Невдале поновлення давнього стінопису Макаром Пєшехоновим (за архівними джерелами)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Невдале поновлення давнього стінопису Макаром Пєшехоновим

(за архівними джерелами)

Бардік Марина Афанасіївна

Події, що відбувались у Софійському соборі Києва майже 170 років тому, були доволі цікавими в історії сакрального мистецтва з точки зору мети повернути середньовічний стінопис у простір кафедрального храму, де проходили богослужіння. У 1843 р. фрагменти фресок виявив академік Федір Солнцев, ініціював їхнє розчищення від пізнього живопису та поновлення. Він входив до складу Комітету з оновлення собору і доручив поновити фрески петербурзькому іконописцю Макару Пєшехонову. Ця історія знайшла відображення в публікаціях ХІХ- ХХІ ст. як така, коли софійським фрескам було завдано непоправної шкоди. Проте й досі не був опублікований перелік композицій, поновлених М. Пєшехоновим, окрім узагальненого списку, наведеного свого часу ще П. Лебединцевим [1, с. 385, 386].

Комітет рекомендував М. Пєшехонову здійснювати «...поновлення всіх відкритих фресок, намагаючись усіляко, наскільки можливо, зберегти священні зображення в тому вигляді, у якому вони відкриваються, і заправляти тільки в тих місцях, які затерті зверху тиньком або фарбою» [1, с. 379, 380]. Фрески протягом століть руйнувались, велика кількість збереглася фрагментарно. Залишити їх у такому вигляді було неможливо в діючому храмі. Втрати фресок мали бути доповнені; цілісності образу можна було досягти, дописуючи місця втрат. Цього вимагав Комітет. На цьому в 1846 р. акцентував увагу Ф. Солнцев, указавши, що в контракті має бути включено особливий пункт щодо технології поновлення фресок, за яким М. Пєшехонов «.має заправити по виправленому тиньку тільки ті місця, де випали фарби, - фарби ці мають бути розведені на вапняній воді, щоби не могли вицвітати, - під час самої заправки ніде не торкатися контурів, а наслідувати давні абриси; саме фарби вживати металеві або земляні, щоб на заправлених місцях не було видно шару фарб і щоби заправка поєдналася з давнім живописом.» [1, с. 380, 381].

За контрактом (1847) М. Пєшехонов мав заправляти по тиньку лише втрачені місця фресок так, щоб заправка не була помітною і живопис виглядав цілісним [1, с. 383; 2, арк. 137, 137 зв.]. Ф. Солнцев надав розпорядження використовувати фарби на вапняній воді; у такий спосіб технологія заправки наближалась до фрески; крім того, дозволила б уникнути пошкоджень, завданих фрескам подальшими діями М. Пєшехонова. Він порушив контракт і не тільки дописав втрачені фрагменти, а ще й прописав фрески зверху для підсилення інтенсивності кольору, для чого обрав звичну для іконописця темперу. М. Пєшехонов не усвідомив різниці між поновленням ікон і фресок, тому не врахував впливу температурно- вологісного режиму на живопис в неопалюваному храмі. У червні 1848 р. він розпочав роботу, а навесні 1849 р. Комітет констатував, що поновлені фрески вкрилися пліснявою, почорніли, місцями живопис осипався. М. Пєшехонов, намагаючись боротись із пліснявою, просочив фрески вареною олією і пошкодив їх [2, арк. 28, 37, 37 зв., 152, 152 зв.]. У П. Лебединцева є зауваження, що з усіх поновлених фігур тільки 5 уціліли від плісняви; натомість бачимо його тільки в друкованому варіанті праці, а в її рукописі, де містяться посилання автора на джерела, воно взагалі відсутнє [1, с. 391; 3, арк. 333, 336].

У документах, де запротокольовано події, пов'язані з поновленням софійських фресок М. Пєшехоновим, немає свідоцтв ані про композиції, ані про їхні фрагменти, написані М. Пєшехоновим, які б уціліли від плісняви [2]. І в картограмах, складених після проведення реставраційних робіт у 1950-1960 рр., зокрема розчищення давніх композицій від живопису поновлення, зафіксовано відреставровані фрески та мозаїки. Живопис поновлення реставратори залишили в місцях втрат зображень. Ці фрагменти, що доповнюють фрескові та мозаїчні композиції, виконані олією. Доповнень ХІХ ст. в техніці темперного живопису в картограмах не зазначено, їх немає [4, с. 148; 5; 6].

В архівних справах ми виявили звіти про поновлені фрески, складені М. Пєшехоновим, для оплати за роботу (у них зустрічаються скорочення: арш. - аршин, верш. - вершок, коп. - копійка, р. або руб. - рубль, ср. - срібло). Перелік композицій, з якими працював М. Пєшехонов, а саме: поновлених ним фресок, вводимо в науковий обіг (в українському перекладі).

У минулому 1848 році від входу в Собор із західного боку, під хорами, виправлено живописцем Пєшехоновим на суму 3630 руб. У поточному 1849 році до 30 липня було виправлено всіх фігур та узорів на 1572 руб. [7, арк. 8]. Ці відомості наведено в огляді робіт, складеному у вересні 1949 р.

Перелік фресок у звіті Ф. Солнцеву від 30 липня 1849 р. 21 ціла фігура по 30 руб. ср. . ..630. 27 напівфігур по 20 ...540. Узорів 1-го розряду 9у 3 V2 арш. по 10 ...90. Узорів 2-го розряду 17по 5 ...85. 3 хрести по 4 ...12. 8 фильонок по 1 ...8. 2 тла в склепіннях по 15 . ..30. Напівкруглих узорів над арками 45 арш. ...117. Разом на 1512 руб. ср. Усього зроблено на 5142рублі [8, арк. 23].

Список поновлених фресок наведено М. Пєшехоновим у його звіті, представленого в Комітет і Ф. Солнцеву.

Праворуч, на Увіруванні апостола Фоми 4 цілі фігури по 30 р. ...120р. ...1 напівфігура ...20. На самому верху на Розп'ятті Спасителя 9 цілих фігур по 30р. ...270. ...3 напівфігури по 2р. ...60. Ліворуч, на Виведенні Праведників з пекла 1 ціла фігура 30. ...5 напівфігур по 20р. ...100. Поряд на Явленні Христа Мироносицям 3 цілі фігури по 30 ...90. ...3 напівпівфігури по 20р. ...60. Поряд, на Петровому зреченні 2 цілі фігури по 30 ...60. Окрім цих, по обох боках Собору 78 цілих фігур по 30 ...2340 ...31 напівфігура по 20р. ...620. фреска стінопис пєшехонов софійський собор

Орнаменти. 29 узорів 1-го розряду, тобто 3Уг арш. висоти, та 1 арш. ширини по 10 р. ...290. 41 узор 2-го розряду, тобто 1 У арш. висоти, та 1 арш. ширини по 5р. ...250. Узор великої арки ліворуч навпроти зображення Приведення Христа до Каіафи, і Петрового зречення, що складається з 28 арш. 8 вер. довжини, то 1 арш. ширини за ціною 1-го розряду, розраховуючи на аршин по 2 р. 86 коп. . 81 р. 51 коп.

На Хорах обабіч 4 стовпи з напівколонами, по 60 р. ...240. 11 зірок у куполах напіварках, та на хорах із боків південного та північного у вікнах - по 5 рублів . ..55. 4 хрести, по 4 рублі ..16. 2 тла в куполах по 10 рублів ...20. 27 фильонкових прикрас по 1 рублю ...27. У південно-західному куті, унизу в 4-х напівциркульних над арками узорах 23 арш. за ціною орнаментів 1-го розряду (розрахов. на аршини) ...65 р. 78. Ліворуч за криласом купол, у ньому в 4-х напівциркульних над арками узорах 24 аршини за вище зазначеною ціною ... 66.64. Разом 4946руб. 93 коп. ср.

Цього року в серпні 1500 руб. ср. отримав. За цим від минулого 1848р. 4 грудня рахунку решта 30 р. Додаючи, сума до сплати 4946руб- лів 93 копійки ср. Іконписний майстер Макар Пєшехонов. Листопада 28 дня. 1849року. Київ [8, арк. 61-62, 123-123 зв.].

Наведені переліки композицій спростовують припущення про те, що фігура апостола євангеліста Іоанна (олійний живопис) на парусі центрального купола була написана М. Пєшехоновим [9, с. 257; 10, с. 103].

За контрактом М. Пєшехонов мав не змінювати давніх контурів фресок. Він відступив і від цього зобов'язання. Останнє стало явним, коли 1849-го р. змили його живопис із фресок «Зішестя в пекло» та «Явлення Христа жонам мироносицям» на північній стіні трансепта. Замість досвідчених живописців М. Пєшехонов залучив «самих грубих мужиків» із Чернігівщини, замість майстерної заправки фресок прописав їх «новими світлими кольорами з грубих фарб таким чином, що давній візантійський живопис ледь помітний», через що Комітет за пропозицією Ф. Солнцева в листопаді 1849 р. відсторонив М. Пєшехонова від роботи [1, с. 385-391; 2, арк. 151-154 зв.]. У рапорті академіка Комітету від 15 квітня 1850 р., зазначалося, що він, Ф. Солнцев, повідомив М. Пєше- хонову про відсторонення від робіт розпискою [11, арк. 24].

Виправляти свою роботу, як це передбачав контракт, М. Пєшехонов відмовився, пославшись на здоров'я - інакше винагороду йому би не виплатили [2, арк. 156-157; 8, арк. 124; 11, арк. 24 зв.]. У 1850 р. він не працював у Софійському соборі, а наполегливо клопотав про виплату винагороди. Загалом за поновлення та виконання малюнків фресок М. Пєшехонову виплатили 7924 рублі [4, с. 149; 8, арк. 123, 123 зв.; 12, арк. 10].

Спроба М. Пєшехонова наблизити фрески до первісного вигляду і повернути їх у літургійний храмовий простір виявилась цілком невдалою. Проте його та людей, що працювали з ним, нагородили і відпустили з миром. Згодом прорахунки і недбалість М. Пєшехонова довелось усувати художникам Києво-Печерської лаври.

Використані джерела

1. Лебединцев П. Возобновление Киево-Софийского собора в 1843-1853 г. // Труды Киевской духовной академии. 1878. № 8. С. 364-403. № 12. С. 495-525.

2. Державний архів м. Києва (далі - Держархів м. Києва). Ф. 300. Оп. 1. Спр. 13.

3. Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Ф. 301. Спр. 690 Л. 1986.

4. Бардік М.А. Оновлення монументального живопису Успенського собору Києво-Печерської лаври і Софії Київської в першій половині ХІХ століття: монографія. Київ, 2019. 310 с.: іл.

5. Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (далі - ЦДАМЛМ України). Ф. 241. Оп 1. Спр. 116.

6. ЦДАМЛМ України. Ф. 241. Оп. 1. Спр. 129.

7. Держархів м. Києва. Ф. 300. Оп. 1. Спр. 14.

8. Держархів м. Києва. Ф. 300. Оп. 1. Спр. 18.

9. Белик Ж. Иконописная мастерская М. С. Пешехонова и ее участие в рестав-рации Софии Киевской в середине ХІХ века // Софійські читання 2005 року: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 24-25 листопада 2005 р.). Київ, 2007. С. 248-261.

10. Никитенко Н. Н. Святая София Киевская. Киев, 2008. 384 с.: ил.

11. Держархів м. Києва. Ф. 300. Оп. 1. Спр. 19.

12. Держархів м. Києва. Ф. 300. Оп. 1. Спр. 20.

Размещено на Allbest.ru