Блаженний архієпископ Яків Стрепа (Jakub Strzemi) - покровитель Львівської Архідієцезії Римо-Католицької Церкви в Україні: біографія, культ
Дослідження у XVIII-XX ст. життя та культа архієпископа Якова Стрепи. Опис паломництва, молитв, перегринації, процесії до мощей, пов’язаних з культом блаженного архієпископа на офіційній сторінці Львівської Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви.
Рубрика | Религия и мифология |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 29.12.2024 |
Размер файла | 2,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Блаженний архієпископ Яків Стрепа (Jakub Strzemi) - покровитель Львівської Архідієцезії Римо-Католицької Церкви в Україні: біографія, культ
Дем'янчук Андрій Львович доктор філософії (історія мистецтва), доцент, доцент кафедри театрознавства та акторської майстерності, Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів
Анотація
архієпископ яков стрепа львівська архідієцезія римо-католицька церков
Мета дослідження. Метою дослідження є збір наявної інформації про житєпис, пастирське служіння та культ Блаженного Архієпископа Якова Стрепи / Jakuba Strzemi? (Strepa) - покровителя Львівської Архідієцезії. Методологія. У дослідженні застосовано комплексний підхід із використанням методів наукового аналізу, систематизації та узагальнення. Результати дослідження. Життя та культ блаженного архієпископа Якова Стрепи досліджували у XVIII - XX ст. Зокрема: Barnaba K^dzierski (1798); Franciszek Ksawery Zachariasiewicz (1844); Lukasz Wisniewski (1890); Wladyslaw Abraham (1904, 1908); Rafal Maria Antoszczuk (2009); Wladyslaw Bandurski (1909); Jozef Kr^tosz (1993). Stanislaw Burda (2009); Jerzy T. Petrus (2015); єпископ Мар'ян Бучек та Ігор Седельник (2006). А також у 20-х роках ХХІ ст.: Alojzy Karwacki (2000); Rafal Maria Antoszczuk (2021). Публікації в Encyklopedia Katolicka: Krasucka Beata (1997); Borcz Henryk, Moskwa Stefan, 2009; Borcz Henryk, 2013 та інші. Про Блаженного Якова Стрепу та події (паломництва, молитви, перегринації, процесії до мощей) пов'язані з культом блаженного архієпископа подано на офіційній сторінці Львівської Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви в Україні. Встановлено, що культ Блаженного Архієпископа Якова Стрепи (беатифікованого у 1790 р.) в Україні та Польщі поширюють Отці Францисканці. На відновлення культу вплинуло повернення до Львівської Архідієцезії (13 січня 2009 р.) з Кракова релікварія з мощами блаженного архієпископа. Блаженний Яків спричинився до побудови катедрального собору у Львові та відновив діяльність Львівської Архідієцезії. Наукова новизна. Наукова новизна отриманих результатів полягає в комплексному аналізі історичних відомостей стосовно біографії, пастирського служіння та культу Блаженного Архієпископа Якова Стрепи. Рекомендації. Біографія, пастирське служіння та культ Блаженного Архієпископа Якова Стрепи потребують подальших історичних досліджень, які доповнять попередні публікації. Нині надзвичайно важливо поширювати культ покровителя Львівської Архідієцезії.
Ключові слова: Блаженний Яків Стрепа, Львівська Архідієцезія, Римо- Католицька Церква, Україна
Abstract
Demianchuk Andrii Lvovych PhD in History of Arts, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Theater Studies and Acting, Ivan Franko National University of Lviv, Lviv
BLESSED ARCHBISHOP JAKUB STREPA (JAKUB STRZEMI^) IS THE PATRON SAINT OF THE ARCHDIOCESE OF LVIV: BIOGRAPHY, CULT
The purpose of the study. The research aims to collect historical information on the biography, pastoral ministry, and cult of the Blessed Archbishop Jakub Strzemi? (Strepa), the patron saint of the Lviv Archdiocese. The study applies a comprehensive approach using methods of scientific analysis, systematisation and generalization. Research results. The life and cult of the blessed Archbishop Jacub Strepa was studied in the 18th and 20th centuries, in particular: Barnaba K^dzierski (1798); Franciszek Ksawery Zachariasiewicz (1844); Lukasz Wisniewski, 1890; Wladyslaw Abraham (1904, 1908); Rafal Maria Antoszczuk (2009); Wladyslaw Bandurski (1909); Jozef Kr^tosz (1993); Stanislaw Burda (2009); Jerzy T. Petrus (2015); Bishop Marian Buchek and Ihor Sedelnyk (2006). And also in the 20s of the 21st century: Alojzy Karwacki (2000); Rafal Maria Antoszczuk (2021). Publications in the Catholic Encyclopedia: Krasucka Beata (1997); Borcz Henryk, Moskwa Stefan, (2009); Borcz Henryk, (2013) and others. Information about Blessed Jacub Strepa and events (pilgrimages, prayers, vigils, processions to the relics) related to the cult of the blessed archbishop is available on the official website of the Lviv Archdiocese of the Roman Catholic Church in Ukraine. It is established that the cult of the Blessed Archbishop Jacub Strepa (beatified in 1790) was spread by the Franciscan Fathers in Ukraine and Poland. The return of the Relics of the Blessed Archbishop Jakub Strepa from Krakow to the Lviv Archdiocese on January 13, 2009, contributed to the restoration of the cult. Blessed Jacub contributed to the construction of the Cathedral in Lviv and restored the activities of the Lviv Archdiocese. Scientific novelty. The scientific novelty of the obtained results lies in the comprehensive analysis of historical information regarding the biography, pastoral ministry and cult of the Blessed Archbishop Jakub Strepa. Recommendations.
The biography, pastoral ministry, and cult of Blessed Archbishop Jacob Strepa require further historical research that will complement previous publications. It is important to spread the cult of the patron saint of the Lviv Archdiocese.
Keywords: Blessed Jakub Strepa, Archdiocese of Lviv, Roman Catholic Church, Ukraine
Постановка проблеми
Дослідження життя, пастирського служіння та культу покровителя Львівської Архідієцезії - Блаженного Архієпископа Якова Стрепи - надзвичайно важливе для відродження духовної спадщини України, адже Блаженний Яків спричинився до побудови катедрального собору у Львові та відновив діяльність Львівської Архідієцезії. Із здобуттям Україною незалежності у 1991 р. відродилася і Львівська Архідієцезія Римо-Католицької Церкви. Стало можливим досліджувати життя та діяльність святих та блаженних Львівської Архідієцезії та поширювати їхній культ в Україні та світі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Життя та культ блаженного архієпископа Якова Стрепи досліджували у XVIII - XX ст.: Барнаба Кендзерський «Життя Блаженного Якуба Рухем з Владонни з дому і гербу Стшемє, Архиєпископа Галицького, чи нині львівського сповідника ордену францисканців», Львів, 1798 р. (Barnaba K^dzierski «Zycie B. Jakuba Ruchem z Wladonny z domu i herbu Strzemie arcybiskupa halickiego albo jak teraz lwowskiego Wyznawcy z Zakonu Franciszkanskiego», Lwow, 1798). Важливо зауважити, що цей рукопис декілька разів перевидавався: 2-ге перевидання у 1798 р., 3-ге перевидання з дозволом австрійської цензури бл. 1839 р. (Див.: Biblioteka Narodowa w Warszawie; R<?kopisy, Sygnatura: Rps 5613 I; Academica ID 72574898) (K^dzierski, 1798) [5]; Владислав Абрахам «Яків Стрепа, архієпископ галицький» Краків, 1908 р. (Wladyslaw Abraham «Jakob Strepa, arcybiskup halicki (1340 - 1409)» Krakow, 1908) - описане життя та діяльність архієпископа Якуба Стрепи (Abraham, 1908) [2] та інша його праця: «Становлення організації латинської церкви на Русі» Львів, 1904 р. (Wladyslaw Abraham «Powstanie organizacyi Kosciola lacinskiego na Rusi» T. 1, Lwow, 1904) (Abraham, 1904) [1]; Рафал Марія Антощук, «Життя і чудеса блаженного Якуба Стрепи», Краків, 2009 р. (Rafal Maria Antoszczuk «Zycie i cuda bl. Jakuba Strzemi^», Krakow, 2009); Владислав Бандурський «Великий Апостол Блаженний Якуб Стрепа Архієпископ Львівський», 1909 р. (Wladyslaw Bandurski «Wielki apostol blogoslawiony Jakob Strzemi? arcybiskup lwowski,», Lwow, 1909) (Bandurski, 1909) [3]; Єжи Т. Петрус «Релікварій блаженного Якуба Стрепи. Опрацювання до історії культу покровителя Львівської Архідієцезії», 2015 р. (Petrus, Jerzy T. «Relikwiarz bl. Jakuba Strepy. Przyczynek do dziejow kultu Patrona archidiecezji lwowskiej» / Z mroku czasow.») (Petrus, 2015) [6] та ін.
Відомості про Блаженного Архієпископа Якова Стрепу та події (паломництва, чування, перегринації, процесії до мощей) пов'язані з культом блаженного архієпископа подаються на офіційній сторінці Львівської Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви в Україні [8, 9, 14]; офіційні сайти Римо-Католицької Церкви в Україні [4, 12, 13, 15, 16, 18, 19]; журнал «Радість Віри» (2008) [17]; молитовник [10]; монографія єпископа Мар'яна Бучека та Ігоря Седельника «Львівська Архідієцезія латинського обряду. Ілюстрована розповідь» (Львів, 2006) [11] та ін.
Мета статті - збір відомостей про життя, пастирське служіння та культ Блаженного Архієпископа Якова Стрепи - покривителя Львівської Архідієцезії.
Виклад основного матеріалу
Христова Церква оточує пошаною святих, які радикально, усім своїм життям відкрилися на дію Духа Ісуса Христа [13]. Джерелом кожної святості є Бог! Тому святою є особа, душа якої переповнена Божим Світлом та Любов'ю [13]. Таким святим є покривитель Львівської Архідієцезцї - блаженний архієпископ Яків Стрепа / Jacub Strepa (Strzemi^), - опікун убогих і нужденних.
З історичних документів дізнаємося, що майбутній блаженний народився у родині шляхтичів на теренах краківської дієцезії близько 1340 р., а згодом «його родина оселилася у Володимирі на Русі» [2, С. 21; 3, С. 20; 9]. Його прізвище - Стрепа / Strepa, польською Strzemi^ / Стшемє походить від гербу Стшеменчиків / Strzemienczykow [3, С. 20; 4]. Яків був родичем Яна Тарновського воєводи сандомирського та старости Русі. Можна припустити, що в душі Якова вже змалку з'явилася думка працювати і присвятити себе місійній праці на цих землях [3, С. 21]. Яків рано відчув у своєму серці Боже покликання тому юнаком вступив до Ордену Отців Францисканців. Після успішного завершення навчання у Римі в 1378 р. був обраний настоятелем краківського монастиря [8].
У 1385 - 1388 рр. виконує обов'язки настоятеля монастиря Святого Хреста у Львові. Належав до Товариства Братів-Паломників для Христа, харизмою яких була місійна праця на східних землях. Багато подорожував, поширюючи істинну віру поганам, навертав тих хто відійшов від християнської віри. Перебуваючи на посаді Генерального вікарія Русі опікувався всіма францисканськими осередками. Після смерті архієпископа Бернарда був призначений, Папою Римським Боніфацієм IX архієпископом Галича 27 червня 1391 р. За порадами до архієпископа Якова зверталася королівська сім'я: свята королева Ядвіга та Владислав II Ягейло. 7 липня 1391 р. отримує від Папи Боніфація IX дозвіл на єпископські свячення, які уділив єпископ Перемишля Матій Янін 28 січня 1392 р. у нинішньому кафедральному соборі Тарнова у Польщі [2, С. 2; 8; 9].
Польський історик Владислав Абрахам зазначає, що «Стан, в якому новий архієпископ зайняв посаду його єпархії, був вкрай плачевним. Установи, на які мало опертися церковне правління були або зовсім невизначені, або знаходилися в повній занедбаності, кордони єпархії невизначені, дуже мало парафіяльних костелів, відсутність допоміжних органів при центральному управлінні, брак капітули, більше того, немає навіть катедрального костелу, розбрат і усобиці між духовенством світським та монастирським, це спадщина, яку померлий архієпископ Бернард залишив своєму наступнику» [2, С. 29]. І продовжує «Коли Папа Римський Григорій XI своєю постановою створив галицьку митрополію, нічого не постановив щодо меж архієпархії і підпорядкованих митрополії єпископств. Оскільки в цій постанові Папі розходилося про те, щоб у тих єпископських теренах <...> створити латинські катедри» [2, С. 29-30].
Владислав Бандурський / Wladyslaw Bandurski так описує прибуття архієпископа Якова Стрепи на Русь: «І тут ми бачимо великого священика. З хрестом в руці, зі словом Христовим на устах і з любов 'ю в серці йде він по Русі. Він іде, хоч ніхто йому дорогу не позначив, ніхто йому дверей не відчиняє, ніхто його не поспішає зустріти. Пустота, руїни, церкви немає, ще здалеку чути стогін викрадених, ще димлять поселення, знищені вогнем... » [3, С. 23]. Ставши архієпископом Галицьким блаженний Яків Стрепа 1391 р. врегулював суперечку між Галицькою та Перемишльською єпархіями [7].
28 січня 1392 р. в Тарнові перемишльський єпископ Мацей висвятив Якова Стрепу архієпископом «і жезл, скіпетр влади, в його руки зложив» [2, С. 30-31].
Створення нових парафій було головним завданням архієпископа, який розумів важливість розвитку католицьких парафій та утворення нових поселень для економічного розвитку краю. Важливу роль у поширенні католицької віри відігравали великі міста: Львів, Галич, Теребовля, Жидачів, Коломия. У них був більший наплив купців та ремісників із заходу. Єдиним винятком була фундація замку в Бучачі в 1379 р., яка лише у 1401 р. була ухвалена [2, С. 22; 3, С. 34].
На становище що сприяло відновленню римо-католицьких парафій впливали і володарі держави. Відомо, що ще за часів Казимира ІІІ Великого / Kazimierza III Wielkigo, селянам надавалися поселення, католикам лицарські звання.. Також аналогічну політику проводив князь Владислав Опольський / Wladyslaw Opolski, проте наступне «досить важке й гнітюче тягарами населення було угорське правління, чи то правління Людовика, чи його доньки Марії, мусило якщо не повністю зупинити, то принаймні послабити процес колонізації, що нормально розвивався» [2, С. 31].
Владислав Абрахам зазначає, що ситуація змінилася на краще «тільки тоді, коли Ягейло / JagieUo разом з Ядвігою / Jadwigq приєднали ці землі назад до Речі Посполитої <...>. Архієпископ Яків Стрепа, наскільки міг у межах своїх повноважень і в добре зрозумілих інтересах церкви, ефективно підтримував ці плани <...>. Не дивлячись на власні матеріальні вигоди, він задовольнявся дуже скромною десятиною, яка іноді не досягала навіть двадцятої частини фактичної десятини» [2, С. 32]. Внаслідок такої мудрої політики число віруючих швидко зростало і разом з ним множилися храми [2, С. 32].
Завдяки ревному служінню та особистим чеснотам архієпископа Якова у суспільстві зріс авторитет римо-католицького духовенства. Маючи велику пошану до Пресвятої Євхаристії, 14 листопада 1394 р. архієпископ надав відпустовий привілей тим вірним, які поклоняються Пресвятим Дарам у Домініканському храмі Львова. Цей храм став відомим осередком культу Пресвятої Євхаристії - Тіла і Крові Ісуса Христа під видами дарів хліба і вина. «Відпусти, які він встановлював, свідчать про велику шану до Євхаристії. Саме бл. Яків був одним з тих, хто започаткував публічну адорацію Пресвятих Дарів та євхаристійні процесії» [8].
8 березня 1401 р. архієпископ заохочує до молитви перед чудотворною фігуркою Пресвятої Діви Марії надаючи відпуст за молитви перед алебастровою фігурою Матері Божої у Домініканському храмі Львова. За переказом святий Яцек приніс чудотворну фігурку Матері Божої у Краків з Києва, а блаженний Яків отримав її в дар від Святої королеви Ядвіги. Чудотворна фігурка Матері Божої у Домініканському храмі була оточена великим культом, тому 15 січня 1402 р. у парафіяльному храмі Львова були встановлені спеціальні молитви до Матері Божої та відпуст за участь у вечірніх богослужіннях. Під час цих урочистих богослужіннях співали антифон Recordare і Salve Regina та завершували молитвою про мир.
Існує переказ, що під час покірної молитви перед Пресвятими Дарами Яків Стрепа мав чудесне видіння. Архіпастир молився і покірно просив Пресвяту Діву Марію бути йому матір'ю. На що отримав відповідь «Маєш матір і Сина!» - відповіла Пресвята Діва Марія тримаючи на своїх руках Дитятко Ісуса [3, С. 69-70]. Сцену цього об'явлення помістив бл. Яків на архієпископській печаті замість свого гербу та довірив опіці Пресвятої Діви Марії свою Архідієцезію[8].
Велика любов та пошанування до Матері Ісуса Христа - Пресвятої Діви Марії спонукала блаженного Якова Стрепу розпочати будівництво великої святині на честь Її імені. Новозбудований катедральний собор освятили 1404 р. під титулом Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у Львові. Архієпископ Яків підтримував діяльність великих місійних католицьких орденів Отців Францисканців та Отців Домініканців так, як бачив плоди їхньої праці в поширенні віри в архідієцезії. Зокрема, «28 квітня 1404 р. надав відпустовий
привілей тим вірним, які прибудуть до францисканського храму у Львові і після сповіді візьмуть участь у ранкових богослужіннях або ввечері на знак дзвону відмовлять на колінах Отче наш і Радуйся Маріє, або складуть пожертву на утримання храму <...'>, а 19 червня 1406 р. дарує францисканському монастирю срібну євхаристійну чашу» [8].
Блаженний Яків, як описує Барнаба Кендзерський, ніколи не пишався своїм високим станом «ніколи з Дому мого Імені, ані з гербу свого не використовував, але замість печатки уживав зображення НайсвятішоїМарії Діви тримаючої на правій руці Пана Ісуса, а лівою опертій на голові стоячого на колінах Якуба з підписом навколо: Якуб Архієпископ Галицький; як на всіх його листах дається побачити» (K^dzierski, 1798: 17, Rps.)[5, С. 17] (Рисунок 1). Також єпископ Владислав Бандурський зазначає відданість блаженного архієпископа Матері Божій «Убогий архіпастир із дерев'яного двору має печатку не з дворянським гербом, а із зображенням Пресвятої Діви Марії з Дитятком Ісусом на руках. Перед Пресвятою Дівою Марією покірно вклоняє коліна архіпастир Руської дієцезії» [3, С. 45] (Рисунок 2-3).
Рис. 1. Сторінка з рукопису: Barnaba K^dzierski «Zycie B. Jakuba.., Lwow, 1798, s. 17, Rps.; Рисунок 2. Печатка архієпископа; Рисунок 3. Яків Стрепа перед Пресвятими Дарами. Див.: Btogostawiony Jakub Strzemig https://oczamiduszy.pl/bl-strzemie-zw-strepa/
Суфраган львівський, єпископ Владислав Бандурський описав героїчні вчинки блаженного Якова, зокрема те, що Блаженний Архієпископ Яків Стрепа під час воєнних дій перебував з народом, «був на валах міста (Львова), допомагав пораненим, підбадьорював тих, хто сумнівався, і підтримував тих, хто воював. Він великий сенатор, архіпастир дієцезії, слуга Христовий!» [3, С. 73]. А у повсякденному житті архієпископ Яків Стрепа був надзвичайно скромний, носив францисканський коричневий габіт з каптуром та дотримувався монаших чеснот: убогості, послуху і чистоти. Яскравим свідченям є те, що після отримання від короля Владислава Ягелли / Wladyslaw II Jagiello великого маєку в центрі Львова мешкав не в ньому, а в скромному дерев'яному будинку. Всі єпископські прибутки віддавав для хворих, на потреби лікарні Святого Духа, а також у притулок для хворих, бідних та паломників. Навіть у своєму заповіті особисті речі - митру, срібний пасторал, францисканську рясу, посуд, книги та весь свій спадок - просить використати на милостиню для нужденних і на діла милосердя. Також попросив молитися за його душу та при можливості відправляти Святі Меси [8].
Архієпископ Яків Стрепа відійшов до Господа по вічну нагороду 20 жовтня 1409 р. у Львові. Згідно з останньою волею був похований «у братів в домі Святого Хреста» - у хорі львівського францисканського монастиря Святого Хреста [8]. 29 листопада 1619 р. було віднайдено гробівець з тілом блаженного Якова, що спричинилося до відновлення його культу [2, С. 2-3; 8]. У цьому ж році було перенесено мощі Блаженного Якова Стрепи з монастирської каплиці до храму при яких відбуватися чудеса, які «відбувалися не тільки при гробі: коли його єпископською митрою торкалися страждаючих від болю голови - біль минав. Блаженний Яків Стрепа з'являвся також тим, хто потребував допомоги в несподіваних ситуаціях; з 'явився над палаючим Львовом і врятував монастир францисканців від пожежі. Монахи назвали його Провісником миру серед ворогуючих» [16]. У 1626 р. тіло блаженного Якова переклали до нової срібної труни, яку розмістили в стіні францисканського храму за згодою та особистою присутністю львівського архієпископа Андрія Прухницького. Відомо, що біля гробу блаженного молився король Ян ІІІ Собеський / Jan III Sobieski та інші знатні особи [8].
10 липня 1777 р., за розпорядженням Львівського Архієпископа Вацлава Сєраковського була скликана церковна комісія, яка мала вивчити чудеса та героїчні чесноти архієпископа Якова Стрепи та підтвердити всі факти отриманих численних благодатей за посередництвом архієпископа Якова Стрепи [8].
20 жовтня 1786 р. за наказом львівського архієпископа Фердинанда Кіцького / Ferdynand Onufry Kicki відбулося перенесення мощей Блаженного Архієпископа Якова Стрепи з францисканського храму, ліквідованого австрійською владою, до Львівського катедрального собору Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та встановлення на бічному вівтарі Розіп'ятого Христа.
11 вересня 1790 р.- Папа Римський Пій VI видав беатифікаційну буллу, а також встановив дату спомину блаженного Якова Стрепи 1 червня або в 3 неділю після Зелених Свят. Цю дату перенесено на 21 жовтня після реформи літургійного календаря. Від 6 до 8 вересня 1890 р. у Львові, з нагоди 100-ї річниці беатифікації Блаженного Архієпископа Якова Стрепи, відбулися урочистості поєднанні з відпустами наданими Папою Римським Левом XIII [8; 9].
У 1798 р. Барнаба Кендзєрський видає першу офіційну біографію архієпископа Якова Стрепи (Див.: K^dzierski Barnaba. Zycie B. Jakuba Ruchem z Wladonny z domu i herbu Strzemie arcybiskupa halickiego albo iak teraz lwowskiego Wyznawcy z Zakonu Franciszkanskiego, Lwow, 1798). Нині цей рукопис зберігається у відділі рукописів в Національній бібліотеці у Варшаві (Biblioteka Narodowa w Warszawie; R^kopisy, Sygnatura: Rps 5613 I; Academica ID 72574898).
Владислав Абрахам / Wladyslaw Abraham - відомий польський вчений, член Історичного товариства у Львові з ініціативи архієпископа Йосифа Більчевського у 1908 р. видає друком біографію архієпископа Галицького Якова Стрепи (Wladyslaw Abraham «Jakob Strepa, arcybiskup halicki (1340-1409)». Krakow, 1908) [1]. Відомий польський мистецтвознавець, професор Єжи Тадеуш Петрус / Jerzy Tadeusz Petrus зазначає, що «Архиєпископ Більчевський мав велику прихильність до свого попередника на митрополичій катедрі, францисканця, першого настоятеля львівського монастиря, пізніше у 1391 - 1409 рр. Митрополита Галицького» [6, С. 75].
16-27 червня 1909 р. у Львові відбулися урочистості з нагоди 500-річчя відходу до Господа блаженного Якова. Чисельні вота розміщені біля мощей блаженного стали доказом отриманих благодатей.
16 березня 1910 р., задовільняючи прохання архієпископа Йосифа Більчевського, Папа Римський Пій Х оголошує Блаженного Архієпископа Якова Стрепу покровителем Львівської дієцезії разом з Пресвятою Дівою Марією, а Святого Антонія Падуанського - покровителем провінції Ордену Францисканців Конвентуальних [8; 16].
Після Другої світової війни у 1945 р. мощі блаженного архієпископа перенесено у Кафедральний Собор до Тарнова у Польщі, а у 1966 р. - до Любачева. У 1986 - 2009 рр. - знаходилися як депозит Львівського Кафедрального Собору в скарбниці Вавельського храму у Кракові [8].
17 липня 1999 р. Митрополит Львівський Кардинал Мар'ян Яворський та єпископ Курт Кренн із Санкт-Пельтена з Австрії освятили новозбудований храм під титулом Блаженного Якова Стрепи та Святого Іполита [11, С. 41; 12].
13 січня 2009 р. Митрополит Краківський, Кардинал Станіслав Дзівіш / Stanislaw Jan Dziwisz дає згоду на повернення релікварія блаженного Якова Стрепи до Львівської Архідієцезії. Перед цією подією відбулася перегринація святих реліквій по францисканських монастирях краківської провінції в Польщі.
5 грудня 2009 р. мощі блаженного архієпископа Якова Стрепи були повернуті на Україну, і розміщені у головному вівтарі Львівського кафедрального собору Внебовзяття Пресвятогї Діви Марії [8].
Через п'ять століть, його наступник, Митрополит Львівський Архієпископ Йосиф Більчевський заохочував вірних молитися до Блаженного Архієпископа Якова Стрепи з покорою, довірою і глибоким переконанням, що такі молитви будуть вислухані. У своїй проповіді митрополит сказав: «Чому сьогодні нечуємо про ласки за заступництвом бл. Якова? Не винен у цьому наш Блаженний. Не щезла ні доброта його, не зменшилася теж Його міць у Господа Бога. Він і надалі так само у Бога потужний, надалі спроможний бути добрим провідником Божих благодатей. Вина з нашої сторони. Поменшали молитви наші до бл. Якова, тому Він не може нам допомагати, принаймні такою мірою, як цього прагне. “Не отримуєте - як говорить Апостол - тому, що не просите... Або, якщо просите, а не отримуєте, то тому, що погано просите ”» [8]. Слова Митрополита Львівського, Архієпископа Йосифа Більчевського, нині святого Католицької Церкви, актуальні і сьогодні, в час неспокою, деструкції, світових епідемій та війни в Україні. Бо в історії існує безліч фактів, коли моральна поведінка, навернення, виконання Божих Заповідей кардинально міняли ситуацію цілих народів. Прикладом може слугувати народ Ніневії, який покаявся у своїх гріхах, навернувся до Господа і був збережений (Йона, 3: 1-10).
21 жовтня 2009 р. у Львові проходили урочистості з нагоди 600-ї річниці відходу до Господа архієпископа Якова Стрепи. З цієї нагоди Митрополит Львівський Архієпископ Мечислав Мокшицъкий сказав: «Відроджена Львівська Архідієцезія латинського обряду в останніх роках отримала нових святих і блаженних, які стали свідоцтвом вірності та відданості народу цієї прастарої архієпископської столиці Божим заповідям. Серед великого числа заступників перед Богом, без сумніву, треба згадати Великого Апостола Русі Якова Ст релу, францисканця, а пізніше архієпископа львівського, якого Кат олицька Церква 11 вересня 1790 року приєднала до сонму блаженних. З 1910 року він є покровителем Львівської Архідієцезії латинського обряду» [10, С. 3]. Також митрополит наголосив: «мій попередник у столиці львівських архієпископів, кардинал Мар'ян Яворський, заохочував всіх нас, щоб ми ще раз відкривали і поглиблювали в своєму житті культ цієї великої людини, «котрий в останньому часі відроджується з новою силою» [10, С. 3; 21] (Рисунок 4-5).
Рис. 4. Релікварій з мощами Блаженного Архієпископа Якова Стрепи;
Рис, 5. Ікона блаженного Якова Стрепи (автори: Лев Дем 'янчук - різьблення, Андрій Дем'янчук - іконопис. Львівська Архідієцезія РКЦ).
10 вересня 2011 р. у Львові пройшла процесійна хода з нагоди перенесення реліквій покровителя Львівської архидієцізії блаженного архиєпископа- францисканця Якова Стрепи з личаківського храму Святого Антонія до кафедрального собору Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. «У процесії, яку очолив єпископ-сеньор Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський OFM Cap, взяли участь Львівський архиєпископ Мечислав Мокшицький разом з єпископом-помічником Леоном Малим та єпископом-ординарієм Харківсько- Запорізьким Мар'яном Бучеком» [18].
Зауважимо, що кожного року у Львівській Архідієцезії проходять урочистості і традиційна хода з мощами Блаженного Архієпископа Якова Стрепи від Санктуарія Святого Антонія до Львівської базиліки Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. Такі урочистості проходили і 7-9 вересня 2019 р. [15]. 25 вересня 2019 р. Митрополит Львівський Архієпископ Мечислав Мокшицький оголосив галицький храм блаженного Якова Стрепи та святого Іполита санктуарієм Блаженного Якова Стрепи та святих і блаженних митрополії Галицької і Львівської [12; 19].
Як уже зазначалося, культ Блаженного Архієпископа Якова Стрепи поширюють Отці Францисканці OFMConv. 19 січня 2024 р. в Історичному музею на Королівському замку в Сяноку (Muzeum Historycznego na Zamku Krolewskim w Sanoku) відбулася лекція «Блаженний Якуб Стрепа у мистецтві», яку провів о. Рафал Марія Антощук OFMConv (o. Rafal Maria Antoszczuk OFMConv «Bl. Jakub Strzemi^ w sztuce»). Нині надзвичайно важливою є молитва до Блаженного Якова в наміренні закінчення війни та довгоочікуваного миру в Україні.
Висновки
До знаменних подій в Україні повязаних з блаженним архієпископом слід віднести: повернення з Кракова до Львівської Архідієцзії релікварія з мощами Блаженного Архієпископа Якова Стрепи 13 січня 2009 р. у 600 річницю смерті блаженного; перегринація мощей парафіями Львівської архидієцезії; розміщення релікварія з мощами у головному вівтарі Львівської базиліки Внебовзяття Пресвятої Діви Марії; щорічні вересневі триденні святкування та урочиста процесія у Львові від храму святого Антонія до базиліки Внебовзяття Пресвятої Діви Марії; ологошення храму блаженного Якова Стрепи та святого Іполита Санктуарієм Блаженного Якова Стрепи та святих і блаженних митрополії Галицької і Львівської в м. Галичі Івано- Франківської області 25 вересня 2019 р. Слід зауважити, що культ Блаженного Архієпископа невпинно зростає не тільки в Україні та Польщі, але й у цілому світі. Поширюють культ блаженного архієпископа Отці Францисканці, так як блаженний Яків був першим францисканцем, який у 1391 р. став пастирем Львівської Архідієцезії.
Література
1. Abraham, Wl. Jakob Strepa, arcybiskup halicki (1340-1409): przyczynek do dziejow kultury sredniowiecza. / Abraham, Wladyslaw. Krakow : Akad. Umiej^tnosci, 1908. 114 s. (Krakow : Druk. Uniw. Jagiellonskiego).
2. Abraham, Wl. Powstanie organizacyi Kosciola lacinskiego na Rusi. T. 1 / Wladyslaw Abraham. Lwow, 1904. 418 s.
3. Bandurski Wl. Wielki apostol blogoslawiony Jakob Strzemi^ arcybiskup lwowski, Lwow: drukarnia J.Ch^cinskiego, 1909, 128 s.
4. Bl. Jakub Strzemi^ (1340 - 1409) / Postulat Franciszkanow (2024). http://www.prenowicjat. franciszkanie. pl/pl/franciszkanizm/bl_-j akub-strzemie
5. K^dzierski Barnaba. Zycie B. Jakuba Ruchem z Wladonny z domu i herbu Strzemie arcybiskupa halickiego albo iak teraz lwowskiego Wyznawcy z Zakonu Franciszkanskiego, Lwow, 1798).
6. Petrus, Jerzy T. Relikwiarz bl. Jakuba Strepy. Przyczynek do dziejow kultu Patrona archidiecezji lwowskiej / Z mroku czasow, czyli rzecz o bl. Jakubie Strzemi^, Strozu naszym i Patronie / Red. br. Rafal Antoszczuk OFMConv, Wydawnictwo Ojcow Franciszkanow. Niepokalanow, 2015, s.75.
7. Wolfsgriiber C. Diocese of Przemysl Latin see in Galicia, suffragan of Lemberg / Encyclopedia. Catholic Answers https://www.catholic.com/encyclopedia/diocese-of-przemysl
8. Блажений Яків Стрепа / Львівська Архідієцезія Римсько-Католицької Церкви в Україні https://www.rkc.lviv.ua/category_2.php?cat_1=8&cat_2=84&lang=1
9. Блаженний архієпископ Яків Стрепа - покровитель Львівської дієцезії / Львівська
Архідієцезія Римсько-Католицької Церкви в Україні (21 жовтня 2016 р.) https://rkc.lviv.ua/ news_view-Blazhennuj_arxiyepuskop_YAkiv_Strepapokrovutel_Lvivskoi_diyecezii-ua
10. Блаженний Яків Стрепа. Молитовник / Упорядник Лариса Литвинюк. Львів: Львівська Архідієцезія, 2008. 48 с.
11. Бучек М. Львівська Архідієцезія латинського обряду. Ілюстрована розповідь. Том 1, Ч. 2. Парафії, костели та каплиці (Івано-Франківська, Тернопільська і Чернівецька обл. / Єп. Мар'ян Бучек, Ігор Седельник. Львів: Курія Львівської Архідієцезії РКЦ, 2006. 368 с.
12. Галич. Костел бл. Якова Стрепи і св. Іполита (1996 - 1999). Санктуарій бл. Якова Стрепи та святих і блаженних митрополії Галицької і Львівської (2019) / Костели і каплиці України https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=ifhahajk
13. Культ святих / Орден Босих Кармелітів в Україні https://karmel.org.ua/kult-svyatyh/
14. Львівська Архідієцезія / Львівська Архідієцезія Римсько-Католицької Церкви https://rkc.org.ua/rkcz-v-ukrayini/diyeczeziyi/lvivska-arhidiyeczeziya/
15. Львівські реліквії та пастирський спадок блаженного Якова Стрепи (9 вересня 2019) / Credo https://credo.pro/2019/09/243763
16. Мощі Блаженного Якова Стрепи - у костелі Святого Антонія / Санктуарій Святого Антонія (23 Листопада, 2016) https://antoni.lviv.ua/uk/мощі-блаженного-якова-стрепи-у-кост/
17. Пастирський лист з нагоди початку канонізаційного процесу бл. Якова Стрепи / Радість Віри. Львів: Львівська Архідієцезія, 2008. № 4. С.3.
18. Процесія з реліквіями блаженного Якова Стрепи у Львові (12 вересня 2011) / Credo https://credo.pro/2011/09/50617
19. Санктуарій блаженного Якова Стрепи та святих і блаженних митрополії Галицької і Львівської в Галичі / Львівська Архідієцезія Римсько-Католицької Церкви в Україні (26 вересня 2019 р.) https://rkc.lviv.ua/news_view-Sanktuarij_blazhennogo__YAkova_Strepu_ta_ svyatux_i_blazhennux_mutropolii_Galuckoi_i_Lvivskoi_v_Galuchi-ua
References
1. Abraham, Wl. (1908). Jakob Strepa, arcybiskup halicki (1340-1409): przyczynek do dziejow kultury sredniowiecza [Jakob Strepa, Archbishop of Galicia (1340-1409): a contribution to the history of medieval culture]. / Abraham, Wladyslaw. Krakow: Akad. Skills, 114 pp. [in Polish].
2. Abraham, Wl. (1904). Powstanie organizacyi Kosciola lacinskiego na Rusi. [The establishment of the organization of the Latin Church in Rus]. Vol. 1 / Wladyslaw Abraham. Lviv, 418 pp. [in Polish].
3. Bandurski Wl. Wielki apostol blogoslawiony Jakob Strzemi^ arcybiskup lwowski [The great blessed apostle Jakub Strepa, archbishop of Lviv, Lviv: J.Ch^cinski's printing house, 1909, 128 pp. [in Polish].
4. Bl. Jakub Strzemi^ (1340 - 1409) [Blessed Jakub Strzemi^ (1340 - 1409)] / Postulat Franciszkanow (2024). http://www.prenowicjat.franciszkanie.pl/pl/franciszkanizm/bl-jakub-strzemie [in Polish].
5. K^dzierski Barnaba (1798) Zycie B. Jakuba Ruchem z Wladonny z domu i herbu Strzemie arcybiskupa halickiego albo iak teraz lwowskiego Wyznawcy z Zakonu Franciszkanskiego [Life of B. Jakub Ruchem from Wladonna from the house and coat of arms of Strzemie, Archbishop of Galicia, or now Lviv Confessor of the Franciscan Order], Lviv [in Polish].
6. Petrus, Jerzy T. (2015). Relikwiarz bl. Jakuba Strepy. Przyczynek do dziejow kultu Patrona archidiecezji lwowskiej / Z mroku czasow, czyli rzecz o bl. Jakubie Strzemi^, Strozu naszym i Patronie [Reliquary of the Blessed Jakub Strepa. A contribution to the history of the cult of the Patron of the Archdiocese of Lviv / From the darkness of times, or a story about Blessed Jakub Strepa, our Guardian and Patron] Red. br. Rafal Antoszczuk OFMConv, Wydawnictwo Ojcow Franciszkanow. Niepokalanow, p.75. [in Polish].
7. Wolfsgriiber C. Diocese of Przemysl Latin see in Galicia, suffragan of Lemberg [Diocese of Przemysl Latin see in Galicia, suffragan of Lemberg] / Encyclopedia. Catholic Answers https://www.catholic.com/encyclopedia/diocese-of-przemysl [in English].
8. Blazhenyi Yakiv Strepa [Blessed Jakub Strepa / Lviv Archdiocese of the Roman Catholic Church in Ukraine] / Lvivska Arkhidiietseziia Rymsko-Katolytskoi Tserkvy v Ukraini. Retrieved from https://www.rkc.lviv.ua/category_2.php?cat_1=8&cat_2=84&lang=1 [in Ukrainian].
9. Blazhennyi arkhiiepyskop Yakiv Strepa - pokrovytel Lvivskoi diietsezii [Blessed
Archbishop Jakub Strepa - Patron of the Lviv Diocese / Lviv Archdiocese of the Roman Catholic Church in Ukraine (October 21, 2016)] / Lvivska Arkhidiietseziia Rymsko-Katolytskoi Tserkvy v Ukraini (21 zhovtnia 2016 r.). Retrieved from https://rkc.lviv.ua/news_view-Blazhennuj_ arxiyepuskop_YAkiv_Strepa pokrovutel_Lvivskoi_diyecezii-ua [in Ukrainian].
10. Blazhennyi Yakiv Strepa. Molytovnyk (2008). [Blessed Jakub Strepa. Prayer book] / Compiled by Larisa Lytvynyuk. Lviv: Lviv Archdiocese, 48 p. [in Ukrainian].
11. Buchek M. Lvivska Arkhidiietseziia latynskoho obriadu. Iliustrovana rozpovid. [Lviv Archdiocese of the Latin Rite. Illustrated story]. Volume 1, Part 2. Parishes, churches and chapels (Ivano-Frankivsk, Ternopil and Chernivtsi regions / Bishop Maryan Bucek, Ihor Sedelnyk. Lviv: Curia of the Lviv Archdiocese of the Roman Catholic Church, 2006. 368 p. [in Ukrainian].
12. Halych. Kostel bl. Yakova Strepy i sv. Ipolyta (1996 - 1999). Sanktuarii bl. Yakova Strepy ta sviatykh i blazhennykh mytropolii Halytskoi i Lvivskoi (2019) [Church of Blessed Jakub Strepa and Saint Hippolytus (1996 - 1999). Sanctuary of Blessed Jakub Strepa and Saints and Blesseds of the Metropolitanate of Galicia and Lviv (2019)] / Churches and Chapels of Ukraine. Retrieved from https://rkc.in.ua/index.php?m=k&p=ifhahajk [in Ukrainian].
13. Kult sviatykh [Cult of Saints / Order of the Barefoot Carmelites in Ukraine] / Orden Bosykh Karmelitiv v Ukraini. Retrieved from https://karmel.org.ua/kult-svyatyh/ [in Ukrainian].
14. Lvivska Arkhidiietseziia / Lvivska Arkhidiietseziia Rymsko-Katolytskoi Tserkvy [Lviv Archdiocese of the Roman Catholic Church in Ukraine]. Retrieved from https://rkc.org.ua/rkcz-v- ukrayini/diyeczeziyi/lvivska-arhidiyeczeziya/
15. Lvivski relikvii ta pastyrskyi spadok blazhennoho Yakova Strepy [Lviv relics and the pastoral legacy of the Blessed Jakub Strepa (September 9, 2019)] / Credo. Retrieved from https://credo.pro/2019/09/243763
16. Moshchi Blazhennoho Yakova Strepy - u kosteli Sviatoho Antoniia [The relics of Blessed Yakub Strepa - in the church of Saint Anthony / Sanctuary of Saint Anthony (November 23, 2016)]. Retrieved from https://antoni.lviv.ua/uk/moshchi-blazhennoho-yakova-strepy-u-kost/ [in Ukrainian].
17. Pastyrskyi lyst z nahody pochatku kanonizatsiinoho protsesu bl. Yakova Strepy[Pastoral letter on the occasion of the beginning of the canonization process ca. Yakova Strepy / Joy of Faith] / Radist Viry. Lviv: Lviv Archdiocese, 2008. no 4. p.3.
18. Protsesiia z relikviiamy blazhennoho Yakova Strepy u Lvovi (12 veresnia 2011) [Procession with the relics of Blessed Jacub Strepa in Lviv (September 12, 2011)] / Credo. Retrieved from https://credo.pro/2011/09/50617 [in Ukrainian].
19. Sanktuarii blazhennoho Yakova Strepy ta sviatykh i blazhennykh mytropolii Halytskoi i Lvivskoi v Halychi [Sanctuary of Blessed Yakov Strepa and Saints and Blesseds of the Metropolitanate of Galicia and Lviv in Galicia] / Lviv Archdiocese of the Roman Catholic Church in Ukraine (September 26, 2019). Retrieved from https://rkc.lviv.ua/news_view-Sanktuarij_blazhennogo Akova_Strepu_ta_svyatux_i_blazhennux_mutropolii_Galuckoi_i_Lvivskoi_v_Galuchi-ua [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика богословських поглядів архієпископа Канівського Василія (Богдашевського). Його глибоке знання Святого Писання та творів святих отців. Проповідницький та інші таланти архієпископа Василія у становленні православного богослів’я в Україні.
статья [27,5 K], добавлен 19.09.2017Тлумачення соціального вчення католицької Церкви після ІІ Ватиканського собору. Аналіз основних принципів католицького соціального вчення та їх систематизація. Тлумачення спадщини католицької соціальної доктрини папою Іоанном Павлом ІІ та його енцикліки.
статья [31,9 K], добавлен 17.08.2017Догматичні системи Православної і Римсько-Католицької Церков. Співвідношення божественної сутності та іпостасей, можливостей раціонального осмислення Святої Трійці. "Тренос" Мелетія Смотрицького в дискурсі західної філософської та духовної думки.
статья [16,1 K], добавлен 19.09.2017Аналіз причетності Ватикану до процесу легалізації Української греко-католицької церкви. Зміни в оцінці участі Ватикану у вирішенні церковної кризи в західних областях Української РСР. Вплив апостольської столиці на відродження церковного життя в СРСР.
статья [27,6 K], добавлен 11.09.2017Ознайомлення з історією розвитку Української Греко-Католицької Церкви на території сучасного Підволочиського району. Роль церкви у культурно-освітньому розвитку населення краю. Видатні постаті парафії, їх душпастерська діяльність на Підволочиській землі.
дипломная работа [111,4 K], добавлен 01.09.2014Особливості реформаційного руху в Україні. Основі напрямки діяльності православних братств. Львівська братська школа. Контрреформаційні рухи в країні. Причини поразки Реформації у Польщі. Розвиток релігійного вільнодумства й зміцнення католицької церкви.
презентация [322,6 K], добавлен 29.01.2014Життя монастирів та християнського чернецтва в епоху Середньовіччя. Деградація початкової ідеї чернецтва. Формування орденів католицької церкви. Причини виникнення та особливості діяльності військово-чернечих орденів, їх вплив на свідомість широких мас.
дипломная работа [69,5 K], добавлен 06.07.2012Власть папы в Церкви как высшая и юридически полная власть над всей католической церковью. Структура и устройство Римо-Католической Церкви. Сущность и особенности апостольского преемства в Московской Патриархии. Структура Русской православной Церкви.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 30.01.2013Власть Папы. Кардинальное отличие православной точки зрения от католической. Возвышение Римского Епископа. Структура, основные направления деятельности и социальное учение современной римо-католической церкви, отношения с русской православной церковью.
курсовая работа [58,6 K], добавлен 30.01.2013Историческое развитие отношений церкви и государства в Римской империи. Существенные различия в подходах к проблеме взаимоотношений православия и римо-католичества с государством. Реакции русской православной церкви по поводу отречения Николая II.
сочинение [18,7 K], добавлен 12.01.2014Основні доктрини католицизму. Католицизм, як напрям в християнській релігії. Поширення католицизму у світі. Католицький культ. Історія розвитку католицької церкви, а також історії з її буття. Традиції папської області. Суверенна держава Ватикан.
реферат [27,1 K], добавлен 19.12.2007Феномен Берестейської унії 1596 р. та її місце у національно-культурній та релігійній історії українського народу. Проблема стосунків між церквою та державою в Україні: теоретичний метедологічний аналіз.
диссертация [205,5 K], добавлен 08.08.2007Аналіз релігійної політики Польської держави щодо православного населення українських земель. Роль польської шляхти у процесі насадження уніатства та католицизму. Ліквідація православної церкви та залучення її прихожан до греко-католицької церков.
статья [19,5 K], добавлен 14.08.2017Роль митрополита Іоана (Соколова) в процесі організації та проведенні Львівського Церковного Собору 1946 року та його доленосних рішеннях в історії Української Православної Церкви та Української Греко-Католицької Церкви на теренах Західної України.
статья [24,3 K], добавлен 19.09.2017Повернення до витоків духовної культури - один з найбільш продуктивних шляхів ідейно-морального розвитку українського народу. І. Вишенський - послідовний противник відновлення єдності католицької і православної церкви під головуванням Папи Римського.
статья [18,9 K], добавлен 19.09.2017Становище православ’я в другій половині 90-х років ХХ ст.. Відновлення греко-католицької церкви, її конфлікт з православ`ям. Структура, конфлікти та розвиток православних церков в Галичині. Сучасний стан Київського патріархату в Галичині з 1996 р..
курсовая работа [40,3 K], добавлен 29.07.2008История взаимоотношений английской монархии и Римско-католической церкви. Реформация и возникновение англиканской церкви. Формирование англиканской церкви и становление вероучения. Современное состояние церкви. Новая волна антикатолического движения.
контрольная работа [29,4 K], добавлен 20.02.2009Встановлення дати, часу і місця канонізації Володимира, як святого. Його важлива роль в літургійному житті Української Греко-Католицької Церкви. Основні особливості літургійних текстів, звичаїв та обрядів, присвячених святу. Походження ікон св. Володимира
курсовая работа [909,7 K], добавлен 07.05.2015Взаимосвязь культа и церкви в буддизме. Упосата как самый древний обряд буддизма, ее сущность и особенности проведения. Характеристика поведения Будды в отношении властей. Анализ взаимодействия государственной власти и буддизма на разных этапах развития.
реферат [28,6 K], добавлен 28.02.2010Католицизм - західний напрям у християнстві, особливості віровчення цієї релігії, її характерні особливості як ідеології феодального суспільства. Догмат про верховенство папи римського в християнстві. Роль католицької церкви у колонізації Нового Світу.
реферат [26,8 K], добавлен 16.10.2012