Оцінка рекреаційного потенціалу Автономної Республіки Крим
Сприяння географічного положення, кліматичних умов, мережі санаторно-курортних закладів та історико-культурних пам’яток розвитку рекреаційної діяльності в Криму. Водні, бальнеологічні, лісові ресурси. Проблема руйнування екологічної системи півострову.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.12.2012 |
| Размер файла | 36,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Оцінка рекреаційного потенціалу Автономної Республіки Крим
Виконала: Затірка Є.В.
ТУ І - 9
Перевірив: Сологуб Ю.І.
к. геогр. н., доцент
НУХТ 2012
Зміст
- Вступ
- Кліматичні умови на півострові Крим
- Рельєф
- Водні ресурси
- Бальнеологічні ресурси
- Лісові ресурси
- Висновок
Вступ
Автономна Республіка Крим розташована на півдні країни, в межах Кримського півострова, який глибоко вдається в Чорне море і зі сходу омивається Азовським морем. Він простягається з заходу на схід на 324 км (між мисами Кара-Мрун і Фонар), а з півночі на південь - на 207 км. (від Перекопського перешийка до мису Сарич). На західному узбережжі частина суші виступає далі в море, утворюючи Тарханкутський півострів, а на східному - Керченський. На півночі Крим з'єднаний Перекопським перешийком завширки 7 км із сусідньою Херсонською областю.
Площа автономії - 26,2 тис. кв.км (4,3% території країни).
Кримський півострів лежить приблизно на однаковій відстані як від екватора, так і від Північного полюса - 5000 км. Довжина берегової лінії перевищує 1 тис. км. Вона розчленована затоками та бухтами, особливо численними на півночі і сході. Найбільші затоки: в Чорному морі - Каркінітська, Каламітська, Феодосійська; в Азовському - Сиваш, Казантіпська та Арабатська. Сиваш відокремлений від Азовського моря піщаною косою - Арабатською Стрілкою.
крим рекреаційний потенціал екологічний
Кліматичні умови на півострові Крим
Клімат південного узбережжя Криму субтропічний середземноморський, з додатними температурами цілий рік. Річна кількість опадів - 350-450 мм, максиму яких припадає на зимові місяці. Тому літо тут спекотливе і посушливе.
Завдяки своєрідному клімату в Кримському регіоні унікально поєднуються рекреаційні ресурси. Передусім це такі моря, чудові пляжі й сприятливий клімат морських узбереж, а також лікувальні болота, озер, лиманів, мінеральних джерел, мальовничі ландшафти гір, природо заповідні та історико-культурні об'єкти.
Переважання рівнинних просторів причорноморської і північнокримської низовини, що обрамлені з північного заходу відрогами подільської височини, а південного сходу. - Кримськими горами, створює зручні умови для механізації сільськогосподарських робіт, прокладання сухопутних шляхів сполучення, розвитку туризму. Теплий клімат з тривалим вегетаційним періодом (220-240 днів), земельні угіддя з родючими чорноземними та каштановими ґрунтами створюють умови для вирощування теплолюбних культур помірного поясу, а на південному березі, деяких субтропічних рослин. Негативним чинникам є часті послуги, суховії, пилові бурі, а тому необхідний цілий комплекс заходів, аби зберегти вологу, ґрунти від ерозії.
Завдяки морським ресурсам район став одноосібним лідером в цій області рекреаційного господарювання, а міста Ялта, Гурзуф, Алушта - одними з найбільших курортів не тільки України, а й цілого Чорноморського узбережжя.
Порівняння кримських курортів з курортами країн Чорноморського басейну показує, що річний середньодобовий температурний режим курортної зони (особливо ПБК) подібний курортних зон інших країн Чорноморського басейну і наближається до притаманного курортним зонам Середземного моря. Найбільш холодним місяцем на більшості морських курортів Криму є січень. Негативні середньодобові температури на ПБК фактично не спостерігаються. Морозний січень характерний для Західного та Північно-східного районів півострова. Температура води - у межах 6-9С°. Самими теплими місяцями на морських курортах Криму є червень, липень і серпень. Середньодобова температура досягає 22-25°С, середньодобова температура води - 18-23°С.
Ще одним важливим кліматичним показником, від величини якого залежать суб'єктивні відчуття комфортності, є вологість повітря. Для чорноморських курортів України характерна підвищена вологість у зимові, весняні та осінні місяці і нормальна - влітку.
Висновок: отже, маючи на своїй території субтропічний середземноморський клімат, кліматичні умови АРК сприяють розвитку рекреаційної діяльності, особливо улітку. Головною зоною для рекреаційного господарювання є ПБК.
Рельєф
Рельєф Кримського півострова являє собою три нерівних частини: рівнинний Крим, Керченський півострів і гірський Крим, що складається з Головної гряди Кримських гір з Південним берегом Криму, а також Внутрішньої і Зовнішньої передгірних гряд. Кримський півострів омивається Чорним та Азовським морями.
Кримські гори - гірська система на півдні Кримського півострова. Простягається вздовж чорноморського узбережжя на 180 км із південного-заходу на північний-схід, від мису Айя на околицях Балаклави до мису Іллі біля Феодосії. Ширина гірської смуги до 60 км (між Сімферополем і Ялтою). Площа - близько 10 тис. кмІ (менше відсотка площі України). Переважні висоти 700-1200 м. Західна частина великої Кримсько-Кавказької гірської країни.
Печери Криму - підземні порожнини, що виробила вода у легкорозчинних гірських породах на території півострова.
Крим - класична карстова область, надзвичайно сприятлива для утворення печер.
На Кримському півострові знайдено і зафіксовано близько 900 печер.
Характер підстилаючих корінних порід, умови рельєфу, кліматичні особливості, господарська діяльність, відображаються на ґрунтовому покрові.
В посушливих умовах в лісостеповій частині Гірського Криму зустрічаються, в основному, чорноземи з вмістом гумусу 3-4%, та сірі лісостепові малопотужні щебенисті ґрунти, а також буроземи. У передгір'ях поширені чорноземи, південно-карбонатні та дерново-карбонатні ґрунти. Під широколистими лісами, в умовах достатнього зволоження, сформувались бурі гірсько-лісові ґрунти з вмістом гумусу 4 - 5%, вони придатні для садівництва, виноградарства, посівів тютюну, кормових трав.
Вони утворилися в умовах вологого, помірно-теплого клімату, промислового типу водного режиму під хвойно-широколистими лісами. Ґрунтоутворюючі породи: суглинки, глинисті елювіально-делювіальні відклади.
Фізико-географічні фактори сприяють швидкому розкладанню первинних і утворенню вторинних мінералів. У цих ґрунтах добре виражений процес оглинення. Процес опідзолювання виражений слабо, або зовсім не спостерігається. Профіль бурих лісових ґрунтів мало диференціюється на генетичні горизонти.
На яйлах поширені гірсько-лучні чорноземовидні ґрунти і гірські чорноземи, які містять 16-20% гумусу. Під субтропічними середземноморськими сухими лісами та чагарниками, трав'янистою рослинністю на продуктах вивітрювання глинистих сланців і вапняків, утворилися коричневі ґрунти (7-10% гумусу). Вони придатні для вирощування винограду, тютюну, ефіроолійних та плодових культур.
Південні схили Головної гряди Кримських гір, що круто обриваються до Чорного моря, вкриті коричними і коричнево-червоними ґрунтами.
Вміст гумусу в них становить 3-3,5% На породах червоного кольору ґрунти отримують червоно-коричневе забарвлення. Всі вони дуже змінені внаслідок господарської діяльності.
Висновок: ресурси рельєфу АРК також сприяють розвитку рекреаційної діяльності, Кримські гори є об'єктом для розвитку гірського, спортивного, пізнавального туризму, а печери Криму надають можливість для розвитку спелеотуризму.
Водні ресурси
Річки Криму маловодні. Найважливіші - Чорна, Бельбек, Кача, Альма, Салгир. На річці Салгир розташоване Сімферопольське водосховище. У північній частині півострова - Північно-Кримський канал, вода в який надходить із Дніпра. На півночі Криму є багато солоних озер: озер - Сакське, Акташське, Тобечицьке, Чокрацьке, Красне, Айгульське. Вони мілкі, неглибокі і часто пересихають влітку. Концентрація солі в деяких з них (особливо в Перекопському та Сиваші) досягає 200-240%. Їхня вода має солі багатьох хімічних елементів, таких як: натрій, калій, олово та бром і завдяки цьому використовується в галузях хімічної промисловості. Для прикладу, на сиваській ропі працює Червоно-Перекопський бромний завод. Інші солоні озер Криму - Донузлав і Сасик - завдяки підвищеній мінералізації використовуються для лікування різних захворювань (особливо захворювань шкіри, суглобів та опорно-рухового апарату). Рівнинний або Степовий Крим характеризується нестачею даних спостережень за стоком нечисленних водотоків, більшість з яких на теперішній час входить до складу меліоративних систем, утворених на базі Північнокримського каналу, і виконує роль дренажних колекторів. Річки Гірського Криму здебільшого відносяться до малих із значним впливом факторів підстильної поверхні. З природних чинників підстильної поверхні Гірського Криму найбільше значення має карст, який перерозподіляє водні ресурси в просторі, порушуючи природний їх розподіл, обумовлений кліматичними факторами. До сьогодення не надано кількісних оцінок впливу карсту на стік. Окрім того, стік річок Гірського Криму перетворюється водногосподарськими заходами, серед яких до числа основних віднесено створення штучних водойм.
Певні труднощі виникають при розробках методик передбачення стану водних ресурсів Кримського півострова у майбутньому, оскільки традиційним підходом в гідрології суші при відновленні рядів природного стоку є приведення побутового (спостереженого) стоку до природного шляхом урахування всього комплексу чинників, які трансформують величини стоку (метод водногосподарського балансу). Проте, на більшій частині розглядуваної території, відомості про прибуткові і витратні складові водногосподарського балансу, у більшості випадків, відсутні. Відновлення рядів природного стоку за даними річок-аналогів, на яких збереглись природні умови формування стоку, часто неможливе внаслідок відсутності даних про природний стік: початок спостережень співпадає з початком інтенсивних водногосподарських перетворень. Крім того, тенденції, що намітилися, до змін глобального клімату можуть здійснити істотний вплив на стан водних ресурсів. Природний річний стік розглядається як базис для подальшої оцінки впливу водогосподарських перетворень на стан водних ресурсів.
Найпотужніші центри рекреаційної діяльності сформувались на узбережжі Чорного та Азовського морів. Вони утворюють загальну берегову лінію у 3744 км. Берегова лінія є місцем відпочинку як громадян України, так і іноземних туристів
У АРК є лимани, які є джерелом ропи та лікувальних грязей.
Висновок: водні ресурси Криму є надзвичайно важливими у наданні рекреаційних послуг України. Вихід до Чорного та Азовського морів сприяє розвитку міжнародного туризму, води лиманів та озер важливі у наданні лікувальних послуг. Річки мають багато каньйонів та водоспадів, що слугують об'єктами пізнавального туризму.
Бальнеологічні ресурси
Дуже високо оцінюється за світовими стандартами ринкова вартість мінерально-сировинних (бальнеогрязьових) ресурсів Криму, його пляжів і прибережних земельних ділянок.
В даний час у Криму відомо 26 родовищ лікувальних грязей та ропи, а також більш 100 джерел мінеральних вод різного хімічного складу. 15 грязьових родовищ та 13 великих родовищ мінеральних вод віднесені до категорії лікувальних.
Велике рекреаційно-лікувальне значення мають соляні озера, в яких зосереджено приблизно 24 млн. м3 лікувальних, в основному сульфідних, грязей. Загальна кількість озер перевищує 50 які об'єднані в Євпаторійську, Таранкутську, Перекопську, Чонгаро-Арабатську та Керченську групи.
Найбільше рекреаційне значення мають озера Сакське, Тобечинське, Старе, Долузав. Ріки регіону невеликі, маловодні і для рекреаційно-лікувального використання непридатні.
В регіоні відомо понад 100 джерел лікувальних мінеральних вод (друге місце по Україні після Карпат) різної мінералізації та хімічного складу. Переважають хлоридні кальцієво-натрієві, хлоридно-натрієві, гідрокарбонатно-хлоридні натрієві та інші води.
Основні родовища зосереджені на північному схилі Кримських гір, поблизу Євпаторії, Феодосії, в Саках, в курортній місцевості Мелас. Води використовуються в санітарно-курортному лікуванні, а також здійснюється промисловий розлив мінеральних вод "Айвазовська”, "Євпаторійська”, "Кримська”, "Феодосійська” та "Ялтинська”.
Тут функціонує понад 700 лікувально-оздоровчих закладів та закладів відпочинку, зокрема 128 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням на 48,5 тис. ліжок, 121 будинків і пансіонатів відпочинку на 34,9 тис. ліжок. Загальна чисельність організованих рекреантів за останні кілька років - 1,5 - 2,0 млн. чол. / рік.
Існуюча структура курортно-рекреаційної мережі Кримського рекреаційного регіону складається на 30% з лікувальних закладів і на 70% із закладів відпочинку та туризму.
Ресурси Кримського рекреаційного регіону ефективні при лікуванні захворювань органів дихання (в т. ч. туберкульозу), серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату та функціональних порушень нервової системи. Кримський рекреаційний регіон поряд з Карпатами є одним з найбільших рекреаційних центрів країни.
Висновок: бальнеологічні ресурси АРК займають чи не найважливішу частину у розвитку рекреаційної діяльності, адже присутність на території Криму солоних озер, лиманів дає змогу розвивати лікувально-оздоровчий комплекс, утворений безліччю санаторіїв, баз відпочинку та інших зон відпочинку.
Лісові ресурси
У передгірній зоні переважає лісостеп, а в горах - ліси: букові, буково-грабові, соснові. Лісом покрито 10% території Криму.
У Гірському Криму ліси є переважаючим типом рослинності і займають площу біля 255,7 тис. га, що складає 36% території регіону. Особливості видового складу цих лісів обумовлені, в першу чергу, географічнім розміщенням Криму, особливостями рельєфу та близькістю моря. Ці три фактори впливають на характер клімату та ґрунтового покриву регіону, що, у свою чергу, є визначальним у закономірностях розподілу рослинного покриву та його структури. Зміни температурного режиму з висотою над рівнем моря обумовили висотний розподіл рослинності. Так, на Північному макросхилі виділяються три пояси рослинності: нижній - лісостеповий, середній - лісовий та альпійські пасовища - яли. На Південному макросхилі також виділяються три пояси рослинності: нижній - лісостеповий, середній - лісовий та верхній - лісовий. Ліси Гірського Криму, порівняно з рівнинними, мають свої особливості. По-перше, в Гірському Криму наявні субсередньоморські ліси та рідколісся, утворені соснами кримською та піцундською, ялівцем високим, фісташкою туполистою, суничним деревом, які на рівнині України не ростуть. По-друге, у верхніх лісових поясах Кримських гір лісові деревостани утворені видами, які є вікарними (тобто заміщують) до рівнинних: сосна Коха (в горах) - сосна звичайна (на рівнині); бук балканський - бук європейський; клен Стевена - клен польовий. По-третє, в Криму відсутні такі звичайні деревні види рівнинних лісів, як дуб звичайний, клен гостролистий, явір, липа дрібнолиста. Немає також деяких трав'яних видів: яглиці, копитняку, ведмежої цибулі, проте багато субсередньоморських та ендемічних видів. Господарська діяльність людини в Криму відбувалася протягом декількох тисячоліть. За цей час особливих змін зазнала рослинність Південного узбережжя та передгір'я. Ліси вирубались на дрова, для будівництва, винищувались козами. За архівними даними, у 1783-1812 роках площі лісів скоротились до 361 тис. га. Після 1812 року вирубання лісів ще більше прискорилося. Крім того, ліси дуже потерпали від пожеж; так, у 1859 році за 7 годин згоріло 1125 га лісів.
Підраховано, що оптимальна лісистість Гірського Криму дорівнює 40%, але на початку XX століття вона була значно нижчою, а природних лісів залишилося близько 30%. Негативним моментом є й те, що в Криму провадилися посадки не аборигенних видів дерев, а завезених, які ніколи там природно не зростали. Це не тільки значно зменшило природне біорізноманіття, але й непоправно змінило природні ландшафти, а в деяких випадках викликало значну ерозію схилів гір і знищення природного трав'яного покриву.
На Південному березі рослинність середземноморська: сосново-дубово-ялівцеві ліси, іноді з вічнозеленим підліском (суничне дерево).
Розповсюджені виноградники, сади (яблуні, груші, персики, абрикоси тощо).
Багато грецьких горіхів, черешень. Багатий Крим на садово-паркові насадження: кипариси, магнолії, лаври, пінії, кедри, секвої, дуби, лавровишні, платани тощо.
Висновок: лісом вкрито відносно не велику частину АРК, але лісові ресурси є важливими у підтриманні рекреаційної діяльності, ПБК та Кримські гори володіють своїми особливостями рослинного світу.
Комплексна оцінка рекреаційного потенціалу території
|
Показник |
3б, |
2б, |
1б, |
|
|
Оцінка естетичної якості території (Ое) |
+ |
|||
|
Оцінка мінеральних вод (Ом) |
+ 14мІ/доб/кмІ |
|||
|
Оцінка лісів (Ол) |
+ 11% |
|||
|
Оцінка кліматичних умов (Ок) зима/літо |
+/ + +22-24/ 0 - 4 |
|||
|
Оцінка водоймищ (Ов) |
+ |
|||
|
Оцінка природоохоронних територій (Оп) |
+ 70га |
|||
|
Оцінка історико-культуроного потенціалу (Оі) |
+ 12 612 об'єктів |
|||
|
Транспортна доступність (От) |
+ 0, 30 км/ кмІ |
|||
|
Забезпечення санаторно-курортними закладами (Ос) |
+ 600 закладів |
|||
|
Оцінка рекреаційного навантаження (Он) |
+ |
На державний облік узято (з урахуванням м. Севастополя) 1004 пам'ятки архітектури та містобудування (з них 216 - національного значення), 7227 пам'яток археології (з них - 21 національного значення), 3861 пам'ятка історії (з них - 13 національного значення), 520 пам'яток монументального мистецтва. (Всього 12 612 об'єктів)
Оцінка історико-культурного потенціалу: Оі= Коб'єктів: S Ч 100
Оі= 12 612о.: 26 861кмІ Ч 100= 47 об'єктів
Оцінка транспортної доступності: От= Пзл. д. + Пав. д.: S
От= 3000км+ 5077км: 26 861км. кв. = 0, 30 км/ кмІ
Забезпечення санаторно-курортними закладами: Ос= Кзакладів: S Ч 100
Ос= 600з.: 26 861кмІ Ч 100 = 2 заклади
Комплексна оцінка рекреаційного потенціалу території:
О= 3б+3б+1б+3б+3б+3б+2б+3б+2б+3б+1б= 27б
Коефіціент рекреаційної цінності:
Кр= 27: 10= 2, 7б
Висновок
З проведеної роботи, можна розрахувати, що коефіцієнт рекреаційної цінності АРК складає, 2.7б з можливих 3б, це є надзвичайно високий показник, він доводить високу рекреаційну цінність ресурсів Криму.
Географічне положення, кліматичні умови, наявність великої мережі санаторно-курортних закладів та історико-культурних пам'яток сприяють розвитку рекреаційної діяльності у АР Крим.
Рекреаційний комплекс АР Крим є провідною галуззю спеціалізації. Він представлений галузями лікування та туризму. Його розвитку сприяють такі природні умови, як: тривалість сонячного сяйва, теплий клімат, морське узбережжя, мальовничі ландшафти; наявність природних ресурсів, таких як: лікувальні грязі й ропа лиманів, мінеральні джерела. Для курортного господарювання умови є практично скрізь.
Негативні прояви людської діяльності приводять до збитків рекреаційного господарства, зменшення кількості туристів. За останні десятиріччя майже зруйнована екологічна система АР Крим. Цю проблему можливо вирішити за рахунок технологічного переоснащення промислових підприємств і спорудженні ефективних очисних споруд. Також негативно впливає на рекреаційне господарство недостатній рівень транспортного обслуговування.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Особливості географічного положення Автономної республіки Крим. Рекреаційний потенціал Криму та основні курортні регіони. Санаторно-курортний туризм , спеціалізація кримських санаторіїв, "зелений туризм". Фактори інвестиційної привабливості Криму.
реферат [11,7 K], добавлен 23.01.2009Туристичні та рекреаційні ресурси України та основні статистичні показники розвитку галузі. Проблема інфраструктурного облаштування території країни. Комплексна оцінка геотуристичної унікальності Криму, особливості його історико-культурних ресурсів.
курсовая работа [50,3 K], добавлен 22.02.2011Початок заснування готелів в Криму, ретроспективний аналіз розвитку туристичного господарства. Основні етапи та динаміка розвитку готельного бізнесу Криму за часів незалежної України. Характеристика розвитку санаторно-курортних комплексів регіону.
курсовая работа [49,1 K], добавлен 02.05.2012Передумови розвитку рекреаційного комплексу Карпат. Кліматолікувальні, ландшафтні, соціально-економічні, бальнеологічні рекреаційні ресурси. Становище сучасної екологічної ситуації. Ступінь розвитку транспортної системи та курортно-рекреаційних об'єктів.
курсовая работа [43,0 K], добавлен 06.11.2011Законодавче регулювання і динаміка розвитку туризму в Україні. Географічного положення, історико-культурні ресурси, архітектурні і сакральні пам’ятки Волині. Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу регіону.
курсовая работа [55,6 K], добавлен 13.10.2014Кліматичні, водні ландшафтні, бальнеологічні та лісові ресурси Миколаївської області. Історичні пам’ятки та архітектурна спадщина. Етнографічні особливості території. Музеї, театри та розважальні заклади області. Транспортна система та засоби гостинності.
курсовая работа [4,6 M], добавлен 13.04.2012Природно-рекреаційні ресурси та ресурси природно-заповідного фонду Херсонщини. Розгляд визначних пам’яток культури і містобудівництва. Перелік бальнеологічних курортів та оздоровчих закладів. Перспективи розвитку територіально-рекреаційної системи.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 12.04.2012Туристично-рекреаційні ресурси Криму, Євпаторійський, Феодосійський, Ялтинський рекреаційні райони. Історико-культурна спадщина Кримського півострова. Популярні об'єкти туризму. Основні курорти АР Крим. Основні проблеми розвитку туризму в Україні.
курсовая работа [42,7 K], добавлен 28.12.2013Основні складові поняття "туризм" та "рекреація". Специфіка використання рекреаційних ресурсів з певною туристичною метою. Природні умови Криму як туристсько-рекреаційні ресурси, оцінка історико-культурного потенціалу даної території, їх розвиток.
курсовая работа [56,1 K], добавлен 31.01.2014Передумови рериторіального районування. Особливості розвитку санаторно-курортного господарства Карпатського регіону. Порівняльна характеристика санаторно-курортних послуг на прикладі "Синяк" та "Карпати". Охорона курортних ресурсів від забруднення.
курсовая работа [78,7 K], добавлен 06.08.2013Підсистеми моніторингу рекреаційного середовища природних комплексів, історико-культурної спадщини, туристичних потоків, інфраструктури Тлумацького району. Орографічні особливості, гідроресурси, кліматичні умови, екологічні аспекти і лісові фонди регіону.
дипломная работа [4,2 M], добавлен 23.12.2013Особливості санаторно-курортної галузі, як складової туристичної індустрії: поняття, зміст, види та склад послуг. Регіональні особливості розвитку санаторно-курортних закладів України на прикладі комплексу "Синяк". Основні проблеми та шляхи їх вирішення.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 28.11.2010Теоретико-методологічні основи дослідження рекреаційного господарства. Природні рекреаційні, історико-культурні та інфраструктурні ресурси Київської області. Основні види рекреаційної діяльності в області, проблеми і перспективи розвитку господарства.
курсовая работа [62,8 K], добавлен 16.08.2011Опис загальних географічних, екологічних, кліматичних, культурних, історичних та економічних умов розвитку Туреччини, а також характеристика її туристичних ресурсів. Оцінка, ступінь розвитку та подальші перспективи туристичної інфраструктури цієї країни.
курсовая работа [58,9 K], добавлен 01.07.2011Фізико-географічні умови розташування, географія та використання ресурсів області. Природні, кліматичні, бальнеологічні, водні, рельєфні, біотичні рекреаційні ресурси. Рекреаційні ресурси природно-заповідного фонду та історико-культурні ресурси області.
курсовая работа [198,6 K], добавлен 21.04.2010Сучасний стан туризму в Іспанії: розвиток транспортної і туристичної інфраструктури. Історико-архітектурні ресурси держави: музеї, галереї та виставки. Природні туристсько-рекреаційні ресурси країни: рельєф, клімат, водні та бальнеологічні ресурси.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 27.10.2014Особливості географічного положення Брунею; характеристика рельєфу, клімату, внутрішніх вод країни як природних умов розвитку туризму. Народонаселення, раси, конфесії держави, її культура та традиції. Економіка та туристська інфраструктура в країні.
курсовая работа [42,7 K], добавлен 02.04.2013Опис географічного положення та загальна характеристика регіону, сучасний стан та перспективи розвитку туризму. Природні, інфраструктурні та історико-культурні туристичні ресурси, підприємства сфери дозвілля. Проблеми і перспективи розвитку туризму.
контрольная работа [30,5 K], добавлен 04.12.2014Поняття "рекреаційна система" та підходи до їх вивчення, рекреаційно-туристичні ресурси як основні передумови розвитку. Бальнеологічні ресурси та методи їх оцінки. Головні проблеми та перспективи розвитку бальнеологічних ресурсів Закарпатської області.
курсовая работа [121,7 K], добавлен 26.05.2014Теоретико-методологічні основи розвитку туризму в Львівській області. Ландшафт, водні ресурси, бальнеологічні ресурси, природно-заповідний фонд, кліматичні ресурси Бойківщини. Особливості організації велосипедного походу першого ступеня складності.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 16.12.2012
