). - К., 1979.

3. Сокровища Киево-Печерского заповедника. Treasures of the Kiev-Pechers Reserve. Фотопутеводитель (на рус. и англ. языках) /Под ред. Ю.Д. Кибальника. - К.: Мистецтво, 1984.

4. Питателева Е.В. Две иконы “Рождества Богородицы” из коллекции НКПИКЗ как утерянные элементы иконостасных ансамблей (к вопросу об иконографии и атрибуции) // Могилянські читання 2008 року: Зб. наук. праць: Церква і музеї: втрати ХХ століття; Ред. рада В.М. Колпакоа (відп. ред.) та ін. - К.: Фенікс, 2009. - С. 235-242.

5. Рыжова О.О., Распопина В.А., Изотов А.А., Сорока Е.А. Результаты комплексных натурных исслежований икон из фондовой коллекции Национального Киево-Печерского историко-культурного заповедника //Церква-наука-суспільство: питання взаємодії. Матеріали Десятої Міжнародної наукової конференції (30 травня - 1 червня 2012 р.)/ Національний Києво-Печерський історико-культурний заповдник., К., 2012. - С. 197-200.

Размещено на Allbest.ru