Передумови розвитку сільського зеленого туризму АРК Крим

Так, активісти села Соколине чимало зробили для розвитку етнотуризму. Скажімо, сім'я Рефата Асанова підготувала етнографічну екскурсію «В гості до кримських татар», яка знайомить з культурою, традиціями та побутом кримськотатарського народу.

Великого значення надається також розвитку народних промислів. Це величезна перспектива для Криму, адже не таємниця, що людині притаманно радіти зустрічі із земляком. А в Криму земляка, носія культури і традицій свого народу може зустріти європеєць й азіат, позаяк тут проживають представники понад 100 народів і національностей. І кожний народ має свої самобутні традиції, свій життєвий уклад, свої культурні й духовні цінності.

Також в кримській області активно розвиваються: екстремальний туризм, лікувально-рекреаційний туризм, пізнавальний туризм, екотуризм, пішохідний туризм, автотуризм, вело туризм, водний туризм, спелеологічний туризм, гірський туризм, лижний, зелений та інші види туризму.

3.SWOT аналіз розвитку сільського зеленого туризму

СИЛЬНІ СТОРОНИ(S)

1. Значний природно-географічний потенціал, наявність заповідників, заказників, природних пам ' яток.

2. Наявність історичної, культурної спадщини, археологічні городища.

3. Можливість проведення виставок, семінарів і тематичних конференцій з розвитку туризму.

4. Наявність громадських і комерційних організацій, які можуть сприяти розвитку туризму.

5. Проведення масових заходів розважального, пізнавального, ділового напряму, організацію родієвого туризму.

6. Реалізація спільних проектів з іншими областями України та інших країн.

7. Підвищення конкурентоспроможності туристичної індустрії шляхом проведення спрямованої державної політики.

8. Освітній потенціал в галузі туризму.

9. Порівняно розвинена транспортна інфраструктура.

СЛАБКІ СТОРОНИ(W)

1. Слабий розвиток туристичної індустрії.

2. Відсутність постійного контролю з боку державного органу регулюючого дану галузь.

3. Слабке просування туристичного продукту Криму на внутрішньому і міжнародному рівні.

4. Недостатньо кваліфікований персонал.

5. Невідповідність ціни та якості послуг.

6. Існуюче об ' єднання туроператорів не дозволяє ефективно координувати спільні зусилля з розвитку туризму в республіці.

7. Велика кількість підприємств, які не сплачують податки.

8. Недостатній рівень використання рекреаційного потенціалу Криму.

9. Нерівномірний розподіл туристичного навантаження в Криму.

10. Відсутність гарантій безпеки туристів та задовільно сервісу.

МОЖЛИВОСТІ РОЗВИТКУ(O)

1. Потенціал використовується в недостатній мірі.

2. Збільшення туристичного потоку з інших областей України та ближнього зарубіжжя.

3. Організація програм навчання місцевого населення.

4. Здійснення в повній мірі підтримки розвитку туризму.

5. Участь в міжнародних туристичних проектах.

6. Наявність тісного взаємозв'язку між владою і суспільством.

7. Розвиток нових видів туризму, популяризація вже існуючих видів.

ЗОВНІШНІ НЕСПРИЯТЛИВІ ФАКТОРИ(T)

1. Недосконалість нормативно-правової бази та системи правового регулювання в сфері розвитку туризму.

2. Правові ризики, пов'зані з ускладненням виділення земельних ділянок під забудову та реалізацію інвестиційних проектів.

3. Погіршення екологічної обстановки в Криму.

4. Посилення виїзного туризму в сусідні регіони і закордон.

5. Зниження платоспроможного попиту населення.

4.Розробка туристичного маршруту

«Наймальовничіші печерні міста Криму за три дні.»

Характеристика маршруту

Область: АР Крим.

Загальна протяжність: 30 км.

Як добратися до відправної точки: їхати від залізничного вокзалу Бахчисарая автобусом у напрямку «Старосілля» до зупинки «Успенський монастир», звідти близько кілометра пішки.

Час проходження маршруту: три дні. Складність: складний.

Триденний пішохідний маршрут так званими печерними містами Криму - чудова можливість вбити навіть не двох, а відразу трьох зайців одним пострілом: скинути набрані за час просиджування в офісі кілограми, насолодитися неповторною південною природою та доторкнутися до історії, яка залишила тут надзвичайно чіткий та помітний відбиток. Але платнею за поліпшення фігури та можливість естетичного милування красою навколишніх просторів стане майже 30-кілометровий марш-кидок гірською місцевістю із навантаженим провіантом та необхідним спорядженням рюкзаком. Отже, будь-які сумніви - геть (серед досвідчених туристів маршрут вважається просто-таки дитячим), і вперед за новими враженнями! Головне - не забути прихопити намети та спальні мішки, якщо Ви, звісно, не є любителями холодної (а то й мокрої) ночівлі під відкритим небом. Корисна порада: добре подбайте про зручне та надійне взуття (у теплу пору року ідеальним варіантом будуть сандалі та легкі кросівки, у прохолодну - непромокаючі туристичні черевики на грубій підошві). І ще одне: не радимо брати у похід дітей, молодших за 10 років - маршрут, хоч і має найлегший рівень, для малечі видасться заскладним.

Відправним пунктом пішої подорожі слугуватиме печерне місто Чуфут-Кале (GPS координати: 44.7435633, 33.9183998), що розкинулося на одному зі скелястих плато кримського передгір'я за кілька кілометрів на південний схід від Бахчисараю. Дістатися до цього міста проблем точно не складе - до ваших послуг залізниця та автобусні сполучення із столицею АР Крим Сімферополем та Севастополем (вийти краще біля бахчисарайського залізничного вокзалу, там пересісти на міський автобус та доїхати до зупинки «Успенський монастир». Звідти близько кілометра (15-20 хв.) натоптаною туристичною стежкою - і ось воно, Чуфут-Кале).

Найдавнішими спорудами Чуфут-Кале є численні печери, що розкинулися у західній частині міста. Використовувалися вони переважно як господарські приміщення та темниці. Вражає своєю величчю унікальний облоговий колодязь Тік-Кую глибиною 45 метрів. 120-метрову галерею, яка веде до джерела (що протікає дном криниці), місцеві мешканці називали «золотими сходами» - настільки стратегічно цінним продуктом для городян була вода. Із наземних споруд Чуфут-Кале збереглися залишки муру та арка 10 століття, мавзолей дочки хана Тохтамиша Джанике-ханим, датований 1437 роком, та два караїмські молитовні будинки (кенаси) 16-18 століть.

Наступний пункт маршруту височіє на 5 кілометрів південніше Чуфут-Кале. Кілька годин звивистою гірською стежками серед неповторних ландшафтів - і ви на місці (GPS координати: 44.7151173, 33.9271975).

Залишається лиш піднятися на плато, що на кількасот метрів височіє над навколишньою місцевістю, і програму-мінімум на день виконано - ви на Тепе-Кермен. Унікальність цього місця, що до кінця 14 століття було процвітаючим поселенням, полягає у надзвичайно високій концентрації рукотворних печер на малій площі: на один гектар території поселення їх припадає майже 250! До речі, Тепе-Кермен досі залишається одним із найменш вивчених пам'яток середньовіччя України. І, щоб виправити на краще цей прикрий стан речей та як слід дослідити пам'ятку, - у вас буде увесь залишок світлового дня. Намети для ночівлі можна розбити як на верхівці плато, так і у якійсь із печер, котрих тут - на будь-який смак.

Добре відпочивши, на ранок вирушаємо до Качинського каньйону. Саме тут, на 6 кілометрів південніше попередньої стоянки (йти туристичною стежкою і нікуди не звертати), знаходиться іще одна не менш цікава пам'ятка давнини - печерний монастир Качі-Кальон (GPS координати: 44.6959625, 33.8857412), заснований візантійськими монахами ще у 7 столітті. Далі наш маршрут пролягатиме через мальовничу Алімову балку, яка по праву вважається одним із найзагадковіших місць Криму. Цікаво, що у цій нескладній навіть для туриста-початківця місцині регулярно губляться люди. Як стверджують численні потерпілі, якась невідома сила змушувала їх годинами блукати навколо одного й того ж самого місця. Але це, звісно, усього лише чутки, хоча, не зайвим буде сказати, що поверталися звідси не всі… Останні кілька десятиліть Алімова балка користується неабиякою популярністю серед прибічників різних езотеричних вчень: екстрасенси пояснюють це тим, що ущелина є місцем скупчення надпотужної енергії.

Далі, пройшовши лісовою стежкою (прямо, прямо і ще раз прямо - заблукати, погодьтеся, важко) близько тих таки 5-ти кілометрів, через Зміїну балку потрапляємо у живописний Бельбекський каньйон, і, минувши село Велике Садове, дістаємося останнього на сьогодні пункту відвідин. Це - скельний мис Куле-Бурун із живописними руїнами середньовічної фортеці Сюйрень (GPS координати: 44.6332991, 33.8344574), під стінами якої і радимо розбити табір. GPS координати найближчого водного джерела: 44.6296648, 33.8320112.

Наступного ранку стежкою, що веде угору через Каралезьку долину, подолавши 6 кілометрів, наближаємося до славнозвісної столиці середньовічного князівства Феодоро - Мангупа - найбільшого середньовічного міста-фортеці Криму, що розкинулося на плато Мангуп-Кале на висоті 580 метрів над рівнем моря. Про колишню красу та славу Мангупа нині нагадують фрагменти потужних оборонних мурів та башт, котрі, на жаль, не змогли вберегти його від зруйнування, спустошення та занепаду. До речі, варто зазначити, що піднятися на плато Мангуп-Кале на своїх двох - справа далеко не з легких. Для тих, хто не може похвалитися великим фізичним потенціалом та витривалістю, радимо скористатися послугами перевізників, які з нетерпінням чекають на замовлення від туристів у приватному пансіонаті неподалік підніжжя плато.

Висновки

На території Кримського регіону сільський зелений туризм розвивається впродовж останнього десятиріччя, даний вид туризму визнаний Верховною Радою півострова та Міністерствами. Існують громадські організаціє, які є об'єднаннями власників сільських садиб. Спілка сприяння сільського зеленого туризму розвиває власну інфраструктуру шляхом створення обласних відділів по території країни та ведення активної діяльності, спрямованої на пропаганду сільського способу відпочинку. Однак, структурні одиниці спілки існують не у всіх регіонах країни, тим сам порушується тенденція до централізованого розвитку за одним принципом.

Незважаючи на неозначеність розвитку сільського зеленого туризму в Кримському регіоні, необхідно надалі вивчати та розвивати дану сферу туристичної діяльності, тим самим розв'язувати соціально - економічні проблеми сільських території.

Для забезпечення стійких тенденцій розвитку сільського зеленого туризму у Автономній республіці Крим та України і наближення його до стандартів ЄС вбачається доцільним:

? упорядкувати нормативно-правову базу прийняттям Верховною Радою закону прямої дії «Про сільський зелений туризм» та Постанови Кабінету Міністрів з питань стандартизації його діяльності «Послуги туристичні. Туризм сільський зелений. Основні вимоги»;

? розробити регіональні програми розвитку сільського зеленого туризму з інтеграцією їх до Програми розвитку сільського зеленого туризму в Україні, яку має затвердити Уряд держави;

? завершити реформування системи державної статистики, провести її технічне переоснащення, зокрема, для забезпечення формування електронних систем моніторингу регіональних та державної програм розвитку сільського зеленого туризму;

? створити інфраструктури державної фінансово-кредитної підтримки розвитку сільського зеленого туризму;

? організувати вивчення потреб ринку послуг сільського зеленого туризму і врегулювати чисельність їх набору у вищі навчальні заклади на основі державного замовлення за цільовими направленнями регіонів;

? створити в системі навчальних закладів різного рівня курси з перепідготовки кадрів для цієї сфери туризму.

Список використаних джерел

1. Горішевський П. Сільський зелений туризм: організація надання послуг гостинності /

П. Горішевський, В. Васильєв, Ю. Зінько. - Івано-Франківськ : Місто НВ, 2003. - 143с.

2. Інформаційний центр. Регіони. Автономна Республіка Крим. [Електронний ресурс] - режим

доступу: http://www.ukraine.ru/catalog/regions/krim.html

3. Лужанська Т.Ю. Сільський туризм: історія, сьогодення та перспективи : навчальний посібник /

Т. Ю. Лужанська, С.С. Махлинець, Л.І. Тебляшкіна. - За редакцією д. г. н., проф. Волошина І.М. -

Кондор, 2008. - 385с.

4. Маєвський Я. Агротуризм: Порадник для сільського господаря / Я. Маєвський. - Львів, 2005. -

80 с.

5. Офіційний сайт спілки сприяння сільського зеленого туризму в Україні. Історія. [Електронний

ресурс] - режим доступу:http://www/greentour.com.ua/ukrainian/union/history/html

6. Програми Розвитку та Інтеграції Криму, 2010 рік. Звіт «Сільський туризм у Криму -

перспективи розвитку». Проект «Моніторинг людської безпеки»(Human Security Monitoring).

[Електронний ресурс] - режим доступу: http://www.undp.crimea.ua/news_detail.php?id=110&locale=uk

7. Рутінський М. Й. Сільський туризм : навчальний посібник / М. Й. Рутінський, Ю. В. Зінько. - К. : Знання, 2006. - 271 с.

8. Стратегия развития туристическо - рекреационного комплекса Крыма - 2020 (Проект).

[Електронний ресурс] / И.М. Яковенко - Симферополь - 2011. - 73с. - режим доступа: http://www.google.com/search/eep.org.ua/hlml

9. Всесвітня туристична організація. - http://www.world-tourism.org

10. Про затвердження державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 р. № 1158 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 73. - С. 7.

11. Рутинський М.Й., Зінько Ю.В. Сільський туризм.

12. Європейський банк реконструкції та розвитку. - http://www.ebrd.com/

13. Биркович В. І. Державне регулювання сфери туризму на регіональному рівні. Ди сер-тація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління 25.00.02 - механізм державного управління. - Гуманітарний університет «Запорізький інститут державного та муніципального управління». - Запоріжжя. - 2007.

14. Про затвердження державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 р. № 583 // Офіційний вісник України. - 2002. - № 18. - С. 143.

15. Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні. - http://www.greentour.com.ua

16. Про туризм: Закон України від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 31. - Ст. 241.

17. Про особисте селянське господарство: Закон України від 15 травня 2003 року № 742-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 29. - Ст. 232.

18. Про підприємництво: Закон України від 6 жовтня 1999 року № 1121-XIV // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 14. - С. 168.

19. Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні: Указ Президента України від 21 лютого 2007 року № 136/2007 // Урядовий кур'єр. - 2007. - № 37.

20. Нові можливості розвитку туризму в Карпатському регіоні: Матеріали міжнародної конференції. Ужгород, 23 лютого 2007 р.

21. Мельниченко С.В., Єременко А.Ю. Соціально-економічне значення та проблеми розвитку сільського зеленого туризму в Україні.

22. Відстаємо, бо до нас мало їдуть. - http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=1242

23. В Україні активно розвивається зелений туризм, але немає відповідних законів. - http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=2901

24. В Україні легалізують сільський зелений туризм. - http://agroua.net/news/news_12522.html

25. Розвиток сільського туризму в Україні. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Луганська область, с. Зелена Роща, 26-27 жовтня 2007 року. - http://www.greentour.com.ua/ua/news/

26. Потенціал України у світі туризму: гірше за Прибалтику, Росію і Закавказзя, ліпше за Середню Азію. - http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=2304

27. Сільський зелений туризм: що це таке? - http://www.bucoda.cv.ua/tour/1/2_1.html

Размещено на Allbest.ru